У Харкові засудили жінку, яка у Telegram виправдовувала агресію РФ та називала обстріли Харкова «самоприльотами»

Холодногірський районний суд м. Харкова виніс вирок місцевій мешканці Ірині Анатоліївні Плоткіній, яка через месенджер Telegram активно поширювала російську пропаганду, підтримувала «денацифікацію» та звинувачувала ЗСУ в обстрілах мирних міст.

За матеріалами справи № 642/3267/26, Плоткіна, будучи уродженкою та мешканкою Харкова, після початку повномасштабного вторгнення стала на шлях інформаційної співпраці з агресором. Протягом 2024–2025 років вона систематично залишала коментарі у відкритих Telegram-чатах, просуваючи наративи Кремля.

У чому саме звинувачували Плоткіну?

Слідство задокументувало низку епізодів її протиправної діяльності. Зокрема, у своїх дописах засуджена:

• Виправдовувала ракетні удари: Стверджувала, що українська влада «призначала Харків сакральною жертвою» і нібито сама обстрілювала місто, щоб просити зброю у Заходу.

• Заперечувала злочини РФ: Називала трагедію в «Охматдиті» «самоприльотом» та заперечувала удари російських ракет по житлових будинках Сум і Харкова, називаючи це «внутрішніми розбірками» або роботою української ППО.

• Підтримувала окупацію: Схвально відгукувалася про ідеї «денацифікації» та «звільнення історично руських земель», повторюючи тези про «один народ» та «захист від нацизму».

Експертиза Національного наукового центру імені Бокаріуса підтвердила, що в її словах містяться прямі виправдовування та заперечення збройної агресії РФ проти України, а також представлення війни як внутрішнього громадянського конфлікту.

Рішення суду

Під час підготовчого засідання Плоткіна Ірина Анатоліївна повністю визнала свою провину та уклала угоду з прокурором про визнання винуватості. Вона заявила, що щиро кається у скоєному.

07 травня 2026 року суд затвердив угоду та визнав її винною за ч. 2 та ч. 3 ст. 436-2 КК України. Жінці призначили покарання у вигляді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.

Однак, враховуючи каяття та співпрацю зі слідством, суд звільнив її від відбування реального терміну, встановивши іспитовий строк тривалістю 3 роки.

Додаткові санкції:

• Суд постановив застосувати спеціальну конфіскацію та вилучити у власність держави знаряддя злочину — мобільний телефон Xiaomi Redmi Note 8T.

• Засуджена має сплатити на користь держави понад 23 700 гривень за проведення лінгвістичних експертиз.

На період іспитового строку Ірині Плоткіній заборонено виїжджати за межі України без дозволу органів пробації, також вона зобов’язана періодично з’являтися для реєстрації.

Довіра довжиною в 10 років закінчилася 7-річним терміном ув'язнення

Приморський районний суд м. Одеси виніс вирок Людмилі Олександрівні Фіногеєвій, колишній головній бухгалтерці одеського підприємця (ФОП «ДАРК МЕХМЕТ»). Жінку визнали винною у масштабних розкраданнях та махінаціях з банківськими системами.

Про це повідомляє телеграм-канал «Судом по схемах».

Схема «кредитного порятунку»

Згідно з матеріалами справи № 522/12885/24, Людмила Фіногеєва працювала на іноземного бізнесмена ще з 2010 року і мала безмежну довіру роботодавця. Проте у період з 2017 по 2019 роки вона почала таємно виводити кошти з рахунків підприємства.

Причиною злочину стала «кредитна петля»: жінка набрала велику кількість позик у мікрофінансових організаціях і не могла їх повернути. Маючи доступ до системи «Клієнт-Банк» та електронний цифровий підпис власника, бухгалтерка почала гасити свої борги грошима підприємця.

У суді було доведено понад 80 епізодів незаконних переказів. Гроші йшли на рахунки таких компаній, як:

•  «Манівео»,

•  «Форза»,

•  «Є-Кеш»,

•  «Укр Кредит Фінанс» та інші.

Крім того, частину коштів вона виводила через підставного ФОПа, який перераховував їй «відмиту» готівку на особисту картку (за вирахуванням 12-13% комісії). Загальна сума збитків склала 1 286 870 гривень.

Як викрили махінації

Злочин розкрився випадково, коли власнику зателефонували з «Інфоксводоканалу» через заборгованість. Бізнесмен був здивований, адже вважав, що всі рахунки оплачуються вчасно. Провівши внутрішній аудит, він виявив порожні рахунки та сотні незрозумілих платежів. Сама Фіногеєва, відчувши небезпеку, намагалася звільнити себе «заднім числом».

Позиція суду та вирок

У судовому засіданні Людмила Фіногеєва повністю визнала провину, пояснивши свої дії скрутним матеріальним становищем. Частину шкоди (близько 542 тис. грн) вона намагалася відшкодувати, уклавши договір іпотеки на власну квартиру.

Захист просив призначити умовне покарання, проте суд був невблаганним. Оскільки розкрадання шляхом зловживання службовим становищем (ст. 191 КК України) належить до корупційних злочинів, закон забороняє призначати іспитовий термін («умовне»).

Суддя ухвалив:

•  Визнати Людмилу Фіногеєву винною за ч. 4, 5 ст. 191 та ч. 1, 3 ст. 362 КК України.

