Дівчина Моргенштерна з OnlyFans виграла суд у податкової на 1,6 мільйона гривень

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у справі №160/2695/26 скасував низку податкових повідомлень-рішень стосовно відомої блогерки та моделі Василенко Єлизавети Вадимівни. Податківці намагалися стягнути з неї понад 1,6 млн грн податків за доходи, нібито отримані на платформі OnlyFans, проте суд визнав їхні доводи необґрунтованими, а процедуру перевірки — порушеною.

Про це повідомляє телеграм-канал «Судом по схемах».

Британський «злив» та «магія» цифр від ДПС

Історія розпочалася у жовтні 2024 року, коли українська податкова (ДПС) отримала дані від компетентних органів Великої Британії. Згідно з цим «інформаційним обміном», Василенко у 2022 році начебто отримала від компанії Fenix International Ltd (власник OnlyFans) дохід у розмірі 179 942 долари США.

На основі цього листа Головне управління ДПС у Дніпропетровській області провело перевірку та нарахувало Василенко:

• податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) та військового збору на суму понад 1,28 млн грн;
• штрафних санкцій — майже 330 тис. грн;
• адміністративні штрафи.

Позиція захисту: ФОП, Чехія та реальні банківські виписки

Представниця Єлизавети Василенко у суді розгромила аргументи податківців. Основні пункти захисту:

1. Завищена база оподаткування: Василенко надала виписки, які підтверджують отримання лише 43 200 доларів за рік — це вчетверо менше, ніж стверджувала податкова.
2. Помилковий курс: Податківці порахували дохід за курсом НБУ на кінець року (36,56 грн/$), хоча за законом мали брати курс на дату кожної транзакції.
3. Статус ФОП: У 2022 році Василенко була зареєстрована як ФОП 3-ї групи (ставка 5%) з відповідним КВЕДом «Виробництво кіно- та відеофільмів». Вона мала законні очікування, що її діяльність буде класифікована як підприємницька, а не як дохід фізособи (18%).
4. Резидентство: З липня 2021 року Василенко безперервно проживає за кордоном (у Чехії), де отримала тимчасовий прихисток, що ставило під сумнів її статус податкового резидента України у спірний період.

Процесуальний провал податківців

Суд окремо звернув увагу на «грубі» помилки ДПС під час організації перевірки. Податківці знали, що Василенко перебуває за кордоном, але надсилали запити на її стару адресу в Україні. При цьому на конвертах не вказували номер телефону адресата. Через це «Укрпошта» не могла надіслати SMS-повідомлення про надходження листа, і кореспонденція поверталася з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Суддя В.В. Рянська констатувала: податкова фактично позбавила Василенко права надати пояснення та документи ще до початку перевірки.

Вердикт суду

Суд дійшов висновку, що висновки податкової ґрунтувалися виключно на листі ДПС України, який не є первинним документом. Податківці не спромоглися дослідити реальний рух коштів на рахунках і штучно завищили суму доходу.

30 березня 2026 року суд постановив:

• Визнати протиправними та скасувати всі податкові повідомлення-рішення на 1,6 млн грн.
• Скасувати податкову вимогу.
• Стягнути з ДПС на користь Єлизавети Василенко 14 376 грн судового збору.

Довідка: Єлизавета Василенко — українська актриса та блогерка, відома за головною роллю в серіалі «Школа». Станом на час перевірки вона офіційно перебувала за межами України.

Суд у Чернівцях повернув водію «посилки» з Hermes та Chanel: чому справу про контрабанду закрили?

Чернівецький районний суд розглянув справу № 725/1972/26 щодо спроби незаконного ввезення елітних брендів через пункт пропуску «Порубне». Попри вилучення дорогих аксесуарів, водію вдалося довести свою невинуватість.

Про це повідомляє телеграм-канал «Судом по схемах».

Обставини справи

Інцидент стався 31 січня 2026 року. Громадянин України, який керував мікроавтобусом «Mercedes-Benz», повертався з Італії та обрав для проходження контролю «зелений коридор». Під час поглибленого огляду митники виявили під пасажирським сидінням, у ніші для речей, приховані пакети.

Серед «знахідок» під продуктами харчування та ковроліном виявилися:

•  сумка, годинник, шльопанці та ремінець марки Hermes;

•  сережки, два намиста та браслет із перлинами від Chanel;

•  кросівки Christian Louboutin.

Загалом — 9 одиниць люксових товарів. Митниця кваліфікувала це як порушення за ст. 483 МК України (переміщення товарів із приховуванням від митного контролю).

Позиція водія

У суді водій Кіріліч Ігор Васильович пояснив, що працює перевізником і транспортував посилки від українських заробітчан з Італії. За його словами, він не знав вмісту пакунків та їхньої вартості, а речі не вважає прихованими, оскільки вони лежали у звичайній конструктивній ніші авто разом з іншими передачами.

Цікавим аспектом справи став конфлікт щодо оцінки майна. Захист звернув увагу суду на те, що митниця значно завищила вартість товарів. Наприклад, лише для однієї сумки митники вказали вартість у 3 мільярди гривень, хоча знайдена всередині квитанція свідчила про ціну в 11 100 євро.

Рішення суду

Суддя Чернівецького районного суду Войтун О.Б., дослідивши матеріали, став на бік громадянина. Основними аргументами для закриття справи стали:

1.  Відсутність умислу: Для притягнення за ст. 483 МК України необхідний прямий умисел на контрабанду. Суд не знайшов доказів того, що водій усвідомлено намагався обманути митницю.

2.  Спосіб перевезення: Речі знаходилися в конструктивній ніші авто, а не у спеціально виготовленому тайнику (сховищі), що є критичним для цієї статті.

3.  Презумпція невинуватості: Згідно зі ст. 62 Конституції України, усі сумніви тлумачаться на користь особи.

Вердикт

Суд постановив закрити провадження у зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Вилучені брендові речі наказано повернути водію для їхнього подальшого законного митного оформлення.

Суд підтвердив легітимність керівництва НААУ та органів адвокатського самоврядування Закарпаття

Львівський окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні позову адвокатки Лариси Криворучко, яка намагалася через суд встановити відсутність повноважень у вищих посадових осіб Національної асоціації адвокатів України (НААУ) та адвокатського самоврядування Закарпатської області.

Суть спору

Позивачка Лариса Криворучко звернулася до суду з вимогою встановити відсутність повноважень у членів Ради адвокатів України (РАУ), зокрема у Голови НААУ Лідії Ізовітової, її заступника Валентина Гвоздія, а також у голови Ради адвокатів Закарпатської області Олексія Фазекоша та голови КДКА Закарпатської області Петра Немеша.

Головним аргументом позивачки було те, що п’ятирічний термін повноважень вказаних осіб, передбачений Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», вичерпався, а нові з’їзди та конференції для переобрання керівництва не проводилися. Також вона вимагала визнати нечинним рішення РАУ №69 від 2020 року, яке запровадило принцип «інституційного континуїтету» (безперервності функціонування) органів самоврядування під час пандемії та воєнного стану.

Приводом для позову стало порушення щодо Лариси Криворучко дисциплінарної справи КДКА Закарпатської області. Позивачка вважала, що орган, який притягає її до відповідальності, є неповноважним.

Позиція відповідачів

Представники НААУ та КДКА Закарпатської області заперечували проти позову. Вони пояснили, що за наявності об’єктивних обставин (пандемія, воєнний стан), які унеможливлюють безпечне проведення виборів, діючі органи адвокатського самоврядування продовжують виконувати свої функції до моменту обрання нових членів. Це необхідно для забезпечення стабільності інституту адвокатури.

