Експортував 500 тонн соняшника за «липовими» довідками: Андрія Єрмака оштрафували на майже 800 тисяч гривень

Центральний районний суд міста Миколаєва виніс рішення у справі № 490/8957/24 про масштабну митну махінацію з експортом сільськогосподарської продукції. Колишнього директора ТОВ «Ресурс Агротрейдінг» Андрія Павловича Єрмака (уродженця с. Степова Долина Миколаївської області) оштрафували на 792 тисячі гривень за використання підроблених документів для ухилення від сплати експортного мита.

Про це повідомляє телеграм-канал «Судом по схемах».

Суть схеми: як зекономити пів мільйона на миті

У березні 2023 року компанія ТОВ «Ресурс Агротрейдінг (https://opendatabot.ua/c/44587341)» організувала експорт понад 500 тонн насіння соняшника (врожаю 2022 року). Товар загальною вартістю понад 197 тисяч доларів США (близько 7,2 млн грн за тодішнім курсом) прямував до компанії-покупця в Об'єднаних Арабських Еміратах.

Щоб суттєво зекономити на податках, директор фірми Андрій Єрмак вирішив скористатися митними преференціями. Стандартна ставка вивізного мита на насіння олійних культур становить 10%. Проте, за наявності сертифіката походження EUR.1, експортер отримує пільгову ставку — лише 3,6%.

Для отримання цього сертифіката на Миколаївській митниці представники агрофірми подали декларації, в яких вказали, що соняшник нібито був вирощений конкретним підприємством — Селянським фермерським господарством «СВС» із Кіровоградської області. Завдяки цим документам фірма отримала пільгу і зекономила понад пів мільйона гривень.

Фермери спростували угоду, а податкова не знайшла звітів

Схема розкрилася у 2024 році, коли Миколаївська митниця почала перевірку та надіслала офіційний запит до СФГ «СВС». Відповідь фермерів була однозначною: вони ніколи не мали жодних господарських відносин із ТОВ «Ресурс Агротрейдінг» і свій соняшник їм не продавали.

Більше того, перевірка через бази Державної податкової служби показала, що в реєстрах немає жодної податкової накладної про продаж насіння між цими підприємствами. Як з'ясувалося, компанія-експортер взагалі не подавала податкову звітність протягом усього 2023 року.

За підрахунками митниці, через використання підроблених декларацій виробника державний бюджет недоотримав 528 029 гривень 52 копійки експортного мита.

Рішення суду: штраф у 150% від суми махінації

На судове засідання, яке відбулося 12 березня 2026 року, Андрій Єрмак не з'явився і про причини своєї відсутності суд не повідомив. Суддя І.І. Дірко розцінив це як спробу уникнути відповідальності та розглянув справу без участі правопорушника.

Дослідивши матеріали митниці, суд визнав екскерівника компанії винним за ст. 485 Митного кодексу України (заявлення неправдивих відомостей з метою неправомірного зменшення митних платежів).

Оскільки санкція цієї статті в умовах воєнного стану є суворою, суд призначив штраф у розмірі 150 відсотків від суми несплачених податків. Відтак Андрій Єрмак має сплатити до державного бюджету 792 044 гривні 28 копійок.

Довідково: Сертифікат EUR.1 — це документ, який підтверджує українське походження товару і дозволяє експортувати його за пільговими митними ставками в рамках міжнародних угод про вільну торгівлю. Використання фіктивних даних про виробників сільгосппродукції («чорного зерна») є однією з найпоширеніших схем ухилення від сплати податків та неповернення валютної виручки.

Переїзд до Китаю не врятував: волинянка програла апеляцію та сплатить понад 170 тисяч гривень податків за контент на OnlyFans

Восьмий апеляційний адміністративний суд відхилив скаргу волинянки Ірини Поліщук, яка намагалася скасувати штрафи від Державної податкової служби за незадекларовані доходи з платформи OnlyFans. Дівчина стверджувала, що давно живе в Китаї та не отримувала повідомлень від податкової, а доходи нібито не підтверджені документально. Проте суд став на бік держави. Відповідну постанову ухвалено 11 березня 2026 року у справі № 140/8411/25.

Про це повідомляє телеграм-канал «Судом по схемах».

"Привіт" від британської податкової

Історія розпочалася восени 2024 року, коли українські податківці отримали офіційного листа від компетентних органів Великої Британії (в рамках міжнародної конвенції про обмін даними). Британська сторона повідомила, що компанія «Fenix International Ltd», якій належить платформа OnlyFans, виплатила українці Ірині Поліщук у 2021–2022 роках дохід у розмірі 22 754 долари США (понад 812 тисяч гривень в еквіваленті).

Оскільки дівчина ці кошти не задекларувала і податки з них не сплатила, волинські податківці провели невиїзну перевірку та нарахували їй борги і штрафи:

•  Податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) зі штрафом — 160 876 грн;

•  Військовий збір зі штрафом — 13 406 грн;

•  Штраф за неподання декларації — 340 грн.

Загальна сума стягнення склала понад 174 тисячі гривень.

Аргументи моделі: "Я в Китаї, а доказів немає"

Не погодившись із рішенням, Ірина Поліщук звернулася до суду. Її захист базувався на двох основних аргументах:

1.  Необізнаність про перевірку. Позивачка заявила, що з вересня 2019 року постійно проживає в Китайській Народній Республіці. Листи від податкової надходили на її місце реєстрації в селищі Турійськ на Волині, де вона фактично не мешкає, тому вона була позбавлена права на захист.

2.  Відсутність первинних документів. Адвокати дівчини наполягали, що британський лист — це лише "листування між відомствами". Податкова, мовляв, не надала жодних договорів, банківських виписок чи актів виконаних робіт, які б доводили, що саме вона отримувала ці гроші.

Що вирішив суд?

Судді апеляційної інстанції ретельно дослідили матеріали справи і повністю відхилили аргументи позивачки, зазначивши наступне:

•  Про повідомлення: За Податковим кодексом лист вважається врученим, якщо він надісланий на офіційну податкову адресу. Листи від ДПС на адресу Ірини у Турійську під розписку отримували її батько та бабуся. Суд визнав це належним повідомленням.

•  Про докази доходу: Суд наголосив, що офіційна інформація, отримана від податкового органу Великої Британії в рамках міжнародного обміну, є абсолютно законним та достатнім доказом. У британському листі вказані точні персональні дані дівчини, наявність її верифікованого акаунту на OnlyFans та суми транзакцій.

•  Крім того, суд нагадав правила самої платформи OnlyFans, де чітко вказано: «творці контенту самостійно несуть відповідальність за своєчасне подання декларацій та сплату податків у своїх юрисдикціях».

У підсумку Восьмий апеляційний адміністративний суд залишив рішення суду першої інстанції без змін. Апеляційну скаргу Ірини Поліщук не задоволено, а податкові повідомлення-рішення визнано законними. Тепер волинянка зобов'язана сплатити понад 174 тисячі гривень до українського бюджету.

