14 січня 2026 року Шевченківський районний суд Києва затвердив угоду про визнання винуватості колишнього старшого оперуповноваженого оперативного відділу Київського слідчого ізолятора Юрія Новіка, якого обвинувачували в діях, що призвели до смерті ув'язненого Андрія Кязімова. Обвинуваченого визнали винним за кількома статтями Кримінального кодексу України, але звільнили від реального відбування покарання з іспитовим строком.
За матеріалами справи № 761/29693/25, інцидент стався 22 грудня 2024 року в Київському СІЗО. Новік, виконуючи службові обов'язки, допустив службову недбалість, яка дозволила групі ув'язнених напасти на Андрія Кязімова під час прогулянки. Потерпілий отримав тяжкі тілесні ушкодження, включаючи переломи ребер, крововиливи та травми голови.
Замість надання медичної допомоги, чергова зміна на чолі з керівництвом вирішила приховати інцидент. Старший оперуповноважений Юрій Новик разом з колегами, бачачи важкий стан побитого (чоловік стогнав від болю і скаржився на зламані ребра), вирішили ізолювати його.
Для цього вони сфальсифікували документи:
- Змусили підлеглих написати неправдиві рапорти про те, що постраждалий нібито порушував режим.
- Залучили медпрацівників (фельдшера та медсестру), які без огляду видали фальшиву довідку про те, що стан здоров’я в’язня дозволяє тримати його в одиночній камері (карцері).
Побитого чоловіка, який ледве пересувався, відвели до карцеру та залишили там без допомоги. Коли до СІЗО прибула поліція, співробітники ізолятора збрехали правоохоронцям, заявивши, що в’язень впав із брусів, і змусили потерпілого підтвердити цю версію.
Через ненадання допомоги стан чоловіка погіршувався, він був знерухомлений і лежав на підлозі. 28 грудня 2024 року він помер у лікарні від отриманих травм.
Ці дії кваліфіковано як залишення в небезпеці (ч. 3 ст. 135 КК), перевищення службових повноважень групою осіб (ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 365 КК) та службова недбалість, що спричинила загибель людини (ч. 3 ст. 367 КК).
Угода про визнання винуватості була укладена 7 серпня 2025 року між прокурором та обвинуваченим за участю захисника Юрія Чубка. Новік визнав провину, активно сприяв розслідуванню, щиро розкаявся та добровільно відшкодував шкоду. Суд врахував пом'якшувальні обставини: наявність на утриманні малолітньої дитини 2023 року народження та дружини-інваліда, позитивні характеристики та вчинення злочинів через службову залежність.
За вироком від 14 січня 2026 року Новіку призначено 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах на 3 роки. Однак на підставі ст. 75 КК України його звільнено від реального відбування покарання з іспитовим строком 2 роки.
Потерпілою в справі визнана Земфіра Торохтій, родичка загиблого. Вона погодилася з умовами угоди (на момент розгляду судом угоди вона померла). Цивільний позов не заявлявся.
Немає коментарів:
Дописати коментар