Поліпшення для пошуку Гугл

Поліпшення 2

вівторок, квітня 07, 2026

Новий раунд протистояння: Адвокатка Лариса Криворучко оскаржує рішення ВКДКА у Київському окружному адмінсуді

Київський окружний адміністративний суд (КОАС) відкрив провадження у двох нових справах за позовами адвокатки Лариси Криворучко проти Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (ВКДКА). Позивачка вимагає скасувати рішення про порушення щодо неї дисциплінарних справ.

Суть позовів

Обидва позови стосуються рішень ВКДКА, прийнятих 22 лютого 2026 року.

  1. Перша справа (№ 320/13132/26): Лариса Криворучко оскаржує рішення ВКДКА № І-013/2026. Адвокатка стверджує, що дисциплінарна справа була порушена з підстав, які не передбачені чинним законодавством.

  2. Друга справа (№ 320/13128/26): Тут оскаржується рішення ВКДКА № І-015/2026. Історія цього епізоду тягнеться від скарги судді Ужгородського міськрайонного суду. Раніше, у жовтні 2025 року, КДКА Вінницької області відмовилася порушувати справу проти адвокатки, проте ВКДКА скасувала цю відмову та постановила все ж розпочати дисциплінарне провадження.

Позиція суду щодо формату розгляду

Попри клопотання Лариси Криворучко про розгляд справ у відкритих судових засіданнях та участь у режимі відеоконференції, судді КОАС (Панченко Н.Д. та Перепелиця А.М.) прийняли рішення розглядати справи за правилами спрощеного провадження — без виклику сторін та проведення засідань.

Обґрунтовуючи відмову в очних слуханнях, судді зазначили:

  • Справи щодо правомірності відкриття дисциплінарних проваджень є «справами незначної складності».

  • Встановлення істини можливе шляхом аналізу письмових доказів та пояснень.

  • Відсутність публічного розгляду в таких випадках не порушує Конвенцію про захист прав людини, оскільки питання права в цих спорах не становлять особливої складності.

Наступні кроки

Суд зобов’язав ВКДКА надати всі матеріали дисциплінарних справ щодо Лариси Криворучко протягом 15 днів. Також відповідач має право подати свої відзиви на позови.

Варто зазначити, що у другій справі (за скаргою ужгородського судді) адвокатці довелося клопотати про поновлення строку звернення до суду. Суд визнав причини затримки поважними та прийняв позов до розгляду.

Нагадаємо: Раніше Сьомий апеляційний адміністративний суд уже розглядав подібну справу за позовом Лариси Криворучко щодо рішення КДКА Вінницької області від серпня 2025 року, де також підтвердив законність порушення дисциплінарного провадження.

Вінничанка намагалася відправити до Нідерландів запчастини до «Герані»

Пустомитівський районний суд Львівської області у справі №450/141/26 виніс вирок Аліні Поплавській, яка намагалася незаконно переправити через кордон блок керування польотом російського безпілотника «Герань-2». Жінку визнали винною у порушенні порядку здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю.


Про це повідомляє телеграм-канал «Судом по схемах».

Деталі схеми
Згідно з вироком, 2 жовтня 2025 року мешканка Вінниці Аліна Поплавська у відділенні «Нової пошти» оформила міжнародне експрес-відправлення до Амстердама (Нідерланди). У митній декларації вона вказала, що пересилає «комп’ютерні частини» (computer parts) вартістю близько 114 євро.

Однак 7 жовтня під час митного контролю на посту «Львів-поштовий» (с. Муроване) львівські митники виявили у посилці підозрілий металевий предмет жовтого кольору. Експертиза встановила, що це блок керування польотом «В-101», який використовується в іранських баражуючих боєприпасах (дронах-камікадзе) типу «Герань-2», що виробляються в РФ.

Цей пристрій є товаром військового призначення. Для його вивезення за межі України необхідний спеціальний дозвіл Державної служби експортного контролю, якого у відправниці не було.

Позиція обвинуваченої та рішення суду
У судовому засіданні Аліна Поплавська повністю визнала свою провину. Вона пояснила, що вчинила правопорушення заради заробітку і нібито не знала про необхідність отримання дозволів. Жінка запевнила суд, що не мала протиправного умислу проти держави, та просила суворо не карати.

Суддя Пустомитівського суду, врахувавши щире каяття та відсутність попередніх судимостей, визнав жінку винною за ч. 1 ст. 333 КК України.