Ця справа підтверджує тенденцію останніх років: українські суди визнають дані міжнародного автоматичного обміну фінансовою інформацією (в т.ч. CRS) достатньою та законною підставою для донарахування податків українцям, які заробляють на іноземних цифрових платформах.

У Львові логіста засудили до 5,5 років тюрми за схеми та махінації під час війни

Личаківський районний суд м. Львова виніс суворий вирок менеджеру з логістики Вільчику Андрію Анатолійовичу. За привласнення коштів у період воєнного стану та втручання в ІТ-систему компанії він проведе за ґратами понад 5 років.

Про це повідомляє телеграм-канал «Судом по схемах».

Як встановив суд у справі №463/7607/22, працюючи менеджером у ПП «Львівкульттовари», Андрій Вільчик розробив цілу мережу «сірих» схем, користуючись хаосом перших місяців повномасштабного вторгнення (березень–квітень 2022 року).

Схема №1: Картка сина замість рахунку фірми

Найпростіший метод, який використовував Вільчик, — підміна реквізитів. Коли клієнти зверталися за перевезенням вантажів (наприклад, тканин з Києва до Львова), менеджер надавав їм номер банківської картки свого сина, видаючи її за «рахунок підприємства».

Таким чином, лише за один рейс він привласнив 38 000 гривень. У бухгалтерську програму «1С» ці замовлення він взагалі не вносив, сподіваючись, що про них ніхто не дізнається.

Схема №2: Маніпуляції в «1С» та привласнення євро

Вільчик мав офіційний доступ до автоматизованої системи обліку підприємства. Це дозволяло йому «коригувати» реальність:

•  Заниження вартості: Під час міжнародних рейсів (до Австрії, Угорщини) водії отримували від замовників оплату готівкою в євро. Повернувшись до Львова, вони передавали пачки валюти Вільчику. Той частину грошей залишав собі, а в системі «1С» власноруч змінював цифри на менші або вказував підставних замовників.

•  Зміна маршрутів: В одному з епізодів менеджер оформив рейс «Харків — Ужгород» (дорогий тариф) як «Дніпро — Ужгород» (дешевший тариф), привласнивши різницю у 30 000 гривень.

Загалом аудиторська перевірка виявила недоплату понад 350 тисяч гривень, хоча до суду дійшли лише підкріплені залізобетонними доказами епізоди.

Позиція обвинуваченого: «Це помста директора»

У суді Андрій Вільчик свою вину не визнав. Він стверджував, що кошти на картку сина отримував нібито для розрахунків з іншими перевізниками, яких він залучав «зі сторони», а записи телефонних розмов на робочому телефоні називав підробкою. Проте покази водіїв, виписки з банків та логи (історія входів) системи «1С» повністю спростували його версію.

Вирок суду

Суд визнав Вільчика винним за:

•  ч. 4 ст. 191 КК України (привласнення майна у період воєнного стану);

•  ч. 1 та ч. 3 ст. 362 КК України (несанкціонована зміна інформації в автоматизованих системах).

Остаточне покарання становить 5 років і 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права займатися діяльністю, пов’язаною з організацією транспортних перевезень, строком на 2 роки.

Крім того, суд задовольнив цивільний позов підприємства:

•  Андрій Вільчик має відшкодувати компанії понад 75 тисяч гривень.

•  Його син, на чию картку надходили гроші, зобов’язаний повернути підприємству 38 тисяч гривень.

Також засуджений має сплатити понад 63 тисячі гривень за проведення судових експертиз. 

Приватизація моря за 154 мільйони: в Одесі засудили реєстратора за махінації з акваторією Чорноморського порту

Приморський районний суд м. Одеси у справі № 522/23592/25 виніс вирок державному реєстратору, який допоміг приватній компанії незаконно заволодіти стратегічними об’єктами держави — операційними акваторіями причалів у Чорноморську. Попри мільйонні збитки, обвинувачений вкотре відбувся іспитовим строком.

Про це повідомляє телеграм-канал «Судом по схемах».

Суть схеми: як «розпилити» акваторію

Згідно з матеріалами справи, у 2019 році службові особи ТОВ «Чорноморський рибний порт» (ЧРП) розробили план із захоплення державного майна. Йшлося про операційні акваторії причалів № 1, 2, 5 та 6, що розташовані у Сухому лимані (с. Бурлача Балка). Ці об’єкти є стратегічною інфраструктурою і за законом не можуть перебувати у приватній власності.

Для реалізації схеми залучили приватну фірму, яка виготовила технічні паспорти на воду як на «гідротехнічні споруди». Фінальним етапом стала незаконна реєстрація права власності в Державному реєстрі речових прав (ДРРП).

Роль реєстратора: Махортов Ігор Олександрович

Виконавцем «технічної» частини схеми став державний реєстратор КП «Агенція державної реєстрації» Махортов Ігор Олександрович.

26 квітня 2019 року, не маючи жодних правовстановлюючих документів від власника (держави в особі Фонду держмайна), Махортов вніс зміни до реєстру. Своїми діями він перетворив державну акваторію на приватну власність ТОВ «ЧРП».

Наслідки для держави:

Згідно з експертизою, державним інтересам було заподіяно шкоду на суму 154 006 288 гривень.

Рецидив та «гуманне» правосуддя

Цікавим нюансом є те, що на момент винесення вироку (24 березня 2026 року) Ігор Махортов вже мав свіжу судимість. У травні 2025 року той самий Приморський суд засудив його за аналогічний злочин (ч. 3 ст. 362 КК України) до 3 років позбавлення волі умовно.

Цього разу Махортов повністю визнав провину, щиро покаявся та заявив, що лише «виконував вказівки організатора». Суддя розглянув справу за спрощеною процедурою (без дослідження всіх доказів).

Вирок суду:

•  Визнати винним за ч. 3 ст. 362 КК України (несанкціонована зміна інформації в автоматизованих системах, вчинена за попередньою змовою групою осіб, що заподіяла значну шкоду).

•  Призначити покарання — 4 роки позбавлення волі.

•  Шляхом поглинення попереднього покарання остаточно залишити ті ж 4 роки.

•  Звільнити від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки.

Таким чином, реєстратор, який сприяв виведенню з державної власності майна на 154 млн грн, залишається на волі.

Що з іншими фігурантами?

Матеріали щодо службових осіб ТОВ «Чорноморський рибний порт» та розробників технічної документації виділені в окремі кримінальні провадження. Чи понесуть відповідальність реальні бенефіціари «приватизації моря» — питання залишається відкритим.

«Фантомні мільйони» OnlyFans: податкова програла суд Анастасії Цимбал на 12 мільйонів гривень

Київський окружний адміністративний суд скасував багатомільйонні донарахування податків блогерці Анастасії Цимбал. Податківці намагалися стягнути кошти за доходи на платформі OnlyFans, базуючись лише на «списках» з Британії, які не підтвердилися реальними банківськими виписками.

Про це повідомляє телеграм-канал «Судом по схемах».

Редакція «Судом по схемах» проаналізувала резонансну справу № 320/33509/25, яка може стати прецедентом для тисяч українських креаторів.