•  Призначити покарання у вигляді 7 років позбавлення волі.

•  Конфіскувати все майно, що належить засудженій.

•  Заборонити обіймати посади головного бухгалтера строком на 3 роки.

•  Стягнути на користь потерпілого залишок невідшкодованих збитків у розмірі 544 682 грн.

9 років за ґратами: на Одещині засудили контрабандистку, яка намагалася вивезти до Грузії майже пів кілограма метадону

Ренійський районний суд Одеської області виніс вирок мешканці Кривого Рогу Ірині Халецькій. Жінку визнали винною у спробі контрабанди наркотичних засобів в особливо великих розмірах.

Про це повідомляє телеграм-канал «Судом по схемах».

Інцидент стався пізно ввечері 24 серпня 2025 року на міжнародному пункті пропуску «Орлівка-Ісакча». Як вбачається з матеріалів справи № 510/2335/25, засуджена прямувала рейсовим автобусом сполученням «Харків — Тбілісі».

Деталі справи

Під час проходження митного контролю на «червоному коридорі» службові собаки та митники виявили підозрілі пакунки в особистих речах пасажирки. В її дорожній сумці «NIKE», під шаром одягу, було сховано п’ять поліетиленових згортків, ретельно обмотаних скотчем.

Експертиза встановила, що у пакунках містився метадон — наркотичний засіб, обіг якого в Україні обмежено. Загальна чиста маса наркотику склала 416,413 грама, що згідно з українським законодавством є особливо великим розміром.

У суді Ірина Халецька повністю визнала свою провину та розкаялася. Вона пояснила, що придбала наркотики у Кривому Розі та планувала перевезти їх до Грузії з метою збуту.

Вирок суду

Суд врахував, що жінка вчинила цей тяжкий злочин у період іспитового строку — лише за півтора місяця до цього (у липні 2025 року) вона була засуджена за крадіжку. Наявність двох неповнолітніх дітей не стала підставою для уникнення реального терміну.

Рішенням суду від 12 березня 2026 року Халецьку Ірину Сергіївну визнано винною за такими статтями:

•  ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 305 КК України (замах на контрабанду наркотичних засобів в особливо великих розмірах);

•  ч. 3 ст. 307 КК України (незаконне придбання, зберігання та перевезення наркотичних засобів з метою збуту).

За сукупністю злочинів та шляхом приєднання частини попереднього невідбутого покарання, суд призначив остаточне покарання — 9 років і 1 місяць позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

Оформлювала фіктивні кредити на клієнтів: на Хмельниччині засудили працівницю ломбарду, яка вкрала з каси понад 84 тисячі гривень

Деражнянський районний суд виніс вирок експертці-оцінювачці місцевого відділення ломбарду Людмилі Олександрівні Худіній. Жінка вигадала зухвалу схему: вона втручалася в комп’ютерну програму установи та оформлювала фейкові кредити на реальних людей, а готівку забирала собі.

Про це повідомляє телеграм-канал «Судом по схемах».

Як зазначається у матеріалах кримінальної справи № 673/1065/25, Людмила Худіна працювала у деражнянському відділенні №43 ПТ «Ломбард "9999" Сіренко Ю.С. і Компанія». Маючи доступ до спеціалізованої комп'ютерної програми «Pawn Expert», матеріально відповідальна працівниця вирішила незаконно збагатитися.

Як працювала схема?

Протягом літа 2025 року (з червня по серпень) працівниця систематично заходила в облікові записи реальних клієнтів ломбарду. Без їхнього відома вона вносила в базу дані про те, що ці люди нібито принесли під заставу майно і беруть кредити.

Після цього Людмила Худіна роздруковувала фіктивні договори про надання ломбардного кредиту та специфікації, ставила необхідні підписи і проводила операцію по касі. Готівку, яка за паперами нібито видавалася клієнтам, вона просто клала собі до кишені.

Слідство зафіксувало 9 епізодів таких махінацій. Суми фейкових кредитів варіювалися від 4 900 до 16 000 гривень. Загалом за два місяці оцінювачка витягла з каси ломбарду 84 289 гривень 30 копійок.

Угода зі слідством та вирок

Після викриття схеми жінка повністю визнала свою провину, щиро розкаялася та добровільно відшкодувала ломбарду всі вкрадені гроші. Зважаючи на це, вона уклала з прокурором Летичівської окружної прокуратури угоду про визнання винуватості.

На судовому засіданні, яке відбулося 25 березня 2026 року, суддя Деражнянського райсуду затвердив цю угоду.

Дії Людмили Худіної були кваліфіковані одразу за трьома статтями Кримінального кодексу України:

• ч. 4 ст. 191 (Привласнення чужого майна шляхом зловживання службовим становищем в умовах воєнного стану);
• ч. 1 ст. 362 (Несанкціонована зміна комп'ютерної інформації);
• ч. 1 ст. 366 (Службове підроблення).

Враховуючи відшкодування збитків та відсутність попередніх судимостей, суд призначив жінці покарання у вигляді 5 років позбавлення волі. Проте реальне ув'язнення їй замінили на 1 рік іспитового строку (умовно).

Крім того, суд заборонив засудженій обіймати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими та матеріально-відповідальними функціями, строком на 2 роки. Тобто працювати з грошима в ломбардах чи банках найближчим часом вона не зможе.