Згідно з рішенням суду від 5 березня 2026 року:
•  Поплавській призначено покарання у виді штрафу в розмірі 34 000 гривень.
•  З неї стягнуто 17 828 гривень витрат на проведення судових експертиз.

Речовий доказ — блок керування двигунами БПЛА «Герань-2» — суд наказав знищити.

Нагадуємо, що міжнародна передача товарів військового призначення без відповідної сертифікації та дозволів є кримінальним злочином, оскільки такі компоненти можуть бути використані у виробництві озброєння.

Суд визнав законним порушення дисциплінарної справи проти адвокатки Лариси Криворучко за скаргою ДБР

Сьомий апеляційний адміністративний суд залишив без змін рішення суду першої інстанції, підтвердивши правомірність дій Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (КДКА) Вінницької області щодо адвокатки Лариси Криворучко.


Суть спору
Конфлікт розпочався у липні 2025 року, коли Державне бюро розслідувань (ДБР) звернулося зі скаргою на дії адвокатки Лариси Криворучко. Оскільки КДКА м. Києва (за місцем реєстрації адвокатки) на той момент була визнана неповноважною, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури (ВКДКА) направила матеріали для розгляду до Вінниці.

28 серпня 2025 року дисциплінарна палата КДКА Вінницької області, вивчивши довідку про перевірку відомостей, прийняла рішення порушити дисциплінарну справу стосовно адвокатки. Пані Криворучко не погодилася з цим і звернулася до суду з вимогою скасувати це рішення.

Аргументи адвокатки
У своїй апеляційній скарзі Лариса Криворучко наполягала на низці порушень:
  • Порушення юрисдикції: вона стверджувала, що справа мала розглядатися виключно за місцем її робочого місця (у Києві), а передача справи до іншого регіону є незаконною.
  • Відсутність повноважень: позивачка вказувала, що термін повноважень членів КДКА Вінницької області вже закінчився.
  • Неналежна перевірка: на її думку, відповідач не дослідив докази належним чином, чим порушив презумпцію невинуватості.
Позиція суду
Судова колегія Сьомого апеляційного адміністративного суду відхилила доводи апелянтки, зазначивши наступне:
  • Проміжне рішення: Порушення дисциплінарної справи не є покаранням. Це лише початкова стадія провадження, під час якої комісія встановлює наявність ознак проступку. Остаточна оцінка діям адвоката надається вже під час розгляду справи по суті.
  • Законність передачі справи: Суд підтвердив, що через неможливість роботи КДКА м. Києва, ВКДКА мала повне право перерозподілити скаргу до іншого регіону (Вінниці), щоб забезпечити безперервність дисциплінарного контролю.
  • Інституційний континуїтет: Щодо повноважень членів КДКА, суд пояснив, що в умовах воєнного стану органи адвокатського самоврядування продовжують виконувати свої функції до обрання нового складу, аби уникнути правового вакууму.
Вердикт
03 квітня 2026 року Сьомий апеляційний адміністративний суд у справі № 120/12479/25 постановив: рішення Вінницького окружного адміністративного суду залишити без змін, а скаргу адвокатки — без задоволення.

Постанова набрала законної сили з моменту проголошення та не підлягає подальшому оскарженню. Це означає, що КДКА Вінницької області продовжить розгляд дисциплінарної справи щодо Лариси Криворучко по суті.

Довідка: Предметом розгляду ДБР та КДКА стали дії адвокатки, які, на думку слідства, можуть містити ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

понеділок, квітня 06, 2026

17 «гуманітарних» автівок для ЗСУ: апеляційний суд Полтави постановив конфіскувати автопарк у псевдоволонтера

Полтавський апеляційний суд переглянув справу мешканця області Володимира Мірошніченка, який під виглядом гуманітарної допомоги ввіз в Україну 17 автомобілів, що так і не доїхали до фронту чи благодійних фондів.


Як вбачається з матеріалів справи № 553/1487/25, протягом 2022–2023 років Володимир Олексійович Мірошніченко масово ввозив через кордон транспортні засоби (марки Opel, Volvo, Hyundai, Audi, Renault, VW, Land Rover та Ford). Для звільнення від сплати митних платежів він подавав декларації, де отримувачами вказував Благодійний фонд ім. Олександра Калинчука та військову частину А7014.

