«Російська армія — союзник народу»: у Харкові засудили уродженця Куп’янщини за пропаганду в Telegram

Індустріальний районний суд міста Харкова виніс вирок Олександру Мотошкову, уродженцю смт Ківшарівка (Куп’янський район), за систематичне поширення матеріалів, що виправдовують збройну агресію РФ. Чоловік уклав угоду зі слідством та отримав умовний термін.

Відповідний вирок було ухвалено 4 лютого 2026 року (справа № 644/836/26).

Суть справи

За даними слідства, безробітний мешканець Харкова влітку та восени 2025 року використовував свій смартфон Oukitel WP19 для репостів проросійських наративів у Telegram. У червні, липні та вересні 2025 року він поширював повідомлення, в яких глорифікував окупантів та дискредитував українську владу.

Серед тез, які поширював засуджений:

• Називав російську армію «визвольною силою» та «союзником народу України».

• Закликав до «громадянського спротиву» проти ТЦК, називаючи їх «машиною зі знищення українців».

• Просував конспірологічні теорії про те, що обстріли Києва нібито відбуваються лише тоді, коли Президента немає в країні, а війна є «утилізацією суспільства».

• Звинувачував українську владу в бажанні «спалити все», аби залишитися на «троні, облитому кров’ю».

Лінгвістична експертиза підтвердила, що ці тексти містять виправдовування збройної агресії РФ та глорифікацію її учасників.

Вирок суду

Під час досудового розслідування Олександр Мотошков уклав угоду про визнання винуватості з прокурором. У суді він повністю визнав свою провину, заявив про щире каяття та змінив свою позицію, визнавши факт агресії РФ проти українського народу.

Суд затвердив угоду та визнал чоловіка винним за ч. 2 та ч. 3 ст. 436-2 КК України.

Покарання:

1. 5 років позбавлення волі (остаточне покарання за сукупністю злочинів).

2. Звільнення від відбування реального покарання з іспитовим строком на 3 роки.

3. Обов'язок працевлаштуватися або стати на облік у центр зайнятості.

Також суд постановив конфіскувати телефон Oukitel, який був знаряддям злочину, та стягнути з засудженого понад 25 000 гривень за проведення експертиз. До набрання вироком законної сили чоловік перебуватиме під нічним домашнім арештом.

«Не хочу, щоб існувала держава Україна»: у Золотоноші любителя «руського міра» засудили до читання патріотичних книг

15 лютого 2026 року Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області виніс вирок місцевому мешканцю Костянтину Котенку, який у телефонних розмовах виправдовував російську агресію та мріяв про знищення української державності. Чоловік уникнув реального ув'язнення завдяки каяттю та значному донату на ЗСУ, але отримав незвичне зобов'язання — читати українську літературу про війну.

Відповідний вирок суд ухвалив 10 лютого 2026 року у справі № 695/38/26.

«Я хочу і паспорт помінять, і національність»

Згідно з матеріалами справи, у лютому–березні 2025 року безробітний уродженець Полтавщини Костянтин Котенко вів телефонні розмови зі знайомими, в яких відкрито підтримував дії окупантів. Слідство зафіксувало низку антиукраїнських висловлювань обвинуваченого:

• «Я не хочу, щоб по крайній мірі на моїй території, осталось государство Україна… Я хочу і паспорт помінять, і національність я поміняю без зазрєнія совісті».

• «Я считаю, треба його [державу] якось унічтожить, мені кажеться, любе нагадування про Україну буде постійно нагадувать».

• Обвинувачений заявляв, що підтримує проведення псевдореферендумів, як це відбувалося на окупованих територіях Запоріжжя та Херсонщини, і стверджував, що росіяни не напали б, якби Україна не хотіла в НАТО.

• Мріяв про окупацію Одеси та розмірковував, як йому краще легалізуватися при приході російської влади: «Вдруг, допустим, замыкается кольцо... Ну, правду сказать: "Я такой то, такой то... Все, теперь я с вами"».

Вирок: донат та літературне «перевиховання»

У суді обвинувачений повністю визнав провину та заявив про щире каяття. Він стверджував, що змінив свою думку. Суд врахував як пом'якшувальну обставину той факт, що 22 грудня 2025 року Котенко добровільно перерахував 100 000 гривень на потреби Збройних Сил України.

Суд визнав його винним за ч. 1 та ч. 3 ст. 436-2 КК України (виправдовування збройної агресії РФ) і призначив покарання у вигляді 5 років позбавлення волі. Однак на підставі ст. 75 КК України його звільнили від відбування реального покарання з іспитовим строком на 3 роки.

