«Шкода, що не на Західній»: у Черкасах засудили фанатку Кадирова та Пригожина, зобов’язавши її читати книжки про війну

19 березня 2026 року Соснівський районний суд м. Черкаси у справі № 712/1370/26 виніс вирок уродженці Костянтинівки Олені Аборончиковій, яка через Telegram активно підтримувала російську агресію, захоплювалася ватажками терористів та закликала до ударів по західних регіонах України.

«Вогняний мужик» та мрії про обстріли

Як встановив суд, протягом весни та літа 2023 року обвинувачена, перебуваючи у прифронтовій Костянтинівці на Донеччині, регулярно залишала коментарі у проросійських Telegram-групах. Використовуючи акаунт «Елена», вона займалася глорифікацією окупантів та виправдовуванням воєнних злочинів РФ.

Серед епізодів, зафіксованих слідством:

• Коли з’явилася новина про масовану атаку «Шахедів» на Київ та Дніпро, Аборончикова написала: «Шкода, що тільки там, а не на Західній».
• Вона вихваляла очільника Чечні Рамзана Кадирова, називаючи його «вогонь-мужиком» та бажаючи йому «жити довго».
• Захоплювалася ватажком ПВК «Вагнер» Євгеном Пригожиним, характеризуючи його як «розумного чоловіка», який «знає, що робить».
• Підтримувала ідею ударів по «центрах прийняття рішень» у Києві та схвально коментувала зображення російської авіації з підписом про «справжню руку Кремля».

Каяття та вирок

Під час судового засідання Олена Аборончикова повністю визнала свою провину та заявила про «щире каяття». Враховуючи це, а також наявність у неї неповнолітньої дитини, суд виявив певну гуманність.

Суддя призначив жінці остаточне покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, проте звільнив її від відбування терміну з іспитовим строком на 3 роки.

Перевиховання літературою

Окрім стандартних обмежень іспитового терміну (реєстрація в органах пробації), суддя застосував до засудженої заходи «освітнього» характеру. Олену Аборончикову зобов’язали прочитати дві знакові книги про сучасну війну та життя в окупації:

1. «Довгі часи» Олени Стяжкіної (роман про життя в окупованому Донецьку);
2. «Щоденник військового лікаря» Сергія Риженка.

За результатами прочитання жінка має не лише здати книги, а й написати письмові звіти (есе) обсягом не менше 300 слів по кожному твору, де викласти свої враження.