Обіцяв "відмазати" від криміналу за $100 тисяч: на Буковині до 5 років тюрми засудили ексслідчого

05 березня 2026 року Заставнівський районний суд Чернівецької області у справі № 716/30/24 виніс вирок колишньому працівнику правоохоронних органів Ігорю Гнатюку. За шахрайство в особливо великих розмірах він отримав 5 років реального ув'язнення: чоловік виманив у директора медичного центру 30 тисяч доларів та 20 тисяч євро, обіцяючи "вирішити" його проблеми з поліцією. 

Про це повідомляє телеграм-канал «Судом по схемах» з посиланням на судове рішення. 

Суть справи

Восени 2022 року у керівника медичного центру «Меднеан» та за місцем його проживання поліція провела обшуки в рамках кримінального провадження №42022260000000059 щодо можливого привласнення бюджетних коштів. Шукаючи правової допомоги, теща потерпілого познайомила його з Ігорем Гнатюком.

Гнатюк, використовуючи свій статус колишнього слідчого прокуратури, переконав бізнесмена, що має "впливові зв'язки" та зможе допомогти йому уникнути кримінального переслідування. Свої "послуги" він оцінив у 100 тисяч доларів США: 50 тисяч треба було дати одразу, і ще 50 тисяч — після успішного закриття справи.

У жовтні 2022 року потерпілий приїхав до будинку батьків Гнатюка у селі Юрківці та передав йому готівку — 30 000 доларів США та 20 000 євро (що за курсом НБУ становило понад 1,8 млн грн).

Викриття шахрая

Отримавши гроші, Гнатюк постійно запевняв потерпілого, що "процес іде", але жодних результатів не було. Зрозумівши, що його ошукали, директор медцентру звернувся до поліції та погодився на участь у негласних слідчих діях.

Правоохоронці зафіксували низку розмов, де Гнатюк маніпулював потерпілим. Крім того, під час обшуку в телефоні обвинуваченого знайшли відео, на якому він разом із дружиною та знайомим перераховує отримані пачки доларів.

Позиція обвинуваченого

У суді Ігор Гнатюк свою провину категорично заперечив. Він заявив, що не брав десятків тисяч у валюті, а нібито отримав лише 50 тисяч гривень як аванс за те, що мав підшукати потерпілому "хороших адвокатів". Знайдені в телефоні відео з доларами він пояснив тим, що це нібито його особисті гроші від "продажу автомобілів". Суд визнав ці покази лінією захисту, щоб уникнути відповідальності, оскільки жодних доказів автобізнесу обвинувачений не надав.

Вирок

Суд визнав Ігоря Гнатюка винним за ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України (шахрайство в особливо великих розмірах). Йому призначено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна (окрім житла).

Крім того, суд повністю задовольнив матеріальні вимоги потерпілого: Ігор Гнатюк зобов'язаний повернути привласнені 30 000 доларів США та 20 000 євро, а також виплатити 100 000 гривень як компенсацію за завдану моральну шкоду.

Молилася за Путіна та називала росіян "визволителями": у Запоріжжі засудили охоронницю заводу

05 березня 2026 року Олександрівський районний суд міста Запоріжжя у справі № 331/7015/25 виніс вирок місцевій жительці Анжелі Янушкевич, яка в соціальних мережах виправдовувала російську збройну агресію, прославляла Путіна та звинувачувала Україну в обстрілах власних міст. Жінка уникла реального ув'язнення, уклавши угоду зі слідством.

Як встановлено слідством, обвинувачена — уродженка Запоріжжя Анжела Федорівна Янушкевич, яка працює охоронцем у ТОВ «Запорізький завод кольорових металів». Протягом 2023–2025 років жінка активно залишала проросійські коментарі у відкритих Telegram-каналах під нікнеймом.

У своїх дописах Янушкевич систематично транслювала наративи кремлівської пропаганди:

• Виправдовувала вторгнення РФ: називала росіян "визволителями від фашистської нечисті", а українців та владу — "бандерівцями", "нациками" та "упирями". Звинувачувала у початку війни у 2014 році Україну та США.

• Прославляла керівництво РФ: під новиною про виступ президента Росії жінка написала коментар: "Господи дай здоров'я на многії літа Путіну, Господи даруй йому Благодать...".