Рішення суду

Суддя Львівського окружного адміністративного суду О.М. Желік, розглянувши матеріали справи № 260/6699/24, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Ключові висновки суду:

1. Питання дисциплінарної справи вже вирішено: Суд зазначив, що законність порушення дисциплінарного провадження щодо Криворучко вже була предметом розгляду в іншій справі (№ 260/4927/24), де Верховний Суд залишив у силі рішення про законність дій КДКА.
2. Відсутність порушеного права: Позивачка не довела, що рішення РАУ про «безперервність повноважень» безпосередньо порушує її індивідуальні права. Суд підкреслив, що адміністративний позов має захищати конкретне право особи, а не бути інструментом для абстрактного оскарження законності чиїхось повноважень.
3. Принцип безперервності: Суд фактично визнав прийнятним принцип, за яким органи самоврядування продовжують працювати до обрання нового складу, щоб уникнути правового вакууму в управлінні адвокатурою.

Результат: У задоволенні позову адвокатки Лариси Криворучко відмовлено повністю.

Сотня тисяч доларів під поясом: штраф - 2 млн. грн + конфіскація $ 96 тис.

Чернівецький апеляційний суд поставив крапку у резонансній справі № 725/11340/25 про спробу незаконного вивезення великої суми валюти через державний кордон. Жителька Чернівців Гуцуляк Ірина Георгіївна була визнана винною у приховуванні від митного контролю 100 000 доларів США.

Про це повідомляє телеграм-канал «Судом по схемах».

Деталі інциденту

Подія сталася 25 листопада 2025 року на пункті пропуску «Порубне». Ірина Гуцуляк прямувала до Румунії в пішому порядку, обравши «зелений коридор». Під час усного опитування жінка заявила, що має при собі лише 8 000 доларів США.

Однак під час особистого огляду митники виявили справжній «скарб»: під поясом джинсів, прикриті спортивною кофтою, були заховані дві пачки по 50 000 доларів кожна. Гроші були ретельно обмотані клейкою стрічкою та прикріплені до тіла.

Судовий розгляд та аргументи захисту

У лютому 2026 року суд першої інстанції призначив жінці штраф у розмірі понад 2 млн грн та конфіскував 98 000 доларів. Захист Гуцуляк оскаржив це рішення, стверджуючи, що гроші не були приховані «спеціальними методами», а просто лежали в кишенях і їх нібито було видно. Адвокат наполягала, що дії підзахисної слід кваліфікувати за більш м’якою статтею (недекларування), а не як приховування.

Проте апеляційний суд під головуванням судді Дембіцької О. О. відхилив ці аргументи. Суд зазначив, що спосіб пакування валюти (клейка стрічка) та її розміщення під одягом прямо свідчать про умисел приховати кошти від візуального огляду.

Чому суму стягнення змінили?

Попри підтвердження вини, апеляційний суд частково задовольнив скаргу захисту через юридичну неточність районного суду. Згідно із законом, без декларування можна вивозити валюту на суму до 10 000 євро, а не 10 000 доларів.

На момент вчинення правопорушення (листопад 2025 року) ліміт у 10 000 євро був еквівалентний 11 545 доларам США. Оскільки жінка офіційно задекларувала 8 000 доларів, суд вирахував різницю, на яку вона мала право.

Остаточний вердикт

Рішенням апеляційного суду від 31 березня 2026 року постанову щодо Ірини Гуцуляк було змінено:

• Штраф: встановлено у розмірі 2 043 462 грн.
• Конфіскація: у дохід держави вилучено 96 455 доларів США.
• Повернення: жінці повернуть 3 545 доларів США (частина суми, що входить у межі дозволеного бездеклараційного вивозу).

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає. Вилучена сума (понад 4 мільйони гривень в еквіваленті) поповнить державний бюджет України.

Директорка ДП «Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет» через суд домоглася звільнення з посади

Господарський суд міста Києва захистив конституційне право на працю та професійну свободу Наталії Разиграєвої, визнавши її трудові відносини з ДП «Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет» припиненими. Роботодавець місяцями відмовлявся оформлювати звільнення, висуваючи незаконні вимоги.

Суть конфлікту: «заручниця» посади

Наталія Разиграєва очолювала Дочірнє підприємство (ДП) «Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет» з травня 2019 року. Наприкінці 2024 року вона вирішила залишити посаду та декілька разів (у листопаді та грудні) надсилала заяви про звільнення за власним бажанням на адресу засновника — Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес».

Однак Генеральний директор Консорціуму Юрій Каргаполов замість видання наказу про звільнення фактично заблокував цей процес. У січні 2025 року він видав наказ, яким поставив звільнення Разиграєвої в залежність від виконання нею низки умов: проведення аудиту, оплати послуг аудиторів та завершення передачі справ. Фактично директора намагалися залишити на посаді примусово до моменту, який визначить власник.

Позиція суду

Розглянувши справу № 910/863/25, суддя Ганна Бондаренко-Легких встановила, що дії керівництва Консорціуму були неправомірними.

Ключові висновки суду:

1. Право на звільнення є абсолютним: Статут підприємства не може надавати право власнику встановлювати «спеціальні процедури» звільнення (як-от обов’язковий попередній аудит), які обмежують право людини припинити роботу.
2. Корпоративний аспект: Суд підкреслив, що управління підприємством — це не лише трудова функція, а й питання приватного життя особи (згідно з Конвенцією про захист прав людини). Неможливість виключити відомості про себе як керівника з державного реєстру порушує права особи.
3. Готовність до передачі справ: Суд врахував докази того, що Наталія Разиграєва неодноразово повідомляла про готовність передати печатку та документи, проте представники Консорціуму для їх прийняття не з’явилися.

Результат справи

21 жовтня 2025 року Господарський суд міста Києва ухвалив рішення:

• Визнати трудові відносини між Наталією Разиграєвою та ДП «Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет» припиненими.
• Стягнути з Консорціуму на користь позивачки 3028 грн судового збору.

Щодо вимоги зобов’язати реєстратора виключити запис із ЄДР, суд пояснив, що само по собі це судове рішення вже є законною підставою для реєстратора внести відповідні зміни, тому додатково «примушувати» орган реєстрації на даному етапі немає потреби.

ДП «Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет» фактично припинив своє існування, вебсайт Центру давно не працює http://web-fix.org.

Крім того, ДП «Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет» припинило з 2024 року подавати фінансову звітність.

На Кіровоградщині мати та дружина через суд заборонили чоловікові грати в азартні ігри

01 квітня 2026 року Новгородківський районний суд Кіровоградської області у справі № 393/686/25 задовольнив позов мешканки селища Кам’янець, яка просила обмежити її сина у відвідуванні гральних закладів. До ініціативи матері приєдналася і дружина гравця, втомлена від постійних боргів родини.

Про це повідомляє телеграм-канал «Судом по схемах».

Історія залежності та боргова яма

Заявниця, Оксана Григораш, звернулася до суду після того, як влітку 2025 року їй почали масово надходити повідомлення від банків та колекторів. З’ясувалося, що її син, Юрій Кузло, став залежним від азартних ігор на онлайн-платформах (зокрема «Слотсіті», «Бетон» та інших).

