Одеський суд залишив у силі рішення про позбавлення Євгена Підопригори статусу адвоката

Одеський окружний адміністративний суд у справі №420/21661/25 відмовив адвокату Євгену Підопригорі у скасуванні рішення про позбавлення його права на заняття адвокатською діяльністю. Суд визнав, що дисциплінарне стягнення за неналежне виконання обов’язків перед клієнтом було обґрунтованим.

Суть справи

Конфлікт розпочався зі скарги Віталія Михайловича Миронюка, який звернувся до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (КДКА) Одеської області. Клієнт звинуватив свого захисника, Євгена Підопригору, у фактичній бездіяльності, яка призвела до програшу справи в суді.

Як встановила дисциплінарна палата, між Миронюком та Підопригорою був укладений договір про надання правової допомоги. Однак адвокат:

• не здійснив необхідних дій для витребування доказів;

• не з’являвся на судові засідання (зокрема у Біляївському районному суді), подаючи заяви про розгляд без його участі;

• не надав суду належних підтверджень порушення прав клієнта, через що у позові було відмовлено;

• найголовніше: не повідомив клієнта про програне рішення суду та не вжив заходів для його апеляційного оскарження.

3 червня 2025 року КДКА Одеської області прийняла рішення про притягнення Підопригори до відповідальності та застосувала найсуворіше стягнення — позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з подальшим виключенням з реєстру.

Позиція адвоката

Євген Підопригора звернувся до суду з вимогою скасувати це рішення. Він не заперечував провини повністю, проте наголошував на:

• щирому каятті та визнанні вини;

• відсутності умислу завдати шкоди клієнту;

• непропорційності покарання (він вважав позбавлення свідоцтва занадто жорстким заходом).

Рішення суду

Суддя В.В. Андрухів, розглянувши матеріали справи, став на бік дисциплінарного органу. У рішенні зазначено, що адвокатура є самоврядним інститутом, і визначення «грубості» проступку, як і вибір міри покарання, є дискреційним повноваженням КДКА.

Суд наголосив, що:

1. Адвокат грубо порушив Присягу та Правила адвокатської етики.

2. Його дії (або бездіяльність) підірвали авторитет професії.

3. Суд не має права втручатися у вільний розсуд дисциплінарної комісії та переоцінювати суворість обраного стягнення, якщо процедура розгляду була дотримана.

Таким чином, рішення про позбавлення Євгена Підопригори адвокатського статусу залишається в силі. 

Суд відмовив скаржнику у позові проти одеської КДКА: дисциплінарні скарги на адвокатів розглядатиме інший регіон

Одеський окружний адміністративний суд поставив крапку у справі № 420/25754/25 за позовом Олександра Георгійовича Чеганенка проти Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (КДКА) Одеської області. Позивач намагався оскаржити самовідвід членів комісії та передачу його скарг на розгляд в іншу область.

Суть конфлікту

Судовий спір виник через тривалий конфлікт між Олександром Чеганенком та групою одеських адвокатів (зокрема Андрієм Смирновим). Чеганенко неодноразово подавав скарги на дії адвокатів до місцевої КДКА. Проте розгляд цих скарг в Одесі зайшов у глухий кут: через масові самовідводи членів Дисциплінарної палати в органі просто не залишилося кворуму для прийняття рішень.

У квітні 2025 року черговий член палати, Олексій Слободяник, заявив про самовідвід, мотивуючи це тим, що вже неодноразово висловлював свою позицію щодо справ Чеганенка і не хоче, щоб його неупередженість ставили під сумнів. Після цього Дисциплінарна палата вирішила передати матеріали справи до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (ВКДКА) для призначення іншого регіону для розгляду.

Позиція Олександра Чеганенка

Олександр Чеганенко звернувся до суду з вимогою визнати ці рішення протиправними. Він стверджував, що:

1. Процедурні порушення: Рішення нібито ухвалювалися не більшістю голосів.

2. Штучні перешкоди: Позивач вважав, що члени КДКА навмисно заявляють самовідводи, аби ухилитися від виконання попередніх рішень судів на його користь та «затягнути» процес.

3. Моральна шкода: Чеганенко, який є особою з інвалідністю II групи, вимагав стягнути з КДКА 15 000 гривень за душевні страждання, безсоння та погіршення стану здоров’я, спричинені «інформаційним вакуумом» та ігноруванням його звернень.

