Переїзд до Китаю не врятував: волинянка програла апеляцію та сплатить понад 170 тисяч гривень податків за контент на OnlyFans

Восьмий апеляційний адміністративний суд відхилив скаргу волинянки Ірини Поліщук, яка намагалася скасувати штрафи від Державної податкової служби за незадекларовані доходи з платформи OnlyFans. Дівчина стверджувала, що давно живе в Китаї та не отримувала повідомлень від податкової, а доходи нібито не підтверджені документально. Проте суд став на бік держави. Відповідну постанову ухвалено 11 березня 2026 року у справі № 140/8411/25.

Про це повідомляє телеграм-канал «Судом по схемах».

"Привіт" від британської податкової

Історія розпочалася восени 2024 року, коли українські податківці отримали офіційного листа від компетентних органів Великої Британії (в рамках міжнародної конвенції про обмін даними). Британська сторона повідомила, що компанія «Fenix International Ltd», якій належить платформа OnlyFans, виплатила українці Ірині Поліщук у 2021–2022 роках дохід у розмірі 22 754 долари США (понад 812 тисяч гривень в еквіваленті).

Оскільки дівчина ці кошти не задекларувала і податки з них не сплатила, волинські податківці провели невиїзну перевірку та нарахували їй борги і штрафи:

•  Податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) зі штрафом — 160 876 грн;

•  Військовий збір зі штрафом — 13 406 грн;

•  Штраф за неподання декларації — 340 грн.

Загальна сума стягнення склала понад 174 тисячі гривень.

Аргументи моделі: "Я в Китаї, а доказів немає"

Не погодившись із рішенням, Ірина Поліщук звернулася до суду. Її захист базувався на двох основних аргументах:

1.  Необізнаність про перевірку. Позивачка заявила, що з вересня 2019 року постійно проживає в Китайській Народній Республіці. Листи від податкової надходили на її місце реєстрації в селищі Турійськ на Волині, де вона фактично не мешкає, тому вона була позбавлена права на захист.

2.  Відсутність первинних документів. Адвокати дівчини наполягали, що британський лист — це лише "листування між відомствами". Податкова, мовляв, не надала жодних договорів, банківських виписок чи актів виконаних робіт, які б доводили, що саме вона отримувала ці гроші.

Що вирішив суд?

Судді апеляційної інстанції ретельно дослідили матеріали справи і повністю відхилили аргументи позивачки, зазначивши наступне:

•  Про повідомлення: За Податковим кодексом лист вважається врученим, якщо він надісланий на офіційну податкову адресу. Листи від ДПС на адресу Ірини у Турійську під розписку отримували її батько та бабуся. Суд визнав це належним повідомленням.

•  Про докази доходу: Суд наголосив, що офіційна інформація, отримана від податкового органу Великої Британії в рамках міжнародного обміну, є абсолютно законним та достатнім доказом. У британському листі вказані точні персональні дані дівчини, наявність її верифікованого акаунту на OnlyFans та суми транзакцій.

•  Крім того, суд нагадав правила самої платформи OnlyFans, де чітко вказано: «творці контенту самостійно несуть відповідальність за своєчасне подання декларацій та сплату податків у своїх юрисдикціях».

У підсумку Восьмий апеляційний адміністративний суд залишив рішення суду першої інстанції без змін. Апеляційну скаргу Ірини Поліщук не задоволено, а податкові повідомлення-рішення визнано законними. Тепер волинянка зобов'язана сплатити понад 174 тисячі гривень до українського бюджету.

Ця справа підтверджує тенденцію останніх років: українські суди визнають дані міжнародного автоматичного обміну фінансовою інформацією (в т.ч. CRS) достатньою та законною підставою для донарахування податків українцям, які заробляють на іноземних цифрових платформах.

У Львові логіста засудили до 5,5 років тюрми за схеми та махінації під час війни

Личаківський районний суд м. Львова виніс суворий вирок менеджеру з логістики Вільчику Андрію Анатолійовичу. За привласнення коштів у період воєнного стану та втручання в ІТ-систему компанії він проведе за ґратами понад 5 років.

Про це повідомляє телеграм-канал «Судом по схемах».

Як встановив суд у справі №463/7607/22, працюючи менеджером у ПП «Львівкульттовари», Андрій Вільчик розробив цілу мережу «сірих» схем, користуючись хаосом перших місяців повномасштабного вторгнення (березень–квітень 2022 року).

Схема №1: Картка сина замість рахунку фірми

Найпростіший метод, який використовував Вільчик, — підміна реквізитів. Коли клієнти зверталися за перевезенням вантажів (наприклад, тканин з Києва до Львова), менеджер надавав їм номер банківської картки свого сина, видаючи її за «рахунок підприємства».