Через відсутність достатніх заробітків чоловік почав оформлювати численні мікрокредити. Коли гроші закінчувалися, тягар виплат лягав на плечі його матері та дружини Марини, яка перебуває у відпустці по догляду за малолітньою дитиною.

Що встановив суд

Під час розгляду справи суд витребував дані з реєстрів кредитних історій та податкової служби. Результати виявилися приголомшливими:

• В одному лише «Українському бюро кредитних історій» заборгованість чоловіка склала 326 971 гривню.
• Інші бюро зафіксували понад 25 кредитних договорів, укладених протягом року, частина з яких має тривалі прострочення (понад 90 днів).
• При цьому офіційна зарплата чоловіка становила близько 20–21 тисячі гривень на місяць, що жодним чином не покривало його витрати на ставки.

Дружина гравця у своїх поясненнях зазначила, що Юрій витрачав на ігри не лише свою зарплату, а й дитячі гроші та позичені кошти, при цьому припиняти гру добровільно відмовлявся.

Рішення суду

Суддя О.С. Добрострой, вивчивши матеріали справи, дійшов висновку, що Юрій Кузло завдає значної шкоди собі та своїй сім’ї, ставлячи її у скрутне матеріальне становище.

Суд ухвалив:

1. Обмежити Юрія Кузла у відвідуванні гральних закладів та участі в азартних іграх на максимальний строк — 3 роки.
2. Дані про гравця будуть внесені до спеціального Реєстру осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів.
3. Окремо в Реєстрі буде вказано, що особа використовувала для ставок кредитні кошти, що є додатковим сигналом для фінансових установ.

Виконання рішення покладено на новостворене Державне агентство України ПлейСіті, яке тепер виконує функції регулятора у сфері азартних ігор. 

Новий раунд протистояння: Адвокатка Лариса Криворучко оскаржує рішення ВКДКА у Київському окружному адмінсуді

Київський окружний адміністративний суд (КОАС) відкрив провадження у двох нових справах за позовами адвокатки Лариси Криворучко проти Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (ВКДКА). Позивачка вимагає скасувати рішення про порушення щодо неї дисциплінарних справ.

Суть позовів

Обидва позови стосуються рішень ВКДКА, прийнятих 22 лютого 2026 року.

1. Перша справа (№ 320/13132/26): Лариса Криворучко оскаржує рішення ВКДКА № І-013/2026. Адвокатка стверджує, що дисциплінарна справа була порушена з підстав, які не передбачені чинним законодавством.

2. Друга справа (№ 320/13128/26): Тут оскаржується рішення ВКДКА № І-015/2026. Історія цього епізоду тягнеться від скарги судді Ужгородського міськрайонного суду. Раніше, у жовтні 2025 року, КДКА Вінницької області відмовилася порушувати справу проти адвокатки, проте ВКДКА скасувала цю відмову та постановила все ж розпочати дисциплінарне провадження.

Позиція суду щодо формату розгляду

Попри клопотання Лариси Криворучко про розгляд справ у відкритих судових засіданнях та участь у режимі відеоконференції, судді КОАС (Панченко Н.Д. та Перепелиця А.М.) прийняли рішення розглядати справи за правилами спрощеного провадження — без виклику сторін та проведення засідань.

Обґрунтовуючи відмову в очних слуханнях, судді зазначили:

• Справи щодо правомірності відкриття дисциплінарних проваджень є «справами незначної складності».

• Встановлення істини можливе шляхом аналізу письмових доказів та пояснень.

• Відсутність публічного розгляду в таких випадках не порушує Конвенцію про захист прав людини, оскільки питання права в цих спорах не становлять особливої складності.

Наступні кроки

Суд зобов’язав ВКДКА надати всі матеріали дисциплінарних справ щодо Лариси Криворучко протягом 15 днів. Також відповідач має право подати свої відзиви на позови.

Варто зазначити, що у другій справі (за скаргою ужгородського судді) адвокатці довелося клопотати про поновлення строку звернення до суду. Суд визнав причини затримки поважними та прийняв позов до розгляду.

Нагадаємо: Раніше Сьомий апеляційний адміністративний суд уже розглядав подібну справу за позовом Лариси Криворучко щодо рішення КДКА Вінницької області від серпня 2025 року, де також підтвердив законність порушення дисциплінарного провадження.

Вінничанка намагалася відправити до Нідерландів запчастини до «Герані»

Пустомитівський районний суд Львівської області у справі №450/141/26 виніс вирок Аліні Поплавській, яка намагалася незаконно переправити через кордон блок керування польотом російського безпілотника «Герань-2». Жінку визнали винною у порушенні порядку здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю.

Про це повідомляє телеграм-канал «Судом по схемах».

Деталі схеми

Згідно з вироком, 2 жовтня 2025 року мешканка Вінниці Аліна Поплавська у відділенні «Нової пошти» оформила міжнародне експрес-відправлення до Амстердама (Нідерланди). У митній декларації вона вказала, що пересилає «комп’ютерні частини» (computer parts) вартістю близько 114 євро.

Однак 7 жовтня під час митного контролю на посту «Львів-поштовий» (с. Муроване) львівські митники виявили у посилці підозрілий металевий предмет жовтого кольору. Експертиза встановила, що це блок керування польотом «В-101», який використовується в іранських баражуючих боєприпасах (дронах-камікадзе) типу «Герань-2», що виробляються в РФ.

Цей пристрій є товаром військового призначення. Для його вивезення за межі України необхідний спеціальний дозвіл Державної служби експортного контролю, якого у відправниці не було.

Позиція обвинуваченої та рішення суду

У судовому засіданні Аліна Поплавська повністю визнала свою провину. Вона пояснила, що вчинила правопорушення заради заробітку і нібито не знала про необхідність отримання дозволів. Жінка запевнила суд, що не мала протиправного умислу проти держави, та просила суворо не карати.

Суддя Пустомитівського суду, врахувавши щире каяття та відсутність попередніх судимостей, визнав жінку винною за ч. 1 ст. 333 КК України.

Згідно з рішенням суду від 5 березня 2026 року:

•  Поплавській призначено покарання у виді штрафу в розмірі 34 000 гривень.

•  З неї стягнуто 17 828 гривень витрат на проведення судових експертиз.

Речовий доказ — блок керування двигунами БПЛА «Герань-2» — суд наказав знищити.

Нагадуємо, що міжнародна передача товарів військового призначення без відповідної сертифікації та дозволів є кримінальним злочином, оскільки такі компоненти можуть бути використані у виробництві озброєння.

Суд визнав законним порушення дисциплінарної справи проти адвокатки Лариси Криворучко за скаргою ДБР

Сьомий апеляційний адміністративний суд залишив без змін рішення суду першої інстанції, підтвердивши правомірність дій Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (КДКА) Вінницької області щодо адвокатки Лариси Криворучко.

Суть спору

Конфлікт розпочався у липні 2025 року, коли Державне бюро розслідувань (ДБР) звернулося зі скаргою на дії адвокатки Лариси Криворучко. Оскільки КДКА м. Києва (за місцем реєстрації адвокатки) на той момент була визнана неповноважною, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури (ВКДКА) направила матеріали для розгляду до Вінниці.

28 серпня 2025 року дисциплінарна палата КДКА Вінницької області, вивчивши довідку про перевірку відомостей, прийняла рішення порушити дисциплінарну справу стосовно адвокатки. Пані Криворучко не погодилася з цим і звернулася до суду з вимогою скасувати це рішення.

