Взяла аванс та самоусунулася: Одеський суд підтвердив річне відсторонення адвокатки Валентини Юрченко від професії

23 лютого 2026 року Одеський окружний адміністративний суд повністю відмовив у задоволенні позову адвокатці Валентині Юрченко, яка намагалася скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (КДКА) Одеської області щодо зупинення її права на заняття адвокатською діяльністю строком на один рік.

advokat-yurchenko.com.ua

Суть конфлікту: гроші отримано, робота не виконана

У липні 2025 року до КДКА Одеської області надійшла скарга від громадянки. Жінка заявила, що уклала з адвокаткою Валентиною Юрченко договір про надання правової допомоги та сплатила їй гонорар наперед. Однак після отримання коштів Юрченко фактично самоусунулася від роботи, не виконувала взятих на себе зобов'язань та відмовлялася надавати клієнтці будь-яку інформацію щодо руху її справи.

Розглянувши матеріали, 04 листопада 2025 року Дисциплінарна палата КДКА визнала дії Валентини Юрченко одноразовим грубим порушенням Правил адвокатської етики та Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Як покарання комісія призупинила її адвокатську діяльність на 1 рік.

Спроба оскарження в суді

Не погодившись із таким рішенням, Валентина Юрченко звернулася до Одеського окружного адміністративного суду. Прикметно, що у своєму позові адвокатка навіть не намагалася спростувати факт порушення обов'язків перед клієнткою. Її єдиним аргументом було нібито "грубе порушення процедури" — вона стверджувала, що КДКА не повідомила її належним чином про дату та час розгляду дисциплінарної справи.

Рішення суду: адвокатка знала про засідання

Суддя Костянтин Єфіменко, дослідивши докази, повністю розбив аргументи позивачки. Було встановлено, що КДКА діяла чітко за законом:

• Повідомлення про розгляд справи було надіслано рекомендованим листом на офіційну адресу робочого місця Юрченко (с. Барабой, Одеський район). Лист було успішно вручено їй 28.10.2025.
• Більше того, у жовтні позивачка особисто подавала до КДКА письмові пояснення по суті скарги та флеш-накопичувач із доказами.
• Під час візиту до комісії у жовтні вона спілкувалася з юрисконсультом КДКА, яка прямо повідомила їй дату та час засідання (04.11.2025).

Суд підкреслив, що процедурних порушень з боку КДКА не було, а сама Юрченко мала всі можливості бути присутньою на засіданні або надати вичерпні пояснення.

Підсумок

Суд відхилив клопотання Валентини Юрченко про виклик свідків та розгляд справи № 420/40218/25 у відкритому засіданні (справа розглядалася у письмовому провадженні через незначну складність) і постановив: у задоволенні позову відмовити повністю.

Прогуляла 8 судів та відзначилася скандальними заявами: суд підтвердив відсторонення адвокатки Марини Андріяшевської на рік

Дніпропетровський окружний адміністративний суд відмовив адвокатці Марині Андріяшевській у скасуванні рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (КДКА), яким її тимчасово позбавили права займатися адвокатською діяльністю. 

Відповідне рішення суд ухвалив 12 лютого 2026 року у справі № 160/34890/25.

Суть конфлікту: залишений клієнт та скарга судді

Підставою для жорсткого дисциплінарного покарання стала систематична неявка захисниці на судові засідання. Як встановив суд, у період з серпня 2024 по травень 2025 року адвокатка 8 разів поспіль проігнорувала розгляд кримінального провадження у Металургійному районному суді м. Кривого Рогу.

У п'яти випадках вона взагалі не попередила суд про свою відсутність, а у трьох – повідомила про неможливість прибути, але не надала жодних доказів поважності причин. Через це розгляд кримінальної справи затягнувся на багато місяців. Зрештою суддя Металургійного суду виніс ухвалу та звернувся до КДКА з вимогою притягнути адвокатку до відповідальності за зрив судового процесу.

Спілкування з комісією та «підтримка агресії РФ»

Коли дисциплінарна палата КДКА почала перевірку, спливли й інші скандальні подробиці. Оскільки в офіційному реєстрі адвокатів не було вказано електронної пошти Андріяшевської, член комісії спробував надіслати їй документи через месенджер «WhatsApp».

