Печерський суд Києва залишив без руху позов адвоката Шевчука до Етичної ради ВРП через процесуальні порушення

Печерський районний суд міста Києва залишив без руху позовну заяву адвоката Шевчука Олексія Анатолійовича, який звернувся до суду з вимогою захисту честі, гідності та ділової репутації, а також визнання інформації недостовірною. Ухвалу про це винесла суддя В. В. Єрмічова 20 серпня 2025 року, посилаючись на недоліки в оформленні документів та недотримання вимог Цивільного процесуального кодексу України (ЦПК).

Олексій Шевчук

Згідно з текстом ухвали (справа № 757/30805/25-ц), адвокат Шевчук, виступаючи як позивач, подав позов проти Етичної ради, в інтересах якої діє Вища рада правосуддя. Предметом спору стало рішення Етичної ради № 28 від 10 березня 2023 року про невідповідність кандидата на посаду члена Вищої ради правосуддя критеріям професійної етики та доброчесності.

Суддя встановила, що позовна заява не відповідає вимогам статей 175-177 ЦПК. Зокрема, додані до позову письмові докази не були засвідчені позивачем у встановленому законом порядку. "Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення", – йдеться в ухвалі.

Крім того, позовні вимоги містять елементи клопотання, наприклад, прохання витребувати у відповідача певні документи, такі як рішення № 28 та запит на надання пояснень. Однак це не відповідає вимогам статті 183 ЦПК, через що суд не може розглянути клопотання по суті. "Позивачу слід уточнити зміст позовних вимог та, за необхідності, надати клопотання про витребування документів, оформлене відповідно до вимог ст. 183 ЦПК України", – зазначила суддя.

Відповідно до статті 185 ЦПК, позивачу надано триденний строк для усунення недоліків з дня отримання ухвали. У разі невиконання вимог суду позовну заяву буде вважати неподаною та повернуто позивачеві разом з усіма доданими документами. Ухвала не підлягає апеляційному оскарженню, але повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду після усунення порушень.

Дата постановлення ухвали – 20 серпня 2025 року – пояснюється тривалим перебуванням судді на лікарняному. Наразі немає інформації про те, чи усунув адвокат Шевчук вказані недоліки.

Див.: "Печерський райсуд повернув адвокату Шевчуку його позов до Етичної ради"

Верховний Суд підтвердив втрату громадянства України Ігорем Коломойським

Велика Палата Верховного Суду України залишила без змін рішення Касаційного адміністративного суду, яке відмовило в задоволенні позову бізнесмена Ігора Коломойського щодо скасування указу Президента Володимира Зеленського про втрату ним українського громадянства. Постанова суду є остаточною і не підлягає оскарженню.

Ігор Коломойський

Справа № 990/320/23 стосується указу Президента № 502/2022 від 18 липня 2022 року, яким Коломойського, 1963 року народження, уродженця та жителя Дніпра, визнано таким, що втратив громадянство України. Підставою стало добровільне набуття ним громадянства Ізраїлю в 1995 році, коли він був повнолітнім. Коломойський оскаржив указ, аргументуючи, що на момент набуття ізраїльського громадянства українське законодавство не передбачало такої підстави для втрати громадянства, а зміни в законі 2001 року не можуть застосовуватися ретроактивно.

У рішенні від 02 квітня 2025 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду відмовив у позові, зазначивши, що з 1997 року законодавство України чітко визначає добровільне набуття громадянства іншої держави як підставу для втрати українського громадянства, за умови, що особа не стає апатридом (особою без громадянства). Суд підкреслив, що Коломойський міг уникнути наслідків, вийшовши з ізраїльського громадянства, але не зробив цього протягом понад 25 років. Процедура прийняття указу була дотримана, а докази, надані Службою безпеки України та Державною міграційною службою, визнані достатніми.

Апеляційну скаргу Коломойського розглянула Велика Палата Верховного Суду 11 вересня 2025 року. У постанові, ухваленій за участю 18 суддів під головуванням В. Ю. Уркевича, суд підтвердив висновки першої інстанції, посилаючись на принципи єдиного громадянства (стаття 4 Конституції України), норми Закону "Про громадянство України" та міжнародні конвенції, ратифіковані Україною (Європейська конвенція про громадянство та Конвенція про скорочення безгромадянства). Суд відкинув аргументи про порушення принципу незворотності закону в часі, зазначивши, що правовідносини щодо громадянства є тривалими, а Коломойський мав усвідомлювати можливі наслідки.

Представник Коломойського не з'явився на засідання Великої Палати, тоді як представники Президента (Л. Р. Пантюхова) та Державної міграційної служби (С. В. Харченко) підтримали позицію відповідача.

Це рішення завершує судовий розгляд, розпочатий у листопаді 2023 року. Коломойський, відомий як співвласник групи "Приват" і колишній голова Дніпропетровської ОДА (2014–2015), раніше заявляв про свою активну участь у політичному житті України як аргумент на користь збереження громадянства. Однак суд не вважав ці обставини достатніми для скасування указу.

Постанова набирає чинності негайно.

Велика Палата Верховного Суду відмовила адвокату Шевчуку в оскарженні рішення ВРП щодо дисциплінарної скарги на суддю

Велика Палата Верховного Суду відмовила адвокату Шевчуку в оскарженні рішення ВРП щодо дисциплінарної скарги на суддю

11 вересня 2025 року Велика Палата Верховного Суду України відхилила апеляційну скаргу адвоката Олексія Шевчука на ухвалу Касаційного адміністративного суду, яка відмовила у відкритті провадження у справі про оскарження рішення Вищої ради правосуддя (ВРП). Таким чином, суд підтвердив, що рішення дисциплінарних палат ВРП про залишення скарг без розгляду не підлягають судовому оскарженню.

