Велика Палата Верховного Суду відмовила адвокату Шевчуку в оскарженні рішення ВРП щодо дисциплінарної скарги на суддю

Велика Палата Верховного Суду відмовила адвокату Шевчуку в оскарженні рішення ВРП щодо дисциплінарної скарги на суддю

11 вересня 2025 року Велика Палата Верховного Суду України відхилила апеляційну скаргу адвоката Олексія Шевчука на ухвалу Касаційного адміністративного суду, яка відмовила у відкритті провадження у справі про оскарження рішення Вищої ради правосуддя (ВРП). Таким чином, суд підтвердив, що рішення дисциплінарних палат ВРП про залишення скарг без розгляду не підлягають судовому оскарженню.

Олексій Шевчук

Справа № 990/212/25 стосується спроби Шевчука оскаржити пункт 2 рішення Третьої Дисциплінарної палати ВРП від 2 квітня 2025 року. У скарзі адвокат вимагав визнати протиправним рішення про залишення без розгляду його дисциплінарної скарги на дії судді Галицького районного суду міста Львова Людмили Мироненко. Шевчук стверджував, що суддя порушила адвокатські гарантії під час розгляду справи № 461/6228/23, надавши дозвіл на доступ до документів адвоката за клопотанням неуповноваженого суб'єкта.

Касаційний адміністративний суд 20 травня 2025 року відмовив у відкритті провадження, посилаючись на те, що такі ухвали ВРП не підлягають оскарженню відповідно до Закону "Про Вищу раду правосуддя". Шевчук оскаржив це рішення, аргументуючи, що воно порушує його право на доступ до суду та верховенство права. Він наполягав, що є учасником правовідносин у дисциплінарному провадженні та що безкарність суддів унеможливлює справедливий суд.

Велика Палата, розглянувши справу в письмовому провадженні, дійшла висновку, що апеляція не підлягає задоволенню. У постанові зазначається, що законодавство (зокрема, статті 44 та 51 Закону № 1798-VIII) не передбачає судового оскарження рішень про залишення скарг без розгляду. "Оцінювати дії судді має право лише ВРП, і її рішення створюють юридичні наслідки для судді, а не для скаржника", – йдеться в постанові. Суд також підкреслив, що скаржник може повторно подати скаргу до ВРП, якщо вона відповідатиме вимогам.

Велика Палата відхилила клопотання Шевчука про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін, посилаючись на характер правовідносин. Відповідач – ВРП – не подав відзиву на апеляцію.

Це рішення є остаточним і оскарженню не підлягає.

Олексій Шевчук, адвокат, поки що не коментував рішення суду. ВРП також не надала офіційних заяв щодо справи.

Хотів купити рідним будинок, а сів на 15 років: у Кропивницькому засудили диверсанта

10 вересня 2025 року колегія суддів Кропивницького районного суду Кіровоградської області винесла вирок Дурасу Юрію Юрійовичу, якого визнали винним у скоєнні диверсій, перешкоджанні діяльності Збройних Сил України та умисному пошкодженні майна шляхом підпалу.

Про це пише "Темна Сторона" з посиланням на справу № 390/1225/25 в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Як встановив суд, Дурас, уродженець Донецької області, у листопаді 2024 року свідомо погодився на співпрацю з представниками російських спецслужб через Telegram. За грошову винагороду (від 700 до 1000 доларів за кожне завдання) він здійснював підпали стратегічно важливих об'єктів у Кропивницькому та Кіровоградській області. Зокрема, обвинувачений пошкодив:

• Комплектну трансформаторну підстанцію у Кропивницькому (збитки – 3451,39 грн),
• Електропідстанцію ПС 35/6 кВ ПрАТ "Кіровоградобленерго" (збитки – 3552,31 грн),
• Відділення АТ "Укрпошта" в селі Іванівка (збитки – 4847,73 грн),
• Офіс старости Іванівського старостинського округу в селі Іванівка (збитки – 58 230,95 грн),
• Два військові автомобілі ("Opel Vivaro" та "Mitsubishi L200"), а також сім цивільних авто, що стояли поруч (загальні збитки – понад 1,3 млн грн).

