На кордоні з Румунією у громадянина Колумбії вилучили дрон Mavic 3 Pro

Чернівецький районний суд визнав винним іноземця, який намагався вивезти безпілотник через «зелений коридор» без відповідних дозволів.

Про це повідомляє телеграм-канал «Судом по схемах».

Чернівецький районний суд м. Чернівці розглянув справу № 725/2265/26 про порушення митних правил щодо громадянина Колумбії Хейнера. Іноземець намагався перетнути державний кордон, маючи при собі товар, обмежений для вивезення з території України.

Обставини інциденту

Подія сталася пізно ввечері 4 лютого 2026 року на пункті пропуску «Дяківці-Раковець». Громадянин Колумбії прямував з України до Румунії у пішому порядку. Для проходження контролю він обрав «зелений коридор», чим автоматично заявив, що не переміщує товарів, які підлягають обов’язковому декларуванню або підпадають під встановлені законом обмеження.

Однак під час митного огляду в рюкзаку чоловіка серед особистих речей виявили безпілотний літальний апарат «Mavic 3 Pro» разом із комплектуючими.

Чому це є порушенням?

Згідно з українським законодавством, зокрема постановами Кабінету Міністрів, безпілотні літальні апарати (БПЛА) належать до товарів подвійного використання або військового призначення. Їх переміщення через кордон регулюється державним експортним контролем.

Для законного вивезення такого дрона громадянин мав:

1. Обрати «червоний коридор».
2. Надати письмову декларацію.
3. Пред’явити оригінал дозволу або висновку Держекспортконтролю.

Оскільки іноземець не надав жодних документів та не задекларував БПЛА, митники склали протокол за ч. 3 ст. 471 Митного кодексу України.

Рішення суду

Сам правопорушник на судове засідання не з’явився. Суддя Федіна А.В., дослідивши матеріали справи (протокол митниці, акт огляду та фотоматеріали), встановила повну вину громадянина Колумбії.

11 березня 2026 року суд постановив:

• Визнати Хейнера винним у порушенні митних правил. 
• Накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5100 гривень.
• Конфіскувати в дохід держави комплекс безпілотного літального апарату «Mavic 3 Pro» з комплектуючими.
• Стягнути з особи судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Спроба «дерибану» 8 гектарів нацпарку «Голосіївський»: у Києві винесли вирок одному з учасників схеми

16 березня 2026 року Шевченківський районний суд міста Києва засудив Володимира Яковича Захарченка за участь у масштабній махінації із заповідними землями. Зловмисники намагалися незаконно привласнити ділянку вартістю понад 105 мільйонів гривень.

Про це повідомляє телеграм-канал «Судом по схемах» (https://t.me/SudomPoShemam).

Масштаб афери

Згідно з матеріалами справи № 761/51540/25, мова йде про земельну ділянку площею 8,02 гектара (кадастровий номер 8000000000:90:182:0033), розташовану по вулиці Лісоводній, 3 у Голосіївському районі. Ця територія ще з 2007 року входить до складу Національного природного парку «Голосіївський» і за законом не може перебувати у приватній власності.

Злочинна група, до якої входив Володимир Захарченко, розробила складну схему:

1. Підробка документів: Було виготовлено фальшивий договір купівлі-продажу від 2006 року та державний акт на право власності з підробленими печатками Київради.
2. Залучення посадовців: Учасники групи використали зв’язки у ДП «Центр Державного земельного кадастру», щоб внести неправдиві відомості до бази даних, «приховавши» той факт, що земля є частиною національного парку.
3. Реєстрація: На підставі фальшивок реєстратори та нотаріуси оформили право власності на підконтрольну фірму ТОВ «АВРОРА ОПТТРЕЙД (https://opendatabot.ua/c/22889014)».

Роль Володимира Захарченка

За даними слідства, Володимир Захарченко виконував роль «представника власника». Протягом 2023–2024 років він активно шукав потенційних покупців на заповідну землю, проводив огляди ділянки та демонстрував підроблені документи, видаючи себе за довірену особу. Своїми діями він сприяв виведенню державної землі з фонду НПП «Голосіївський», чим державі було завдано збитків на суму 105,5 млн грн.

Вирок суду: угода та викриття спільників

У березні 2026 року Володимир Захарченко уклав угоду про визнання винуватості з прокурором Офісу Генерального прокурора. Він повністю визнав провину та погодився співпрацювати зі слідством, щоб викрити організатора та інших учасників злочинної групи.