• Заперечувала удари РФ по мирних жителях: коментуючи ракетний удар по Запоріжжю (район заводу «Мотор Січ») у квітні 2024 року, вона заявила, що Росія нібито "не б'є по мирних", і звинуватила в руйнуваннях та загибелі людей українську ППО.

• Виправдовувала окупацію територій: заявляла, що українські надра — це "російські землі та копалини".

Дії жінки були кваліфіковані за ч. 3 ст. 436-2 Кримінального кодексу України (виправдовування, визнання правомірною збройної агресії РФ проти України, глорифікація її учасників, вчинене повторно). Це тяжкий злочин.

Однак під час досудового розслідування Анжела Янушкевич повністю визнала свою провину, щиро розкаялася та уклала угоду з прокурором про визнання винуватості. Крім того, пом'якшувальною обставиною стало те, що вона добровільно перерахувала 3 000 гривень на потреби Збройних Сил України.

Враховуючи ці обставини, а також те, що жінка раніше не була судима, суд затвердив угоду.

Вирок суду:

Анжелі Янушкевич призначили покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, але на підставі ст. 75 КК України звільнили від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік. Протягом цього часу вона має періодично з'являтися до органу пробації та не може виїжджати за межі України без дозволу.

Крім того, суд постановив конфіскувати в дохід держави мобільний телефон жінки (Redmi Note 8 Pro), з якого вона писала коментарі, як знаряддя злочину. Також засуджена має сплатити понад 14 262 гривні за проведення судових експертиз.

Одеситка виграла суд у податкової: ДПС скасували 700 тисяч гривень боргу за нібито доходи з OnlyFans

Одеський окружний адміністративний суд ухвалив показове рішення у справі між Державною податковою службою (ДПС) та місцевою жителькою Кристиною Олегівною Петровою. Податківці намагалися стягнути з дівчини майже 700 тисяч гривень за незадекларовані доходи від платформи OnlyFans, проте суд визнав дії ДПС протиправними та скасував усі штрафи через порушення процедури перевірки.

Про це повідомляє телеграм-канал «Судом по схемах» із посилання на судове рішення. 

Звідки взявся борг?

Як випливає з матеріалів справи № 420/29948/25, восени 2024 року податкова служба отримала офіційну інформацію від компетентних органів Великої Британії (відповідно до Конвенції про уникнення подвійного оподаткування). У документі зазначалося, що Кристина Петрова у 2021–2022 роках нібито отримала дохід від британської компанії «Fenix International Ltd» (власника платформи OnlyFans) у розмірі 82 721 долар США (еквівалент понад 2,8 млн грн).

На підставі цих даних Головне управління ДПС в Одеській області провело документальну позапланову невиїзну перевірку. Оскільки Петрова не подавала декларації про майновий стан та доходи за ці роки, їй нарахували податок на доходи фізичних осіб (ПДФО), військовий збір та низку штрафних санкцій. Загальна сума "податкового боргу" склала 695 260 гривень. Не дочекавшись добровільної сплати, податкова подала позов до суду.

Зустрічний удар від одеситки

Дізнавшись про існування податкової вимоги лише влітку 2025 року, Кристина Петрова подала зустрічний позов.

Заявниця стверджувала, що не отримувала жодних доходів від сервісу OnlyFans, а дані про надходження коштів на її банківські рахунки за вказаний період значно менші, ніж зазначає ДПС. Проте головним аргументом захисту стало те, що податкова грубо порушила процедуру перевірки.

Виявилося, що податківці надсилали всі запити, накази про перевірку та самі рішення про штрафи на стару адресу дівчини, де вона не проживала і не була зареєстрована ще з листопада 2021 року. Усі листи поверталися до податкової з позначкою «за закінченням терміну зберігання».

Представники ДПС намагалися виправдатися тим, що платниця податків нібито сама не повідомила їх про зміну місця реєстрації.

Що вирішив суд?

Суддя Одеського окружного адмінсуду А.А. Радчук, детально вивчивши справу, став на бік Кристини Петрової.

Суд зазначив, що законодавство покладає обов'язок оновлювати дані в реєстрах не лише на громадян, а й на державні органи (зокрема, міграційну службу, яка має щомісяця передавати дані до ДПС). Згідно з витягами, нова актуальна адреса заявниці була наявна в державних базах, проте податківці чомусь продовжували слати листи на неактуальну адресу.