Олексій Шевчук

Справа № 990/212/25 стосується спроби Шевчука оскаржити пункт 2 рішення Третьої Дисциплінарної палати ВРП від 2 квітня 2025 року. У скарзі адвокат вимагав визнати протиправним рішення про залишення без розгляду його дисциплінарної скарги на дії судді Галицького районного суду міста Львова Людмили Мироненко. Шевчук стверджував, що суддя порушила адвокатські гарантії під час розгляду справи № 461/6228/23, надавши дозвіл на доступ до документів адвоката за клопотанням неуповноваженого суб'єкта.

Касаційний адміністративний суд 20 травня 2025 року відмовив у відкритті провадження, посилаючись на те, що такі ухвали ВРП не підлягають оскарженню відповідно до Закону "Про Вищу раду правосуддя". Шевчук оскаржив це рішення, аргументуючи, що воно порушує його право на доступ до суду та верховенство права. Він наполягав, що є учасником правовідносин у дисциплінарному провадженні та що безкарність суддів унеможливлює справедливий суд.

Велика Палата, розглянувши справу в письмовому провадженні, дійшла висновку, що апеляція не підлягає задоволенню. У постанові зазначається, що законодавство (зокрема, статті 44 та 51 Закону № 1798-VIII) не передбачає судового оскарження рішень про залишення скарг без розгляду. "Оцінювати дії судді має право лише ВРП, і її рішення створюють юридичні наслідки для судді, а не для скаржника", – йдеться в постанові. Суд також підкреслив, що скаржник може повторно подати скаргу до ВРП, якщо вона відповідатиме вимогам.

Велика Палата відхилила клопотання Шевчука про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін, посилаючись на характер правовідносин. Відповідач – ВРП – не подав відзиву на апеляцію.

Це рішення є остаточним і оскарженню не підлягає.

Олексій Шевчук, адвокат, поки що не коментував рішення суду. ВРП також не надала офіційних заяв щодо справи.

Хотів купити рідним будинок, а сів на 15 років: у Кропивницькому засудили диверсанта

10 вересня 2025 року колегія суддів Кропивницького районного суду Кіровоградської області винесла вирок Дурасу Юрію Юрійовичу, якого визнали винним у скоєнні диверсій, перешкоджанні діяльності Збройних Сил України та умисному пошкодженні майна шляхом підпалу.

Про це пише "Темна Сторона" з посиланням на справу № 390/1225/25 в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Як встановив суд, Дурас, уродженець Донецької області, у листопаді 2024 року свідомо погодився на співпрацю з представниками російських спецслужб через Telegram. За грошову винагороду (від 700 до 1000 доларів за кожне завдання) він здійснював підпали стратегічно важливих об'єктів у Кропивницькому та Кіровоградській області. Зокрема, обвинувачений пошкодив:

• Комплектну трансформаторну підстанцію у Кропивницькому (збитки – 3451,39 грн),
• Електропідстанцію ПС 35/6 кВ ПрАТ "Кіровоградобленерго" (збитки – 3552,31 грн),
• Відділення АТ "Укрпошта" в селі Іванівка (збитки – 4847,73 грн),
• Офіс старости Іванівського старостинського округу в селі Іванівка (збитки – 58 230,95 грн),
• Два військові автомобілі ("Opel Vivaro" та "Mitsubishi L200"), а також сім цивільних авто, що стояли поруч (загальні збитки – понад 1,3 млн грн).

Юрій Дурас фіксував підпали на відео та надсилав їх куратору для підтвердження. Суд кваліфікував його дії за ч. 2 ст. 113 (диверсія в умовах воєнного стану), ч. 1 ст. 114-1 (перешкоджання діяльності ЗСУ) та ч. 2 ст. 194 (умисно пошкодження майна шляхом підпалу) Кримінального кодексу України.

Під час судового засідання обвинувачений повністю визнав провину, пояснивши свої дії бажанням заробити гроші для покупки будинку родині.

Суд визнав Дураса винним та призначив покарання у вигляді 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Суд також задовольнив цивільні позови потерпілих: з Дураса стягнуто понад 700 тис. грн. Крім того, обвинуваченого зобов'язано сплатити судові витрати в сумі 150 735,20 грн на користь держави.

Ізмаїльський суд виправдав поліцейського, обвинуваченого в перевищенні повноважень під час затримання велосипедиста

Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області виніс виправдувальний вирок у справі колишнього тимчасово виконуючого обов'язки командира роти патрульної поліції Олександра Чабанюка, якого обвинувачували в перевищенні службових повноважень (ч. 2 ст. 365 Кримінального кодексу України). Суд дійшов висновку, що сторона обвинувачення не довела винуватість поліцейського поза розумним сумнівом, і в його діях відсутній склад кримінального правопорушення.

Про це пише "Темна Сторона" з посиланням на справу № 946/3667/23 в Єдиному державному реєстрі судових рішень. 

Інцидент стався 23 липня 2021 року на проспекті Суворова в Ізмаїлі. За версією обвинувачення, Чабанюк, керуючи службовим автомобілем Mitsubishi Outlander, зупинив чоловіка на електричному велосипеді Sky Moto без явних підстав. Поліцейський нібито без пояснень наказав потерпілому Вадиму Христилову залишатися на місці, а коли той спробував відійти, застосував фізичну силу у вигляді викручування рук і повалення на землю. Внаслідок цього потерпілий отримав садно на лобі, класифіковане як легке тілесне ушкодження. Обвинувачення стверджувало, що дії Чабанюка супроводжувалися насильством і приниженням гідності щодо потерпілого.

У своєму свідченні Чабанюк заперечував вину. Він пояснив, що зупинив велосипедиста через підозру в керуванні у стані алкогольного сп'яніння: чоловік хитався на дорозі, не вмикав покажчики поворотів і був без шолома. Поліцейський помітив ознаки сп'яніння – почервоніння обличчя, запах алкоголю та нечітку мову. Коли потерпілий намагався втекти, Чабанюк повернув його на місце, але той чинив опір, штовхав і наносив удари. За словами обвинуваченого, будь-яка сила була застосована лише для подолання опору, а садно могло виникнути під час випадкового падіння. Чабанюк викликав підкріплення для огляду на сп'яніння, але потерпілий ухилявся від тесту в поліції та лікарні.

