15 років тюрми за фото блокпостів та гуртожитку СБУ: Печерський суд виніс вирок киянці за державну зраду

Печерський районний суд міста Києва у справі № 752/12364/22 визнав винною у державній зраді киянку Тетяну Жемчугову. За співпрацю з ворогом та коригування ударів по столиці її засуджено до 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

Суть справи: «Агентурна мережа» в месенджерах

Як встановив суд, у період з березня по червень 2022 року, коли Україна відбивала повномасштабне вторгнення РФ, пенсіонерка Тетяна Жемчугова вступила у змову зі своїм цивільним чоловіком, який з 2019 року проживає в окупованому Криму.

Завдання вона отримувала через месенджери (зокрема «Zello»). Чоловік координував її дії, надсилаючи інструкції від російських спецслужб: збирати дані про пересування українських військ, дислокацію блокпостів, об’єктів критичної інфраструктури та військових частин у Києві та області.

Що саме фотографувала зрадниця?

Слідство та суд довели, що Жемчугова здійснила фотофіксацію з координатами понад 20 стратегічних об'єктів, серед яких:

• Блокпости на в’їздах до Києва (Одеський напрямок, Кільцева дорога);
• Військова частина ;
• Гуртожиток СБУ;
• Міжнародний аеропорт «Київ» (Жуляни);
• Завод цивільної авіації;
• Позиції ЗСУ та пересування військової техніки (зокрема гелікоптерів Мі-8).

Затримання: пильність студентів

Зрадницю викрили випадкові перехожі. 26 червня 2022 року студенти помітили жінку на вулиці, яка просовувала руку з телефоном крізь отвір у паркані військової частини. Коли її попросили показати фото, вона почала агресивно поводитися та намагалася втекти, попутно видаляючи знімки з телефону. Студенти викликали поліцію, яка затримала жінку.

Докази: «Фотографуй акуратно і не забудь стерти»

Головним доказом у справі став мобільний телефон Redmi Note 5A. Експерти змогли відновити видалені файли та голосові повідомлення. В одному з аудіозаписів чоловік із Криму каже Жемчуговій: «Фотографуй акуратно... цікавить тільки конкретика з упевненістю до 100%... підтвердь, що не забудеш стерти».

В іншому записі обвинувачена сама звітує: «Щас просто думаю куда рвануть... Поеду наверное сфотографирую вот эти антены».

Позиція захисту та вирок

У суді Жемчугова провину не визнала. Вона стверджувала, що фотографувала «некрасиві графіті», пам'ятники та магазини з дивними назвами (наприклад, магазин «Поляниця»), щоб показати чоловікові, «як змінився Київ». Версію про роботу на спецслужби РФ назвала фальсифікацією, а виявлений телефон — «підкинутим».

Суд визнав ці доводи безпідставними та такими, що повністю спростовуються експертизами та свідченнями очевидців.

Рішення суду:

• Визнати Жемчугову Тетяну Анатоліївну винною за ч. 2 ст. 111 КК України (Державна зрада в умовах воєнного стану).
• Призначити покарання — 15 років позбавлення волі.
• Застосувати конфіскацію всього майна, що належить їй на праві власності.
• Здійснено спеціальну конфіскацію мобільного телефону, який був інструментом злочину.

9 років тюрми та конфіскація двох BMW: ВАКС заочно оголосив вирок ректору Донецького медуніверситету Петру Кондратенку

Вищий антикорупційний суд (ВАКС) визнав винним у хабарництві та легалізації доходів ректора Донецького національного медичного університету (ДНМУ) Петра Кондратенка. Його засудили до 9 років позбавлення волі.

Суддями встановлено, що у 2018 році Кондратенко, очолюючи державний ВНЗ, налагодив схему вимагання хабарів від компанії-рекрутера, яка займалася набором іноземних студентів для навчання в Україні (ТОВ «Українські медичні послуги»).