Відповідно до сталої практики Верховного Суду, якщо платник податків не був належним чином повідомлений про проведення позапланової перевірки до її початку, така перевірка є незаконною, а всі прийняті за її результатами рішення — недійсними. Суд наголосив, що податкова позбавила дівчину права надати свої пояснення та банківські виписки до винесення штрафів.

Фінал справи

27 лютого 2026 року суд повністю відмовив Головному управлінню ДПС в Одеській області у стягненні майже 700 тисяч гривень.

Натомість зустрічний позов Кристини Петрової був задоволений: усі п'ять податкових повідомлень-рішень та податкова вимога визнані протиправними та скасовані. Крім того, суд зобов'язав ДПС компенсувати одеситці понад 5,5 тисяч гривень судового збору за рахунок бюджетних асигнувань.

«Готові взяти пенсіонера або людину з інвалідністю»: відому мережу аптек «Подорожник» оштрафували за дискримінацію

Львівський окружний адміністративний суд стягнув з ТОВ «Подорожник Чернівці» штраф за порушення законодавства про рекламу. Причиною став опис вакансії на популярному сайті пошуку роботи, який контролюючі органи визнали дискримінаційним. Оскільки компанія проігнорувала штраф, гроші довелося стягувати через суд.

Відповідне рішення суд ухвалив 16 лютого 2026 року у справі № 380/17953/25.

Що було не так із вакансією?

Навесні минулого року Головне управління Держпродспоживслужби у Чернівецькій області здійснювало моніторинг інтернет-ресурсів. На сайті пошуку роботи «Work.ua» інспектори виявили оголошення від аптечної мережі, яка шукала фармацевта або асистента фармацевта для роботи у цілодобовій аптеці в Чернівцях.

В описі вакансії роботодавець зазначив: «Повна зайнятість. Також готові взяти студента, людину з інвалідністю, пенсіонера».

Хоча компанія, ймовірно, мала на меті продемонструвати свою відкритість до різних категорій працівників, згідно з українським законодавством (статті 8 та 24-1 Закону України «Про рекламу»), виокремлення кандидатів за віком, станом здоров'я чи соціальним статусом в оголошеннях про роботу вважається дискримінацією.

Проігноровані листи та подвійний штраф

У травні 2025 року Держпродспоживслужба надіслала ТОВ «Подорожник Чернівці» (юридична адреса якого зареєстрована у Львові) офіційну вимогу — надати інформацію про вартість розміщення цієї реклами, щоб розрахувати суму санкцій.

Однак компанія проігнорувала як електронні, так і рекомендовані паперові листи від державного органу. Відповіді чи прохання відтермінувати надання інформації так і не надійшло.

Через це у червні 2025 року Держпродспоживслужба винесла одразу два рішення про накладення штрафів на аптечну мережу:

1. 5 083 грн — за недотримання встановлених законом вимог щодо змісту реклами (дискримінацію).

2. 1 700 грн — за неподання контролюючому органу інформації про вартість розміщеної реклами.

Загальна сума санкцій склала 6 783 гривні.

Судовий розгляд

Оскільки ТОВ «Подорожник Чернівці» не сплатило штрафи добровільно та не оскаржило їх, Держпродспоживслужба звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом про примусове стягнення коштів до державного бюджету.

Суд розглянув справу за правилами спрощеного провадження. Представники аптечної мережі не подали відзиву на позов, хоча були належним чином повідомлені про суд через електронний кабінет.

Дослідивши всі матеріали, суддя Роман Качур повністю задовольнив позов Держпродспоживслужби. Тепер ТОВ «Подорожник Чернівці» зобов'язане примусово сплатити 6 783 грн штрафу до державного бюджету. 

Наркотики в кетчупі, ковбасі та запальничках: на Тернопільщині засудили наркокартель, яким керували прямо з камери СІЗО

Чортківський районний суд Тернопільської області виніс вирок трьом учасникам організованої злочинної групи — Анатолію Танасюку, Володимиру Роземборському та Михайлу Слівінському. Зловмисники налагодили масштабну схему постачання психотропів до Чортківської установи виконання покарань, а також збували наркотики через мережу закладок та Telegram-бот у Хмельницькій області.

