Суд відмовив Петру Порошенку у позові проти Нацбанку щодо правил ліцензування банків

Київський окружний адміністративний суд (КОАС) виніс рішення у справі за позовом п'ятого президента України Петра Порошенка до Національного банку України. Політик намагався оскаржити окремі положення нормативних актів НБУ, що регулюють ліцензування банківської діяльності.

Суть спору

Адміністративний позов було подано у квітні 2025 року. Петро Порошенко, інтереси якого представляли адвокати Ігор Головань та Станіслав Кунянський, вимагав визнати протиправними та нечинними пункти 76, 77 та 80 глави 10 розділу II Положення про ліцензування банків.

Зазначені пункти Положення зазвичай стосуються вимог до ділової репутації власників істотної участі та керівників банків, а також процедур перевірки їхнього фінансового стану. Третьою особою у справі виступало АТ «Міжнародний інвестиційний банк», бенефіціарним власником якого є Порошенко.

Хід розгляду

Справа № 320/20529/25 розглядалася колегією суддів під головуванням судді С.М. Лапія протягом дев'яти місяців. На етапі відкриття провадження суд зобов’язав НБУ офіційно опублікувати оголошення про оскарження нормативно-правового акта, як того вимагає Кодекс адміністративного судочинства України, щоб забезпечити публічність процесу.

Позивач наполягав на тому, що певні вимоги регулятора є протиправними та підлягають скасуванню, проте деталі аргументації стануть відомі після оприлюднення повного тексту рішення.

Рішення суду

15 січня 2026 року відбулося фінальне засідання, за результатами якого суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення. Колегія суддів у складі С.М. Лапія, В.Р. Щавінського та О.Д. Головенка постановила:

«У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю».

Таким чином, норми Положення про ліцензування банків, встановлені Нацбанком, залишилися чинними та законними.

Що далі?

Рішення суду ще не набрало законної сили. У сторони позивача є 30 днів з дня складення повного тексту рішення для подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду. 

Вінницький суд відмовив адвокату Ларисі Криворучко у скасуванні дисциплінарної справи від КДКА

Вінницький окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні позову відомого адвоката Лариси Криворучко, яка вимагала визнати протиправним і скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (КДКА) Вінницької області про порушення дисциплінарної справи проти неї. Рішення суду було винесено 15 січня 2026 року у справі № 120/12479/25.

Справу ініціювала скарга від Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань (ДБР), подана в липні 2025 року. У скарзі йшлося про нібито неявку адвоката Криворучко на судові засідання та слідчі дії у кількох кримінальних справах, пов'язаних з її клієнтами. Зокрема, згадувалися випадки в Печерському районному суді Києва (справи № 757/22311/25-к, № 757/26919/25-к, № 757/26786/25-к), де, за твердженням скаржника, адвокат не з'явилася на виклики, незважаючи на повідомлення.

Криворучко, яка працює в Києві і зареєстрована в Раді адвокатів міста Києва, оскаржувала рішення КДКА Вінницької області від 28 серпня 2025 року. У позові вона стверджувала, що комісія не мала юрисдикції розглядати скаргу, оскільки її робоче місце – в Києві, а не у Вінниці. Крім того, адвокат заперечувала отримання повісток, відсутність доказів її повідомлення та стверджувала, що в її діях немає складу дисциплінарного проступку. Вона також ставила під сумнів повноваження членів КДКА Вінницької області, посилаючись на закінчення їхніх строків обрання та відсутність правонаступництва комісії після набрання чинності Законом "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" у 2012 році.

Суд, розглянувши справу в спрощеному провадженні без виклику сторін, дійшов висновку, що рішення КДКА є законним. У мотивувальній частині суддя Бошкова зазначила, що процедура перевірки скарги дотримана, а рішення про порушення справи є проміжним і не означає притягнення до відповідальності – воно лише констатує наявність ознак проступку для подальшого розслідування. Суд послався на Закон "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та практику Верховного Суду, підкресливши, що КДКА Вінницької області мала право розглядати скаргу через несформованість КДКА Києва (рішення Ради адвокатів України №128 від 2021 року).