У відповідь, як зафіксовано в матеріалах справи, адвокатка відмовилася надати email, проявила нестриману та агресивну поведінку і навіть «висловила члену дисциплінарної палати зауваження у підтримання агресії рф проти України», супроводивши це питанням «чи злякався чого?».

Захист адвокатки: «Я була в Берліні та Одесі»

Не погодившись із рішенням про зупинення адвокатської ліцензії на один рік (ухваленим у жовтні 2025 року), Марина Андріяшевська подала позов до суду. Вона вимагала скасувати покарання, стверджуючи, що КДКА порушила процедуру, розглядала справу за її відсутності та не дала можливості захиститися. Вона пояснила, що не отримувала листів поштою, оскільки перебувала у відпустці в Одесі та Берліні, а членів комісії звинуватила в упередженості.

Що вирішив суд

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Н.В. Боженко, вивчивши матеріали, визнала доводи адвокатки повністю безпідставними.

Суд зазначив наступне:

• КДКА діяла виключно в рамках закону і надсилала всі повідомлення (загалом 4 рекомендовані листи) на офіційну робочу адресу адвокатки у Кривому Розі (вул. О. Васякіна). Те, що позивачка не забирала пошту, є її особистою безвідповідальністю.
• Адвокатка свідомо лукавить щодо своєї «необізнаності». Суд встановив, що вона чудово знала про дисциплінарне провадження, оскільки сама надсилала електронного листа з проханням перенести перше засідання через поїздку до Одеси, після чого просто ігнорувала подальший процес.
• Навіть у судовому позові Андріяшевська жодним чином не пояснила і не надала доказів того, чому вона 8 разів поспіль не з'явилася на захист свого клієнта в кримінальній справі.

У підсумку суд констатував: дії Марини Андріяшевської є прямим порушенням Правил адвокатської етики (ст. 7, 42, 44). Неявка в суди без поважних причин свідчить про неповагу до суду, інших учасників процесу та неналежний захист клієнта.

Позов адвокатки залишено без задоволення. Рішення КДКА про відсторонення її від адвокатської діяльності строком на один рік визнано повністю законним.

Суд дозволив не вказувати свою електронну пошту в скарзі на адвоката

Івано-Франківський окружний адміністративний суд став на бік громадянина і скасував низку суворих правил Національної асоціації адвокатів України (НААУ), які ускладнювали процедуру притягнення адвокатів до дисциплінарної відповідальності. 

Відповідне рішення суд ухвалив 18 лютого 2026 року у справі № 300/5340/25 за позовом Валерія Доненка.

Суть конфлікту

Позивач Валерій Доненко звернувся до суду з вимогою визнати протиправними та скасувати низку змін до «Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката», які були ухвалені Радою адвокатів України (РАУ) 13 грудня 2025 року (рішення № 149).

Нові правила містили жорсткі формальні вимоги. Зокрема, скаржник був зобов'язаний вказувати адресу своєї електронної пошти. На практиці це означало, що люди похилого віку, жителі віддалених сіл або просто особи без доступу до інтернету могли бути позбавлені права поскаржитися на недобросовісного захисника через таку формальність. Крім того, позивач оскаржував ускладнену процедуру реєстрації та попереднього розгляду самих скарг (пункти 20 та 21 Положення).

Що вирішив суд?

Суддя О.Л. Тимощук, розглянувши справу, задовольнив позов Валерія Доненка частково, але підтримав ключові вимоги громадянина:

• Імейл більше не обов'язковий. Суд визнав протиправним і скасував правило, яке вимагало обов'язково зазначати адресу електронної пошти під час подання скарги на адвоката.
• Скасування бюрократичних пунктів. Суд визнав незаконними пункти 20 та 21 нового Положення.
• Зобов'язання для НААУ. Суд зобов’язав Раду адвокатів України переписати скасовані пункти та привести їх у відповідність до старої Інструкції з діловодства від 2013 року. Очевидно, нові правила РАУ суперечили базовим нормам документообігу самої ж асоціації, ускладнюючи реєстрацію звернень громадян.

Повний текст судового рішення буде опубліковано 02 березня 2026 року. Після цього Національна асоціація адвокатів України матиме 30 днів, щоб оскаржити його у Восьмому апеляційному адміністративному суді. Якщо апеляцію не подадуть, рішення набере законної сили, і НААУ доведеться офіційно змінити свої правила.

