Помилка Лариси Криворучко коштувала 7 років прав: Парвіз Алієв не зміг оскаржити рішення через процедурне порушення

Київський апеляційний суд у справі № 753/22881/25 відмовився розглядати скаргу на постанову про позбавлення Парвіза Алієва водійських прав на 7 років. Причиною стало те, що його представниця, Лариса Криворучко, не надала доказів наявності статусу адвоката.

Київський апеляційний суд 16 березня 2026 року поставив крапку у спробі Парвіза Етібара Огли Алієва пом’якшити покарання за грубе порушення правил дорожнього руху. Суддя Ігор Мосьондз повернув апеляційну скаргу без розгляду.

За що покарали Алієва?

У грудні 2025 року Дарницький районний суд Києва визнав Парвіза Алієва винним за ч. 5 ст. 126 КУпАП (повторне протягом року керування транспортним засобом особою, яка позбавлена права керування).

Суд призначив Алієву суворе стягнення:

• 40 800 гривень штрафу;
• 7 років позбавлення права керування транспортними засобами.

Юрист — не означає адвокат

Інтереси Алієва в апеляції намагалася захистити Криворучко Лариса Сергіївна. До матеріалів скарги вона додала копію свого диплома про вищу юридичну освіту, виданого у 2005 році Національним університетом внутрішніх справ.

Однак апеляційний суд наголосив на важливому юридичному нюансі:

1. Згідно з Конституцією України (ст. 131-2), представництво іншої особи в судах здійснює виключно адвокат.
2. Наявність лише диплома юриста («фахівця у галузі права») не дає права подавати апеляційні скарги у справах про адміністративні правопорушення від імені клієнта, якщо особа не підтвердила свій статус у реєстрі адвокатів.

Оскільки адвокат Лариса Криворучко не надала документів, що підтверджують її повноваження саме як адвоката, суддя дійшов висновку, що скарга подана особою, яка не має на це права.

Наслідки рішення

Повернення апеляційної скарги означає, що рішення Дарницького суду залишається чинним у повному обсязі. Парвіз Алієв зобов’язаний сплатити багатотисячний штраф і офіційно стає пішоходом на найближчі сім років.

Ця постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню не підлягає. Випадок слугує черговим нагадуванням про важливість перевірки повноважень захисників у судовому процесі, адже навіть за наявності юридичної освіти процедурні помилки можуть призвести до неможливості захистити свої права.

На Волині засудили перевізника, який вніс вісьмох «лжеводіїв» до системи «Шлях» для виїзду за кордон

19 березня 2026 року Локачинський районний суд Волинської області у справі  № 931/989/25 виніс вирок місцевому підприємцю Олексію Новосаду, який використовував свій доступ до інформаційної системи «Шлях», щоб допомагати військовозобов’язаним чоловікам нелегально виїжджати з України.

Схема з «працевлаштуванням»

Як встановив суд, у березні та квітні 2023 року обвинувачений, будучи фізичною особою-підприємцем з ліцензією на міжнародні вантажні перевезення, розробив корупційний механізм. Він фіктивно «наймав» на роботу водіями чоловіків, які насправді не мали стосунку до його підприємницької діяльності.

Використовуючи власний електронний ключ, підприємець вносив неправдиві дані про цих «співробітників» до системи «Шлях». Це давало їм законні підстави для перетину державного кордону на автомобілях Renault Master та Opel Movano через пункт пропуску «Угринів». Загалом у справі фігурують вісім чоловіків, які скористалися послугами Новосада та не повернулися в Україну.

Позиція обвинуваченого та статус ветерана

У суді Олексій Новосад повністю визнав свою провину та розкаявся. Слід зазначити, що обвинувачений є діючим військовослужбовцем Збройних Сил України. Він брав участь у бойових діях проти російської агресії з березня по грудень 2022 року, має статус учасника бойових дій та отримав поранення під час захисту Батьківщини. Також на його утриманні перебувають двоє малолітніх дітей.

Вирок суду

Це вже не перша судимість підприємця за аналогічну діяльність. У серпні 2025 року його вже було засуджено за статтею про незаконне переправлення осіб через кордон (ст. 332 КК України). Оскільки нові епізоди злочину (маніпуляції в системі «Шлях») були вчинені ще до винесення попереднього вироку, суд призначив покарання за сукупністю злочинів.

Рішення суду:

• Олексія Новосада визнано винним за ч. 3 ст. 362 КК України (несанкціонована зміна інформації в автоматизованих системах).

• Призначено остаточне покарання — 4 роки та 8 місяців позбавлення волі.