Аргументи адвокатки

У своїй апеляційній скарзі Лариса Криворучко наполягала на низці порушень:

• Порушення юрисдикції: вона стверджувала, що справа мала розглядатися виключно за місцем її робочого місця (у Києві), а передача справи до іншого регіону є незаконною.
• Відсутність повноважень: позивачка вказувала, що термін повноважень членів КДКА Вінницької області вже закінчився.
• Неналежна перевірка: на її думку, відповідач не дослідив докази належним чином, чим порушив презумпцію невинуватості.

Позиція суду

Судова колегія Сьомого апеляційного адміністративного суду відхилила доводи апелянтки, зазначивши наступне:

• Проміжне рішення: Порушення дисциплінарної справи не є покаранням. Це лише початкова стадія провадження, під час якої комісія встановлює наявність ознак проступку. Остаточна оцінка діям адвоката надається вже під час розгляду справи по суті.
• Законність передачі справи: Суд підтвердив, що через неможливість роботи КДКА м. Києва, ВКДКА мала повне право перерозподілити скаргу до іншого регіону (Вінниці), щоб забезпечити безперервність дисциплінарного контролю.
• Інституційний континуїтет: Щодо повноважень членів КДКА, суд пояснив, що в умовах воєнного стану органи адвокатського самоврядування продовжують виконувати свої функції до обрання нового складу, аби уникнути правового вакууму.

Вердикт

03 квітня 2026 року Сьомий апеляційний адміністративний суд у справі № 120/12479/25 постановив: рішення Вінницького окружного адміністративного суду залишити без змін, а скаргу адвокатки — без задоволення.

Постанова набрала законної сили з моменту проголошення та не підлягає подальшому оскарженню. Це означає, що КДКА Вінницької області продовжить розгляд дисциплінарної справи щодо Лариси Криворучко по суті.

Довідка: Предметом розгляду ДБР та КДКА стали дії адвокатки, які, на думку слідства, можуть містити ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

17 «гуманітарних» автівок для ЗСУ: апеляційний суд Полтави постановив конфіскувати автопарк у псевдоволонтера

Полтавський апеляційний суд переглянув справу мешканця області Володимира Мірошніченка, який під виглядом гуманітарної допомоги ввіз в Україну 17 автомобілів, що так і не доїхали до фронту чи благодійних фондів.

Як вбачається з матеріалів справи № 553/1487/25, протягом 2022–2023 років Володимир Олексійович Мірошніченко масово ввозив через кордон транспортні засоби (марки Opel, Volvo, Hyundai, Audi, Renault, VW, Land Rover та Ford). Для звільнення від сплати митних платежів він подавав декларації, де отримувачами вказував Благодійний фонд ім. Олександра Калинчука та військову частину А7014.

Суть схеми

Під час перевірки Полтавською митницею з’ясувалося, що «гуманітарка» була лише на папері. Благодійний фонд офіційно повідомив, що жодних листів про очікування автівок не підписував, автомобілі на баланс не отримував і взагалі не знає, хто такий громадянин Мірошніченко. Аналогічну відповідь надало і Міністерство оборони: вказана військова частина ці машини не отримувала, а в електронних базах ЗСУ вони ніколи не реєструвалися.

Фактично, під прикриттям допомоги армії, автомобілі ввозилися для особистого використання або перепродажу без сплати жодних податків до бюджету.

Рішення місцевого суду

У грудні 2025 року Подільський районний суд м. Полтави визнав Мірошніченка винним, але обмежився лише штрафом у 425 тисяч гривень, не застосувавши конфіскацію самих автомобілів. Митники не погодилися з таким «м’яким» рішенням і звернулися до апеляції.

Рішення апеляційного суду

18 березня 2026 року суддя Полтавського апеляційного суду Г.Л. Карпушин задовольнив вимоги митниці. Суд дійшов висновку, що відсутність у матеріалах справи даних про нинішнє місцезнаходження машин не є підставою для того, щоб залишати їх правопорушнику.

Згідно з новою постановою, на Володимира Мірошніченка накладено:

1.  Штраф у розмірі 50% вартості всіх авто — 425 934 гривні.

2.  Повну конфіскацію в дохід держави всіх 17 транспортних засобів.

Якщо транспортні засоби не вдасться знайти для фізичного вилучення, з правопорушника буде стягнуто їхню повну вартість у грошовому еквіваленті.

Повний перелік конфіскованих авто:

•  6 одиниць Opel Zafira

•  Opel Monterey

•  Volvo V70 та Volvo S40

•  Hyundai Santa Fe

•  Audi A4

•  Renault Kangoo

•  VW Polo

•  Nissan X-Trail

•  Land Rover

•  Citroen Berlingo

•  Ford Transit

Постанова набрала законної сили.

Суд скасував 600-тисячний штраф для ТОВ «СПЕШЛТЕХ» (мережа «Ябко») через помилки податківців у розрахунках

Львівський окружний адміністративний суд визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій до ТОВ «СПЕШЛТЕХ» на суму понад 601 тисячу гривень. Податківці не змогли довести факт продажу товару без чеків.

Про це повідомляє телеграм-канал «Судом по схемах».

Суть спору

Конфлікт виник після фактичної перевірки магазину «Ябко» у Кривому Розі, яку проводили співробітники ГУ ДПС у Дніпропетровській області. За результатами перевірки податківці дійшли висновку, що підприємство реалізувало 390 одиниць товару на суму 401 036 грн без використання програмного РРО (касового апарату) та без видачі чеків.

На основі цих висновків ГУ ДПС у Львівській області винесло рішення про нарахування штрафу в розмірі 601 554,70 грн.

Аргументи податкової

Податківці застосували метод «математичного розрахунку»: вони взяли дані інвентаризації за минулий місяць, додали обсяг нових надходжень за накладними та відняли суму офіційних продажів через РРО. Оскільки фактичний залишок товару в магазині виявився меншим, ніж отримане число, інспектори вирішили, що «різниця» була продана «повз касу».

Позиція компанії та рішення суду

ТОВ «СПЕШЛТЕХ» не погодилося з такими висновками. Представники компанії пояснили, що частина товару не була продана, а була повернута на склад згідно з накладною на переміщення. Оскільки на момент перевірки цього товару фізично не було в магазині, він не потрапив до акта інвентаризації.

Суддя Галина Морська, розглядаючи справу № 380/15772/25, встановила наступне:

1. Відсутність доказів продажу: Податковий орган не надав жодного розрахункового документа або доказу саме факту реалізації товару без каси.
2. Помилкова кваліфікація: Суд наголосив, що якщо в магазині відсутній товар, який має там бути згідно з документами, це може свідчити про порушення порядку обліку товарних запасів, а не про факт продажу без РРО. Це різні правопорушення, які регулюються різними статтями закону.
3. Недоведеність вини: Суб'єкт владних повноважень (ДПС) не зміг беззаперечно довести, що товар був саме проданий, а не переміщений або втрачений іншим чином.

Результат

Суд повністю задовольнив позов ТОВ «СПЕШЛТЕХ». Податкове повідомлення-рішення на суму 601 554,70 грн скасовано. 

Довідково: У цій справі суд чітко розмежував два види правопорушень. Згідно з позицією суду, розбіжність між залишками товару в магазині та даними бухгалтерського обліку може вказувати на порушення правил обліку (стаття 20 Закону про РРО), але не є автоматичним доказом продажу товару повз касу (пункти 1, 2 статті 3 того ж Закону). Для накладення штрафу за непроведення операції через РРО податковий орган зобов’язаний довести саме факт здійснення розрахункової операції, а не просто констатувати відсутність товару на полицях.