Рішення суду

Суддя Л.Р. Юхтенко, вивчивши матеріали справи, встановила, що дії Дисциплінарної палати були законними:

• Кворум: Після п'яти самовідводів (включно зі Слободяником) та через відсутність інших членів (один помер, інший перебуває за кордоном), у палаті залишилося лише 5 активних членів із 10-ти. За законом, засідання є правомочним лише тоді, коли присутні більше половини складу.

• Право на самовідвід: Суд підтвердив, що кожен член КДКА має право на самовідвід, якщо існують сумніви у його неупередженості, і це є стандартною процедурою.

• Передача справи: Оскільки одеська комісія фізично не могла розглянути скаргу через брак людей, передача справи до іншого регіону (зокрема до Вінницької області) була єдиним законним виходом.

• Моральна шкода: Суд відмовив у виплаті 15 000 грн, оскільки не знайшов доказів того, що стан здоров’я позивача погіршився саме через протокольне рішення про самовідвід. До того ж, дії відповідача були визнані правомірними.

Результат: Суд повністю відмовив Олександру Чеганенку у задоволенні позову. Дисциплінарні провадження за його скаргами продовжуватимуть розглядатися колегами з іншого регіону, що має забезпечити об'єктивність процесу.

Верховний Суд скасував зупинення дисциплінарного стягнення адвоката

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду поставив крапку у питанні забезпечення позову адвоката Валентина Гамея проти Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (ВКДКА). Суд визнав, що тимчасове зупинення дії дисциплінарного стягнення є фактично передчасним вирішенням справи по суті.

Суть справи

Конфлікт розпочався у травні 2025 року, коли ВКДКА прийняла рішення №V-005/2025 про притягнення адвоката Валентина Володимировича Гамея до дисциплінарної відповідальності. За вчинений проступок на адвоката було накладено стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на 3 місяці.

Пан Гамей оскаржив це рішення до Вінницького окружного адміністративного суду. Разом із позовом він подав заяву про забезпечення позову, просячи зупинити дію рішення ВКДКА до кінця судового розгляду. Свою позицію адвокат обґрунтовував тим, що тримісячний термін стягнення може сплинути раніше, ніж суд прийме остаточне рішення, що зробить захист його прав неефективним. Також він зазначав, що зупинення діяльності позбавить його доходу та зашкодить інтересам клієнтів.

Рішення судів нижчих інстанцій

Суди першої (Вінницький окружний адміністративний суд) та апеляційної (Сьомий апеляційний адміністративний суд) інстанцій стали на бік адвоката. Вони задовольнили заяву про забезпечення позову, дозволивши Валентину Гамею продовжувати практику на час судових перегонів. Суди вважали, що це необхідний крок для уникнення незворотних наслідків для професійної діяльності позивача.

Позиція Верховного Суду

ВКДКА не погодилася з такими ухвалами та звернулася до Верховного Суду. Касаційний суд, розглянувши матеріали справи № 120/7636/25, скасував рішення попередніх судів.

Ключові висновки Верховного Суду:

1. Співмірність: Забезпечення позову не може бути тотожним задоволенню самих позовних вимог. Зупиняючи дію рішення про дискваліфікацію на 3 місяці, суд фактично дозволяє адвокату уникнути стягнення ще до того, як буде доведена його законність чи незаконність.

2. Природа стягнення: Дисциплінарна відповідальність за своєю суттю завжди має негативні наслідки для особи (вплив на репутацію, втрата доходу). Проте самі по собі ці наслідки не є законною підставою для зупинення рішення органу адвокатського самоврядування.

3. Публічний інтерес: Суди не врахували специфіку адвокатської діяльності та правомірність застосування санкцій за порушення правил професійної етики.

Результат

Своєю постановою від 21 травня 2026 року Верховний Суд остаточно відмовив Валентину Гамею у забезпеченні позову. Це означає, що рішення ВКДКА про зупинення його права на заняття адвокатською діяльністю має виконуватися негайно, не чекаючи фінального рішення суду про скасування самого штрафу.