Суд проаналізував докази, включаючи свідчення потерпілого, свідків (патрульних та інших), медичні експертизи, відеозаписи з нагрудних камер і реєстраторів, а також службові документи. Головуючий суддя Іван Яковенко зазначив, що обвинувачення ґрунтувалося на припущеннях, а сумніви в доведеності вини тлумачаться на користь обвинуваченого відповідно до ст. 62 Конституції України та ст. 17 КПК. Версія захисту про законність дій не була спростована, тому суд виправдав Чабанюка на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК.

Цивільний позов потерпілого про стягнення 60 000 грн (10 000 грн матеріальної шкоди та 50 000 грн моральної) залишили без розгляду.

Одеський суд виправдав колишню посадовицю поліції, обвинувачену в отриманні $ 3 000 хабаря

03 вересня 2025 року Приморський районний суд Одеси виправдав Кушнарьову Олену Борисівну, колишнього заступника начальника відділу поліції, яку обвинувачували в отриманні хабара в розмірі 3000 доларів США. Суд дійшов висновку про недоведеність вини через визнання ключових доказів недопустимими та наявність ознак провокації злочину.

Про це пише "Темна Сторона" з посиланням на справу № 522/5282/19 в Єдиному державному реєстрі судових рішень. 

За версією обвинувачення, Кушнарьова нібито вимагала від потерпілого хабаря за сприяння в ефективному розслідуванні кримінальної справи № 12017161500003647. Подія, за даними прокуратури, сталася в серпні 2018 року в Одесі. Обвинувачена, як стверджувалося, використовувала своє службове становище для вивчення справи, надання вказівок слідчим та контролю за ними.

У суді Кушнарьова свою вину заперечила, заявивши, що не мала повноважень впливати на розслідування вказаної справи, а гроші, які їй передали, вважала своїми заощадженнями, залишеними на зберігання у знайомої. Вона також звинуватила свідків у провокації та співпраці з правоохоронцями.

Суд, проаналізувавши докази, визнав їх недопустимими через порушення підслідності (розслідування проводилося СБУ замість ДБР чи прокуратури), суперечності в протоколах, відсутність дозволів на негласні дії та ознаки провокації з боку свідків і правоохоронців. Зокрема, суд зазначив суперечливі показання ключових свідків, фальсифікацію протоколів та відсутність доказів прямого вимагання хабаря.

Учасниця бойових дій на полі бою, але не в суді: Безуглій відмовили у пільзі на сплату судового збору

02 вересня 2025 року Київський апеляційний суд залишив без руху апеляційну скаргу адвокатки Яни Бабенко, яка представляє інтереси Мар’яни Безуглої, через несплату судового збору. Про це йдеться в ухвалі суду від 02 вересня 2025 року, оприлюдненій у справі № 757/36251/24-ц.

Скандал розгорнувся навколо позову бригадного генерала ЗСУ Василя Зубанича до народної депутатки Мар’яни Безуглої щодо захисту честі, гідності та ділової репутації. Позивач вимагав спростування інформації, розміщеної Безуглою у соціальній мережі Facebook, а також відшкодування моральної шкоди. Печерський районний суд міста Києва 20 лютого 2025 року частково задовольнив позов, визнавши недостовірною інформацію, опубліковану Безуглою, та зобов’язавши її спростувати її, а також сплатити 1 грн моральної шкоди та 24 081,50 грн витрат на експертизу.

Адвокатка Безуглої, Яна Бабенко, подала апеляційну скаргу, стверджуючи, що її клієнтка звільнена від сплати судового збору як учасник бойових дій відповідно до Закону України «Про судовий збір». На підтвердження вона надала посвідчення ветерана війни від 16 вересня 2016 року. Проте суд встановив, що пільга не застосовується до цієї справи, оскільки позов не стосується захисту прав, пов’язаних зі статусом учасника бойових дій.

Згідно з чинним законодавством, судовий збір за подання апеляційної скарги становить 6 358,80 грн, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028 грн на 1 січня 2025 року). Суд залишив апеляційну скаргу без руху, надавши стороні захисту п’ять днів для усунення недоліків шляхом сплати збору або надання документів, що підтверджують право на пільгу.

У разі невиконання вимог суду апеляційну скаргу можуть визнати неподаною та повернути.


Яна Бабенко - адвокатка року-2024 з воєнного права за версією Асоціації Адвокатів України.

Суд з людським обличчям: м'яке покарання за непокору

01 вересня 2025 року Сумський районний суд Сумської області виніс вирок у справі № 587/2089/25 щодо військовослужбовця Володимира Киша, обвинуваченого за ч. 4 ст. 402 КК України у невиконанні наказу в умовах воєнного стану.

Обставини справи

Киш Володимир Миколайович, уродженець м. Краснопілля Сумської області, військовослужбовець військової частини N був призначений на посаду інспектора прикордонної служби. 11 березня 2025 року близько 11:38 у с. Писарівка Сумського району він відкрито відмовився виконати бойове розпорядження №7476, видане капітаном, начальником застави, посилаючись на незадовільний стан здоров’я та низький морально-психологічний стан.

Однак довідка військово-лікарської комісії №1192 від 07 березня 2025 року та огляд медичного працівника спростували наявність протипоказань до виконання службових обов’язків. Відмова Киша призвела до підриву дисципліни підрозділу, зниження бойової готовності та невиконання завдань.

Визнання вини та покарання

Під час судового засідання обвинувачений повністю визнав свою вину, пояснивши, що його відмова була зумовлена страхом за життя через попередні втрати в підрозділі та отримані контузії, зокрема документально зафіксованою травмою біля с. Журавки. Киш розкаявся у скоєному та погодився з кваліфікацією злочину, відмовившись від додаткового дослідження доказів.