У Львові логіста засудили до 5,5 років тюрми за схеми та махінації під час війни

Личаківський районний суд м. Львова виніс суворий вирок менеджеру з логістики Вільчику Андрію Анатолійовичу. За привласнення коштів у період воєнного стану та втручання в ІТ-систему компанії він проведе за ґратами понад 5 років.

Про це повідомляє телеграм-канал «Судом по схемах».

Як встановив суд у справі №463/7607/22, працюючи менеджером у ПП «Львівкульттовари», Андрій Вільчик розробив цілу мережу «сірих» схем, користуючись хаосом перших місяців повномасштабного вторгнення (березень–квітень 2022 року).

Схема №1: Картка сина замість рахунку фірми

Найпростіший метод, який використовував Вільчик, — підміна реквізитів. Коли клієнти зверталися за перевезенням вантажів (наприклад, тканин з Києва до Львова), менеджер надавав їм номер банківської картки свого сина, видаючи її за «рахунок підприємства».

Таким чином, лише за один рейс він привласнив 38 000 гривень. У бухгалтерську програму «1С» ці замовлення він взагалі не вносив, сподіваючись, що про них ніхто не дізнається.

Схема №2: Маніпуляції в «1С» та привласнення євро

Вільчик мав офіційний доступ до автоматизованої системи обліку підприємства. Це дозволяло йому «коригувати» реальність:

•  Заниження вартості: Під час міжнародних рейсів (до Австрії, Угорщини) водії отримували від замовників оплату готівкою в євро. Повернувшись до Львова, вони передавали пачки валюти Вільчику. Той частину грошей залишав собі, а в системі «1С» власноруч змінював цифри на менші або вказував підставних замовників.

•  Зміна маршрутів: В одному з епізодів менеджер оформив рейс «Харків — Ужгород» (дорогий тариф) як «Дніпро — Ужгород» (дешевший тариф), привласнивши різницю у 30 000 гривень.

Загалом аудиторська перевірка виявила недоплату понад 350 тисяч гривень, хоча до суду дійшли лише підкріплені залізобетонними доказами епізоди.

Позиція обвинуваченого: «Це помста директора»

У суді Андрій Вільчик свою вину не визнав. Він стверджував, що кошти на картку сина отримував нібито для розрахунків з іншими перевізниками, яких він залучав «зі сторони», а записи телефонних розмов на робочому телефоні називав підробкою. Проте покази водіїв, виписки з банків та логи (історія входів) системи «1С» повністю спростували його версію.

Вирок суду

Суд визнав Вільчика винним за:

•  ч. 4 ст. 191 КК України (привласнення майна у період воєнного стану);

•  ч. 1 та ч. 3 ст. 362 КК України (несанкціонована зміна інформації в автоматизованих системах).

Остаточне покарання становить 5 років і 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права займатися діяльністю, пов’язаною з організацією транспортних перевезень, строком на 2 роки.

Крім того, суд задовольнив цивільний позов підприємства:

•  Андрій Вільчик має відшкодувати компанії понад 75 тисяч гривень.

•  Його син, на чию картку надходили гроші, зобов’язаний повернути підприємству 38 тисяч гривень.

Також засуджений має сплатити понад 63 тисячі гривень за проведення судових експертиз. 

Приватизація моря за 154 мільйони: в Одесі засудили реєстратора за махінації з акваторією Чорноморського порту

Приморський районний суд м. Одеси у справі № 522/23592/25 виніс вирок державному реєстратору, який допоміг приватній компанії незаконно заволодіти стратегічними об’єктами держави — операційними акваторіями причалів у Чорноморську. Попри мільйонні збитки, обвинувачений вкотре відбувся іспитовим строком.

Про це повідомляє телеграм-канал «Судом по схемах».

Суть схеми: як «розпилити» акваторію

Згідно з матеріалами справи, у 2019 році службові особи ТОВ «Чорноморський рибний порт» (ЧРП) розробили план із захоплення державного майна. Йшлося про операційні акваторії причалів № 1, 2, 5 та 6, що розташовані у Сухому лимані (с. Бурлача Балка). Ці об’єкти є стратегічною інфраструктурою і за законом не можуть перебувати у приватній власності.

Для реалізації схеми залучили приватну фірму, яка виготовила технічні паспорти на воду як на «гідротехнічні споруди». Фінальним етапом стала незаконна реєстрація права власності в Державному реєстрі речових прав (ДРРП).

Роль реєстратора: Махортов Ігор Олександрович

Виконавцем «технічної» частини схеми став державний реєстратор КП «Агенція державної реєстрації» Махортов Ігор Олександрович.

26 квітня 2019 року, не маючи жодних правовстановлюючих документів від власника (держави в особі Фонду держмайна), Махортов вніс зміни до реєстру. Своїми діями він перетворив державну акваторію на приватну власність ТОВ «ЧРП».

Наслідки для держави:

Згідно з експертизою, державним інтересам було заподіяно шкоду на суму 154 006 288 гривень.

Рецидив та «гуманне» правосуддя

Цікавим нюансом є те, що на момент винесення вироку (24 березня 2026 року) Ігор Махортов вже мав свіжу судимість. У травні 2025 року той самий Приморський суд засудив його за аналогічний злочин (ч. 3 ст. 362 КК України) до 3 років позбавлення волі умовно.