Постанова Верховного Суду є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суд підтвердив законність відкриття дисциплінарної справи щодо волинської адвокатки Ірини Півторак

12 травня 2026 року Волинський окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні позову адвокатки Ірини Півторак до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (КДКА) Волинської області. Позивачка намагалася скасувати рішення про порушення стосовно неї дисциплінарної справи, проте суд визнав дії та рішення комісії законними й процедурно обґрунтованими.

Суть звинувачень та конфлікту інтересів

Дисциплінарне провадження стосовно Ірини Півторак було розпочато за скаргою ТОВ «ЛПГ ЛАБ». Компанія вказала на порушення адвокаткою Правил адвокатської етики та належного виконання професійних обов'язків.

Згідно з матеріалами справи, у травні 2025 року договір про надання правової допомоги між компанією та адвокаткою було розірвано. Попри це, за твердженням скаржника, Ірина Півторак продовжила надавати правничу допомогу третім особам проти інтересів свого колишнього клієнта. Зокрема, вона взялася за представництво інтересів колишнього бенефіціара ТОВ «ЛПГ ЛАБ», а також представляла в суді іншу компанію проти ТОВ «ЛПГ ЛАБ». Скаржник зазначав, що у цих процесах адвокатка могла використати конфіденційну інформацію та документацію, отриману під час співпраці з ними, що свідчить про прямий конфлікт інтересів.

28 листопада 2025 року дисциплінарна палата КДКА Волинської області, розглянувши скаргу, довідку за результатами перевірки та пояснення адвокатки, прийняла рішення №375/25 про порушення дисциплінарної справи стосовно Ірини Півторак.

Судовий розгляд та позиція суду

Адвокатка оскаржила рішення комісії до суду, аргументуючи позов тим, що КДКА не надала належної оцінки її поясненням і доказам, а відкриття дисциплінарного провадження ґрунтується на припущеннях та шкодить її діловій репутації.

Суддя Волинського окружного адміністративного суду Н.В. Стецик, дослідивши матеріали справи, ухвалив рішення від 12 травня 2026 року про повну відмову у задоволенні позову. Суд мотивував рішення такими висновками:

• Проміжний характер рішення: Порушення дисциплінарної справи є лише початковою (проміжною) стадією дисциплінарного провадження. Це рішення за своєю юридичною суттю не є притягненням адвоката до відповідальності, не накладає стягнень та не обмежує позивачку у здійсненні професійної діяльності.

• Межі повноважень на цій стадії: На етапі відкриття дисциплінарної справи КДКА не дає остаточної правової оцінки діям адвоката та не визначає ступінь його вини. Комісія лише з’ясовує наявність ознак можливого дисциплінарного проступку, які потребують детальнішого дослідження під час розгляду справи по суті. Оцінка доказів на предмет їх достатності належить до дискреційних повноважень КДКА, в які суд не має права втручатися.

• Дотримання процедури: Суд підтвердив, що КДКА Волинської області повністю виконала процедурні вимоги: належним чином поінформувала адвокатку про скаргу, забезпечила їй право на ознайомлення з матеріалами та надала можливість подати письмові пояснення, які було долучено до справи.

Остаточний аналіз доказів та пояснень Ірини Півторак буде надано дисциплінарною палатою КДКА безпосередньо під час розгляду дисциплінарної справи по суті, де і вирішуватиметься питання про наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку.

П’ятий апеляційний адмінсуд зобов’язав Одеську КДКА надати копію доручення про перевірку скарги на адвоката та відшкодувати моральну шкоду

14 травня 2026 року П’ятий апеляційний адміністративний суд підтвердив протиправність бездіяльності Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (КДКА) Одеської області, яка відмовилася надати громадянину копію процесуального документа щодо розгляду його скарги на адвоката. Суд залишив без змін рішення першої інстанції, яким КДКА зобов’язали надати запитуваний документ та виплатити позивачу компенсацію за завдану моральну шкоду.

Обставини спору

У липні 2025 року Олександр Чеганенко звернувся до КДКА Одеської області із запитом на отримання інформації. Раніше його скаргу стосовно адвоката Сергія Маркіна було скеровано до регіональної комісії для проведення перевірки. У своєму запиті заявник просив:

1. Надати копію доручення голови дисциплінарної палати про перевірку матеріалів його скарги.

2. Повідомити, чи надав адвокат свої пояснення стосовно порушених у скарзі питань.

