Суд з людським обличчям: м'яке покарання за непокору

01 вересня 2025 року Сумський районний суд Сумської області виніс вирок у справі № 587/2089/25 щодо військовослужбовця Володимира Киша, обвинуваченого за ч. 4 ст. 402 КК України у невиконанні наказу в умовах воєнного стану.

Обставини справи

Киш Володимир Миколайович, уродженець м. Краснопілля Сумської області, військовослужбовець військової частини N був призначений на посаду інспектора прикордонної служби. 11 березня 2025 року близько 11:38 у с. Писарівка Сумського району він відкрито відмовився виконати бойове розпорядження №7476, видане капітаном, начальником застави, посилаючись на незадовільний стан здоров’я та низький морально-психологічний стан.

Однак довідка військово-лікарської комісії №1192 від 07 березня 2025 року та огляд медичного працівника спростували наявність протипоказань до виконання службових обов’язків. Відмова Киша призвела до підриву дисципліни підрозділу, зниження бойової готовності та невиконання завдань.

Визнання вини та покарання

Під час судового засідання обвинувачений повністю визнав свою вину, пояснивши, що його відмова була зумовлена страхом за життя через попередні втрати в підрозділі та отримані контузії, зокрема документально зафіксованою травмою біля с. Журавки. Киш розкаявся у скоєному та погодився з кваліфікацією злочину, відмовившись від додаткового дослідження доказів.

Суд, враховуючи пом’якшуючі обставини — відсутність судимостей, щире каяття, сприяння розкриттю злочину, наявність двох неповнолітніх дітей, статус учасника бойових дій та вади здоров’я, отримані під час служби, — призначив покарання у вигляді службового обмеження для військовослужбовців строком на 2 роки з відрахуванням 10% грошового забезпечення на користь держави.  

Наслідки та правові аспекти

Засуджений не матиме права на підвищення у посаді чи званні, а строк покарання не зараховується до вислуги для присвоєння чергового звання. 

Суд визнав Вадима Чучковського винним у порушенні митних правил на суму 38,6 млн євро

07 липня 2025 року Солом’янський районний суд міста Києва під головуванням судді Верещінської І.В. виніс постанову у справі №760/10130/25 щодо громадянина України Чучковського Вадима Вячеславовича, визнавши його винним у порушенні митних правил за ч. 1 ст. 482 Митного кодексу України.

За матеріалами справи, наданими Київською митницею, 28 березня 2019 року Чучковський В.В., використовуючи свої службові повноваження як заступник начальника Служби безпеки Президента України Петра Порошенка Управління державної охорони, безперешкодно проник до охоронюваної зони прикордонного контролю міжнародного аеропорту «Київ» (Жуляни). Там він здійснив переміщення 7 валіз із готівковими коштами в іноземній валюті на суму 38 612 000 євро (еквівалент 1 177 542 441,60 грн за курсом НБУ на момент правопорушення) поза митним контролем, без виконання митних формальностей.

Інцидент пов’язаний із прибуттям повітряного судна CL-600-2B19 (реєстраційний знак D-ALIK) рейсом із Мінська до аеропорту «Київ» (Жуляни) 28 березня 2019 року. За даними кримінального провадження №62021000000000702, отриманими від Державного бюро розслідувань, Чучковський В.В. разом із громадянином РФ перерахував готівку на борту літака, після чого валізи були передані іншій особі та вивезені на службовому транспорті.

Суд встановив, що дії Чучковського В.В. мали умисний характер, оскільки він усвідомлював протиправність своїх дій та свідомо допускав порушення порядку переміщення валютних цінностей через митний кордон України. Докази, включаючи протоколи огляду відеозаписів, висновки експертів та свідчення, підтвердили його вину.

На Чучковського В.В. накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 50% вартості предметів правопорушення, що становить 588 771 220,80 грн, а також конфіскацію готівкових коштів у сумі 38 612 000 євро на користь держави. Крім того, з нього стягнуто судовий збір у розмірі 605,60 грн.

Представник Чучковського, адвокат Криворучко Лариса Сергіївна, наполягала на закритті провадження через нібито неналежність доказів, однак суд визнав їх допустимими та достатніми.

Раніше ми писали, що Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області вимагає притягнути до дисциплінарної відповідальності адвокатку Ларису Криворучко, відому як захисницю фотографа Василенка.