"Неможливість розгляду в Києві через відсутність кворуму не може бути підставою для уникнення перевірки", – йдеться в рішенні суду, посилаючись на постанови Верховного Суду (зокрема, №826/3443/18 від 2020 року).

Третіми особами в справі були Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури (ВКДКА) та Головне слідче управління ДБР, які заперечували проти позову. ВКДКА підкреслила, що скерування скарги до Вінниці було законним для забезпечення об'єктивності, а ДБР наголосило на відсутності порушень процедури.

Лариса Криворучко, яка представляла інтереси клієнтів у резонансних справах, має 30 днів на оскарження рішення в апеляційному порядку. Сама адвокат у позові наголошувала, що скарга ДБР є безпідставною, а її клієнти не мають претензій до якості наданої допомоги. "Про якість правничої допомоги може судити виключно клієнт, а не скаржник чи КДКА", – йшлося в аргументах позивачки.

Понад 800 тисяч гривень на "айфони": під Києвом засудили шахрая, який спустошив картки українки

08 січня 2026 року Києво-Святошинський районний суд Київської області виніс вирок у справі про шахрайство, де обвинуваченим є Кондак Віталій Ігорович. Чоловіка визнали винним у крадіжці понад 811 тисяч гривень з банківських рахунків потерпілої, які він разом зі спільниками витратив на дорогі смартфони в Чернігові.

Згідно з матеріалами справи №369/23003/25, злочин стався у травні 2025 року. Схема була класичною: спільник Кондака зателефонував жінці, представившись працівником служби безпеки "ПриватБанку". За допомогою маніпуляцій він отримав доступ до чотирьох її карткових рахунків. Отримані дані передали виконавцям – уродженцю Запорізької області Кондаку Віталію Ігоровичу та ще одній особі, які взялися за "освоєння" коштів.

Протягом одного дня зловмисники влаштували шопінг-тур по магазинах електроніки в Чернігові. 

За кілька годин вони встигли:

• Зняти десятки тисяч гривень готівкою в банкоматах;
• Придбати 13 смартфонів Apple iPhone 16 Pro Max у мережах "Алло", "Цитрус", "Мойо" та у фізичних осіб-підприємців;
• Купити інші гаджети, зокрема Samsung Galaxy S24 FE, Xiaomi Redmi та OPPO.

Загальна сума збитків для потерпілої склала 811 184 гривні. Поліція встановила, що Кондак шукав "роботу" через Telegram-канали, де познайомився з організатором під ніком "Р", який керував операцією.

У судовому засіданні обвинувачений повністю визнав провину. Він пояснив, що щиро кається, вже знайшов офіційну роботу і просить не карати суворо. Суд врахував, що Кондак Віталій Ігорович раніше не був судимим, активно сприяв розкриттю злочину та має позитивні характеристики від знайомих.

Рішення суду: Чоловіка визнали винним за ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України (шахрайство у великих розмірах, вчинене з використанням електронно-обчислювальної техніки). Йому призначено 4 роки позбавлення волі, але з урахуванням каяття суд звільнив від реального відбування покарання, встановивши іспитовий строк на 1 рік.

Студента КНУ Даніїла Тихомирова засудили за криптошахрайство на мільйони гривень

13 січня 2026 року Зарічний районний суд міста Суми  у справі № 591/10911/25 затвердив угоду про визнання винуватості студента Київського національного університету імені Тараса Шевченка Даніїла Тихомирова, який обманом заволодів коштами на суму понад 160 тисяч доларів США через фальшиву криптовалютну платформу. Обвинувачений отримав 5 років позбавлення волі умовно з іспитовим строком в один рік, а частина його застави в розмірі 400 тисяч гривень буде перерахована на потреби Збройних Сил України.

