Справа про «фотографа-педофіла»: Апеляційний суд відмовив Валентину Василенку у стягненні 700 тисяч грн з видавця «Viva!»

Київський апеляційний суд поставив крапку у резонансній справі за позовом відомого фотографа Валентина Василенка до ТОВ «Едімедіа Україна». Попри виявлені процесуальні порушення у суді першої інстанції, позивачу не вдалося довести недостовірність публікації про важкі злочини та отримати грошову компенсацію.

Суть конфлікту

Судовий спір розпочався у грудні 2024 року. Валентин Василенко звернувся до суду з вимогою стягнути 700 000 гривень моральної шкоди з ТОВ «Едімедіа Україна» (розпорядник веб-порталу Viva!).

Приводом стала стаття, опублікована ще у серпні 2020 року під заголовком: «На Полтавщині затримали відомого фотографа за зґвалтування 9-річної дівчинки». У матеріалі стверджувалося, що Василенко роками розбещував неповнолітніх, працюючи на популярних телешоу, та був затриманий правоохоронцями.

Василенко наполягав: інформація є наклепом, оскільки обвинувального вироку щодо нього за статтями про зґвалтування (ст. 152 КК) та розбещення (ст. 156 КК) не існує. За словами фотографа, публікація завдала йому глибоких душевних страждань та зруйнувала ділову репутацію.

Процесуальні колізії та роль захисту

Інтереси Василенка у суді представляла відома адвокатка Лариса Сергіївна Криворучко. В апеляційній скарзі вона наголошувала на грубих порушеннях з боку Печерського районного суду, який у жовтні 2025 року виніс заочне рішення проти фотографа.

Зокрема, Лариса Криворучко вказала на те, що:

• Суд розглянув справу заочно без згоди позивача.
• Суддя проігнорувала клопотання захисту про участь у засіданні через відеоконференцію, чим фактично позбавила Василенка та його адвоката права представити свої докази.

Рішення апеляційної інстанції

Колегія суддів Київського апеляційного суду під головуванням М.І. Оніщука погодилася з аргументами адвокатки щодо порушення прав позивача. Суд визнав, що Печерський суд дійсно не забезпечив Василенку можливість обґрунтувати свою позицію через відеозв'язок. Через це заочне рішення було офіційно скасоване.

Проте, розглянувши справу № 757/61246/24-ц по суті, апеляційний суд дійшов невтішних для фотографа висновків:

1. Брак доказів: Суд зазначив, що Василенко не надав прямих доказів того, що інформація у статті є недостовірною.
2. Преюдиція: Раніше, у 2024 році, Василенко вже намагався судитися за захист честі та гідності у цій же справі, але програв (справа №757/2026/24-ц). Теперішній суд врахував це рішення.
3. Видалення статті: Те, що видавець згодом видалив публікацію з сайту, суд відмовився вважати «визнанням провини» чи підтвердженням неправдивості матеріалу.

Вердикт

Київський апеляційний суд ухвалив нове рішення, яким повністю відмовив Валентину Василенку у задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди.

Постанова набрала законної сили 12 березня 2026 року.

«Шкода, що не на Західній»: у Черкасах засудили фанатку Кадирова та Пригожина, зобов’язавши її читати книжки про війну

19 березня 2026 року Соснівський районний суд м. Черкаси у справі № 712/1370/26 виніс вирок уродженці Костянтинівки Олені Аборончиковій, яка через Telegram активно підтримувала російську агресію, захоплювалася ватажками терористів та закликала до ударів по західних регіонах України.

«Вогняний мужик» та мрії про обстріли

Як встановив суд, протягом весни та літа 2023 року обвинувачена, перебуваючи у прифронтовій Костянтинівці на Донеччині, регулярно залишала коментарі у проросійських Telegram-групах. Використовуючи акаунт «Елена», вона займалася глорифікацією окупантів та виправдовуванням воєнних злочинів РФ.

