Адвокат Лариса Криворучко заявляє суду про «скрутне становище» задля несплати збору, але знаходить кошти на позови про захист «честі та гідності»

Відома столична адвокатка Лариса Криворучко, право на заняття адвокатською діяльністю якої було зупинено дисциплінарними органами, опинилася у процесуальній пастці через несплату судового збору. Водночас, скаржачись на відсутність коштів в одній справі, юристка знаходить ресурси для ініціювання нових судових процесів в іншій.

Зупинена ліцензія та апеляція «без руху»

Як стало відомо з ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2026 року (справа № 120/15288/25), Лариса Криворучко намагається оскаржити рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (КДКА) Вінницької області.

Нагадаємо, рішенням дисциплінарної палати КДКА Вінницької області від 23.10.2025 року дію її адвокатського свідоцтва було зупинено строком на 6 місяців (до 23.04.2026). Не погоджуючись із цим, а також із зупиненням провадження у справі судом першої інстанції, Криворучко подала апеляцію.

Однак за подання скарги адвокатка не сплатила обов’язковий судовий збір у розмірі 2662,40 грн. Замість квитанції вона додала клопотання про звільнення від сплати, посилаючись на те, що адвокатура була її єдиним джерелом доходу, яке наразі заблоковане рішенням КДКА.

Суддя-доповідач Шидловський В.Б. відмовив у задоволенні цього клопотання. Суд аргументував це тим, що заявниця не надала жодних доказів свого «тяжкого майнового стану» (довідок про доходи, відсутність майна чи коштів на рахунках).

«Посилання позивача на те, що адвокатська діяльність є основним видом професійної діяльності... суд відхиляє, оскільки не надано підтвердження щодо відсутності інших джерел для існування», — йдеться в ухвалі суду.

Апеляційну скаргу залишено без руху, а Ларисі Криворучко дано 5 днів на пошук коштів.

Гроші на «честь і гідність» є?

Парадоксальність ситуації полягає в тому, що паралельно з процесом у Вінниці, де пані Криворучко намагається заощадити на судових витратах, вона виступає ініціатором іншого судового розгляду в Києві.

Згідно з даними порталу «Судова влада», у Деснянському районному суді міста Києва призначено до розгляду справу № 754/18754/25. У цьому провадженні Лариса Криворучко виступає позивачем проти громадянки Познахор Інни Василівни. Предмет позову — «захист честі, гідності та ділової репутації».

Найближче засідання у цій справі призначено на 13 лютого 2026 року.

Подання позовної заяви про захист честі та гідності також вимагає сплати судового збору. Той факт, що позивачка знайшла ресурс для фінансування позову проти фізичної особи в Києві, але заявляє про неможливість сплатити 2700 гривень за апеляцію щодо власної адвокатської діяльності, викликає логічні запитання щодо щирості її заяв про «скрутне матеріальне становище».

На Одещині засудили організатора підпільного тютюнового цеху: виробляв «Marlboro» та сигарети з «російським кораблем»

Овідіопольський районний суд Одеської області виніс вирок громадянину Грузії, який налагодив незаконне виробництво та збут тютюнових виробів. Чоловік облаштував міні-фабрику в орендованому приміщенні та паралельно торгував контрафактними цигарками відомих брендів.

Про це стало відомо з вироку суду від 12 січня 2026 року (справа № 509/4511/25).

Деталі схеми

Як встановило слідство, уродженець Батумі, який проживає в Україні, у січні 2025 року придбав через інтернет станок для набивання сигарет «HVK Makina», тютюн, гільзи та пакувальні матеріали. Виробництво він налагодив у приміщенні в Овідіопольському районі. Щотижня ділок виготовляв близько 3000 сигарет.

Серед вилученого пакування були знайдені коробки для цигарок з написами «Kiss», а також пачки з патріотичним гаслом про «російський військовий корабель».

Згодом обвинувачений зрозумів, що власноручне виробництво — це «досить непроста справа», тому змінив тактику. Він почав замовляти готові безакцизні цигарки через інтернет та перепродувати їх, відправляючи замовникам «Новою Поштою». Товар він зберігав у гаражі та власному автомобілі Renault Talisman.

Масштаби вилученого

Діяльність «бізнесмена» припинили детективи Бюро економічної безпеки 18 лютого 2025 року.

Під час обшуків у нього вилучили:

Верстат для виробництва сигарет;

• Сотні кілограмів тютюну та десятки тисяч гільз;
• Величезні партії готових контрафактних цигарок брендів Marlboro, Kent, Rothmans, Brut, Urta, Palermo та інших (частина з маркуванням Duty Free);
• Чорнові записи та наліпки поштового оператора.