Суд, враховуючи пом’якшуючі обставини — відсутність судимостей, щире каяття, сприяння розкриттю злочину, наявність двох неповнолітніх дітей, статус учасника бойових дій та вади здоров’я, отримані під час служби, — призначив покарання у вигляді службового обмеження для військовослужбовців строком на 2 роки з відрахуванням 10% грошового забезпечення на користь держави.  

Наслідки та правові аспекти

Засуджений не матиме права на підвищення у посаді чи званні, а строк покарання не зараховується до вислуги для присвоєння чергового звання. 

Стало відомо, кому заступник Кличка Володимир Прокопів посприяв виїхати за кордон

Заступнику голови Київської міської державної адміністрації з питань самоврядних повноважень, Володимиру Прокопіву, оголошено підозру у сприянні незаконному перетину державного кордону (ч. 2 ст. 332 КК України).

За даними слідства, у 2022 році, після початку повномасштабної війни, посадовець нібито використав доступ до електронної системи «ШЛЯХ» для внесення 31 чоловіка призовного віку як волонтерів. Це дозволило їм безперешкодно виїхати за межі України під час дії обмежень воєнного стану.

У кримінальних розслідуваннях зазначається, що подібні «послуги» на чорному ринку оцінюються в суму від 4 000 доларів США за одну особу. Таким чином, загальна вигода від схеми могла перевищувати 100 000 доларів.

Перелік тих, хто скористався послугами Прокопіва: 

1. Бадюли Віктор Вікторович
2. Банчу Микола Миколайович
3. Бойко Олександр Пилипович
4. Браун Сергій Володимирович
5. Вітебський Віктор Володимирович
6. Гончарук Василь Віталійович
7. Гричаний Володимир Анатолійович
8. Даной Валерій Михайлович
9. Діденко Леонід Леонідович
10. Дідик Вячеслав Сергійович
11. Дімоз Дмитро Дмитрович
12. Дубовик Анатолій Іванович
13. Дядченко Андрій Дем'янович
14. Колєснік Юрій Олександрович
15. Колісник Олександр Іванович
16. Конопляний Сергій Васильович
17. Косарєв Олександр Юрійович
18. Красюк Андрій Андрійович
19. Маруніч Артур Васильович
20. Мартинов Михайло Васильович
21. Меліков Елшад Гахраман огли
22. Нужний Сергій Володимирович
23. Пилиленко Євген Борисович
24. Пилиленко Михайло Васильович
25. Проценко Сергій Валентинович
26. Скрипак Сергій Анатолійович
27. Тищенко Дмитро Сергійович
28. Ульянченко Андрій Віталійович
29. Федоренко Олег Вікторович
30. Шабатин Олександр Миколайович
31. Шмідт Віктор Людвигович

За спробу "заощадити" 600 євро на митниці українець втратив авто і отримав штраф на 63 тисячі гривень

Спроба ввезти автомобіль з заниженою вартістю обернулася для громадянина України Псарьова Миколи Анатолійовича повною втратою транспортного засобу та значним штрафом. 

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області 21 серпня 2025 року визнав чоловіка винним у порушенні митних правил за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України, призначивши стягнення у вигляді штрафу в розмірі 63 219,86 грн (50% від реальної вартості авто) та конфіскації Volkswagen Touran 2009 року випуску. 

Інцидент трапився 22 квітня 2025 року на митному посту "Ужгород автомобільний". Микола Псарьов, житель Сумської області, керував вантажівкою Mercedes-Benz з причепом, на якому перевозив два автомобілі з Німеччини. Згідно з поданими документами, вартість Volkswagen Touran становила 2050 євро (близько 97 812 грн за курсом НБУ). Однак під час огляду документів в кабіні водія було виявлено експортну декларацію Європейського Союзу, відповідно до якої вартість легкового автомобіля «Volkswagen», відправленого на експорт в Україну, складає 2650 євро (близько 126 440 грн). Різниця в 600 євро, ймовірно, мала на меті зменшити митні платежі, але призвела до звинувачення Псарьова у приховуванні від митного контролю реальної вартості автомобіля.

Суддя О.М. Світлик, розглянувши справу №308/7419/25 за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України, встановив вину Псарьова.  

Адвокат Д.О. Биков у письмових поясненнях стверджував про відсутність складу правопорушення, посилаючись на "технічну помилку" словацької брокерської фірми TRADESPEC, s.r.o., невідповідності в VIN-кодах (третя літера "C" у словацьких документах проти "G" у пред'явленому авто) та статус Псарьова як перевізника, а не декларанта. Захист також наголошував на інвалідності третьої групи обвинуваченого, наявності двох малолітніх дітей та проживанні в зоні активних бойових дій. 

Попри це, суд дійшов думки, що докази митниці – протоколи, декларації, фотоматеріали та відповідь словацьких митників від 13 травня 2025 року – достатніми для визнання вини Псарьов "поза розумним сумнівом".

Громадянина Молдови засуджено до 3 років ув’язнення за контрабанду 22 авто під виглядом гуманітарної допомоги

27 червня 2025 року Садгірський районний суд міста Чернівці виніс вирок у справі № 726/1378/25 громадянину Республіки Молдова Радіте Рубіну, якого визнали винним у контрабанді автомобілів та відмиванні коштів. Обвинувачений отримав 3 роки та 2 місяці позбавлення волі з конфіскацією майна (окрім житла) та забороною на 2 роки займатися діяльністю, пов’язаною з перевезенням транспортних засобів через митний кордон.

За даними вироку, Радіта Рубін, уродженець міста Бельце (Молдова), організував схему незаконного ввезення 22 легкових автомобілів на митну територію України з вересня по листопад 2024 року. Авто марок Volkswagen, Opel, Nissan, Hyundai, BMW, Mercedes, Skoda та Audi загальною вартістю понад 1,4 мільйона гривень були ввезені через пункт пропуску "Шегіні" Львівської митниці під виглядом гуманітарної допомоги для фіктивних благодійних фондів, таких як "Впевнені кроки", "Дефендер ЮА", "Дивергент" та інші. Це дозволило уникнути митного контролю та сплати платежів.