За замовлення контрафактних товарів Apple - штраф 17 тис. грн і конфіскація товару

2 вересня 2025 року Галицький районний суд міста Львова під головуванням судді Ольги Павлюк виніс постанову у справі № 461/6235/25  щодо громадянина Полуніна Данила Євгеновича, якого притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачене ст. 476 Митного кодексу України.

Обставини справи

3 червня 2025 року під час митного огляду міжнародного поштового відправлення №MGRMY3002856534YQ, яке надійшло з Китаю, працівники Львівської митниці виявили товари, що підозрюються у порушенні прав інтелектуальної власності. У посилці, адресованій Данилу Полуніну, було знайдено 7 комплектів навушників з маркуванням «Earphone 2nd Generation with MagSafe Charging Case» та 5 комплектів зарядних пристроїв з маркуванням «USB-C 20W Power Adapter, USB-C to Lightning Cable». Товари не були приховані, але викликали підозру щодо їхньої автентичності.

За результатами експертизи, проведеної за участю представника компанії Apple Inc., встановлено, що виявлені товари є контрафактними та порушують права інтелектуальної власності, зокрема промислового зразка «Навушники» та торговельної марки «Lightning», які належать Apple Inc. На підставі листів від представника правовласника та висновків експертів (№227-01 та №228-01 від 24 червня 2025 року) митне оформлення товарів було призупинено, а самі товари визнані фальсифікованими.

Рішення суду

Полунін Д.Є., який брав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, визнав свою вину. Суд, заслухавши доводи представника митниці та дослідивши матеріали справи, встановив, що Полунін вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 476 Митного кодексу України, спрямоване на переміщення через митний кордон контрафактних товарів, що порушують права інтелектуальної власності.

Докази, надані митницею, включаючи протокол про порушення митних правил, висновки експертів, митну декларацію та інші документи, були визнані судом достатніми та допустимими.

Санкції

Суд визнав Данила Полуніна винним та наклав на нього штраф у розмірі 17 000 гривень з конфіскацією контрафактних товарів. 

«Плоди отруєного дерева»: У Києві суд виправдав водія через незаконну зупинку патрульними

15 серпня 2025 року Шевченківський районний суд міста Києва закрив справу №761/27158/25 щодо водія Івана Шамрицького, якого звинувачували у відмові від проходження огляду на стан наркотичного сп’яніння. Ключовим аргументом суду стало те, що сама зупинка автомобіля поліцейськими була безпідставною, а отже всі подальші докази є недопустимими.

Деталі інциденту

Подія сталася 7 червня 2025 року о 23:40 на вулиці Табірній у Києві. Патрульні зупинили автомобіль Volkswagen Jetta. У протоколі поліцейські зазначили, що водій мав ознаки наркотичного сп’яніння: тремтіння пальців рук, неприродну блідість обличчя та підозрілу поведінку. За версією правоохоронців, чоловік відмовився їхати до лікаря-нарколога, чим порушив п. 2.5 ПДР (ч. 1 ст. 130 КУпАП).

Позиція захисту

Водій та його адвокат просили закрити справу, наголошуючи на відсутності складу правопорушення. Захист вказав, що поліція не мала законних підстав для зупинки авто, а процедура пропонування огляду була грубо порушена.

Висновки суду

Суддя Дмитро Мальцев, детально вивчивши відео з боді-камер поліцейських, встановив низку суттєвих порушень:

1. Незаконна зупинка: Патрульні не повідомили водієві конкретну причину зупинки, обмежившись лише загальним посиланням на статтю 35 Закону «Про Національну поліцію». Відеозапис не зафіксував жодних порушень ПДР чи технічних несправностей авто до моменту його зупинки. Суд наголосив: підозра у сп’янінні не може бути причиною зупинки, оскільки такі ознаки можна виявити лише після того, як авто вже зупинено.

2. Доктрина «плодів отруєного дерева»: Суд застосував практику ЄСПЛ, згідно з якою, якщо першочергова дія (зупинка) була незаконною, то всі наступні отримані докази (зокрема й відмова від огляду) вважаються «отруєними» і не можуть бути використані для обвинувачення.

3. Порушення процедури огляду: Відповідно до закону, поліцейські мали спочатку запропонувати водієві пройти огляд на місці або залучити двох свідків. Натомість патрульні одразу висунули вимогу їхати до медзакладу. Водій не заперечував проти огляду як такого, але не погоджувався на поїздку до лікарні без проведення процедури на місці. Суд постановив, що це не може вважатися умисною відмовою від огляду.

