Військова таємниця адвоката: на якій підставі офіцер Шевчук звільнився з ЗСУ, аби очолити Асоціацію лобістів?

Поки тисячі українців тримають фронт без надії на демобілізацію, у тилу розгортаються дивовижні історії «військової кар'єри» відомих юристів. Один із найяскравіших прикладів — скандально відомий адвокат Олексій Шевчук. Його історія служби в ЗСУ більше схожа на короткометражний фільм, де головний герой - офіцер-адвокат встигає все: 23 лютого захистити дисертацію, 24 лютого одягнути форму, попрацювати в тиловій адміністрації та... раптово звільнитися саме тоді, коли в країні виникла потреба в кожному військовому.

Служба «у відрядженні»

Згідно з публічними даними, Олексій Шевчук мобілізувався на початку повномасштабного вторгнення. Проте, замість окопів чи штабної роботи у військовій частині, він «майже рік очолював Координаційний центр при Львівській ОВА». Сам Шевчук в інтерв’ю пояснював це просто: «офіцери запасу були непотрібні», тому його «відрядили займатися логістикою».

Проте вже в серпні 2023 року адвокат поновлює своє право на професійну діяльність. Це означає одне — він офіційно звільнився з лав ЗСУ. Але на якій підставі?

Парадокс ВЛК та «постійного догляду»

Існують дві неофіційні, але найбільш вірогідні версії його демобілізації. І обидві викликають величезні запитання у військовослужбовців.

1. Версія «Хворий офіцер»: Якщо Шевчук звільнився через непридатність за станом здоров’я (висновок ВЛК), то як це узгоджується з його гіперактивним способом життя? Людина, яка визнана настільки хворою, що не може служити навіть у тилу, сьогодні:

• працює речником Національної асоціації адвокатів України;
• очолює Комітет НААУ з питань лобіювання;
• керує новоствореною «Національну асоціацію лобістів України»»;
• бере участь у конкурсах на посади в САП та навіть претендує на крісло судді Міжнародного кримінального суду в Гаазі.

Чи не занадто важкий графік для «непридатної» за станом здоров'я особи?

2. Версія «Турботливий опікун»: Якщо підставою став догляд за особою з інвалідністю (ст. 26 Закону "Про військовий обов'язок і військову службу"), виникає ще більше сумнівів. Закон вимагає постійного стороннього догляду. Як можна здійснювати такий догляд, постійно перебуваючи в ефірах, на засіданнях комісій у Києві, подорожуючи між містами та плануючи переїзд до Нідерландів (у разі обрання суддею МКС)?

Запит на справедливість

Виникають цілком логічні запитання:

• Чи не був висновок ВЛК результатом зловживання впливом?
• Чи проводилася перевірка факту здійснення «постійного догляду»?
• На якій підставі діючий на той момент офіцер перебував на цивільній посаді замість військової частини?

В умовах, коли країна виснажена війною, а питання справедливості мобілізації стоїть як ніколи гостро, «кейс Шевчука» може стати лакмусовим папірцем. Це історія про те, чи існують в Україні «особливі» офіцери, для яких армія — це лише вдалий фон для фото у Facebook, а закон про звільнення — лише зручна шпарина для повернення до комфортного життя.

Доповнення. 

Виявляється, Шевчук досі працює як військовослужбовець. Про це він написав 21 січня 2026 року.

Ціна «помилки» в інвойсі — 4 мільйони: на Закарпатті конфіскували величезну партію китайських канцтоварів

Закарпатський апеляційний суд поставив крапку у справі китайського логіста, який намагався ввезти в Україну понад 55 тисяч папок-реєстраторів за документами, що містили неправдиві відомості. Спроба виправдати розбіжності «технічною помилкою» коштувала компанії повної конфіскації товару та штрафу у 4 млн грн.

Про це повідомляє телеграм-канал «Судом по схемах».