Таким чином, лише за один рейс він привласнив 38 000 гривень. У бухгалтерську програму «1С» ці замовлення він взагалі не вносив, сподіваючись, що про них ніхто не дізнається.

Схема №2: Маніпуляції в «1С» та привласнення євро

Вільчик мав офіційний доступ до автоматизованої системи обліку підприємства. Це дозволяло йому «коригувати» реальність:

•  Заниження вартості: Під час міжнародних рейсів (до Австрії, Угорщини) водії отримували від замовників оплату готівкою в євро. Повернувшись до Львова, вони передавали пачки валюти Вільчику. Той частину грошей залишав собі, а в системі «1С» власноруч змінював цифри на менші або вказував підставних замовників.

•  Зміна маршрутів: В одному з епізодів менеджер оформив рейс «Харків — Ужгород» (дорогий тариф) як «Дніпро — Ужгород» (дешевший тариф), привласнивши різницю у 30 000 гривень.

Загалом аудиторська перевірка виявила недоплату понад 350 тисяч гривень, хоча до суду дійшли лише підкріплені залізобетонними доказами епізоди.

Позиція обвинуваченого: «Це помста директора»

У суді Андрій Вільчик свою вину не визнав. Він стверджував, що кошти на картку сина отримував нібито для розрахунків з іншими перевізниками, яких він залучав «зі сторони», а записи телефонних розмов на робочому телефоні називав підробкою. Проте покази водіїв, виписки з банків та логи (історія входів) системи «1С» повністю спростували його версію.

Вирок суду

Суд визнав Вільчика винним за:

•  ч. 4 ст. 191 КК України (привласнення майна у період воєнного стану);

•  ч. 1 та ч. 3 ст. 362 КК України (несанкціонована зміна інформації в автоматизованих системах).

Остаточне покарання становить 5 років і 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права займатися діяльністю, пов’язаною з організацією транспортних перевезень, строком на 2 роки.

Крім того, суд задовольнив цивільний позов підприємства:

•  Андрій Вільчик має відшкодувати компанії понад 75 тисяч гривень.

•  Його син, на чию картку надходили гроші, зобов’язаний повернути підприємству 38 тисяч гривень.

Також засуджений має сплатити понад 63 тисячі гривень за проведення судових експертиз. 

Приватизація моря за 154 мільйони: в Одесі засудили реєстратора за махінації з акваторією Чорноморського порту

Приморський районний суд м. Одеси у справі № 522/23592/25 виніс вирок державному реєстратору, який допоміг приватній компанії незаконно заволодіти стратегічними об’єктами держави — операційними акваторіями причалів у Чорноморську. Попри мільйонні збитки, обвинувачений вкотре відбувся іспитовим строком.

Про це повідомляє телеграм-канал «Судом по схемах».

Суть схеми: як «розпилити» акваторію

Згідно з матеріалами справи, у 2019 році службові особи ТОВ «Чорноморський рибний порт» (ЧРП) розробили план із захоплення державного майна. Йшлося про операційні акваторії причалів № 1, 2, 5 та 6, що розташовані у Сухому лимані (с. Бурлача Балка). Ці об’єкти є стратегічною інфраструктурою і за законом не можуть перебувати у приватній власності.

Для реалізації схеми залучили приватну фірму, яка виготовила технічні паспорти на воду як на «гідротехнічні споруди». Фінальним етапом стала незаконна реєстрація права власності в Державному реєстрі речових прав (ДРРП).

Роль реєстратора: Махортов Ігор Олександрович

Виконавцем «технічної» частини схеми став державний реєстратор КП «Агенція державної реєстрації» Махортов Ігор Олександрович.

26 квітня 2019 року, не маючи жодних правовстановлюючих документів від власника (держави в особі Фонду держмайна), Махортов вніс зміни до реєстру. Своїми діями він перетворив державну акваторію на приватну власність ТОВ «ЧРП».

Наслідки для держави:

Згідно з експертизою, державним інтересам було заподіяно шкоду на суму 154 006 288 гривень.

Рецидив та «гуманне» правосуддя

Цікавим нюансом є те, що на момент винесення вироку (24 березня 2026 року) Ігор Махортов вже мав свіжу судимість. У травні 2025 року той самий Приморський суд засудив його за аналогічний злочин (ч. 3 ст. 362 КК України) до 3 років позбавлення волі умовно.

Цього разу Махортов повністю визнав провину, щиро покаявся та заявив, що лише «виконував вказівки організатора». Суддя розглянув справу за спрощеною процедурою (без дослідження всіх доказів).

