«Не хочу, щоб існувала держава Україна»: у Золотоноші любителя «руського міра» засудили до читання патріотичних книг

15 лютого 2026 року Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області виніс вирок місцевому мешканцю Костянтину Котенку, який у телефонних розмовах виправдовував російську агресію та мріяв про знищення української державності. Чоловік уникнув реального ув'язнення завдяки каяттю та значному донату на ЗСУ, але отримав незвичне зобов'язання — читати українську літературу про війну.

Відповідний вирок суд ухвалив 10 лютого 2026 року у справі № 695/38/26.

«Я хочу і паспорт помінять, і національність»

Згідно з матеріалами справи, у лютому–березні 2025 року безробітний уродженець Полтавщини Костянтин Котенко вів телефонні розмови зі знайомими, в яких відкрито підтримував дії окупантів. Слідство зафіксувало низку антиукраїнських висловлювань обвинуваченого:

• «Я не хочу, щоб по крайній мірі на моїй території, осталось государство Україна… Я хочу і паспорт помінять, і національність я поміняю без зазрєнія совісті».

• «Я считаю, треба його [державу] якось унічтожить, мені кажеться, любе нагадування про Україну буде постійно нагадувать».

• Обвинувачений заявляв, що підтримує проведення псевдореферендумів, як це відбувалося на окупованих територіях Запоріжжя та Херсонщини, і стверджував, що росіяни не напали б, якби Україна не хотіла в НАТО.

• Мріяв про окупацію Одеси та розмірковував, як йому краще легалізуватися при приході російської влади: «Вдруг, допустим, замыкается кольцо... Ну, правду сказать: "Я такой то, такой то... Все, теперь я с вами"».

Вирок: донат та літературне «перевиховання»

У суді обвинувачений повністю визнав провину та заявив про щире каяття. Він стверджував, що змінив свою думку. Суд врахував як пом'якшувальну обставину той факт, що 22 грудня 2025 року Котенко добровільно перерахував 100 000 гривень на потреби Збройних Сил України.

Суд визнав його винним за ч. 1 та ч. 3 ст. 436-2 КК України (виправдовування збройної агресії РФ) і призначив покарання у вигляді 5 років позбавлення волі. Однак на підставі ст. 75 КК України його звільнили від відбування реального покарання з іспитовим строком на 3 роки.

Крім стандартних обов'язків (відмічатися в органах пробації, повідомляти про зміну місця проживання), суд зобов'язав засудженого прочитати 10 книг про російсько-українську війну та написати за ними твори-роздуми (не менше 250 слів кожен).

Список літератури для засудженого:

1. «Янгол з автоматом на плечі» (О. Гаврош);

2. «Україна в добу гібридних викликів» (Є. Магда);

3. «Україна в епоху війномиру» (Є. Магда);

4. «Зима наближається» (Г. Каспаров);

5. «Ізоляція» (С. Асєєв);

6. «На щиті» (І. Росоха);

7. «Спогади родини загиблих» (І. Росоха);

8. «Донецький аеропорт» (С. Лойко);

9. «Іловайськ» (Є. Положій);

10. «Хлібне перемир’я» (С. Жадан).

Чоловік має читати по одній книзі щомісяця до кінця 2026 року та звітувати перед органом пробації.