Як вбачається з матеріалів справи № 308/16764/25, інцидент розпочався у вересні 2025 року. На митний пост «Мукачево» прибула вантажівка з товаром від китайського постачальника «SHENZHEN YiERGAO STATIONERY COMPANY LTD» для київського ТОВ «ІМПОРТ ПАПІР».

«Office Comfort» чи «4 Office»?

Під час ретельного митного огляду інспектори виявили суттєві розбіжності між декларацією та реальним вмістом фури:

1. Торгова марка: У документах було заявлено бренд "OFFICE COMFORT", проте на самих папках красувався логотип "4 OFFICE".
2. Кількість: Митники нарахували на 6 коробок (300 одиниць товару) більше, ніж було вказано в інвойсі.
3. Асортимент: Артикули на товарах не збігалися з тими, що подав відправник.

Правопорушником визнали логіста китайської компанії — громадянина КНР Гоу Шао Кана (Gou Shao Can). Саме він готував товаросупровідні документи. Компанія-відправник надіслала листи, у яких пояснювала, що працівники складу просто «переплутали коробки» під час завантаження контейнера та випадково вказали внутрішні артикули замість клієнтських.

Суворий вирок та програна апеляція

20 січня 2026 року Ужгородський міськрайонний суд виніс безкомпромісне рішення: визнати іноземця винним за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України (переміщення товарів з приховуванням від контролю).

Покарання склало:

•  Штраф у розмірі 100% вартості товару — 4 010 167 гривень.

•  Повна конфіскація всієї партії папок-реєстраторів у кількості 55 550 штук.

Захист логіста намагався оскаржити це рішення в апеляції, вказуючи на відсутність злого умислу та процесуальні помилки в протоколі (зокрема, неправильне написання прізвища китайця). Проте 23 березня 2026 року Закарпатський апеляційний суд залишив вердикт без змін. Суд наголосив, що подання документів з неправдивими відомостями про маркування та кількість товару є самостійною підставою для відповідальності, незалежно від «пояснювальних записок» відправника.

Замість автозапчастин — срібні інвестиційні монети: підозріле рішення судді Кротової

Галицький районний суд м. Львова розглянув справу № 461/2359/26 щодо порушення митних правил Дмитром Рюміним (Dmytro Riumin), який намагався ввезти в Україну колекційні срібні монети під виглядом деталей до автомобіля.

Про це повідомляє телеграм-канал «Судом по схемах».

Деталі інциденту

У лютому 2026 року на митний пост «Львів-поштовий» надійшло міжнародне експрес-відправлення зі США. Згідно з документами, у посилці мали знаходитися «автозапчастини». Однак під час митного огляду, на який зорієнтувала система управління ризиками, митники виявили зовсім інший вміст.

Замість заліза у коробці знаходився пластиковий футляр із 20 монетами зі сріблястого металу. Мова йде про відомі інвестиційні монети США «Срібний орел» (Silver Eagle) вагою в одну унцію кожна.

Вартість та наслідки

Експертиза оцінила партію монет у 171 810 гривень. Оскільки інформація в декларації (автозапчастини) жодним чином не відповідала реальному вмісту, митники зафіксували порушення за ч. 1 ст. 473 Митного кодексу України (невідповідність даних про товар).

Рішення суду

Суддя Ольга Кротова визнала чоловіка винним та призначила наступне стягнення:

•  Штраф: 30% від вартості товару, що становить 51 543 гривні.

•  Додаткові витрати: судовий збір (665,60 грн) та витрати на зберігання товару на складі митниці.

Цікаво, що суд вирішив не конфісковувати монети. Після сплати всіх штрафів та податків Рюмін зможе забрати їх для «належного митного оформлення» або вивезти назад за межі України.

Стаття 473 МК України — одна з «найпопулярніших» для отримувачів посилок. Вона передбачає штраф у розмірі від 30% до 50% вартості товару. У цьому випадку суд застосував мінімальний поріг (30%) та проявив доволі дивну гуманність — не став конфісковувати у власність держави цінні монети. Водночас у подібних справах суди нерідко приймають рішення про конфіскацію навіть щодо значно дешевших незадекларованих товарів.

