У Харкові засудили чоловіка, який у Telegram заперечував російську агресію та розповідав про «війну з НАТО»

23 лютого 2026 року Салтівський районний суд міста Харкова виніс вирок місцевому мешканцю Зубенку Олександру Івановичу, який у соціальних мережах активно просував російські пропагандистські наративи та виправдовував збройну агресію РФ проти України. Завдяки угоді зі слідством чоловік уникнув реального ув'язнення, отримавши умовний термін, проте втратив техніку, з якої вів свою діяльність.

Деталі справи: «України вже немає» та «війну веде НАТО»

Як йдеться у матеріалах справи № 643/1614/26, Олександр Зубенко — безробітний харків'янин, який має неповнолітню дитину. У період з березня 2024 року по серпень 2025 року він систематично залишав антиукраїнські коментарі у різних Telegram-каналах під вигаданим нікнеймом.

Судово-лінгвістична експертиза підтвердила, що у своїх дописах Зубенко цілеспрямовано транслював тези кремлівської пропаганди. Зокрема, він стверджував, що:

• Росія нібито воює не з Україною, а з НАТО та США;
• Україна є «поневоленою державою», а українська влада — це «банда найманців»;
• У 2014 році українські військові нібито масово відмовлялися «йти проти своїх»;
• «України вже немає», а те, що відбувається — це спроби Заходу зберегти контроль над ресурсами, щоб «грабувати Росію».

Дії чоловіка правоохоронці кваліфікували за ч. 2 та ч. 3 ст. 436-2 Кримінального кодексу України (виготовлення та поширення матеріалів, що містять виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії РФ проти України, вчинені повторно).

Угода зі слідством та вирок суду

Опинившись перед судом, Олександр Зубенко повністю і беззастережно визнав свою провину, щиро розкаявся та уклав угоду про визнання винуватості з прокурором Харківської обласної прокуратури.

Враховуючи співпрацю зі слідством, відсутність попередніх судимостей та наявність неповнолітньої дитини, суддя затвердив угоду.

Зубенку призначили покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, але звільнили від його реального відбування, призначивши іспитовий строк на 2 роки. Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту було скасовано просто в залі суду.

Конфіскація майна

Хоча суд не застосовував загальну конфіскацію майна, знаряддя злочину в Олександра Зубенка все ж відібрали. Відповідно до закону про спеціальну конфіскацію, у дохід держави було вилучено його мобільний телефон Samsung Galaxy M14 та ноутбук HP, з яких він писав свої коментарі.

Катування ФСБ та бюрократична стіна: працівник Запорізької ВЕС через суд домігся перегляду справи про статус цивільного заручника

18 лютого 2026 року Запорізький окружний адміністративний суд у справі № 280/9243/25 став на бік Сергія Джемели, який пережив російський полон, проте отримав немотивовану відмову від держави у наданні офіційного статусу особи, позбавленої свободи внаслідок збройної агресії РФ. Суд визнав рішення профільної Комісії протиправним та змусив переглянути справу.

Історія викрадення: мішок на голову та кайданки біля батареї

Сергій Джемела працював начальником зміни Запорізької вітрової електростанції (ТОВ «Юрокейп Юкрейн І»), що розташована у Мелітопольському районі. Після початку повномасштабного вторгнення та окупації регіону, 22 серпня 2022 року, він спробував виїхати на підконтрольну Україні територію.

Однак на блокпосту у Василівці його затримали російські військові. Окупанти вже мали орієнтування на чоловіка: їх цікавила його професійна діяльність, технічна документація ВЕС та обладнання, яке Сергій встиг сховати.

Затриманого передали співробітникам ФСБ РФ. Чоловіку одягли мішок на голову, закували в кайданки та, погрожуючи вбивством, вимагали інформацію. Після допитів із застосуванням психологічного та фізичного насильства, Сергія прикували кайданками до батареї біля підлоги, де він провів усю ніч без сну.

Наступного дня окупанти привезли його на підстанцію ВЕС, де змусили зняти жорсткі диски системи SCADA. Лише після цього чоловіка повернули на блокпост у Василівці, звідки йому вдалося виїхати до Запоріжжя. Одразу після звільнення Національна поліція та СБУ відкрили кримінальне провадження за фактом воєнного злочину, де Сергій визнаний потерпілим.

Відмова без пояснень

У лютому 2025 року Сергій Джемела звернувся до Комісії при Міністерстві розвитку громад та територій України (Мінрегіон) із заявою про встановлення факту позбавлення його особистої свободи. Він надав усі необхідні документи, зокрема копії протоколів допиту та витяг з ЄРДР. Цей статус є необхідним для отримання соціального та правового захисту від держави.

Проте у серпні 2025 року Комісія відмовила йому. Чиновники послалися на те, що чоловік нібито не надав доказів того, що його затримали саме за "захист суверенітету чи проукраїнську діяльність". При цьому Комісія навіть не вказала, яких саме документів їм не вистачило.

Рішення суду

Не погодившись із бюрократичною відпискою, Сергій Джемела звернувся до суду.

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Роман Кисіль, дослідивши матеріали справи, визнав рішення Комісії протиправним. Суд звернув увагу на те, що відмова чиновників була абсолютно не обґрунтованою: Комісія не надала жодної правової оцінки доказам з кримінального провадження, не послалася на норми закону, які б вимагали додаткових довідок (наприклад, від Червоного Хреста), і просто винесла "шаблонне" рішення.

Суд наголосив, що державні органи не мають права приймати невмотивовані висновки. Відтак, суд постановив:

1. Скасувати рішення Комісії щодо Сергія Джемели.

2. Зобов’язати Комісію повторно розглянути його заяву з урахуванням висновків суду.