Суд ухвалив:

• Визнати Захарченка В. Я. винним за ч. 5 ст. 190 КК України (шахрайство в особливо великих розмірах, вчинене організованою групою).
• Призначити покарання у виді 5 років позбавлення волі.
• На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки.

Наразі правоохоронці продовжують роботу над притягненням до відповідальності організаторів схеми, які безпосередньо керували процесом підробки державних актів та втручання в кадастрові системи.

У Києві винесли вирок бізнесмену за схему з «фіктивним навчанням» для ухилянтів у столичному коледжі

Солом’янський районний суд міста Києва ухвалив вирок Гоху Сергію Михайловичу, якого звинувачували у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України. Підприємець допомагав чоловікам призовного віку отримувати відстрочку від мобілізації через фіктивне зарахування до навчального закладу.

Суть злочинної схеми

Згідно з матеріалами справи № 760/5456/26, директор Фахового коледжу бізнесу та аналітики Національної академії статистики, обліку та аудиту (НАСОА) організував схему для збагачення, допомагаючи чоловікам уникати призову. До реалізації плану залучили посередників, серед яких був і директор ТОВ «ВКФ «Колорит» Сергій Гох.

Роль Гоха полягала у пошуку «клієнтів» — чоловіків мобілізаційного віку, які не мали наміру реально навчатися, а лише хотіли отримати статус студента денної форми для оформлення відстрочки.

Подробиці розслідування

Слідство встановило, що Сергій Гох підшукав 9 осіб, чиї документи (паспорти, дипломи, коди) передав керівництву коледжу для безперешкодного зарахування. Ці «студенти» отримали відповідні довідки для пред'явлення у ТЦК та СП, що дозволило їм незаконно уникнути мобілізації в особливий період.

У вироку зазначається, що підсудний усвідомлював: такі дії знижують мобілізаційний потенціал України та шкодять обороноздатності держави в умовах повномасштабного вторгнення РФ.

Вирок суду

Під час досудового розслідування Сергій Гох пішов на співпрацю зі слідством та уклав угоду про визнання винуватості з прокурором Київської міської прокуратури.

Суд врахував пом’якшувальні обставини:

• щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину;

• відсутність попередніх судимостей;

• позитивні характеристики та активну волонтерську діяльність;

• добровільний переказ 60 000 гривень на потреби Збройних Сил України.

20 березня 2026 року суддя Солом’янського суду визнав Сергія Гоха винним за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України (перешкоджання законній діяльності ЗСУ за попередньою змовою групою осіб).

Присуджене покарання: 5 років позбавлення волі. Водночас, на підставі ст. 75 КК України, засудженого звільнили від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки.

Помилка Лариси Криворучко коштувала 7 років прав: Парвіз Алієв не зміг оскаржити рішення через процедурне порушення

Київський апеляційний суд у справі № 753/22881/25 відмовився розглядати скаргу на постанову про позбавлення Парвіза Алієва водійських прав на 7 років. Причиною стало те, що його представниця, Лариса Криворучко, не надала доказів наявності статусу адвоката.

Київський апеляційний суд 16 березня 2026 року поставив крапку у спробі Парвіза Етібара Огли Алієва пом’якшити покарання за грубе порушення правил дорожнього руху. Суддя Ігор Мосьондз повернув апеляційну скаргу без розгляду.

За що покарали Алієва?

У грудні 2025 року Дарницький районний суд Києва визнав Парвіза Алієва винним за ч. 5 ст. 126 КУпАП (повторне протягом року керування транспортним засобом особою, яка позбавлена права керування).

Суд призначив Алієву суворе стягнення:

• 40 800 гривень штрафу;
• 7 років позбавлення права керування транспортними засобами.

Юрист — не означає адвокат

Інтереси Алієва в апеляції намагалася захистити Криворучко Лариса Сергіївна. До матеріалів скарги вона додала копію свого диплома про вищу юридичну освіту, виданого у 2005 році Національним університетом внутрішніх справ.

Однак апеляційний суд наголосив на важливому юридичному нюансі:

1. Згідно з Конституцією України (ст. 131-2), представництво іншої особи в судах здійснює виключно адвокат.
2. Наявність лише диплома юриста («фахівця у галузі права») не дає права подавати апеляційні скарги у справах про адміністративні правопорушення від імені клієнта, якщо особа не підтвердила свій статус у реєстрі адвокатів.