Вирок суду

У суді чоловік повністю визнав свою провину та розкаявся. Суд врахував наявність у нього двох малолітніх дітей та відсутність попередніх судимостей.

Його визнали винним за ч. 1 та ч. 2 ст. 204 КК України. Суд призначив покарання у вигляді 3 років позбавлення волі, але звільнив від відбування реального терміну з іспитовим строком на 1 рік.

Засуджений також має сплатити державі понад 141 тисячу гривень за проведення судових експертиз. Усе вилучене обладнання, сировину та тютюнові вироби суд постановив конфіскувати та знищити, а автомобіль і телефон повернути власнику.

У Львові суд оштрафував громадянина за контрабанду мобільних телефонів під виглядом іграшок

15 січня 2026 року Галицький районний суд міста Львова у справі № 461/9813/25 виніс постанову про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина Грибчика Валентина Андрійовича за порушення митних правил. Чоловіка визнали винним у недекларуванні товарів, які були переслані з Китаю як міжнародне поштове відправлення. Загальна вартість конфіскованих товарів склала понад 211 тисяч гривень.

За матеріалами справи, 17 жовтня 2025 року під час митного контролю на митному посту «Львів-поштовий» було оглянуто поштове відправлення з Китаю. У декларації CN23 відправник вказав, що пересилає "інтерактивні іграшки". Однак огляд виявив 14 мобільних телефонів преміум-класу марок Samsung та Google Pixel, без ознак використання, загальною вартістю 211 454,78 грн. Серед них – моделі Samsung Galaxy Note 20 Ultra, Samsung S21, Pixel 7 Pro, Pixel 7a, Pixel 6 Pro та Pixel 8.

Суддя Ольга Павлюк, розглянувши справу за участю представника Львівської митниці, встановила, що дії обвинуваченого мають ознаки порушення частини 1 статті 473 Митного кодексу України – переміщення товарів через митний кордон без декларування. Грибчик не з'явився на судове засідання, хоча був повідомлений. Його адвокат надав пояснення, стверджуючи, що клієнт замовив іграшки вартістю 139,44 USD і не знав про заміну товару, посилаючись на можливу помилку поштової служби. До матеріалів справи долучили інвойс, але суд відхилив його як недопустимий доказ через відсутність перекладу та невідоме походження.

Представник митниці наполягав на винуватості, посилаючись на протокол про порушення, акт огляду, висновок експерта та інші документи. Суд погодився з цими аргументами, зазначивши, що докази є об'єктивними та неспростованими.

В результаті Грибчика оштрафовано на 63 436,44 грн (30% від вартості товарів), з конфіскацією всіх мобільних телефонів у дохід держави.

Суд відмовив Петру Порошенку у позові проти Нацбанку щодо правил ліцензування банків

Київський окружний адміністративний суд (КОАС) виніс рішення у справі за позовом п'ятого президента України Петра Порошенка до Національного банку України. Політик намагався оскаржити окремі положення нормативних актів НБУ, що регулюють ліцензування банківської діяльності.

Суть спору

Адміністративний позов було подано у квітні 2025 року. Петро Порошенко, інтереси якого представляли адвокати Ігор Головань та Станіслав Кунянський, вимагав визнати протиправними та нечинними пункти 76, 77 та 80 глави 10 розділу II Положення про ліцензування банків.

Зазначені пункти Положення зазвичай стосуються вимог до ділової репутації власників істотної участі та керівників банків, а також процедур перевірки їхнього фінансового стану. Третьою особою у справі виступало АТ «Міжнародний інвестиційний банк», бенефіціарним власником якого є Порошенко.

Хід розгляду

Справа № 320/20529/25 розглядалася колегією суддів під головуванням судді С.М. Лапія протягом дев'яти місяців. На етапі відкриття провадження суд зобов’язав НБУ офіційно опублікувати оголошення про оскарження нормативно-правового акта, як того вимагає Кодекс адміністративного судочинства України, щоб забезпечити публічність процесу.

Позивач наполягав на тому, що певні вимоги регулятора є протиправними та підлягають скасуванню, проте деталі аргументації стануть відомі після оприлюднення повного тексту рішення.

Рішення суду

15 січня 2026 року відбулося фінальне засідання, за результатами якого суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення. Колегія суддів у складі С.М. Лапія, В.Р. Щавінського та О.Д. Головенка постановила:

«У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю».