Автомобілі в обмін на накази

За версією обвинувачення, яку підтвердив суд, ректор штучно блокував підписання наказів про зарахування іноземних абітурієнтів на навчання. Щоб «вирішити проблему», він висунув представнику компанії вимогу придбати для нього та його родини два коштовні позашляховики:

• BMW X3 вартістю близько 1,27 млн грн (отриманий у лютому 2018 року).
• BMW X5 вартістю понад 1,64 млн грн (придбаний у червні 2018 року).

Загальна сума неправомірної вигоди у вигляді автомобілів становила майже 3 мільйони гривень, що є особливо великим розміром.

Схема маскування та «відмивання»

Щоб приховати корупційне походження майна, Кондратенко оформлював автомобілі на підставних осіб («фунтів»), які фактично машинами не користувалися. Зокрема:

• BMW X3 був зареєстрований на номінального власника, а згодом переоформлений на матір зятя ректора.
• У щорічній декларації посадовець намагався легалізувати користування авто, вказавши неіснуючий договір позички.

Суд визнав ці дії маскуванням незаконного набуття майна, що кваліфікується як відмивання доходів (ст. 209 КК України).

Вирок суду

Судовий розгляд проходив за процедурою in absentia (спеціальне судове провадження), оскільки обвинувачений перебуває на непідконтрольній території або в зоні бойових дій.

Колегія суддів ухвалила:

• Визнати Петра Кондратенка винним за ч. 4 ст. 368 та ч. 1 ст. 209 КК України.
• Призначити остаточне покарання — 9 років позбавлення волі.
• Заборонити обіймати керівні посади у вищих навчальних закладах строком на 3 роки.
• Застосувати повну конфіскацію майна обвинуваченого.
• Застосувати спеціальну конфіскацію до обох автомобілів BMW, які наразі перебувають на відповідальному зберіганні.

Також засуджений має сплатити понад 64 тисячі гривень за проведення судових експертиз. Вирок набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження (30 днів). Строк відбування покарання рахуватиметься з моменту фактичного затримання Кондратенка.

4,5 роки тюрми за підбурювання до хабаря: ВАКС оголосив вирок адвокату Олексію Панасенку

19 січня 2026 року Вищий антикорупційний суд (ВАКС) у справі № 991/854/24 визнав винним адвоката Олексія Панасенка у підбурюванні до надання неправомірної вигоди прокурору Офісу Генерального прокурора. Юриста засудили до реального терміну покарання та взяли під варту безпосередньо у залі суду.

Суть справи: «послуги» за $5 000

Як встановив суд, у квітні 2023 року адвокат Олексій Панасенко, який здійснював захист однієї з підозрюваних у справі про незаконний гральний бізнес (злочинна організація «Босс»), вирішив «допомогти» іншій фігурантці цього ж провадження.

Панасенко переконав жінку, що має особливі стосунки з прокурором Офісу Генпрокурора Дмитром Вахновським. За словами адвоката, за 5 000 доларів США прокурор міг би посприяти у виділенні матеріалів щодо неї в окреме провадження та подальшому звільненні від кримінальної відповідальності за статтею про участь у злочинній організації (ч. 2 ст. 255 КК України).

Маскування під гонорар та підробка документів

Для конспірації Панасенко розробив цілу схему:

• Фіктивний договір: Хабар мав передаватися під виглядом офіційної оплати адвокатських послуг його об’єднанню «ІПСО ЮРЕ ГРУП».
• Фабрикація доказів: Адвокат власноруч готував проєкти заяв про злочин та протоколи допитів, які мали бути датовані «заднім числом». Це мало створити видимість, ніби підозрювана добровільно повідомила про злочин ще до вручення їй підозри, що є юридичною підставою для звільнення від відповідальності.

Жінка, яку підбурювали до надання хабаря, звернулася до НАБУ і подальші зустрічі відбувалися під контролем правоохоронців.

Позиція захисту та рішення суду

У суді Олексій Панасенко свою провину не визнав. Він стверджував, що $5 000 — це був його законний гонорар за юридичну допомогу, а справу проти нього назвав «провокацією».