Обвинувачений залучав громадян України, які, не знаючи про злочинні наміри, доставляли авто з країн ЄС. Після ввезення Рубін продавав транспортні засоби за готівку, додаючи до вартості кожного еквівалент 1000 доларів США як прибуток. Загальний дохід від реалізації склав близько 2,3 мільйона гривень, які він легалізував, обмінюючи на долари США на ринку "Калинівський" у Чернівцях та використовуючи на власні потреби.

Суд кваліфікував дії Рубіна за ч. 1 ст. 201-4 Кримінального кодексу України (контрабанда підакцизних товарів у значному розмірі) та ч. 1 ст. 209 КК України (відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом). Обвинувачений повністю визнав провину, щиро розкаявся та добровільно перерахував 396 тисяч гривень на потреби Збройних Сил України. Суд врахував ці обставини як пом’якшувальні, але також відзначив обтяжувальну – вчинення злочину в умовах воєнного стану.

Конфісковані 22 автомобілі буде передано на потреби Збройних Сил України. Строк ув’язнення рахуватиметься з моменту затримання Рубіна 7 грудня 2024 року.

У Звягелі таксиста засудили за сутенерство

20 серпня 2025 року Звягельський міськрайонний суд Житомирської області виніс вирок у справі таксиста Янушкевича Миколи Аркадійовича, якого визнали винним у сутенерстві та втягненні особи в заняття проституцією за частинами 1 та 2 статті 303 Кримінального кодексу України.

Про це пише "Темна Сторона" з посиланням на справу № 285/5794/24 в Єдиному державному реєстрі судових рішень. 

Згідно з матеріалами справи, Янушкевич, діючи з корисливих мотивів, не пізніше 22 березня 2024 року запропонував жінці займатися проституцією за його посередництва. Він забезпечував її клієнтами, домовлявся про ціни за сексуальні послуги, надавав житло, транспорт і захист від насильства чи обману з боку клієнтів, отримуючи частину зароблених коштів.

Зокрема, 1 серпня 2024 року Янушкевич організував надання сексуальних послуг за 3500 грн, 13 серпня – за 4250 грн, 1 вересня – за 4700 грн, а 6 вересня – за 4400 грн. Усі ці епізоди відбувалися у місті Звягель, зокрема за адресами на вулиці Корольова та у провулку Авіаторів.

Обвинувачений повністю визнав свою провину і висловив щире каяття. Суд, враховуючи тяжкість злочинів (нетяжкий та тяжкий), відсутність обтяжуючих обставин, щире каяття та те, що Янушкевич раніше не був судимий, призначив йому покарання у вигляді 4 років позбавлення волі. Однак, на підставі статті 75 КК України, його звільнили від відбування покарання з іспитовим строком в 1 рік, зобов’язавши періодично з’являтися до органу пробації та повідомляти про зміну місця проживання чи роботи.

Київський суд виніс вирок у справі про розбещення 8-річною дівчинки та зберігання дитячої порнографії

18 серпня 2025 року Деснянський районний суд міста Києва виніс вирок Войтку Павлу Володимировичу, якого визнали винним у розпусних діях щодо малолітньої особи, примушуванні її до створення дитячої порнографії та умисному зберіганні такої порнографії. Засудженого засуджено до 11 років позбавлення волі з додатковими обмеженнями.

Про це пише "Темна Сторона" з посиланням на справу № 754/8764/24 в Єдиному державному реєстрі судових рішень. 

За матеріалами справи, Войтко, уродженець смт. Степань Рівненської області, який працював неофіційно прорабом, у серпні 2023 року через месенджер Telegram встановив контакт з 8-річною дівчинкою. Використовуючи психологічне маніпулювання, він вимагав від неї створення та надсилання відео оголеного тіла та статевих органів, що призвело до створення 12 відеофайлів порнографічного характеру. Обвинувачений зберігав ці матеріали на своєму iPhone 11, а також мав у телефоні понад 50 інших файлів дитячої порнографії, отриманих з різних джерел у період з 2021 по 2024 рік.

Суд кваліфікував дії Войтка за ч. 2 ст. 156 (розпусні дії щодо малолітньої особи), ч. 4 ст. 301-1 (примушування малолітньої до створення дитячої порнографії) та ч. 1 ст. 301-1 (зберігання дитячої порнографії без мети збуту) Кримінального кодексу України. Обвинувачений не визнав вини, стверджуючи, що файли зберігалися автоматично з груп у Telegram, а спілкування з дитиною припинив, коли зрозумів її вік. Однак суд відкинув ці аргументи, посилаючись на докази, включаючи експертні висновки, свідчення батьків потерпілої та переписку.

За вироком від 18 серпня 2025 року, Войтку призначено:

• 7 років ув'язнення за ч. 2 ст. 156 КК;
• 11 років ув'язнення за ч. 4 ст. 301-1 КК;
• 5 років ув'язнення за ч. 1 ст. 301-1 КК.

Остаточне покарання – 11 років позбавлення волі з поглиненням менших строків. Додатково засудженого позбавлено права займатися діяльністю, пов'язаною з інформаційно-телекомунікаційними системами (на 2 роки) та з навчанням, вихованням чи дозвіллям неповнолітніх (на 3 роки). Його мобільний телефон конфісковано, а дані внесено до Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи малолітніх.

Суд врахував тяжкість злочинів, які класифікуються як тяжкі та особливо тяжкі, а також відсутність пом'якшувальних обставин. Процесуальні витрати на експертизи (понад 35 тис. грн) стягнуто з засудженого на користь держави.

Військовослужбовця засуджено за зв'язок із неповнолітньою: умовний термін після шлюбу з потерпілою

05 серпня 2025 року Бахмацький районний суд Чернігівської області виніс вирок у кримінальній справі щодо військовослужбовця, обвинуваченого у вчиненні дій сексуального характеру з дівчиною, яка не досягла 16-річного віку. Засуджений отримав два роки позбавлення волі умовно з випробувальним терміном на один рік, після укладення угоди про визнання винуватості та одруження з потерпілою.

