5 років тюрми за махінації з землею: у Полтаві винесли вирок реєстраторці, яка «подарувала» приватній фірмі 80 гектарів

Шевченківський районний суд міста Полтави у справі № 554/9061/23 визнав винною державного реєстратора Вероніку Соць у незаконному переоформленні 18 земельних ділянок. Через її дії сільськогосподарське підприємство зазнало збитків на суму понад 10 мільйонів гривень.

Суть схеми

Як встановив суд, у грудні 2021 року Вероніка Соць, працюючи державним реєстратором у Скороходівській селищній раді, провела серію незаконних реєстраційних дій у Держреєстрі речових прав на нерухоме майно.

Вона змінила власника 18 земельних ділянок загальною площею понад 80 гектарів, які належали Колективному сільськогосподарському підприємству «Колгосп Сенча» (раніше відомому як КСП «Росія»). Новим «власником» землі стала приватна компанія — ТОВ «Сенча».

Цинічне ігнорування закону

Слідство та суд довели, що Вероніка Соць достеменно знала: ТОВ «Сенча» не є правонаступником колгоспу і не має жодних прав на цю землю. Реєстраторка прийняла рішення про переоформлення власності на підставі копій документів, які не мали жодної юридичної сили для такої процедури.

Загальна сума збитків, завданих КСП «Колгосп Сенча», склала 10 122 400 гривень, що є тяжкими наслідками для підприємства.

Позиція обвинуваченої та вирок

У судовому засіданні Вероніка Соць свою провину не визнала. Вона намагалася переконати суд, що діяла в межах закону, а відсутність сканованих документів у системі пояснювала «технічними збоями».

Однак суд поставився до таких пояснень скептично, зауваживши, що обвинувачена вже була засуджена за аналогічний злочин у вересні 2021 року (Кобеляцьким райсудом). Попри перебування під слідством за попередні махінації, вона продовжила вчиняти нові злочини, що свідчить про свідому злочинну спрямованість її дій.

04 лютого 2026 року суд постановив:

• Визнати Вероніку Григорівну Соць винною за ч. 3 ст. 365-2 та ч. 3 ст. 362 КК України.

• Призначити покарання у вигляді 5 років позбавлення волі.

• Заборонити обіймати посади, пов’язані з реєстраційними діями, строком на 3 роки.

Земельні ділянки наразі повернуті законному власнику — КСП «Колгосп Сенча», а рішення реєстраторки скасовані Міністерством юстиції України. 

Юридичне фіаско: суд «забанив» позов відомої адвокатки Криворучко через грубі помилки та несплату збору

13 лютого 2026 року Закарпатський окружний адміністративний суд у справі № 260/294/26 залишив без руху позовну заяву адвокатки Лариси Криворучко, яка намагалася через суд «викреслити» Олексія Фазекоша з Єдиного реєстру адвокатів України (ЄРАУ). Як виявилося, професійна захисниця не змогла навіть технічно правильно скласти позовну заяву, чим викликала обґрунтовані зауваження судді.

https://erau.unba.org.ua/profile/24633

Позов проти всіх, але ні про що

Лариса Криворучко звернулася до суду з вимогою визнати протиправною бездіяльність Ради адвокатів Закарпатської області та Ради адвокатів України. Суть претензій — тривале не виключення з реєстру відомостей про адвоката Олексія Фазекоша,  який є головою Ради адвокатів Закарпатської області.

Однак, попри свій професійний статус, Криворучко припустилася цілої низки помилок, які є неприпустимими навіть для студента-першокурсника юрфаку, не те що для досвідченого адвоката.

Список «гріхів» Криворучко за версією суду:

Суддя З.Б. Плеханова в ухвалі від 13 лютого 2026 року детально розписала, чому цей позов наразі є «фількіною грамотою»:

1. Плутанина з адресами: Адвокатка зазначила адресу офісу в одному місці, адресу для листування — в іншому, а по тексту позову взагалі вказала третю адресу проживання. Суд так і не зрозумів, де насправді шукати позивачку.

2. Процесуальна безграмотність: Позивачка вказала двох відповідачів, але «забула» розписати зміст вимог до кожного з них окремо та надати відомості про їхні електронні кабінети.

3. Відсутність переліку документів: До заяви не було додано належного опису додатків, що є вимогою КАС України.

