Скандальний адвокат Олексій Шевчук попався на брехні: Офіс Генпрокурора спростував отримання його заяви проти Дубінського

Відомий своїми епатажними витівками адвокат Олексій Шевчук, який наразі входить до складу Конкурсної комісії з відбору керівництва Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), опинився в епіцентрі нового скандалу. Юрист публічно погрожував народному депутату Олександру Дубінському новою кримінальною справою, демонструючи нібито подану до Офісу Генерального прокурора заяву. Проте офіційна відповідь відомства довела: заява існує лише у відеоролику адвоката.

Гучні погрози у Facebook

Історія розпочалася 04 квітня 2026 року. О 22:03 на верифікованій сторінці Олексія Шевчука у Facebook було опубліковано відеозвернення. У ньому адвокат звернувся до Олександра Дубінського, який наразі перебуває у Київському СІЗО, та пригрозив йому новою підозрою і тривалим тюремним терміном.

Причиною Шевчук назвав нібито невиконання нардепом рішення апеляційного суду щодо спростування інформації у справі про захист честі, гідності та ділової репутації.

«Передаю вітання моєму другу Олександру Дубінському. Власне, Генеральна прокуратура отримала заяву про вчинення ним кримінального правопорушення, і будемо готувати підозру Сашку... Олександре, готуйтеся до нової підозри. Думаю, що сидіти вам довго», — заявив Шевчук.

Більше того, у цьому ж відео адвокат публічно пригрозив відомому блогеру Ігорю Лаченкову (Лачену), заявивши, що на нього «очікує така сама доля».

«Докази» на камеру

Для підтвердження своїх слів Шевчук продемонстрував на відео першу та останню сторінки заяви про вчинення кримінального правопорушення (за ч. 3 ст. 382 КК України — невиконання судового рішення).

Згідно з показаними паперами (вих.№ 31/03-1 від 31.03.2026), заяву на ім'я Генерального прокурора Руслана Кравченка нібито підготував та направив адвокат Богдан Забара, який діє в інтересах Шевчука. У тексті документа містилася категорична вимога: не пізніше 24 годин з моменту отримання внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) щодо нардепа.

Блеф, розкритий прокуратурою

Проте гучний анонс «нової підозри» виявився звичайною маніпуляцією та фейком. Захист Олександра Дубінського звернувся до Офісу Генерального прокурора, щоб з'ясувати статус цієї заяви.

У розпорядженні опинилася офіційна відповідь ОГП від 22 квітня 2026 року, яка повністю спростовує заяви Олексія Шевчука. Як з'ясувалося, відомство жодних документів від адвокатів Шевчука не отримувало.

«Повідомляю, що згідно з даними інформаційної системи «Система електронного документообігу органів прокуратури України» заява адвоката Забари Б.І., подана в інтересах Шевчука О.А., від 31.03.2026 № 31/03-1 в Офісі Генерального прокурора зареєстрованою не значиться», — йдеться у відповіді прокуратури.

Таким чином, член комісії, яка відповідає за прозорий відбір найвищого керівництва антикорупційної прокуратури України, був викритий на відвертій брехні в публічному просторі. Олексій Шевчук використав неіснуюче кримінальне провадження як інструмент медійного тиску та зведення особистих рахунків, імітуючи юридичні процеси задля залякування опонентів у соцмережах.

Полтавський адвокат Олександр Васильєв через суд скасував дисциплінарне стягнення за непідвищення кваліфікації

Полтавський окружний адміністративний суд визнав протиправним та скасував рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (КДКА), яким адвоката Олександра Васильєва було притягнуто до відповідальності за нібито недостатню кількість балів з підвищення професійного рівня.

Суть спору

Конфлікт розпочався у лютому 2025 року, коли КДКА Полтавської області винесла адвокату попередження. Підставою стала скарга Вищої школи адвокатури НААУ про те, що Олександр Васильєв у період з 2019 по 2023 роки не звітував про проходження обов’язкових курсів підвищення кваліфікації (на рівні 10 годин на рік).

Адвокат із рішенням комісії не погодився та звернувся до суду. У своєму позові Васильєв наголосив на кількох ключових моментах:

1. Професійна репутація: Він працює адвокатом з 2006 року, має постійних клієнтів і бездоганну репутацію, що є найкращим доказом його кваліфікації.

2. Перевищення повноважень: Позивач стверджував, що органи адвокатського самоврядування (РАУ) не мають права самостійно встановлювати додаткові обов’язки для адвокатів, не передбачені законом.

3. Об'єктивні причини: Дотриманню формальних вимог у 2019–2023 роках перешкоджали карантин, війна, відключення світла та відсутність інтернету.

4. Строки давності: Навіть якщо правопорушення мало місце, строки притягнення до відповідальності давно минули.

Позиція суду

Суддя Полтавського окружного адмінсуду Євген Супрун, розглянувши справу № 440/2645/25, став на бік позивача.

Хоча суд підтвердив, що адвокати зобов’язані підвищувати свій професійний рівень, він не погодився з КДКА щодо строків покарання. Суд встановив:

• Непідвищення кваліфікації не є триваючим правопорушенням. Це окремі порушення за кожен конкретний рік.

• Згідно із законом, адвоката можна притягнути до дисциплінарної відповідальності лише протягом одного року з дня вчинення проступку.

• Оскільки КДКА винесла рішення у 2025 році за "проступки" 2019-2023 років, річний термін давності за ці періоди вже закінчився.

Результат

03 квітня 2026 року суд ухвалив:

• Визнати рішення КДКА Полтавської області про притягнення Олександра Васильєва до відповідальності протиправним та скасувати його.

• Стягнути з КДКА на користь адвоката витрати на сплату судового збору в розмірі 1211 грн 20 коп.

Військова таємниця адвоката: на якій підставі офіцер Шевчук звільнився з ЗСУ, аби очолити Асоціацію лобістів?

