У Харкові засудили жінку, яка вербувала дівчат у сексуальне рабство до Німеччини: вона отримала умовний термін

Слобідський районний суд міста Харкова виніс вирок у справі про торгівлю людьми. Обвинувачена Ксенія Чавдар, уродженка Одеської області, визнана винною у вербуванні жінок для сексуальної експлуатації в Берліні, однак була звільнена від тюремного ув'язнення з іспитовим строком.

Про це стало відомо з вироку суду від 27 січня 2026 року (справа № 641/5034/25).

Деталі злочинної схеми

Слідство встановило, що у травні 2025 року обвинувачена організувала схему вивезення жінок за кордон. Зловмисниця підшукувала у Харкові дівчат, які перебували у скрутному матеріальному становищі та вразливому стані, що обмежувало їхню здатність усвідомлювати свої дії.

Жінка обіцяла жертвам роботу та організовувала їх переміщення до Федеративної Республіки Німеччина для надання сексуальних послуг. Зокрема, у матеріалах справи зафіксовано кілька епізодів:

• У середині травня 2025 року обвинувачена відправила одну з потерпілих автобусом «Харків-Берлін». Після прибуття дівчину сексуально експлуатували протягом двох тижнів.

• Ще трьох жінок обвинувачена намагалася завербувати протягом травня, ведучи з ними телефонні переговори та домовляючись про виїзд. Як з’ясувалося, вербування відбувалося під контролем правоохоронців через особу, яка погодилася на конфіденційне співробітництво.

Зловмисницю затримали 28 травня 2025 року, під час обшуку у неї вилучили мобільний телефон iPhone 13 Pro, який використовувався для скоєння злочину.

Судовий розгляд та вирок

У судовому засіданні Ксенія Чавдар повністю визнала свою провину та розкаялася. Вона відшкодувала завдану шкоду потерпілим. Представник потерпілих підтвердив цей факт і просив суд не позбавляти обвинувачену волі.

Враховуючи щире каяття, відсутність попередніх судимостей, молодий вік обвинуваченої та позицію потерпілих, суд вирішив застосувати м'якше покарання.

Суд визнав жінку винною за ч. 2 ст. 149 КК України (торгівля людьми) та призначив їй покарання у вигляді 5 років позбавлення волі. Однак на підставі ст. 75 КК України її звільнили від відбування реального покарання з іспитовим строком на 3 роки.

Обвинувачену звільнили з-під варти безпосередньо в залі суду. Також вона має сплатити на користь держави понад 15 тисяч гривень за проведення експертиз, а її телефон конфісковано в дохід держави як знаряддя злочину.

«Поховав» жінку заради нерухомості: у Дніпрі засудили чоловіка за аферу на 11 мільйонів

Індустріальний районний суд міста Дніпра виніс вирок у гучній справі про масштабне шахрайство з нерухомістю. Олександра Семісалова, уродженця смт Солоне, визнано винним у незаконному заволодінні майном родини Прядко на загальну суму понад 11,4 млн гривень.

Відповідне рішення суд ухвалив 16 січня 2026 року (№ 201/7787/23).

Суть схеми: підроблені довіреності з Кіпру та «смерть» жертви

Слідство встановило, що у 2014–2015 роках Семісалов разом зі спільниками розробив план заволодіння майном Олени та Наталії Прядко. Зловмисникам стало відомо, що жінки разом із родиною проживають у Республіці Кіпр і не користуються своєю нерухомістю у Дніпрі та області.

Скориставшись відсутністю власників, аферисти виготовили пакет підроблених документів. Зокрема, йшлося про генеральні довіреності, нібито посвідчені нотаріусами у Ларнаці та Нікосії (Кіпр). На підставі цих паперів нерухомість потерпілих — квартири, паркувальні місця та торгівельний комплекс — була переоформлена на підставних осіб та фіктивні фірми через договори позики та іпотеки.

