Віддала півмільйона шахраям: на Київщині мати двох військових програла суд проти чотирьох банків щодо реструктуризації кредитів

10 лютого 2026 року Переяславський міськрайонний суд Київської області ухвалив рішення у драматичній справі № 359/9163/25, яка демонструє, наскільки беззахисними можуть бути жертви телефонних аферистів перед банківською системою. Місцева жителька Наталія Суботіна, яка через погрози шахраїв набрала кредитів на майже півмільйона гривень, не змогла змусити банки провести реструктуризацію боргу.

Дзвінок від "СБУ" та кредити під 72% річних

Трагічна історія розпочалася навесні 2025 року. З 8 квітня по 23 травня Наталії Суботіній телефонували невідомі, які представлялися співробітниками Служби безпеки України. Аферисти заявили жінці, що її підозрюють у "державній зраді", і щоб уникнути кримінальної відповідальності, вона має терміново перерахувати їм значну суму коштів.

Перебуваючи у стані сильного стресу, жінка почала брати кредити. Протягом короткого часу вона оформила позики у чотирьох великих банках: АТ «Ідея Банк», АТ «Таскомбанк», АТ КБ «ПриватБанк» та АТ «ПУМБ». Умови деяких кредитів були вкрай жорсткими: наприклад, в "Ідея Банку" вона отримала 50 тисяч гривень під 65% річних та відкрила кредитну лінію під 72%. Загальна сума заборгованості сягнула 471 063 гривень.

Зрозумівши, що стала жертвою обману, Наталія звернулася до поліції, яка відкрила кримінальне провадження за фактом шахрайства.

Спроба домовитися з банками

Залишившись із величезними боргами та маючи скрутне матеріальне становище, жінка надіслала банкам заяви з проханням реструктуризувати заборгованість та зупинити нарахування штрафів на час розслідування поліції.

Свою позицію вона аргументувала не лише діями шахраїв, а й тим, що двоє її синів проходять військову службу в Збройних Силах України (один із них проживає з нею та веде спільне господарство). Проте фінансові установи не пішли назустріч: "Таскомбанк" офіційно відмовив, а інші банки фактично проігнорували звернення або надали формальні відповіді. Жінка подала до суду, вимагаючи провести реструктуризацію примусово.

Чому суд став на бік банків?

Суддя В.В. Лебідь, детально вивчивши матеріали справи, був змушений відмовити Наталії Суботіній. Причина криється у суворих нормах Закону України «Про споживче кредитування».

Хоча закон дійсно передбачає механізм обов'язкової реструктуризації кредитів на час воєнного стану (п. 7-1 Прикінцевих та перехідних положень), для цього позичальник повинен відповідати чітким критеріям:

1. Бути внутрішньо переміщеною особою (ВПО) або проживати в зоні бойових дій / окупації.

2. Мати єдиним джерелом доходу соцдопомогу чи пенсію, або бути особою з інвалідністю внаслідок війни з дуже низьким доходом родини.

3. Не мати прострочених боргів станом на 23 лютого 2022 року.

Суд встановив, що позивачка, звертаючись до банків, не надала пакета документів, який би доводив, що вона підпадає під ці жорсткі законодавчі критерії для примусової реструктуризації. Самого факту служби синів у ЗСУ та наявності кримінального провадження щодо шахрайства, за законом, недостатньо для зобов'язання банку змінити умови договору.

А медичну довідку від психолога про стресовий стан суд відхилив як неналежний доказ, оскільки вона не містила даних про сертифікацію лікаря.

"Отже, проведення реструктуризації зобов'язань за кредитним договором, за відсутності підстав для обов'язкової реструктуризації, ґрунтується на договірній основі та залежить від вільного волевиявлення сторін", — підсумував суд. Простіше кажучи: банк має право піти назустріч клієнту, але не зобов'язаний це робити.

У задоволенні позову Наталії Суботіній відмовлено повністю. Судові витрати компенсує держава, оскільки позивачка звільнена від їх сплати за Законом України "Про захист прав споживачів". Рішення ще може бути оскаржене в апеляційному суді.