Поки тисячі українців тримають фронт без надії на демобілізацію, у тилу розгортаються дивовижні історії «військової кар'єри» відомих юристів. Один із найяскравіших прикладів — скандально відомий адвокат Олексій Шевчук. Його історія служби в ЗСУ більше схожа на короткометражний фільм, де головний герой - офіцер-адвокат встигає все: 23 лютого захистити дисертацію, 24 лютого одягнути форму, попрацювати в тиловій адміністрації та... раптово звільнитися саме тоді, коли в країні виникла потреба в кожному військовому.

Служба «у відрядженні»

Згідно з публічними даними, Олексій Шевчук мобілізувався на початку повномасштабного вторгнення. Проте, замість окопів чи штабної роботи у військовій частині, він «майже рік очолював Координаційний центр при Львівській ОВА». Сам Шевчук в інтерв’ю пояснював це просто: «офіцери запасу були непотрібні», тому його «відрядили займатися логістикою».

Проте вже в серпні 2023 року адвокат поновлює своє право на професійну діяльність. Це означає одне — він офіційно звільнився з лав ЗСУ. Але на якій підставі?

Парадокс ВЛК та «постійного догляду»

Існують дві неофіційні, але найбільш вірогідні версії його демобілізації. І обидві викликають величезні запитання у військовослужбовців.

1. Версія «Хворий офіцер»: Якщо Шевчук звільнився через непридатність за станом здоров’я (висновок ВЛК), то як це узгоджується з його гіперактивним способом життя? Людина, яка визнана настільки хворою, що не може служити навіть у тилу, сьогодні:

• працює речником Національної асоціації адвокатів України;
• очолює Комітет НААУ з питань лобіювання;
• керує новоствореною «Національну асоціацію лобістів України»»;
• бере участь у конкурсах на посади в САП та навіть претендує на крісло судді Міжнародного кримінального суду в Гаазі.

Чи не занадто важкий графік для «непридатної» за станом здоров'я особи?

2. Версія «Турботливий опікун»: Якщо підставою став догляд за особою з інвалідністю (ст. 26 Закону "Про військовий обов'язок і військову службу"), виникає ще більше сумнівів. Закон вимагає постійного стороннього догляду. Як можна здійснювати такий догляд, постійно перебуваючи в ефірах, на засіданнях комісій у Києві, подорожуючи між містами та плануючи переїзд до Нідерландів (у разі обрання суддею МКС)?

Запит на справедливість

Виникають цілком логічні запитання:

• Чи не був висновок ВЛК результатом зловживання впливом?
• Чи проводилася перевірка факту здійснення «постійного догляду»?
• На якій підставі діючий на той момент офіцер перебував на цивільній посаді замість військової частини?

В умовах, коли країна виснажена війною, а питання справедливості мобілізації стоїть як ніколи гостро, «кейс Шевчука» може стати лакмусовим папірцем. Це історія про те, чи існують в Україні «особливі» офіцери, для яких армія — це лише вдалий фон для фото у Facebook, а закон про звільнення — лише зручна шпарина для повернення до комфортного життя.

Доповнення. 

Виявляється, Шевчук досі працює як військовослужбовець. Про це він написав 21 січня 2026 року.

Новий раунд протистояння: Адвокатка Лариса Криворучко оскаржує рішення ВКДКА у Київському окружному адмінсуді

Київський окружний адміністративний суд (КОАС) відкрив провадження у двох нових справах за позовами адвокатки Лариси Криворучко проти Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (ВКДКА). Позивачка вимагає скасувати рішення про порушення щодо неї дисциплінарних справ.

Суть позовів

Обидва позови стосуються рішень ВКДКА, прийнятих 22 лютого 2026 року.

1. Перша справа (№ 320/13132/26): Лариса Криворучко оскаржує рішення ВКДКА № І-013/2026. Адвокатка стверджує, що дисциплінарна справа була порушена з підстав, які не передбачені чинним законодавством.

2. Друга справа (№ 320/13128/26): Тут оскаржується рішення ВКДКА № І-015/2026. Історія цього епізоду тягнеться від скарги судді Ужгородського міськрайонного суду. Раніше, у жовтні 2025 року, КДКА Вінницької області відмовилася порушувати справу проти адвокатки, проте ВКДКА скасувала цю відмову та постановила все ж розпочати дисциплінарне провадження.

Позиція суду щодо формату розгляду

Попри клопотання Лариси Криворучко про розгляд справ у відкритих судових засіданнях та участь у режимі відеоконференції, судді КОАС (Панченко Н.Д. та Перепелиця А.М.) прийняли рішення розглядати справи за правилами спрощеного провадження — без виклику сторін та проведення засідань.

Обґрунтовуючи відмову в очних слуханнях, судді зазначили:

• Справи щодо правомірності відкриття дисциплінарних проваджень є «справами незначної складності».

• Встановлення істини можливе шляхом аналізу письмових доказів та пояснень.

• Відсутність публічного розгляду в таких випадках не порушує Конвенцію про захист прав людини, оскільки питання права в цих спорах не становлять особливої складності.

Наступні кроки

Суд зобов’язав ВКДКА надати всі матеріали дисциплінарних справ щодо Лариси Криворучко протягом 15 днів. Також відповідач має право подати свої відзиви на позови.

Варто зазначити, що у другій справі (за скаргою ужгородського судді) адвокатці довелося клопотати про поновлення строку звернення до суду. Суд визнав причини затримки поважними та прийняв позов до розгляду.

Нагадаємо: Раніше Сьомий апеляційний адміністративний суд уже розглядав подібну справу за позовом Лариси Криворучко щодо рішення КДКА Вінницької області від серпня 2025 року, де також підтвердив законність порушення дисциплінарного провадження.

Суд визнав законним порушення дисциплінарної справи проти адвокатки Лариси Криворучко за скаргою ДБР

Сьомий апеляційний адміністративний суд залишив без змін рішення суду першої інстанції, підтвердивши правомірність дій Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (КДКА) Вінницької області щодо адвокатки Лариси Криворучко.