Крім стандартних обов'язків (відмічатися в органах пробації, повідомляти про зміну місця проживання), суд зобов'язав засудженого прочитати 10 книг про російсько-українську війну та написати за ними твори-роздуми (не менше 250 слів кожен).

Список літератури для засудженого:

1. «Янгол з автоматом на плечі» (О. Гаврош);

2. «Україна в добу гібридних викликів» (Є. Магда);

3. «Україна в епоху війномиру» (Є. Магда);

4. «Зима наближається» (Г. Каспаров);

5. «Ізоляція» (С. Асєєв);

6. «На щиті» (І. Росоха);

7. «Спогади родини загиблих» (І. Росоха);

8. «Донецький аеропорт» (С. Лойко);

9. «Іловайськ» (Є. Положій);

10. «Хлібне перемир’я» (С. Жадан).

Чоловік має читати по одній книзі щомісяця до кінця 2026 року та звітувати перед органом пробації.

«Чекаємо на капітуляцію»: на Одещині тренер з вільної боротьби отримав 3,5 роки в'язниці за заклики бомбити Київ та підтримку «Вагнера»

11 лютого 2026 року Чорноморський міський суд Одеської області виніс вирок уродженцю Миколаївщини, тренеру з карате та боротьби Давиду Кіладзе. Чоловіка визнали винним у виправдовуванні збройної агресії РФ, посяганні на територіальну цілісність України та закликах до повалення конституційного ладу.

Згідно з матеріалами справи № 501/5426/25, засуджений отримав покарання у вигляді 3 років та 6 місяців позбавлення волі.

У чому звинуватили спортсмена

Слідство встановило, що з грудня 2022 року по травень 2025 року Давид Кіладзе, використовуючи псевдоніми «Давид» та «Дато» у месенджері Telegram, був активним учасником проросійських чатів, зокрема групи «Odesa Z». Перебуваючи за місцем проживання в селі Бурлача Балка (Одеська область), він систематично залишав коментарі, що підтримують окупантів.

Серед задокументованих висловлювань засудженого:

• «Одесу звільняти треба»;

• «Одесу брати треба! І Придністров'я буде в безпеці»;

• «Слава Вагнеру», «Вагнерівці леви»;

• «Треба ракетами розбомбити штаб СБУ по всій укропії»;

• «Треба бити по Верховній Раді»;

• «Україна повинна залишитися в межах Львівської області... Більша ж частина України рада буде перебувати у складі Росії».

Крім того, чоловік радів ударам по українській інфраструктурі, називав українців «укронациками» та закликав до фізичного знищення керівництва держави.

Позиція обвинуваченого

У суді Давид Кіладзе свою вину визнав повністю. Він пояснив, що все життя займався спортом, але у 2020–2021 роках потрапив під вплив інтернет-каналів, які спочатку публікували спортивний контент, а згодом почали просувати політичні наративи РФ.

За словами обвинуваченого, він «розгубився і довірився людям», вірячи, що Росія йде «допомагати». Чоловік стверджував, що на початку 2025 року нібито зрозумів, що його обманюють, і припинив писати коментарі, однак слідство надало докази його активності аж до травня 2025 року.

Кіладзе має звання майстра спорту з вільної боротьби, працював тренером, одружений та виховує 9-річну доньку. Також він доглядає літнього батька.

Вирок суду

Суд врахував щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та наявність неповнолітньої дитини як пом'якшувальні обставини.

Давида Кіладзе визнали винним за чотирма статтями Кримінального кодексу України (ч. 2, 3 ст. 436-2, ч. 2 ст. 109, ч. 1 ст. 110, ч. 1 ст. 161). Шляхом часткового складання покарань йому присудили 3 роки 6 місяців позбавлення волі.

МОН виграло суд у справі про «фабрики статей»: позов ТОВ «Наукові Журнали» відхилено

Господарський суд міста Києва відмовив у задоволенні позову ТОВ «Наукові Журнали» до Міністерства освіти і науки України. Компанія вимагала визнати недостовірною інформацію про її причетність до недоброчесних наукових практик та так званих «фабрик статей».

Про це йдеться у рішенні суду від 27 січня 2026 року (справа № 910/9166/25), повний текст якого було складено 6 лютого 2026 року.

Суть конфлікту

У червні 2025 року Міністерство освіти і науки розіслало лист (№1/11385-25) керівникам вишів та наукових установ. У документі, з посиланням на дані Директорії журналів відкритого доступу (DOAJ), йшлося про недоброчесну поведінку деяких видавців.