Рекордний штраф у 29,5 мільйона: суд підтвердив покарання директорці кропивницької фірми за махінації з експортом до Іспанії

Кропивницький апеляційний суд залишив без змін рішення суду першої інстанції у справі № 404/7564/25, яким колишню керівницю ПП «АГРОЛОГІСТІКА» Ганну Шишову визнано винною у масштабному порушенні митних правил. За заниження вартості товарів при експорті соняшникового концентрату.

Про це повідомляє телеграм-канал «Судом по схемах».

Суть схеми: заниження вартості у рази

Як встановили митники та суд, протягом 2022–2023 років підприємство «АГРОЛОГІСТІКА» експортувало до Королівства Іспанія великі партії фосфатидного концентрату (соєвого та соняшникового). Під час оформлення 14 митних декларацій директорка Ганна Шишова подавала документи, де вартість товару була суттєво занижена.

Махінації викрили завдяки міжнародній співпраці. Українська митниця направила запит колегам до Іспанії. Відповідь іспанського Національного бюро розслідувань приголомшила: ціни в інвойсах, які подавалися в Україні, були в кілька разів нижчими за ті, що фігурували в документах при імпорті в Іспанії.

Приклади невідповідностей:

•  В одній із поставок ціна в Україні була заявлена як 19,5 тис. євро, тоді як іспанська сторона зафіксувала реальну вартість у 30,1 тис. євро.

•  В іншій декларації вартість занизили ще радикальніше: замість реальних 106,6 тис. євро в українські документи вписали лише 8,5 тис. євро.

«Литовський слід» та формальна відсутність прибутку в Україні

Слідство з’ясувало, що товар нібито продавався через литовську компанію «UAB Agrologistika LT» та малайзійську фірму. Прикметно, що кінцевим бенефіціаром українського ПП «АГРОЛОГІСТІКА» та литовської фірми-посередника виявилася одна й та сама особа.

Суд дійшов висновку, що така схема дозволяла виводити реальний прибуток від експорту на рахунки закордонних компаній, залишаючи український бюджет без належних надходжень від зовнішньоекономічної діяльності.

Рішення суду

Захист Ганни Шишової в апеляційному суді намагався скасувати штраф, аргументуючи це тим, що експортне мито становить 0%, а отже держава нібито не зазнала прямої шкоди. Також адвокати стверджували, що директорка не була належним чином повідомлена про засідання у першій інстанції.

Проте суддя Кропивницького апеляційного суду Людмила Ткаченко відхилила ці доводи. Суд наголосив, що стаття 483 Митного кодексу України передбачає відповідальність за сам факт подання документів із неправдивими відомостями про вартість товару, незалежно від розміру мита.

У підсумку суд постановив:

•  Визнати Шишову Ганну Юріївну винною за ч. 1 ст. 483 МК України.

•  Стягнути з неї штраф у розмірі 50% від вартості предметів правопорушення, що становить 29 473 375,50 грн.

Постанова набрала законної сили негайно, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Довідка: ПП «АГРОЛОГІСТІКА» зареєстроване в Одесі, проте митне оформлення та судовий розгляд відбувалися за місцем діяльності підрозділів митниці та суду у Кропивницькому. Ганна Шишова очолює підприємство з 2009 року, однак в 2025 році директором став Михайло Сорокін. Дохід компанії за 2025 рік - 28 456 100 грн.

4 мільйони «економії» на підроблених папірцях: як волинська фірма розмитнювала авто за фейковими сертифікатами

Любомльський районний суд поставив крапку в масштабній справі № 163/183/26 про ухилення від сплати митних платежів. Фігурантка — Мельниченко Інна Миколаївна, директорка ТОВ «КУПЕР СЕРВІС».

Про це повідомляє телеграм-канал «Судом по схемах».

Суть схеми:

Протягом січня-лютого 2024 року компанія «КУПЕР СЕРВІС» завезла в Україну 58 транспортних засобів. Щоб не платити мито у повному обсязі, директорка подала митниці сертифікати з перевезення товару EUR.1. Ці документи нібито підтверджували європейське походження автівок, що давало право на преференції (нульове або знижене мито).

Як викрили махінацію?

Волинська митниця зробила запит до колег із Республіки Польща. Відповідь була нищівною:

• Усі 58 сертифікатів не видавалися Митно-податковим управлінням у Лодзі.
• Бланки документів не легалізовувалися.
• Компанія-експортер взагалі відсутня в базах даних польських митників.

Загальна сума недоплачених державі податків (мито + ПДВ) склала вражаючі 3 963 164,50 грн.

Рішення суду:

Суддя Павлусь О.С. визнав вину директорки повністю доведеною. Оскільки дії були умисними та спрямованими на пряме ухилення від податків, на Мельниченко І.М. накладено штраф у розмірі 100% від суми недоплачених платежів.

Підсумок: штраф у розмірі 3 963 164,50 грн.

Коментар:

Перед нами приклад «промислового» масштабу махінацій. Використання 58 підроблених сертифікатів EUR.1 — це не випадкова помилка бухгалтера, а чітко спланована стратегія мінімізації витрат.

Цікаво, що фігурантка обрала тактику «ігнорування»: не приходити до суду, не забирати пошту. Мабуть, сподівалася, що справу закриють або затягнуть. Але в митних справах така стратегія працює рідко, особливо коли є офіційна відповідь від іноземної сторони. Тепер, окрім обов'язку сплатити ті самі 4 мільйони податків, які нарахувало БЕБ та митниця, доведеться викласти ще стільки ж як штраф. Дорога вийшла «економія».

Дохід ТОВ «КУПЕР СЕРВІС» в 2023 році - 102 424 700 грн, в 2024 - 67 505 500 грн, в 2025 - 2 403 900 грн.

Заробила $54 тисячі на OnlyFans: суд в Одесі зобов'язав контент-мейкерку сплатити понад 400 тисяч гривень податків після того, як її "здала" Британія

Одеський окружний адміністративний суд ухвалив прецедентне рішення щодо оподаткування доходів з платформи OnlyFans. Одеситка Ірина Ігорівна Фабрика програла суд проти Державної податкової служби, яка нарахувала їй сотні тисяч гривень податків та штрафів за незадекларовані доходи. Справа яскраво демонструє: приховати іноземні заробітки від української податкової стає дедалі важче через міжнародний обмін даними.

Про це повідомляє телеграм-канал «Судом по схемах».

Як зазначається у матеріалах справи № 420/21895/25, історія розпочалася восени 2024 року. Тоді Головне управління ДПС в Одеській області отримало «лист щастя» з Києва. У ньому містилася офіційна інформація від компетентних податкових органів Великої Британії (саме там зареєстрована компанія Fenix International Ltd, якій належить OnlyFans).

Що дізналася податкова?

Британські податківці передали українським колегам вичерпне досьє на Ірину Фабрику. У документах були вказані її персональні дані, унікальний ID-номер на платформі, адреси електронної пошти та прив'язані електронні гаманці.

Згідно з британськими даними, протягом 2021–2022 років дівчина заробила на створенні контенту 54 575 доларів США (понад 1,8 мільйона гривень за тодішнім курсом). Британці навіть надали детальну статистику: наприклад, лише за один із її акаунтів у 2022 році було здійснено 438 вдалих фінансових транзакцій.

При цьому жодних податків з цих сум ні у Великій Британії, ні в Україні дівчина не сплатила.