Суть спору

Конфлікт розпочався у липні 2025 року, коли Державне бюро розслідувань (ДБР) звернулося зі скаргою на дії адвокатки Лариси Криворучко. Оскільки КДКА м. Києва (за місцем реєстрації адвокатки) на той момент була визнана неповноважною, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури (ВКДКА) направила матеріали для розгляду до Вінниці.

28 серпня 2025 року дисциплінарна палата КДКА Вінницької області, вивчивши довідку про перевірку відомостей, прийняла рішення порушити дисциплінарну справу стосовно адвокатки. Пані Криворучко не погодилася з цим і звернулася до суду з вимогою скасувати це рішення.

Аргументи адвокатки

У своїй апеляційній скарзі Лариса Криворучко наполягала на низці порушень:

• Порушення юрисдикції: вона стверджувала, що справа мала розглядатися виключно за місцем її робочого місця (у Києві), а передача справи до іншого регіону є незаконною.
• Відсутність повноважень: позивачка вказувала, що термін повноважень членів КДКА Вінницької області вже закінчився.
• Неналежна перевірка: на її думку, відповідач не дослідив докази належним чином, чим порушив презумпцію невинуватості.

Позиція суду

Судова колегія Сьомого апеляційного адміністративного суду відхилила доводи апелянтки, зазначивши наступне:

• Проміжне рішення: Порушення дисциплінарної справи не є покаранням. Це лише початкова стадія провадження, під час якої комісія встановлює наявність ознак проступку. Остаточна оцінка діям адвоката надається вже під час розгляду справи по суті.
• Законність передачі справи: Суд підтвердив, що через неможливість роботи КДКА м. Києва, ВКДКА мала повне право перерозподілити скаргу до іншого регіону (Вінниці), щоб забезпечити безперервність дисциплінарного контролю.
• Інституційний континуїтет: Щодо повноважень членів КДКА, суд пояснив, що в умовах воєнного стану органи адвокатського самоврядування продовжують виконувати свої функції до обрання нового складу, аби уникнути правового вакууму.

Вердикт

03 квітня 2026 року Сьомий апеляційний адміністративний суд у справі № 120/12479/25 постановив: рішення Вінницького окружного адміністративного суду залишити без змін, а скаргу адвокатки — без задоволення.

Постанова набрала законної сили з моменту проголошення та не підлягає подальшому оскарженню. Це означає, що КДКА Вінницької області продовжить розгляд дисциплінарної справи щодо Лариси Криворучко по суті.

Довідка: Предметом розгляду ДБР та КДКА стали дії адвокатки, які, на думку слідства, можуть містити ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Помилка Лариси Криворучко коштувала 7 років прав: Парвіз Алієв не зміг оскаржити рішення через процедурне порушення

Київський апеляційний суд у справі № 753/22881/25 відмовився розглядати скаргу на постанову про позбавлення Парвіза Алієва водійських прав на 7 років. Причиною стало те, що його представниця, Лариса Криворучко, не надала доказів наявності статусу адвоката.

Київський апеляційний суд 16 березня 2026 року поставив крапку у спробі Парвіза Етібара Огли Алієва пом’якшити покарання за грубе порушення правил дорожнього руху. Суддя Ігор Мосьондз повернув апеляційну скаргу без розгляду.

За що покарали Алієва?

У грудні 2025 року Дарницький районний суд Києва визнав Парвіза Алієва винним за ч. 5 ст. 126 КУпАП (повторне протягом року керування транспортним засобом особою, яка позбавлена права керування).

Суд призначив Алієву суворе стягнення:

• 40 800 гривень штрафу;
• 7 років позбавлення права керування транспортними засобами.

Юрист — не означає адвокат

Інтереси Алієва в апеляції намагалася захистити Криворучко Лариса Сергіївна. До матеріалів скарги вона додала копію свого диплома про вищу юридичну освіту, виданого у 2005 році Національним університетом внутрішніх справ.

Однак апеляційний суд наголосив на важливому юридичному нюансі:

1. Згідно з Конституцією України (ст. 131-2), представництво іншої особи в судах здійснює виключно адвокат.
2. Наявність лише диплома юриста («фахівця у галузі права») не дає права подавати апеляційні скарги у справах про адміністративні правопорушення від імені клієнта, якщо особа не підтвердила свій статус у реєстрі адвокатів.

Оскільки адвокат Лариса Криворучко не надала документів, що підтверджують її повноваження саме як адвоката, суддя дійшов висновку, що скарга подана особою, яка не має на це права.

Наслідки рішення

Повернення апеляційної скарги означає, що рішення Дарницького суду залишається чинним у повному обсязі. Парвіз Алієв зобов’язаний сплатити багатотисячний штраф і офіційно стає пішоходом на найближчі сім років.

Ця постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню не підлягає. Випадок слугує черговим нагадуванням про важливість перевірки повноважень захисників у судовому процесі, адже навіть за наявності юридичної освіти процедурні помилки можуть призвести до неможливості захистити свої права.

Апеляційний суд скасував рішення на користь адвокатки Лариси Криворучко: дисциплінарне стягнення залишається в силі

Шостий апеляційний адміністративний суд поставив крапку у тривалому спорі між відомою адвокаткою Ларисою Криворучко та органами адвокатського самоврядування. Суд скасував рішення першої інстанції, яким раніше було анульовано її дисциплінарне покарання.

Суть справи

Конфлікт розпочався через неодноразові неявки адвокатки Лариси Криворучко у судові засідання Київського апеляційного суду в межах однієї з кримінальних справ. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури (КДКА) Донецької області, куди була спрямована скарга, розцінила такі дії як систематичне порушення правил професійної етики та грубий проступок.

12 червня 2023 року КДКА ухвалила рішення №39 про зупинення права Криворучко на заняття адвокатською діяльністю строком на шість місяців. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури (ВКДКА) пізніше підтвердила законність цього стягнення.