Суд скасував дисциплінарне покарання для адвоката-військовослужбовця Іллі Костіна за «матюки» у Facebook: повістки слали в порожній офіс

Закарпатський окружний адміністративний суд задовольнив позов відомого адвоката, а нині військовослужбовця ЗСУ Іллі Костіна, та скасував рішення дисциплінарної палати КДКА Закарпатської області. Раніше комісія винесла йому попередження за використання ненормативної лексики в соцмережах.

Відповідне рішення суд ухвалив 9 лютого 2026 року (справа № 260/6591/24).

Суть конфлікту

Як випливає з матеріалів справи, Ілля Костін був мобілізований до лав Збройних Сил України у перший день повномасштабного вторгнення — 24 лютого 2022 року. У зв'язку з військовою службою, у листопаді 2022 року він офіційно зупинив своє право на заняття адвокатською діяльністю.

Проте на початку 2024 року членкиня Комітету з питань захисту прав людини Національної асоціації адвокатів України (НААУ) Тетяна Гнатюк написала на нього дві скарги. Причиною стали публікації Костіна на особистій сторінці у Facebook, де він використовував ненормативну лексику, що, на думку скаржниці, порушує Правила адвокатської етики.

Оскільки у КДКА Київської області члени палати заявили самовідводи і не зібрали кворуму, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури (ВКДКА) передала справу на розгляд на Закарпаття. 28 серпня 2024 року КДКА Закарпатської області притягнула Іллю Костіна до відповідальності, застосувавши стягнення у вигляді «попередження».

Позиція адвоката-військового

Ілля Костін, інтереси якого в суді представляв адвокат Роман Титикало, оскаржив це рішення. Головним аргументом стало те, що військовослужбовець взагалі не знав про суд над ним.

КДКА Закарпатської області надсилала всі повідомлення про дату та час розгляду скарг рекомендованими листами на адресу його київського офісу (вул. Іллінська, 8), вказану в Єдиному реєстрі адвокатів. Листи поверталися або отримувалися за довіреністю третіми особами, тоді як сам Ілля Костін перебував на фронті. Через це він був позбавлений права на захист: не міг надати пояснення, заявити відводи чи взяти участь у засіданні.

Представники органів адвокатури у суді наполягали, що діяли за законом, надсилаючи листи на офіційну адресу робочого місця, і зазначали, що навіть із зупиненим свідоцтвом адвокат зобов'язаний дотримуватися етики.

Що вирішив суд?

Суддя Тетяна Скраль стала на бік позивача. Суд зазначив, що формальне направлення листів на адресу офісу адвоката, який офіційно зупинив діяльність і служить у ЗСУ, не може вважатися належним повідомленням.

«ОСОБА_1 (Ілля Костін) є військовослужбовцем та фактично не здійснює адвокатську діяльність, у зв`язку з чим направлення повідомлень за адресою його робочого місця саме по собі не може вважатися належним підтвердженням його обізнаності про розгляд скарги. Альтернативних способів повідомлення матеріали справи не містять», — йдеться у рішенні суду.

Оскільки Іллю Костіна позбавили права на захист через процедурні порушення з боку КДКА, суд вирішив навіть не аналізувати самі дописи у Facebook (суть порушення), адже процедурний провал є абсолютною підставою для скасування рішення.

У підсумку Закарпатський окружний адміністративний суд визнав протиправним та скасував рішення КДКА Закарпатської області про попередження Іллі Костіну.

Юридичне фіаско: суд «забанив» позов відомої адвокатки Криворучко через грубі помилки та несплату збору

13 лютого 2026 року Закарпатський окружний адміністративний суд у справі № 260/294/26 залишив без руху позовну заяву адвокатки Лариси Криворучко, яка намагалася через суд «викреслити» Олексія Фазекоша з Єдиного реєстру адвокатів України (ЄРАУ). Як виявилося, професійна захисниця не змогла навіть технічно правильно скласти позовну заяву, чим викликала обґрунтовані зауваження судді.

https://erau.unba.org.ua/profile/24633

Позов проти всіх, але ні про що

Лариса Криворучко звернулася до суду з вимогою визнати протиправною бездіяльність Ради адвокатів Закарпатської області та Ради адвокатів України. Суть претензій — тривале не виключення з реєстру відомостей про адвоката Олексія Фазекоша,  який є головою Ради адвокатів Закарпатської області.