Юрій Дурас фіксував підпали на відео та надсилав їх куратору для підтвердження. Суд кваліфікував його дії за ч. 2 ст. 113 (диверсія в умовах воєнного стану), ч. 1 ст. 114-1 (перешкоджання діяльності ЗСУ) та ч. 2 ст. 194 (умисно пошкодження майна шляхом підпалу) Кримінального кодексу України.

Під час судового засідання обвинувачений повністю визнав провину, пояснивши свої дії бажанням заробити гроші для покупки будинку родині.

Суд визнав Дураса винним та призначив покарання у вигляді 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Суд також задовольнив цивільні позови потерпілих: з Дураса стягнуто понад 700 тис. грн. Крім того, обвинуваченого зобов'язано сплатити судові витрати в сумі 150 735,20 грн на користь держави.

Вінницький суд оштрафував Євгенія Матвєєва на півмільйона гривень за незаконне ввезення автомобілів під виглядом гуманітарної допомоги

Вінницький міський суд Вінницької області розглянув чотири адміністративні справи щодо громадянина України Матвєєва Євгенія Анатолійовича, якого звинувачували в порушенні митних правил. Суддя Сергій Леонідович Тишківський 10 вересня 2025 року виніс постанови, згідно з якими Матвєєв визнаний винним за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України – дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон з приховуванням від митного контролю шляхом подання документів з неправдивими відомостями.

Справи стосуються ввезення чотирьох транспортних засобів на територію України в період з липня 2022 по березень 2023 року через пункт пропуску "Грушів – Будомєж" Львівської митниці. Автомобілі декларувалися як гуманітарна допомога для Благодійного фонду "Підтримка батальйонів України" (код ЄДРПОУ 39389626). Однак, за результатами перевірки Вінницької митниці, фонд повідомив, що не має жодного стосунку до цих транспортних засобів, не видавав документів на їх ввезення та не знає про Матвєєва.

Деталі справ та покарання:

• Провадження № 3/127/5856/25: Ввезення автомобіля Land Rover Freelander TD4 (Ірландія) 22 вересня 2022 року. Вартість – 1500 євро (54 312,60 грн на дату ввезення). Штраф: 54 312,60 грн (100% вартості) з конфіскацією автомобіля.
• Провадження № 3/127/5855/25: Ввезення автомобіля Renault Trafic (Польща) 27 вересня 2022 року. Вартість – 1200 євро (42 285 грн). Штраф: 42 285 грн з конфіскацією автомобіля.
• Провадження № 3/127/5854/25: Ввезення автомобіля SsangYong Rexton (Польща) 17 липня 2022 року. Вартість – 4900 євро (143 449,46 грн). Штраф: 143 449,46 грн з конфіскацією автомобіля.
• Провадження №3/127/5853/25: Ввезення автомобіля Fiat Ducato 5 березня 2023 року. Вартість – 7500 євро (290 885,25 грн). Штраф: 290 885,25 грн з конфіскацією автомобіля.

Загальна сума штрафів становить понад 530 932 грн, плюс конфіскація всіх чотирьох автомобілів. Порушник не з'явився на судові засідання, попри належне повідомлення, тож справи розглядалися за його відсутності.

Суд мотивував максимальний розмір штрафу (100% вартості) обставинами справ, ступенем вини та відсутністю пом'якшувальних факторів.

На розгляді Вінницького міського суду перебувають ще три справи №№: 127/28627/25, 127/28631/25, 127/28634/25 щодо притягнення Євгенія Матвєєва до адміністративної відповідальності.

Заступника директора оборонного підприємства Андрія Петренка оштрафували за хабарництво щодо бронювання від мобілізації

04 вересня 2025 року Шевченківський районний суд Києва виніс вирок заступнику директора з виробництва ТОВ «Науково-виробнича компанія «Технологічні системи» Андрію Петренку, визнавши його винним у одержанні хабаря за сприяння в бронюванні працівника від мобілізації.

Про це пише "Темна сторона" з посиланням на справу № 761/36661/25 в Єдиному державному реєстрі судових рішень. 