Скасування «перемоги» в першій інстанції

У березні 2025 року Київський окружний адміністративний суд частково задовольнив позов Криворучко, скасувавши рішення про її дискваліфікацію. Однак органи адвокатського самоврядування (ВКДКА та КДКА Донецької області) подали апеляційні скарги.

17 березня 2026 року Шостий апеляційний адміністративний суд під головуванням судді Т.Р. Вівдиченко у справі № 320/37329/23 дійшов протилежних висновків. Основними аргументами апеляційного суду стали:

1. Пропуск строків: Позивачка звернулася до суду з оскарженням рішення КДКА Донецької області значно пізніше встановленого законом 30-денного строку. Суд відхилив аргументи захисту про можливість застосування 3-річного строку за Цивільним кодексом, наголосивши на пріоритеті спеціального закону про адвокатуру.
2. Дискреція органів адвокатури: Суд підтвердив, що правова оцінка дій адвоката та вибір міри покарання є виключною компетенцією КДКА/ВКДКА, і суд не може перебирати на себе ці функції, якщо процедура розгляду не була порушена.

Скандал у залі суду

Засідання суду супроводжувалося емоційними виступами з боку представника позивачки — Андрія Карповича. Згідно з матеріалами постанови, представник ігнорував зауваження головуючої, висловлювався в образливій формі та перешкоджав веденню процесу. Після двох попереджень суд застосував захід процесуального примусу: Андрія Карповича було видалено із залу судового засідання (шляхом відключення від відеоконференції).

Результат

Апеляційний суд повністю задовольнив скаргу ВКДКА та частково — КДКА Донецької області.

• Вимога про скасування рішення про дискваліфікацію Криворучко була залишена без розгляду через пропуск строків.
• У задоволенні вимог щодо скасування рішення ВКДКА — відмовлено.

Таким чином, рішення про притягнення Лариси Криворучко до дисциплінарної відповідальності та зупинення її адвокатського свідоцтва на 6 місяців фактично залишається чинним.

Постанова набрала законної сили з моменту проголошення.

Верховний Суд поставив крапку у спорі адвокатів: дискваліфікацію Олексія Шевчука за пост у Facebook остаточно скасовано

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду залишив без змін рішення апеляційної інстанції, яким було скасовано тримісячне зупинення адвокатського свідоцтва Олексія Шевчука через конфлікт із Масі Найємом.

16 березня 2026 року Верховний Суд оприлюднив постанову у справі №320/19157/23, поставивши крапку в тривалому дисциплінарному протистоянні між двома відомими адвокатами — Олексієм Шевчуком (позивач) та Масі-Мустафою Найємом (третя особа).

Суть конфлікту: пост у соцмережах

Скандал розпочався ще у лютому 2022 року. Олексій Шевчук опублікував на своїй сторінці у Facebook допис, у якому назвав Масі Найєма «кумедним адвокатом» та згадав про його «наркотично залежних клієнтів». На той момент Найєм розцінив це як грубе порушення правил адвокатської етики, приниження честі та гідності, а також як спробу тиску.

У січні 2023 року Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури (КДКА) Київської області погодилася з цими аргументами та зупинила право Шевчука на заняття адвокатською діяльністю строком на три місяці. Вища комісія (ВКДКА) пізніше підтвердила це рішення.

Судові перегони

Олексій Шевчук оскаржив це рішення в суді. Його основними аргументами були:

• Порушення процедури: на момент розгляду справи він перебував на військовій службі у складі ЗСУ і не отримував належних повідомлень про засідання комісії.
• Свобода слова: він заперечував, що його висловлювання були етичним проступком.

Суд першої інстанції (Київський окружний адмінсуд) став на бік дисциплінарних органів, підтвердивши законність покарання. Проте у жовтні 2024 року Шостий апеляційний адміністративний суд скасував рішення про дискваліфікацію, визнавши його протиправним.

Чому Верховний Суд підтримав Шевчука?

Масі Найєм через свого представника подав касаційну скаргу, намагаючись повернути в силу рішення про покарання Шевчука. Однак колегія суддів Верховного Суду під головуванням С.А. Уханенка дійшла наступних висновків:

• Відсутність доказів повідомлення: Матеріали справи не містять підтверджень, що КДКА належним чином повідомила Шевчука про дисциплінарне провадження (зокрема на електронну пошту). Суд зазначив, що право на захист та змагальність є фундаментальним, і його було порушено.
• Недостатня мотивація: Дисциплінарні органи не обґрунтували належним чином, чому саме цей вчинок вважається «грубим одноразовим порушенням», що дозволяло б застосувати такий суворий захід, як зупинення діяльності.

Вердикт: Касаційну скаргу представників Масі Найєма відхилено. Постанова апеляційного суду залишається в силі — рішення про притягнення Олексія Шевчука до дисциплінарної відповідальності остаточно скасовано.

Постанова Верховного Суду є остаточною та оскарженню не підлягає.

Адвокат Роман Косюк не зміг через суд скасувати дисциплінарне стягнення за систематичні "прогули" судових засідань

05 березня 2026 року Хмельницький окружний адміністративний суд у справі № 560/10796/25 поставив крапку у суперечці між адвокатом Романом Косюком та Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури (КДКА) Вінницької області. Суд визнав правомірним рішення комісії, яка винесла адвокату попередження за порушення правил адвокатської етики, а саме — регулярні неявки на судові слухання.

Суть конфлікту

Як випливає з матеріалів справи, з травня по вересень 2024 року Роман Косюк, який займається адвокатською діяльністю з 2003 року, вісім разів не з'явився на засідання Новоушицького районного суду у кримінальному провадженні. Через таку неналежну процесуальну поведінку захисника, суддя ініціювала перед КДКА питання про його дисциплінарну відповідальність.