Про це пише "Темна Сторона" з посиланням на Єдиний державний реєстр судових рішень (https://reyestr.court.gov.ua/Review/129319926). 

Інцидент стався у жовтні 2024 року в місті Бахмач, де обвинувачений, молодший сержант Збройних Сил України, вступив у статеві зносини з неповнолітньою дівчиною. За даними суду, обвинувачений достеменно знав про вік потерпілої, яка на той момент була молодшою за 16 років, але діяння відбулося за взаємною згодою. 

Під час досудового розслідування обвинувачений повністю визнав свою провину, виявив щире каяття та активно сприяв слідству. Важливим фактором стало те, що 26 липня 2025 року він уклав шлюб з потерпілою, про що свідчить актовий запис №60, виданий Бахмацьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану. Потерпіла, яка є неповнолітньою, та її законний представник надали письмову згоду на укладення угоди про визнання винуватості.

30 липня 2025 року між прокурором та обвинуваченим була укладена угода про визнання винуватості. 

Суд, враховуючи обставини справи, позитивну характеристику обвинуваченого, відсутність попередніх судимостей, його статус військовослужбовця під час мобілізації, а також позицію потерпілої сторони, затвердив угоду. Засудженому призначено покарання у вигляді двох років позбавлення волі, але на підставі статті 75 КК України його звільнено від відбування з випробувальним строком в один рік. На нього покладено обов'язки: періодично з'являтися до органу пробації, повідомляти про зміну місця проживання чи роботи, не виїжджати за межі України без дозволу та виконувати пробаційну програму.

"Суд врахував, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого. Враховуючи шлюб з потерпілою та щире каяття, ізоляція від суспільства не є необхідною", – йдеться у мотивувальній частині вироку.

Довідка

В Україні сексуальні стосунки з особою віком від 14 до 16 років є кримінальним злочином, якщо їх вчиняє повнолітня особа. Це регулюється статтею 155 Кримінального кодексу України.

Що передбачає закон:

Дії сексуального характеру (вагінальне, анальне, оральне проникнення) з особою, яка не досягла 16 років, — караються обмеженням волі або позбавленням волі на строк до 5 років.

Обтяжуючі обставини:

Якщо ці дії:

• Вчинені близьким родичем, опікуном або особою, відповідальною за виховання;
• Поєднані з грошовою чи іншою винагородою;
• Спричинили безплідність або інші тяжкі наслідки —

Покарання посилюється: Позбавлення волі від 5 до 8 років, з можливим додатковим заборони займати певні посади до 3 років.

Важливо:

Згода неповнолітньої особи не має юридичної сили.

Вік сексуальної згоди в Україні — 16 років. До цього віку — будь-які сексуальні дії з боку дорослого є злочином.

Суд засудив чоловіка до 15 років ув'язнення за зґвалтування малолітньої дівчинки в Житомирській області

08 серпня 2025 року Черняхівський районний суд Житомирської області виніс вирок у резонансній справі про зґвалтування малолітньої дівчинки. 08 серпня 2025 року суд визнав винним жителя села Кропивня, якого обвинувачували в скоєнні дій сексуального характеру щодо 12-річної потерпілої. Чоловіка засуджено до 15 років позбавлення волі.

Про це пише "Темна сторона" з посиланням на Єдиний державний реєстр судових рішень (https://reyestr.court.gov.ua/Review/129400791).

За матеріалами справи, обвинувачений – безробітний громадянин України, раніше не судимий – неодноразово вступав у статеві зносини з малолітньою дівчинкою, яка є його односельчанкою. Події відбувалися в період з червня 2022 по листопад 2023 року в будинку обвинуваченого. Суд встановив п'ять епізодів злочину: 10 червня, 13-14 червня, 08 грудня 2022 року, 30 липня та 27 листопада 2023 року. Усі випадки кваліфіковано як зґвалтування особи, яка не досягла 14 років, незалежно від її "добровільної згоди", з урахуванням повторності дій.

Обвинувачений діяв з прямим умислом, знаючи про малолітній вік потерпілої, та користувався її відсутністю життєвого досвіду, низьким рівнем інтелектуального розвитку та психологічними особливостями (дівчинка має відсталість у розвитку, схильність до навіювання та низький рівень критичного мислення). Суд зазначив, що такі дії порушили права дитини на нормальний психологічний, соціальний та фізичний розвиток, спричинивши психологічні травми.

Під час судового розгляду обвинувачений не визнав вини, стверджуючи, що потерпіла його обмовляє, а його покази на досудовому розслідуванні були дані під тиском поліції. Захисник наголошував на відсутності об'єктивних доказів, суперечливості свідчень потерпілої та її психологічних особливостях (за висновком експертизи, дівчинка має відсталість у розвитку, схильність до навіювання та низький рівень критичного мислення). Однак суд відхилив ці аргументи, спираючись на показання потерпілої, свідків (включаючи матір дівчинки, класного керівника та працівників соціальних служб), протоколи допитів, висновки судово-медичної та психологічної експертиз, а також речові докази (постільна білизна зі слідами крові, нижня білизна тощо).

Потерпіла в ході допиту (проведеного в спеціалізованому центрі "Барнахус") підтвердила факти статевих зносин, зазначивши, що "любить" обвинуваченого. Свідки повідомляли про часті втечі дівчинки з дому до будинку обвинуваченого, її зізнання в інтимних стосунках та підозри щодо її статевого життя. Законний представник потерпілої та прокурор просили суворого покарання.

Суд призначив покарання за ч. 4 ст. 152 КК України (зґвалтування малолітньої) – 12 років ув'язнення, за ч. 6 ст. 152 КК України (повторне зґвалтування малолітньої) – 15 років. Остаточно, за сукупністю злочинів, – 15 років позбавлення волі з реальним відбуттям.  

Довідка

В Україні будь-який сексуальний акт з дитиною до 14 років автоматично вважається зґвалтуванням, незалежно від наявності згоди чи її імітації.