У відповіді КДКА повідомила, що процедура розгляду скарг регулюється спеціальним Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та внутрішніми регламентами, які не передбачають обов’язку надавати скаржнику копію доручення на перевірку. Крім того, відповідь було надано з порушенням встановленого законом п'ятиденного строку.

Олександр Чеганенко оскаржив такі дії органу адвокатського самоврядування до суду. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року позов було задоволено частково: бездіяльність КДКА визнано протиправною, комісію зобов'язали надати копію доручення та стягнули з неї 1 000 гривень моральної шкоди. Не погодившись із цим рішенням, КДКА Одеської області подала апеляційну скаргу.

Позиція апеляційного суду

Колегія суддів П’ятого апеляційного адміністративного суду під головуванням судді-доповідача О.В. Яковлєва відхилила доводи апелянта та залишила рішення суду першої інстанції без змін. Суд дійшов таких висновків:

• Застосування закону про доступ до публічної інформації: Доручення голови дисциплінарної палати члену комісії на проведення перевірки відомостей про проступок адвоката є документом, створеним КДКА в процесі виконання своїх безпосередніх обов’язків. Оскільки норми закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не відносять таку інформацію до категорії конфіденційної, службової чи таємної, вона є відкритою публічною інформацією. Відтак, на ці правовідносини повною мірою поширюються вимоги Закону України «Про доступ до публічної інформації».

• Обов'язок розпорядника: КДКА як розпорядник інформації зобов’язана була надати вже наявний та задокументований документ протягом 5 робочих днів. Посилання комісії на технічні проблеми під час реєстрації запиту або на факт долучення копії доручення до матеріалів судової справи під час розгляду позову не звільняють від відповідальності за порушення строків та протиправну відмову у наданні інформації.

• Моральна шкода: Суд підтримав стягнення з КДКА на користь позивача 1 000 грн моральної шкоди. Позивач, який є особою з інвалідністю, внаслідок неправомірної бездіяльності відповідача був змушений звертатися за захистом своїх прав до суду, що призвело до додаткового стресу, негативних емоцій та відчуття несправедливості.

Постанова П’ятого апеляційного адміністративного суду набрала законної сили з дати її ухвалення і в загальному порядку оскарженню в касаційній інстанції не підлягає.

П’ятий апеляційний адмінсуд відмовив адвокату Питомцю у перегляді справи за нововиявленими обставинами

19 травня 2026 року П’ятий апеляційний адміністративний суд залишив без змін ухвалу суду першої інстанції, якою було відмовлено у відкритті провадження за заявою адвоката Артема Питомця про перегляд судового рішення 2021 року за нововиявленими обставинами. Суд апеляційної інстанції підтвердив, що встановлений законом трирічний строк для подання такої заяви є присічним і не може бути поновлений судом, незалежно від причин його пропуску.

Передісторія справи

Конфлікт розпочався у грудні 2020 року, коли дисциплінарна палата Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (КДКА) Одеської області зупинила право Артема Питомця на заняття адвокатською діяльністю строком на 12 місяців. Ухвалюючи це рішення, дисциплінарний орган врахував попереднє стягнення (зупинення права на практику на 3 місяці від липня 2020 року) як кваліфікуючу ознаку повторності порушення.

Адвокат оскаржив рішення про 12-місячне зупинення до суду. Проте рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18 березня 2021 року, яке згодом залишив без змін апеляційний суд, у задоволенні позову було відмовлено. Рішення набрало законної сили 25 травня 2021 року.

Згодом адвокату вдалося в іншому судовому процесі скасувати перше рішення КДКА (про 3-місячне стягнення). Рішення суду про його скасування набрало законної сили лише у вересні 2025 року.

Спроба перегляду за нововиявленими обставинами

У березні 2026 року Артем Питомець звернувся до суду із заявою про перегляд рішення від 18 березня 2021 року за нововиявленими обставинами. Він зазначав, що скасування попереднього стягнення є новим істотним фактом (юридичним фактом), який спростовує повторність правопорушення, що безпосередньо вплинуло на суворість накладеного на нього 12-місячного стягнення.

У квітні 2026 року Одеський окружний адміністративний суд відмовив у відкритті провадження. Суд мотивував це тим, що заяву подано поза межами трирічного строку з дня набрання рішенням чинності (строк закінчився у травні 2024 року, тоді як заяву подано у березні 2026 року).