Серед епізодів, зафіксованих слідством:

• Коли з’явилася новина про масовану атаку «Шахедів» на Київ та Дніпро, Аборончикова написала: «Шкода, що тільки там, а не на Західній».
• Вона вихваляла очільника Чечні Рамзана Кадирова, називаючи його «вогонь-мужиком» та бажаючи йому «жити довго».
• Захоплювалася ватажком ПВК «Вагнер» Євгеном Пригожиним, характеризуючи його як «розумного чоловіка», який «знає, що робить».
• Підтримувала ідею ударів по «центрах прийняття рішень» у Києві та схвально коментувала зображення російської авіації з підписом про «справжню руку Кремля».

Каяття та вирок

Під час судового засідання Олена Аборончикова повністю визнала свою провину та заявила про «щире каяття». Враховуючи це, а також наявність у неї неповнолітньої дитини, суд виявив певну гуманність.

Суддя призначив жінці остаточне покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, проте звільнив її від відбування терміну з іспитовим строком на 3 роки.

Перевиховання літературою

Окрім стандартних обмежень іспитового терміну (реєстрація в органах пробації), суддя застосував до засудженої заходи «освітнього» характеру. Олену Аборончикову зобов’язали прочитати дві знакові книги про сучасну війну та життя в окупації:

1. «Довгі часи» Олени Стяжкіної (роман про життя в окупованому Донецьку);
2. «Щоденник військового лікаря» Сергія Риженка.

За результатами прочитання жінка має не лише здати книги, а й написати письмові звіти (есе) обсягом не менше 300 слів по кожному твору, де викласти свої враження.

Апеляційний суд скасував рішення на користь адвокатки Лариси Криворучко: дисциплінарне стягнення залишається в силі

Шостий апеляційний адміністративний суд поставив крапку у тривалому спорі між відомою адвокаткою Ларисою Криворучко та органами адвокатського самоврядування. Суд скасував рішення першої інстанції, яким раніше було анульовано її дисциплінарне покарання.

Суть справи

Конфлікт розпочався через неодноразові неявки адвокатки Лариси Криворучко у судові засідання Київського апеляційного суду в межах однієї з кримінальних справ. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури (КДКА) Донецької області, куди була спрямована скарга, розцінила такі дії як систематичне порушення правил професійної етики та грубий проступок.

12 червня 2023 року КДКА ухвалила рішення №39 про зупинення права Криворучко на заняття адвокатською діяльністю строком на шість місяців. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури (ВКДКА) пізніше підтвердила законність цього стягнення.

Скасування «перемоги» в першій інстанції

У березні 2025 року Київський окружний адміністративний суд частково задовольнив позов Криворучко, скасувавши рішення про її дискваліфікацію. Однак органи адвокатського самоврядування (ВКДКА та КДКА Донецької області) подали апеляційні скарги.

17 березня 2026 року Шостий апеляційний адміністративний суд під головуванням судді Т.Р. Вівдиченко у справі № 320/37329/23 дійшов протилежних висновків. Основними аргументами апеляційного суду стали:

1. Пропуск строків: Позивачка звернулася до суду з оскарженням рішення КДКА Донецької області значно пізніше встановленого законом 30-денного строку. Суд відхилив аргументи захисту про можливість застосування 3-річного строку за Цивільним кодексом, наголосивши на пріоритеті спеціального закону про адвокатуру.
2. Дискреція органів адвокатури: Суд підтвердив, що правова оцінка дій адвоката та вибір міри покарання є виключною компетенцією КДКА/ВКДКА, і суд не може перебирати на себе ці функції, якщо процедура розгляду не була порушена.

Скандал у залі суду

Засідання суду супроводжувалося емоційними виступами з боку представника позивачки — Андрія Карповича. Згідно з матеріалами постанови, представник ігнорував зауваження головуючої, висловлювався в образливій формі та перешкоджав веденню процесу. Після двох попереджень суд застосував захід процесуального примусу: Андрія Карповича було видалено із залу судового засідання (шляхом відключення від відеоконференції).