Особливий цинізм схеми полягав у тому, що для зняття арешту з майна та блокування спроб Олени Прядко захистити свою власність, зловмисники використовували підроблене свідоцтво про її смерть. У суді було доведено, що Семісалов намагався оскаржити скасування актового запису про смерть живої потерпілої, щоб зберегти контроль над вкраденими активами.

Що втратили потерпілі

Серед об'єктів, якими заволоділи шахраї:

• Торгівельний комплекс площею понад 1100 кв. м;
• Кілька квартир у Дніпрі;
• Комерційні приміщення (кафе-магазини);
• Паркувальні місця.

Експертизи підтвердили, що підписи від імені Олени та Наталії Прядко на документах були підробленими, а самі жінки в дні «укладання угод» перебували за кордоном.

Позиція сторін та вирок

Під час судового засідання Олександр Семісалов свою провину не визнав. Він стверджував, що не знайомий з потерпілими та не має відношення до підроблених документів. Втім, його причетність підтвердили покази свідків (зокрема й тих, хто вже відбуває покарання за цю ж аферу), дані мобільних операторів та матеріали обшуків.

Потерпілі, які давали свідчення через представника, вимагали суворого покарання — 12 років позбавлення волі, вказуючи на погрози, що надходили на їхню адресу, та моральний тиск через фальсифікацію смерті.

Суд кваліфікував дії Семісалова за ч. 4 ст. 190 (шахрайство в особливо великих розмірах, вчинене організованою групою) та ч. 4 ст. 358 КК України.

Вердикт суду:

За статтею про підробку документів Семісалова звільнили від покарання у зв'язку зі спливом строків давності (злочин вчинено понад 10 років тому).

За шахрайство йому призначено покарання у вигляді 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

15 років тюрми за фото блокпостів та гуртожитку СБУ: Печерський суд виніс вирок киянці за державну зраду

Печерський районний суд міста Києва у справі № 752/12364/22 визнав винною у державній зраді киянку Тетяну Жемчугову. За співпрацю з ворогом та коригування ударів по столиці її засуджено до 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

Суть справи: «Агентурна мережа» в месенджерах

Як встановив суд, у період з березня по червень 2022 року, коли Україна відбивала повномасштабне вторгнення РФ, пенсіонерка Тетяна Жемчугова вступила у змову зі своїм цивільним чоловіком, який з 2019 року проживає в окупованому Криму.

Завдання вона отримувала через месенджери (зокрема «Zello»). Чоловік координував її дії, надсилаючи інструкції від російських спецслужб: збирати дані про пересування українських військ, дислокацію блокпостів, об’єктів критичної інфраструктури та військових частин у Києві та області.

Що саме фотографувала зрадниця?

Слідство та суд довели, що Жемчугова здійснила фотофіксацію з координатами понад 20 стратегічних об'єктів, серед яких:

• Блокпости на в’їздах до Києва (Одеський напрямок, Кільцева дорога);
• Військова частина ;
• Гуртожиток СБУ;
• Міжнародний аеропорт «Київ» (Жуляни);
• Завод цивільної авіації;
• Позиції ЗСУ та пересування військової техніки (зокрема гелікоптерів Мі-8).

Затримання: пильність студентів

Зрадницю викрили випадкові перехожі. 26 червня 2022 року студенти помітили жінку на вулиці, яка просовувала руку з телефоном крізь отвір у паркані військової частини. Коли її попросили показати фото, вона почала агресивно поводитися та намагалася втекти, попутно видаляючи знімки з телефону. Студенти викликали поліцію, яка затримала жінку.

Докази: «Фотографуй акуратно і не забудь стерти»

Головним доказом у справі став мобільний телефон Redmi Note 5A. Експерти змогли відновити видалені файли та голосові повідомлення. В одному з аудіозаписів чоловік із Криму каже Жемчуговій: «Фотографуй акуратно... цікавить тільки конкретика з упевненістю до 100%... підтвердь, що не забудеш стерти».