Проте колегія суддів ВАКС, дослідивши записи негласних слідчих дій (НСРД), відкинула ці доводи. Суд зазначив, що дії адвоката мали чіткий підбурювальний характер, а використання професійного статусу для маскування корупційного злочину є неприпустимим.

Вирок

19 січня 2026 року колегія суддів ухвалила:

• Визнати Олексія Панасенка винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України.
• Призначити покарання — 4 роки 6 місяців позбавлення волі.
• Заборонити займатися адвокатською діяльністю строком на 3 роки.
• Запобіжний захід: заставу у розмірі 805 тис. грн скасовано, а засудженого взято під варту негайно в залі суду.

Працівник Київського СІЗО отримав умовний термін за смерть Кязімова, якого побитим кинули до карцеру

14 січня 2026 року Шевченківський районний суд Києва затвердив угоду про визнання винуватості колишнього старшого оперуповноваженого оперативного відділу Київського слідчого ізолятора Юрія Новіка, якого обвинувачували в діях, що призвели до смерті ув'язненого Андрія Кязімова. Обвинуваченого визнали винним за кількома статтями Кримінального кодексу України, але звільнили від реального відбування покарання з іспитовим строком.

За матеріалами справи № 761/29693/25, інцидент стався 22 грудня 2024 року в Київському СІЗО. Новік, виконуючи службові обов'язки, допустив службову недбалість, яка дозволила групі ув'язнених напасти на Андрія Кязімова під час прогулянки. Потерпілий отримав тяжкі тілесні ушкодження, включаючи переломи ребер, крововиливи та травми голови. 

Замість надання медичної допомоги, чергова зміна на чолі з керівництвом вирішила приховати інцидент. Старший оперуповноважений Юрій Новик разом з колегами, бачачи важкий стан побитого (чоловік стогнав від болю і скаржився на зламані ребра), вирішили ізолювати його.

Для цього вони сфальсифікували документи:

• Змусили підлеглих написати неправдиві рапорти про те, що постраждалий нібито порушував режим.
• Залучили медпрацівників (фельдшера та медсестру), які без огляду видали фальшиву довідку про те, що стан здоров’я в’язня дозволяє тримати його в одиночній камері (карцері).

Побитого чоловіка, який ледве пересувався, відвели до карцеру та залишили там без допомоги. Коли до СІЗО прибула поліція, співробітники ізолятора збрехали правоохоронцям, заявивши, що в’язень впав із брусів, і змусили потерпілого підтвердити цю версію.

Через ненадання допомоги стан чоловіка погіршувався, він був знерухомлений і лежав на підлозі. 28 грудня 2024 року він помер у лікарні від отриманих травм.

Ці дії кваліфіковано як залишення в небезпеці (ч. 3 ст. 135 КК), перевищення службових повноважень групою осіб (ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 365 КК) та службова недбалість, що спричинила загибель людини (ч. 3 ст. 367 КК).

Угода про визнання винуватості була укладена 7 серпня 2025 року між прокурором та обвинуваченим за участю захисника Юрія Чубка. Новік визнав провину, активно сприяв розслідуванню, щиро розкаявся та добровільно відшкодував шкоду. Суд врахував пом'якшувальні обставини: наявність на утриманні малолітньої дитини 2023 року народження та дружини-інваліда, позитивні характеристики та вчинення злочинів через службову залежність.

За вироком від 14 січня 2026 року Новіку призначено 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах на 3 роки. Однак на підставі ст. 75 КК України його звільнено від реального відбування покарання з іспитовим строком 2 роки. 

Потерпілою в справі визнана Земфіра Торохтій, родичка загиблого. Вона погодилася з умовами угоди (на момент розгляду судом угоди вона померла). Цивільний позов не заявлявся.

