Допомагав «Газпрому» та «Норнікелю»: у Кременчуці винесли вирок інженеру за роботу на російську промисловість під час війни

Автозаводський районний суд м. Кременчука у справі № 524/14838/25 засудив Антона Подолянчука, уродженця Сєвєродонецька, за колабораційну діяльність. Чоловік, перебуваючи на підконтрольній Україні території, дистанційно розробляв технічну документацію для стратегічних підприємств Росії, що підтримують військово-промисловий комплекс агресора.

7 січня 2026 року суд визнав його винним за ч. 4 ст. 111-1 КК України (провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором).

Проекти для ворожих гігантів

Згідно з матеріалами справи, після початку повномасштабного вторгнення Подолянчук не припинив співпрацю з російською компанією ООО «ТехИнновации» (м. Москва). Будучи фахівцем у сфері проектування, він отримував через хмарні сховища та месенджери (Viber, Telegram, WhatsApp) технічні завдання, креслення та стандарти РФ.

Протягом 2022–2025 років він розробляв експлуатаційно-технічні інструкції для трубопроводів та механізмів таких російських гігантів, як:

1. ПАО «ГМК «Норильский Никель» (забезпечує продукцією російський ВПК);
2. АО «Газпромнефть-МНПЗ» (структура «Газпрому»);
3. ООО «Иркутская нефтяная компания» та інші нафтопереробні заводи РФ.

Готову документацію інженер передавав через файлообмінник «DropMeFiles», а за виконану роботу отримував оплату на власні банківські картки з території Росії.

Каяття та вирок

У судовому засіданні Антон Подолянчук повністю визнав свою провину та заявив, що щиро шкодує про скоєне. Суд врахував його каяття, активне сприяння розкриттю злочину та наявність на утриманні неповнолітньої доньки. Також було зазначено, що раніше чоловік не був судимим.

Суд ухвалив:

1. Визнати Подолянчука винним та призначити покарання у вигляді 3 років позбавлення волі.
2. На підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбування основного покарання з іспитовим строком на 1 рік.
3. Заборонити засудженому протягом 10 років займатися діяльністю, пов’язаною з виготовленням інструкцій для технологічного обладнання.

Правоохоронці наголошують: будь-яка економічна чи технічна підтримка підприємств держави-агресора є злочином проти національної безпеки України, навіть якщо вона здійснюється дистанційно.