«Поховав» жінку заради нерухомості: у Дніпрі засудили чоловіка за аферу на 11 мільйонів

Індустріальний районний суд міста Дніпра виніс вирок у гучній справі про масштабне шахрайство з нерухомістю. Олександра Семісалова, уродженця смт Солоне, визнано винним у незаконному заволодінні майном родини Прядко на загальну суму понад 11,4 млн гривень.

Відповідне рішення суд ухвалив 16 січня 2026 року (№ 201/7787/23).

Суть схеми: підроблені довіреності з Кіпру та «смерть» жертви

Слідство встановило, що у 2014–2015 роках Семісалов разом зі спільниками розробив план заволодіння майном Олени та Наталії Прядко. Зловмисникам стало відомо, що жінки разом із родиною проживають у Республіці Кіпр і не користуються своєю нерухомістю у Дніпрі та області.

Скориставшись відсутністю власників, аферисти виготовили пакет підроблених документів. Зокрема, йшлося про генеральні довіреності, нібито посвідчені нотаріусами у Ларнаці та Нікосії (Кіпр). На підставі цих паперів нерухомість потерпілих — квартири, паркувальні місця та торгівельний комплекс — була переоформлена на підставних осіб та фіктивні фірми через договори позики та іпотеки.

Особливий цинізм схеми полягав у тому, що для зняття арешту з майна та блокування спроб Олени Прядко захистити свою власність, зловмисники використовували підроблене свідоцтво про її смерть. У суді було доведено, що Семісалов намагався оскаржити скасування актового запису про смерть живої потерпілої, щоб зберегти контроль над вкраденими активами.

Що втратили потерпілі

Серед об'єктів, якими заволоділи шахраї:

• Торгівельний комплекс площею понад 1100 кв. м;
• Кілька квартир у Дніпрі;
• Комерційні приміщення (кафе-магазини);
• Паркувальні місця.

Експертизи підтвердили, що підписи від імені Олени та Наталії Прядко на документах були підробленими, а самі жінки в дні «укладання угод» перебували за кордоном.

Позиція сторін та вирок

Під час судового засідання Олександр Семісалов свою провину не визнав. Він стверджував, що не знайомий з потерпілими та не має відношення до підроблених документів. Втім, його причетність підтвердили покази свідків (зокрема й тих, хто вже відбуває покарання за цю ж аферу), дані мобільних операторів та матеріали обшуків.

Потерпілі, які давали свідчення через представника, вимагали суворого покарання — 12 років позбавлення волі, вказуючи на погрози, що надходили на їхню адресу, та моральний тиск через фальсифікацію смерті.

Суд кваліфікував дії Семісалова за ч. 4 ст. 190 (шахрайство в особливо великих розмірах, вчинене організованою групою) та ч. 4 ст. 358 КК України.

Вердикт суду:

За статтею про підробку документів Семісалова звільнили від покарання у зв'язку зі спливом строків давності (злочин вчинено понад 10 років тому).

За шахрайство йому призначено покарання у вигляді 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Понад 800 тисяч гривень на "айфони": під Києвом засудили шахрая, який спустошив картки українки

08 січня 2026 року Києво-Святошинський районний суд Київської області виніс вирок у справі про шахрайство, де обвинуваченим є Кондак Віталій Ігорович. Чоловіка визнали винним у крадіжці понад 811 тисяч гривень з банківських рахунків потерпілої, які він разом зі спільниками витратив на дорогі смартфони в Чернігові.

Згідно з матеріалами справи №369/23003/25, злочин стався у травні 2025 року. Схема була класичною: спільник Кондака зателефонував жінці, представившись працівником служби безпеки "ПриватБанку". За допомогою маніпуляцій він отримав доступ до чотирьох її карткових рахунків. Отримані дані передали виконавцям – уродженцю Запорізької області Кондаку Віталію Ігоровичу та ще одній особі, які взялися за "освоєння" коштів.

Протягом одного дня зловмисники влаштували шопінг-тур по магазинах електроніки в Чернігові. 

За кілька годин вони встигли:

• Зняти десятки тисяч гривень готівкою в банкоматах;
• Придбати 13 смартфонів Apple iPhone 16 Pro Max у мережах "Алло", "Цитрус", "Мойо" та у фізичних осіб-підприємців;
• Купити інші гаджети, зокрема Samsung Galaxy S24 FE, Xiaomi Redmi та OPPO.

