Суд закрив справу про «російський нікель» для «Мотор Січ»: митниця не змогла довести підробку документів на $7,5 млн

Дніпровський районний суд міста Запоріжжя закрив провадження у справі щодо директора канадської компанії «Imaco Commerce LP», якого Запорізька митниця звинувачувала у спробі ввезення продукції російського походження під виглядом китайської для потреб АТ «Мотор Січ». Суд дійшов висновку, що митники не надали достатніх доказів вини постачальника.

Про це йдеться у постанові суду від 28 січня 2026 року у справі № 334/7102/25.

Версія митниці: російський слід через Польщу

У липні 2022 року на адресу стратегічного підприємства «Мотор Січ» надійшли дві партії товару — штамповки та заготовки з нікелевого сплаву загальною вартістю понад 7,5 млн доларів США. Згідно з документами, наданими при розмитненні, товар був вироблений у Китаї компанією «XI`AN BAOTI AEROSPACE MATERIALS CO., LTD», а постачальником виступала канадська фірма «Imaco Commerce LP».

Однак Запорізька митниця, посилаючись на інформацію від польських колег, заявила, що насправді цей метал був виготовлений у РФ («Ступинская Металлургическая Компания»). За версією митників, вантаж вивезли з Росії через Білорусь до Польщі ще у березні 2022 року, а згодом переправили в Україну, змінивши документи про походження, щоб обійти заборону на імпорт товарів з країни-агресора.

Митниця склала протоколи на директора компанії-постачальника за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України (переміщення товарів з приховуванням від митного контролю шляхом подання документів з неправдивими відомостями).

Позиція захисту та суду

Захист наполягав, що товар справді має китайське походження, що підтверджується сертифікатами, виданими компетентними органами Польщі. Крім того, умови поставки передбачали, що відповідальність продавця закінчувалася в Польщі, а митним оформленням в Україні займалося саме АТ «Мотор Січ».

Суддя Сергій Телегуз, розглянувши матеріали справи, став на бік захисту. Основні аргументи суду:

1. Сертифікати походження є чинними. Наявні у справі сертифікати, які вказують країну походження «Китай», є офіційними документами. Митниця не зверталася із запитами до Китаю для їх спростування і не довела їх фіктивність.
2. Інвойс не підтверджує походження. Суд зазначив, що інвойс (рахунок-фактура), на який посилалася митниця як на «фальшивий» документ, підтверджує вартість товару, а не країну його походження.
3. Відсутність доказів. Митниця не надала беззаперечних доказів (наприклад, експертизи маркування самого товару або відповіді від виробника), що саме ці конкретні злитки були вироблені в РФ. Припущення митників базувалися на аналізі руху вантажів у Польщі, який суд визнав недостатнім для підтвердження вини «поза розумним сумнівом».