Що говорить закон:

Відповідно до статті 152 Кримінального кодексу України, зґвалтуванням визнається будь-яке проникнення в тіло іншої особи (вагінальне, анальне, оральне), вчинене без її згоди.

Якщо йдеться про дитину до 14 років, згода не має юридичної сили — тобто навіть якщо дитина не чинила опору або не усвідомлювала, що відбувається, це все одно кваліфікується як зґвалтування.

Чому це важливо:

• Законодавство України гармонізоване з міжнародними стандартами захисту дітей.
• Такий підхід забезпечує абсолютний захист статевої недоторканності дітей, визнаючи їхню неспроможність давати усвідомлену згоду на сексуальні дії.

Додатково:

• Вік сексуальної згоди в Україні — 16 років. Будь-які статеві зносини з особою молодше цього віку — кримінально карані.
• Якщо дитина молодше 14 років — це вже не просто порушення статевої свободи, а тяжкий злочин, який може тягнути за собою реальні строки ув’язнення.

Суд зобов’язав РФ відшкодувати понад 210 млн грн збитків ПрАТ «Райз-Максимко»

06 серпня 2025 року Господарський суд міста Києва ухвалив рішення у справі №910/638/20 (910/4798/24), яким задовольнив позов Приватного акціонерного товариства «Райз-Максимко» до Російської Федерації в особі Генеральної прокуратури РФ. Суд постановив стягнути з відповідача 210 553 078,62 грн майнової шкоди, завданої внаслідок захоплення майна компанії на тимчасово окупованій території Запорізької області.

Про це пише Темна сторона з посиланням на Єдиний державний реєстр судових рішень (https://reyestr.court.gov.ua/Review/129390458).

Передумови справи

Позов ПрАТ «Райз-Максимко» стосувався відшкодування збитків, спричинених захопленням цілісного майнового комплексу — зерноскладу, розташованого в селі Зелений Гай, Токмацький район, Запорізька область. Згідно з матеріалами справи, 26 лютого 2022 року збройні формування, які представилися військовослужбовцями РФ, увійшли в село, а 30 березня 2022 року захопили майновий комплекс компанії.

Розмір збитків підтверджений висновком судово-економічної експертизи Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз від 4 грудня 2023 року, складеним у межах кримінального провадження №12023230000000700. Експертиза встановила нестачу необоротних активів і товарно-матеріальних цінностей на суму 210 553 078,62 грн. Позивач також надав низку документів, зокрема інвентаризаційні описи, акти та довідки, які підтверджують факт і розмір завданих збитків.

Судовий процес

Справа розглядалася Господарським судом міста Києва з травня 2024 року. Через розірвання дипломатичних відносин між Україною та РФ, а також неможливість передачі судових документів російській стороні, суд повідомляв відповідача через офіційний веб-сайт судової влади України та зобов’язав позивача надіслати переклад ухвали на електронну пошту Генеральної прокуратури РФ. Відповідач не подав відзиву, тож суд розглядав справу за наявними матеріалами відповідно до Господарського процесуального кодексу України.

Суд послався на норми Конституції України, Цивільного та Господарського кодексів, а також міжнародне законодавство, зокрема Резолюцію Генеральної Асамблеї ООН від 2 березня 2022 року, яка засуджує військову агресію РФ проти України. Крім того, суд врахував правову позицію Верховного Суду України, яка дозволяє ігнорувати судовий імунітет РФ у справах, пов’язаних із відшкодуванням шкоди, завданої внаслідок збройної агресії.

Рішення суду

Суд стягнув з Російської Федерації в особі Генеральної прокуратури РФ на користь ПрАТ «Райз-Максимко» 210 553 078,62 грн майнової шкоди та 1 059 800 грн судового збору на користь Державного бюджету України.

Довідка

«Райз-Максимко» — структурний підрозділ найбільшого агрохолдингу України UkrLandFarming, який спеціалізується на вирощуванні зернових та розведенні великої рогатої худоби. За інформацією Юконтрол, стосовно ПрАТ «Райз-Максимко» порушено справу про банкрутство. Бенефіціарним власником компанії є громадянин США П'яцца Ніколас Ентоні, а раніше був уркаїнський бізнесмен Бахматюк Олег Романович.

Суд оштрафували китайця з Aliexpress за те, що відправив телефон в Київ на неіснуючу вулицю Кінцева

08 серпня 2025 року Солом’янський районний суд міста Києва виніс постанову у справі №760/6395/25 щодо порушення митних правил відправником міжнародного поштового відправлення (МПВ) гр. Лі Цінь (Li Qin). Суд визнав його винним за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України та наклав штраф у розмірі 1551,43 грн (50% від вартості товару) з конфіскацією мобільного телефону POCO C65 8/256Gb вартістю 3102,86 грн.

Про це пише "Темна сторона" з посиланням на Єдиний державний реєстр судових рішень (https://reyestr.court.gov.ua/Review/129414023).

Порушення полягало у поданні неправдивих відомостей про одержувача МПВ № RK314013775LV, зокрема фіктивної адреси (вул. Кінцева, 17, м. Київ), яка, за даними Департаменту містобудування та архітектури КМДА, не існує в реєстрі адрес міста. Товар, який переміщувався через пункт пропуску «Дякове – Халмеу» Закарпатської митниці 19 листопада 2024 року, був виявлений під час митного огляду 30 листопада 2024 року. 

Суть порушення

Головна мета — ввезти комерційну партію товару без сплати митних платежів. Суть схеми полягає у використанні фіктивних даних про одержувачів для переміщення товарів через митний кордон України, що дозволяє уникнути належного митного контролю та потенційно сплати митних платежів, оскільки вигадані імена та неіснуючі адреси робить неможливим встановлення реального власника товару. Така схема є типовим прикладом приховування від митного контролю шляхом маніпуляції документами, що підпадає під адміністративну відповідальність за ч. 1 ст. 483 МК України.

