Запорізький районний суд виніс вирок мобілізованому уродженцю Одеси, який після проходження навчання відкрито відмовився виконувати обов'язки військової служби. Чоловік заявив, що не вважає Росію агресором і «не розуміє, хто на кого напав».
Деталі справи та «особлива» позиція підсудного
Згідно з матеріалами справи №317/4773/25, обвинувачений був призваний за мобілізацією у червні 2025 року. Після проходження підготовки у навчальних центрах Рівного та Дніпра, його направили до військової частини на Запоріжжі для призначення на посаду стрільця-помічника гранатометника.
Однак, прибувши до місця дислокації підрозділу, солдат категорично відмовився:
- приймати посаду та підписувати наказ;
- отримувати зброю та амуніцію;
- надавати персональні дані для оформлення документів.
Свою відмову чоловік мотивував тим, що він «не військова людина», має проблеми зі здоров'ям (зокрема, заявляв про вибитий під час затримання зуб, який демонстрував у коробочці) та не згоден з методами мобілізації.
«Не бачу агресора»
Найбільш резонансними стали свідчення командирів та офіцерів з психологічної підтримки. За їхніми словами, під час численних виховних бесід підсудний відкрито заявляв, що:
«Це не моя війна», «Я не розумію, хто на кого напав», «Я не вважаю Росію державою-агресором».
Офіцер з психологічної підтримки у своїй характеристиці зазначив, що мобілізований виявляв повну нелояльність до України та намагався ухилитися від служби під надуманими приводами.
Аргументи захисту та позиція суду
Адвокат наполягав, що мобілізація була проведена з порушеннями, а наказ командира про призначення на бойову посаду нібито був незаконним, оскільки підсудний за станом здоров'я мав служити у підрозділах забезпечення.
Проте суд ці аргументи відхилив, спираючись на наступне:
ВЛК: Обвинувачений двічі проходив медкомісію (у червні та липні 2025 року), і обидва рази був визнаний придатним. Рішення ВЛК він не оскаржував.
Підготовка: Підсудний пройшов навчання в учбових центрах, що спростовує заяви про «повну непідготовленість».
Свідомість дій: Відмова була публічною, неодноразовою та зафіксованою рапортами свідків.
Вирок
Суддя Запорізького районного суду Запорізької області визнав чоловіка винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 409 КК України (відмова від несення обов’язків військової служби в умовах воєнного стану).
Враховуючи відсутність каяття та тяжкість вчиненого правопорушення, суд призначив покарання у вигляді 5 років позбавлення волі.

Немає коментарів:
Дописати коментар