Що цікаво: ця ж суддя в іншій справі № 461/2359/26 громадянку (вчителька української мови та літератури), яка намагалася пронести в Україну в ручній поклажі 36 літрів польського молока, не лише оштрафувала на 5100 грн (що суттєво перевищує вартість товару), але й ухвалила рішення про його конфіскацію. Хоча, як і у випадку з монетами, могла цього не робити.

Частина 3 статті 471 Митного кодексу України та частина 1 статті 473 МК України надають суду право як конфіскувати товар, так і не застосовувати конфіскацію.

Довіра довжиною в 10 років закінчилася 7-річним терміном ув'язнення

Приморський районний суд м. Одеси виніс вирок Людмилі Олександрівні Фіногеєвій, колишній головній бухгалтерці одеського підприємця (ФОП «ДАРК МЕХМЕТ»). Жінку визнали винною у масштабних розкраданнях та махінаціях з банківськими системами.

Про це повідомляє телеграм-канал «Судом по схемах».

Схема «кредитного порятунку»

Згідно з матеріалами справи № 522/12885/24, Людмила Фіногеєва працювала на іноземного бізнесмена ще з 2010 року і мала безмежну довіру роботодавця. Проте у період з 2017 по 2019 роки вона почала таємно виводити кошти з рахунків підприємства.

Причиною злочину стала «кредитна петля»: жінка набрала велику кількість позик у мікрофінансових організаціях і не могла їх повернути. Маючи доступ до системи «Клієнт-Банк» та електронний цифровий підпис власника, бухгалтерка почала гасити свої борги грошима підприємця.

У суді було доведено понад 80 епізодів незаконних переказів. Гроші йшли на рахунки таких компаній, як:

•  «Манівео»,

•  «Форза»,

•  «Є-Кеш»,

•  «Укр Кредит Фінанс» та інші.

Крім того, частину коштів вона виводила через підставного ФОПа, який перераховував їй «відмиту» готівку на особисту картку (за вирахуванням 12-13% комісії). Загальна сума збитків склала 1 286 870 гривень.

Як викрили махінації

Злочин розкрився випадково, коли власнику зателефонували з «Інфоксводоканалу» через заборгованість. Бізнесмен був здивований, адже вважав, що всі рахунки оплачуються вчасно. Провівши внутрішній аудит, він виявив порожні рахунки та сотні незрозумілих платежів. Сама Фіногеєва, відчувши небезпеку, намагалася звільнити себе «заднім числом».

Позиція суду та вирок

У судовому засіданні Людмила Фіногеєва повністю визнала провину, пояснивши свої дії скрутним матеріальним становищем. Частину шкоди (близько 542 тис. грн) вона намагалася відшкодувати, уклавши договір іпотеки на власну квартиру.

Захист просив призначити умовне покарання, проте суд був невблаганним. Оскільки розкрадання шляхом зловживання службовим становищем (ст. 191 КК України) належить до корупційних злочинів, закон забороняє призначати іспитовий термін («умовне»).

Суддя ухвалив:

•  Визнати Людмилу Фіногеєву винною за ч. 4, 5 ст. 191 та ч. 1, 3 ст. 362 КК України.

•  Призначити покарання у вигляді 7 років позбавлення волі.

•  Конфіскувати все майно, що належить засудженій.

•  Заборонити обіймати посади головного бухгалтера строком на 3 роки.

•  Стягнути на користь потерпілого залишок невідшкодованих збитків у розмірі 544 682 грн.

Суд у Чернівцях повернув водію «посилки» з Hermes та Chanel: чому справу про контрабанду закрили?

Чернівецький районний суд розглянув справу № 725/1972/26 щодо спроби незаконного ввезення елітних брендів через пункт пропуску «Порубне». Попри вилучення дорогих аксесуарів, водію вдалося довести свою невинуватість.