Рішення

Суд визнав дії поліцейських такими, що суперечать Конституції України та закону «Про Національну поліцію». Оскільки вина водія не була доведена «поза розумним сумнівом», а докази визнані недопустимими, провадження у справі було закрито у зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Запорізький суд засудив військовослужбовця до 5 років ув’язнення за дезертирство, але виправдав у непокорі наказу

Шевченківський районний суд міста Запоріжжя 29 серпня 2025 року виніс вирок у справі № 336/1727/25 військовослужбовця Національної гвардії України Олександра Володимировича Кондратова, обвинуваченого в дезертирстві та непокорі наказам командира в умовах воєнного стану. 

За матеріалами справи, Кондратов, уродженець Риги (Латвія), громадянин України, зареєстрований у Чернівцях, був мобілізований до військової частини Національної гвардії в червні 2023 року. Він служив на посаді стрільця в роті оперативного призначення на Запорізькому напрямку. Суд встановив, що 9 грудня 2023 року Кондратов самовільно залишив місце дислокації підрозділу поблизу села Наталівка Запорізького району, маючи намір ухилитися від військової служби. Він переховувався до 24 вересня 2024 року, коли самостійно звернувся до поліції в Чернівцях.

Суд визнав Кондратова винним за ч. 4 ст. 408 Кримінального кодексу України (дезертирство в умовах воєнного стану) та призначив покарання у вигляді 5 років позбавлення волі – мінімальний термін, передбачений санкцією статті. Докази, включаючи рапорти командирів, висновки службового розслідування, свідчення колег та висновки військово-лікарської комісії про придатність до служби попри наслідки поранення (отриманого 22 серпня 2023 року), підтвердили, що обвинувачений усвідомлював наслідки своїх дій і не вживав заходів для повернення до служби. Строк відбування покарання рахуватиметься з 12 лютого 2025 року, коли Кондратова взяли під варту. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю застави в 242 240 гривень продовжено до набрання вироком законної сили.

Щодо другого обвинувачення – за ч. 4 ст. 402 КК України (непокора наказу в умовах воєнного стану) – суд виправдав Кондратова через недоведеність складу злочину. Обвинуваченого звинувачували в тому, що 18 вересня 2023 року він відмовився виконувати бойовий наказ командира роти про евакуацію тіл загиблих побратимів з лісосмуги "Гаваї" в районі Оріхова. Кондратов пояснював відмову відсутністю належної підготовки (проходив лише 3-4 дні в навчальному центрі без базової загальновійськової підготовки), наслідками поранення та психологічним станом. Суд відзначив суперечності в показаннях свідків і матеріалах службового розслідування, відсутність медичного огляду після скарги на здоров'я, а також те, що обвинувачений діяв відповідно до статуту, повідомляючи про неспроможність виконати наказ. "Стороною обвинувачення не доведено злочинний умисел, обумовлений іншими обставинами, ніж стан здоров'я та відсутність підготовки", – йдеться в рішенні.

Кондратов частково визнав провину, але наголошував на відсутності бажання служити на бойовій посаді та відсутності дій щодо переведення. Суд врахував, що обвинувачений раніше не судимий, не перебуває на обліку в нарколога чи психіатра, а також пом'якшувальну обставину – непроходження базової військової підготовки. Обтяжуючих обставин не встановлено. Застосування м'якшого покарання чи умовного терміну неможливе через законодавчі обмеження для військових злочинів у воєнний час.

У Херсоні штаб-сержанта засуджено до 5 років ув’язнення за погрозу начальнику

20 серпня 2025 року Херсонський міський суд Херсонської області виніс вирок у кримінальній справі №766/8595/24 за обвинуваченням Бондаря Артура Сергійовича у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 405 КК України (погроза вбивством начальнику у зв’язку з виконанням ним службових обов’язків, вчинена із застосуванням зброї в умовах воєнного стану).

Обставини справи

6 квітня 2024 року приблизно о 19:30 у місці тимчасової дислокації підрозділу прикордонної служби за адресою в м. Херсоні Артур Бондар, перебуваючи в стані наркотичного сп’яніння, погрожував вбивством своєму начальнику, майору Максиму Шпаченку. Конфлікт виник через відмову у наданні дозволу на звільнення. Обвинувачений, будучи штаб-сержантом та гранатометником прикордонної служби, взяв до рук автомат АК-74, дослав патрон у патронник і направив зброю на потерпілого. Майор Шпаченко відбив ствол автомата, внаслідок чого відбувся постріл, куля пройшла повз нього і влучила в стіну. Потерпілий отримав легке тілесне ушкодження у вигляді садна на передпліччі.