Цього разу Махортов повністю визнав провину, щиро покаявся та заявив, що лише «виконував вказівки організатора». Суддя розглянув справу за спрощеною процедурою (без дослідження всіх доказів).

Вирок суду:

•  Визнати винним за ч. 3 ст. 362 КК України (несанкціонована зміна інформації в автоматизованих системах, вчинена за попередньою змовою групою осіб, що заподіяла значну шкоду).

•  Призначити покарання — 4 роки позбавлення волі.

•  Шляхом поглинення попереднього покарання остаточно залишити ті ж 4 роки.

•  Звільнити від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки.

Таким чином, реєстратор, який сприяв виведенню з державної власності майна на 154 млн грн, залишається на волі.

Що з іншими фігурантами?

Матеріали щодо службових осіб ТОВ «Чорноморський рибний порт» та розробників технічної документації виділені в окремі кримінальні провадження. Чи понесуть відповідальність реальні бенефіціари «приватизації моря» — питання залишається відкритим.

11 років тюрми за крадіжку в укритті: у Дніпрі засудили рецидивіста, який обікрав військового та «зламав» його Приват24

23 березня 2026 року Центральний районний суд міста Дніпра  у справі № 203/4374/25 виніс суворий вирок Віктору Бальтеру, який скористався довірою військовослужбовця, викрадавши його майно та привласнивши майже 280 тисяч гривень через мобільний банкінг. Злочинця засуджено до 11 років позбавлення волі.

Крадіжка в мобільному бомбосховищі

Подія сталася 31 березня 2025 року біля Дніпровського автовокзалу. Потерпілий військовослужбовець зайшов до мобільного укриття, де залишив свій ранець із двома телефонами (Huawei та Oukitel), а сам вийшов на вулицю покурити.

Обвинувачений Віктор Бальтер, який перебував поруч, скористався моментом, викрав рюкзак і втік. Проте на самій крадіжці гаджетів він не зупинився.

Хакерська атака на кошти захисника

Маючи доступ до викраденого телефону Huawei, на якому був встановлений додаток «Приват24», Бальтер несанкціоновано втрутився в роботу банківської системи. Він змінив пін-код доступу, заблокувавши власника, та отримав повний контроль над рахунками військового.

Протягом ночі та наступного ранку (з 31 березня по 1 квітня) злочинець здійснив серію транзакцій:

1. переказував кошти на картки своїх знайомих (яких вводив в оману, стверджуючи, що це «зарплата побратима»);
2. знімав готівку в банкоматах Дніпра;
3. розраховувався в супермаркетах АТБ.

Загалом з рахунків військовослужбовця було викрадено 278 357 гривень.

Позиція захисту та докази

У суді Віктор Бальтер свою провину не визнав. Він вигадав версію про те, що нібито пив алкоголь із військовим на ім'я «Юра», який сам просив його допомогти зняти гроші через ліміти на картці. Проте покази потерпілого, свідків та записи з камер відеоспостереження ТЦ «Міріада» повністю спростували ці слова.

Крім того, під час затримання у Бальтера вилучили понад 66 тисяч гривень готівкою та банківську картку, на яку переводилися вкрадені кошти.

Суворий вирок

Суд врахував, що Бальтер уже мав судимості та вчинив новий злочин під час іспитового строку. Окремим обтяжуючим фактором стало те, що він обікрав захисника України, фактично позбавивши його грошового забезпечення.

Рішення суду:

• Позбавлення волі: За сукупністю злочинів (крадіжка в умовах воєнного стану та несанкціоноване втручання в ІТ-системи) Бальтера засуджено до 10 років. Додавши невідбуте покарання за попередній злочин, остаточний термін склав 11 років тюрми.
• Заборона: Йому заборонено обіймати посади, пов’язані з роботою ІТ-систем, на 3 роки.
• Компенсація: Суд зобов'язав стягнути з засудженого на користь військового 201 657 грн матеріальної шкоди та 50 000 грн моральної шкоди.

Вилучені під час затримання кошти (близько 76 тисяч гривень) суд постановив негайно повернути потерпілому військовослужбовцю.

Довідка: Віктор Бальтер — уродженець Криничанського району Дніпропетровщини. Раніше був судимий за дезертирство (ст. 407 КК) та крадіжки. Теперішній строк він відбуватиме в колонії суворого режиму.

Сховав від митниці медпрепарати на 9,5 мільйона гривень: на Закарпатті засудили керівника релігійної громади УГКЦ

Ужгородський міськрайонний суд виніс вирок у гучній справі про контрабанду дороговартісних медикаментів під виглядом гуманітарної допомоги. Керівника тернопільської релігійної організації Романа Ярославовича Дутчака засудили за спробу потайки провезти в Україну партію ліків вартістю майже 9,5 мільйона гривень.

Про це повідомляє телеграм-канал «Судом по схемах».

Як зазначається у матеріалах кримінального провадження (справа № 308/3505/26), Роман Дутчак є керівником релігійної громади «Парафія Пресвятої Тройці м. Тернопіль» Української Греко-Католицької Церкви. Ця парафія офіційно внесена до реєстру отримувачів гуманітарної допомоги.