Вирок суду:

•  Визнати винним за ч. 3 ст. 362 КК України (несанкціонована зміна інформації в автоматизованих системах, вчинена за попередньою змовою групою осіб, що заподіяла значну шкоду).

•  Призначити покарання — 4 роки позбавлення волі.

•  Шляхом поглинення попереднього покарання остаточно залишити ті ж 4 роки.

•  Звільнити від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки.

Таким чином, реєстратор, який сприяв виведенню з державної власності майна на 154 млн грн, залишається на волі.

Що з іншими фігурантами?

Матеріали щодо службових осіб ТОВ «Чорноморський рибний порт» та розробників технічної документації виділені в окремі кримінальні провадження. Чи понесуть відповідальність реальні бенефіціари «приватизації моря» — питання залишається відкритим.

«Фантомні мільйони» OnlyFans: податкова програла суд Анастасії Цимбал на 12 мільйонів гривень

Київський окружний адміністративний суд скасував багатомільйонні донарахування податків блогерці Анастасії Цимбал. Податківці намагалися стягнути кошти за доходи на платформі OnlyFans, базуючись лише на «списках» з Британії, які не підтвердилися реальними банківськими виписками.

Про це повідомляє телеграм-канал «Судом по схемах».

Редакція «Судом по схемах» проаналізувала резонансну справу № 320/33509/25, яка може стати прецедентом для тисяч українських креаторів.

Суть «схеми» від ДПС: списки замість доказів

У 2024 році Головне управління ДПС у м. Києві отримало в межах міжнародного обміну інформацію від компетентних органів Великої Британії. Згідно з цими даними, українка Цимбал Анастасія Олексіївна нібито отримала від компанії «Fenix International Ltd» (власник OnlyFans) за 2020–2022 роки космічну суму — 395 037 доларів США (понад 12,5 млн грн за курсом того часу).

На підставі цього «листа щастя» податківці:

1.  Провели позапланову перевірку.

2.  Нарахували ПДФО, військовий збір та штрафи на загальну суму понад 3 мільйони гривень.

3.  Використали курс НБУ станом на 31 грудня кожного року, просто «призначивши» дату отримання доходу на кінець року.

Позиція захисту: Словацька резиденція та пусті рахунки

Анастасія Цимбал звернулася до суду, заявивши, що висновки податківців — це суцільна фантазія.

Ключові аргументи позивачки:

•  Реальність проти паперів: За результатами аналізу її банківських виписок («Універсал Банк» / Monobank), загальна сума валютних надходжень за три роки склала лише 17 тисяч доларів, а платежів від OnlyFans взагалі не було.

•  Зміна резидентства: З 2022 року Анастасія перебуває на обліку в податкових органах Словаччини як підприємець, а з 2024 року має там офіційну посвідку на проживання.

•  Відсутність верифікації: Податкова не надала жодних доказів того, що Анастасія взагалі створювала контент на платформі або проходила верифікацію (фото з паспортом).

Рішення суду: Податкова не виконала «домашнє завдання»

Суддя Київського окружного адмінсуду Парненко В.С. встановила, що податківці діяли вкрай недбало.

Чому штрафи скасували?

1.  Лист — це не документ: Суд наголосив, що узагальнена інформація з міжнародного обміну не є «первинним документом». Податкова мала б надати банківські виписки або платіжні інструкції, які підтверджують рух коштів.

2.  Помилковий курс: ДПС не змогла встановити дати отримання грошей, тому незаконно застосувала курс НБУ на 31 грудня.

3.  Недоведеність зв'язку: У матеріалах справи не знайшлося жодних доказів того, що акаунти на OnlyFans, згадані в англійських списках, належать саме Анастасії.

Вердикт: Всі 5 податкових повідомлень-рішень визнано протиправними та скасовано. Податкова тепер має виплатити Анастасії Цимбал 15 140 грн судового збору.

Експорт «на папері»: у Миколаєві суд покарав бізнесмена на 312 мільйонів гривень за махінації з соняшниковою олією

Центральний районний суд м. Миколаєва виніс безпрецедентне рішення щодо колишнього директора ТОВ «Поляріус ЛТД» (нині «Ал-Тар») Дениса Гирлі. За махінації з документами при експорті агропродукції бізнесмен має сплатити до бюджету астрономічну суму — понад 312 мільйонів гривень.

Про це повідомляє телеграм-канал «Судом по схемах».