Реакція податкової та суд

Отримавши ці дані, одеські податківці надіслали Ірині Фабриці листи з вимогою пояснити походження коштів та подати декларації. Дівчина листи проігнорувала, а згодом надіслала відповідь, у якій заявила, що запити податкової "оформлені з порушеннями" і не мають мокрої печатки.

Тоді податкова провела невиїзну перевірку і виписала штрафи. Загалом Ірині нарахували:

•  Майже 385 тисяч гривень (Податок на доходи фізичних осіб + штраф);

•  Понад 32 тисячі гривень (Військовий збір + штраф);

•  Близько 10 тисяч гривень дрібних штрафів за ігнорування запитів та неподання документів.

Загальна сума боргу перед державою перевищила 427 тисяч гривень.

Ірина Фабрика спробувала скасувати ці рішення через суд. Її адвокат наполягав, що сам лише лист із Великої Британії — це не доказ. Мовляв, податкова не знайшла банківських виписок позивачки, не довела, що гроші реально надійшли їй на рахунки в Україні, і взагалі базувала свої рішення на "припущеннях".

Рішення суду: британські дані — це беззаперечний доказ

Суддя Одеського окружного адміністративного суду П.П. Марин став на бік податківців. У своєму рішенні від 20 березня 2026 року він наголосив: Україна і Велика Британія мають міжнародні угоди про обмін податковою інформацією. Офіційний документ від британського органу з детальною розбивкою транзакцій та ID користувачки є абсолютно законним і достатнім доказом.

Єдине, чого вдалося досягти позивачці — це зменшення одного процедурного штрафу (за ігнорування запиту) з 8000 до 7100 гривень, оскільки податківці помилилися, розраховуючи його за мінімальною зарплатою 2025-го, а не 2024 року. Всі інші податкові борги на суму понад 418 тисяч гривень суд залишив у силі.

Довідково: Правила використання платформи OnlyFans прямо вказують, що творці контенту самостійно несуть відповідальність за декларування своїх доходів та сплату податків у країні свого резидентства. Завдяки міжнародному стандарту автоматичного обміну фінансовою інформацією (CRS), до якого приєдналася Україна, приховувати доходи з іноземних платформ (OnlyFans, Patreon, Upwork тощо) стало практично неможливо.

Експорт на «фірму-фантом»: апеляційний суд підтвердив санкції на пів мільярда для колишнього директора миколаївської компанії

Миколаївський апеляційний суд залишив у силі рекордне стягнення з колишнього директора ТОВ «РЕЛТОН ГРУП», який намагався вивезти за кордон понад 27 тисяч тонн агропродукції за підробленими документами. За махінації з експортом зерна бізнесмену доведеться сплатити понад 498 мільйонів гривень.

Про це повідомляє телеграм-канал «Судом по схемах».

Масштабна схема з «ліквідованим» покупцем

Як встановив суд, директор ТОВ «РЕЛТОН ГРУП» (зараз  ТОВ «СІЛЬГОСППОСТАЧ ГРУП») Кривушин Олександр Олександрович організував масштабну схему експорту зернових та олійних культур. Протягом серпня–жовтня 2021 року компанія відправила з українських портів на 20 морських суднах величезну партію товару: пшеницю, ріпак, ячмінь та горох.

Загальна вага вантажу склала 27,8 мільйона кілограмів, а його ринкова вартість — 249 399 240 гривень.

Під час митного оформлення Кривушин подав контракти та рахунки-фактури, згідно з якими отримувачем товару значилася угорська компанія «The Mark Global kft». Однак перевірка через міжнародні правоохоронні органи та митну службу Угорщини виявила приголомшливий факт: на момент здійснення експорту вказана угорська фірма була офіційно ліквідована рішенням суду (з липня 2021 року) через невиконання фінансової звітності.

Це означає, що документи, підписані Кривушиним, містили неправдиві відомості про отримувача, що є прямим порушенням митного законодавства (ч. 1 ст. 483 МК України).

Судовий вердикт: штраф у 100% вартості товару

Центральний районний суд м. Миколаєва у листопаді 2025 року визнав Кривушина винним і призначив максимально суворе покарання: штраф у розмірі 100% вартості товару та його конфіскацію. Оскільки зерно вже було вивезене за межі України на іноземних суднах і фізично конфіскувати його неможливо, суд постановив стягнути з директора його повну вартість грошима.

Захист бізнесмена намагався оскаржити це рішення, стверджуючи, що в протоколі митників нібито не викладено всіх обставин, а доказів особистої участі директора в поданні документів «недостатньо».

Остаточне рішення

Миколаївський апеляційний суд під головуванням судді Куценко О.В., розглянувши справу 16 березня 2026 року, повністю відхилив аргументи адвокатів. Суд зазначив, що:

• Факт ліквідації угорського контрагента підтверджений офіційними відповідями правоохоронців Угорщини.
• Усі комерційні документи (інвойси, контракти) були підписані особисто Олександром Кривушиним та завірені печаткою його фірми.

Апеляційний суд постановив:

1.  Рішення суду першої інстанції залишити без змін.

2.  Олександр Кривушин має сплатити штраф у сумі 249 399 240,73 грн.

3.  Додатково з нього стягується вартість товару у такому ж розмірі — 249 399 240,73 грн (замість фізичної конфіскації).

Постанова набрала законної сили негайно і оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Це рішення стало одним із найбільших стягнень за порушення митних правил у практиці миколаївських судів.

Довідка: Стаття 483 МК України передбачає відповідальність за переміщення товарів через кордон з приховуванням від митного контролю шляхом подання підроблених документів або таких, що містять неправдиві відомості.

Експортував 500 тонн соняшника за «липовими» довідками: Андрія Єрмака оштрафували на майже 800 тисяч гривень

Центральний районний суд міста Миколаєва виніс рішення у справі № 490/8957/24 про масштабну митну махінацію з експортом сільськогосподарської продукції. Колишнього директора ТОВ «Ресурс Агротрейдінг» Андрія Павловича Єрмака (уродженця с. Степова Долина Миколаївської області) оштрафували на 792 тисячі гривень за використання підроблених документів для ухилення від сплати експортного мита.

Про це повідомляє телеграм-канал «Судом по схемах».

Суть схеми: як зекономити пів мільйона на миті

У березні 2023 року компанія ТОВ «Ресурс Агротрейдінг (https://opendatabot.ua/c/44587341)» організувала експорт понад 500 тонн насіння соняшника (врожаю 2022 року). Товар загальною вартістю понад 197 тисяч доларів США (близько 7,2 млн грн за тодішнім курсом) прямував до компанії-покупця в Об'єднаних Арабських Еміратах.

Щоб суттєво зекономити на податках, директор фірми Андрій Єрмак вирішив скористатися митними преференціями. Стандартна ставка вивізного мита на насіння олійних культур становить 10%. Проте, за наявності сертифіката походження EUR.1, експортер отримує пільгову ставку — лише 3,6%.

Для отримання цього сертифіката на Миколаївській митниці представники агрофірми подали декларації, в яких вказали, що соняшник нібито був вирощений конкретним підприємством — Селянським фермерським господарством «СВС» із Кіровоградської області. Завдяки цим документам фірма отримала пільгу і зекономила понад пів мільйона гривень.

Фермери спростували угоду, а податкова не знайшла звітів

Схема розкрилася у 2024 році, коли Миколаївська митниця почала перевірку та надіслала офіційний запит до СФГ «СВС». Відповідь фермерів була однозначною: вони ніколи не мали жодних господарських відносин із ТОВ «Ресурс Агротрейдінг» і свій соняшник їм не продавали.