Рішення суду

Суд визнав Бондаря винним та призначив покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, зарахувавши строк попереднього ув’язнення з 7 квітня 2024 року. Також суд стягнув з обвинуваченого 6058,24 грн на користь держави за витрати на експертизу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишено до набрання вироком законної сили.

Позиція обвинуваченого та інших сторін

Бондар повністю визнав свою вину, щиро розкаявся та пояснив свої дії пригніченим морально-психологічним станом через акубаротравму, отриману під час бойових дій у 2022 році. Він висловив бажання продовжити службу в ЗСУ. Захисник підтримав позицію обвинуваченого, просивши мінімальне покарання з урахуванням його каяття, відсутності попередніх судимостей та наявності двох неповнолітніх дітей. Потерпілий Шпаченко не з’явився на засідання, подавши заяву про розгляд справи без його участі та відмовившись від цивільного позову. Прокурор підтримав обвинувачення, але з урахуванням пом’якшувальних обставин просив призначити мінімальне покарання.

Додаткові деталі

Суд врахував, що обвинувачений не перебуває на обліку у нарколога чи психіатра, має міцні соціальні зв’язки та двох неповнолітніх дітей. Обтяжуючою обставиною визнано вчинення злочину в стані наркотичного сп’яніння. 

Солдат, який страждає лудоманією, отримав 5 років ув'язнення за крадіжку військової техніки на майже 450 тис. грн

09 червня 2025 року Галицький районний суд Львова виніс у справі№461/4283/25 вирок солдату Збройних Сил України, якого обвинувачували у викраденні військового майна в умовах воєнного стану. Обвинуваченого, лаборанта циклової комісії військової частини (Окрема комендатура охорони і забезпечення Державної прикордонної служби України), визнали винним за ч. 4 ст. 410 Кримінального кодексу України. Йому призначено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, але з урахуванням пом'якшувальних обставин за ст. 69 КК України – нижче мінімальної межі санкції статті.

За даними суду, обвинувачений, уродженець Тернополя, з серпня 2024 по квітень 2025 року, маючи вільний доступ до мультимедійного класу в приміщенні міні-друкарні військової частини (Львів, адреса засекречена), викрав 13 ноутбуків HP ProBook 470 G5 (кожен вартістю 27 601,30 грн), дві екшн-камери GoPro Hero 9 (кожна – 9 908,34 грн) та фотоапарат Nikon D7500 з об'єктивом (43 421 грн). Техніка була закріплена за начальником навчального кабінету старшим солдатом і перебувала на балансі частини. Викрадене майно обвинувачений реалізував, здебільшого здаючи до ломбардів у Львові (ТОВ "Ломбард 'Кредит Юкрейн'", ТОВ "Ломбард №1" ТОВ "Контракт-Груп" і компанія) та Тернополі (ТОВ "Ломбард Дім Мікрофінанс"). Загальна шкода склала 449 655,88 грн.

Під час судового розгляду обвинувачений повністю визнав вину, пояснивши дії залежністю від азартних ігор, на які витрачав отримані кошти. Він зазначив, що техніка з 2017 року не використовувалася, а крадіжки виявили лише в грудні 2024 року під час службового розслідування. З початку досудового слідства обвинувачений активно сприяв розкриттю злочину: показав місця здачі майна під час слідчого експерименту, за допомогою матері викупив частину техніки з ломбардів і повернув частині. Решту збитків компенсував колега, якому обвинувачений згодом повернув кошти. Наразі проходить лікування у психотерапевта, має малолітнього сина на утриманні, позитивно характеризується за місцем проживання та служби, має дві вищі освіти, волонтерський досвід, нагороди (відзнака Міністра оборони, грамота начальника ГУ Військової служби правопорядку ЗСУ) та не був раніше судимий.

Суд врахував щире каяття, активне сприяння слідству, добровільне відшкодування шкоди та примирення з потерпілою стороною (військовою частиною, яка не має претензій) як пом'якшувальні обставини. Обтяжувальних обставин не встановлено. Водночас суд відмовився застосовувати ст. 75 КК (звільнення від відбування з випробуванням) через тяжкість злочину (особливо тяжкий), кількість епізодів (17) та корисливий мотив.