Суд дав умовні терміни чоловікам, які «вибивали» мільйонний борг: гучна справа СБУ розвалилася в суді

04 лютого 2026 року Київський районний суд міста Одеси виніс вирок у справі № 947/38994/23  про нібито вимагання майже мільйона гривень. Гучна справа, яка розслідувалася за участю СБУ, несподівано змінила свій хід у суді: з'ясувалося, що «неіснуючий борг», про який заявляв потерпілий Михайло Цонков, виявився цілком реальним. В результаті обвинувачені Вюгар Османов та Рабіл Алієв уникли тривалого тюремного ув'язнення і отримали умовні терміни.

Суть конфлікту: морква, розписка та борги

Історія бере свій початок ще у 2016 році, коли потерпілий Михайло Цонков та його колишній бізнес-партнер спільно вирощували насіння моркви. Партнер позичив Цонкову велику суму грошей, і той власноруч написав боргову розписку на 927 тисяч гривень. Проте борг так і не повернув, мотивуючи це тим, що фуру з його насінням нібито заарештували у Києві.

Роками партнер намагався повернути свої кошти, але марно. Влітку 2023 року він вирішив розпочати новий аграрний бізнес спільно з Вюгаром Османовим (директором ТОВ «Одеса Море +») та Рабілом Алієвим. Кредитор розповів їм про старий борг Цонкова і запропонував: якщо гроші вдасться повернути, вони підуть як його внесок у їхню нову спільну справу.

Османов та Алієв взялися за повернення боргу. Відбулося кілька зустрічей: спочатку в селі Владичень Болградського району, де Цонков повернув 20 000 гривень готівкою (про що одразу зробили відмітку на оригіналі розписки). Наступні зустрічі проходили в одеських ресторанах «Горець» та «Апшерон».

Спецоперація СБУ та суд

Не бажаючи віддавати решту боргу, Михайло Цонков звернувся до правоохоронців, заявивши, що з нього погрозами вимагають «неіснуючий борг». Далі в справу втрутилася СБУ: Цонкова обвішали прослушкою, видали йому мічені 500 доларів США, які він передав обвинуваченим під час зустрічі в ресторані «Горець».

Під час останньої зустрічі біля ресторану «Апшерон» третій чоловік (справа щодо якого виділена в окреме провадження) вдарив Цонкова у груди. Після цього Османова та Алієва жорстко затримали, звинувативши у вимаганні в умовах воєнного стану (ч. 4 ст. 189 КК України), що загрожувало їм позбавленням волі на строк від 7 до 12 років.

Проте під час судового розгляду версія слідства розсипалася.

По-перше, сам Михайло Цонков у суді плутався у свідченнях і врешті-решт визнав, що розписка справжня, він її підписував і дійсно мав фінансові зобов'язання.

По-перше, свідки підтвердили, що Османов і Алієв не забирали гроші собі — передані Цонковим 500 доларів США були того ж дня перераховані на банківську картку доньки справжнього кредитора.

Рішення суду

Суддя дійшов висновку, що дії обвинувачених не є вимаганням, оскільки вони не намагалися заволодіти чужим майном заради власної наживи. Вони намагалися змусити боржника виконати його реальні зобов'язання, проте використовували для цього незаконні методи (погрози).

Тому суд перекваліфікував дії Вюгара Османова та Рабіла Алієва з ч. 4 ст. 189 (Вимагання) на значно м'якшу ч. 2 ст. 355 Кримінального кодексу України (Примушування до виконання цивільно-правових зобов'язань).

Обом обвинуваченим призначили покарання у вигляді 3 років позбавлення волі, проте суд звільнив їх від реального відбування покарання, давши 1 рік іспитового терміну (умовно).