За даними слідства, безпрецедентна за своєю зухвалістю схема діяла з серпня 2024 по квітень 2025 року.

«Бізнес» із-за ґрат

Організатором угруповання виявився Анатолій Танасюк, який на той момент уже перебував у камері №56 Чортківської установи виконання покарань №26 (СІЗО). Використовуючи заборонений планшет, він оптом замовляв через месенджер «Telegram» особливо небезпечні психотропні речовини — PVP («солі») та мефедрон.

До «бізнесу» він залучив своїх знайомих з міста Дунаївці (Хмельницька область) — Володимира Роземборського та Михайла Слівінського. Їхня роль полягала в отриманні оптових партій наркотиків через поштомати та відділення «Нової Пошти», їх фасуванні та подальшій реалізації.

Кетчуп «Торчин», рис та локшина: як наркотики потрапляли до СІЗО

Аби передати наркотики організатору та іншим ув'язненим до Чортківської в'язниці, спільники на волі вигадували найрізноманітніші схованки. Під час ретельних оглядів посилок, надісланих з Дунаївців до Чорткова, правоохоронці та працівники СІЗО знаходили пакетики з PVP та мефедроном, які були старанно заховані у:

• упаковці кетчупу;
• пакетах із рисом;
• м'ясному виробі (ковбасі);
• печиві та вафлях;
• пачці від локшини швидкого приготування;
• навіть у запальничках.

Відправником посилок найчастіше виступав один зі спільників, який використовував вигадані імена або дані своїх загиблих побратимів, аби заплутати сліди.

Telegram-магазин та десятки закладок у Дунаївцях

Окрім постачання у в'язницю, група розгорнула активну торгівлю наркотиками на вулицях міста Дунаївці. Організатор прямо з камери СІЗО створив Telegram-магазин та запустив бота для автопродажів.

Спільник на волі щодня робив десятки «закладок» з наркотиками по всьому місту: біля лікарень, газових щитків, у пеньках, дуплах дерев, під каменями на вулицях Могилівській, Шкільній, Пушкіна та інших. Він фотографував місця схованок і надсилав координати організатору в тюрму. Той, у свою чергу, завантажував дані в бота. Клієнти оплачували товар на електронні гаманці та банківські картки (так званих «дропів»), після чого бот автоматично видавав їм координати схованок.

Масштабне розслідування та вирок

Щоб викрити схему, правоохоронці провели колосальну роботу: прослуховували телефонні розмови, встановили приховані мікрофони та камери прямо в камері СІЗО, вели зовнішнє спостереження за фігурантами на волі, аналізували рух коштів на криптовалютних біржах та банківських рахунках, а також проводили ДНК-експертизи. Тільки на проведення судових експертиз у цій справі держава витратила понад 250 тисяч гривень.

Під час масових обшуків у квітні 2025 року в організатора в камері вилучили планшет та телефони, а у його спільників в Дунаївцях — великі партії PVP, амфетаміну, канабісу, електронні ваги, магніти та пакети для фасування.

У суді всі троє обвинувачених повністю визнали свою провину та розкаялися.

Враховуючи тяжкість злочинів, 25 лютого 2026 року суддя Чортківського районного суду ухвалила вирок у справі № 608/2023/25:

Організатору призначено покарання у вигляді 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Двом іншим призначено 8 і 7 (який має статус учасника бойових дій та інвалідність 2-ї групи) років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Крім того, суд постановив стягнути з кожного засудженого по понад 85 тисяч гривень процесуальних витрат за проведення експертиз. Вилучені наркотичні речовини будуть знищені.

«Бронь» за $8000 та зняття з розшуку ТЦК: в Одесі адвоката Святослава Чумаченка оштрафували на понад 600 тисяч гривень за схеми для ухилянтів

02 березня 2026 року Приморський районний суд Одеси виніс вирок у резонансній справі щодо організації схем ухилення від мобілізації. Одеського адвоката Святослава Чумаченка визнано винним у хабарництві, зловживанні впливом та пособництві у фіктивному працевлаштуванні військовозобов'язаних на підприємство критичної інфраструктури.

https://erau.unba.org.ua/profile/60662

Завдяки укладеній угоді зі слідством та викриттю спільника, адвокат уникнув тюремного ув'язнення, отримавши великий штраф.