Суть «схеми» від ДПС: списки замість доказів

У 2024 році Головне управління ДПС у м. Києві отримало в межах міжнародного обміну інформацію від компетентних органів Великої Британії. Згідно з цими даними, українка Цимбал Анастасія Олексіївна нібито отримала від компанії «Fenix International Ltd» (власник OnlyFans) за 2020–2022 роки космічну суму — 395 037 доларів США (понад 12,5 млн грн за курсом того часу).

На підставі цього «листа щастя» податківці:

1.  Провели позапланову перевірку.

2.  Нарахували ПДФО, військовий збір та штрафи на загальну суму понад 3 мільйони гривень.

3.  Використали курс НБУ станом на 31 грудня кожного року, просто «призначивши» дату отримання доходу на кінець року.

Позиція захисту: Словацька резиденція та пусті рахунки

Анастасія Цимбал звернулася до суду, заявивши, що висновки податківців — це суцільна фантазія.

Ключові аргументи позивачки:

•  Реальність проти паперів: За результатами аналізу її банківських виписок («Універсал Банк» / Monobank), загальна сума валютних надходжень за три роки склала лише 17 тисяч доларів, а платежів від OnlyFans взагалі не було.

•  Зміна резидентства: З 2022 року Анастасія перебуває на обліку в податкових органах Словаччини як підприємець, а з 2024 року має там офіційну посвідку на проживання.

•  Відсутність верифікації: Податкова не надала жодних доказів того, що Анастасія взагалі створювала контент на платформі або проходила верифікацію (фото з паспортом).

Рішення суду: Податкова не виконала «домашнє завдання»

Суддя Київського окружного адмінсуду Парненко В.С. встановила, що податківці діяли вкрай недбало.

Чому штрафи скасували?

1.  Лист — це не документ: Суд наголосив, що узагальнена інформація з міжнародного обміну не є «первинним документом». Податкова мала б надати банківські виписки або платіжні інструкції, які підтверджують рух коштів.

2.  Помилковий курс: ДПС не змогла встановити дати отримання грошей, тому незаконно застосувала курс НБУ на 31 грудня.

3.  Недоведеність зв'язку: У матеріалах справи не знайшлося жодних доказів того, що акаунти на OnlyFans, згадані в англійських списках, належать саме Анастасії.

Вердикт: Всі 5 податкових повідомлень-рішень визнано протиправними та скасовано. Податкова тепер має виплатити Анастасії Цимбал 15 140 грн судового збору.

Експорт «на папері»: у Миколаєві суд покарав бізнесмена на 312 мільйонів гривень за махінації з соняшниковою олією

Центральний районний суд м. Миколаєва виніс безпрецедентне рішення щодо колишнього директора ТОВ «Поляріус ЛТД» (нині «Ал-Тар») Дениса Гирлі. За махінації з документами при експорті агропродукції бізнесмен має сплатити до бюджету астрономічну суму — понад 312 мільйонів гривень.

Про це повідомляє телеграм-канал «Судом по схемах».

Як зазначається у матеріалах справи № 490/7519/25, масштабна схема була реалізована ще наприкінці 2020 – на початку 2021 років, проте крапку в ній суд поставив лише зараз. Денис Гирля, будучи керівником компанії, організував вивезення з України гігантських партій соняшникової олії та шроту загальною вагою понад 6,6 тисячі тонн.

Офіційно товар вартістю 156,4 мільйона гривень прямував на адресу угорської компанії «BORKO TRADE HUNGARY KFT».

Схема через угорську «прокладку»

Митники запідозрили неладне, коли почали перевіряти легітимність зовнішньоекономічних контрактів. Підставою для переміщення товару стали документи, підписані нібито директором угорської фірми, громадянином Чехії Якубом Бедрічем.

Однак міжнародна перевірка через канали Інтерполу та правоохоронні органи Угорщини та Чехії виявила шокуючі факти:

•  На момент підписання контрактів Якуб Бедріч вже не був керівником угорської компанії.

•  Сам «директор» під час допиту чеською поліцією заявив, що став керівником не за власним бажанням, бізнесом ніколи не керував, а документи підписував на прохання знайомого, навіть не розуміючи їхнього змісту (вони були угорською мовою).

Фактично, миколаївське підприємство використовувало підроблені контракти та інвойси з неправдивими відомостями про отримувача товару. Це дозволило компанії не повертати валютну виручку в Україну та не сплачувати податок на прибуток.

Інтерпол і податкова «пустушка»

Суд встановив, що Денис Гирля не міг не знати про фіктивність контрагента. Більше того, податкова звітність ТОВ «Поляріус ЛТД» за цей період взагалі не подавалася, а багатомільйонна виручка від продажу олії ніде не відображалася.

Сам обвинувачений у судове засідання 11 березня 2026 року не з’явився. Його захисник стверджував, що бізнесмен перебуває за кордоном, а контракти нібито є законними, проте суддя І.І. Дірко відкинув ці аргументи як безпідставні.

Рекордне покарання

Суд визнав Дениса Гирлю винним у порушенні митних правил (ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України — подання підроблених документів).

Згідно з рішенням суду, на правопорушника накладено:

•  Штраф у розмірі 100% вартості товару — 156 412 346 гривень.

•  Стягнення вартості товару, який вже був вивезений і не може бути фізично конфіскований — ще 156 412 346 гривень.

•  Судовий збір у розмірі 665 гривень.

Загальна сума, яку бізнесмен має сплатити на користь держави, становить 312 мільйонів 824 тисячі гривень.

Довідково: Використання фіктивних іноземних компаній та «номінальних» директорів — поширена схема для незаконного виведення капіталу з України. 

11 років тюрми за крадіжку в укритті: у Дніпрі засудили рецидивіста, який обікрав військового та «зламав» його Приват24

23 березня 2026 року Центральний районний суд міста Дніпра  у справі № 203/4374/25 виніс суворий вирок Віктору Бальтеру, який скористався довірою військовослужбовця, викрадавши його майно та привласнивши майже 280 тисяч гривень через мобільний банкінг. Злочинця засуджено до 11 років позбавлення волі.

Крадіжка в мобільному бомбосховищі

Подія сталася 31 березня 2025 року біля Дніпровського автовокзалу. Потерпілий військовослужбовець зайшов до мобільного укриття, де залишив свій ранець із двома телефонами (Huawei та Oukitel), а сам вийшов на вулицю покурити.

Обвинувачений Віктор Бальтер, який перебував поруч, скористався моментом, викрав рюкзак і втік. Проте на самій крадіжці гаджетів він не зупинився.

Хакерська атака на кошти захисника

Маючи доступ до викраденого телефону Huawei, на якому був встановлений додаток «Приват24», Бальтер несанкціоновано втрутився в роботу банківської системи. Він змінив пін-код доступу, заблокувавши власника, та отримав повний контроль над рахунками військового.

Протягом ночі та наступного ранку (з 31 березня по 1 квітня) злочинець здійснив серію транзакцій:

1. переказував кошти на картки своїх знайомих (яких вводив в оману, стверджуючи, що це «зарплата побратима»);
2. знімав готівку в банкоматах Дніпра;
3. розраховувався в супермаркетах АТБ.