Американське посвідчення діє: апеляційний суд скасував штраф у 40 800 гривень для водія з громадянством США

Київський апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції щодо позбавлення права керування та накладення великого штрафу на водія, який використовував американське посвідчення водія. Суд підтвердив, що іноземці, які тимчасово перебувають в Україні, не зобов'язані отримувати українські права.

Відповідну постанову виніс суддя Київського апеляційного суду Шроль В.Р. 26 грудня 2025 року (справа № 357/5377/25).

Суть справи

У квітні 2025 року в Білій Церкві патрульні зупинили автомобіль «BMW X5». Водія звинуватили в тому, що він повторно протягом року сів за кермо, не маючи права керування (ч. 5 ст. 126 КУпАП). Поліція стверджувала, що чоловік ніколи не отримував водійське посвідчення в Україні.

12 червня 2025 року Білоцерківський міськрайонний суд визнав водія винним, оштрафував його на 40 800 гривень та позбавив права керування транспортними засобами на 5 років.

Аргументи захисту

Водій оскаржив це рішення. В апеляції він пояснив, що є громадянином США (штат Вашингтон) і має дійсне американське посвідчення водія міжнародного зразка, термін дії якого спливає лише у 2030 році.

Чоловік зазначив, що приїхав в Україну у 2023 році провідати рідних, але вимушено залишився через воєнний стан: маючи також український паспорт і не досягнувши 60-річного віку, він не зміг виїхати назад. Проте його постійне місце проживання залишається в США, а в Україні він перебуває тимчасово.

Рішення суду

Апеляційний суд став на бік водія, посилаючись на "Положення про порядок видачі посвідчень водія" (Постанова КМУ №340). Згідно із законом:

• Особи, які тимчасово перебувають в Україні, мають право керувати авто за наявності іноземного посвідчення водія.
• Обов'язок обміняти іноземні права на українські виникає лише у разі переїзду на постійне проживання в Україну (протягом 60 днів після отримання документів на постійне проживання).

Оскільки поліція не надала доказів того, що громадянин США оформив постійне проживання в Україні, він мав повне законне право керувати автомобілем зі своїм американським посвідченням.

Результат

Київський апеляційний суд скасував постанову про штраф та позбавлення прав, а провадження у справі закрив через відсутність складу адміністративного правопорушення.

Поліція «забула» назвати ознаки сп'яніння: Апеляційний суд виправдав водія, якого хотіли оштрафувати на 17 тисяч

Київський апеляційний суд скасував постанову районного суду про притягнення до відповідальності Валерія Міхненка. Суддя встановив, що патрульні грубо порушили процедуру, не повідомивши водієві, чому саме вони вимагають від нього пройти медичний огляд.

Про це стало відомо з постанови суду від 29 грудня 2025 року (справа № 369/16778/25).

Суть спору

Інцидент стався рано-вранці 20 серпня 2025 року в селі Михайлівка-Рубежівка. Патрульні зупинили автомобіль Mitsubishi, за кермом якого перебував Валерій Міхненко. У протоколі поліцейські зазначили, що водій мав явні ознаки алкогольного сп’яніння: тремтіння пальців рук, різку зміну кольору обличчя та поведінку, що не відповідала обстановці.

За твердженням поліції, чоловік відмовився проходити огляд, що за законом автоматично веде до штрафу та позбавлення прав. Києво-Святошинський районний суд у вересні 2025 року визнав водія винним, призначивши 17 000 гривень штрафу та 1 рік без водійського посвідчення.

Аргументи захисту та відеодокази

Захисник водія оскаржив це рішення. Головним аргументом стало те, що патрульні на місці зупинки взагалі не озвучили водієві жодних підозр.

Суддя апеляційного суду І. А. Мосьондз детально вивчив відеозапис із нагрудної камери поліцейського. З’ясувалося, що під час спілкування з Міхненком працівники поліції:

• Вимагали пройти огляд у медичному закладі.
• Проте жодним словом не згадали про ознаки сп'яніння, які вони нібито побачили (тремтіння рук чи колір обличчя).
• Ці ознаки з’явилися лише згодом у паперовому протоколі.