Однак, попри свій професійний статус, Криворучко припустилася цілої низки помилок, які є неприпустимими навіть для студента-першокурсника юрфаку, не те що для досвідченого адвоката.

Список «гріхів» Криворучко за версією суду:

Суддя З.Б. Плеханова в ухвалі від 13 лютого 2026 року детально розписала, чому цей позов наразі є «фількіною грамотою»:

1. Плутанина з адресами: Адвокатка зазначила адресу офісу в одному місці, адресу для листування — в іншому, а по тексту позову взагалі вказала третю адресу проживання. Суд так і не зрозумів, де насправді шукати позивачку.

2. Процесуальна безграмотність: Позивачка вказала двох відповідачів, але «забула» розписати зміст вимог до кожного з них окремо та надати відомості про їхні електронні кабінети.

3. Відсутність переліку документів: До заяви не було додано належного опису додатків, що є вимогою КАС України.

4. Пропущені строки: Криворучко оскаржує події річної давнини, хоча закон дає на це лише 6 місяців. Жодних поважних причин для поновлення строків вона не навела, посилаючись на сумнівні теорії про «триваючу бездіяльність».

https://reyestr.court.gov.ua/Review/134061890

Грошей немає, але ви тримайтеся

Окремим пунктом стоїть питання фінансів. Лариса Криворучко просила суд звільнити її від сплати судового збору (2662,40 грн), аргументуючи це «тривалою відсутністю доходів». Проте суд зауважив, що жодних доказів свого скрутного майнового стану (довідок про доходи чи декларацій) адвокатка не надала.

Адвокат без права на практику

Ситуація виглядає ще більш іронічно на фоні того, що право Лариси Криворучко на заняття адвокатською діяльністю наразі офіційно зупинено. Згідно з рішенням ДП КДКА Вінницької області, вона позбавлена права практикувати з 23 жовтня 2025 року по 23 квітня 2026 року за порушення закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Ймовірно, професійна дискваліфікація позначилися на якості підготовки процесуальних документів: суд констатував, що позовна заява не відповідає вимогам статей 160 та 161 КАСУ.

Наразі суд надав Криворучко 10 днів, щоб вона спробувала виправити свої помилки та все ж таки сплатила гроші в бюджет. Якщо «роботу над помилками» не буде виконано, позов буде повернуто автору без розгляду.

Суд відмовився карати Лідію Ізовітову за «безстрокове» головування в НААУ, а апеляція фронту Криворучко провалилася через несплату збору

Полтавський окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні позову громадської організації, яка вимагала притягнути до дисциплінарної відповідальності голову Національної асоціації адвокатів України (НААУ) Лідію Ізовітову через нібито незаконне продовження її повноважень. Спроба оскаржити це рішення в апеляції також зазнала невдачі через процедурні помилки скаржників.

https://unba.org.ua/rau/izovitova

Суть спору: «узурпація» чи «інституційний континуїтет»?

Позивачем у справі виступила Громадська організація «Антикорупційний фронт Лариси Криворучко», яку представляє Лариса Криворучко, яка є сама адвокатом. Громадська організація звернулися до КДКА Полтавської області зі скаргою на Лідію Ізовітову, яка очолює українську адвокатуру з 2012 року.

На думку позивача, Ізовітова порушує закон, продовжуючи обіймати посаду голови Ради адвокатів України (РАУ) та НААУ після закінчення її другого п’ятирічного терміну, який сплив у листопаді 2022 року. Громадська організація назвала це «узурпацією влади».

Захист та сама Лідія Ізовітова апелювали до рішень РАУ (зокрема № 108 від 2022 року), які запровадили принцип «інституційного континуїтету». Він передбачає, що через воєнний стан керівництво адвокатури продовжує виконувати обов'язки до проведення нових виборів після закінчення війни.

Позиція суду першої інстанції

17 грудня 2025 року Полтавський окружний адміністративний суд (справа № 440/13810/25) визнав законним рішення полтавської КДКА про відмову у порушенні дисциплінарної справи.