Суть схеми: дарча з Італії та "загублений" піддон

У червні 2025 року релігійне товариство «Свята Софія» з Рима (Італія) передало тернопільській парафії велику партію благодійної допомоги. Згідно з дарчою, в Україну їхали макарони, рис, консерви, дитячі ліжка, одяг, іграшки та інвалідний візок.

Однак серед цього вантажу був і справжній «скарб» — один піддон із 2 226 упаковками італійського медичного препарату «New Art» (препарат для внутрішньосуглобових ін'єкцій). Заковика полягала в тому, що термін придатності цих ліків спливав у вересні 2025 року.

Згідно з українським законодавством, ввозити як гуманітарку ліки, термін придатності яких менший за половину встановленого виробником (або менший за 6 місяців), суворо заборонено. Розуміючи, що митники гарантовано забракують і не пропустять цей піддон, Роман Дутчак вирішив схитрувати.

Під час заповнення електронної митної декларації в системі «Єдине вікно» керівник парафії вніс туди всі продукти та одяг, але свідомо «забув» вказати 2 226 упаковок медикаментів. Він сподівався, що дорогі ліки (вагою 98 кг) непомітно проїдуть кордон разом із макаронами та сухарями.

Сканер на митниці та кримінальна справа

План провалився 24 червня 2025 року на митному посту «Тиса» (Закарпатська область). Під час огляду вантажівки DAF закарпатські митники швидко виявили незадекларований медичний вантаж. Експертиза оцінила вартість італійських препаратів у 9 499 541 гривню, що кваліфікується як "особливо великий розмір".

Детективи Бюро економічної безпеки (БЕБ) відкрили кримінальне провадження за ч. 1 ст. 201-3 ККУ (Контрабанда товарів у значному розмірі).

Угода зі слідством та вирок суду

Розуміючи безвихідність ситуації, Роман Дутчак повністю визнав свою провину та уклав угоду зі слідством. Суд врахував його щире каяття, сприяння розслідуванню, а також те, що він добровільно перерахував 100 тисяч гривень допомоги одній із військових частин ЗСУ.

16 березня 2026 року суддя Ужгородського міськрайонного суду затвердив угоду про визнання винуватості.

Вирок суду:

1. Роману Дутчаку призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі 170 000 гривень.
2. Всі 2 226 упаковок препарату «New Art» вартістю 9,5 млн грн конфісковано в дохід держави.
3. Засуджений також має відшкодувати понад 4,6 тисячі гривень за проведення товарознавчої експертизи.

Довідково: З кінця 2023 року в Україні діє оновлене законодавство про криміналізацію товарної контрабанди (ст. 201-3 ККУ). Незаконне переміщення товарів на суму, що перевищує значний розмір (від 6,05 млн грн у 2024 році), карається гігантськими штрафами або позбавленням волі.

У Києві засудили продукт-менеджера FREE VPN PLANET, який привласнив майже 900 тисяч гривень IT-компанії

Подільський районний суд виніс вирок продукт-менеджеру румунської компанії «FREE VPN PLANET S.R.L.» Бабічу В’ячеславу Олександровичу. Користуючись безмежною довірою керівництва, киянин протягом пів року «купував» неіснуючу техніку, привласнюючи гроші фірми.

Про це повідомляє телеграм-канал «Судом по схемах».

Як встановив суд у справі №758/6072/25, В’ячеслав Бабіч працював у компанії з червня 2023 року. Маючи статус надійного співробітника, у травні 2024 року він вирішив реалізувати шахрайську схему.

Схема на підроблених скріншотах

Метод обману був витонченим: менеджер звертався до бухгалтера компанії з проханням виділити кошти на придбання техніки (Apple Macbook, iPhone, iPad тощо), яка нібито була необхідна йому для тестування програмного забезпечення.

Щоб у бухгалтера не виникало сумнівів, Бабіч надсилав у корпоративний месенджер Slack власноруч підроблені скріншоти листування із засновником компанії. На цих фейкових зображеннях керівник нібито давав особистий дозвіл на купівлю дорогої електроніки.

Системний апетит

З травня по грудень 2024 року шахрайство набуло промислових масштабів. Менеджер «замовляв» гроші на:

1.  ноутбуки Apple Macbook;

2.  смартфони iPhone різних моделей, Samsung та Huawei;

3.  планшети iPad та Amazon;

4.  жорсткі диски та адаптери.

Кошти надходили Бабічу на банківські картки, криптогаманці та через білінгові системи (Solar Staff, Mellow, DEEL). Замість купівлі техніки, чоловік витрачав гроші на власні потреби. Загалом було зафіксовано понад два десятки епізодів, а загальна сума збитків склала 869 035 гривень.

Злочинну схему викрили лише тоді, коли бухгалтерія нарешті виявила, що скріншоти погоджень від засновника були грубо підробленими. На той момент сума привласнених коштів уже перевищила 60 тисяч доларів США (враховуючи інші позики).

Вирок суду

У судовому засіданні 16 березня 2026 року В’ячеслав Бабіч повністю визнав свою провину та розкаявся. Представник потерпілої компанії наголосив, що така поведінка була «ударом у спину» від одного з перших працівників компанії, і вимагав реального терміну ув'язнення.

Суддя постановив:

•  Визнати В’ячеслава Бабіча винним у шахрайстві (ч. 1 та ч. 2 ст. 190 КК України).