• Встановлено додаткове покарання — заборона займатися міжнародними перевезеннями вантажів строком на 2 роки.

• Водночас суд звільнив засудженого від реального відбування основного терміну, встановивши іспитовий строк тривалістю 3 роки.

Підприємець-військовослужбовець залишиться на волі під наглядом органів пробації, якщо протягом іспитового терміну не вчинить нового правопорушення.

10 років тюрми за «судилище» над азовцем: у Києві винесли вирок російському судді Сергію Образцову

16 березня 2026 року Шевченківський районний суд міста Києва у справі № 761/12118/25 засудив до 10 років позбавлення волі суддю Південного окружного військового суду РФ Сергія Образцова. Його визнали винним у порушенні законів та звичаїв війни через незаконне засудження українського військовополоненого Плахотніка Владислава Сергійовича.

Незаконний вирок у Ростові

Судовий розгляд проходив у порядку спеціального судового провадження (in absentia), оскільки обвинувачений перебуває на території держави-агресора.

Як встановило слідство та підтвердив суд, у травні 2024 року в Ростові-на-Дону російський суддя Сергій Образцов розглянув справу стосовно українського військовослужбовця, який потрапив у полон у грудні 2023 року під час боїв у Серебрянському лісництві на Луганщині.

Військовослужбовець був офіційним комбатантом — водієм інженерно-саперного взводу 12-ї бригади спеціального призначення «Азов» НГУ. Попри захищений статус військовополоненого згідно з Женевськими конвенціями, Образцов засудив українця до 18 років ув’язнення. Російське «правосуддя» інкримінувало воїну «проходження навчання з метою здійснення терористичної діяльності» та «участь у терористичній організації», фактично покаравши його за сам факт служби у Збройних Силах України.

Свідчення потерпілого

Потерпілий зміг особисто надати свідчення в київському суді, оскільки 4 липня 2025 року був повернутий з російського полону в межах обміну.

Він розповів, що під час «слідства» в окупованому Луганську його змушували підписувати пусті аркуші паперу, а адвокат за призначенням лише радив «усе підписувати». Під час засідань у Ростові Олександр прямо говорив судді Образцову, що він є військовослужбовцем і захищав свою землю, а не терористом. Проте суддя ігнорував ці заяви, як і сліди тортур на тілі полоненого.

Позиція українського суду

Суддя Шевченківського суду наголосив, що Сергій Образцов, будучи професійним юристом, усвідомлював статус Олександра як військовополоненого. Умисне позбавлення права на справедливий судовий розгляд та засудження військового за участь у конфлікті є серйозним порушенням Женевської конвенції та воєнним злочином.

Вирок суду:

• Образцова Сергія В'ячеславовича визнано винним за ч. 1 ст. 438 КК України (Порушення законів та звичаїв війни).
• Призначено покарання — 10 років позбавлення волі.

Строк відбування покарання рахуватиметься з моменту його фактичного затримання. Інформацію про вирок буде опубліковано в офіційних ЗМІ, а дані про засудженого воєнного злочинця передадуть до міжнародних баз розшуку.

Справа про «фотографа-педофіла»: Апеляційний суд відмовив Валентину Василенку у стягненні 700 тисяч грн з видавця «Viva!»

Київський апеляційний суд поставив крапку у резонансній справі за позовом відомого фотографа Валентина Василенка до ТОВ «Едімедіа Україна». Попри виявлені процесуальні порушення у суді першої інстанції, позивачу не вдалося довести недостовірність публікації про важкі злочини та отримати грошову компенсацію.

Суть конфлікту

Судовий спір розпочався у грудні 2024 року. Валентин Василенко звернувся до суду з вимогою стягнути 700 000 гривень моральної шкоди з ТОВ «Едімедіа Україна» (розпорядник веб-порталу Viva!).

Приводом стала стаття, опублікована ще у серпні 2020 року під заголовком: «На Полтавщині затримали відомого фотографа за зґвалтування 9-річної дівчинки». У матеріалі стверджувалося, що Василенко роками розбещував неповнолітніх, працюючи на популярних телешоу, та був затриманий правоохоронцями.

Василенко наполягав: інформація є наклепом, оскільки обвинувального вироку щодо нього за статтями про зґвалтування (ст. 152 КК) та розбещення (ст. 156 КК) не існує. За словами фотографа, публікація завдала йому глибоких душевних страждань та зруйнувала ділову репутацію.

Процесуальні колізії та роль захисту

Інтереси Василенка у суді представляла відома адвокатка Лариса Сергіївна Криворучко. В апеляційній скарзі вона наголошувала на грубих порушеннях з боку Печерського районного суду, який у жовтні 2025 року виніс заочне рішення проти фотографа.