За даними суду, обвинувачений, уродженець Білої Церкви, створив і адміністрував псевдотрейдингову платформу "Horizon Wallet" на сайті www.horizonwallet.net. Використовуючи свої IT-навички, здобуті під час навчання на факультеті інформаційних технологій, він обманював громадян, імітуючи торгівлю криптовалютою. Шахрайство відбувалося в умовах воєнного стану, введеного в Україні з лютого 2022 року.

Перший епізод стався 19 січня 2025 року в Сумах. Обвинувачений зустрівся з потерпілим – місцевим підприємцем Віталієм Суботою – в його офісі та переконав зареєструватися на фальшивій біржі. Він імітував зарахування 0,64 біткойна (еквівалентно 60 тисячам доларів США, або 2,53 мільйона гривень за курсом НБУ) на електронний гаманець потерпілого. Натомість отримав готівкою 60 тисяч доларів, але реальної транзакції не відбулося – потерпілий не міг розпоряджатися "криптою".

Не зупиняючись, у червні 2025 року обвинувачений спробував обманути того ж потерпілого вдруге. Він повідомив, що "біткойн" заблоковано через "ризикові операції", і запропонував "розблокувати" рахунок за додаткові 100 тисяч доларів (4,15 мільйона гривень). Під час передачі коштів 11 червня в тому ж офісі шахрая затримали правоохоронці. Цей епізод кваліфіковано як замах на шахрайство.

Суд встановив, що збитки були в особливо великих розмірах – понад 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (908 400 гривень). Кваліфікація: частина 5 статті 190 Кримінального кодексу України (шахрайство в особливо великих розмірах, в умовах воєнного стану, з використанням електронно-обчислювальної техніки) та частина 2 статті 15, частина 5 статті 190 (замах на таке ж правопорушення, повторно).

Обвинувачений повністю визнав вину, щиро розкаявся та добровільно відшкодував збитки потерпілому. Потерпілий відмовився від цивільного позову на 2,53 мільйона гривень матеріальної шкоди та 1,26 мільйона моральної. Суд врахував пом'якшувальні обставини: молодий вік, відсутність судимостей, позитивну характеристику та відсутність претензій від потерпілого.

"Угода про визнання винуватості укладена добровільно та відповідає вимогам закону. Обвинувачений розуміє наслідки", – зазначив суддя в рішенні.

Крім умовного терміну, суд поклав на обвинуваченого обов'язки: періодично реєструватися в органах пробації, повідомляти про зміну місця проживання чи роботи та не виїжджати за кордон без дозволу. Запобіжний захід у вигляді застави (понад 744 тисячі гривень) залишено до набрання вироком сили. Після цього 400 тисяч гривень перерахують на спеціальний рахунок НБУ для ЗСУ, а решту (344 300 гривень) повернуть заставодавцю.

Продали неіснуючий метал для фортифікацій: Печерський суд виніс вирок банді шахраїв

Печерський районний суд міста Києва оголосив вирок трійці шахраїв, які під виглядом постачальників металопрокату ошукали будівельні компанії на понад 2,8 мільйона гривень. Серед потерпілих — підприємство, що зводило фортифікаційні споруди на Сумщині.

Про це стало відомо з вироку суду від 13 січня 2026 року у справі № 757/35659/25-к.

Схема «металевого» обману

Згідно з матеріалами справи, організатор схеми Дмитро Немировський разом зі спільниками — Олександром Толмачовим та Тетяною Приходько — розробили план наживи наприкінці 2023 року.