Зокрема, МОН попереджало про ризики співпраці з організаціями, які:

• гарантують публікацію у Scopus та Web of Science без належного рецензування;

• займаються фабрикацією авторства та написанням статей «на замовлення» (ґострайтинг);

• мають зв’язки з мережею «фабрик статей», зокрема «Науковий Альянс» (Scientific Alliance) та ТОВ «Наукові публікації».

Після цього листа низка університетів (зокрема Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, Вінницький національний технічний університет та ін.) розірвали договори про співпрацю з ТОВ «Наукові Журнали».

Компанія-позивач стверджувала, що ця інформація є недостовірною, шкодить її діловій репутації та базується на непідтверджених даних.

Аргументи суду

Суддя Сергій Морозов, розглянувши матеріали справи, став на бік Міністерства, відмовивши позивачу у повному обсязі. Основні причини відмови:

1. Відсутність чіткої ідентифікації: У листі МОН згадується «видавництво "Наукові журнали"» (Scientific Journals Publishing House), тоді як позивач офіційно називається «Товариство з обмеженою відповідальністю "Наукові журнали"». У листі відсутні код ЄДРПОУ або адреса, які б однозначно вказували саме на позивача.

2. Оціночні судження: Суд визнав висловлювання Міністерства оціночними судженнями та критикою, яка базується на виконанні владних повноважень. Згідно з законодавством та практикою ЄСПЛ, оціночні судження не підлягають спростуванню, оскільки їх правдивість неможливо довести фактами.

3. Недоведеність зв'язку: Позивач не надав належних доказів (наприклад, офіційного перекладу листа DOAJ), які б підтверджували недостовірність інформації, а також не довів, що саме лист МОН став єдиною причиною розриву договорів, враховуючи відсутність точної ідентифікації юрособи в тексті.

Наслідки

Суд залишив судовий збір за позивачем. ТОВ «Наукові Журнали» має право подати апеляцію протягом 20 днів з моменту складення повного тексту рішення.

Це рішення є важливим прецедентом у боротьбі за академічну доброчесність, підтверджуючи право профільного міністерства попереджати наукову спільноту про ризики співпраці з сумнівними видавничими сервісами.

На Волині засудили чоловіка, який застрелив сусідського собаку з пневматичної гвинтівки

Ківерцівський районний суд Волинської області виніс вирок місцевому мешканцю за жорстоке поводження з твариною, що призвело до її загибелі. Чоловік отримав умовний термін, а його зброю конфіскували у власність держави.

Деталі інциденту

Подія трапилася 2 листопада 2025 року у місті Ківерці. Як встановив суд, місцевий житель,перебуваючи на території свого домоволодіння, помітив на вулиці собаку породи «Метис», що належав його сусідці.

Маючи намір вбити тварину, чоловік виніс із будинку власну пневматичну гвинтівку марки «Longborn» (калібру 4.5 мм) і здійснив один прицільний постріл у тулуб собаки. Від отриманого поранення тварина загинула на місці.

Позиція сторін у суді

Під час судового засідання обвинувачений повністю визнав свою провину, щиро розкаявся та просив суд суворо його не карати. Власниця загиблого собаки на засідання не з’явилася, проте подала заяву, у якій зазначила, що не має претензій до сусіда та також просила про поблажливе ставлення до нього.

Суд кваліфікував дії чоловіка за ч. 1 ст. 299 КК України (жорстоке поводження з тваринами, що призвело до їх загибелі, вчинене з хуліганських мотивів).

Рішення суду

При винесенні вироку суд врахував позитивну характеристику обвинуваченого, відсутність попередніх судимостей та його щире каяття.

6 лютого 2026 року суд ухвалив:

1. Визнати чоловіка винним та призначити йому покарання у вигляді 1 року обмеження волі.

2. На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік.

3. Конфіскувати у власність держави пневматичну гвинтівку «Longborn», а також набої та металеві кульки до неї.

4. Зобов’язати засудженого періодично з’являтися для реєстрації в органи пробації та повідомляти про зміну місця проживання чи роботи

Бізнес на «полуничці»: у Харкові винесли вирок організаторкам мережі борделів

15 лютого 2026 року Київський районний суд Харкова визнав винними двох жінок у створенні та утриманні місць розпусти з метою наживи, а також у втягненні осіб у заняття проституцією з використанням їх уразливого стану та сутенерстві, вчиненому за попередньою змовою групою осіб. Обвинувачені Анастасія Гончар та Олена Ячна отримали по 4 роки позбавлення волі, але з умовою випробувального строку на 2 роки.