Зокрема, Лариса Криворучко вказала на те, що:

• Суд розглянув справу заочно без згоди позивача.
• Суддя проігнорувала клопотання захисту про участь у засіданні через відеоконференцію, чим фактично позбавила Василенка та його адвоката права представити свої докази.

Рішення апеляційної інстанції

Колегія суддів Київського апеляційного суду під головуванням М.І. Оніщука погодилася з аргументами адвокатки щодо порушення прав позивача. Суд визнав, що Печерський суд дійсно не забезпечив Василенку можливість обґрунтувати свою позицію через відеозв'язок. Через це заочне рішення було офіційно скасоване.

Проте, розглянувши справу № 757/61246/24-ц по суті, апеляційний суд дійшов невтішних для фотографа висновків:

1. Брак доказів: Суд зазначив, що Василенко не надав прямих доказів того, що інформація у статті є недостовірною.
2. Преюдиція: Раніше, у 2024 році, Василенко вже намагався судитися за захист честі та гідності у цій же справі, але програв (справа №757/2026/24-ц). Теперішній суд врахував це рішення.
3. Видалення статті: Те, що видавець згодом видалив публікацію з сайту, суд відмовився вважати «визнанням провини» чи підтвердженням неправдивості матеріалу.

Вердикт

Київський апеляційний суд ухвалив нове рішення, яким повністю відмовив Валентину Василенку у задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди.

Постанова набрала законної сили 12 березня 2026 року.

«Шкода, що не на Західній»: у Черкасах засудили фанатку Кадирова та Пригожина, зобов’язавши її читати книжки про війну

19 березня 2026 року Соснівський районний суд м. Черкаси у справі № 712/1370/26 виніс вирок уродженці Костянтинівки Олені Аборончиковій, яка через Telegram активно підтримувала російську агресію, захоплювалася ватажками терористів та закликала до ударів по західних регіонах України.

«Вогняний мужик» та мрії про обстріли

Як встановив суд, протягом весни та літа 2023 року обвинувачена, перебуваючи у прифронтовій Костянтинівці на Донеччині, регулярно залишала коментарі у проросійських Telegram-групах. Використовуючи акаунт «Елена», вона займалася глорифікацією окупантів та виправдовуванням воєнних злочинів РФ.

Серед епізодів, зафіксованих слідством:

• Коли з’явилася новина про масовану атаку «Шахедів» на Київ та Дніпро, Аборончикова написала: «Шкода, що тільки там, а не на Західній».
• Вона вихваляла очільника Чечні Рамзана Кадирова, називаючи його «вогонь-мужиком» та бажаючи йому «жити довго».
• Захоплювалася ватажком ПВК «Вагнер» Євгеном Пригожиним, характеризуючи його як «розумного чоловіка», який «знає, що робить».
• Підтримувала ідею ударів по «центрах прийняття рішень» у Києві та схвально коментувала зображення російської авіації з підписом про «справжню руку Кремля».

Каяття та вирок

Під час судового засідання Олена Аборончикова повністю визнала свою провину та заявила про «щире каяття». Враховуючи це, а також наявність у неї неповнолітньої дитини, суд виявив певну гуманність.

Суддя призначив жінці остаточне покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, проте звільнив її від відбування терміну з іспитовим строком на 3 роки.

Перевиховання літературою

Окрім стандартних обмежень іспитового терміну (реєстрація в органах пробації), суддя застосував до засудженої заходи «освітнього» характеру. Олену Аборончикову зобов’язали прочитати дві знакові книги про сучасну війну та життя в окупації:

1. «Довгі часи» Олени Стяжкіної (роман про життя в окупованому Донецьку);
2. «Щоденник військового лікаря» Сергія Риженка.

За результатами прочитання жінка має не лише здати книги, а й написати письмові звіти (есе) обсягом не менше 300 слів по кожному твору, де викласти свої враження.

Апеляційний суд скасував рішення на користь адвокатки Лариси Криворучко: дисциплінарне стягнення залишається в силі

Шостий апеляційний адміністративний суд поставив крапку у тривалому спорі між відомою адвокаткою Ларисою Криворучко та органами адвокатського самоврядування. Суд скасував рішення першої інстанції, яким раніше було анульовано її дисциплінарне покарання.

Суть справи

Конфлікт розпочався через неодноразові неявки адвокатки Лариси Криворучко у судові засідання Київського апеляційного суду в межах однієї з кримінальних справ. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури (КДКА) Донецької області, куди була спрямована скарга, розцінила такі дії як систематичне порушення правил професійної етики та грубий проступок.