4. Пропущені строки: Криворучко оскаржує події річної давнини, хоча закон дає на це лише 6 місяців. Жодних поважних причин для поновлення строків вона не навела, посилаючись на сумнівні теорії про «триваючу бездіяльність».

https://reyestr.court.gov.ua/Review/134061890

Грошей немає, але ви тримайтеся

Окремим пунктом стоїть питання фінансів. Лариса Криворучко просила суд звільнити її від сплати судового збору (2662,40 грн), аргументуючи це «тривалою відсутністю доходів». Проте суд зауважив, що жодних доказів свого скрутного майнового стану (довідок про доходи чи декларацій) адвокатка не надала.

Адвокат без права на практику

Ситуація виглядає ще більш іронічно на фоні того, що право Лариси Криворучко на заняття адвокатською діяльністю наразі офіційно зупинено. Згідно з рішенням ДП КДКА Вінницької області, вона позбавлена права практикувати з 23 жовтня 2025 року по 23 квітня 2026 року за порушення закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Ймовірно, професійна дискваліфікація позначилися на якості підготовки процесуальних документів: суд констатував, що позовна заява не відповідає вимогам статей 160 та 161 КАСУ.

Наразі суд надав Криворучко 10 днів, щоб вона спробувала виправити свої помилки та все ж таки сплатила гроші в бюджет. Якщо «роботу над помилками» не буде виконано, позов буде повернуто автору без розгляду.

Суд на Волині виніс вирок посадовцю Держпродспоживслужби Сергію Войтюку у справі про «платні» ветеринарні довідки

03 лютого 2026 року Рожищенський районний суд Волинської області у справі №167/498/22 визнав винним у зловживанні впливом головного спеціаліста обласного управління Держпродспоживслужби Сергія Войтюка. Посадовець отримав гроші за сприяння у видачі дозвільних документів для фермерського господарства.

Деталі справи

Згідно з матеріалами справи, події розгорталися у травні-червні 2022 року. До Сергія Войтюка, який на той час обіймав посаду заступника начальника управління – начальника відділу організації протиепізоотичної роботи, звернувся представник фермерського господарства «Стельмащук». Фермеру була потрібна довідка про епізоотичне благополуччя господарства для реалізації худоби та відкриття молокопереробного цеху.

Слідство встановило, що Войтюк запропонував «вирішити питання» за 10 000 гривень. За ці кошти він пообіцяв вплинути на начальника Рожищенського районного управління Держпродспоживслужби (Олександра Барвінського), щоб той підписав довідку, попри наявні порушення в господарстві (зокрема, відсутність належної огорожі).

30 червня 2022 року Войтюк зустрівся з представником ферми в кафе «Тіп-Топ» у місті Рожище, де отримав мічені купюри. Одразу після передачі грошей посадовця затримали правоохоронці.

Позиція обвинуваченого

Сергій Войтюк свою провину за ч. 3 ст. 368 КК України (отримання хабаря) не визнав. Він стверджував, що гроші не були неправомірною вигодою, а призначалися виключно для оплати лабораторних досліджень худоби, які власник ферми нібито просив його провести через свою зайнятість. Також захист наполягав на тому, що з боку викривача мала місце провокація злочину.

Рішення суду

Суд відхилив версію про оплату аналізів, оскільки згідно з посадовими інструкціями Войтюк не мав повноважень приймати такі платежі, а самі дослідження на момент передачі грошей ще навіть не проводилися. Крім того, записи негласних слідчих дій (НСРД) зафіксували розмови про «розподіл» грошей між різними відділами, що спростовувало версію про офіційну оплату.

Водночас суд вирішив змінити кваліфікацію злочину. Оскільки начальник районного управління не був безпосередньо підпорядкований Войтюку, його дії визнали не отриманням хабаря службовою особою (ст. 368), а зловживанням впливом (ч. 2 ст. 369-2 КК України).

03 лютого 2026 року суд ухвалив:

1. Визнати Сергія Миколайовича Войтюка винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України.

2. Призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 85 000 гривень.

3. Стягнути з засудженого на користь держави 1510 грн за проведення експертиз.

4. Повернути викривачу 10 000 гривень, які використовувалися під час спецоперації.

На Львівщині засудили військового, який намагався за 25 тисяч гривень «відкупитися» від адмінпротоколу

Яворівський районний суд Львівської області виніс у справі № 944/5775/25 вирок старшому солдату Руслану Романюку за надання неправомірної вигоди службовій особі. Військовослужбовець намагався уникнути відповідальності за адміністративне правопорушення.