Таким чином, норми Положення про ліцензування банків, встановлені Нацбанком, залишилися чинними та законними.

Що далі?

Рішення суду ще не набрало законної сили. У сторони позивача є 30 днів з дня складення повного тексту рішення для подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду. 

Вінницький суд відмовив адвокату Ларисі Криворучко у скасуванні дисциплінарної справи від КДКА

Вінницький окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні позову відомого адвоката Лариси Криворучко, яка вимагала визнати протиправним і скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (КДКА) Вінницької області про порушення дисциплінарної справи проти неї. Рішення суду було винесено 15 січня 2026 року у справі № 120/12479/25.

Справу ініціювала скарга від Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань (ДБР), подана в липні 2025 року. У скарзі йшлося про нібито неявку адвоката Криворучко на судові засідання та слідчі дії у кількох кримінальних справах, пов'язаних з її клієнтами. Зокрема, згадувалися випадки в Печерському районному суді Києва (справи № 757/22311/25-к, № 757/26919/25-к, № 757/26786/25-к), де, за твердженням скаржника, адвокат не з'явилася на виклики, незважаючи на повідомлення.

Криворучко, яка працює в Києві і зареєстрована в Раді адвокатів міста Києва, оскаржувала рішення КДКА Вінницької області від 28 серпня 2025 року. У позові вона стверджувала, що комісія не мала юрисдикції розглядати скаргу, оскільки її робоче місце – в Києві, а не у Вінниці. Крім того, адвокат заперечувала отримання повісток, відсутність доказів її повідомлення та стверджувала, що в її діях немає складу дисциплінарного проступку. Вона також ставила під сумнів повноваження членів КДКА Вінницької області, посилаючись на закінчення їхніх строків обрання та відсутність правонаступництва комісії після набрання чинності Законом "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" у 2012 році.

Суд, розглянувши справу в спрощеному провадженні без виклику сторін, дійшов висновку, що рішення КДКА є законним. У мотивувальній частині суддя Бошкова зазначила, що процедура перевірки скарги дотримана, а рішення про порушення справи є проміжним і не означає притягнення до відповідальності – воно лише констатує наявність ознак проступку для подальшого розслідування. Суд послався на Закон "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та практику Верховного Суду, підкресливши, що КДКА Вінницької області мала право розглядати скаргу через несформованість КДКА Києва (рішення Ради адвокатів України №128 від 2021 року).

"Неможливість розгляду в Києві через відсутність кворуму не може бути підставою для уникнення перевірки", – йдеться в рішенні суду, посилаючись на постанови Верховного Суду (зокрема, №826/3443/18 від 2020 року).

Третіми особами в справі були Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури (ВКДКА) та Головне слідче управління ДБР, які заперечували проти позову. ВКДКА підкреслила, що скерування скарги до Вінниці було законним для забезпечення об'єктивності, а ДБР наголосило на відсутності порушень процедури.

Лариса Криворучко, яка представляла інтереси клієнтів у резонансних справах, має 30 днів на оскарження рішення в апеляційному порядку. Сама адвокат у позові наголошувала, що скарга ДБР є безпідставною, а її клієнти не мають претензій до якості наданої допомоги. "Про якість правничої допомоги може судити виключно клієнт, а не скаржник чи КДКА", – йшлося в аргументах позивачки.

Понад 800 тисяч гривень на "айфони": під Києвом засудили шахрая, який спустошив картки українки

08 січня 2026 року Києво-Святошинський районний суд Київської області виніс вирок у справі про шахрайство, де обвинуваченим є Кондак Віталій Ігорович. Чоловіка визнали винним у крадіжці понад 811 тисяч гривень з банківських рахунків потерпілої, які він разом зі спільниками витратив на дорогі смартфони в Чернігові.

Згідно з матеріалами справи №369/23003/25, злочин стався у травні 2025 року. Схема була класичною: спільник Кондака зателефонував жінці, представившись працівником служби безпеки "ПриватБанку". За допомогою маніпуляцій він отримав доступ до чотирьох її карткових рахунків. Отримані дані передали виконавцям – уродженцю Запорізької області Кондаку Віталію Ігоровичу та ще одній особі, які взялися за "освоєння" коштів.

Протягом одного дня зловмисники влаштували шопінг-тур по магазинах електроніки в Чернігові. 