В апеляційній скарзі адвокат наголошував, що об’єктивно не міг звернутися до суду раніше, оскільки рішення про скасування першого дисциплінарного стягнення набрало чинності лише восени 2025 року — тобто вже після спливу трирічного строку. На думку апелянта, формальне застосування процесуальних строків у цьому випадку нівелює право на справедливий суд та ефективний засіб захисту.

Позиція апеляційного суду

Колегія суддів П’ятого апеляційного адміністративного суду під головуванням судді І.Г. Ступакової погодилася з висновками суду першої інстанції.

Суд роз’яснив, що відповідно до пункту 1 частини другої статті 363 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України, заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами може бути подана не пізніше трьох років з дня набрання цим рішенням законної сили.

Законодавство визначає цей строк як присічний (преклюзивний). КАС України містить імперативну вимогу: строк не може бути поновлений судом за жодних обставин (єдиним винятком є перегляд за виключними обставинами на підставі рішень міжнародних судових установ).

Оскільки судове рішення у справі набрало чинності у травні 2021 року, а із заявою про перегляд позивач звернувся лише у березні 2026 року, пропуск трирічного строку є безумовною підставою для відмови у відкритті провадження (згідно з ч. 5 ст. 366 КАС України). При цьому суд не має повноважень надавати правову оцінку поважності причин такого пропуску, навіть якщо обставини об'єктивно виникли вже після закінчення встановленого строку.

Ухвала Одеського окружного адміністративного суду від 9 квітня 2026 року залишена без змін. Постанова апеляційного суду набрала законної сили з дати її прийняття (19 травня 2026 року) та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів.

Педофіл-шахрай намагався втекти з України

У Виноградівському районному суді Закарпатської області 25 травня о 13:20 відбудеться розгляд адміністративної справи №299/2195/26 щодо спроби незаконного перетинання державного кордону. Порушником у справі є Василенко Валентин Валентинович — фотограф з Полтавщини, який є обвинувачений у тяжких сексуальних злочинах проти неповнолітніх, зокрема зґвалтуванні 9-річної дитини.

За інформацією з відкритих джерел, Василенко намагався покинути територію України в умовах воєнного стану. Суддя Володимир Леньо розглядатиме справу за ст. 204-1 КУпАП (незаконне перетинання або спроба незаконного перетинання державного кордону).

https://court.gov.ua/fair/

Кримінальне минуле 

Валентин Василенко фігурував у резонансних кримінальних провадженнях 2020 року. Його підозрювали у серії злочинів сексуального характеру проти дітей. Чоловік нібито використовував професію фотографа для встановлення контактів з потенційними жертвами. Пізніше, вже перебуваючи під вартою, його пов’язували зі схемами шахрайства, зокрема фішингом під виглядом допомоги від ООН.

Захист

Інтереси Василенка в суді представлятиме адвокат Криворучко Лариса Сергіївна — київська юристка, яка нещодавно стала новим адвокатом В’ячеслава Зінченка, обвинуваченого у вбивстві відомої мовознавиці та громадської діячки Ірини Фаріон. Криворучко активно бере участь у резонансних справах і часто застосовує жорстку процесуальну тактику.

Див.: 

1. Елітні авто та квартири: зірковий фотограф в СІЗО організував шахрайську схему "допомога від ООН"
2. Проти зіркового фотографа є три кримінальні справи: звинувачення в педофілії, шахрайстві та незаконному зберіганні патронів
3. Суд відмовив фотографу Василенку у поверненні паспорта: стали відомі деталі підозри у масштабному кібершахрайстві
4. В Україні викрито організовану групу шахраїв на чолі з фотографом-педофілом, яка ошукувала громадян під виглядом допомоги від ООН

У Сумах прихильницю "Z"-символіки зобов'язали прочитати романи Жадана і Багряного

15 травня 2026 року Зарічний районний суд міста Суми у справі Справа №591/2279/25 виніс незвичний вирок місцевій жительці Євгенії Вороні, яка розмалювала патріотичну наліпку в ліфті ворожими символами. Окрім двох років пробаційного нагляду, суд зобов'язав жінку вивчити вірш Володимира Сосюри та прочитати знакові твори української літератури про репресії та війну.