В іншому записі обвинувачена сама звітує: «Щас просто думаю куда рвануть... Поеду наверное сфотографирую вот эти антены».

Позиція захисту та вирок

У суді Жемчугова провину не визнала. Вона стверджувала, що фотографувала «некрасиві графіті», пам'ятники та магазини з дивними назвами (наприклад, магазин «Поляниця»), щоб показати чоловікові, «як змінився Київ». Версію про роботу на спецслужби РФ назвала фальсифікацією, а виявлений телефон — «підкинутим».

Суд визнав ці доводи безпідставними та такими, що повністю спростовуються експертизами та свідченнями очевидців.

Рішення суду:

• Визнати Жемчугову Тетяну Анатоліївну винною за ч. 2 ст. 111 КК України (Державна зрада в умовах воєнного стану).
• Призначити покарання — 15 років позбавлення волі.
• Застосувати конфіскацію всього майна, що належить їй на праві власності.
• Здійснено спеціальну конфіскацію мобільного телефону, який був інструментом злочину.

9 років тюрми та конфіскація двох BMW: ВАКС заочно оголосив вирок ректору Донецького медуніверситету Петру Кондратенку

Вищий антикорупційний суд (ВАКС) визнав винним у хабарництві та легалізації доходів ректора Донецького національного медичного університету (ДНМУ) Петра Кондратенка. Його засудили до 9 років позбавлення волі.

Суддями встановлено, що у 2018 році Кондратенко, очолюючи державний ВНЗ, налагодив схему вимагання хабарів від компанії-рекрутера, яка займалася набором іноземних студентів для навчання в Україні (ТОВ «Українські медичні послуги»).

Автомобілі в обмін на накази

За версією обвинувачення, яку підтвердив суд, ректор штучно блокував підписання наказів про зарахування іноземних абітурієнтів на навчання. Щоб «вирішити проблему», він висунув представнику компанії вимогу придбати для нього та його родини два коштовні позашляховики:

• BMW X3 вартістю близько 1,27 млн грн (отриманий у лютому 2018 року).
• BMW X5 вартістю понад 1,64 млн грн (придбаний у червні 2018 року).

Загальна сума неправомірної вигоди у вигляді автомобілів становила майже 3 мільйони гривень, що є особливо великим розміром.

Схема маскування та «відмивання»

Щоб приховати корупційне походження майна, Кондратенко оформлював автомобілі на підставних осіб («фунтів»), які фактично машинами не користувалися. Зокрема:

• BMW X3 був зареєстрований на номінального власника, а згодом переоформлений на матір зятя ректора.
• У щорічній декларації посадовець намагався легалізувати користування авто, вказавши неіснуючий договір позички.

Суд визнав ці дії маскуванням незаконного набуття майна, що кваліфікується як відмивання доходів (ст. 209 КК України).

Вирок суду

Судовий розгляд проходив за процедурою in absentia (спеціальне судове провадження), оскільки обвинувачений перебуває на непідконтрольній території або в зоні бойових дій.

Колегія суддів ухвалила:

• Визнати Петра Кондратенка винним за ч. 4 ст. 368 та ч. 1 ст. 209 КК України.
• Призначити остаточне покарання — 9 років позбавлення волі.
• Заборонити обіймати керівні посади у вищих навчальних закладах строком на 3 роки.
• Застосувати повну конфіскацію майна обвинуваченого.
• Застосувати спеціальну конфіскацію до обох автомобілів BMW, які наразі перебувають на відповідальному зберіганні.

Також засуджений має сплатити понад 64 тисячі гривень за проведення судових експертиз. Вирок набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження (30 днів). Строк відбування покарання рахуватиметься з моменту фактичного затримання Кондратенка.

4,5 роки тюрми за підбурювання до хабаря: ВАКС оголосив вирок адвокату Олексію Панасенку

19 січня 2026 року Вищий антикорупційний суд (ВАКС) у справі № 991/854/24 визнав винним адвоката Олексія Панасенка у підбурюванні до надання неправомірної вигоди прокурору Офісу Генерального прокурора. Юриста засудили до реального терміну покарання та взяли під варту безпосередньо у залі суду.