Рішення суду: право на захист понад усе

Апеляційний суд наголосив, що згідно з Інструкцією МВС, поліцейський зобов'язаний спочатку проінформувати водія про виявлені ознаки сп'яніння, і лише після цього висувати вимогу про огляд.

Суддя підкреслив, що неповідомлення водієві конкретних підстав для перевірки порушує статтю 6 Конвенції про захист прав людини (право на справедливий суд). Людина має знати, у чому її звинувачують, щоб мати змогу захиститися на місці.

Вердикт суду:

1. Постанову Києво-Святошинського суду скасувати.
2. Провадження у справі закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
3. Водієві повернули право керування та звільнили від сплати штрафу.

Рішення є остаточним і оскарженню не підлягає.

Запах ліків замість алкоголю та конфлікт із зятем: Апеляційний суд виправдав водійку, яку звинуватили у «п’янці»

Київський апеляційний суд у справі № 369/3189/25 скасував штраф та позбавлення водійських прав для мешканки Київщини Катерини Лиштви. Суд встановив, що поліцейські вимагали пройти огляд на стан сп’яніння формально, ігноруючи те, що жінка була травмована та перебувала в шоковому стані після домашнього насильства.

Передісторія інциденту

Подія сталася 10 лютого 2025 року в селі Двінкове. Патрульні склали протокол на водійку автомобіля «ЗАЗ Таврія», стверджуючи, що вона має ознаки алкогольного сп’яніння та відмовилася від проходження огляду (ч. 1 ст. 130 КУпАП). Васильківський міськрайонний суд першочергово визнав жінку винною, призначивши 17 000 грн штрафу та рік без права керування.

Позиція захисту: побиття та ліки

Захисник водійки Денис Конюшко подав апеляцію, зазначивши, що того вечора Катерина Лиштва сама викликала поліцію, але не як правопорушниця, а як потерпіла від домашнього насильства. Її побила власна донька, внаслідок чого жінка отримала струс головного мозку, численні садна та мала критично високий тиск.

Вона наполягала: запаху алкоголю не було, натомість від неї пахло ліками, які вона вживала через погане самопочуття та шок.

Що зафіксувала нагрудна камера поліцейського?

Суддя апеляційного суду Т.М. Тютюн ретельно дослідила відеозаписи з місця події, які виявили кричущі суперечності в діях правоохоронців:

Слова зятя замість доказів: Поліцейський запропонував жінці пройти тест лише після того, як її зять (з яким тривав конфлікт) сказав, що теща «вчора була п’яна, а сьогодні начебто твереза».

Запах ліків: На відео чути, як самі поліцейські між собою обговорюють, що від водійки пахне саме ліками.

Відсутність загрози: Патрульні не відсторонили жінку від кермування. Навпаки — вони попросили її самостійно перепаркувати машину, яка заважала проїзду. Це підтвердило, що правоохоронці насправді не бачили у її стані загрози для дорожнього руху.

Стан здоров'я: Жінка прямо на камеру повідомляла копів про побиття та виклик медиків, проте вони зосередилися на складанні протоколу за відмову від «Драгера».

Рішення суду

Апеляційний суд дійшов висновку, що вимога пройти огляд була суто формальною та не мала законних підстав, оскільки реальних ознак сп’яніння зафіксовано не було. Довідки з лікарні підтвердили діагноз «струс мозку» та «гіпертонія», що пояснювало почервоніння обличчя та стан жінки.

Вердикт: Постанову Васильківського суду скасовано, а провадження закрито у зв’язку з відсутністю складу правопорушення. Катерині Лиштві повернули право на керування авто, а штраф було анульовано.

На Буковині засудили директора компанії за контрабанду сої на 28 мільйонів гривень

Глибоцький районний суд Чернівецької області виніс вирок Богдану Тарасовичу Костанчуку, директору ТОВ «ЛАПТЕР ГРУП», за організацію масштабної схеми контрабанди сої до Румунії.