Оскільки адвокат Лариса Криворучко не надала документів, що підтверджують її повноваження саме як адвоката, суддя дійшов висновку, що скарга подана особою, яка не має на це права.

Наслідки рішення

Повернення апеляційної скарги означає, що рішення Дарницького суду залишається чинним у повному обсязі. Парвіз Алієв зобов’язаний сплатити багатотисячний штраф і офіційно стає пішоходом на найближчі сім років.

Ця постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню не підлягає. Випадок слугує черговим нагадуванням про важливість перевірки повноважень захисників у судовому процесі, адже навіть за наявності юридичної освіти процедурні помилки можуть призвести до неможливості захистити свої права.

На Волині засудили перевізника, який вніс вісьмох «лжеводіїв» до системи «Шлях» для виїзду за кордон

19 березня 2026 року Локачинський районний суд Волинської області у справі  № 931/989/25 виніс вирок місцевому підприємцю Олексію Новосаду, який використовував свій доступ до інформаційної системи «Шлях», щоб допомагати військовозобов’язаним чоловікам нелегально виїжджати з України.

Схема з «працевлаштуванням»

Як встановив суд, у березні та квітні 2023 року обвинувачений, будучи фізичною особою-підприємцем з ліцензією на міжнародні вантажні перевезення, розробив корупційний механізм. Він фіктивно «наймав» на роботу водіями чоловіків, які насправді не мали стосунку до його підприємницької діяльності.

Використовуючи власний електронний ключ, підприємець вносив неправдиві дані про цих «співробітників» до системи «Шлях». Це давало їм законні підстави для перетину державного кордону на автомобілях Renault Master та Opel Movano через пункт пропуску «Угринів». Загалом у справі фігурують вісім чоловіків, які скористалися послугами Новосада та не повернулися в Україну.

Позиція обвинуваченого та статус ветерана

У суді Олексій Новосад повністю визнав свою провину та розкаявся. Слід зазначити, що обвинувачений є діючим військовослужбовцем Збройних Сил України. Він брав участь у бойових діях проти російської агресії з березня по грудень 2022 року, має статус учасника бойових дій та отримав поранення під час захисту Батьківщини. Також на його утриманні перебувають двоє малолітніх дітей.

Вирок суду

Це вже не перша судимість підприємця за аналогічну діяльність. У серпні 2025 року його вже було засуджено за статтею про незаконне переправлення осіб через кордон (ст. 332 КК України). Оскільки нові епізоди злочину (маніпуляції в системі «Шлях») були вчинені ще до винесення попереднього вироку, суд призначив покарання за сукупністю злочинів.

Рішення суду:

• Олексія Новосада визнано винним за ч. 3 ст. 362 КК України (несанкціонована зміна інформації в автоматизованих системах).

• Призначено остаточне покарання — 4 роки та 8 місяців позбавлення волі.

• Встановлено додаткове покарання — заборона займатися міжнародними перевезеннями вантажів строком на 2 роки.

• Водночас суд звільнив засудженого від реального відбування основного терміну, встановивши іспитовий строк тривалістю 3 роки.

Підприємець-військовослужбовець залишиться на волі під наглядом органів пробації, якщо протягом іспитового терміну не вчинить нового правопорушення.

10 років тюрми за «судилище» над азовцем: у Києві винесли вирок російському судді Сергію Образцову

16 березня 2026 року Шевченківський районний суд міста Києва у справі № 761/12118/25 засудив до 10 років позбавлення волі суддю Південного окружного військового суду РФ Сергія Образцова. Його визнали винним у порушенні законів та звичаїв війни через незаконне засудження українського військовополоненого Плахотніка Владислава Сергійовича.

Незаконний вирок у Ростові

Судовий розгляд проходив у порядку спеціального судового провадження (in absentia), оскільки обвинувачений перебуває на території держави-агресора.

Як встановило слідство та підтвердив суд, у травні 2024 року в Ростові-на-Дону російський суддя Сергій Образцов розглянув справу стосовно українського військовослужбовця, який потрапив у полон у грудні 2023 року під час боїв у Серебрянському лісництві на Луганщині.

Військовослужбовець був офіційним комбатантом — водієм інженерно-саперного взводу 12-ї бригади спеціального призначення «Азов» НГУ. Попри захищений статус військовополоненого згідно з Женевськими конвенціями, Образцов засудив українця до 18 років ув’язнення. Російське «правосуддя» інкримінувало воїну «проходження навчання з метою здійснення терористичної діяльності» та «участь у терористичній організації», фактично покаравши його за сам факт служби у Збройних Силах України.