У травні 2025 року дисциплінарна палата Вінницької КДКА, розглянувши справу, винесла Роману Косюку стягнення у вигляді попередження. Не погодившись із цим, адвокат подав позов до суду з вимогою скасувати рішення.

Аргументи сторін

У своєму позові Роман Косюк стверджував, що пропускав засідання виключно з поважних причин: через власні хвороби (надавав медичні довідки), проходження обстеження в кардіоцентрі, а також через сімейні обставини — догляд за пораненим братом у Вінниці.

Крім того, адвокат намагався довести, що суд неналежним чином повідомляв його про дати слухань. Зокрема, він заявляв, що електронні повістки надходили на чужу email-адресу, а поштові повідомлення він отримував запізно. Косюк також звинуватив КДКА в упередженості та неповному дослідженні матеріалів.

Однак Комісія надала суду заперечення, які повністю розбили лінію захисту адвоката. З'ясувалося, що електронна пошта, яку Косюк називав "не своєю", насправді офіційно закріплена за ним у Єдиному реєстрі адвокатів України. А заяви про те, що він не знав про одне із засідань у вересні, спростувалися поштовим повідомленням про вручення, де стояв підпис захисника про отримання повістки ще за місяць до слухання.

Комісія дійшла висновку, що попри наявність клопотань про відкладення засідань, адвокат не надав достатніх та допустимих доказів, які б виправдовували його систематичну відсутність у суді.

Рішення суду

Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду О.К. Ковальчук, детально вивчивши матеріали, стала на бік КДКА. У рішенні зазначено, що право оцінювати поведінку адвоката на предмет порушення етики є виключним дискреційним повноваженням органів адвокатського самоврядування.

Суд встановив, що КДКА діяла в межах закону, дотрималася всієї процедури дисциплінарного провадження, а обране покарання у вигляді попередження є пропорційним вчиненому проступку.

У підсумку суд повністю відмовив Роману Косюку у задоволенні позову.

«Бронь» за $8000 та зняття з розшуку ТЦК: в Одесі адвоката Святослава Чумаченка оштрафували на понад 600 тисяч гривень за схеми для ухилянтів

02 березня 2026 року Приморський районний суд Одеси виніс вирок у резонансній справі щодо організації схем ухилення від мобілізації. Одеського адвоката Святослава Чумаченка визнано винним у хабарництві, зловживанні впливом та пособництві у фіктивному працевлаштуванні військовозобов'язаних на підприємство критичної інфраструктури.

https://erau.unba.org.ua/profile/60662

Завдяки укладеній угоді зі слідством та викриттю спільника, адвокат уникнув тюремного ув'язнення, отримавши великий штраф.

Як працювала схема з фіктивним працевлаштуванням

Згідно з матеріалами справи № 522/901/26, навесні 2025 року директор одного з одеських ТОВ (підприємство у сфері постачання пари та гарячої води, що має статус критично важливого) вирішив підзаробити на продажі «броні» від мобілізації. Для пошуку клієнтів він залучив адвоката Святослава Чумаченка.

Такса за фіктивне працевлаштування з подальшим бронюванням становила $8 000. З цієї суми $6 000 призначалися директору підприємства, а $2 000 — адвокату за посередництво.

Крім того, першому з викритих клієнтів Чумаченко запропонував додаткову послугу: за $1 500 він обіцяв вплинути на посадовців ТЦК та СП, щоб зняти чоловіка з розшуку як особу, що ухиляється від мобілізації (що було обов'язковою умовою для подальшого працевлаштування). Гроші адвокат отримував у своєму елітному електромобілі марки ZEEKR 001, а також у власному офісі. Проте клієнт виявився свідомим і звернувся до правоохоронців.

Другий епізод і затримання на гарячому

У червні 2025 року до адвоката звернувся ще один військовозобов'язаний, який не оновив дані та боявся мобілізації. Цього разу Чумаченко оцінив свої послуги зі зняття чоловіка з розшуку ТЦК у $11 000.

14 липня 2025 року адвоката було затримано «на гарячому» у його автомобілі ZEEKR 001, припаркованому прямо навпроти будівлі Приморського районного суду м. Одеси. Він саме отримав від клієнта $10 000 та 40 000 гривень.

Угода зі слідством та вирок

Під час досудового розслідування Святослав Чумаченко повністю визнав свою провину та пішов на угоду з прокурором Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону.

Ключовою умовою угоди стало те, що адвокат зобов'язався дати викривальні свідчення проти директора підприємства критичної інфраструктури (матеріали щодо нього виділені в окреме провадження). Також пом'якшувальною обставиною стало те, що адвокат добровільно перерахував 150 000 гривень на потреби ЗСУ.

Враховуючи ці обставини, суддя Приморського райсуду затвердив угоду та призначив Святославу Чумаченку покарання у вигляді:

• Штрафу у розмірі 603 296 гривень (що відповідає сумам незаконно отриманих доходів за курсом НБУ на момент вчинення злочинів).
• Позбавлення права обіймати керівні посади на підприємствах (незалежно від форми власності), які мають право на бронювання співробітників, строком на 1 рік.
• Стягнення процесуальних витрат на проведення експертиз у сумі майже 57 тисяч гривень.

Суд повернув позов адвокатки Криворучко, яка вимагала виключити з реєстру очільника Ради адвокатів Закарпаття Фазекоша

26 лютого 2026 року Закарпатський окружний адміністративний суд у справі № 260/294/26 ухвалив рішення повернути позовну заяву адвокатки Лариси Криворучко, яка позивалася проти Ради адвокатів Закарпатської області та Ради адвокатів України (РАУ). Позивачка вимагала визнати їхню бездіяльність протиправною та примусово виключити з Єдиного реєстру адвокатів України (ЄРАУ) всі відомості про голову закарпатської ради Олексія Фазекоша.

Суть звинувачень: фальшиве свідоцтво та відсутність освіти?

У своєму позові Лариса Криворучко висунула серйозні звинувачення щодо легітимності статусу Олексія Фазекоша. Вона стверджувала, що свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 2006 року, яким він користується, є підробленим.