Суть схеми
Під час перевірки Полтавською митницею з’ясувалося, що «гуманітарка» була лише на папері. Благодійний фонд офіційно повідомив, що жодних листів про очікування автівок не підписував, автомобілі на баланс не отримував і взагалі не знає, хто такий громадянин Мірошніченко. Аналогічну відповідь надало і Міністерство оборони: вказана військова частина ці машини не отримувала, а в електронних базах ЗСУ вони ніколи не реєструвалися.

Фактично, під прикриттям допомоги армії, автомобілі ввозилися для особистого використання або перепродажу без сплати жодних податків до бюджету.

Рішення місцевого суду
У грудні 2025 року Подільський районний суд м. Полтави визнав Мірошніченка винним, але обмежився лише штрафом у 425 тисяч гривень, не застосувавши конфіскацію самих автомобілів. Митники не погодилися з таким «м’яким» рішенням і звернулися до апеляції.

Рішення апеляційного суду
18 березня 2026 року суддя Полтавського апеляційного суду Г.Л. Карпушин задовольнив вимоги митниці. Суд дійшов висновку, що відсутність у матеріалах справи даних про нинішнє місцезнаходження машин не є підставою для того, щоб залишати їх правопорушнику.

Згідно з новою постановою, на Володимира Мірошніченка накладено:
1.  Штраф у розмірі 50% вартості всіх авто — 425 934 гривні.
2.  Повну конфіскацію в дохід держави всіх 17 транспортних засобів.

Якщо транспортні засоби не вдасться знайти для фізичного вилучення, з правопорушника буде стягнуто їхню повну вартість у грошовому еквіваленті.

Повний перелік конфіскованих авто:
•  6 одиниць Opel Zafira
•  Opel Monterey
•  Volvo V70 та Volvo S40
•  Hyundai Santa Fe
•  Audi A4
•  Renault Kangoo
•  VW Polo
•  Nissan X-Trail
•  Land Rover
•  Citroen Berlingo
•  Ford Transit

Постанова набрала законної сили.

9 років за ґратами: на Одещині засудили контрабандистку, яка намагалася вивезти до Грузії майже пів кілограма метадону

Ренійський районний суд Одеської області виніс вирок мешканці Кривого Рогу Ірині Халецькій. Жінку визнали винною у спробі контрабанди наркотичних засобів в особливо великих розмірах.


Про це повідомляє телеграм-канал «Судом по схемах».

Інцидент стався пізно ввечері 24 серпня 2025 року на міжнародному пункті пропуску «Орлівка-Ісакча». Як вбачається з матеріалів справи № 510/2335/25, засуджена прямувала рейсовим автобусом сполученням «Харків — Тбілісі».

Деталі справи
Під час проходження митного контролю на «червоному коридорі» службові собаки та митники виявили підозрілі пакунки в особистих речах пасажирки. В її дорожній сумці «NIKE», під шаром одягу, було сховано п’ять поліетиленових згортків, ретельно обмотаних скотчем.

Експертиза встановила, що у пакунках містився метадон — наркотичний засіб, обіг якого в Україні обмежено. Загальна чиста маса наркотику склала 416,413 грама, що згідно з українським законодавством є особливо великим розміром.

У суді Ірина Халецька повністю визнала свою провину та розкаялася. Вона пояснила, що придбала наркотики у Кривому Розі та планувала перевезти їх до Грузії з метою збуту.

Вирок суду
Суд врахував, що жінка вчинила цей тяжкий злочин у період іспитового строку — лише за півтора місяця до цього (у липні 2025 року) вона була засуджена за крадіжку. Наявність двох неповнолітніх дітей не стала підставою для уникнення реального терміну.

Рішенням суду від 12 березня 2026 року Халецьку Ірину Сергіївну визнано винною за такими статтями:
•  ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 305 КК України (замах на контрабанду наркотичних засобів в особливо великих розмірах);
•  ч. 3 ст. 307 КК України (незаконне придбання, зберігання та перевезення наркотичних засобів з метою збуту).

За сукупністю злочинів та шляхом приєднання частини попереднього невідбутого покарання, суд призначив остаточне покарання — 9 років і 1 місяць позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

пʼятниця, квітня 03, 2026

Суд скасував 600-тисячний штраф для ТОВ «СПЕШЛТЕХ» (мережа «Ябко») через помилки податківців у розрахунках

Львівський окружний адміністративний суд визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій до ТОВ «СПЕШЛТЕХ» на суму понад 601 тисячу гривень. Податківці не змогли довести факт продажу товару без чеків.


Про це повідомляє телеграм-канал «Судом по схемах».