12 червня 2023 року КДКА ухвалила рішення №39 про зупинення права Криворучко на заняття адвокатською діяльністю строком на шість місяців. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури (ВКДКА) пізніше підтвердила законність цього стягнення.

Скасування «перемоги» в першій інстанції

У березні 2025 року Київський окружний адміністративний суд частково задовольнив позов Криворучко, скасувавши рішення про її дискваліфікацію. Однак органи адвокатського самоврядування (ВКДКА та КДКА Донецької області) подали апеляційні скарги.

17 березня 2026 року Шостий апеляційний адміністративний суд під головуванням судді Т.Р. Вівдиченко у справі № 320/37329/23 дійшов протилежних висновків. Основними аргументами апеляційного суду стали:

1. Пропуск строків: Позивачка звернулася до суду з оскарженням рішення КДКА Донецької області значно пізніше встановленого законом 30-денного строку. Суд відхилив аргументи захисту про можливість застосування 3-річного строку за Цивільним кодексом, наголосивши на пріоритеті спеціального закону про адвокатуру.
2. Дискреція органів адвокатури: Суд підтвердив, що правова оцінка дій адвоката та вибір міри покарання є виключною компетенцією КДКА/ВКДКА, і суд не може перебирати на себе ці функції, якщо процедура розгляду не була порушена.

Скандал у залі суду

Засідання суду супроводжувалося емоційними виступами з боку представника позивачки — Андрія Карповича. Згідно з матеріалами постанови, представник ігнорував зауваження головуючої, висловлювався в образливій формі та перешкоджав веденню процесу. Після двох попереджень суд застосував захід процесуального примусу: Андрія Карповича було видалено із залу судового засідання (шляхом відключення від відеоконференції).

Результат

Апеляційний суд повністю задовольнив скаргу ВКДКА та частково — КДКА Донецької області.

• Вимога про скасування рішення про дискваліфікацію Криворучко була залишена без розгляду через пропуск строків.
• У задоволенні вимог щодо скасування рішення ВКДКА — відмовлено.

Таким чином, рішення про притягнення Лариси Криворучко до дисциплінарної відповідальності та зупинення її адвокатського свідоцтва на 6 місяців фактично залишається чинним.

Постанова набрала законної сили з моменту проголошення.

В Одесі засудили лікаря-уролога Айубу Бхата за «торгівлю» відстрочками від мобілізації

Київський районний суд міста Одеси у справі № 947/3130/26 виніс вирок лікарю-урологу Бхату Айубу Мохмаду, який обіцяв за гроші допомогти військовозобов’язаному отримати документи для відстрочки від призову. Підсудний повністю визнав провину та сплатить значний штраф.

Схема «постійного догляду»

Як встановив суд, у листопаді 2025 року Бхат Айуб Мохмад, працюючи лікарем у медичному центрі «PromedCenter», запропонував одеситу вирішити питання з мобілізацією. Лікар заявив, що має зв'язки та може вплинути на службових осіб лікарсько-консультативної комісії (ЛКК).

За планом, ЛКК мала видати довідку про те, що матір чоловіка потребує постійного стороннього догляду. Такий документ є законною підставою для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Вартість послуг та затримання

Свої «послуги» Бхат Айуб Мохмад оцінив у 7 000 доларів США. Сторони домовилися про оплату частинами: 4 000 доларів як завдаток, а решту 3 000 — після отримання документів.

11 листопада 2025 року в кав’ярні «Кава» на вулиці Анатолія Бачинського лікар отримав першу частину хабаря у розмірі 4 000 доларів. Одразу після передачі грошей він був затриманий правоохоронцями «на гарячому».

Вирок суду

У судовому засіданні Бхат Айуб Мохмад повністю визнав свою вину, щиро розкаявся та підтвердив усі обставини справи. Враховуючи визнання провини та відсутність попередніх судимостей, суд обрав покарання у вигляді штрафу.

Суд ухвалив:

• Визнати Бхата Айуба Мохмада винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України (здійснення впливу на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, за надання неправомірної вигоди).
• Призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 167 841 гривні.

Також суд скасував заставу у розмірі понад 300 тисяч гривень, яку обвинувачений вносив під час досудового розслідування. Вилучені особисті речі, мобільні телефони та кошти, які належали лікарю, були йому повернуті, а імітаційні купюри, що використовувалися під час спецоперації — знищені.

Довідково: Бхат Айуб Мохмад — уродженець м. Срінагар (Індія), громадянин України, має медичну освіту за фахом урологія.