Результат

Апеляційний суд повністю задовольнив скаргу ВКДКА та частково — КДКА Донецької області.

• Вимога про скасування рішення про дискваліфікацію Криворучко була залишена без розгляду через пропуск строків.
• У задоволенні вимог щодо скасування рішення ВКДКА — відмовлено.

Таким чином, рішення про притягнення Лариси Криворучко до дисциплінарної відповідальності та зупинення її адвокатського свідоцтва на 6 місяців фактично залишається чинним.

Постанова набрала законної сили з моменту проголошення.

В Одесі засудили лікаря-уролога Айубу Бхата за «торгівлю» відстрочками від мобілізації

Київський районний суд міста Одеси у справі № 947/3130/26 виніс вирок лікарю-урологу Бхату Айубу Мохмаду, який обіцяв за гроші допомогти військовозобов’язаному отримати документи для відстрочки від призову. Підсудний повністю визнав провину та сплатить значний штраф.

Схема «постійного догляду»

Як встановив суд, у листопаді 2025 року Бхат Айуб Мохмад, працюючи лікарем у медичному центрі «PromedCenter», запропонував одеситу вирішити питання з мобілізацією. Лікар заявив, що має зв'язки та може вплинути на службових осіб лікарсько-консультативної комісії (ЛКК).

За планом, ЛКК мала видати довідку про те, що матір чоловіка потребує постійного стороннього догляду. Такий документ є законною підставою для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Вартість послуг та затримання

Свої «послуги» Бхат Айуб Мохмад оцінив у 7 000 доларів США. Сторони домовилися про оплату частинами: 4 000 доларів як завдаток, а решту 3 000 — після отримання документів.

11 листопада 2025 року в кав’ярні «Кава» на вулиці Анатолія Бачинського лікар отримав першу частину хабаря у розмірі 4 000 доларів. Одразу після передачі грошей він був затриманий правоохоронцями «на гарячому».

Вирок суду

У судовому засіданні Бхат Айуб Мохмад повністю визнав свою вину, щиро розкаявся та підтвердив усі обставини справи. Враховуючи визнання провини та відсутність попередніх судимостей, суд обрав покарання у вигляді штрафу.

Суд ухвалив:

• Визнати Бхата Айуба Мохмада винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України (здійснення впливу на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, за надання неправомірної вигоди).
• Призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 167 841 гривні.

Також суд скасував заставу у розмірі понад 300 тисяч гривень, яку обвинувачений вносив під час досудового розслідування. Вилучені особисті речі, мобільні телефони та кошти, які належали лікарю, були йому повернуті, а імітаційні купюри, що використовувалися під час спецоперації — знищені.

Довідково: Бхат Айуб Мохмад — уродженець м. Срінагар (Індія), громадянин України, має медичну освіту за фахом урологія.

Адвокат Віталій Марфін програв суд проти ВКДКА у справі щодо процедури анулювання його свідоцтва

17 березня 2026 року Київський окружний адміністративний суд у справі №320/21531/23 відмовив у задоволенні позову адвокату Віталію Марфіну, який намагався скасувати рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (ВКДКА). Судовий спір розгорнувся навколо процедурних порушень під час розгляду скарги про позбавлення його права на заняття адвокатською діяльністю.

З чого все почалося?

У грудні 2022 року компанія ЗАТ «ЕсСіТі Лубрікантс» звернулася до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (КДКА) Київської області з вимогою анулювати адвокатське свідоцтво Віталія Марфіна. Заявник стверджував, що адвокат нібито надав недостовірні відомості, коли отримував допуск до складання кваліфікаційного іспиту.

КДКА Київської області витребувала особову справу адвоката, провела перевірку і порушень не знайшла. Проте, замість ухвалення офіційного колегіального рішення, як того вимагає регламент, комісія просто надіслала компанії-заявнику лист-відповідь про те, що фактів надання недостовірних даних не виявлено.