Суть справи: «послуги» за $5 000

Як встановив суд, у квітні 2023 року адвокат Олексій Панасенко, який здійснював захист однієї з підозрюваних у справі про незаконний гральний бізнес (злочинна організація «Босс»), вирішив «допомогти» іншій фігурантці цього ж провадження.

Панасенко переконав жінку, що має особливі стосунки з прокурором Офісу Генпрокурора Дмитром Вахновським. За словами адвоката, за 5 000 доларів США прокурор міг би посприяти у виділенні матеріалів щодо неї в окреме провадження та подальшому звільненні від кримінальної відповідальності за статтею про участь у злочинній організації (ч. 2 ст. 255 КК України).

Маскування під гонорар та підробка документів

Для конспірації Панасенко розробив цілу схему:

• Фіктивний договір: Хабар мав передаватися під виглядом офіційної оплати адвокатських послуг його об’єднанню «ІПСО ЮРЕ ГРУП».
• Фабрикація доказів: Адвокат власноруч готував проєкти заяв про злочин та протоколи допитів, які мали бути датовані «заднім числом». Це мало створити видимість, ніби підозрювана добровільно повідомила про злочин ще до вручення їй підозри, що є юридичною підставою для звільнення від відповідальності.

Жінка, яку підбурювали до надання хабаря, звернулася до НАБУ і подальші зустрічі відбувалися під контролем правоохоронців.

Позиція захисту та рішення суду

У суді Олексій Панасенко свою провину не визнав. Він стверджував, що $5 000 — це був його законний гонорар за юридичну допомогу, а справу проти нього назвав «провокацією».

Проте колегія суддів ВАКС, дослідивши записи негласних слідчих дій (НСРД), відкинула ці доводи. Суд зазначив, що дії адвоката мали чіткий підбурювальний характер, а використання професійного статусу для маскування корупційного злочину є неприпустимим.

Вирок

19 січня 2026 року колегія суддів ухвалила:

• Визнати Олексія Панасенка винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України.
• Призначити покарання — 4 роки 6 місяців позбавлення волі.
• Заборонити займатися адвокатською діяльністю строком на 3 роки.
• Запобіжний захід: заставу у розмірі 805 тис. грн скасовано, а засудженого взято під варту негайно в залі суду.

Працівник Київського СІЗО отримав умовний термін за смерть Кязімова, якого побитим кинули до карцеру

14 січня 2026 року Шевченківський районний суд Києва затвердив угоду про визнання винуватості колишнього старшого оперуповноваженого оперативного відділу Київського слідчого ізолятора Юрія Новіка, якого обвинувачували в діях, що призвели до смерті ув'язненого Андрія Кязімова. Обвинуваченого визнали винним за кількома статтями Кримінального кодексу України, але звільнили від реального відбування покарання з іспитовим строком.

За матеріалами справи № 761/29693/25, інцидент стався 22 грудня 2024 року в Київському СІЗО. Новік, виконуючи службові обов'язки, допустив службову недбалість, яка дозволила групі ув'язнених напасти на Андрія Кязімова під час прогулянки. Потерпілий отримав тяжкі тілесні ушкодження, включаючи переломи ребер, крововиливи та травми голови. 

Замість надання медичної допомоги, чергова зміна на чолі з керівництвом вирішила приховати інцидент. Старший оперуповноважений Юрій Новик разом з колегами, бачачи важкий стан побитого (чоловік стогнав від болю і скаржився на зламані ребра), вирішили ізолювати його.

Для цього вони сфальсифікували документи:

• Змусили підлеглих написати неправдиві рапорти про те, що постраждалий нібито порушував режим.
• Залучили медпрацівників (фельдшера та медсестру), які без огляду видали фальшиву довідку про те, що стан здоров’я в’язня дозволяє тримати його в одиночній камері (карцері).