•  Призначити покарання у виді 2 років позбавлення волі.

•  На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки.

•  Повністю задовольнити цивільний позов компанії: стягнути з Бабіча 869 035 гривень 95 копійок матеріальної шкоди.

Спроба «дерибану» 8 гектарів нацпарку «Голосіївський»: у Києві винесли вирок одному з учасників схеми

16 березня 2026 року Шевченківський районний суд міста Києва засудив Володимира Яковича Захарченка за участь у масштабній махінації із заповідними землями. Зловмисники намагалися незаконно привласнити ділянку вартістю понад 105 мільйонів гривень.

Про це повідомляє телеграм-канал «Судом по схемах» (https://t.me/SudomPoShemam).

Масштаб афери

Згідно з матеріалами справи № 761/51540/25, мова йде про земельну ділянку площею 8,02 гектара (кадастровий номер 8000000000:90:182:0033), розташовану по вулиці Лісоводній, 3 у Голосіївському районі. Ця територія ще з 2007 року входить до складу Національного природного парку «Голосіївський» і за законом не може перебувати у приватній власності.

Злочинна група, до якої входив Володимир Захарченко, розробила складну схему:

1. Підробка документів: Було виготовлено фальшивий договір купівлі-продажу від 2006 року та державний акт на право власності з підробленими печатками Київради.
2. Залучення посадовців: Учасники групи використали зв’язки у ДП «Центр Державного земельного кадастру», щоб внести неправдиві відомості до бази даних, «приховавши» той факт, що земля є частиною національного парку.
3. Реєстрація: На підставі фальшивок реєстратори та нотаріуси оформили право власності на підконтрольну фірму ТОВ «АВРОРА ОПТТРЕЙД (https://opendatabot.ua/c/22889014)».

Роль Володимира Захарченка

За даними слідства, Володимир Захарченко виконував роль «представника власника». Протягом 2023–2024 років він активно шукав потенційних покупців на заповідну землю, проводив огляди ділянки та демонстрував підроблені документи, видаючи себе за довірену особу. Своїми діями він сприяв виведенню державної землі з фонду НПП «Голосіївський», чим державі було завдано збитків на суму 105,5 млн грн.

Вирок суду: угода та викриття спільників

У березні 2026 року Володимир Захарченко уклав угоду про визнання винуватості з прокурором Офісу Генерального прокурора. Він повністю визнав провину та погодився співпрацювати зі слідством, щоб викрити організатора та інших учасників злочинної групи.

Суд ухвалив:

• Визнати Захарченка В. Я. винним за ч. 5 ст. 190 КК України (шахрайство в особливо великих розмірах, вчинене організованою групою).
• Призначити покарання у виді 5 років позбавлення волі.
• На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки.

Наразі правоохоронці продовжують роботу над притягненням до відповідальності організаторів схеми, які безпосередньо керували процесом підробки державних актів та втручання в кадастрові системи.

У Києві винесли вирок бізнесмену за схему з «фіктивним навчанням» для ухилянтів у столичному коледжі

Солом’янський районний суд міста Києва ухвалив вирок Гоху Сергію Михайловичу, якого звинувачували у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України. Підприємець допомагав чоловікам призовного віку отримувати відстрочку від мобілізації через фіктивне зарахування до навчального закладу.

Суть злочинної схеми

Згідно з матеріалами справи № 760/5456/26, директор Фахового коледжу бізнесу та аналітики Національної академії статистики, обліку та аудиту (НАСОА) організував схему для збагачення, допомагаючи чоловікам уникати призову. До реалізації плану залучили посередників, серед яких був і директор ТОВ «ВКФ «Колорит» Сергій Гох.

Роль Гоха полягала у пошуку «клієнтів» — чоловіків мобілізаційного віку, які не мали наміру реально навчатися, а лише хотіли отримати статус студента денної форми для оформлення відстрочки.

Подробиці розслідування

Слідство встановило, що Сергій Гох підшукав 9 осіб, чиї документи (паспорти, дипломи, коди) передав керівництву коледжу для безперешкодного зарахування. Ці «студенти» отримали відповідні довідки для пред'явлення у ТЦК та СП, що дозволило їм незаконно уникнути мобілізації в особливий період.

У вироку зазначається, що підсудний усвідомлював: такі дії знижують мобілізаційний потенціал України та шкодять обороноздатності держави в умовах повномасштабного вторгнення РФ.

Вирок суду

Під час досудового розслідування Сергій Гох пішов на співпрацю зі слідством та уклав угоду про визнання винуватості з прокурором Київської міської прокуратури.

Суд врахував пом’якшувальні обставини:

• щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину;

• відсутність попередніх судимостей;

• позитивні характеристики та активну волонтерську діяльність;

• добровільний переказ 60 000 гривень на потреби Збройних Сил України.

20 березня 2026 року суддя Солом’янського суду визнав Сергія Гоха винним за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України (перешкоджання законній діяльності ЗСУ за попередньою змовою групою осіб).

Присуджене покарання: 5 років позбавлення волі. Водночас, на підставі ст. 75 КК України, засудженого звільнили від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки.