За кілька годин вони встигли:

• Зняти десятки тисяч гривень готівкою в банкоматах;
• Придбати 13 смартфонів Apple iPhone 16 Pro Max у мережах "Алло", "Цитрус", "Мойо" та у фізичних осіб-підприємців;
• Купити інші гаджети, зокрема Samsung Galaxy S24 FE, Xiaomi Redmi та OPPO.

Загальна сума збитків для потерпілої склала 811 184 гривні. Поліція встановила, що Кондак шукав "роботу" через Telegram-канали, де познайомився з організатором під ніком "Р", який керував операцією.

У судовому засіданні обвинувачений повністю визнав провину. Він пояснив, що щиро кається, вже знайшов офіційну роботу і просить не карати суворо. Суд врахував, що Кондак Віталій Ігорович раніше не був судимим, активно сприяв розкриттю злочину та має позитивні характеристики від знайомих.

Рішення суду: Чоловіка визнали винним за ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України (шахрайство у великих розмірах, вчинене з використанням електронно-обчислювальної техніки). Йому призначено 4 роки позбавлення волі, але з урахуванням каяття суд звільнив від реального відбування покарання, встановивши іспитовий строк на 1 рік.

Студента КНУ Даніїла Тихомирова засудили за криптошахрайство на мільйони гривень

13 січня 2026 року Зарічний районний суд міста Суми  у справі № 591/10911/25 затвердив угоду про визнання винуватості студента Київського національного університету імені Тараса Шевченка Даніїла Тихомирова, який обманом заволодів коштами на суму понад 160 тисяч доларів США через фальшиву криптовалютну платформу. Обвинувачений отримав 5 років позбавлення волі умовно з іспитовим строком в один рік, а частина його застави в розмірі 400 тисяч гривень буде перерахована на потреби Збройних Сил України.

За даними суду, обвинувачений, уродженець Білої Церкви, створив і адміністрував псевдотрейдингову платформу "Horizon Wallet" на сайті www.horizonwallet.net. Використовуючи свої IT-навички, здобуті під час навчання на факультеті інформаційних технологій, він обманював громадян, імітуючи торгівлю криптовалютою. Шахрайство відбувалося в умовах воєнного стану, введеного в Україні з лютого 2022 року.

Перший епізод стався 19 січня 2025 року в Сумах. Обвинувачений зустрівся з потерпілим – місцевим підприємцем Віталієм Суботою – в його офісі та переконав зареєструватися на фальшивій біржі. Він імітував зарахування 0,64 біткойна (еквівалентно 60 тисячам доларів США, або 2,53 мільйона гривень за курсом НБУ) на електронний гаманець потерпілого. Натомість отримав готівкою 60 тисяч доларів, але реальної транзакції не відбулося – потерпілий не міг розпоряджатися "криптою".

Не зупиняючись, у червні 2025 року обвинувачений спробував обманути того ж потерпілого вдруге. Він повідомив, що "біткойн" заблоковано через "ризикові операції", і запропонував "розблокувати" рахунок за додаткові 100 тисяч доларів (4,15 мільйона гривень). Під час передачі коштів 11 червня в тому ж офісі шахрая затримали правоохоронці. Цей епізод кваліфіковано як замах на шахрайство.

Суд встановив, що збитки були в особливо великих розмірах – понад 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (908 400 гривень). Кваліфікація: частина 5 статті 190 Кримінального кодексу України (шахрайство в особливо великих розмірах, в умовах воєнного стану, з використанням електронно-обчислювальної техніки) та частина 2 статті 15, частина 5 статті 190 (замах на таке ж правопорушення, повторно).

Обвинувачений повністю визнав вину, щиро розкаявся та добровільно відшкодував збитки потерпілому. Потерпілий відмовився від цивільного позову на 2,53 мільйона гривень матеріальної шкоди та 1,26 мільйона моральної. Суд врахував пом'якшувальні обставини: молодий вік, відсутність судимостей, позитивну характеристику та відсутність претензій від потерпілого.

"Угода про визнання винуватості укладена добровільно та відповідає вимогам закону. Обвинувачений розуміє наслідки", – зазначив суддя в рішенні.

Крім умовного терміну, суд поклав на обвинуваченого обов'язки: періодично реєструватися в органах пробації, повідомляти про зміну місця проживання чи роботи та не виїжджати за кордон без дозволу. Запобіжний захід у вигляді застави (понад 744 тисячі гривень) залишено до набрання вироком сили. Після цього 400 тисяч гривень перерахують на спеціальний рахунок НБУ для ЗСУ, а решту (344 300 гривень) повернуть заставодавцю.