Більше того, перевірка через бази Державної податкової служби показала, що в реєстрах немає жодної податкової накладної про продаж насіння між цими підприємствами. Як з'ясувалося, компанія-експортер взагалі не подавала податкову звітність протягом усього 2023 року.

За підрахунками митниці, через використання підроблених декларацій виробника державний бюджет недоотримав 528 029 гривень 52 копійки експортного мита.

Рішення суду: штраф у 150% від суми махінації

На судове засідання, яке відбулося 12 березня 2026 року, Андрій Єрмак не з'явився і про причини своєї відсутності суд не повідомив. Суддя І.І. Дірко розцінив це як спробу уникнути відповідальності та розглянув справу без участі правопорушника.

Дослідивши матеріали митниці, суд визнав екскерівника компанії винним за ст. 485 Митного кодексу України (заявлення неправдивих відомостей з метою неправомірного зменшення митних платежів).

Оскільки санкція цієї статті в умовах воєнного стану є суворою, суд призначив штраф у розмірі 150 відсотків від суми несплачених податків. Відтак Андрій Єрмак має сплатити до державного бюджету 792 044 гривні 28 копійок.

Довідково: Сертифікат EUR.1 — це документ, який підтверджує українське походження товару і дозволяє експортувати його за пільговими митними ставками в рамках міжнародних угод про вільну торгівлю. Використання фіктивних даних про виробників сільгосппродукції («чорного зерна») є однією з найпоширеніших схем ухилення від сплати податків та неповернення валютної виручки.

Переїзд до Китаю не врятував: волинянка програла апеляцію та сплатить понад 170 тисяч гривень податків за контент на OnlyFans

Восьмий апеляційний адміністративний суд відхилив скаргу волинянки Ірини Поліщук, яка намагалася скасувати штрафи від Державної податкової служби за незадекларовані доходи з платформи OnlyFans. Дівчина стверджувала, що давно живе в Китаї та не отримувала повідомлень від податкової, а доходи нібито не підтверджені документально. Проте суд став на бік держави. Відповідну постанову ухвалено 11 березня 2026 року у справі № 140/8411/25.

Про це повідомляє телеграм-канал «Судом по схемах».

"Привіт" від британської податкової

Історія розпочалася восени 2024 року, коли українські податківці отримали офіційного листа від компетентних органів Великої Британії (в рамках міжнародної конвенції про обмін даними). Британська сторона повідомила, що компанія «Fenix International Ltd», якій належить платформа OnlyFans, виплатила українці Ірині Поліщук у 2021–2022 роках дохід у розмірі 22 754 долари США (понад 812 тисяч гривень в еквіваленті).

Оскільки дівчина ці кошти не задекларувала і податки з них не сплатила, волинські податківці провели невиїзну перевірку та нарахували їй борги і штрафи:

•  Податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) зі штрафом — 160 876 грн;

•  Військовий збір зі штрафом — 13 406 грн;

•  Штраф за неподання декларації — 340 грн.

Загальна сума стягнення склала понад 174 тисячі гривень.

Аргументи моделі: "Я в Китаї, а доказів немає"

Не погодившись із рішенням, Ірина Поліщук звернулася до суду. Її захист базувався на двох основних аргументах:

1.  Необізнаність про перевірку. Позивачка заявила, що з вересня 2019 року постійно проживає в Китайській Народній Республіці. Листи від податкової надходили на її місце реєстрації в селищі Турійськ на Волині, де вона фактично не мешкає, тому вона була позбавлена права на захист.

2.  Відсутність первинних документів. Адвокати дівчини наполягали, що британський лист — це лише "листування між відомствами". Податкова, мовляв, не надала жодних договорів, банківських виписок чи актів виконаних робіт, які б доводили, що саме вона отримувала ці гроші.

Що вирішив суд?

Судді апеляційної інстанції ретельно дослідили матеріали справи і повністю відхилили аргументи позивачки, зазначивши наступне:

•  Про повідомлення: За Податковим кодексом лист вважається врученим, якщо він надісланий на офіційну податкову адресу. Листи від ДПС на адресу Ірини у Турійську під розписку отримували її батько та бабуся. Суд визнав це належним повідомленням.

•  Про докази доходу: Суд наголосив, що офіційна інформація, отримана від податкового органу Великої Британії в рамках міжнародного обміну, є абсолютно законним та достатнім доказом. У британському листі вказані точні персональні дані дівчини, наявність її верифікованого акаунту на OnlyFans та суми транзакцій.

•  Крім того, суд нагадав правила самої платформи OnlyFans, де чітко вказано: «творці контенту самостійно несуть відповідальність за своєчасне подання декларацій та сплату податків у своїх юрисдикціях».

У підсумку Восьмий апеляційний адміністративний суд залишив рішення суду першої інстанції без змін. Апеляційну скаргу Ірини Поліщук не задоволено, а податкові повідомлення-рішення визнано законними. Тепер волинянка зобов'язана сплатити понад 174 тисячі гривень до українського бюджету.

Ця справа підтверджує тенденцію останніх років: українські суди визнають дані міжнародного автоматичного обміну фінансовою інформацією (в т.ч. CRS) достатньою та законною підставою для донарахування податків українцям, які заробляють на іноземних цифрових платформах.

«Фантомні мільйони» OnlyFans: податкова програла суд Анастасії Цимбал на 12 мільйонів гривень

Київський окружний адміністративний суд скасував багатомільйонні донарахування податків блогерці Анастасії Цимбал. Податківці намагалися стягнути кошти за доходи на платформі OnlyFans, базуючись лише на «списках» з Британії, які не підтвердилися реальними банківськими виписками.

Про це повідомляє телеграм-канал «Судом по схемах».

Редакція «Судом по схемах» проаналізувала резонансну справу № 320/33509/25, яка може стати прецедентом для тисяч українських креаторів.

Суть «схеми» від ДПС: списки замість доказів

У 2024 році Головне управління ДПС у м. Києві отримало в межах міжнародного обміну інформацію від компетентних органів Великої Британії. Згідно з цими даними, українка Цимбал Анастасія Олексіївна нібито отримала від компанії «Fenix International Ltd» (власник OnlyFans) за 2020–2022 роки космічну суму — 395 037 доларів США (понад 12,5 млн грн за курсом того часу).

На підставі цього «листа щастя» податківці:

1.  Провели позапланову перевірку.

2.  Нарахували ПДФО, військовий збір та штрафи на загальну суму понад 3 мільйони гривень.

3.  Використали курс НБУ станом на 31 грудня кожного року, просто «призначивши» дату отримання доходу на кінець року.

Позиція захисту: Словацька резиденція та пусті рахунки

Анастасія Цимбал звернулася до суду, заявивши, що висновки податківців — це суцільна фантазія.

Ключові аргументи позивачки:

•  Реальність проти паперів: За результатами аналізу її банківських виписок («Універсал Банк» / Monobank), загальна сума валютних надходжень за три роки склала лише 17 тисяч доларів, а платежів від OnlyFans взагалі не було.

•  Зміна резидентства: З 2022 року Анастасія перебуває на обліку в податкових органах Словаччини як підприємець, а з 2024 року має там офіційну посвідку на проживання.

•  Відсутність верифікації: Податкова не надала жодних доказів того, що Анастасія взагалі створювала контент на платформі або проходила верифікацію (фото з паспортом).

