В Одесі засудили лікаря-уролога Айубу Бхата за «торгівлю» відстрочками від мобілізації

Київський районний суд міста Одеси у справі № 947/3130/26 виніс вирок лікарю-урологу Бхату Айубу Мохмаду, який обіцяв за гроші допомогти військовозобов’язаному отримати документи для відстрочки від призову. Підсудний повністю визнав провину та сплатить значний штраф.

Схема «постійного догляду»

Як встановив суд, у листопаді 2025 року Бхат Айуб Мохмад, працюючи лікарем у медичному центрі «PromedCenter», запропонував одеситу вирішити питання з мобілізацією. Лікар заявив, що має зв'язки та може вплинути на службових осіб лікарсько-консультативної комісії (ЛКК).

За планом, ЛКК мала видати довідку про те, що матір чоловіка потребує постійного стороннього догляду. Такий документ є законною підставою для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Вартість послуг та затримання

Свої «послуги» Бхат Айуб Мохмад оцінив у 7 000 доларів США. Сторони домовилися про оплату частинами: 4 000 доларів як завдаток, а решту 3 000 — після отримання документів.

11 листопада 2025 року в кав’ярні «Кава» на вулиці Анатолія Бачинського лікар отримав першу частину хабаря у розмірі 4 000 доларів. Одразу після передачі грошей він був затриманий правоохоронцями «на гарячому».

Вирок суду

У судовому засіданні Бхат Айуб Мохмад повністю визнав свою вину, щиро розкаявся та підтвердив усі обставини справи. Враховуючи визнання провини та відсутність попередніх судимостей, суд обрав покарання у вигляді штрафу.

Суд ухвалив:

• Визнати Бхата Айуба Мохмада винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України (здійснення впливу на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, за надання неправомірної вигоди).
• Призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 167 841 гривні.

Також суд скасував заставу у розмірі понад 300 тисяч гривень, яку обвинувачений вносив під час досудового розслідування. Вилучені особисті речі, мобільні телефони та кошти, які належали лікарю, були йому повернуті, а імітаційні купюри, що використовувалися під час спецоперації — знищені.

Довідково: Бхат Айуб Мохмад — уродженець м. Срінагар (Індія), громадянин України, має медичну освіту за фахом урологія.

Адвокат Віталій Марфін програв суд проти ВКДКА у справі щодо процедури анулювання його свідоцтва

17 березня 2026 року Київський окружний адміністративний суд у справі №320/21531/23 відмовив у задоволенні позову адвокату Віталію Марфіну, який намагався скасувати рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (ВКДКА). Судовий спір розгорнувся навколо процедурних порушень під час розгляду скарги про позбавлення його права на заняття адвокатською діяльністю.

З чого все почалося?

У грудні 2022 року компанія ЗАТ «ЕсСіТі Лубрікантс» звернулася до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (КДКА) Київської області з вимогою анулювати адвокатське свідоцтво Віталія Марфіна. Заявник стверджував, що адвокат нібито надав недостовірні відомості, коли отримував допуск до складання кваліфікаційного іспиту.

КДКА Київської області витребувала особову справу адвоката, провела перевірку і порушень не знайшла. Проте, замість ухвалення офіційного колегіального рішення, як того вимагає регламент, комісія просто надіслала компанії-заявнику лист-відповідь про те, що фактів надання недостовірних даних не виявлено.

Втручання вищої інстанції та позов адвоката

Компанія «ЕсСіТі Лубрікантс» не погодилася з таким форматом відповіді та оскаржила "бездіяльність" обласної КДКА до вищої інстанції — ВКДКА. У травні 2023 року ВКДКА стала на бік компанії, визнавши, що регіональна комісія дійсно допустила бездіяльність, оскільки закон вимагає ухвалення повноцінного рішення, а не просто написання листа.

Адвокат Віталій Марфін, не погоджуючись із позицією ВКДКА, подав позов до адміністративного суду. Він стверджував, що вища комісія ухвалила своє рішення поза межами встановленої процедури та без урахування важливих обставин справи.

Що вирішив суд?

Суддя Київського окружного адміністративного суду Галина Василенко, дослідивши матеріали справи, стала на бік ВКДКА та повністю відмовила Віталію Марфіну у задоволенні позову.