Деталі інциденту

Згідно з матеріалами справи, події розгорталися ще в липні 2022 року в одному з багатоквартирних будинків на вулиці Петропавлівській у Сумах.

13 липня обвинувачена, перебуваючи в кабіні ліфта, побачила на стіні жовто-блакитну наліпку з Державним Гербом та написом "СЛАВА УКРАЇНІ ГЕРОЯМ СЛАВА". Жінка дістала чорний маркер і написала прямо на державній символіці "Росия Z Z". Дії сум'янки були зафіксовані на приховану камеру, яку правоохоронці встановили в ліфті в рамках негласних слідчих (розшукових) дій. Відео також зафіксувало, що ця ж особа в інші дні систематично намагалася зірвати та пошкодити патріотичну наліпку.

Суд та докази

У судовому засіданні Євгенія Ворона свою провину не визнала. Вона стверджувала, що в ліфті нічого не писала, а в той час нібито працювала на ринку, де торгувала вживаними речами та посудом. Її матір та сестра намагалися підтвердити алібі, проте плуталися у датах та фактах, тому суд поставився до їхніх свідчень критично.

Провину жінки було повністю доведено завдяки відеозаписам, лінгвістичній експертизі (яка підтвердила, що напис містить виправдовування агресії РФ та глорифікацію окупантів), а також обшуку. Вдома у жінки знайшли чорний маркер, специфічну заколку для волосся (саме з нею вона потрапила на відео в ліфті), а також дві "георгіївські" стрічки, заховані під столом.

Креативний вирок

Суд визнав Євгенію Ворону винною за ч. 1 ст. 436-2 ККУ (виправдовування збройної агресії РФ). Враховуючи, що жінка раніше не була судима, їй призначили покарання у вигляді 2 років пробаційного нагляду.

Однак, крім стандартних обов'язків (реєструватися в органах пробації та не виїжджати за межі України без дозволу), суддя призначив жінці спеціальний виховний захід. Засуджена зобов'язана:

• вивчити напам'ять вірш Володимира Сосюри "Любіть Україну, як сонце, любіть…";
• прочитати романи "Тигролови" Івана Багряного (про радянські табори та ГУЛАГ), "Жовтий князь" Василя Барки (про Голодомор 1932-1933 років) та "Інтернат" Сергія Жадана (про початок війни на Донбасі у 2014 році).

Окрім цього, засуджена має сплатити на користь держави понад 12,2 тисячі гривень за проведення експертиз. Вилучені георгіївські стрічки суд постановив знищити.

Богуслава Галицького засуджено до 7,5 років ув’язнення за серію сексуальних злочинів проти неповнолітніх волейболісток

08 травня 2026 року Луцький міськрайонний суд Волинської області у справі № 161/14021/22 визнав винним колишнього директора обласної дитячо-юнацької спортивної школи (ОДЮСШ) та головного тренера волейбольного клубу «Волинь-Університет-ОДЮСШ» Богуслава Галицького у низці тяжких злочинів проти статевої свободи та недоторканності неповнолітніх.

За вироком суду Галицький визнаний винним за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 152 (замах на зґвалтування та зґвалтування неповнолітньої з використанням предметів), ч. 3 ст. 153 (сексуальне насильство, вчинене повторно щодо неповнолітньої) та ч. 2 ст. 156 (розбещення неповнолітніх особою, на яку покладено обов’язки щодо їх виховання) Кримінального кодексу України.

Суд призначив покарання у виді 7 років 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права займатися діяльністю, пов’язаною з вихованням дітей, строком на 3 роки. До набрання вироком законної сили Галицькому залишено запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту.

Злочинні епізоди

За матеріалами справи, протягом 2012–2022 років Галицький, користуючись своїм авторитетом тренера та посадою, систематично вчиняв сексуальне насильство та розпусні дії щодо своїх вихованок, яким на момент злочинів було від 13 до 16 років. Злочини відбувалися в банях спортивної школи у Луцьку, готелях під час виїздів на змагання (Запоріжжя, Рівне, Полтава, Южне, Тернопіль) та на тренувальних зборах у Болгарії.

Суд встановив факти:

• проникнення фалоімітаторами та пальцями;
• використання вібраторів і масажерів для стимуляції статевих органів;
• примусові оголення, дотики, «масажі» інтимних зон;
• психологічний тиск, залякування, погрози виключенням з команди та руйнуванням кар’єри.