Загалом з рахунків військовослужбовця було викрадено 278 357 гривень.

Позиція захисту та докази

У суді Віктор Бальтер свою провину не визнав. Він вигадав версію про те, що нібито пив алкоголь із військовим на ім'я «Юра», який сам просив його допомогти зняти гроші через ліміти на картці. Проте покази потерпілого, свідків та записи з камер відеоспостереження ТЦ «Міріада» повністю спростували ці слова.

Крім того, під час затримання у Бальтера вилучили понад 66 тисяч гривень готівкою та банківську картку, на яку переводилися вкрадені кошти.

Суворий вирок

Суд врахував, що Бальтер уже мав судимості та вчинив новий злочин під час іспитового строку. Окремим обтяжуючим фактором стало те, що він обікрав захисника України, фактично позбавивши його грошового забезпечення.

Рішення суду:

• Позбавлення волі: За сукупністю злочинів (крадіжка в умовах воєнного стану та несанкціоноване втручання в ІТ-системи) Бальтера засуджено до 10 років. Додавши невідбуте покарання за попередній злочин, остаточний термін склав 11 років тюрми.
• Заборона: Йому заборонено обіймати посади, пов’язані з роботою ІТ-систем, на 3 роки.
• Компенсація: Суд зобов'язав стягнути з засудженого на користь військового 201 657 грн матеріальної шкоди та 50 000 грн моральної шкоди.

Вилучені під час затримання кошти (близько 76 тисяч гривень) суд постановив негайно повернути потерпілому військовослужбовцю.

Довідка: Віктор Бальтер — уродженець Криничанського району Дніпропетровщини. Раніше був судимий за дезертирство (ст. 407 КК) та крадіжки. Теперішній строк він відбуватиме в колонії суворого режиму.

Податкова «бачить» усе: мешканка Одеси програла суд через незадекларовані 50 тисяч доларів від OnlyFans

Одеський окружний адміністративний суд підтвердив правомірність дій податкової служби щодо донарахування значних сум податків мешканці міста Анастасії Юріївні Мартенюк. Жінка отримувала доходи від британської платформи OnlyFans, проте не відображала їх у щорічних деклараціях.

Про це повідомляє телеграм-канал «Судом по схемах».

Як зазначається у матеріалах справи № 420/15258/25, «детективом» у цій історії виступив міжнародний обмін податковою інформацією. Компетентні органи Великої Британії передали українським колегам дані, згідно з якими Анастасія Мартенюк протягом 2020–2022 років отримала від компанії «Fenix International Ltd» (оператор платформи OnlyFans) дохід у сумі 50 127 доларів США.

Таємні доходи та «забудькуватість»

За курсом НБУ на моменти отримання коштів, сума іноземного доходу склала понад 1,45 мільйона гривень. Податкова інспекція направила жінці запит із проханням надати пояснення та подати декларацію, проте листи поверталися з позначкою «за закінченням терміну зберігання».

Після проведення позапланової перевірки Головне управління ДПС в Одеській області виставило Анастасії Мартенюк рахунок, який вона спробувала оскаржити в суді.

Загальна сума податкових претензій склала понад 360 тисяч гривень, зокрема:

•  262 286 грн — податок на доходи фізичних осіб (ПДФО);

•  65 571 грн — штраф за несплату ПДФО;

•  21 857 грн — військовий збір;

•  5 464 грн — штраф за несплату військового збору;

•  8 000 грн — штраф за ненадання інформації на запит.

Аргументи захисту

У суді представники Анастасії Мартенюк намагалися довести, що ці кошти є «роботою за наймом» у Великій Британії, а отже, згідно з міжнародною Конвенцією, мають оподатковуватися саме там, а не в Україні. Також позивачка апелювала до процедурних помилок: мовляв, податкова вказала у листах невірний поштовий індекс, а на самих запитах нібито була відсутня печатка.

Рішення суду

Суддя Л.Р. Юхтенко, розглянувши справу 16 березня 2026 року, став на бік держави. Суд зазначив, що Анастасія Мартенюк є резидентом України, а отже, зобов’язана декларувати всі доходи, отримані з-за кордону.

Ключові висновки суду:

1.  Відсутність доказів: Позивачка не надала жодних доказів того, що вона сплачувала податки з цих доходів у Великій Британії.

2.  Декларування обов’язкове: Оскільки джерело виплат іноземне, отримувач був зобов’язаний самостійно подати річну декларацію.

3.  Поштові помилки: Незначна похибка в індексі не є підставою для скасування перевірки, оскільки податкова відправила документи на вірну адресу, а позивачка просто не з'явилася за ними на пошту.

У задоволенні позову Анастасії Мартенюк було відмовлено повністю. Тепер жінка має не лише сплатити всі нараховані податки та штрафи, а й залишиться без відшкодування судових витрат.

Довідково: Завдяки впровадженню автоматичного обміну інформацією (CRS), українські податківці дедалі частіше отримують дані про закордонні рахунки та доходи українців. Платформи на кшталт OnlyFans офіційно попереджають «творців контенту», що вони самі несуть відповідальність за сплату податків у своїх юрисдикціях.

Суд зобов’язав нардепа Юрчишина спростувати заяву про «колаборантку» Крюкову

Оболонський районний суд міста Києва у справі №757/30803/25-ц задовольнив позов журналістки Світлани Крюкової проти народного депутата Ярослава Юрчишина. Суд визнав недостовірною інформацію, поширену депутатом у соціальній мережі Facebook, де він назвав журналістку «колаборанткою».

Про це повідомляє сайт "Темна сторона".

Суть конфлікту

Приводом для позову став допис Ярослава Юрчишина від 19 січня 2025 року. Коментуючи Указ Президента про введення санкцій РНБО проти 18 осіб (серед яких була і Світлана Крюкова), депутат написав: «Світлана Крюкова — Сергій Стерненко як там позов цієї колаборантки до тебе?».

Світлана Крюкова, яка на той момент уже перебувала під персональними санкціями України, звернулася до суду з вимогою захистити її честь, гідність та ділову репутацію. Її інтереси в суді представляв адвокат Олексій Шевчук.

Аргументи сторін та позиція суду

Представники народного депутата наполягали, що слово «колаборантка» є оціночним судженням, яке ґрунтується на факті запровадження проти позивачки санкцій РНБО за антиукраїнську діяльність.

Однак суддя Олексій Диба пристав на бік позивачки. У рішенні зазначено:

1. Твердження про те, що особа є «колаборанткою», не є простою критикою чи думкою, а є фактичним твердженням про вчинення кримінального правопорушення (ст. 111-1 КК України).
2. Згідно з довідками Офісу Генпрокурора та МВС, Світлана Крюкова не має статусу підозрюваної чи обвинуваченої у кримінальних провадженнях, а вирок суду щодо неї відсутній.
3. Саме по собі перебування під санкціями не є юридичним доказом вчинення злочину колабораціонізму в розумінні Кримінального кодексу.