Загальна сума збитків для потерпілої склала 811 184 гривні. Поліція встановила, що Кондак шукав "роботу" через Telegram-канали, де познайомився з організатором під ніком "Р", який керував операцією.

У судовому засіданні обвинувачений повністю визнав провину. Він пояснив, що щиро кається, вже знайшов офіційну роботу і просить не карати суворо. Суд врахував, що Кондак Віталій Ігорович раніше не був судимим, активно сприяв розкриттю злочину та має позитивні характеристики від знайомих.

Рішення суду: Чоловіка визнали винним за ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України (шахрайство у великих розмірах, вчинене з використанням електронно-обчислювальної техніки). Йому призначено 4 роки позбавлення волі, але з урахуванням каяття суд звільнив від реального відбування покарання, встановивши іспитовий строк на 1 рік.

Студента КНУ Даніїла Тихомирова засудили за криптошахрайство на мільйони гривень

13 січня 2026 року Зарічний районний суд міста Суми  у справі № 591/10911/25 затвердив угоду про визнання винуватості студента Київського національного університету імені Тараса Шевченка Даніїла Тихомирова, який обманом заволодів коштами на суму понад 160 тисяч доларів США через фальшиву криптовалютну платформу. Обвинувачений отримав 5 років позбавлення волі умовно з іспитовим строком в один рік, а частина його застави в розмірі 400 тисяч гривень буде перерахована на потреби Збройних Сил України.

За даними суду, обвинувачений, уродженець Білої Церкви, створив і адміністрував псевдотрейдингову платформу "Horizon Wallet" на сайті www.horizonwallet.net. Використовуючи свої IT-навички, здобуті під час навчання на факультеті інформаційних технологій, він обманював громадян, імітуючи торгівлю криптовалютою. Шахрайство відбувалося в умовах воєнного стану, введеного в Україні з лютого 2022 року.

Перший епізод стався 19 січня 2025 року в Сумах. Обвинувачений зустрівся з потерпілим – місцевим підприємцем Віталієм Суботою – в його офісі та переконав зареєструватися на фальшивій біржі. Він імітував зарахування 0,64 біткойна (еквівалентно 60 тисячам доларів США, або 2,53 мільйона гривень за курсом НБУ) на електронний гаманець потерпілого. Натомість отримав готівкою 60 тисяч доларів, але реальної транзакції не відбулося – потерпілий не міг розпоряджатися "криптою".

Не зупиняючись, у червні 2025 року обвинувачений спробував обманути того ж потерпілого вдруге. Він повідомив, що "біткойн" заблоковано через "ризикові операції", і запропонував "розблокувати" рахунок за додаткові 100 тисяч доларів (4,15 мільйона гривень). Під час передачі коштів 11 червня в тому ж офісі шахрая затримали правоохоронці. Цей епізод кваліфіковано як замах на шахрайство.

Суд встановив, що збитки були в особливо великих розмірах – понад 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (908 400 гривень). Кваліфікація: частина 5 статті 190 Кримінального кодексу України (шахрайство в особливо великих розмірах, в умовах воєнного стану, з використанням електронно-обчислювальної техніки) та частина 2 статті 15, частина 5 статті 190 (замах на таке ж правопорушення, повторно).

Обвинувачений повністю визнав вину, щиро розкаявся та добровільно відшкодував збитки потерпілому. Потерпілий відмовився від цивільного позову на 2,53 мільйона гривень матеріальної шкоди та 1,26 мільйона моральної. Суд врахував пом'якшувальні обставини: молодий вік, відсутність судимостей, позитивну характеристику та відсутність претензій від потерпілого.

"Угода про визнання винуватості укладена добровільно та відповідає вимогам закону. Обвинувачений розуміє наслідки", – зазначив суддя в рішенні.

Крім умовного терміну, суд поклав на обвинуваченого обов'язки: періодично реєструватися в органах пробації, повідомляти про зміну місця проживання чи роботи та не виїжджати за кордон без дозволу. Запобіжний захід у вигляді застави (понад 744 тисячі гривень) залишено до набрання вироком сили. Після цього 400 тисяч гривень перерахують на спеціальний рахунок НБУ для ЗСУ, а решту (344 300 гривень) повернуть заставодавцю.