Побитого чоловіка, який ледве пересувався, відвели до карцеру та залишили там без допомоги. Коли до СІЗО прибула поліція, співробітники ізолятора збрехали правоохоронцям, заявивши, що в’язень впав із брусів, і змусили потерпілого підтвердити цю версію.

Через ненадання допомоги стан чоловіка погіршувався, він був знерухомлений і лежав на підлозі. 28 грудня 2024 року він помер у лікарні від отриманих травм.

Ці дії кваліфіковано як залишення в небезпеці (ч. 3 ст. 135 КК), перевищення службових повноважень групою осіб (ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 365 КК) та службова недбалість, що спричинила загибель людини (ч. 3 ст. 367 КК).

Угода про визнання винуватості була укладена 7 серпня 2025 року між прокурором та обвинуваченим за участю захисника Юрія Чубка. Новік визнав провину, активно сприяв розслідуванню, щиро розкаявся та добровільно відшкодував шкоду. Суд врахував пом'якшувальні обставини: наявність на утриманні малолітньої дитини 2023 року народження та дружини-інваліда, позитивні характеристики та вчинення злочинів через службову залежність.

За вироком від 14 січня 2026 року Новіку призначено 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах на 3 роки. Однак на підставі ст. 75 КК України його звільнено від реального відбування покарання з іспитовим строком 2 роки. 

Потерпілою в справі визнана Земфіра Торохтій, родичка загиблого. Вона погодилася з умовами угоди (на момент розгляду судом угоди вона померла). Цивільний позов не заявлявся.

Американське посвідчення діє: апеляційний суд скасував штраф у 40 800 гривень для водія з громадянством США

Київський апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції щодо позбавлення права керування та накладення великого штрафу на водія, який використовував американське посвідчення водія. Суд підтвердив, що іноземці, які тимчасово перебувають в Україні, не зобов'язані отримувати українські права.

Відповідну постанову виніс суддя Київського апеляційного суду Шроль В.Р. 26 грудня 2025 року (справа № 357/5377/25).

Суть справи

У квітні 2025 року в Білій Церкві патрульні зупинили автомобіль «BMW X5». Водія звинуватили в тому, що він повторно протягом року сів за кермо, не маючи права керування (ч. 5 ст. 126 КУпАП). Поліція стверджувала, що чоловік ніколи не отримував водійське посвідчення в Україні.

12 червня 2025 року Білоцерківський міськрайонний суд визнав водія винним, оштрафував його на 40 800 гривень та позбавив права керування транспортними засобами на 5 років.

Аргументи захисту

Водій оскаржив це рішення. В апеляції він пояснив, що є громадянином США (штат Вашингтон) і має дійсне американське посвідчення водія міжнародного зразка, термін дії якого спливає лише у 2030 році.

Чоловік зазначив, що приїхав в Україну у 2023 році провідати рідних, але вимушено залишився через воєнний стан: маючи також український паспорт і не досягнувши 60-річного віку, він не зміг виїхати назад. Проте його постійне місце проживання залишається в США, а в Україні він перебуває тимчасово.

Рішення суду

Апеляційний суд став на бік водія, посилаючись на "Положення про порядок видачі посвідчень водія" (Постанова КМУ №340). Згідно із законом:

• Особи, які тимчасово перебувають в Україні, мають право керувати авто за наявності іноземного посвідчення водія.
• Обов'язок обміняти іноземні права на українські виникає лише у разі переїзду на постійне проживання в Україну (протягом 60 днів після отримання документів на постійне проживання).

Оскільки поліція не надала доказів того, що громадянин США оформив постійне проживання в Україні, він мав повне законне право керувати автомобілем зі своїм американським посвідченням.

Результат

Київський апеляційний суд скасував постанову про штраф та позбавлення прав, а провадження у справі закрив через відсутність складу адміністративного правопорушення.