На Волині засудили перевізника, який вніс вісьмох «лжеводіїв» до системи «Шлях» для виїзду за кордон

19 березня 2026 року Локачинський районний суд Волинської області у справі  № 931/989/25 виніс вирок місцевому підприємцю Олексію Новосаду, який використовував свій доступ до інформаційної системи «Шлях», щоб допомагати військовозобов’язаним чоловікам нелегально виїжджати з України.

Схема з «працевлаштуванням»

Як встановив суд, у березні та квітні 2023 року обвинувачений, будучи фізичною особою-підприємцем з ліцензією на міжнародні вантажні перевезення, розробив корупційний механізм. Він фіктивно «наймав» на роботу водіями чоловіків, які насправді не мали стосунку до його підприємницької діяльності.

Використовуючи власний електронний ключ, підприємець вносив неправдиві дані про цих «співробітників» до системи «Шлях». Це давало їм законні підстави для перетину державного кордону на автомобілях Renault Master та Opel Movano через пункт пропуску «Угринів». Загалом у справі фігурують вісім чоловіків, які скористалися послугами Новосада та не повернулися в Україну.

Позиція обвинуваченого та статус ветерана

У суді Олексій Новосад повністю визнав свою провину та розкаявся. Слід зазначити, що обвинувачений є діючим військовослужбовцем Збройних Сил України. Він брав участь у бойових діях проти російської агресії з березня по грудень 2022 року, має статус учасника бойових дій та отримав поранення під час захисту Батьківщини. Також на його утриманні перебувають двоє малолітніх дітей.

Вирок суду

Це вже не перша судимість підприємця за аналогічну діяльність. У серпні 2025 року його вже було засуджено за статтею про незаконне переправлення осіб через кордон (ст. 332 КК України). Оскільки нові епізоди злочину (маніпуляції в системі «Шлях») були вчинені ще до винесення попереднього вироку, суд призначив покарання за сукупністю злочинів.

Рішення суду:

• Олексія Новосада визнано винним за ч. 3 ст. 362 КК України (несанкціонована зміна інформації в автоматизованих системах).

• Призначено остаточне покарання — 4 роки та 8 місяців позбавлення волі.

• Встановлено додаткове покарання — заборона займатися міжнародними перевезеннями вантажів строком на 2 роки.

• Водночас суд звільнив засудженого від реального відбування основного терміну, встановивши іспитовий строк тривалістю 3 роки.

Підприємець-військовослужбовець залишиться на волі під наглядом органів пробації, якщо протягом іспитового терміну не вчинить нового правопорушення.

10 років тюрми за «судилище» над азовцем: у Києві винесли вирок російському судді Сергію Образцову

16 березня 2026 року Шевченківський районний суд міста Києва у справі № 761/12118/25 засудив до 10 років позбавлення волі суддю Південного окружного військового суду РФ Сергія Образцова. Його визнали винним у порушенні законів та звичаїв війни через незаконне засудження українського військовополоненого Плахотніка Владислава Сергійовича.

Незаконний вирок у Ростові

Судовий розгляд проходив у порядку спеціального судового провадження (in absentia), оскільки обвинувачений перебуває на території держави-агресора.

Як встановило слідство та підтвердив суд, у травні 2024 року в Ростові-на-Дону російський суддя Сергій Образцов розглянув справу стосовно українського військовослужбовця, який потрапив у полон у грудні 2023 року під час боїв у Серебрянському лісництві на Луганщині.

Військовослужбовець був офіційним комбатантом — водієм інженерно-саперного взводу 12-ї бригади спеціального призначення «Азов» НГУ. Попри захищений статус військовополоненого згідно з Женевськими конвенціями, Образцов засудив українця до 18 років ув’язнення. Російське «правосуддя» інкримінувало воїну «проходження навчання з метою здійснення терористичної діяльності» та «участь у терористичній організації», фактично покаравши його за сам факт служби у Збройних Силах України.

Свідчення потерпілого

Потерпілий зміг особисто надати свідчення в київському суді, оскільки 4 липня 2025 року був повернутий з російського полону в межах обміну.

Він розповів, що під час «слідства» в окупованому Луганську його змушували підписувати пусті аркуші паперу, а адвокат за призначенням лише радив «усе підписувати». Під час засідань у Ростові Олександр прямо говорив судді Образцову, що він є військовослужбовцем і захищав свою землю, а не терористом. Проте суддя ігнорував ці заяви, як і сліди тортур на тілі полоненого.

Позиція українського суду

Суддя Шевченківського суду наголосив, що Сергій Образцов, будучи професійним юристом, усвідомлював статус Олександра як військовополоненого. Умисне позбавлення права на справедливий судовий розгляд та засудження військового за участь у конфлікті є серйозним порушенням Женевської конвенції та воєнним злочином.

Вирок суду:

• Образцова Сергія В'ячеславовича визнано винним за ч. 1 ст. 438 КК України (Порушення законів та звичаїв війни).
• Призначено покарання — 10 років позбавлення волі.

Строк відбування покарання рахуватиметься з моменту його фактичного затримання. Інформацію про вирок буде опубліковано в офіційних ЗМІ, а дані про засудженого воєнного злочинця передадуть до міжнародних баз розшуку.

В Одесі засудили лікаря-уролога Айубу Бхата за «торгівлю» відстрочками від мобілізації

Київський районний суд міста Одеси у справі № 947/3130/26 виніс вирок лікарю-урологу Бхату Айубу Мохмаду, який обіцяв за гроші допомогти військовозобов’язаному отримати документи для відстрочки від призову. Підсудний повністю визнав провину та сплатить значний штраф.