Подробиці інциденту

Як встановив суд, наприкінці серпня 2025 року старший солдат Романюк, перебуваючи у Львові та на території своєї військової частини, запропонував хабар майору військової служби правопорядку (ВСП).

Військовий хотів «вирішити питання» щодо нескерування до суду протоколу, складеного на нього за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП (Розпивання алкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів військовослужбовцями в умовах особливого періоду). Ціна питання склала 25 000 гривень.

29 серпня о 17:30, під час передачі грошей поблизу контрольно-пропускного пункту військової частини, Романюка затримали правоохоронці.

Позиція обвинуваченого

У судовому засіданні Руслан Романюк повністю визнав свою провину. Він заявив, що щиро кається, усвідомив протиправність своїх дій і запевнив суд, що не збирається порушувати закон у майбутньому. Оскільки обвинувачений не оспорював фактичні обставини справи, суд розглянув провадження за спрощеною процедурою.

Рішення суду

Суд врахував статус військовослужбовця як учасника АТО, його щире каяття та відсутність попередніх судимостей.

Згідно з вироком від 03 лютого 2026 року:

• Руслана Романюка визнано винним за ч. 1 ст. 369 КК України.

• Призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі 17 000 гривень.

• Суму хабаря у розмірі 25 000 гривень конфісковано у дохід держави (спеціальна конфіскація).

• Військовий також має сплатити майже 15 000 гривень за проведення судових експертиз.

Суд також скасував арешт на майно (частку квартири та мобільний телефон) та постановив повернути заставу, внесену раніше за обвинуваченого.

Суд виправдав начальника управління освіти Святошинського району Олексія Сукеннікова у справі про закупівлю цукру

Святошинський районний суд міста Києва оголосив виправдувальний вирок у справі № 759/17269/23 начальнику районного управління освіти Олексію Сукеннікову. Його обвинувачували у зловживанні службовим становищем, що, за версією слідства, призвело до збитків бюджету під час закупівлі продуктів харчування для навчальних закладів.

Суть справи

Кримінальне провадження стосувалося подій 2021 року. Тоді Управління освіти Святошинської РДА уклало договір із підприємством «Інва-Софія» на постачання цукру-піску за ціною 24,32 грн/кг. Згодом сторони підписали додаткові угоди, через які ціна зросла до 28,79 грн/кг, а обсяг поставок зменшився.

Прокуратура наполягала: Сукенніков діяв умисно в інтересах постачальника, порушивши закон «Про публічні закупівлі» (зокрема, щодо обмежень на зміну ціни раніше ніж через 90 днів). Суму збитків державі оцінили у 151 044 гривні.

Позиція захисту та обвинуваченого

Олексій Сукенніков свою провину не визнав. У суді він пояснив, що підписував додаткові угоди, спираючись на пропозиції підлеглих фахівців — тендерного комітету та юристів. Головною метою було забезпечення безперебійного харчування в дитсадках в умовах стрімкого зростання ринкових цін на цукор.

Захист наголошував на відсутності корисливого мотиву та прямого умислу. Крім того, стало відомо, що за помилки при підготовці угод відповідальних підлеглих (керівника тендерної групи та юриста) раніше вже притягали до дисциплінарної відповідальності.

Рішення суду

Дослідивши матеріали справи та вислухавши свідків, суд дійшов висновку, що в діях посадовця відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.

Основні мотиви суду:

1. Відсутність умислу: Суд встановив, що Сукенніков не мав на меті отримати неправомірну вигоду для компанії-постачальника.

2. Добросовісна помилка: Підписання угод було наслідком помилкового тлумачення законодавства профільними фахівцями управління, а не злочинним планом начальника.

3. Відсутність змови: Слідство не надало доказів будь-яких корупційних домовленостей між Сукенніковим та директором фірми-постачальника.

4. Повернення коштів: Суд врахував, що зайво сплачені кошти вже були стягнуті з постачальника на користь держави у порядку господарського судочинства.

02 лютого 2026 року суддя винесла остаточне рішення: визнати Олексія Сукеннікова невинуватим та повністю виправдати.

Депутата Черкаської облради засудили за підкуп оцінювача землі в Умані: ВАКС затвердив угоду

Вищий антикорупційний суд (ВАКС) визнав винним депутата Черкаської обласної ради VIII скликання у підкупі оцінювача майна. Посадовець сплатив хабар, щоб знизити оціночну вартість земельної ділянки в Умані для її подальшого викупу.