Суд аргументував це тим, що рішення Ради адвокатів про продовження повноважень на час воєнного стану є чинними та не скасованими судом. Також суд відхилив посилання позивача на аналітичну записку Дослідницької служби Верховної Ради як на неналежний доказ і підкреслив, що не має права втручатися у дискреційні повноваження дисциплінарних органів адвокатури.

Провал в апеляції

Громадська організація спробувала оскаржити це рішення, проте 11 лютого 2026 року Другий апеляційний адміністративний суд повернув апеляційну скаргу заявнику.

Як зазначено в ухвалі суду, ще 26 січня 2026 року суд поновив громадській організації строк на оскарження, але залишив скаргу без руху через недоліки. Від позивача вимагалося:

1. Сплатити судовий збір.

2. Надіслати копію апеляційної скарги третій особі — Лідії Ізовітовій.

Скаржник отримав ухвалу в "Електронний кабінет", проте у відведений строк (до 6 лютого) не усунув недоліки та не сплатили збір.

Через це колегія суддів на чолі з М.О. Семененко ухвалила рішення повернути скаргу ГО «Антикорупційний фронт Лариси Криворучко».

Результат

Рішення суду першої інстанції, яке легітимізує перебування Лідії Ізовітової на посаді на підставі рішень РАУ воєнного часу, залишається в силі. Громадська організація Криворучко може подати касаційну скаргу на ухвалу протягом тридцяти днів.

Адвокат Лариса Криворучко заявляє суду про «скрутне становище» задля несплати збору, але знаходить кошти на позови про захист «честі та гідності»

Відома столична адвокатка Лариса Криворучко, право на заняття адвокатською діяльністю якої було зупинено дисциплінарними органами, опинилася у процесуальній пастці через несплату судового збору. Водночас, скаржачись на відсутність коштів в одній справі, юристка знаходить ресурси для ініціювання нових судових процесів в іншій.

Зупинена ліцензія та апеляція «без руху»

Як стало відомо з ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2026 року (справа № 120/15288/25), Лариса Криворучко намагається оскаржити рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (КДКА) Вінницької області.

Нагадаємо, рішенням дисциплінарної палати КДКА Вінницької області від 23.10.2025 року дію її адвокатського свідоцтва було зупинено строком на 6 місяців (до 23.04.2026). Не погоджуючись із цим, а також із зупиненням провадження у справі судом першої інстанції, Криворучко подала апеляцію.

Однак за подання скарги адвокатка не сплатила обов’язковий судовий збір у розмірі 2662,40 грн. Замість квитанції вона додала клопотання про звільнення від сплати, посилаючись на те, що адвокатура була її єдиним джерелом доходу, яке наразі заблоковане рішенням КДКА.

Суддя-доповідач Шидловський В.Б. відмовив у задоволенні цього клопотання. Суд аргументував це тим, що заявниця не надала жодних доказів свого «тяжкого майнового стану» (довідок про доходи, відсутність майна чи коштів на рахунках).

«Посилання позивача на те, що адвокатська діяльність є основним видом професійної діяльності... суд відхиляє, оскільки не надано підтвердження щодо відсутності інших джерел для існування», — йдеться в ухвалі суду.

Апеляційну скаргу залишено без руху, а Ларисі Криворучко дано 5 днів на пошук коштів.

Гроші на «честь і гідність» є?

Парадоксальність ситуації полягає в тому, що паралельно з процесом у Вінниці, де пані Криворучко намагається заощадити на судових витратах, вона виступає ініціатором іншого судового розгляду в Києві.

Згідно з даними порталу «Судова влада», у Деснянському районному суді міста Києва призначено до розгляду справу № 754/18754/25. У цьому провадженні Лариса Криворучко виступає позивачем проти громадянки Познахор Інни Василівни. Предмет позову — «захист честі, гідності та ділової репутації».

Найближче засідання у цій справі призначено на 13 лютого 2026 року.

Подання позовної заяви про захист честі та гідності також вимагає сплати судового збору. Той факт, що позивачка знайшла ресурс для фінансування позову проти фізичної особи в Києві, але заявляє про неможливість сплатити 2700 гривень за апеляцію щодо власної адвокатської діяльності, викликає логічні запитання щодо щирості її заяв про «скрутне матеріальне становище».