Суд підкреслив, що вживання таких термінів без обвинувального вироку порушує презумпцію невинуватості та дискредитує особу в очах суспільства.

Рішення суду

Суд задовольнив позов у повному обсязі та зобов’язав Ярослава Юрчишина:

• Спростувати поширену інформацію на своїй сторінці у Facebook протягом 5 днів з моменту набрання рішенням законної сили.
• Публікація-спростування має бути доступною для всіх користувачів під заголовком «Спростування недостовірної інформації стосовно Крюкової С.В.».

Під час публікації спростування депутат зобов'язаний вимкнути можливість коментування під цим дописом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 30 днів.

Довідка: Світлана Крюкова — заступниця головного редактора видання «Страна.ua», щодо якої в січні 2025 року були введені санкції РНБО. Ярослав Юрчишин — голова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова.

Заробила понад $117 тисяч на OnlyFans: одеситка через суд скасувала податкові штрафи на майже мільйон гривень через помилку інспекторів

П’ятий апеляційний адміністративний суд поставив крапку у суперечці між місцевою мешканкою Катериною Бурдейною та Головним управлінням Державної податкової служби в Одеській області. Жінці вдалося скасувати податкові донарахування та штрафи на загальну суму близько 900 тисяч гривень за доходи, отримані на платформі OnlyFans. Податківці програли суд через власну бюрократичну недбалість.

Про це повідомляє телеграм-канал «Судом по схемах».

Звідки податкова дізналася про доходи?

Як випливає з матеріалів справи № 420/11824/25, у жовтні 2024 року одеські податківці отримали інформацію від уповноважених органів Великої Британії. Іноземні колеги повідомили, що одеситка Катерина Бурдейна протягом 2021-2022 років отримувала дохід від британської компанії "Fenix International" (власник платформи OnlyFans) за створення контенту.

Загальна сума заробітків склала 117 427 доларів США (66 659 дол. у 2021 році та 50 768 дол. у 2022 році). В еквіваленті це склало понад 3,67 млн гривень недекларованого доходу.

Мільйонні штрафи та перевірка "наосліп"

Отримавши ці дані, у січні 2025 року ДПС провела документальну позапланову невиїзну перевірку. За її результатами податківці винесли низку повідомлень-рішень, якими зобов'язали жінку сплатити:

•  Податок на доходи фізичних осіб (разом зі штрафами) — 826 841 грн;

•  Військовий збір (разом зі штрафами) — 68 903 грн;

•  Додаткові штрафи за неподання декларацій — на суми 8000, 1020 та 680 грн.

Чому суд став на бік моделі?

Не погодившись із діями ДПС, Катерина Бурдейна звернулася до суду. Її головним аргументом стало грубе порушення процедури: податкова навіть не повідомила її про перевірку.

Як з'ясувалося, інспектори відправляли запити про надання пояснень, наказ про перевірку та повідомлення на стару адресу жінки, де вона не проживає з березня 2019 року. Усі листи поверталися до податкової з відміткою "за закінченням терміну зберігання". Ба більше, інспектори розпочали перевірку 13 січня 2025 року, ще навіть не дочекавшись повернення поштових повідомлень, тобто "наосліп".

Рішення апеляції

Судді П’ятого апеляційного адміністративного суду, спираючись на практику Верховного Суду, зазначили: право платника бути присутнім або надавати пояснення під час перевірки є непорушним. Податкова має право розпочати невиїзну перевірку виключно після того, як належним чином вручить або хоча б надішле повідомлення на актуальну адресу платника.

Оскільки ДПС відправляла листи на недійсне місце реєстрації, перевірка була визнана незаконною. А згідно із законом, якщо сама процедура перевірки є протиправною, то і всі винесені за її наслідками штрафи (податкові повідомлення-рішення) підлягають скасуванню.

Відтак, 17 березня 2026 року апеляційний суд залишив у силі рішення суду першої інстанції. Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишено без задоволення, а всі штрафні санкції щодо Катерини Бурдейної повністю скасовані. У податківців залишається право звернутися до Верховного Суду протягом 30 днів.

❗️ Засновник OnlyFans Леонід Радвінський — американський бізнесмен українського походження.

Помер 23 березня 2026 року, йому було 43 роки, причиною смерті став рак.

Спроба зупинити стягнення 4,8 млн грн штрафу провалилася: суд підтвердив законність арешту рахунків «Русалочки XL»

Київський окружний адміністративний суд відмовив ФОП Мовсесян Діані Левонівні, відомій у мережі під псевдонімом «Русалочка XL», у скасуванні постанови про відкриття виконавчого провадження. Попри оскарження самого штрафу в суді, виконавці мали право заарештувати рахунки блогерки.

Про це повідомляє телеграм-канал «Судом по схемах».

Київський окружний адміністративний суд 18 березня 2026 року ухвалив рішення у справі № 320/7146/26, ставши на бік Голосіївського відділу державної виконавчої служби у справі проти відомої підприємиці та інфлюенсерки.

Контекст справи: реклама та мільйонні санкції

Суперечка виникла навколо рішення Державного агентства України «Плейсіті» (орган, що регулює сферу азартних ігор та лотерей) від 5 вересня 2025 року. На Діану Мовсесян («Русалочка XL») було накладено фінансову санкцію у розмірі 4 800 000 гривень за порушення законодавства про рекламу.

Оскільки підприємиця добровільно штраф не сплатила, агентство «Плейсіті» звернулося до виконавчої служби. 19 січня 2026 року державний виконавець відкрив провадження, а вже за два дні наклав арешт на всі банківські рахунки та майно боржниці.

Позиція «Русалочки XL»

Діана Мовсесян вимагала скасувати постанову виконавця, аргументуючи це тим, що вона вже оскаржує правомірність самого штрафу в суді (справа № 320/62797/25). На її думку, оскільки триває судовий розгляд основного спору, рішення про штраф не набрало законної сили, а отже, не могло бути передане на примусове виконання. Про арешт коштів блогерка дізналася з повідомлення банку та застосунку «Дія».

Чому суд відмовив у позові?

Суддя Лисенко В.І., розглянувши матеріали справи, прийшла до таких висновків:

1.  Наявність відмітки про законну силу: На рішенні агентства «Плейсіті» стояв офіційний штамп про те, що воно набрало чинності 06.12.2025. Для державного виконавця цього факту достатньо, щоб розпочати процедуру стягнення.

2.  Виконавець не зобов'язаний перевіряти реєстри: Суд наголосив, що виконавці не повинні самостійно шукати інформацію про те, чи оскаржує боржник документ у суді. Якщо документ оформлений згідно з законом (є печатка та дата), виконавець зобов’язаний відкрити провадження негайно.

3.  Оскарження не зупиняє стягнення: Сам факт подання позову проти штрафу автоматично не зупиняє дії виконавчої служби. Для цього адвокати позивачки мали подати окрему заяву про зупинення стягнення (забезпечення позову), чого зроблено не було.

