Поки тисячі українців тримають фронт без надії на демобілізацію, у тилу розгортаються дивовижні історії «військової кар'єри» відомих юристів. Один із найяскравіших прикладів — скандально відомий адвокат Олексій Шевчук. Його історія служби в ЗСУ більше схожа на короткометражний фільм, де головний герой - офіцер-адвокат встигає все: 23 лютого захистити дисертацію, 24 лютого одягнути форму, попрацювати в тиловій адміністрації та... раптово звільнитися саме тоді, коли в країні виникла потреба в кожному військовому.
Служба «у відрядженні»
Згідно з публічними даними, Олексій Шевчук мобілізувався на початку повномасштабного вторгнення. Проте, замість окопів чи штабної роботи у військовій частині, він «майже рік очолював Координаційний центр при Львівській ОВА». Сам Шевчук в інтерв’ю пояснював це просто: «офіцери запасу були непотрібні», тому його «відрядили займатися логістикою».
Проте вже в серпні 2023 року адвокат поновлює своє право на професійну діяльність. Це означає одне — він офіційно звільнився з лав ЗСУ. Але на якій підставі?
Парадокс ВЛК та «постійного догляду»
Існують дві неофіційні, але найбільш вірогідні версії його демобілізації. І обидві викликають величезні запитання у військовослужбовців.
1. Версія «Хворий офіцер»: Якщо Шевчук звільнився через непридатність за станом здоров’я (висновок ВЛК), то як це узгоджується з його гіперактивним способом життя? Людина, яка визнана настільки хворою, що не може служити навіть у тилу, сьогодні:
- працює речником Національної асоціації адвокатів України;
- очолює Комітет НААУ з питань лобіювання;
- керує новоствореною «Національну асоціацію лобістів України»»;
- бере участь у конкурсах на посади в САП та навіть претендує на крісло судді Міжнародного кримінального суду в Гаазі.
Чи не занадто важкий графік для «непридатної» за станом здоров'я особи?
2. Версія «Турботливий опікун»: Якщо підставою став догляд за особою з інвалідністю (ст. 26 Закону "Про військовий обов'язок і військову службу"), виникає ще більше сумнівів. Закон вимагає постійного стороннього догляду. Як можна здійснювати такий догляд, постійно перебуваючи в ефірах, на засіданнях комісій у Києві, подорожуючи між містами та плануючи переїзд до Нідерландів (у разі обрання суддею МКС)?
Запит на справедливість
Виникають цілком логічні запитання:
- Чи не був висновок ВЛК результатом зловживання впливом?
- Чи проводилася перевірка факту здійснення «постійного догляду»?
- На якій підставі діючий на той момент офіцер перебував на цивільній посаді замість військової частини?
В умовах, коли країна виснажена війною, а питання справедливості мобілізації стоїть як ніколи гостро, «кейс Шевчука» може стати лакмусовим папірцем. Це історія про те, чи існують в Україні «особливі» офіцери, для яких армія — це лише вдалий фон для фото у Facebook, а закон про звільнення — лише зручна шпарина для повернення до комфортного життя.
Доповнення.
Немає коментарів:
Дописати коментар