Потерпілі детально розповіли в суді про систематичні домагання, які тривали роками. Дівчата зазнавали психологічних травм, панічних атак, проблем зі сном та харчуванням.

Позиція обвинуваченого

Галицький свою вину не визнав повністю. Він стверджував, що всі дії були «звичайними спортивними масажами», а звинувачення — помстою через конфлікт щодо переходу спортсменок до нового клубу. Також він заявляв, що знайдені під час обшуків численні секс-іграшки, вібратори, еротичні матеріали йому не належать і були «підкинуті».

Суд відхилив аргументи захисту, визнавши покази потерпілих послідовними та підтвердженими іншими доказами, зокрема речовими.

Цивільні позови

Суд повністю задовольнив цивільні позови потерпілих. З Галицького стягнуто по 250 000 грн моральної та фізичної шкоди кожній з п’яти основних потерпілих, а також по 15 000 грн витрат на правничу допомогу.

Реакція

Вирок ще не набрав законної сили і може бути оскаржений в апеляційному порядку.

Справа викликала значний резонанс на Волині, оскільки Галицький довгі роки був відомою постаттю у місцевому волейболі, мав численні нагороди та виховував спортсменок, які представляли регіон на всеукраїнському рівні.

Прощавай, ПриватБанк: як «ігрові» схеми та P2P-перекази призвели до блокування рахунків

Миколаївський районний суд розглянув справу клієнта «ПриватБанку», який намагався оскаржити розірвання ділових відносин та закриття своїх рахунків. Банк запідозрив чоловіка у використанні карток для сумнівних операцій, пов’язаних з гральним бізнесом.

 

Про це повідомляє телеграм-канал «Судом по схемах» з посиланням на справу № 945/1630/25.

 

Банківський «бан» за ризики

Позивач, Чечуй Євген Юрійович, був активним клієнтом АТ «КБ «ПриватБанк», доки у червні 2025 року не отримав «лист щастя». Банк повідомив про розірвання договору в односторонньому порядку через «неприйнятно високий рівень ризику». Рахунки були закриті, а доступ до «Приват24» — заблокований.

 

Євген Чечуй звернувся до суду, вимагаючи визнати дії банку незаконними. Він стверджував, що гроші на рахунках — це його особисті кошти та виграші від букмекерської компанії «Фавбет», що підтверджувалося відповідною довідкою.

 

Фінансовий моніторинг бачив «дропа»

Представники «ПриватБанку» у суді надали зовсім іншу картину. Внутрішня система «Розумний облік» зафіксувала підозрілу активність:

• Маскування транзакцій: через картки проходили великі обсяги коштів від невідомих осіб, що нагадувало схему P2P-переказів (з картки на картку) для поповнення ігрових рахунків у казино.
• Ознаки «дропа»: банк запідозрив, що клієнт використовує свої рахунки як транзитну ланку («дроп») для відмивання доходів або податкових злочинів.
• Атипова активність: щоденні обороти були величезними, тоді як залишок на кінець дня залишався мізерним.

Банк наголосив: згідно із законом про запобігання легалізації доходів, вони зобов’язані припиняти співпрацю з клієнтами, чиї операції не мають очевидної економічної мети.

 

Вердикт суду

Суддя М.М. Войнарівський, дослідивши матеріали справи, став на бік фінансової установи. Суд зазначив, що:

1. Банк як суб'єкт первинного фінмоніторингу має право самостійно оцінювати ризики.
2. Наявність обґрунтованих підозр щодо «схемності» операцій є достатньою підставою для закриття рахунків.
3. Витребування пояснень у клієнта є правом, а не обов'язком банку, якщо ризик уже визначено як «неприйнятно високий».

Результат

04 травня 2026 року суд ухвалив рішення: Чечую Євгену Юрійовичу у задоволенні позову відмовити повністю. Банківська дискваліфікація залишилася в силі.

 

Висновок: Використання особистих карток для транзиту «ігрових» грошей або масових P2P-переказів рано чи пізно потрапляє під радари фінмоніторингу. Оскаржити таке блокування в суді вкрай важко, оскільки закон надає банкам широкі повноваження у сфері «де-рискінгу».