Як зазначається у матеріалах справи № 490/7519/25, масштабна схема була реалізована ще наприкінці 2020 – на початку 2021 років, проте крапку в ній суд поставив лише зараз. Денис Гирля, будучи керівником компанії, організував вивезення з України гігантських партій соняшникової олії та шроту загальною вагою понад 6,6 тисячі тонн.

Офіційно товар вартістю 156,4 мільйона гривень прямував на адресу угорської компанії «BORKO TRADE HUNGARY KFT».

Схема через угорську «прокладку»

Митники запідозрили неладне, коли почали перевіряти легітимність зовнішньоекономічних контрактів. Підставою для переміщення товару стали документи, підписані нібито директором угорської фірми, громадянином Чехії Якубом Бедрічем.

Однак міжнародна перевірка через канали Інтерполу та правоохоронні органи Угорщини та Чехії виявила шокуючі факти:

•  На момент підписання контрактів Якуб Бедріч вже не був керівником угорської компанії.

•  Сам «директор» під час допиту чеською поліцією заявив, що став керівником не за власним бажанням, бізнесом ніколи не керував, а документи підписував на прохання знайомого, навіть не розуміючи їхнього змісту (вони були угорською мовою).

Фактично, миколаївське підприємство використовувало підроблені контракти та інвойси з неправдивими відомостями про отримувача товару. Це дозволило компанії не повертати валютну виручку в Україну та не сплачувати податок на прибуток.

Інтерпол і податкова «пустушка»

Суд встановив, що Денис Гирля не міг не знати про фіктивність контрагента. Більше того, податкова звітність ТОВ «Поляріус ЛТД» за цей період взагалі не подавалася, а багатомільйонна виручка від продажу олії ніде не відображалася.

Сам обвинувачений у судове засідання 11 березня 2026 року не з’явився. Його захисник стверджував, що бізнесмен перебуває за кордоном, а контракти нібито є законними, проте суддя І.І. Дірко відкинув ці аргументи як безпідставні.

Рекордне покарання

Суд визнав Дениса Гирлю винним у порушенні митних правил (ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України — подання підроблених документів).

Згідно з рішенням суду, на правопорушника накладено:

•  Штраф у розмірі 100% вартості товару — 156 412 346 гривень.

•  Стягнення вартості товару, який вже був вивезений і не може бути фізично конфіскований — ще 156 412 346 гривень.

•  Судовий збір у розмірі 665 гривень.

Загальна сума, яку бізнесмен має сплатити на користь держави, становить 312 мільйонів 824 тисячі гривень.

Довідково: Використання фіктивних іноземних компаній та «номінальних» директорів — поширена схема для незаконного виведення капіталу з України. 

11 років тюрми за крадіжку в укритті: у Дніпрі засудили рецидивіста, який обікрав військового та «зламав» його Приват24

23 березня 2026 року Центральний районний суд міста Дніпра  у справі № 203/4374/25 виніс суворий вирок Віктору Бальтеру, який скористався довірою військовослужбовця, викрадавши його майно та привласнивши майже 280 тисяч гривень через мобільний банкінг. Злочинця засуджено до 11 років позбавлення волі.

Крадіжка в мобільному бомбосховищі

Подія сталася 31 березня 2025 року біля Дніпровського автовокзалу. Потерпілий військовослужбовець зайшов до мобільного укриття, де залишив свій ранець із двома телефонами (Huawei та Oukitel), а сам вийшов на вулицю покурити.

Обвинувачений Віктор Бальтер, який перебував поруч, скористався моментом, викрав рюкзак і втік. Проте на самій крадіжці гаджетів він не зупинився.

Хакерська атака на кошти захисника

Маючи доступ до викраденого телефону Huawei, на якому був встановлений додаток «Приват24», Бальтер несанкціоновано втрутився в роботу банківської системи. Він змінив пін-код доступу, заблокувавши власника, та отримав повний контроль над рахунками військового.

Протягом ночі та наступного ранку (з 31 березня по 1 квітня) злочинець здійснив серію транзакцій:

1. переказував кошти на картки своїх знайомих (яких вводив в оману, стверджуючи, що це «зарплата побратима»);
2. знімав готівку в банкоматах Дніпра;
3. розраховувався в супермаркетах АТБ.

Загалом з рахунків військовослужбовця було викрадено 278 357 гривень.

Позиція захисту та докази

У суді Віктор Бальтер свою провину не визнав. Він вигадав версію про те, що нібито пив алкоголь із військовим на ім'я «Юра», який сам просив його допомогти зняти гроші через ліміти на картці. Проте покази потерпілого, свідків та записи з камер відеоспостереження ТЦ «Міріада» повністю спростували ці слова.

Крім того, під час затримання у Бальтера вилучили понад 66 тисяч гривень готівкою та банківську картку, на яку переводилися вкрадені кошти.