Наслідки

Рішення суду означає, що дії виконавців щодо блокування рахунків Діани Мовсесян та стягнення 4,8 мільйона гривень залишаються в силі. Наразі майно інфлюенсерки перебуває під арештом до вирішення спору по суті або повної сплати боргу. 

Сховав від митниці медпрепарати на 9,5 мільйона гривень: на Закарпатті засудили керівника релігійної громади УГКЦ

Ужгородський міськрайонний суд виніс вирок у гучній справі про контрабанду дороговартісних медикаментів під виглядом гуманітарної допомоги. Керівника тернопільської релігійної організації Романа Ярославовича Дутчака засудили за спробу потайки провезти в Україну партію ліків вартістю майже 9,5 мільйона гривень.

Про це повідомляє телеграм-канал «Судом по схемах».

Як зазначається у матеріалах кримінального провадження (справа № 308/3505/26), Роман Дутчак є керівником релігійної громади «Парафія Пресвятої Тройці м. Тернопіль» Української Греко-Католицької Церкви. Ця парафія офіційно внесена до реєстру отримувачів гуманітарної допомоги.

Суть схеми: дарча з Італії та "загублений" піддон

У червні 2025 року релігійне товариство «Свята Софія» з Рима (Італія) передало тернопільській парафії велику партію благодійної допомоги. Згідно з дарчою, в Україну їхали макарони, рис, консерви, дитячі ліжка, одяг, іграшки та інвалідний візок.

Однак серед цього вантажу був і справжній «скарб» — один піддон із 2 226 упаковками італійського медичного препарату «New Art» (препарат для внутрішньосуглобових ін'єкцій). Заковика полягала в тому, що термін придатності цих ліків спливав у вересні 2025 року.

Згідно з українським законодавством, ввозити як гуманітарку ліки, термін придатності яких менший за половину встановленого виробником (або менший за 6 місяців), суворо заборонено. Розуміючи, що митники гарантовано забракують і не пропустять цей піддон, Роман Дутчак вирішив схитрувати.

Під час заповнення електронної митної декларації в системі «Єдине вікно» керівник парафії вніс туди всі продукти та одяг, але свідомо «забув» вказати 2 226 упаковок медикаментів. Він сподівався, що дорогі ліки (вагою 98 кг) непомітно проїдуть кордон разом із макаронами та сухарями.

Сканер на митниці та кримінальна справа

План провалився 24 червня 2025 року на митному посту «Тиса» (Закарпатська область). Під час огляду вантажівки DAF закарпатські митники швидко виявили незадекларований медичний вантаж. Експертиза оцінила вартість італійських препаратів у 9 499 541 гривню, що кваліфікується як "особливо великий розмір".

Детективи Бюро економічної безпеки (БЕБ) відкрили кримінальне провадження за ч. 1 ст. 201-3 ККУ (Контрабанда товарів у значному розмірі).

Угода зі слідством та вирок суду

Розуміючи безвихідність ситуації, Роман Дутчак повністю визнав свою провину та уклав угоду зі слідством. Суд врахував його щире каяття, сприяння розслідуванню, а також те, що він добровільно перерахував 100 тисяч гривень допомоги одній із військових частин ЗСУ.

16 березня 2026 року суддя Ужгородського міськрайонного суду затвердив угоду про визнання винуватості.

Вирок суду:

1. Роману Дутчаку призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі 170 000 гривень.
2. Всі 2 226 упаковок препарату «New Art» вартістю 9,5 млн грн конфісковано в дохід держави.
3. Засуджений також має відшкодувати понад 4,6 тисячі гривень за проведення товарознавчої експертизи.

Довідково: З кінця 2023 року в Україні діє оновлене законодавство про криміналізацію товарної контрабанди (ст. 201-3 ККУ). Незаконне переміщення товарів на суму, що перевищує значний розмір (від 6,05 млн грн у 2024 році), карається гігантськими штрафами або позбавленням волі.

У Києві засудили продукт-менеджера FREE VPN PLANET, який привласнив майже 900 тисяч гривень IT-компанії

Подільський районний суд виніс вирок продукт-менеджеру румунської компанії «FREE VPN PLANET S.R.L.» Бабічу В’ячеславу Олександровичу. Користуючись безмежною довірою керівництва, киянин протягом пів року «купував» неіснуючу техніку, привласнюючи гроші фірми.

Про це повідомляє телеграм-канал «Судом по схемах».

Як встановив суд у справі №758/6072/25, В’ячеслав Бабіч працював у компанії з червня 2023 року. Маючи статус надійного співробітника, у травні 2024 року він вирішив реалізувати шахрайську схему.

Схема на підроблених скріншотах

Метод обману був витонченим: менеджер звертався до бухгалтера компанії з проханням виділити кошти на придбання техніки (Apple Macbook, iPhone, iPad тощо), яка нібито була необхідна йому для тестування програмного забезпечення.

Щоб у бухгалтера не виникало сумнівів, Бабіч надсилав у корпоративний месенджер Slack власноруч підроблені скріншоти листування із засновником компанії. На цих фейкових зображеннях керівник нібито давав особистий дозвіл на купівлю дорогої електроніки.

Системний апетит

З травня по грудень 2024 року шахрайство набуло промислових масштабів. Менеджер «замовляв» гроші на:

1.  ноутбуки Apple Macbook;

2.  смартфони iPhone різних моделей, Samsung та Huawei;

3.  планшети iPad та Amazon;

4.  жорсткі диски та адаптери.

Кошти надходили Бабічу на банківські картки, криптогаманці та через білінгові системи (Solar Staff, Mellow, DEEL). Замість купівлі техніки, чоловік витрачав гроші на власні потреби. Загалом було зафіксовано понад два десятки епізодів, а загальна сума збитків склала 869 035 гривень.

Злочинну схему викрили лише тоді, коли бухгалтерія нарешті виявила, що скріншоти погоджень від засновника були грубо підробленими. На той момент сума привласнених коштів уже перевищила 60 тисяч доларів США (враховуючи інші позики).

Вирок суду

У судовому засіданні 16 березня 2026 року В’ячеслав Бабіч повністю визнав свою провину та розкаявся. Представник потерпілої компанії наголосив, що така поведінка була «ударом у спину» від одного з перших працівників компанії, і вимагав реального терміну ув'язнення.

Суддя постановив:

•  Визнати В’ячеслава Бабіча винним у шахрайстві (ч. 1 та ч. 2 ст. 190 КК України).

•  Призначити покарання у виді 2 років позбавлення волі.

•  На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки.

•  Повністю задовольнити цивільний позов компанії: стягнути з Бабіча 869 035 гривень 95 копійок матеріальної шкоди.

На кордоні з Румунією у громадянина Колумбії вилучили дрон Mavic 3 Pro

Чернівецький районний суд визнав винним іноземця, який намагався вивезти безпілотник через «зелений коридор» без відповідних дозволів.

Про це повідомляє телеграм-канал «Судом по схемах».

Чернівецький районний суд м. Чернівці розглянув справу № 725/2265/26 про порушення митних правил щодо громадянина Колумбії Хейнера. Іноземець намагався перетнути державний кордон, маючи при собі товар, обмежений для вивезення з території України.