На підтвердження своїх слів позивачка навела дані з університетів, згідно з якими у 2006 році Фазекош ще не мав вищої юридичної освіти (отримав диплом юриста лише у 2009 році), а отже, не міг законно отримати статус адвоката. Крім того, зазначалося, що у 2006 році свідоцтво з таким самим номером було видано іншій особі — жінці, яка нині працює суддею. Також у позові згадувалося про наявність у Фазекоша в минулому судимості та скасовані у судовому порядку рішення щодо його адвокатського статусу.

Сама ж Лариса Криворучко (право якої на заняття адвокатською діяльністю тимчасово зупинено до квітня 2026 року) пояснила свій інтерес у справі тим, що планувала перевестися з Ради адвокатів Києва до Закарпаття. На її думку, перебування Фазекоша на посаді голови Ради адвокатів регіону є незаконним і напряму порушує її права.

Чому суд відмовився розглядати справу?

Суддя Закарпатського ОАС З.Б. Плеханова, вивчивши матеріали, прийняла рішення повернути позовну заяву без розгляду по суті через процесуальні порушення з боку позивачки.

Головною причиною став пропуск Ларисою Криворучко шестимісячного строку звернення до адміністративного суду. Суд ще 13 лютого залишив її позов без руху, давши час на усунення недоліків, зокрема, подання заяви про поновлення строків.

Однак позивачка відмовилася це робити. Вона аргументувала свою позицію тим, що бездіяльність рад адвокатів є "триваючим правопорушенням", а тому строк давності до цього позову взагалі не повинен застосовуватися.

Суд відхилив цей аргумент. В ухвалі зазначається, що для визнання бездіяльності "триваючою", суб'єкт владних повноважень має не виконувати конкретний, покладений на нього обов'язок (наприклад, ігнорувати чинне рішення суду). Оскільки Криворучко не надала доказів існування такого рішення, яке б зобов'язувало РАУ виключити Фазекоша з реєстру, відлік часу слід вести за загальними правилами.

Оскільки позивачка так і не обґрунтувала поважність причин пропуску строку і не подала відповідної заяви, суд, керуючись статтями 123 та 169 КАС України, повернув позовну заяву.

Що далі?

Повернення позову не означає крапку у цій справі. Суд наголосив, що Лариса Криворучко має право на повторне звернення до адміністративного суду, якщо оформить документи згідно з вимогами закону. Крім того, вона може оскаржити цю ухвалу у Восьмому апеляційному адміністративному суді протягом 15 днів.

Взяла аванс та самоусунулася: Одеський суд підтвердив річне відсторонення адвокатки Валентини Юрченко від професії

23 лютого 2026 року Одеський окружний адміністративний суд повністю відмовив у задоволенні позову адвокатці Валентині Юрченко, яка намагалася скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (КДКА) Одеської області щодо зупинення її права на заняття адвокатською діяльністю строком на один рік.

advokat-yurchenko.com.ua

Суть конфлікту: гроші отримано, робота не виконана

У липні 2025 року до КДКА Одеської області надійшла скарга від громадянки. Жінка заявила, що уклала з адвокаткою Валентиною Юрченко договір про надання правової допомоги та сплатила їй гонорар наперед. Однак після отримання коштів Юрченко фактично самоусунулася від роботи, не виконувала взятих на себе зобов'язань та відмовлялася надавати клієнтці будь-яку інформацію щодо руху її справи.

Розглянувши матеріали, 04 листопада 2025 року Дисциплінарна палата КДКА визнала дії Валентини Юрченко одноразовим грубим порушенням Правил адвокатської етики та Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Як покарання комісія призупинила її адвокатську діяльність на 1 рік.

Спроба оскарження в суді

Не погодившись із таким рішенням, Валентина Юрченко звернулася до Одеського окружного адміністративного суду. Прикметно, що у своєму позові адвокатка навіть не намагалася спростувати факт порушення обов'язків перед клієнткою. Її єдиним аргументом було нібито "грубе порушення процедури" — вона стверджувала, що КДКА не повідомила її належним чином про дату та час розгляду дисциплінарної справи.

Рішення суду: адвокатка знала про засідання

Суддя Костянтин Єфіменко, дослідивши докази, повністю розбив аргументи позивачки. Було встановлено, що КДКА діяла чітко за законом:

• Повідомлення про розгляд справи було надіслано рекомендованим листом на офіційну адресу робочого місця Юрченко (с. Барабой, Одеський район). Лист було успішно вручено їй 28.10.2025.
• Більше того, у жовтні позивачка особисто подавала до КДКА письмові пояснення по суті скарги та флеш-накопичувач із доказами.
• Під час візиту до комісії у жовтні вона спілкувалася з юрисконсультом КДКА, яка прямо повідомила їй дату та час засідання (04.11.2025).

Суд підкреслив, що процедурних порушень з боку КДКА не було, а сама Юрченко мала всі можливості бути присутньою на засіданні або надати вичерпні пояснення.

Підсумок

Суд відхилив клопотання Валентини Юрченко про виклик свідків та розгляд справи № 420/40218/25 у відкритому засіданні (справа розглядалася у письмовому провадженні через незначну складність) і постановив: у задоволенні позову відмовити повністю.

Прогуляла 8 судів та відзначилася скандальними заявами: суд підтвердив відсторонення адвокатки Марини Андріяшевської на рік

Дніпропетровський окружний адміністративний суд відмовив адвокатці Марині Андріяшевській у скасуванні рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (КДКА), яким її тимчасово позбавили права займатися адвокатською діяльністю. 

Відповідне рішення суд ухвалив 12 лютого 2026 року у справі № 160/34890/25.

Суть конфлікту: залишений клієнт та скарга судді

Підставою для жорсткого дисциплінарного покарання стала систематична неявка захисниці на судові засідання. Як встановив суд, у період з серпня 2024 по травень 2025 року адвокатка 8 разів поспіль проігнорувала розгляд кримінального провадження у Металургійному районному суді м. Кривого Рогу.