Про це стало відомо з вироку суду від 22 січня 2026 року у справі № 715/4308/25.

Суть махінації

Як встановив суд, у березні 2025 року Богдан Костанчук, очолюючи київське підприємство «ЛАПТЕР ГРУП», намагався вивезти за кордон понад 1,5 тисячі тонн соєвих бобів врожаю 2024 року. Загальна ринкова вартість вантажу становила 28 040 020 гривень.

Для приховування товару від митного контролю обвинувачений вдався до підміни документів. У митних деклараціях вантаж було вказано як «соєва макуха» (шрот), на експорт якої діють інші умови регулювання. Крім того, Костанчук завідомо вніс неправдиві відомості до заявок на отримання фітосанітарних сертифікатів, навмисно змінивши номери залізничних вагонів, щоб отримати подвійний комплект документів.

Викриття в Румунії

Схема була викрита працівниками митної служби Румунії на залізничній станції «Дорнешти». Під час перевірки потягу з 32 вагонів з’ясувалося, що замість задекларованого «соєвого шроту» у вагонах знаходяться соєві боби.

Румунська сторона підтвердила, що фактична вартість вантажу була значно вищою за ту, яку Костанчук декларував в Україні, а реальна вага перевищувала заявлену на 8 тонн.

Позиція обвинуваченого та рішення суду

У судовому засіданні Богдан Костанчук повністю визнав свою провину та щиро розкаявся. Суд врахував як пом’якшуючі обставини те, що він раніше не був судимий, виховує малолітню дитину та є військовослужбовцем.

Суд визнав Костанчука винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 201-3 КК України (Контрабанда товарів у великому розмірі, вчинена службовою особою), та призначив наступне покарання:

• Штраф у розмірі 1 275 000 гривень у дохід держави.
• Позбавлення права займатися експортною діяльністю терміном на 3 роки.
• Конфіскація всього належного майна (за винятком житла).

Віталій Кропачов виграв суд проти Миколи Тищенка: нардепа зобов’язали спростувати фейки про «російський паспорт»

Оболонський районний суд міста Києва задовольнив позов бізнесмена Віталія Кропачова до народного депутата Миколи Тищенка щодо захисту честі, гідності та ділової репутації.

Про це стало відомо з рішення суду від 23 грудня 2025 року у справі № 757/47598/24-ц.

Суть конфлікту

Приводом для судового позову стали відеоматеріали, опубліковані Миколою Тищенком у червні 2024 року на його офіційних сторінках в Instagram та YouTube. У цих відео нардеп стверджував, що міжнародна група журналістів-розслідувачів нібито виявила у «вугільного барона» Кропачова російське громадянство.

Тищенко заявляв, що бізнесмен начебто змінив прізвище в російському паспорті з «Кропачев» на «Кропачов», аби приховати зв'язки з російською пропагандою в Європі та Віктором Медведчуком. Також поширювалася інформація про те, що новий інформаційний канал Кропачова залучив команду закритих каналів Медведчука.

Докази та позиція суду

Віталій Кропачов надав суду офіційні докази, що спростовують закиди політика:

Довідку Державної міграційної служби, яка підтвердила, що Кропачов є громадянином України, а процедура втрати громадянства ніколи не ініціювалася.

Висновок почеркознавчої експертизи, який встановив, що підпис на «заяві про видачу російського паспорта», яку демонстрував Тищенко, є підробкою і виконаний іншою особою.

Суд відкинув аргументи захисту Тищенка про те, що це були «оціночні судження» або цитування інших ЗМІ (зокрема сайту EU Today). Феміда постановила, що твердження про наявність громадянства іншої держави є фактичним твердженням, яке не відповідає дійсності та завдає шкоди репутації.

Рішення суду

Суд визнав інформацію, поширену Миколою Тищенком, недостовірною та такою, що принижує честь і гідність бізнесмена.