Обставини інциденту

Подія сталася пізно ввечері 4 лютого 2026 року на пункті пропуску «Дяківці-Раковець». Громадянин Колумбії прямував з України до Румунії у пішому порядку. Для проходження контролю він обрав «зелений коридор», чим автоматично заявив, що не переміщує товарів, які підлягають обов’язковому декларуванню або підпадають під встановлені законом обмеження.

Однак під час митного огляду в рюкзаку чоловіка серед особистих речей виявили безпілотний літальний апарат «Mavic 3 Pro» разом із комплектуючими.

Чому це є порушенням?

Згідно з українським законодавством, зокрема постановами Кабінету Міністрів, безпілотні літальні апарати (БПЛА) належать до товарів подвійного використання або військового призначення. Їх переміщення через кордон регулюється державним експортним контролем.

Для законного вивезення такого дрона громадянин мав:

1. Обрати «червоний коридор».
2. Надати письмову декларацію.
3. Пред’явити оригінал дозволу або висновку Держекспортконтролю.

Оскільки іноземець не надав жодних документів та не задекларував БПЛА, митники склали протокол за ч. 3 ст. 471 Митного кодексу України.

Рішення суду

Сам правопорушник на судове засідання не з’явився. Суддя Федіна А.В., дослідивши матеріали справи (протокол митниці, акт огляду та фотоматеріали), встановила повну вину громадянина Колумбії.

11 березня 2026 року суд постановив:

• Визнати Хейнера винним у порушенні митних правил. 
• Накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5100 гривень.
• Конфіскувати в дохід держави комплекс безпілотного літального апарату «Mavic 3 Pro» з комплектуючими.
• Стягнути з особи судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Спроба «дерибану» 8 гектарів нацпарку «Голосіївський»: у Києві винесли вирок одному з учасників схеми

16 березня 2026 року Шевченківський районний суд міста Києва засудив Володимира Яковича Захарченка за участь у масштабній махінації із заповідними землями. Зловмисники намагалися незаконно привласнити ділянку вартістю понад 105 мільйонів гривень.

Про це повідомляє телеграм-канал «Судом по схемах» (https://t.me/SudomPoShemam).

Масштаб афери

Згідно з матеріалами справи № 761/51540/25, мова йде про земельну ділянку площею 8,02 гектара (кадастровий номер 8000000000:90:182:0033), розташовану по вулиці Лісоводній, 3 у Голосіївському районі. Ця територія ще з 2007 року входить до складу Національного природного парку «Голосіївський» і за законом не може перебувати у приватній власності.

Злочинна група, до якої входив Володимир Захарченко, розробила складну схему:

1. Підробка документів: Було виготовлено фальшивий договір купівлі-продажу від 2006 року та державний акт на право власності з підробленими печатками Київради.
2. Залучення посадовців: Учасники групи використали зв’язки у ДП «Центр Державного земельного кадастру», щоб внести неправдиві відомості до бази даних, «приховавши» той факт, що земля є частиною національного парку.
3. Реєстрація: На підставі фальшивок реєстратори та нотаріуси оформили право власності на підконтрольну фірму ТОВ «АВРОРА ОПТТРЕЙД (https://opendatabot.ua/c/22889014)».

Роль Володимира Захарченка

За даними слідства, Володимир Захарченко виконував роль «представника власника». Протягом 2023–2024 років він активно шукав потенційних покупців на заповідну землю, проводив огляди ділянки та демонстрував підроблені документи, видаючи себе за довірену особу. Своїми діями він сприяв виведенню державної землі з фонду НПП «Голосіївський», чим державі було завдано збитків на суму 105,5 млн грн.

Вирок суду: угода та викриття спільників

У березні 2026 року Володимир Захарченко уклав угоду про визнання винуватості з прокурором Офісу Генерального прокурора. Він повністю визнав провину та погодився співпрацювати зі слідством, щоб викрити організатора та інших учасників злочинної групи.

Суд ухвалив:

• Визнати Захарченка В. Я. винним за ч. 5 ст. 190 КК України (шахрайство в особливо великих розмірах, вчинене організованою групою).
• Призначити покарання у виді 5 років позбавлення волі.
• На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки.

Наразі правоохоронці продовжують роботу над притягненням до відповідальності організаторів схеми, які безпосередньо керували процесом підробки державних актів та втручання в кадастрові системи.

У Києві винесли вирок бізнесмену за схему з «фіктивним навчанням» для ухилянтів у столичному коледжі

Солом’янський районний суд міста Києва ухвалив вирок Гоху Сергію Михайловичу, якого звинувачували у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України. Підприємець допомагав чоловікам призовного віку отримувати відстрочку від мобілізації через фіктивне зарахування до навчального закладу.

Суть злочинної схеми

Згідно з матеріалами справи № 760/5456/26, директор Фахового коледжу бізнесу та аналітики Національної академії статистики, обліку та аудиту (НАСОА) організував схему для збагачення, допомагаючи чоловікам уникати призову. До реалізації плану залучили посередників, серед яких був і директор ТОВ «ВКФ «Колорит» Сергій Гох.

Роль Гоха полягала у пошуку «клієнтів» — чоловіків мобілізаційного віку, які не мали наміру реально навчатися, а лише хотіли отримати статус студента денної форми для оформлення відстрочки.

Подробиці розслідування

Слідство встановило, що Сергій Гох підшукав 9 осіб, чиї документи (паспорти, дипломи, коди) передав керівництву коледжу для безперешкодного зарахування. Ці «студенти» отримали відповідні довідки для пред'явлення у ТЦК та СП, що дозволило їм незаконно уникнути мобілізації в особливий період.

У вироку зазначається, що підсудний усвідомлював: такі дії знижують мобілізаційний потенціал України та шкодять обороноздатності держави в умовах повномасштабного вторгнення РФ.

Вирок суду

Під час досудового розслідування Сергій Гох пішов на співпрацю зі слідством та уклав угоду про визнання винуватості з прокурором Київської міської прокуратури.

Суд врахував пом’якшувальні обставини:

• щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину;

• відсутність попередніх судимостей;

• позитивні характеристики та активну волонтерську діяльність;

• добровільний переказ 60 000 гривень на потреби Збройних Сил України.

20 березня 2026 року суддя Солом’янського суду визнав Сергія Гоха винним за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України (перешкоджання законній діяльності ЗСУ за попередньою змовою групою осіб).

Присуджене покарання: 5 років позбавлення волі. Водночас, на підставі ст. 75 КК України, засудженого звільнили від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки.

Помилка Лариси Криворучко коштувала 7 років прав: Парвіз Алієв не зміг оскаржити рішення через процедурне порушення

Київський апеляційний суд у справі № 753/22881/25 відмовився розглядати скаргу на постанову про позбавлення Парвіза Алієва водійських прав на 7 років. Причиною стало те, що його представниця, Лариса Криворучко, не надала доказів наявності статусу адвоката.