Про це стало відомо з вироку суду від 2 лютого 2026 року (справа № 991/644/26).

Суть справи: «Знижка» на землю за 38 тисяч гривень

Згідно з матеріалами справи, схема розгорнулася навколо викупу земельної ділянки площею 0,2433 га в місті Умань (вул. Дерев’янка), на якій розташований склад. Власник нерухомості мав намір викупити цю землю в Уманської міської ради для подальшого перепродажу об'єкта.

Для визначення вартості землі міськрада найняла приватне підприємство-оцінювача. Засновник фірми-оцінювача висунув вимогу представнику покупця, яким виступав обвинувачений депутат: сплатити 38 000 гривень хабаря.

За ці гроші оцінювач пообіцяв вказати у звіті «об’єктивну», незавищену вартість землі — близько 816 тисяч гривень. У разі відмови він погрожував оцінити ділянку у понад 1 мільйон гривень, що зробило б викуп невигідним.

17 серпня 2023 року депутат, діючи в інтересах покупця, перерахував 38 000 грн на вказану оцінювачем банківську картку через термінал самообслуговування в одному з маркетів Умані. Після цього оцінювач дав вказівку своїй підлеглій внести у звіт заздалегідь узгоджену суму — 816 100 грн.

Вирок та угода зі слідством

Під час досудового розслідування депутат уклав угоду про визнання винуватості з прокурором САП. Він повністю визнав свою провину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 368-4 КК України (підкуп особи, яка надає публічні послуги).

Суд врахував щире каяття обвинуваченого, його активне сприяння розкриттю злочину, позитивні характеристики, наявність на утриманні малолітньої дитини, а також наявність відзнаки від Міноборони.

Вищий антикорупційний суд затвердив угоду та призначив узгоджене покарання — штраф у розмірі 17 000 гривень.

Варто зазначити, що збитки державі у цій справі завдані не були, оскільки предметом домовленості була "незавищена" (ринкова), а не штучно занижена вартість землі, проте сам факт передачі грошей за вплив на дії оцінювача є кримінальним правопорушенням.

На Київщині водій скутера намагався відкупитися від поліції за 1000 грн, а заплатить 17 тисяч штрафу

Богуславський районний суд Київської області виніс вирок Олександру Фурсенку, який намагався дати хабар патрульним поліцейським. Чоловік хотів уникнути адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху та ігнорування вимоги про зупинку.

Про це стало відомо з вироку суду від 2 лютого 2026 року (справа № 358/1166/22).

Погоня та спроба «домовитися»

Інцидент стався ще 26 жовтня 2022 року. Патрульні у місті Богуслав помітили водія скутера «Kanuni», який їхав без захисного шолома. Поліцейські увімкнули проблискові маячки та сирену, вимагаючи зупинитися, проте водій проігнорував сигнал і продовжив рух у бік села Дибинці.

Погоня закінчилася в лісосмузі біля річки Рось, де водій не впорався з керуванням і скутер перекинувся. Правоохоронці повідомили порушнику, що на нього будуть складені протоколи за невиконання вимоги про зупинку (ст. 122-2 КУпАП) та керування без права на це (ч. 2 ст. 126 КУпАП).

Розуміючи неминучість штрафів, Олександр Фурсенко запропонував поліцейським 1000 гривень (дві купюри по 500 грн), щоб «залагодити питання». Інспектори попередили чоловіка про кримінальну відповідальність за такі дії та те, що ведеться відеофіксація на нагрудні камери. Попри це, водій наполягав на своєму, кажучи: «Кажу, давайте домовимось».

Вирок суду

У суді обвинувачений повністю визнав свою провину та щиро розкаявся. Він пояснив, що не зупинився одразу, бо його скутер мав несправності і міг заглохнути.

Суд врахував пом’якшувальні обставини: Олександр Фурсенко має інвалідність першої групи, є пенсіонером та утримує неповнолітнього сина.

Суддя визнав чоловіка винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України (пропозиція неправомірної вигоди службовій особі).

Покарання:

• Штраф: 17 000 гривень.

• Речові докази: Цікаво, що суд ухвалив рішення повернути засудженому 1000 гривень, які він намагався дати як хабар, після набрання вироком законної сили.

Таким чином, спроба зекономити на адміністративних штрафах обернулася для водія кримінальною судимістю та фінансовим стягненням, що у 17 разів перевищує суму запропонованого хабаря.