Суть спору
Конфлікт виник після фактичної перевірки магазину «Ябко» у Кривому Розі, яку проводили співробітники ГУ ДПС у Дніпропетровській області. За результатами перевірки податківці дійшли висновку, що підприємство реалізувало 390 одиниць товару на суму 401 036 грн без використання програмного РРО (касового апарату) та без видачі чеків.

На основі цих висновків ГУ ДПС у Львівській області винесло рішення про нарахування штрафу в розмірі 601 554,70 грн.

Аргументи податкової
Податківці застосували метод «математичного розрахунку»: вони взяли дані інвентаризації за минулий місяць, додали обсяг нових надходжень за накладними та відняли суму офіційних продажів через РРО. Оскільки фактичний залишок товару в магазині виявився меншим, ніж отримане число, інспектори вирішили, що «різниця» була продана «повз касу».

Позиція компанії та рішення суду
ТОВ «СПЕШЛТЕХ» не погодилося з такими висновками. Представники компанії пояснили, що частина товару не була продана, а була повернута на склад згідно з накладною на переміщення. Оскільки на момент перевірки цього товару фізично не було в магазині, він не потрапив до акта інвентаризації.

Суддя Галина Морська, розглядаючи справу № 380/15772/25, встановила наступне:
  1. Відсутність доказів продажу: Податковий орган не надав жодного розрахункового документа або доказу саме факту реалізації товару без каси.
  2. Помилкова кваліфікація: Суд наголосив, що якщо в магазині відсутній товар, який має там бути згідно з документами, це може свідчити про порушення порядку обліку товарних запасів, а не про факт продажу без РРО. Це різні правопорушення, які регулюються різними статтями закону.
  3. Недоведеність вини: Суб'єкт владних повноважень (ДПС) не зміг беззаперечно довести, що товар був саме проданий, а не переміщений або втрачений іншим чином.
Результат
Суд повністю задовольнив позов ТОВ «СПЕШЛТЕХ». Податкове повідомлення-рішення на суму 601 554,70 грн скасовано. 

Довідково: У цій справі суд чітко розмежував два види правопорушень. Згідно з позицією суду, розбіжність між залишками товару в магазині та даними бухгалтерського обліку може вказувати на порушення правил обліку (стаття 20 Закону про РРО), але не є автоматичним доказом продажу товару повз касу (пункти 1, 2 статті 3 того ж Закону). Для накладення штрафу за непроведення операції через РРО податковий орган зобов’язаний довести саме факт здійснення розрахункової операції, а не просто констатувати відсутність товару на полицях.

Як кандидат на посаду судді, адвокат Василь Харчук, роками ігнорує вимоги закону та робить «помилки» в деклараціях

До кандидатів на посаду судді висуваються найсуворіші вимоги щодо доброчесності, дотримання законів та професійної етики. Той, хто прагне вершити правосуддя, має сам бути взірцем законослухняності. Однак аналіз публічних даних кандидата на посаду місцевого судді, адвоката Василя Харчука, демонструє системне ігнорування ним вимог профільного закону та податкового законодавства.

Як свідчать офіційні реєстри та його власні декларації, Василь Харчук порушує Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» одразу за кількома критеріями.

Фіктивний офіс у Рівному та реальне життя у столиці

Відповідно до даних Єдиного реєстру адвокатів України (ЄРАУ), Харчук Василь Іванович (свідоцтво № 1503 від 02.11.2018) обліковується у Раді адвокатів Рівненської області. Офіційною адресою його робочого місця вказано: м. Рівне, вул. Чорновола, буд. 44, кв. 71.

Проте ця інформація має мало спільного з реальністю. Згідно з поданими кандидатом деклараціями за 2024 та 2025 роки, його життя та професійна діяльність давно сконцентровані в Києві:
  • Він фактично проживає у столиці;
  • Користується київською нерухомістю (квартира та офіс);
  • Отримує заробітну плату як працівник столичного ТОВ «Протек Солюшнз Україна» (м. Київ, пров. Новопечерський, 18, оф. 32).
Чому це проблема? Згідно з ч. 3 ст. 17 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокат зобов'язаний протягом трьох днів письмово повідомити раду адвокатів регіону про зміну адреси свого робочого місця. Роками проживаючи, орендуючи офіс та працюючи в Києві, Василь Харчук так і не вніс достовірні дані до ЄРАУ, чим прямо порушив закон.

https://public.nazk.gov.ua/documents/7f2cc732-6d5e-4081-a90a-6eec44d765b2
6 років без підвищення кваліфікації: чи може такий юрист стати суддею?