Суд зазначив кілька ключових моментів:

• Порушення процедури дійсно було. За законом, результатом розгляду заяви про позбавлення свідоцтва має бути виключно офіційне рішення дисциплінарної палати або КДКА, а не звичайний лист. Тому ВКДКА правомірно визнала бездіяльність обласної комісії.
• Рішення ВКДКА не порушує прав адвоката. Суд звернув особливу увагу на те, що оскаржуване рішення ВКДКА жодним чином не встановлює провину Віталія Марфіна, не підтверджує факт подання ним недостовірних даних і не позбавляє його свідоцтва. Вища комісія лише вказала нижчій інстанції на процедурну помилку.
• Відсутність підстав для позову. Оскільки саме по собі рішення ВКДКА не створює для адвоката жодних негативних юридичних наслідків, його права на цьому етапі не є порушеними.

«Квартири та авто за копійки»: у Харкові засудили шахрайку, яка ошукала таксиста на 25 тисяч доларів

Київський районний суд Харкова виніс вирок Юлії Ігорівні Бушмі, яка під виглядом «впливової особи» видурила у водія таксі понад мільйон гривень. Замість обіцяної нерухомості та машин жінка влаштувала собі масштабний «шопінг», накупивши побутової техніки, айфонів та навіть перук для зміни зовнішності.

Як зазначається у матеріалах справи № 953/11710/25, історія розпочалася у травні 2025 року. Юлія Бушма познайомилася з потерпілим, який працював таксистом. Під час поїздок жінка представилася «Оксаною» та втерлася в довіру до чоловіка.

«Пільгова програма» від посадовців

Шахрайка розповіла водієві вигадану історію про те, що має «високі зв'язки» у Києві. За її словами, ці знайомі могли допомогти придбати житло та автомобілі за цінами, в рази нижчими за ринкові.

Потерпілий, який жив на орендованій квартирі, повірив у «щасливий квиток». Юлія Бушма запропонувала йому:

• дві двокімнатні квартири за 15 000 доларів;

• п'ять (!) автомобілів за 10 000 доларів.

Чоловік разом із дружиною позичили кошти у родичів і двома траншами (28 та 30 липня 2025 року) передали жінці загалом 25 000 доларів США. Отримавши гроші, «благодійниця» зникла, а коли настав день «оформлення документів», перестала виходити на зв'язок.

Шопінг на мільйон та перуки

Поліція затримала Юлію Бушму в орендованій квартирі, де вона намагалася переховуватися. Під час обшуку правоохоронці виявили, на що пішли гроші таксиста. Жінка не втрачала часу і масово скуповувала все — від електроніки до предметів побуту.

Серед вилученого майна, придбаного за вкрадені долари, були:

• смартфони iPhone 15 та Samsung;

• ноутбук, принтер, пилосос;

• аерогриль, мультиварка, блендер, електропіч;

• навіть портативний душ та зволожувач повітря.

Крім того, у квартирі знайшли дві жіночі перуки. Як з’ясувалося, шахрайка використовувала їх для зміни образу під час зустрічей з «клієнтами», щоб її було важче впізнати.

Рішення суду

У судовому засіданні 16 березня 2026 року Юлія Бушма повністю визнала провину. Вона пояснила, що отримані гроші одразу обміняла на гривні та витратила на техніку. Частину коштів — близько 620 тисяч гривень — поліція встигла вилучити готівкою.

Суддя постановив:

1. Визнати Юлію Бушму винною у шахрайстві в особливо великих розмірах (ч. 5 ст. 190 КК України).

2. Призначити покарання у виді 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна (крім житла).

3. Вилучену готівку (620 100 грн) повернути потерпілому таксисту.

4. Стягнути з засудженої решту суми збитків — 423 922 гривні.

5. Усю придбану техніку (айфони, ноутбуки, грилі тощо) конфіскувати у власність держави в порядку спеціальної конфіскації.

До набрання вироком законної сили засуджена перебуватиме під вартою у слідчому ізоляторі.

Довідково: Це вже не перша зустріч жінки із правосуддям — на момент вчинення злочину в Полтаві щодо неї вже розглядали іншу справу за подібними фактами шахрайства.

Верховний Суд поставив крапку у спорі адвокатів: дискваліфікацію Олексія Шевчука за пост у Facebook остаточно скасовано

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду залишив без змін рішення апеляційної інстанції, яким було скасовано тримісячне зупинення адвокатського свідоцтва Олексія Шевчука через конфлікт із Масі Найємом.

16 березня 2026 року Верховний Суд оприлюднив постанову у справі №320/19157/23, поставивши крапку в тривалому дисциплінарному протистоянні між двома відомими адвокатами — Олексієм Шевчуком (позивач) та Масі-Мустафою Найємом (третя особа).