Згідно з вироком, оприлюдненим 4 лютого 2026 року у справі № 953/1814/24, злочинна діяльність тривала з лютого по 17 жовтня 2023 року. Обвинувачені орендували квартири в Харкові (за адресами, які не розголошуються з міркувань безпеки), де створювали "місця розпусти". Вони залучали жінок у скрутному матеріальному становищі – безробітних, з боргами та на утриманні дітей – обіцяючи легкі гроші та безпеку. Жінки надавали платні сексуальні послуги клієнтам, а обвинувачені забирали 50% від заробітку плюс плату за оренду (200–300 грн за першу годину).

Серед жертв – принаймні п'ять жінок, які потрапили в пастку через фінансову вразливість. Наприклад, одна з них, перебуваючи в боргах, була завербована через оголошення про "високооплачувану роботу" на сайті work.ua. Обвинувачені використовували фальшиві імена в Telegram та Viber для вербування, а клієнтів залучали через сайти з еротичними оголошеннями. Діяльність припинили правоохоронці 17 жовтня 2023 року під час обшуків, вилучивши готівку (понад 124 тис. грн, 1470 доларів США та 900 євро), телефони, банківські карти та інші докази.

Суд кваліфікував дії обвинувачених за ч. 2 ст. 302 (створення та утримання місць розпусти з метою наживи) та ч. 2 ст. 303 (втягнення в проституцію з використанням уразливості та сутенерство групою осіб) Кримінального кодексу України. Винуватість доведена доказами: рапортами поліції, протоколами обшуків, записами телефонних розмов, банківськими виписками та показами жертв. Обвинувачені визнали провину повністю, щиро покаялися та надали правдиві покази, що пом'якшило покарання. Суд врахував, що вони раніше не судимі, мають постійне місце проживання (Гончар – не працює, Ячна – у відпустці по догляду за дитиною) та відсутність обтяжуючих обставин.

Обидві отримали 4 роки позбавлення волі за сукупністю злочинів (поглинанням менш суворого покарання більш суворим), але звільнені від реального відбування з випробуванням на 2 роки.

3 роки тюрми за спалені вишки зв’язку «Київстар» та «lifecell»: у Києві винесли вирок військовому

Оболонський районний суд міста Києва засудив до реального терміну ув’язнення військовослужбовця Миколу Колобова. Чоловіка визнали винним у навмисному пошкодженні телекомунікаційного обладнання компаній «Київстар» та «lifecell» шляхом підпалу.

Про це стало відомо з вироку суду від 9 лютого 2026 року (справа № 756/18423/25).

Хронологія подій

Як встановило слідство, вранці 18 серпня 2025 року Микола Колобов, який на той час був курсантом навчальної роти однієї з військових частин, здійснив серію підпалів.

1. Перший епізод: Близько 07:30 у Вишгороді (Київська обл.) він облив легкозаймистою рідиною та підпалив вежу «Київстару» неподалік гаражного кооперативу.

2. Другий епізод: Після першого підпалу чоловік заїхав на АЗС, де купив 5-літрову каністру бензину та мастило. На таксі він дістався Оболонського району Києва (проспект Литовський), де о 09:50 підпалив базову станцію оператора «lifecell».

Внаслідок пожежі обладнання «lifecell» було серйозно пошкоджено. Компанія оцінила збитки у 286 360 гривень.

Позиція обвинуваченого

У судовому засіданні Микола Колобов повністю визнав свою провину та заявив про каяття. Суд розглядав справу за спрощеною процедурою, не досліджуючи всі докази, оскільки фактичні обставини ніким не оспорювалися.

Захист наголосив, що обвинувачений почав добровільно відшкодовувати збитки: його родина та адвокат встигли перерахувати мобільному оператору 40 000 гривень до винесення вироку.

Рішення суду

Суддя визнав Колобова винним за ч. 2 ст. 194 КК України (умисне пошкодження майна шляхом підпалу).

Суд призначив наступне покарання:

• 3 роки позбавлення волі (мінімальна санкція статті).

• Задоволення цивільного позову: стягнення на користь ТОВ «Лайфселл» залишку суми збитків у розмірі 246 360 гривень.

• Стягнення 9 805 гривень витрат на проведення експертиз.

Засуджений перебуватиме під вартою в СІЗО до набрання вироком законної сили. У нього є 30 днів на оскарження рішення в апеляційному порядку.