Втручання вищої інстанції та позов адвоката

Компанія «ЕсСіТі Лубрікантс» не погодилася з таким форматом відповіді та оскаржила "бездіяльність" обласної КДКА до вищої інстанції — ВКДКА. У травні 2023 року ВКДКА стала на бік компанії, визнавши, що регіональна комісія дійсно допустила бездіяльність, оскільки закон вимагає ухвалення повноцінного рішення, а не просто написання листа.

Адвокат Віталій Марфін, не погоджуючись із позицією ВКДКА, подав позов до адміністративного суду. Він стверджував, що вища комісія ухвалила своє рішення поза межами встановленої процедури та без урахування важливих обставин справи.

Що вирішив суд?

Суддя Київського окружного адміністративного суду Галина Василенко, дослідивши матеріали справи, стала на бік ВКДКА та повністю відмовила Віталію Марфіну у задоволенні позову.

Суд зазначив кілька ключових моментів:

• Порушення процедури дійсно було. За законом, результатом розгляду заяви про позбавлення свідоцтва має бути виключно офіційне рішення дисциплінарної палати або КДКА, а не звичайний лист. Тому ВКДКА правомірно визнала бездіяльність обласної комісії.
• Рішення ВКДКА не порушує прав адвоката. Суд звернув особливу увагу на те, що оскаржуване рішення ВКДКА жодним чином не встановлює провину Віталія Марфіна, не підтверджує факт подання ним недостовірних даних і не позбавляє його свідоцтва. Вища комісія лише вказала нижчій інстанції на процедурну помилку.
• Відсутність підстав для позову. Оскільки саме по собі рішення ВКДКА не створює для адвоката жодних негативних юридичних наслідків, його права на цьому етапі не є порушеними.

«Квартири та авто за копійки»: у Харкові засудили шахрайку, яка ошукала таксиста на 25 тисяч доларів

Київський районний суд Харкова виніс вирок Юлії Ігорівні Бушмі, яка під виглядом «впливової особи» видурила у водія таксі понад мільйон гривень. Замість обіцяної нерухомості та машин жінка влаштувала собі масштабний «шопінг», накупивши побутової техніки, айфонів та навіть перук для зміни зовнішності.

Як зазначається у матеріалах справи № 953/11710/25, історія розпочалася у травні 2025 року. Юлія Бушма познайомилася з потерпілим, який працював таксистом. Під час поїздок жінка представилася «Оксаною» та втерлася в довіру до чоловіка.

«Пільгова програма» від посадовців

Шахрайка розповіла водієві вигадану історію про те, що має «високі зв'язки» у Києві. За її словами, ці знайомі могли допомогти придбати житло та автомобілі за цінами, в рази нижчими за ринкові.

Потерпілий, який жив на орендованій квартирі, повірив у «щасливий квиток». Юлія Бушма запропонувала йому:

• дві двокімнатні квартири за 15 000 доларів;

• п'ять (!) автомобілів за 10 000 доларів.

Чоловік разом із дружиною позичили кошти у родичів і двома траншами (28 та 30 липня 2025 року) передали жінці загалом 25 000 доларів США. Отримавши гроші, «благодійниця» зникла, а коли настав день «оформлення документів», перестала виходити на зв'язок.

Шопінг на мільйон та перуки

Поліція затримала Юлію Бушму в орендованій квартирі, де вона намагалася переховуватися. Під час обшуку правоохоронці виявили, на що пішли гроші таксиста. Жінка не втрачала часу і масово скуповувала все — від електроніки до предметів побуту.

Серед вилученого майна, придбаного за вкрадені долари, були:

• смартфони iPhone 15 та Samsung;

• ноутбук, принтер, пилосос;

• аерогриль, мультиварка, блендер, електропіч;

• навіть портативний душ та зволожувач повітря.

Крім того, у квартирі знайшли дві жіночі перуки. Як з’ясувалося, шахрайка використовувала їх для зміни образу під час зустрічей з «клієнтами», щоб її було важче впізнати.