Згідно з рішенням, Микола Тищенко зобов’язаний:

• Видалити відеоматеріали зі своїх сторінок в Instagram та YouTube.
• Спростувати недостовірну інформацію на тих самих платформах, де вона була поширена.
• Сплатити Віталію Кропачову 50 000 гривень як компенсацію за завдану моральну шкоду (позивач просив 5 млн грн, посилаючись на те, що через ці фейки НБУ відкликав ліцензію у його фінансової компанії, проте суд задовольнив вимогу частково).
• Відшкодувати судові витрати.

Нагадаємо, Віталій Кропачов — відомий український бізнесмен, власник групи компаній «Укрдонінвест», чиї активи зосереджені у вугільній, газовій та медійній сферах. Микола Тищенко — народний депутат України, відомий своїми резонансними заявами та «перевірками» бізнесу.

Лариса Криворучко через суд вимагає виключити Олексія Фазекоша з Реєстру адвокатів України

Закарпатський окружний адміністративний суд почав розгляд резонансного позову адвокатки Лариси Криворучко. Вона вимагає визнати протиправною бездіяльність Ради адвокатів України (РАУ) та Ради адвокатів Закарпатської області через те, що вони роками не видаляють з Єдиного реєстру адвокатів України (ЄРАУ) дані про Олексія Фазекоша.

https://erau.unba.org.ua/profile/24633

Суть конфлікту: битва за реєстр

Позивачка Лариса Криворучко звернулася до суду з вимогою зобов’язати адміністраторів реєстру (першого та другого рівнів) повністю вилучити відомості про Олексія Андрійовича Фазекоша.

Згідно з матеріалами справи № 260/294/26, мова йде про анулювання в реєстрі записів щодо:

• Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 21/575 від 21.12.2006 року;
• Рішення Закарпатської обласної КДКА, на підставі якого було видано свідоцтво;
• Даних про робоче місце у Мукачеві (вул. К. Беляєва) та контактних номерів телефонів.

На думку позивачки, перебування цих відомостей у реєстрі є наслідком протиправної бездіяльності органів адвокатського самоврядування. Зазначимо, що Олексій Фазекош тривалий час очолює Раду адвокатів Закарпатської області, яка в цій справі є одним із відповідачів.

Процесуальна затримка: питання судового збору

Попри гучний характер позову, станом на кінець січня 2026 року суддя Ярослава Калинич залишила позовну заяву без руху. Причина — позивачка не сплатила судовий збір у розмірі 2 129,92 грн.

Лариса Криворучко клопотала про звільнення від сплати збору, аргументуючи це скрутним матеріальним становищем. Вона зазначила, що з жовтня 2025 року її право на адвокатську діяльність зупинено рішенням КДКА Вінницької області, через що вона втратила основне джерело доходу.

Суд вимагає доказів «бідності»

Суддя не задовольнила клопотання про безкоштовне правосуддя, вказавши на наступне:

• Відсутність документів: Криворучко не надала довідку форми ОК-5 або офіційні дані з податкової про доходи за 2025 рік.
• Період заробітку: Суд зауважив, що більшу частину минулого року (з лютого по жовтень) адвокатка мала право працювати і могла сформувати фінансовий резерв.
• Непреюдиційність: Те, що інші суди раніше звільняли її від збору, не означає автоматичного звільнення в цій справі.

Гроші на честь є, а на судовий збір немає? 

Поки Лариса Криворучко переконує закарпатських суддів у неможливості сплатити трохи більше 2000 гривень, дані порталу «Судова влада України» вказують на зовсім іншу картину її активності.

З’ясувалося, що в Деснянському районному суді міста Києва призначено до розгляду справу № 754/18754/25. У цьому провадженні Лариса Криворучко виступає позивачем у справі про захист честі, гідності та ділової репутації. Для подачі позову необхідно було спалити судовий збір, а відповідно, якщо суд відкрив провадження, то гроші на свій позов вона знайшла. 

https://court.gov.ua/fair

Виникає логічне запитання: як особа, що офіційно заявляє про відсутність будь-яких доходів від професійної діяльності, може подавати позов в іншому суді?