Вінницький суд відмовив адвокату Ларисі Криворучко у скасуванні дисциплінарної справи від КДКА

Вінницький окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні позову відомого адвоката Лариси Криворучко, яка вимагала визнати протиправним і скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (КДКА) Вінницької області про порушення дисциплінарної справи проти неї. Рішення суду було винесено 15 січня 2026 року у справі № 120/12479/25.

Справу ініціювала скарга від Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань (ДБР), подана в липні 2025 року. У скарзі йшлося про нібито неявку адвоката Криворучко на судові засідання та слідчі дії у кількох кримінальних справах, пов'язаних з її клієнтами. Зокрема, згадувалися випадки в Печерському районному суді Києва (справи № 757/22311/25-к, № 757/26919/25-к, № 757/26786/25-к), де, за твердженням скаржника, адвокат не з'явилася на виклики, незважаючи на повідомлення.

Криворучко, яка працює в Києві і зареєстрована в Раді адвокатів міста Києва, оскаржувала рішення КДКА Вінницької області від 28 серпня 2025 року. У позові вона стверджувала, що комісія не мала юрисдикції розглядати скаргу, оскільки її робоче місце – в Києві, а не у Вінниці. Крім того, адвокат заперечувала отримання повісток, відсутність доказів її повідомлення та стверджувала, що в її діях немає складу дисциплінарного проступку. Вона також ставила під сумнів повноваження членів КДКА Вінницької області, посилаючись на закінчення їхніх строків обрання та відсутність правонаступництва комісії після набрання чинності Законом "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" у 2012 році.

Суд, розглянувши справу в спрощеному провадженні без виклику сторін, дійшов висновку, що рішення КДКА є законним. У мотивувальній частині суддя Бошкова зазначила, що процедура перевірки скарги дотримана, а рішення про порушення справи є проміжним і не означає притягнення до відповідальності – воно лише констатує наявність ознак проступку для подальшого розслідування. Суд послався на Закон "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та практику Верховного Суду, підкресливши, що КДКА Вінницької області мала право розглядати скаргу через несформованість КДКА Києва (рішення Ради адвокатів України №128 від 2021 року).

"Неможливість розгляду в Києві через відсутність кворуму не може бути підставою для уникнення перевірки", – йдеться в рішенні суду, посилаючись на постанови Верховного Суду (зокрема, №826/3443/18 від 2020 року).

Третіми особами в справі були Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури (ВКДКА) та Головне слідче управління ДБР, які заперечували проти позову. ВКДКА підкреслила, що скерування скарги до Вінниці було законним для забезпечення об'єктивності, а ДБР наголосило на відсутності порушень процедури.

Лариса Криворучко, яка представляла інтереси клієнтів у резонансних справах, має 30 днів на оскарження рішення в апеляційному порядку. Сама адвокат у позові наголошувала, що скарга ДБР є безпідставною, а її клієнти не мають претензій до якості наданої допомоги. "Про якість правничої допомоги може судити виключно клієнт, а не скаржник чи КДКА", – йшлося в аргументах позивачки.

Через «Розетку» продають спецзасоби для негласного зняття інформації

На маркетплейсі «Rozetka.ua», у магазинах ZOOM Store, Kutibo, Beiny Store, SPARKS та Greenroom, вільно продається прихована Wi-Fi камера, замаскована під звичайну розетку або адаптер живлення.

У характеристиці товару прямо зазначено, що пристрій дозволяє записувати відео, аудіо та фото, має виявлення руху й віддалений доступ через інтернет — тобто відповідає ознакам спеціального технічного засобу для негласного отримання інформації.

🔹Такі пристрої заборонено не лише використовувати, а й продавати або купувати без спеціального дозволу державних органів.

🔹 Відповідальність передбачена статтею 359 Кримінального кодексу України:

Незаконне придбання, збут або використання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації —

караються штрафом, обмеженням волі до 4 років або позбавленням волі на той самий строк.

📌 Тобто як продавець, так і покупець подібних «розеток із камерою» можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності.

Печерський суд Києва залишив без руху позов адвоката Шевчука до Етичної ради ВРП через процесуальні порушення

Печерський районний суд міста Києва залишив без руху позовну заяву адвоката Шевчука Олексія Анатолійовича, який звернувся до суду з вимогою захисту честі, гідності та ділової репутації, а також визнання інформації недостовірною. Ухвалу про це винесла суддя В. В. Єрмічова 20 серпня 2025 року, посилаючись на недоліки в оформленні документів та недотримання вимог Цивільного процесуального кодексу України (ЦПК).