Як працювала схема з фіктивним працевлаштуванням

Згідно з матеріалами справи № 522/901/26, навесні 2025 року директор одного з одеських ТОВ (підприємство у сфері постачання пари та гарячої води, що має статус критично важливого) вирішив підзаробити на продажі «броні» від мобілізації. Для пошуку клієнтів він залучив адвоката Святослава Чумаченка.

Такса за фіктивне працевлаштування з подальшим бронюванням становила $8 000. З цієї суми $6 000 призначалися директору підприємства, а $2 000 — адвокату за посередництво.

Крім того, першому з викритих клієнтів Чумаченко запропонував додаткову послугу: за $1 500 він обіцяв вплинути на посадовців ТЦК та СП, щоб зняти чоловіка з розшуку як особу, що ухиляється від мобілізації (що було обов'язковою умовою для подальшого працевлаштування). Гроші адвокат отримував у своєму елітному електромобілі марки ZEEKR 001, а також у власному офісі. Проте клієнт виявився свідомим і звернувся до правоохоронців.

Другий епізод і затримання на гарячому

У червні 2025 року до адвоката звернувся ще один військовозобов'язаний, який не оновив дані та боявся мобілізації. Цього разу Чумаченко оцінив свої послуги зі зняття чоловіка з розшуку ТЦК у $11 000.

14 липня 2025 року адвоката було затримано «на гарячому» у його автомобілі ZEEKR 001, припаркованому прямо навпроти будівлі Приморського районного суду м. Одеси. Він саме отримав від клієнта $10 000 та 40 000 гривень.

Угода зі слідством та вирок

Під час досудового розслідування Святослав Чумаченко повністю визнав свою провину та пішов на угоду з прокурором Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону.

Ключовою умовою угоди стало те, що адвокат зобов'язався дати викривальні свідчення проти директора підприємства критичної інфраструктури (матеріали щодо нього виділені в окреме провадження). Також пом'якшувальною обставиною стало те, що адвокат добровільно перерахував 150 000 гривень на потреби ЗСУ.

Враховуючи ці обставини, суддя Приморського райсуду затвердив угоду та призначив Святославу Чумаченку покарання у вигляді:

• Штрафу у розмірі 603 296 гривень (що відповідає сумам незаконно отриманих доходів за курсом НБУ на момент вчинення злочинів).
• Позбавлення права обіймати керівні посади на підприємствах (незалежно від форми власності), які мають право на бронювання співробітників, строком на 1 рік.
• Стягнення процесуальних витрат на проведення експертиз у сумі майже 57 тисяч гривень.

Турецька компанія відсудила у хмельницького підприємства понад $253 тисяч за неоплачені фрукти

23 лютого 2026 року Господарський суд Хмельницької області у справі № 924/389/25 задовольнив позов турецької компанії ALPER KITALARARASI TASIMACILIK LIMITED SIRKETI до хмельницького ТОВ «Здорово Компані» про стягнення боргу за поставлений товар. Рішення ухвалене 23 лютого 2026 року.

Відповідно до договору поставки, укладеного у листопаді 2021 року, турецька сторона упродовж листопада 2021 — січня 2022 року поставила українському підприємству автошляхом на умовах CPT (Інкотермс 2010) вантажі загальною вартістю 232 844 долари США. Серед товарів — виноград, мандарини, апельсини, лимони та гранати загальною вагою понад 300 тонн.

Попри отримання товару та його розмитнення через Хмельницьку, Чернівецьку та Одеську митниці, ТОВ «Здорово Компані» так і не розрахувалося з постачальником. Компанія не подала відзиву на позов і не з'явилася на жодне судове засідання.

Суд стягнув з боржника:

• 232 844 долари США — основний борг;
• 20 822 долари США — 3% річних за прострочення (за період з квітня 2022 по квітень 2025 року);
• 125 641,07 грн. — судовий збір;
• 48 000 грн. — витрати на переклад документів.

Факт поставки підтверджений інвойсами, експортними митними деклараціями, міжнародними товарно-транспортними накладними (CMR), книжками МДП (Carnet TIR), фітосанітарними сертифікатами та офіційними відповідями митних органів.