30 квітня 2026 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалив рішення повернути касаційну скаргу, подану громадянином Андрієм Карповичем в інтересах адвокатки Лариси Криворучко. Справа стосувалася тривалого конфлікту щодо юрисдикції дисциплінарних проваджень та правомірності рішень органів адвокатського самоврядування.
Коротко про головне:Позивач (Заявник): адвокатка Криворучко Лариса Сергіївна.
Представник позивача: громадянин Карпович Андрій Петрович.
Відповідачі: Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури (ВКДКА), КДКА Донецької області, КДКА Київської області.
Суть спору: визнання протиправними дій щодо «перенаправлення» матеріалів справи між регіональними КДКА та скасування рішень дисциплінарних органів щодо позивачки.
Передісторія конфлікту
Справа №320/37329/23 розкриває складний маршрут дисциплінарного провадження. Лариса Криворучко звернулася до суду через те, що ухвалу Київського апеляційного суду щодо неї було спочатку направлено до КДКА Київської області, звідти перенаправлено до КДКА м. Києва, а згодом, за рішенням голови ВКДКА Сергія Вилкова, передано на розгляд до КДКА Донецької області.
Позивачка вимагала визнати такі "міграції" справи протиправними, а також скасувати подальші рішення КДКА Донецької області (від 12.06.2023) та ВКДКА (від 22.09.2023).
Суди попередніх інстанцій продемонстрували різні позиції:
Київський окружний адміністративний суд (25.03.2025) став на бік позивачки, скасувавши рішення КДКА Донецької області та ВКДКА.
Шостий апеляційний адміністративний суд (17.03.2026) скасував це рішення: позов щодо КДКА Донецької області суд залишив без розгляду, а у вимогах до ВКДКА — відмовив повністю.
"Захист прав 72 тисяч адвокатів": аргументи для касації
Не погодившись із рішенням апеляції, представник позивачки Андрій Карпович подав касаційну скаргу. Оскільки справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження, для її допуску до касації потрібно було довести її «винятковість» або «фундаментальне значення».
Карпович наголошував, що ця справа виходить за межі індивідуального спору та зачіпає права близько 72 000 адвокатів України. Він вказував на системну проблему: органи адвокатського самоврядування нібито своїми підзаконними актами фактично змінюють законодавчо встановлену юрисдикцію дисциплінарних проваджень. За словами представника, відсутність єдиної практики Верховного Суду з цього питання створює «масовий ризик незаконного притягнення адвокатів до відповідальності».
Чому Верховний Суд відмовив?
Суддя-доповідач О.В. Кашпур, проаналізувавши матеріали, відхилила ці аргументи і повернула скаргу заявнику з процесуальних підстав:
Брак конкретики: Суд зазначив, що доводи про "фундаментальне значення" ґрунтуються виключно на припущеннях скаржника. У скарзі не було наведено конкретних прикладів або статистики, які б доводили, що суди по-різному вирішують аналогічні справи.
Відсутність підстав: Скаржник не послався на конкретний пункт частини 4 статті 328 КАС України (наприклад, неправильне застосування норм матеріального права) та не обґрунтував його належним чином.
Спрощене провадження: Аргументи скаржника про те, що справа складна і суд першої інстанції помилково розглядав її за спрощеною процедурою без виклику сторін, також були відхилені. Суд пояснив, що справа не підпадає під виключний перелік тих, що вимагають лише загального провадження.
"Саме по собі настання для особи несприятливих правових наслідків у зв'язку з прийняттям судового рішення, як і незгода з таким рішенням, не є ознакою винятковості справи", — підкреслено в ухвалі Верховного Суду.
Що далі?
Ухвала про повернення касаційної скарги набула законної сили з моменту підписання і не підлягає оскарженню. Водночас Верховний Суд традиційно роз'яснив, що повернення документа не позбавляє позивачку та її представника права на повторне звернення, якщо вони виправлять вказані процесуальні недоліки.
Немає коментарів:
Дописати коментар