Свідчення потерпілого

Потерпілий зміг особисто надати свідчення в київському суді, оскільки 4 липня 2025 року був повернутий з російського полону в межах обміну.

Він розповів, що під час «слідства» в окупованому Луганську його змушували підписувати пусті аркуші паперу, а адвокат за призначенням лише радив «усе підписувати». Під час засідань у Ростові Олександр прямо говорив судді Образцову, що він є військовослужбовцем і захищав свою землю, а не терористом. Проте суддя ігнорував ці заяви, як і сліди тортур на тілі полоненого.

Позиція українського суду

Суддя Шевченківського суду наголосив, що Сергій Образцов, будучи професійним юристом, усвідомлював статус Олександра як військовополоненого. Умисне позбавлення права на справедливий судовий розгляд та засудження військового за участь у конфлікті є серйозним порушенням Женевської конвенції та воєнним злочином.

Вирок суду:

• Образцова Сергія В'ячеславовича визнано винним за ч. 1 ст. 438 КК України (Порушення законів та звичаїв війни).
• Призначено покарання — 10 років позбавлення волі.

Строк відбування покарання рахуватиметься з моменту його фактичного затримання. Інформацію про вирок буде опубліковано в офіційних ЗМІ, а дані про засудженого воєнного злочинця передадуть до міжнародних баз розшуку.

Справа про «фотографа-педофіла»: Апеляційний суд відмовив Валентину Василенку у стягненні 700 тисяч грн з видавця «Viva!»

Київський апеляційний суд поставив крапку у резонансній справі за позовом відомого фотографа Валентина Василенка до ТОВ «Едімедіа Україна». Попри виявлені процесуальні порушення у суді першої інстанції, позивачу не вдалося довести недостовірність публікації про важкі злочини та отримати грошову компенсацію.

Суть конфлікту

Судовий спір розпочався у грудні 2024 року. Валентин Василенко звернувся до суду з вимогою стягнути 700 000 гривень моральної шкоди з ТОВ «Едімедіа Україна» (розпорядник веб-порталу Viva!).

Приводом стала стаття, опублікована ще у серпні 2020 року під заголовком: «На Полтавщині затримали відомого фотографа за зґвалтування 9-річної дівчинки». У матеріалі стверджувалося, що Василенко роками розбещував неповнолітніх, працюючи на популярних телешоу, та був затриманий правоохоронцями.

Василенко наполягав: інформація є наклепом, оскільки обвинувального вироку щодо нього за статтями про зґвалтування (ст. 152 КК) та розбещення (ст. 156 КК) не існує. За словами фотографа, публікація завдала йому глибоких душевних страждань та зруйнувала ділову репутацію.

Процесуальні колізії та роль захисту

Інтереси Василенка у суді представляла відома адвокатка Лариса Сергіївна Криворучко. В апеляційній скарзі вона наголошувала на грубих порушеннях з боку Печерського районного суду, який у жовтні 2025 року виніс заочне рішення проти фотографа.

Зокрема, Лариса Криворучко вказала на те, що:

• Суд розглянув справу заочно без згоди позивача.
• Суддя проігнорувала клопотання захисту про участь у засіданні через відеоконференцію, чим фактично позбавила Василенка та його адвоката права представити свої докази.

Рішення апеляційної інстанції

Колегія суддів Київського апеляційного суду під головуванням М.І. Оніщука погодилася з аргументами адвокатки щодо порушення прав позивача. Суд визнав, що Печерський суд дійсно не забезпечив Василенку можливість обґрунтувати свою позицію через відеозв'язок. Через це заочне рішення було офіційно скасоване.

Проте, розглянувши справу № 757/61246/24-ц по суті, апеляційний суд дійшов невтішних для фотографа висновків:

1. Брак доказів: Суд зазначив, що Василенко не надав прямих доказів того, що інформація у статті є недостовірною.
2. Преюдиція: Раніше, у 2024 році, Василенко вже намагався судитися за захист честі та гідності у цій же справі, але програв (справа №757/2026/24-ц). Теперішній суд врахував це рішення.
3. Видалення статті: Те, що видавець згодом видалив публікацію з сайту, суд відмовився вважати «визнанням провини» чи підтвердженням неправдивості матеріалу.

Вердикт

Київський апеляційний суд ухвалив нове рішення, яким повністю відмовив Валентину Василенку у задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди.

Постанова набрала законної сили 12 березня 2026 року.