Про це повідомляє телеграм-канал «Судом по схемах».

Обставини справи

Інцидент стався 31 січня 2026 року. Громадянин України, який керував мікроавтобусом «Mercedes-Benz», повертався з Італії та обрав для проходження контролю «зелений коридор». Під час поглибленого огляду митники виявили під пасажирським сидінням, у ніші для речей, приховані пакети.

Серед «знахідок» під продуктами харчування та ковроліном виявилися:

•  сумка, годинник, шльопанці та ремінець марки Hermes;

•  сережки, два намиста та браслет із перлинами від Chanel;

•  кросівки Christian Louboutin.

Загалом — 9 одиниць люксових товарів. Митниця кваліфікувала це як порушення за ст. 483 МК України (переміщення товарів із приховуванням від митного контролю).

Позиція водія

У суді водій Кіріліч Ігор Васильович пояснив, що працює перевізником і транспортував посилки від українських заробітчан з Італії. За його словами, він не знав вмісту пакунків та їхньої вартості, а речі не вважає прихованими, оскільки вони лежали у звичайній конструктивній ніші авто разом з іншими передачами.

Цікавим аспектом справи став конфлікт щодо оцінки майна. Захист звернув увагу суду на те, що митниця значно завищила вартість товарів. Наприклад, лише для однієї сумки митники вказали вартість у 3 мільярди гривень, хоча знайдена всередині квитанція свідчила про ціну в 11 100 євро.

Рішення суду

Суддя Чернівецького районного суду Войтун О.Б., дослідивши матеріали, став на бік громадянина. Основними аргументами для закриття справи стали:

1.  Відсутність умислу: Для притягнення за ст. 483 МК України необхідний прямий умисел на контрабанду. Суд не знайшов доказів того, що водій усвідомлено намагався обманути митницю.

2.  Спосіб перевезення: Речі знаходилися в конструктивній ніші авто, а не у спеціально виготовленому тайнику (сховищі), що є критичним для цієї статті.

3.  Презумпція невинуватості: Згідно зі ст. 62 Конституції України, усі сумніви тлумачаться на користь особи.

Вердикт

Суд постановив закрити провадження у зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Вилучені брендові речі наказано повернути водію для їхнього подальшого законного митного оформлення.

Суд підтвердив легітимність керівництва НААУ та органів адвокатського самоврядування Закарпаття

Львівський окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні позову адвокатки Лариси Криворучко, яка намагалася через суд встановити відсутність повноважень у вищих посадових осіб Національної асоціації адвокатів України (НААУ) та адвокатського самоврядування Закарпатської області.

Суть спору

Позивачка Лариса Криворучко звернулася до суду з вимогою встановити відсутність повноважень у членів Ради адвокатів України (РАУ), зокрема у Голови НААУ Лідії Ізовітової, її заступника Валентина Гвоздія, а також у голови Ради адвокатів Закарпатської області Олексія Фазекоша та голови КДКА Закарпатської області Петра Немеша.

Головним аргументом позивачки було те, що п’ятирічний термін повноважень вказаних осіб, передбачений Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», вичерпався, а нові з’їзди та конференції для переобрання керівництва не проводилися. Також вона вимагала визнати нечинним рішення РАУ №69 від 2020 року, яке запровадило принцип «інституційного континуїтету» (безперервності функціонування) органів самоврядування під час пандемії та воєнного стану.

Приводом для позову стало порушення щодо Лариси Криворучко дисциплінарної справи КДКА Закарпатської області. Позивачка вважала, що орган, який притягає її до відповідальності, є неповноважним.

Позиція відповідачів

Представники НААУ та КДКА Закарпатської області заперечували проти позову. Вони пояснили, що за наявності об’єктивних обставин (пандемія, воєнний стан), які унеможливлюють безпечне проведення виборів, діючі органи адвокатського самоврядування продовжують виконувати свої функції до моменту обрання нових членів. Це необхідно для забезпечення стабільності інституту адвокатури.