Рішення суду: Податкова не виконала «домашнє завдання»

Суддя Київського окружного адмінсуду Парненко В.С. встановила, що податківці діяли вкрай недбало.

Чому штрафи скасували?

1.  Лист — це не документ: Суд наголосив, що узагальнена інформація з міжнародного обміну не є «первинним документом». Податкова мала б надати банківські виписки або платіжні інструкції, які підтверджують рух коштів.

2.  Помилковий курс: ДПС не змогла встановити дати отримання грошей, тому незаконно застосувала курс НБУ на 31 грудня.

3.  Недоведеність зв'язку: У матеріалах справи не знайшлося жодних доказів того, що акаунти на OnlyFans, згадані в англійських списках, належать саме Анастасії.

Вердикт: Всі 5 податкових повідомлень-рішень визнано протиправними та скасовано. Податкова тепер має виплатити Анастасії Цимбал 15 140 грн судового збору.

Експорт «на папері»: у Миколаєві суд покарав бізнесмена на 312 мільйонів гривень за махінації з соняшниковою олією

Центральний районний суд м. Миколаєва виніс безпрецедентне рішення щодо колишнього директора ТОВ «Поляріус ЛТД» (нині «Ал-Тар») Дениса Гирлі. За махінації з документами при експорті агропродукції бізнесмен має сплатити до бюджету астрономічну суму — понад 312 мільйонів гривень.

Про це повідомляє телеграм-канал «Судом по схемах».

Як зазначається у матеріалах справи № 490/7519/25, масштабна схема була реалізована ще наприкінці 2020 – на початку 2021 років, проте крапку в ній суд поставив лише зараз. Денис Гирля, будучи керівником компанії, організував вивезення з України гігантських партій соняшникової олії та шроту загальною вагою понад 6,6 тисячі тонн.

Офіційно товар вартістю 156,4 мільйона гривень прямував на адресу угорської компанії «BORKO TRADE HUNGARY KFT».

Схема через угорську «прокладку»

Митники запідозрили неладне, коли почали перевіряти легітимність зовнішньоекономічних контрактів. Підставою для переміщення товару стали документи, підписані нібито директором угорської фірми, громадянином Чехії Якубом Бедрічем.

Однак міжнародна перевірка через канали Інтерполу та правоохоронні органи Угорщини та Чехії виявила шокуючі факти:

•  На момент підписання контрактів Якуб Бедріч вже не був керівником угорської компанії.

•  Сам «директор» під час допиту чеською поліцією заявив, що став керівником не за власним бажанням, бізнесом ніколи не керував, а документи підписував на прохання знайомого, навіть не розуміючи їхнього змісту (вони були угорською мовою).

Фактично, миколаївське підприємство використовувало підроблені контракти та інвойси з неправдивими відомостями про отримувача товару. Це дозволило компанії не повертати валютну виручку в Україну та не сплачувати податок на прибуток.

Інтерпол і податкова «пустушка»

Суд встановив, що Денис Гирля не міг не знати про фіктивність контрагента. Більше того, податкова звітність ТОВ «Поляріус ЛТД» за цей період взагалі не подавалася, а багатомільйонна виручка від продажу олії ніде не відображалася.

Сам обвинувачений у судове засідання 11 березня 2026 року не з’явився. Його захисник стверджував, що бізнесмен перебуває за кордоном, а контракти нібито є законними, проте суддя І.І. Дірко відкинув ці аргументи як безпідставні.

Рекордне покарання

Суд визнав Дениса Гирлю винним у порушенні митних правил (ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України — подання підроблених документів).

Згідно з рішенням суду, на правопорушника накладено:

•  Штраф у розмірі 100% вартості товару — 156 412 346 гривень.

•  Стягнення вартості товару, який вже був вивезений і не може бути фізично конфіскований — ще 156 412 346 гривень.

•  Судовий збір у розмірі 665 гривень.

Загальна сума, яку бізнесмен має сплатити на користь держави, становить 312 мільйонів 824 тисячі гривень.

Довідково: Використання фіктивних іноземних компаній та «номінальних» директорів — поширена схема для незаконного виведення капіталу з України. 

Податкова «бачить» усе: мешканка Одеси програла суд через незадекларовані 50 тисяч доларів від OnlyFans

Одеський окружний адміністративний суд підтвердив правомірність дій податкової служби щодо донарахування значних сум податків мешканці міста Анастасії Юріївні Мартенюк. Жінка отримувала доходи від британської платформи OnlyFans, проте не відображала їх у щорічних деклараціях.

Про це повідомляє телеграм-канал «Судом по схемах».

Як зазначається у матеріалах справи № 420/15258/25, «детективом» у цій історії виступив міжнародний обмін податковою інформацією. Компетентні органи Великої Британії передали українським колегам дані, згідно з якими Анастасія Мартенюк протягом 2020–2022 років отримала від компанії «Fenix International Ltd» (оператор платформи OnlyFans) дохід у сумі 50 127 доларів США.

Таємні доходи та «забудькуватість»

За курсом НБУ на моменти отримання коштів, сума іноземного доходу склала понад 1,45 мільйона гривень. Податкова інспекція направила жінці запит із проханням надати пояснення та подати декларацію, проте листи поверталися з позначкою «за закінченням терміну зберігання».

Після проведення позапланової перевірки Головне управління ДПС в Одеській області виставило Анастасії Мартенюк рахунок, який вона спробувала оскаржити в суді.

Загальна сума податкових претензій склала понад 360 тисяч гривень, зокрема:

•  262 286 грн — податок на доходи фізичних осіб (ПДФО);

•  65 571 грн — штраф за несплату ПДФО;

•  21 857 грн — військовий збір;

•  5 464 грн — штраф за несплату військового збору;

•  8 000 грн — штраф за ненадання інформації на запит.

Аргументи захисту

У суді представники Анастасії Мартенюк намагалися довести, що ці кошти є «роботою за наймом» у Великій Британії, а отже, згідно з міжнародною Конвенцією, мають оподатковуватися саме там, а не в Україні. Також позивачка апелювала до процедурних помилок: мовляв, податкова вказала у листах невірний поштовий індекс, а на самих запитах нібито була відсутня печатка.

Рішення суду

Суддя Л.Р. Юхтенко, розглянувши справу 16 березня 2026 року, став на бік держави. Суд зазначив, що Анастасія Мартенюк є резидентом України, а отже, зобов’язана декларувати всі доходи, отримані з-за кордону.

Ключові висновки суду:

1.  Відсутність доказів: Позивачка не надала жодних доказів того, що вона сплачувала податки з цих доходів у Великій Британії.

2.  Декларування обов’язкове: Оскільки джерело виплат іноземне, отримувач був зобов’язаний самостійно подати річну декларацію.

3.  Поштові помилки: Незначна похибка в індексі не є підставою для скасування перевірки, оскільки податкова відправила документи на вірну адресу, а позивачка просто не з'явилася за ними на пошту.

У задоволенні позову Анастасії Мартенюк було відмовлено повністю. Тепер жінка має не лише сплатити всі нараховані податки та штрафи, а й залишиться без відшкодування судових витрат.

Довідково: Завдяки впровадженню автоматичного обміну інформацією (CRS), українські податківці дедалі частіше отримують дані про закордонні рахунки та доходи українців. Платформи на кшталт OnlyFans офіційно попереджають «творців контенту», що вони самі несуть відповідальність за сплату податків у своїх юрисдикціях.