Схема «постійного догляду»

Як встановив суд, у листопаді 2025 року Бхат Айуб Мохмад, працюючи лікарем у медичному центрі «PromedCenter», запропонував одеситу вирішити питання з мобілізацією. Лікар заявив, що має зв'язки та може вплинути на службових осіб лікарсько-консультативної комісії (ЛКК).

За планом, ЛКК мала видати довідку про те, що матір чоловіка потребує постійного стороннього догляду. Такий документ є законною підставою для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Вартість послуг та затримання

Свої «послуги» Бхат Айуб Мохмад оцінив у 7 000 доларів США. Сторони домовилися про оплату частинами: 4 000 доларів як завдаток, а решту 3 000 — після отримання документів.

11 листопада 2025 року в кав’ярні «Кава» на вулиці Анатолія Бачинського лікар отримав першу частину хабаря у розмірі 4 000 доларів. Одразу після передачі грошей він був затриманий правоохоронцями «на гарячому».

Вирок суду

У судовому засіданні Бхат Айуб Мохмад повністю визнав свою вину, щиро розкаявся та підтвердив усі обставини справи. Враховуючи визнання провини та відсутність попередніх судимостей, суд обрав покарання у вигляді штрафу.

Суд ухвалив:

• Визнати Бхата Айуба Мохмада винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України (здійснення впливу на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, за надання неправомірної вигоди).
• Призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 167 841 гривні.

Також суд скасував заставу у розмірі понад 300 тисяч гривень, яку обвинувачений вносив під час досудового розслідування. Вилучені особисті речі, мобільні телефони та кошти, які належали лікарю, були йому повернуті, а імітаційні купюри, що використовувалися під час спецоперації — знищені.

Довідково: Бхат Айуб Мохмад — уродженець м. Срінагар (Індія), громадянин України, має медичну освіту за фахом урологія.

«Квартири та авто за копійки»: у Харкові засудили шахрайку, яка ошукала таксиста на 25 тисяч доларів

Київський районний суд Харкова виніс вирок Юлії Ігорівні Бушмі, яка під виглядом «впливової особи» видурила у водія таксі понад мільйон гривень. Замість обіцяної нерухомості та машин жінка влаштувала собі масштабний «шопінг», накупивши побутової техніки, айфонів та навіть перук для зміни зовнішності.

Як зазначається у матеріалах справи № 953/11710/25, історія розпочалася у травні 2025 року. Юлія Бушма познайомилася з потерпілим, який працював таксистом. Під час поїздок жінка представилася «Оксаною» та втерлася в довіру до чоловіка.

«Пільгова програма» від посадовців

Шахрайка розповіла водієві вигадану історію про те, що має «високі зв'язки» у Києві. За її словами, ці знайомі могли допомогти придбати житло та автомобілі за цінами, в рази нижчими за ринкові.

Потерпілий, який жив на орендованій квартирі, повірив у «щасливий квиток». Юлія Бушма запропонувала йому:

• дві двокімнатні квартири за 15 000 доларів;

• п'ять (!) автомобілів за 10 000 доларів.

Чоловік разом із дружиною позичили кошти у родичів і двома траншами (28 та 30 липня 2025 року) передали жінці загалом 25 000 доларів США. Отримавши гроші, «благодійниця» зникла, а коли настав день «оформлення документів», перестала виходити на зв'язок.

Шопінг на мільйон та перуки

Поліція затримала Юлію Бушму в орендованій квартирі, де вона намагалася переховуватися. Під час обшуку правоохоронці виявили, на що пішли гроші таксиста. Жінка не втрачала часу і масово скуповувала все — від електроніки до предметів побуту.

Серед вилученого майна, придбаного за вкрадені долари, були:

• смартфони iPhone 15 та Samsung;

• ноутбук, принтер, пилосос;

• аерогриль, мультиварка, блендер, електропіч;

• навіть портативний душ та зволожувач повітря.

Крім того, у квартирі знайшли дві жіночі перуки. Як з’ясувалося, шахрайка використовувала їх для зміни образу під час зустрічей з «клієнтами», щоб її було важче впізнати.

Рішення суду

У судовому засіданні 16 березня 2026 року Юлія Бушма повністю визнала провину. Вона пояснила, що отримані гроші одразу обміняла на гривні та витратила на техніку. Частину коштів — близько 620 тисяч гривень — поліція встигла вилучити готівкою.

Суддя постановив:

1. Визнати Юлію Бушму винною у шахрайстві в особливо великих розмірах (ч. 5 ст. 190 КК України).

2. Призначити покарання у виді 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна (крім житла).

3. Вилучену готівку (620 100 грн) повернути потерпілому таксисту.

4. Стягнути з засудженої решту суми збитків — 423 922 гривні.

5. Усю придбану техніку (айфони, ноутбуки, грилі тощо) конфіскувати у власність держави в порядку спеціальної конфіскації.

До набрання вироком законної сили засуджена перебуватиме під вартою у слідчому ізоляторі.

Довідково: Це вже не перша зустріч жінки із правосуддям — на момент вчинення злочину в Полтаві щодо неї вже розглядали іншу справу за подібними фактами шахрайства.