Суворий вирок

Суд врахував, що Бальтер уже мав судимості та вчинив новий злочин під час іспитового строку. Окремим обтяжуючим фактором стало те, що він обікрав захисника України, фактично позбавивши його грошового забезпечення.

Рішення суду:

• Позбавлення волі: За сукупністю злочинів (крадіжка в умовах воєнного стану та несанкціоноване втручання в ІТ-системи) Бальтера засуджено до 10 років. Додавши невідбуте покарання за попередній злочин, остаточний термін склав 11 років тюрми.
• Заборона: Йому заборонено обіймати посади, пов’язані з роботою ІТ-систем, на 3 роки.
• Компенсація: Суд зобов'язав стягнути з засудженого на користь військового 201 657 грн матеріальної шкоди та 50 000 грн моральної шкоди.

Вилучені під час затримання кошти (близько 76 тисяч гривень) суд постановив негайно повернути потерпілому військовослужбовцю.

Довідка: Віктор Бальтер — уродженець Криничанського району Дніпропетровщини. Раніше був судимий за дезертирство (ст. 407 КК) та крадіжки. Теперішній строк він відбуватиме в колонії суворого режиму.

Податкова «бачить» усе: мешканка Одеси програла суд через незадекларовані 50 тисяч доларів від OnlyFans

Одеський окружний адміністративний суд підтвердив правомірність дій податкової служби щодо донарахування значних сум податків мешканці міста Анастасії Юріївні Мартенюк. Жінка отримувала доходи від британської платформи OnlyFans, проте не відображала їх у щорічних деклараціях.

Про це повідомляє телеграм-канал «Судом по схемах».

Як зазначається у матеріалах справи № 420/15258/25, «детективом» у цій історії виступив міжнародний обмін податковою інформацією. Компетентні органи Великої Британії передали українським колегам дані, згідно з якими Анастасія Мартенюк протягом 2020–2022 років отримала від компанії «Fenix International Ltd» (оператор платформи OnlyFans) дохід у сумі 50 127 доларів США.

Таємні доходи та «забудькуватість»

За курсом НБУ на моменти отримання коштів, сума іноземного доходу склала понад 1,45 мільйона гривень. Податкова інспекція направила жінці запит із проханням надати пояснення та подати декларацію, проте листи поверталися з позначкою «за закінченням терміну зберігання».

Після проведення позапланової перевірки Головне управління ДПС в Одеській області виставило Анастасії Мартенюк рахунок, який вона спробувала оскаржити в суді.

Загальна сума податкових претензій склала понад 360 тисяч гривень, зокрема:

•  262 286 грн — податок на доходи фізичних осіб (ПДФО);

•  65 571 грн — штраф за несплату ПДФО;

•  21 857 грн — військовий збір;

•  5 464 грн — штраф за несплату військового збору;

•  8 000 грн — штраф за ненадання інформації на запит.

Аргументи захисту

У суді представники Анастасії Мартенюк намагалися довести, що ці кошти є «роботою за наймом» у Великій Британії, а отже, згідно з міжнародною Конвенцією, мають оподатковуватися саме там, а не в Україні. Також позивачка апелювала до процедурних помилок: мовляв, податкова вказала у листах невірний поштовий індекс, а на самих запитах нібито була відсутня печатка.

Рішення суду

Суддя Л.Р. Юхтенко, розглянувши справу 16 березня 2026 року, став на бік держави. Суд зазначив, що Анастасія Мартенюк є резидентом України, а отже, зобов’язана декларувати всі доходи, отримані з-за кордону.

Ключові висновки суду:

1.  Відсутність доказів: Позивачка не надала жодних доказів того, що вона сплачувала податки з цих доходів у Великій Британії.

2.  Декларування обов’язкове: Оскільки джерело виплат іноземне, отримувач був зобов’язаний самостійно подати річну декларацію.

3.  Поштові помилки: Незначна похибка в індексі не є підставою для скасування перевірки, оскільки податкова відправила документи на вірну адресу, а позивачка просто не з'явилася за ними на пошту.

У задоволенні позову Анастасії Мартенюк було відмовлено повністю. Тепер жінка має не лише сплатити всі нараховані податки та штрафи, а й залишиться без відшкодування судових витрат.

Довідково: Завдяки впровадженню автоматичного обміну інформацією (CRS), українські податківці дедалі частіше отримують дані про закордонні рахунки та доходи українців. Платформи на кшталт OnlyFans офіційно попереджають «творців контенту», що вони самі несуть відповідальність за сплату податків у своїх юрисдикціях.