Справа стосується подій березня-квітня 2025 року, коли Україна продовжує перебувати в умовах воєнного стану та загальної мобілізації, запроваджених через російську агресію. ТОВ «НВК «Технологічні системи» визнано критично важливим підприємством за наказом Міністерства оборони України №463 від 7 жовтня 2024 року. Це дозволяє компанії бронювати працівників від призову.

За даними суду, Андрій Петренко, обіймаючи посаду заступника директора, вимагав від новопризначеного працівника (лицювальника-плиточника) 39 150 гривень нібито як сплату податків і зборів за бронювання на один рік з відображенням у додатку «Резерв+». Насправді ж кошти були неправомірною вигодою для себе. 20 березня 2025 року обвинувачений зв'язався з працівником через WhatsApp, а 8 квітня отримав частину суми – 26 500 гривень – під час зустрічі в центрі Києва.

При цьому, в іншій справі (№ 760/12727/25) адвокат Андрій Мариніва, син декана Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого Володимира Мариніва, отримав вирок за фіктивне працевлаштування цього ж громадянина до ТОВ «НВК «Технологічні системи» за $10 000.

Андрій Петренко визнав вину, розкаявся та запевнив, що зробив висновки. Суд призначив йому штраф у 34 000 грн та заборонив протягом року обіймати посади з організаційно-розпорядчими чи адміністративно-господарськими повноваженнями.

Ізмаїльський суд виправдав поліцейського, обвинуваченого в перевищенні повноважень під час затримання велосипедиста

Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області виніс виправдувальний вирок у справі колишнього тимчасово виконуючого обов'язки командира роти патрульної поліції Олександра Чабанюка, якого обвинувачували в перевищенні службових повноважень (ч. 2 ст. 365 Кримінального кодексу України). Суд дійшов висновку, що сторона обвинувачення не довела винуватість поліцейського поза розумним сумнівом, і в його діях відсутній склад кримінального правопорушення.

Про це пише "Темна Сторона" з посиланням на справу № 946/3667/23 в Єдиному державному реєстрі судових рішень. 

Інцидент стався 23 липня 2021 року на проспекті Суворова в Ізмаїлі. За версією обвинувачення, Чабанюк, керуючи службовим автомобілем Mitsubishi Outlander, зупинив чоловіка на електричному велосипеді Sky Moto без явних підстав. Поліцейський нібито без пояснень наказав потерпілому Вадиму Христилову залишатися на місці, а коли той спробував відійти, застосував фізичну силу у вигляді викручування рук і повалення на землю. Внаслідок цього потерпілий отримав садно на лобі, класифіковане як легке тілесне ушкодження. Обвинувачення стверджувало, що дії Чабанюка супроводжувалися насильством і приниженням гідності щодо потерпілого.

У своєму свідченні Чабанюк заперечував вину. Він пояснив, що зупинив велосипедиста через підозру в керуванні у стані алкогольного сп'яніння: чоловік хитався на дорозі, не вмикав покажчики поворотів і був без шолома. Поліцейський помітив ознаки сп'яніння – почервоніння обличчя, запах алкоголю та нечітку мову. Коли потерпілий намагався втекти, Чабанюк повернув його на місце, але той чинив опір, штовхав і наносив удари. За словами обвинуваченого, будь-яка сила була застосована лише для подолання опору, а садно могло виникнути під час випадкового падіння. Чабанюк викликав підкріплення для огляду на сп'яніння, але потерпілий ухилявся від тесту в поліції та лікарні.

Суд проаналізував докази, включаючи свідчення потерпілого, свідків (патрульних та інших), медичні експертизи, відеозаписи з нагрудних камер і реєстраторів, а також службові документи. Головуючий суддя Іван Яковенко зазначив, що обвинувачення ґрунтувалося на припущеннях, а сумніви в доведеності вини тлумачаться на користь обвинуваченого відповідно до ст. 62 Конституції України та ст. 17 КПК. Версія захисту про законність дій не була спростована, тому суд виправдав Чабанюка на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК.

Цивільний позов потерпілого про стягнення 60 000 грн (10 000 грн матеріальної шкоди та 50 000 грн моральної) залишили без розгляду.