Ще більш кричущою виглядає ситуація з професійним розвитком кандидата.

Пункт 4 частини 1 статті 21 Закону зобов’язує адвоката постійно підвищувати свій професійний рівень. Проте у профілі Василя Харчука в ЄРАУ значиться виконання цієї вимоги лише за 2025 рік. Свідоцтво він отримав у 2018-му. Тобто з 2019 по 2024 роки кандидат у судді просто ігнорував обов'язок щодо підвищення кваліфікації.

При цьому, Василь Харчук не призупиняв діяльність. Дані Єдиного державного реєстру судових рішень свідчать, що з 2018 року він брав активну участь у судових засіданнях, зокрема у Господарському суді міста Києва (представляючи інтереси того ж ТОВ «Протек Солюшнз Україна» та інших компаній).

https://court.gov.ua/fair/
Згідно з ч. 2 ст. 34 профільного закону, невиконання рішень органів адвокатського самоврядування є підставою для дисциплінарної відповідальності. А рішеннями Ради адвокатів України (зокрема № 22 від 07.06.2024 та № 112 від 18.10.2025) чітко визначено: недотримання вимог щодо професійного розвитку є триваючим дисциплінарним проступком. Адвокат зобов'язаний усунути це порушення та пройти навчання за всі пропущені роки.

Підприємець чи адвокат? Питання до походження доходів

Чергова суттєва нестиковка стосується податкової дисципліни кандидата. Згідно з даними ЄРАУ, обраною організаційною формою Василя Харчука є «індивідуальна адвокатська діяльність».

Однак у розділі 11 декларацій («Доходи, у тому числі подарунки») кандидат вказує отримання мільйонних сум як «Дохід від зайняття підприємницькою діяльністю» (ФОП), при цьому інформація про «Дохід від зайняття незалежною професійною діяльністю» — повністю відсутня.

Відповідно до податкового законодавства України, доходи від індивідуальної адвокатської діяльності мають декларуватися та оподатковуватися саме як доходи особи, яка провадить незалежну професійну діяльність. Здійснювати адвокатську діяльність у статусі ФОП заборонено. Це викликає цілком обґрунтовані питання: чи надавав він роками послуги адвоката безкоштовно (що спростовується його активною участю в судах та представництвом комерційних компаній), чи він підміняє поняття і пропускає гонорари через ФОП задля сумнівної мінімізації податків? В обох випадках ідеться про недостовірне декларування та ймовірне порушення податкових правил.

«Амнезія» в деклараціях: приховані дані про НААУ

Вибіркове ставлення кандидата до законів прослідковується і в його звітності перед державою.

Відповідно до законодавства, статус адвоката автоматично передбачає членство в недержавній некомерційній професійній організації «Національна асоціація адвокатів України» (НААУ, код ЄДРПОУ 38488439). Згідно з правилами та роз'ясненнями НАЗК, особи, уповноважені на виконання функцій держави (або кандидати на такі посади), зобов'язані декларувати своє членство у саморегулівних чи професійних об'єднаннях.

Однак у розділі 16 поданих Харчуком декларацій («Входження суб’єкта декларування до керівних, ревізійних чи наглядових органів об’єднань, організацій, членство в таких об’єднаннях (організаціях)») зазначено, що «У суб'єкта декларування відсутні об'єкти для декларування в цьому розділі».

Будучи діючим адвокатом з 2018 року і регулярно беручи участь у судових засіданнях, Харчук чомусь «забув» вказати своє членство в Національній асоціації адвокатів України. Це пряме порушення правил антикорупційного декларування, яке свідчить або про професійну недбалість, або про свідоме приховування інформації.

Висновки для ГРД та Вищої кваліфікаційної комісії суддів

Виникає логічне запитання: якщо юрист, перебуваючи у статусі адвоката, роками приховує від власного органу самоврядування реальне місце роботи, ігнорує обов'язок підвищення кваліфікації та подає неповні дані у майнових деклараціях, чи може він претендувати на мантію судді?

Суддя — це посада, яка не терпить подвійних стандартів. Системність описаних порушень Василя Харчука має стати предметом прискіпливої перевірки з боку Громадської ради доброчесності (ГРД) та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККС) під час його кваліфікаційного оцінювання. Правосуддя не повинні здійснювати ті, хто сам демонструє зневагу до встановлених правил.