Олексій Шевчук

Згідно з текстом ухвали (справа № 757/30805/25-ц), адвокат Шевчук, виступаючи як позивач, подав позов проти Етичної ради, в інтересах якої діє Вища рада правосуддя. Предметом спору стало рішення Етичної ради № 28 від 10 березня 2023 року про невідповідність кандидата на посаду члена Вищої ради правосуддя критеріям професійної етики та доброчесності.

Суддя встановила, що позовна заява не відповідає вимогам статей 175-177 ЦПК. Зокрема, додані до позову письмові докази не були засвідчені позивачем у встановленому законом порядку. "Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення", – йдеться в ухвалі.

Крім того, позовні вимоги містять елементи клопотання, наприклад, прохання витребувати у відповідача певні документи, такі як рішення № 28 та запит на надання пояснень. Однак це не відповідає вимогам статті 183 ЦПК, через що суд не може розглянути клопотання по суті. "Позивачу слід уточнити зміст позовних вимог та, за необхідності, надати клопотання про витребування документів, оформлене відповідно до вимог ст. 183 ЦПК України", – зазначила суддя.

Відповідно до статті 185 ЦПК, позивачу надано триденний строк для усунення недоліків з дня отримання ухвали. У разі невиконання вимог суду позовну заяву буде вважати неподаною та повернуто позивачеві разом з усіма доданими документами. Ухвала не підлягає апеляційному оскарженню, але повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду після усунення порушень.

Дата постановлення ухвали – 20 серпня 2025 року – пояснюється тривалим перебуванням судді на лікарняному. Наразі немає інформації про те, чи усунув адвокат Шевчук вказані недоліки.

Див.: "Печерський райсуд повернув адвокату Шевчуку його позов до Етичної ради"

Велика Палата Верховного Суду відмовила адвокату Шевчуку в оскарженні рішення ВРП щодо дисциплінарної скарги на суддю

Велика Палата Верховного Суду відмовила адвокату Шевчуку в оскарженні рішення ВРП щодо дисциплінарної скарги на суддю

11 вересня 2025 року Велика Палата Верховного Суду України відхилила апеляційну скаргу адвоката Олексія Шевчука на ухвалу Касаційного адміністративного суду, яка відмовила у відкритті провадження у справі про оскарження рішення Вищої ради правосуддя (ВРП). Таким чином, суд підтвердив, що рішення дисциплінарних палат ВРП про залишення скарг без розгляду не підлягають судовому оскарженню.

Олексій Шевчук

Справа № 990/212/25 стосується спроби Шевчука оскаржити пункт 2 рішення Третьої Дисциплінарної палати ВРП від 2 квітня 2025 року. У скарзі адвокат вимагав визнати протиправним рішення про залишення без розгляду його дисциплінарної скарги на дії судді Галицького районного суду міста Львова Людмили Мироненко. Шевчук стверджував, що суддя порушила адвокатські гарантії під час розгляду справи № 461/6228/23, надавши дозвіл на доступ до документів адвоката за клопотанням неуповноваженого суб'єкта.

Касаційний адміністративний суд 20 травня 2025 року відмовив у відкритті провадження, посилаючись на те, що такі ухвали ВРП не підлягають оскарженню відповідно до Закону "Про Вищу раду правосуддя". Шевчук оскаржив це рішення, аргументуючи, що воно порушує його право на доступ до суду та верховенство права. Він наполягав, що є учасником правовідносин у дисциплінарному провадженні та що безкарність суддів унеможливлює справедливий суд.

Велика Палата, розглянувши справу в письмовому провадженні, дійшла висновку, що апеляція не підлягає задоволенню. У постанові зазначається, що законодавство (зокрема, статті 44 та 51 Закону № 1798-VIII) не передбачає судового оскарження рішень про залишення скарг без розгляду. "Оцінювати дії судді має право лише ВРП, і її рішення створюють юридичні наслідки для судді, а не для скаржника", – йдеться в постанові. Суд також підкреслив, що скаржник може повторно подати скаргу до ВРП, якщо вона відповідатиме вимогам.