Через невміння адвокатом користуватися "Електронним судом", Верховний Суд повернув позов Боголюбова до Президента

07 серпня 2025 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду виніс ухвалу у справі № 990/370/25, якою повернув позовну заяву, подану адвокатом Суховим Юрієм Миколайовичем від імені позивача Боголюбова Геннадія Борисовича. Причиною повернення стало порушення процедури подання документів через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему (ЄСІТС), зокрема підсистему «Електронний суд».

ілюстративне зображення

Про це пише "Темна сторона" з посиланням на Єдиний державний реєстр судових рішень (https://reyestr.court.gov.ua/Review/129390458).

Згідно з ухвалою, адвокат Юрій Сухов подав позовну заяву до Президента України Зеленського Володимира Олександровича з вимогою визнати протиправним та скасувати Указ Президента від 12 лютого 2025 року № 81/2025 в частині, що стосується застосування санкцій до Геннадія Боголюбова, а також стягнути 400 000 гривень моральної шкоди. Однак заява не була сформована належним чином у підсистемі «Електронний суд», а лише додана як додаток до супровідного листа, що суперечить пункту 26 Положення про порядок функціонування ЄСІТС та пункту 12 Інструкції користувача Електронного кабінету.

Верховний Суд зазначив, що процесуальне законодавство вимагає від адвокатів обов’язкової реєстрації електронного кабінету в ЄСІТС та подання документів в електронній формі виключно через цю систему з використанням електронного підпису. Неправильне оформлення позовної заяви призвело до її повернення без розгляду, оскільки вона вважається не підписаною відповідно до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Це не перший випадок, коли адвокат Юрій Сухов допускає процесуальні порушення, що викликає занепокоєння щодо його професійної компетентності. Позивач має право повторно звернутися до суду, виправивши недоліки, однак такі інциденти можуть затримувати розгляд справи та ускладнювати захист прав клієнта.

У Мені засудили чоловіка за вбивство собаки: деталі справи

05 серпня 2025 року Менський районний суд Чернігівської області виніс вирок Олександру Шияну, визнавши його винним у жорстокому поводженні з твариною, що спричинило її смерть. Інцидент стався у квітні цього року, а справу кваліфікували за ч. 1 ст. 299 Кримінального кодексу України.

Про це пише "Темна сторона" з посиланням на Єдиний державний реєстр судових рішень (https://reyestr.court.gov.ua/Review/129320032).

12 квітня 2025 року, близько 19:00, у дворі свого будинку Олександр Шиян здійснив постріл із пневматичної гвинтівки в голову безпородної собаки віком 5-6 років, яка належала Миколі Плющу. За висновками експертизи, тварина померла через два дні від отриманих травм.

25 квітня 2025 року, обвинувачений та потерпілий уклали угоду про примирення, погодивши обвинувачення та міру покарання. Суд затвердив угоду, призначивши Шияну штраф у розмірі 8500 гривень (500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян). Після цього обвинуваченому повернули пневматичну гвинтівку та набої. Кулю, вилучену як речовий доказ, залишили на зберіганні в матеріалах справи. 

У Чернігівській області засуджено садиста за шестиденне катування малолітніх дітей

6 серпня 2025 року Коропський районний суд Чернігівської області виніс вирок у справі № 735/1277/23 щодо катування малолітніх дітей співмешканцем матері. Обвинувачений, 48-річний Роман Сапа, уродженець Запоріжжя, визнаний винним за статтями 127 (катування) та 125 (умисне легке тілесне ушкодження) Кримінального кодексу України.

Про це пише "Темна сторона" з посиланням на Єдиний державний реєстр судових рішень (https://reyestr.court.gov.ua/Review/129349432).

Згідно з матеріалами справи, у період з 28 липня по 2 серпня 2023 року Роман Сапа, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, жорстоко поводився з двома малолітніми дітьми своєї співмешканки – сином та донькою – у їхньому будинку в селі Будище Чернігівської області. Приводом для насильства стало те, що діти зірвали зелені персики з дерев у сусідському господарстві без дозволу власника. З метою "покарання" обвинувачений систематично завдавав дітям фізичних і моральних страждань.

Суд встановив, що Роман Сапа наносив дітям численні удари алюмінієвою трубкою, дерев’яною палицею та обухом сокири по різних частинах тіла, включаючи голову, кінцівки та тулуб. Крім того, він змушував дітей стояти на колінах у принизливій позі, битися чолом об підлогу, цілувати йому руки, повзати по підлозі та стригти один одному волосся ножицями. В одному з епізодів обвинувачений завдав ножового поранення стопи хлопчику та примушував дівчинку зробити те ж саме, що призвело до серйозних травм.

Медичні експертизи підтвердили, що діти отримали травми середнього ступеня тяжкості, зокрема переломи кісток, струси головного мозку, численні садна та гематоми. У хлопчика діагностовано закриті переломи ліктьової та п’ясткових кісток, рану стопи, а у дівчинки – перелом плечової кістки та струс мозку. Ці травми спричинили тривалий розлад здоров’я. Мати дітей також зазнала легких тілесних ушкоджень, коли намагалася захистити їх від насильства.

Суд визнав, що дії Романа Сапи грубо порушували конституційні права дітей та норми міжнародного права, зокрема Конвенцію про захист прав людини та Закону України "Про охорону дитинства". Обвинувачений не визнав своєї вини, стверджуючи, що мав місце лише "сімейний конфлікт", однак суд визнав його винним на підставі показань потерпілих, свідків та речових доказів, включаючи вилучені знаряддя злочину – ножі, сокиру та палиці.

За сукупністю злочинів Роману Сапі призначено покарання у вигляді 6 років позбавлення волі. Водночас суд виправдав його за звинуваченням у незаконному позбавленні волі (ч. 3 ст. 146 КК України), оскільки не було доведено, що потерпілі не могли вільно залишити місце проживання. Цивільні позови про відшкодування моральної шкоди, подані матір’ю в інтересах дітей, залишені без розгляду через позбавлення її батьківських прав.