Рішення суду

У судовому засіданні 16 березня 2026 року Юлія Бушма повністю визнала провину. Вона пояснила, що отримані гроші одразу обміняла на гривні та витратила на техніку. Частину коштів — близько 620 тисяч гривень — поліція встигла вилучити готівкою.

Суддя постановив:

1. Визнати Юлію Бушму винною у шахрайстві в особливо великих розмірах (ч. 5 ст. 190 КК України).

2. Призначити покарання у виді 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна (крім житла).

3. Вилучену готівку (620 100 грн) повернути потерпілому таксисту.

4. Стягнути з засудженої решту суми збитків — 423 922 гривні.

5. Усю придбану техніку (айфони, ноутбуки, грилі тощо) конфіскувати у власність держави в порядку спеціальної конфіскації.

До набрання вироком законної сили засуджена перебуватиме під вартою у слідчому ізоляторі.

Довідково: Це вже не перша зустріч жінки із правосуддям — на момент вчинення злочину в Полтаві щодо неї вже розглядали іншу справу за подібними фактами шахрайства.

Верховний Суд поставив крапку у спорі адвокатів: дискваліфікацію Олексія Шевчука за пост у Facebook остаточно скасовано

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду залишив без змін рішення апеляційної інстанції, яким було скасовано тримісячне зупинення адвокатського свідоцтва Олексія Шевчука через конфлікт із Масі Найємом.

16 березня 2026 року Верховний Суд оприлюднив постанову у справі №320/19157/23, поставивши крапку в тривалому дисциплінарному протистоянні між двома відомими адвокатами — Олексієм Шевчуком (позивач) та Масі-Мустафою Найємом (третя особа).

Суть конфлікту: пост у соцмережах

Скандал розпочався ще у лютому 2022 року. Олексій Шевчук опублікував на своїй сторінці у Facebook допис, у якому назвав Масі Найєма «кумедним адвокатом» та згадав про його «наркотично залежних клієнтів». На той момент Найєм розцінив це як грубе порушення правил адвокатської етики, приниження честі та гідності, а також як спробу тиску.

У січні 2023 року Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури (КДКА) Київської області погодилася з цими аргументами та зупинила право Шевчука на заняття адвокатською діяльністю строком на три місяці. Вища комісія (ВКДКА) пізніше підтвердила це рішення.

Судові перегони

Олексій Шевчук оскаржив це рішення в суді. Його основними аргументами були:

• Порушення процедури: на момент розгляду справи він перебував на військовій службі у складі ЗСУ і не отримував належних повідомлень про засідання комісії.
• Свобода слова: він заперечував, що його висловлювання були етичним проступком.

Суд першої інстанції (Київський окружний адмінсуд) став на бік дисциплінарних органів, підтвердивши законність покарання. Проте у жовтні 2024 року Шостий апеляційний адміністративний суд скасував рішення про дискваліфікацію, визнавши його протиправним.

Чому Верховний Суд підтримав Шевчука?

Масі Найєм через свого представника подав касаційну скаргу, намагаючись повернути в силу рішення про покарання Шевчука. Однак колегія суддів Верховного Суду під головуванням С.А. Уханенка дійшла наступних висновків:

• Відсутність доказів повідомлення: Матеріали справи не містять підтверджень, що КДКА належним чином повідомила Шевчука про дисциплінарне провадження (зокрема на електронну пошту). Суд зазначив, що право на захист та змагальність є фундаментальним, і його було порушено.
• Недостатня мотивація: Дисциплінарні органи не обґрунтували належним чином, чому саме цей вчинок вважається «грубим одноразовим порушенням», що дозволяло б застосувати такий суворий захід, як зупинення діяльності.

Вердикт: Касаційну скаргу представників Масі Найєма відхилено. Постанова апеляційного суду залишається в силі — рішення про притягнення Олексія Шевчука до дисциплінарної відповідальності остаточно скасовано.

Постанова Верховного Суду є остаточною та оскарженню не підлягає.