Суть конфлікту: пост у соцмережах

Скандал розпочався ще у лютому 2022 року. Олексій Шевчук опублікував на своїй сторінці у Facebook допис, у якому назвав Масі Найєма «кумедним адвокатом» та згадав про його «наркотично залежних клієнтів». На той момент Найєм розцінив це як грубе порушення правил адвокатської етики, приниження честі та гідності, а також як спробу тиску.

У січні 2023 року Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури (КДКА) Київської області погодилася з цими аргументами та зупинила право Шевчука на заняття адвокатською діяльністю строком на три місяці. Вища комісія (ВКДКА) пізніше підтвердила це рішення.

Судові перегони

Олексій Шевчук оскаржив це рішення в суді. Його основними аргументами були:

• Порушення процедури: на момент розгляду справи він перебував на військовій службі у складі ЗСУ і не отримував належних повідомлень про засідання комісії.
• Свобода слова: він заперечував, що його висловлювання були етичним проступком.

Суд першої інстанції (Київський окружний адмінсуд) став на бік дисциплінарних органів, підтвердивши законність покарання. Проте у жовтні 2024 року Шостий апеляційний адміністративний суд скасував рішення про дискваліфікацію, визнавши його протиправним.

Чому Верховний Суд підтримав Шевчука?

Масі Найєм через свого представника подав касаційну скаргу, намагаючись повернути в силу рішення про покарання Шевчука. Однак колегія суддів Верховного Суду під головуванням С.А. Уханенка дійшла наступних висновків:

• Відсутність доказів повідомлення: Матеріали справи не містять підтверджень, що КДКА належним чином повідомила Шевчука про дисциплінарне провадження (зокрема на електронну пошту). Суд зазначив, що право на захист та змагальність є фундаментальним, і його було порушено.
• Недостатня мотивація: Дисциплінарні органи не обґрунтували належним чином, чому саме цей вчинок вважається «грубим одноразовим порушенням», що дозволяло б застосувати такий суворий захід, як зупинення діяльності.

Вердикт: Касаційну скаргу представників Масі Найєма відхилено. Постанова апеляційного суду залишається в силі — рішення про притягнення Олексія Шевчука до дисциплінарної відповідальності остаточно скасовано.

Постанова Верховного Суду є остаточною та оскарженню не підлягає.

Дніпро: 12 років в’язниці вітчиму за систематичне зґвалтування неповнолітньої доньки

10 березня 2026 року Соборний районний суд міста Дніпра у справі № 201/12926/25 визнав винним мешканця Дніпра у вчиненні особливо тяжкого злочину проти статевої свободи та недоторканості неповнолітньої особи. Обвинуваченому призначено максимальне покарання — 12 років позбавлення волі.

Обставини справи

Суд встановив, що з березня 2022 року обвинувачений проживав однією сім’єю з жінкою та її двома неповнолітніми доньками. Починаючи з травня 2024 року, він систематично вчиняв дії сексуального характеру щодо однієї з доньок, яка на той момент була неповнолітньою. Злочин включав оральне та анальне зґвалтування, погрози фізичною розправою, шантаж та психологічне насилля. Дії обвинуваченого були зафіксовані на аудіо- та відеозаписах, які потерпіла змогла зберегти як докази.

Доказова база

Вину обвинуваченого підтвердили:

• показання потерпілої та її законного представника;
• аудіо- та відеозаписи, скріншоти переписок;
• висновки психологічних, психіатричних та судово-медичних експертиз;
• протоколи обшуків, під час яких вилучено техніку та інші речові докази.

Позиція обвинуваченого

Обвинувачений свою вину не визнав, стверджуючи, що потерпіла провокувала його на дії сексуального характеру, а кримінальну справу проти нього сфабриковано. Однак суд відхилив ці твердження як спробу ухилитися від відповідальності.

Вирок суду

Суд кваліфікував дії обвинуваченого за ч. 3 ст. 152 КК України (зґвалтування неповнолітньої особи, з якою винний перебував у близьких відносинах, вчинене повторно). Призначено покарання у вигляді 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна та стягненням витрат на експертизи на користь держави.

Військовий отримав 4 роки за насильство над жінкою в Самборі

11 березня 2026 року Самбірський міськрайонний суд Львівської області виніс вирок у кримінальній справі № 452/684/26  за обвинуваченням у зґвалтуванні (ч. 1 ст. 152 КК України).

Обвинуваченим є житель Борислава (Дрогобицький район Львівської області), раніше не судимий, з вищою освітою, який брав участь у бойових діях та має чотири контузії.