Суд зобов’язав Росію виплатити $7 млн за зруйноване ракетою хімічне підприємство у Павлограді

Господарський суд Дніпропетровської області задовольнив позов ТОВ «Українська хімічна компанія» до Російської Федерації про стягнення збитків, завданих збройною агресією. Загальна сума компенсації, яку суд постановив стягнути з держави-агресора, становить понад 7 мільйонів доларів США (еквівалент 290,7 млн грн).

Відповідне рішення суд ухвалив у лютому 2026 року, повідомляє "Темна сторона" з посиланням на матеріали справи № 904/6301/25.

Деталі ракетного удару

Як зазначається в матеріалах суду, 5 березня 2025 року близько 02:30 ночі російська бойова ракета вдарила по території промислової зони у місті Павлоград (Дніпропетровська область). Вибух стався безпосередньо біля будівель, що належать ТОВ «Українська хімічна компанія».

Унаслідок атаки об'єкти нерухомості зазнали критичних пошкоджень: стіни змістилися та вкрилися тріщинами, залізобетонні колони та панелі обвалилися, були зруйновані перекриття та вибиті вікна.

Що саме зруйновано і як оцінили збитки?

Для фіксації руйнувань керівництво компанії звернулося до правоохоронців (СБУ відкрила кримінальне провадження за фактом порушення законів та звичаїв війни), а також залучило незалежних експертів для оцінки матеріальної шкоди.

Сума позову у розмірі $7 003 406,64 (або понад 290,7 млн грн) складається з таких втрат:

• $6,6 млн — пошкодження величезного механо-збірного цеху загальною площею понад 55,7 тис. кв. метрів;

• $227,7 тис. — збитки від руйнування будівлі компресорної (1,1 тис. кв. м);

• $167,2 тис. — руйнування будівлі прохідної (1,8 тис. кв. м);

• $3,4 тис. — повне знищення електричного мостового крану.

Ігнорування судового імунітету РФ

Судовий процес проходив без участі представників Росії. Оскільки Україна розірвала дипломатичні відносини з РФ ще у 2022 році, суд повідомляв відповідача про засідання через офіційний сайт судової влади України та альтернативними шляхами (зокрема через посольство РФ в Угорщині).

Спираючись на прецедентну практику Верховного Суду України та міжнародне право, суддя дійшла висновку, що Росія, вчинивши неспровокований акт збройної агресії, не може посилатися на свій судовий імунітет. Отже, українські суди мають повну юрисдикцію розглядати справи про відшкодування шкоди, завданої діями російської армії, без згоди на те самої РФ.

Окрім стягнення $7 мільйонів на користь компанії, суд також постановив стягнути з Російської Федерації 847,8 тисячі гривень судового збору до Державного бюджету України.

Доволі дивне рішення, оскільки вартість активів ТОВ «Українська хімічна компанія» в 2022 році не перевищувало 150 тис. грн, а відповідно до рішення нерухомість товариство придбало ще в 2019 році.

Майже $20 мільйонів за зруйноване виробництво: київський суд зобов’язав РФ відшкодувати збитки Попаснянському вагоноремонтному заводу

Господарський суд міста Києва задовольнив позов ТОВ «Попаснянський вагоноремонтний завод» до РФ про стягнення майнової шкоди, завданої внаслідок збройної агресії. Загальна сума компенсації становить понад 19,8 мільйона доларів США.

Відповідне рішення суд ухвалив 17 лютого 2026 року, повідомляє "Темна сторона" з посиланням на матеріали справи № 910/5607/23.

Втрачені потужності та окупація

До початку повномасштабного вторгнення Попаснянський вагоноремонтний завод (Луганська область) був потужним підприємством. Його виробничі можливості дозволяли одночасно будувати до 500 нових вагонів та ремонтувати до 100 одиниць рухомого складу на місяць.

Проте навесні 2022 року, під час інтенсивних боїв за Попасну, місто та саме підприємство зазнали нищівних артилерійських обстрілів та авіаударів з боку армії РФ. У квітні 2022 року цілісний майновий комплекс заводу був захоплений російськими окупантами, через що підприємство повністю втратило контроль над своїми активами та зупинило діяльність.

З чого складається сума позову?

Наразі підприємство перебуває у процедурі санації (справа про банкрутство ініційована компанією «Лемтранс»). Позов проти держави-агресора подав керуючий санацією заводу Денис Дробот.

Для визначення точної суми збитків було залучено незалежних експертів-оцінювачів. Відповідно до їхніх звітів, суд постановив стягнути з РФ (в особі російського міністерства юстиції) 19 809 461,55 доларів США, з яких:

• $15 040 461,55 — реальні збитки (втрата контролю над основними засобами та товарно-матеріальними цінностями);
• $4 769 000,00 — упущена вигода (доходи, які завод міг би отримати від своєї діяльності, якби не війна).

Судовий процес без участі агресора

У матеріалах суду зазначається, що через повномасштабну війну Україна розірвала дипломатичні відносини та поштове сполучення з Росією. Тому передати судові документи до РФ офіційними каналами наразі неможливо. Суд повідомляв російську сторону про розгляд справи через офіційні публікації на вебсайті судової влади України. Представники РФ до суду не звернулися і позов не оскаржували.

Окрім відшкодування майже 20 мільйонів доларів самому заводу, суд зобов’язав російську федерацію сплатити до Державного бюджету України судовий збір у розмірі 9,85 мільйона гривень.

Довідково: Фактичне стягнення присуджених українськими судами коштів з РФ зазвичай відбувається шляхом подальшого визнання цих рішень у міжнародних юрисдикціях та звернення стягнення на суверенні активи Росії за кордоном.