У п'яти випадках вона взагалі не попередила суд про свою відсутність, а у трьох – повідомила про неможливість прибути, але не надала жодних доказів поважності причин. Через це розгляд кримінальної справи затягнувся на багато місяців. Зрештою суддя Металургійного суду виніс ухвалу та звернувся до КДКА з вимогою притягнути адвокатку до відповідальності за зрив судового процесу.

Спілкування з комісією та «підтримка агресії РФ»

Коли дисциплінарна палата КДКА почала перевірку, спливли й інші скандальні подробиці. Оскільки в офіційному реєстрі адвокатів не було вказано електронної пошти Андріяшевської, член комісії спробував надіслати їй документи через месенджер «WhatsApp».

У відповідь, як зафіксовано в матеріалах справи, адвокатка відмовилася надати email, проявила нестриману та агресивну поведінку і навіть «висловила члену дисциплінарної палати зауваження у підтримання агресії рф проти України», супроводивши це питанням «чи злякався чого?».

Захист адвокатки: «Я була в Берліні та Одесі»

Не погодившись із рішенням про зупинення адвокатської ліцензії на один рік (ухваленим у жовтні 2025 року), Марина Андріяшевська подала позов до суду. Вона вимагала скасувати покарання, стверджуючи, що КДКА порушила процедуру, розглядала справу за її відсутності та не дала можливості захиститися. Вона пояснила, що не отримувала листів поштою, оскільки перебувала у відпустці в Одесі та Берліні, а членів комісії звинуватила в упередженості.

Що вирішив суд

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Н.В. Боженко, вивчивши матеріали, визнала доводи адвокатки повністю безпідставними.

Суд зазначив наступне:

• КДКА діяла виключно в рамках закону і надсилала всі повідомлення (загалом 4 рекомендовані листи) на офіційну робочу адресу адвокатки у Кривому Розі (вул. О. Васякіна). Те, що позивачка не забирала пошту, є її особистою безвідповідальністю.
• Адвокатка свідомо лукавить щодо своєї «необізнаності». Суд встановив, що вона чудово знала про дисциплінарне провадження, оскільки сама надсилала електронного листа з проханням перенести перше засідання через поїздку до Одеси, після чого просто ігнорувала подальший процес.
• Навіть у судовому позові Андріяшевська жодним чином не пояснила і не надала доказів того, чому вона 8 разів поспіль не з'явилася на захист свого клієнта в кримінальній справі.

У підсумку суд констатував: дії Марини Андріяшевської є прямим порушенням Правил адвокатської етики (ст. 7, 42, 44). Неявка в суди без поважних причин свідчить про неповагу до суду, інших учасників процесу та неналежний захист клієнта.

Позов адвокатки залишено без задоволення. Рішення КДКА про відсторонення її від адвокатської діяльності строком на один рік визнано повністю законним.

Суд дозволив не вказувати свою електронну пошту в скарзі на адвоката

Івано-Франківський окружний адміністративний суд став на бік громадянина і скасував низку суворих правил Національної асоціації адвокатів України (НААУ), які ускладнювали процедуру притягнення адвокатів до дисциплінарної відповідальності. 

Відповідне рішення суд ухвалив 18 лютого 2026 року у справі № 300/5340/25 за позовом Валерія Доненка.

Суть конфлікту

Позивач Валерій Доненко звернувся до суду з вимогою визнати протиправними та скасувати низку змін до «Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката», які були ухвалені Радою адвокатів України (РАУ) 13 грудня 2025 року (рішення № 149).

Нові правила містили жорсткі формальні вимоги. Зокрема, скаржник був зобов'язаний вказувати адресу своєї електронної пошти. На практиці це означало, що люди похилого віку, жителі віддалених сіл або просто особи без доступу до інтернету могли бути позбавлені права поскаржитися на недобросовісного захисника через таку формальність. Крім того, позивач оскаржував ускладнену процедуру реєстрації та попереднього розгляду самих скарг (пункти 20 та 21 Положення).

Що вирішив суд?

Суддя О.Л. Тимощук, розглянувши справу, задовольнив позов Валерія Доненка частково, але підтримав ключові вимоги громадянина:

• Імейл більше не обов'язковий. Суд визнав протиправним і скасував правило, яке вимагало обов'язково зазначати адресу електронної пошти під час подання скарги на адвоката.
• Скасування бюрократичних пунктів. Суд визнав незаконними пункти 20 та 21 нового Положення.
• Зобов'язання для НААУ. Суд зобов’язав Раду адвокатів України переписати скасовані пункти та привести їх у відповідність до старої Інструкції з діловодства від 2013 року. Очевидно, нові правила РАУ суперечили базовим нормам документообігу самої ж асоціації, ускладнюючи реєстрацію звернень громадян.

Повний текст судового рішення буде опубліковано 02 березня 2026 року. Після цього Національна асоціація адвокатів України матиме 30 днів, щоб оскаржити його у Восьмому апеляційному адміністративному суді. Якщо апеляцію не подадуть, рішення набере законної сили, і НААУ доведеться офіційно змінити свої правила.

Суд скасував дисциплінарне покарання для адвоката-військовослужбовця Іллі Костіна за «матюки» у Facebook: повістки слали в порожній офіс

Закарпатський окружний адміністративний суд задовольнив позов відомого адвоката, а нині військовослужбовця ЗСУ Іллі Костіна, та скасував рішення дисциплінарної палати КДКА Закарпатської області. Раніше комісія винесла йому попередження за використання ненормативної лексики в соцмережах.

Відповідне рішення суд ухвалив 9 лютого 2026 року (справа № 260/6591/24).

Суть конфлікту

Як випливає з матеріалів справи, Ілля Костін був мобілізований до лав Збройних Сил України у перший день повномасштабного вторгнення — 24 лютого 2022 року. У зв'язку з військовою службою, у листопаді 2022 року він офіційно зупинив своє право на заняття адвокатською діяльністю.