За встановленими судом обставинами, 2 січня 2026 року близько 17:40 обвинувачений зайшов до квартири в Самборі, де проживала потерпіла. Він застосував фізичне насильство (удар кулаком в область губи, повалив на підлогу, притиснув голову, погрожував розправою), змусив перейти до спальної кімнати, де без добровільної згоди потерпілої вчинив дії сексуального характеру з вагінальним та оральним проникненням, а потім ще двічі здійснив вагінальний статевий акт проти її волі. Внаслідок дій потерпілій заподіяно тілесне ушкодження — забій м’яких тканин верхньої губи.

Обвинувачений повністю визнав вину, розкаявся, вибачився перед потерпілою. Він пояснив, що раніше (орієнтовно в жовтні 2025 року) бував у цій квартирі для ремонту котла, а в день злочину «раптово вирішив вступити в статеві відносини», застосувавши насильство для залякування. Зазначив, що не все пам’ятає через контузії, отримані на фронті, висловив сильне каяття та заявив про готовність повернутися на фронт замість відбування покарання.

Потерпіла в суді підтвердила обставини нападу та просила призначити обвинуваченому суворе покарання.

Суд, врахувавши визнання вини, каяття, відсутність попередніх судимостей, позитивну характеристику за місцем проживання, участь у бойових діях, а також тяжкість злочину та позицію потерпілої, призначив покарання у вигляді 4 років позбавлення волі.

Прославляв армію РФ, але донатив на ЗСУ: у Львові суд виніс несподіваний вирок за пропаганду «ВКонтакті»

12 березня 2026 року Галицький районний суд міста Львова виніс вирок місцевому жителю Віктору Сапронову, який поширював російську пропаганду та виправдовував збройну агресію РФ. Попри те, що санкція інкримінованої статті передбачала від 5 до 8 років за ґратами, чоловік отримав значно м'якше покарання — 1 рік позбавлення волі. Суд врахував його щире каяття, догляд за хворою матір'ю та допомогу Збройним Силам України.

У чому звинувачували львів'янина?

Згідно з матеріалами справи№ 461/3734/25, у 2022–2023 роках Віктор Сапронов, використовуючи свій смартфон Samsung Galaxy A52 та домашній комп'ютер, вів активну діяльність у забороненій російській соцмережі «ВКонтакті». На головному фото його профілю був зображений він сам на тлі радянського танка.

На своїй сторінці чоловік систематично робив репости з проросійських пабліків («ДОНЕЦК ДНР НОВОСТИ СВО…», «Еноты РФ» тощо). Серед опублікованих матеріалів:

• Виправдовування знищення Маріуполя та цитування Путіна про «знищення українських нацистів» і те, що Маріуполь перетвориться на «десять Бородянок».
• Заяви про те, що російська армія нібито «б'є фашистів на території історично руської землі».
• Пости зі звинуваченнями США у розв'язанні війни в Україні та створенні «бандерівського режиму».
• Глорифікація ворожої армії, зокрема захоплення діями російських танкістів із «Сибірського об'єднання» під час боїв біля Кремінної.

Діяльність прихильника «руского міра» викрили оперативники СБУ у Львівській області. Під час обшуків у травні 2024 року в нього вилучили техніку, з якої здійснювалися публікації. Проведена судово-лінгвістична експертиза підтвердила, що в дописах міститься виправдовування збройної агресії РФ та глорифікація її учасників (ч. 2 та ч. 3 ст. 436-2 КК України).

Позиція обвинуваченого та рішення суду

У судовому засіданні Віктор Сапронов повністю визнав свою провину та щиро розкаявся. Він переконував суд, що насправді не підтримує збройну агресію РФ, негативно ставиться до проявів фашизму і не діяв на користь ворога.

Призначаючи покарання, суддя взяв до уваги низку пом'якшувальних обставин. Зокрема, обвинувачений раніше не був судимий, офіційно не працевлаштований, але доглядає за непрацездатною матір'ю. Крім того, суд врахував факт активного сприяння слідству та те, що Сапронов надавав матеріальну допомогу ЗСУ.

Завдяки цим обставинам суд застосував статтю 69 Кримінального кодексу України (призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом). Замість ув'язнення на строк від 5 до 8 років, Віктора Сапронова засудили до 1 року позбавлення волі без конфіскації майна.

Водночас суд постановив конфіскувати в дохід держави знаряддя злочину — мобільний телефон Samsung Galaxy A52 та системний блок комп'ютера з SSD-накопичувачем.