Київський апеляційний суд 16 березня 2026 року поставив крапку у спробі Парвіза Етібара Огли Алієва пом’якшити покарання за грубе порушення правил дорожнього руху. Суддя Ігор Мосьондз повернув апеляційну скаргу без розгляду.

За що покарали Алієва?

У грудні 2025 року Дарницький районний суд Києва визнав Парвіза Алієва винним за ч. 5 ст. 126 КУпАП (повторне протягом року керування транспортним засобом особою, яка позбавлена права керування).

Суд призначив Алієву суворе стягнення:

• 40 800 гривень штрафу;
• 7 років позбавлення права керування транспортними засобами.

Юрист — не означає адвокат

Інтереси Алієва в апеляції намагалася захистити Криворучко Лариса Сергіївна. До матеріалів скарги вона додала копію свого диплома про вищу юридичну освіту, виданого у 2005 році Національним університетом внутрішніх справ.

Однак апеляційний суд наголосив на важливому юридичному нюансі:

1. Згідно з Конституцією України (ст. 131-2), представництво іншої особи в судах здійснює виключно адвокат.
2. Наявність лише диплома юриста («фахівця у галузі права») не дає права подавати апеляційні скарги у справах про адміністративні правопорушення від імені клієнта, якщо особа не підтвердила свій статус у реєстрі адвокатів.

Оскільки адвокат Лариса Криворучко не надала документів, що підтверджують її повноваження саме як адвоката, суддя дійшов висновку, що скарга подана особою, яка не має на це права.

Наслідки рішення

Повернення апеляційної скарги означає, що рішення Дарницького суду залишається чинним у повному обсязі. Парвіз Алієв зобов’язаний сплатити багатотисячний штраф і офіційно стає пішоходом на найближчі сім років.

Ця постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню не підлягає. Випадок слугує черговим нагадуванням про важливість перевірки повноважень захисників у судовому процесі, адже навіть за наявності юридичної освіти процедурні помилки можуть призвести до неможливості захистити свої права.

На Волині засудили перевізника, який вніс вісьмох «лжеводіїв» до системи «Шлях» для виїзду за кордон

19 березня 2026 року Локачинський районний суд Волинської області у справі  № 931/989/25 виніс вирок місцевому підприємцю Олексію Новосаду, який використовував свій доступ до інформаційної системи «Шлях», щоб допомагати військовозобов’язаним чоловікам нелегально виїжджати з України.

Схема з «працевлаштуванням»

Як встановив суд, у березні та квітні 2023 року обвинувачений, будучи фізичною особою-підприємцем з ліцензією на міжнародні вантажні перевезення, розробив корупційний механізм. Він фіктивно «наймав» на роботу водіями чоловіків, які насправді не мали стосунку до його підприємницької діяльності.

Використовуючи власний електронний ключ, підприємець вносив неправдиві дані про цих «співробітників» до системи «Шлях». Це давало їм законні підстави для перетину державного кордону на автомобілях Renault Master та Opel Movano через пункт пропуску «Угринів». Загалом у справі фігурують вісім чоловіків, які скористалися послугами Новосада та не повернулися в Україну.

Позиція обвинуваченого та статус ветерана

У суді Олексій Новосад повністю визнав свою провину та розкаявся. Слід зазначити, що обвинувачений є діючим військовослужбовцем Збройних Сил України. Він брав участь у бойових діях проти російської агресії з березня по грудень 2022 року, має статус учасника бойових дій та отримав поранення під час захисту Батьківщини. Також на його утриманні перебувають двоє малолітніх дітей.

Вирок суду

Це вже не перша судимість підприємця за аналогічну діяльність. У серпні 2025 року його вже було засуджено за статтею про незаконне переправлення осіб через кордон (ст. 332 КК України). Оскільки нові епізоди злочину (маніпуляції в системі «Шлях») були вчинені ще до винесення попереднього вироку, суд призначив покарання за сукупністю злочинів.

Рішення суду:

• Олексія Новосада визнано винним за ч. 3 ст. 362 КК України (несанкціонована зміна інформації в автоматизованих системах).

• Призначено остаточне покарання — 4 роки та 8 місяців позбавлення волі.

• Встановлено додаткове покарання — заборона займатися міжнародними перевезеннями вантажів строком на 2 роки.

• Водночас суд звільнив засудженого від реального відбування основного терміну, встановивши іспитовий строк тривалістю 3 роки.

Підприємець-військовослужбовець залишиться на волі під наглядом органів пробації, якщо протягом іспитового терміну не вчинить нового правопорушення.

10 років тюрми за «судилище» над азовцем: у Києві винесли вирок російському судді Сергію Образцову

16 березня 2026 року Шевченківський районний суд міста Києва у справі № 761/12118/25 засудив до 10 років позбавлення волі суддю Південного окружного військового суду РФ Сергія Образцова. Його визнали винним у порушенні законів та звичаїв війни через незаконне засудження українського військовополоненого Плахотніка Владислава Сергійовича.

Незаконний вирок у Ростові

Судовий розгляд проходив у порядку спеціального судового провадження (in absentia), оскільки обвинувачений перебуває на території держави-агресора.

Як встановило слідство та підтвердив суд, у травні 2024 року в Ростові-на-Дону російський суддя Сергій Образцов розглянув справу стосовно українського військовослужбовця, який потрапив у полон у грудні 2023 року під час боїв у Серебрянському лісництві на Луганщині.

Військовослужбовець був офіційним комбатантом — водієм інженерно-саперного взводу 12-ї бригади спеціального призначення «Азов» НГУ. Попри захищений статус військовополоненого згідно з Женевськими конвенціями, Образцов засудив українця до 18 років ув’язнення. Російське «правосуддя» інкримінувало воїну «проходження навчання з метою здійснення терористичної діяльності» та «участь у терористичній організації», фактично покаравши його за сам факт служби у Збройних Силах України.

Свідчення потерпілого

Потерпілий зміг особисто надати свідчення в київському суді, оскільки 4 липня 2025 року був повернутий з російського полону в межах обміну.

Він розповів, що під час «слідства» в окупованому Луганську його змушували підписувати пусті аркуші паперу, а адвокат за призначенням лише радив «усе підписувати». Під час засідань у Ростові Олександр прямо говорив судді Образцову, що він є військовослужбовцем і захищав свою землю, а не терористом. Проте суддя ігнорував ці заяви, як і сліди тортур на тілі полоненого.

Позиція українського суду

Суддя Шевченківського суду наголосив, що Сергій Образцов, будучи професійним юристом, усвідомлював статус Олександра як військовополоненого. Умисне позбавлення права на справедливий судовий розгляд та засудження військового за участь у конфлікті є серйозним порушенням Женевської конвенції та воєнним злочином.

Вирок суду:

• Образцова Сергія В'ячеславовича визнано винним за ч. 1 ст. 438 КК України (Порушення законів та звичаїв війни).
• Призначено покарання — 10 років позбавлення волі.

Строк відбування покарання рахуватиметься з моменту його фактичного затримання. Інформацію про вирок буде опубліковано в офіційних ЗМІ, а дані про засудженого воєнного злочинця передадуть до міжнародних баз розшуку.