Зловмисники діяли за чітким алгоритмом:

1. Фіктивні фірми: Вони підшукували «сплячі» компанії, переоформлювали їх на підставних осіб та змінювали назви (наприклад, ТОВ «ФНВ ДНІПРОПРОЕКТ» та ТОВ «ГЛОБАЛ-ХОЛДИНГ»). Основним видом діяльності вказували оптову торгівлю металом.
2. Пошук жертв: Через інтернет знаходили контакти забудовників, яким постійно потрібні будматеріали.
3. Ілюзія реальності: Створювали візитки, електронні пошти та акаунти в месенджерах. Тетяна Приходько під виглядом менеджера «Ольги» або «Марини» телефонувала представникам компаній, пропонуючи арматуру та швелери за вигідною ціною.
4. Фальшиві документи: Жертвою надсилали скани договорів та рахунків із підробленими печатками.

Обкрадання оборонців

У грудні 2023 року банда ошукала ТОВ «Будівельна група регіонспецбуд», отримавши 930 тисяч гривень передплати за швелери, які ніхто не збирався постачати.

Найцинічніший епізод стався у червні 2024 року. Шахраї вийшли на ТОВ «Українська будівельна компанія «Н.О.В.А.», яка займалася будівництвом фортифікаційних споруд у Сумській області. Видаючи себе за бухгалтерів та постачальників, фігуранти підписали договори на поставку арматури та проведення земельних робіт.

Будівельники, впевнені у надійності «партнерів», перерахували на рахунки фіктивної фірми 1 862 962 гривні. Щойно гроші надходили на рахунок, їх переводили на підконтрольні рахунки, переводили у готівку та розподіляли між учасниками групи.

Вирок суду: каяття та відшкодування

У судовому засіданні Дмитро Немировський, Олександр Толмачов та Тетяна Приходько повністю визнали свою провину. Вони пояснили, що пішли на злочин через «кон’юнктуру ринку», яка дозволяла легко отримувати передплату без відвантаження товару.

Ключовим фактором при винесенні вироку стало те, що підсудні повністю відшкодували збитки обом компаніям. Представник ТОВ «УБК «Н.О.В.А.» адвокат В’ячеслав Корж підтвердив отримання коштів і не наполягав на суворому покаранні.

Суддя ухвалив:

• Визнати Немировського, Толмачова та Приходько винними за ч. 5 ст. 190 КК України (шахрайство в особливо великих розмірах, вчинене організованою групою).
• Призначити кожному покарання у виді 5 років позбавлення волі.
• На підставі ст. 75 КК України звільнити їх від відбування реального терміну, встановивши іспитовий строк 3 роки.

Суд також скасував арешти на майно фігурантів, включаючи ноутбуки, мобільні телефони та житловий будинок. Суми застави, внесені під час слідства, будуть повернуті заставодавцям.

6,5 років тюрми з конфіскацією: ВАКС оголосив вирок судді Кропивницького апеляційного суду Володимиру Гончару

Вищий антикорупційний суд (ВАКС) визнав винуватим у хабарництві суддю Кропивницького апеляційного суду Володимира Миколайовича Гончара. За прохання та одержання неправомірної вигоди його засудили до реального терміну ув’язнення.

Відповідний вирок колегія суддів ВАКС оголосила у справі № 991/2186/24 12 січня 2026 року.

Суть справи: «Ціна» свободи у справі про смертельну ДТП

Як встановив суд, упродовж травня–вересня 2023 року Володимир Гончар, перебуваючи на посаді судді апеляційної інстанції, розробив схему отримання грошей за винесення «потрібного» рішення.

Йшлося про справу місцевого жителя, якого суд першої інстанції засудив до 3 років тюрми за смертельну ДТП. Суддя Гончар через свого знайомого-пособника запропонував родині засудженого «угоду»: за грошову винагороду апеляційний суд мав змінити реальний термін на умовне покарання.

Сума хабаря неодноразово змінювалася: спочатку озвучувалося 3000, згодом сума зросла до 10 000. Слідство задокументувало, що суддя через посередника фактично одержав $8 000.

Цікаво, що план корупціонерів зірвався: колегія суддів апеляційного суду в результаті залишила вирок винуватцю ДТП без змін (реальне позбавлення волі), після чого пособник судді був змушений повернути гроші замовникам, що також було зафіксовано правоохоронцями.