Одеський суд дав 2 роки ув'язнення прикордоннику, який за $ 300 пропускав військовозобов’язаних через транзитну ділянку автомобільної дороги «Одеса – Рені»

05 вересня 2025 року Біляївський районний суд Одеської області виніс вирок інспектору прикордонної служби Дмитру Корінному, визнавши його винним у прийнятті неправомірної вигоди. За даними суду, прикордонник отримав хабарі на загальну суму 1800 доларів США за безперешкодний пропуск військовозобов'язаних осіб через транзитну ділянку автомобільної дороги "Одеса – Рені" під час воєнного стану. Ці дільнику військовозобов’язані використовують для втечі на територію Республіки Молдова.

Згідно з матеріалами справи № 496/1157/25, Дмитро Корінний обіймав посаду інспектора прикордонної служби Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України.

Суд встановив, що на початку грудня 2024 року Корінний, перебуваючи біля відділення прикордонної служби "Удобне" в селі Маяки Одеської області, запропонував водію громадського транспорту сплачувати 300 доларів США за кожного військовозобов'язаного, якого той перевозитиме без належного контролю. Водій погодився, аби уникнути втрат прибутку.

Перший епізод стався 26 грудня 2024 року о 10:00: прикордонник отримав 600 доларів США (еквівалентно 25 116 грн за курсом НБУ) за пропуск автомобіля Opel зеленого кольору з державним номером, в якому перебували двоє військовозобов'язаних без законних підстав для проїзду.

Другий епізод – 9 січня 2025 року о 18:15: Корінний отримав 1200 доларів США (50 767 грн) за пропуск того ж автомобіля з чотирма військовозобов'язаними. Загальна сума хабарів склала 1800 доларів США, або близько 75 797 грн.

Під час судового засідання обвинувачений повністю визнав провину, підтвердив обставини та розкаявся. Він зазначив, що познайомився з водієм приблизно за три місяці до подій і запропонував схему для незаконного збагачення. Після другого отримання коштів Корінного затримали в селі Маяки.

Суд кваліфікував дії за ч. 1 ст. 368 Кримінального кодексу України (прохання та одержання службовою особою неправомірної вигоди за невчинення дій з використанням службового становища). Хоча прокурор просив призначити штраф, суддя врахував воєнний стан в Україні (введений з 24 лютого 2022 року та продовжений), суспільну небезпеку злочину та необхідність ізоляції обвинуваченого від суспільства.

Вирок: 2 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в Державній прикордонній службі України на 2 роки. З обвинуваченого також стягнуть судові витрати в розмірі 14 418,72 грн.

Одеський суд виправдав колишню посадовицю поліції, обвинувачену в отриманні $ 3 000 хабаря

03 вересня 2025 року Приморський районний суд Одеси виправдав Кушнарьову Олену Борисівну, колишнього заступника начальника відділу поліції, яку обвинувачували в отриманні хабара в розмірі 3000 доларів США. Суд дійшов висновку про недоведеність вини через визнання ключових доказів недопустимими та наявність ознак провокації злочину.

Про це пише "Темна Сторона" з посиланням на справу № 522/5282/19 в Єдиному державному реєстрі судових рішень. 

За версією обвинувачення, Кушнарьова нібито вимагала від потерпілого хабаря за сприяння в ефективному розслідуванні кримінальної справи № 12017161500003647. Подія, за даними прокуратури, сталася в серпні 2018 року в Одесі. Обвинувачена, як стверджувалося, використовувала своє службове становище для вивчення справи, надання вказівок слідчим та контролю за ними.

У суді Кушнарьова свою вину заперечила, заявивши, що не мала повноважень впливати на розслідування вказаної справи, а гроші, які їй передали, вважала своїми заощадженнями, залишеними на зберігання у знайомої. Вона також звинуватила свідків у провокації та співпраці з правоохоронцями.

Суд, проаналізувавши докази, визнав їх недопустимими через порушення підслідності (розслідування проводилося СБУ замість ДБР чи прокуратури), суперечності в протоколах, відсутність дозволів на негласні дії та ознаки провокації з боку свідків і правоохоронців. Зокрема, суд зазначив суперечливі показання ключових свідків, фальсифікацію протоколів та відсутність доказів прямого вимагання хабаря.