Велика Палата відхилила клопотання Шевчука про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін, посилаючись на характер правовідносин. Відповідач – ВРП – не подав відзиву на апеляцію.

Це рішення є остаточним і оскарженню не підлягає.

Олексій Шевчук, адвокат, поки що не коментував рішення суду. ВРП також не надала офіційних заяв щодо справи.

Учасниця бойових дій на полі бою, але не в суді: Безуглій відмовили у пільзі на сплату судового збору

02 вересня 2025 року Київський апеляційний суд залишив без руху апеляційну скаргу адвокатки Яни Бабенко, яка представляє інтереси Мар’яни Безуглої, через несплату судового збору. Про це йдеться в ухвалі суду від 02 вересня 2025 року, оприлюдненій у справі № 757/36251/24-ц.

Скандал розгорнувся навколо позову бригадного генерала ЗСУ Василя Зубанича до народної депутатки Мар’яни Безуглої щодо захисту честі, гідності та ділової репутації. Позивач вимагав спростування інформації, розміщеної Безуглою у соціальній мережі Facebook, а також відшкодування моральної шкоди. Печерський районний суд міста Києва 20 лютого 2025 року частково задовольнив позов, визнавши недостовірною інформацію, опубліковану Безуглою, та зобов’язавши її спростувати її, а також сплатити 1 грн моральної шкоди та 24 081,50 грн витрат на експертизу.

Адвокатка Безуглої, Яна Бабенко, подала апеляційну скаргу, стверджуючи, що її клієнтка звільнена від сплати судового збору як учасник бойових дій відповідно до Закону України «Про судовий збір». На підтвердження вона надала посвідчення ветерана війни від 16 вересня 2016 року. Проте суд встановив, що пільга не застосовується до цієї справи, оскільки позов не стосується захисту прав, пов’язаних зі статусом учасника бойових дій.

Згідно з чинним законодавством, судовий збір за подання апеляційної скарги становить 6 358,80 грн, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028 грн на 1 січня 2025 року). Суд залишив апеляційну скаргу без руху, надавши стороні захисту п’ять днів для усунення недоліків шляхом сплати збору або надання документів, що підтверджують право на пільгу.

У разі невиконання вимог суду апеляційну скаргу можуть визнати неподаною та повернути.


Яна Бабенко - адвокатка року-2024 з воєнного права за версією Асоціації Адвокатів України.

Через невміння адвокатом користуватися "Електронним судом", Верховний Суд повернув позов Боголюбова до Президента

07 серпня 2025 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду виніс ухвалу у справі № 990/370/25, якою повернув позовну заяву, подану адвокатом Суховим Юрієм Миколайовичем від імені позивача Боголюбова Геннадія Борисовича. Причиною повернення стало порушення процедури подання документів через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему (ЄСІТС), зокрема підсистему «Електронний суд».

ілюстративне зображення

Про це пише "Темна сторона" з посиланням на Єдиний державний реєстр судових рішень (https://reyestr.court.gov.ua/Review/129390458).

Згідно з ухвалою, адвокат Юрій Сухов подав позовну заяву до Президента України Зеленського Володимира Олександровича з вимогою визнати протиправним та скасувати Указ Президента від 12 лютого 2025 року № 81/2025 в частині, що стосується застосування санкцій до Геннадія Боголюбова, а також стягнути 400 000 гривень моральної шкоди. Однак заява не була сформована належним чином у підсистемі «Електронний суд», а лише додана як додаток до супровідного листа, що суперечить пункту 26 Положення про порядок функціонування ЄСІТС та пункту 12 Інструкції користувача Електронного кабінету.

Верховний Суд зазначив, що процесуальне законодавство вимагає від адвокатів обов’язкової реєстрації електронного кабінету в ЄСІТС та подання документів в електронній формі виключно через цю систему з використанням електронного підпису. Неправильне оформлення позовної заяви призвело до її повернення без розгляду, оскільки вона вважається не підписаною відповідно до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Це не перший випадок, коли адвокат Юрій Сухов допускає процесуальні порушення, що викликає занепокоєння щодо його професійної компетентності. Позивач має право повторно звернутися до суду, виправивши недоліки, однак такі інциденти можуть затримувати розгляд справи та ускладнювати захист прав клієнта.