Вирок суду

Суд підтвердив винуватість Володимира Гончара за ч. 3 ст. 368 КК України (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою, яка займає відповідальне становище).

ВАКС призначив Гончару наступне покарання:

• 6 років та 6 місяців позбавлення волі;
• Позбавлення права обіймати посади в системі правосуддя (судді, прокурора, адвоката) строком на 3 роки;
• Конфіскація всього майна, що належить йому на праві власності.

Згідно з вироком, під конфіскацію потрапляють: два автомобілі (Renault Megane та Mitsubishi Outlander 2020 року випуску), частка житлового будинку та земельна ділянка.

Поточний стан

До набрання вироку законної сили засуджений перебуватиме під заставою у розмірі 700 тисяч гривень із покладенням ряду обов’язків, зокрема — здати закордонні паспорти.

Вирок може бути оскаржений протягом 30 днів до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

Нагадаємо, Володимир Гончар працював у судовій системі понад 20 років, був призначений суддею ще у 2003 році, а з 2010 року працював в апеляційному суді Кіровоградської області (нині — Кропивницький апеляційний суд).

Київський суд відмовив у визнанні недостовірною інформації про схеми виведення валюти через "Мотор Банк"

12 січня 2026 року Господарський суд міста Києва у справі № 910/11914/25 відмовив у задоволенні позову трьох компаній – ТОВ "Глобінекс", ТОВ "Хемптонс трейд" та ТОВ "Аллтаг унд Гарете-техніг АГ" – до ТОВ "Елізіум Холдінг" про визнання інформації недостовірною та такою, що порочить їхню ділову репутацію.  

Позивачі стверджували, що стаття, опублікована на сайті https://lenta.info/ під заголовком "Підсанкційний «Мотор Банк» виводить валюту з України з мовчазної згоди голови НБУ Пишного" від 15 липня 2025 року, містить недостовірну та негативну інформацію, яка шкодить їхній репутації. У матеріалі, посилаючись на джерела в Національному банку України (НБУ), йшлося про схеми виведення валютних коштів за кордон через "Мотор Банк" та "Банк Альянс" за допомогою фіктивних імпортних операцій. Зокрема, згадувалися компанії-одноденки без сайтів, звітності та працівників, які нібито масово відкривали рахунки для таких транзакцій.

Згідно з публікацією, попри санкції проти "Мотор Банку" (колишнього банку В'ячеслава Богуслаєва, екс-президента "Мотор Січ"), через нього лише за квітень 2025 року було виведено понад 57,5 млн доларів США, а в травні – ще 41,7 млн доларів. Серед перелічених компаній фігурували й позивачі: ТОВ "Глобінекс" нібито переказало до Швейцарії на Alltag und Geratetechnik AG понад 4,45 млн доларів у квітні та 1,57 млн у травні; ТОВ "Хемптонс трейд" – 460 332 доларів до Швейцарії; а ТОВ "Аллтаг унд Гарете-техніг АГ" згадувалося як отримувач коштів.

Стаття також звинувачувала в кураторстві схем заступника голови правління НБУ Дмитра Олійника та стверджувала про "мовчазну згоду" голови НБУ Андрія Пишного, попри поінформованість про підозрілі операції. Загалом публікація наводила детальний список з понад 70 компаній, які нібито брали участь у виведенні коштів до країн як Польща, Гонконг, ОАЕ, Швейцарія та інші, з конкретними сумами та отримувачами.

У своєму рішенні суд, керуючись статтями Господарського процесуального кодексу України, повністю відмовив у задоволенні позову та поклав витрати на сплату судового збору на позивачів.  

Представники позивачів та відповідача були присутні на засіданні: від позивачів – Я.О. Триньова, від відповідача – О.І. Колесник. Наразі сторони не коментували рішення суду публічно.