Проте на початку 2024 року членкиня Комітету з питань захисту прав людини Національної асоціації адвокатів України (НААУ) Тетяна Гнатюк написала на нього дві скарги. Причиною стали публікації Костіна на особистій сторінці у Facebook, де він використовував ненормативну лексику, що, на думку скаржниці, порушує Правила адвокатської етики.

Оскільки у КДКА Київської області члени палати заявили самовідводи і не зібрали кворуму, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури (ВКДКА) передала справу на розгляд на Закарпаття. 28 серпня 2024 року КДКА Закарпатської області притягнула Іллю Костіна до відповідальності, застосувавши стягнення у вигляді «попередження».

Позиція адвоката-військового

Ілля Костін, інтереси якого в суді представляв адвокат Роман Титикало, оскаржив це рішення. Головним аргументом стало те, що військовослужбовець взагалі не знав про суд над ним.

КДКА Закарпатської області надсилала всі повідомлення про дату та час розгляду скарг рекомендованими листами на адресу його київського офісу (вул. Іллінська, 8), вказану в Єдиному реєстрі адвокатів. Листи поверталися або отримувалися за довіреністю третіми особами, тоді як сам Ілля Костін перебував на фронті. Через це він був позбавлений права на захист: не міг надати пояснення, заявити відводи чи взяти участь у засіданні.

Представники органів адвокатури у суді наполягали, що діяли за законом, надсилаючи листи на офіційну адресу робочого місця, і зазначали, що навіть із зупиненим свідоцтвом адвокат зобов'язаний дотримуватися етики.

Що вирішив суд?

Суддя Тетяна Скраль стала на бік позивача. Суд зазначив, що формальне направлення листів на адресу офісу адвоката, який офіційно зупинив діяльність і служить у ЗСУ, не може вважатися належним повідомленням.

«ОСОБА_1 (Ілля Костін) є військовослужбовцем та фактично не здійснює адвокатську діяльність, у зв`язку з чим направлення повідомлень за адресою його робочого місця саме по собі не може вважатися належним підтвердженням його обізнаності про розгляд скарги. Альтернативних способів повідомлення матеріали справи не містять», — йдеться у рішенні суду.

Оскільки Іллю Костіна позбавили права на захист через процедурні порушення з боку КДКА, суд вирішив навіть не аналізувати самі дописи у Facebook (суть порушення), адже процедурний провал є абсолютною підставою для скасування рішення.

У підсумку Закарпатський окружний адміністративний суд визнав протиправним та скасував рішення КДКА Закарпатської області про попередження Іллі Костіну.

Юридичне фіаско: суд «забанив» позов відомої адвокатки Криворучко через грубі помилки та несплату збору

13 лютого 2026 року Закарпатський окружний адміністративний суд у справі № 260/294/26 залишив без руху позовну заяву адвокатки Лариси Криворучко, яка намагалася через суд «викреслити» Олексія Фазекоша з Єдиного реєстру адвокатів України (ЄРАУ). Як виявилося, професійна захисниця не змогла навіть технічно правильно скласти позовну заяву, чим викликала обґрунтовані зауваження судді.

https://erau.unba.org.ua/profile/24633

Позов проти всіх, але ні про що

Лариса Криворучко звернулася до суду з вимогою визнати протиправною бездіяльність Ради адвокатів Закарпатської області та Ради адвокатів України. Суть претензій — тривале не виключення з реєстру відомостей про адвоката Олексія Фазекоша,  який є головою Ради адвокатів Закарпатської області.

Однак, попри свій професійний статус, Криворучко припустилася цілої низки помилок, які є неприпустимими навіть для студента-першокурсника юрфаку, не те що для досвідченого адвоката.

Список «гріхів» Криворучко за версією суду:

Суддя З.Б. Плеханова в ухвалі від 13 лютого 2026 року детально розписала, чому цей позов наразі є «фількіною грамотою»:

1. Плутанина з адресами: Адвокатка зазначила адресу офісу в одному місці, адресу для листування — в іншому, а по тексту позову взагалі вказала третю адресу проживання. Суд так і не зрозумів, де насправді шукати позивачку.

2. Процесуальна безграмотність: Позивачка вказала двох відповідачів, але «забула» розписати зміст вимог до кожного з них окремо та надати відомості про їхні електронні кабінети.

3. Відсутність переліку документів: До заяви не було додано належного опису додатків, що є вимогою КАС України.

4. Пропущені строки: Криворучко оскаржує події річної давнини, хоча закон дає на це лише 6 місяців. Жодних поважних причин для поновлення строків вона не навела, посилаючись на сумнівні теорії про «триваючу бездіяльність».

https://reyestr.court.gov.ua/Review/134061890

Грошей немає, але ви тримайтеся

Окремим пунктом стоїть питання фінансів. Лариса Криворучко просила суд звільнити її від сплати судового збору (2662,40 грн), аргументуючи це «тривалою відсутністю доходів». Проте суд зауважив, що жодних доказів свого скрутного майнового стану (довідок про доходи чи декларацій) адвокатка не надала.

Адвокат без права на практику

Ситуація виглядає ще більш іронічно на фоні того, що право Лариси Криворучко на заняття адвокатською діяльністю наразі офіційно зупинено. Згідно з рішенням ДП КДКА Вінницької області, вона позбавлена права практикувати з 23 жовтня 2025 року по 23 квітня 2026 року за порушення закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Ймовірно, професійна дискваліфікація позначилися на якості підготовки процесуальних документів: суд констатував, що позовна заява не відповідає вимогам статей 160 та 161 КАСУ.

Наразі суд надав Криворучко 10 днів, щоб вона спробувала виправити свої помилки та все ж таки сплатила гроші в бюджет. Якщо «роботу над помилками» не буде виконано, позов буде повернуто автору без розгляду.