Рішення суду

Суддя Львівського окружного адміністративного суду О.М. Желік, розглянувши матеріали справи № 260/6699/24, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Ключові висновки суду:

1. Питання дисциплінарної справи вже вирішено: Суд зазначив, що законність порушення дисциплінарного провадження щодо Криворучко вже була предметом розгляду в іншій справі (№ 260/4927/24), де Верховний Суд залишив у силі рішення про законність дій КДКА.
2. Відсутність порушеного права: Позивачка не довела, що рішення РАУ про «безперервність повноважень» безпосередньо порушує її індивідуальні права. Суд підкреслив, що адміністративний позов має захищати конкретне право особи, а не бути інструментом для абстрактного оскарження законності чиїхось повноважень.
3. Принцип безперервності: Суд фактично визнав прийнятним принцип, за яким органи самоврядування продовжують працювати до обрання нового складу, щоб уникнути правового вакууму в управлінні адвокатурою.

Результат: У задоволенні позову адвокатки Лариси Криворучко відмовлено повністю.

Сотня тисяч доларів під поясом: штраф - 2 млн. грн + конфіскація $ 96 тис.

Чернівецький апеляційний суд поставив крапку у резонансній справі № 725/11340/25 про спробу незаконного вивезення великої суми валюти через державний кордон. Жителька Чернівців Гуцуляк Ірина Георгіївна була визнана винною у приховуванні від митного контролю 100 000 доларів США.

Про це повідомляє телеграм-канал «Судом по схемах».

Деталі інциденту

Подія сталася 25 листопада 2025 року на пункті пропуску «Порубне». Ірина Гуцуляк прямувала до Румунії в пішому порядку, обравши «зелений коридор». Під час усного опитування жінка заявила, що має при собі лише 8 000 доларів США.

Однак під час особистого огляду митники виявили справжній «скарб»: під поясом джинсів, прикриті спортивною кофтою, були заховані дві пачки по 50 000 доларів кожна. Гроші були ретельно обмотані клейкою стрічкою та прикріплені до тіла.

Судовий розгляд та аргументи захисту

У лютому 2026 року суд першої інстанції призначив жінці штраф у розмірі понад 2 млн грн та конфіскував 98 000 доларів. Захист Гуцуляк оскаржив це рішення, стверджуючи, що гроші не були приховані «спеціальними методами», а просто лежали в кишенях і їх нібито було видно. Адвокат наполягала, що дії підзахисної слід кваліфікувати за більш м’якою статтею (недекларування), а не як приховування.

Проте апеляційний суд під головуванням судді Дембіцької О. О. відхилив ці аргументи. Суд зазначив, що спосіб пакування валюти (клейка стрічка) та її розміщення під одягом прямо свідчать про умисел приховати кошти від візуального огляду.

Чому суму стягнення змінили?

Попри підтвердження вини, апеляційний суд частково задовольнив скаргу захисту через юридичну неточність районного суду. Згідно із законом, без декларування можна вивозити валюту на суму до 10 000 євро, а не 10 000 доларів.

На момент вчинення правопорушення (листопад 2025 року) ліміт у 10 000 євро був еквівалентний 11 545 доларам США. Оскільки жінка офіційно задекларувала 8 000 доларів, суд вирахував різницю, на яку вона мала право.

Остаточний вердикт

Рішенням апеляційного суду від 31 березня 2026 року постанову щодо Ірини Гуцуляк було змінено:

• Штраф: встановлено у розмірі 2 043 462 грн.
• Конфіскація: у дохід держави вилучено 96 455 доларів США.
• Повернення: жінці повернуть 3 545 доларів США (частина суми, що входить у межі дозволеного бездеклараційного вивозу).

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає. Вилучена сума (понад 4 мільйони гривень в еквіваленті) поповнить державний бюджет України.