У Львові суд оштрафував громадянина Франції та конфіскував у нього військовий FPV-дрон

Галицький районний суд м. Львова притягнув до відповідальності громадянина Франції, який намагався вивезти з України безпілотник вітчизняного виробництва без належних дозвільних документів.

Про це стало відомо з постанови суду від 22 січня 2026 року у справі № 461/297/26.

Деталі інциденту

Подія сталася ще 11 вересня 2025 року на залізничному пункті пропуску «Мостиська». Під час митного контролю потяга сполученням «Київ — Перемишль» у вагоні №24 митники виявили серед особистих речей пасажира — громадянина Франції — один FPV-дрон.

Іноземець обрав для проходження контролю «зелений коридор», чим заявив про відсутність у нього товарів, що підпадають під обмеження або заборони.

Експертиза: дрон виявився військовим

Для перевірки законності вивезення апарата Львівська митниця направила дрон на дослідження до Спеціалізованої лабораторії Держмитслужби.

Експерти ідентифікували пристрій як БПЛА FPV моделі «Вирій», виготовлений однойменною українською компанією. Згідно з висновком, безпілотник має ознаки апаратів, спеціально призначених для військового використання. Відповідно до законодавства, експорт таких товарів можливий лише за наявності дозволу Держекспортконтролю України, якого у француза не було.

Рішення суду

Суд визнаd іноземця винним у порушенні митних правил (ч. 3 ст. 471 Митного кодексу України — недекларування товарів, що підпадають під встановлені обмеження).

Згідно з постановою:

• на громадянина Франції накладено штраф у розмірі 5 100 гривень;
• дрон «Вирій» конфісковано в дохід держави.

Спирт під виглядом присадки: у Києві суд оштрафував директора одеського підприємства на 364 тисячі гривень

Шевченківський районний суд міста Києва визнав винним керівника ТОВ «ІНТРОКС» у порушенні митних правил. Підприємець намагався ввезти в Україну партію спирту та метанолу, задекларувавши їх як дешеву паливну присадку.

Про це стало відомо з постанови суду від 22 січня 2026 року у справі № 761/38298/25.

Суть махінації

Згідно з матеріалами справи, у вересні 2024 року через пункт пропуску «Рені-Джюрджюлешть» на адресу одеської фірми ТОВ «ІНТРОКС» прибула вантажівка з Туреччини. У документах було вказано, що ввезено 25 тонн «паливної присадки сольвент» (Fuel additive "solvent") вартістю 16 250 євро.

Однак Координаційно-моніторингова митниця запідозрила підміну товару та звернулася із запитом до митних органів Туреччини.

Міжнародна перевірка

Відповідь від турецької сторони, що надійшла у серпні 2025 року, повністю спростувала дані української декларації. Виявилося, що згідно з турецькими транзитними документами, у вантажівці насправді знаходилися два окремі товари:

• Спирт етиловий неденатурований — 13,75 тонн.
• Метанол — 11,25 тонн.

Загальна вартість вантажу на дату переміщення склала понад 728,5 тисяч гривень. Подавши документи на «сольвент», директор підприємства намагався уникнути сплати відповідних податків та приховати справжній код товару за УКТ ЗЕД.

Рішення суду

Суд, розглянувши докази, встановив, що директор ТОВ «ІНТРОКС» діяв умисно.

Водночас при виборі покарання суд послався на практику Європейського суду з прав людини та рішення Конституційного Суду України від 2023 року. Суд зазначив, що покарання має бути пропорційним, а автоматична конфіскація всього товару у подібних випадках може бути надмірним втручанням у право власності.

Постанова суду:

• Визнати директора винним за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України.
• Призначити штраф у розмірі 50% вартості товару — 364 265 гривень.
• Предмети правопорушення (спирт та метанол) вирішено не конфісковувати.

На Закарпатті водія вантажівки оштрафували на 173 тисячі гривень за «зайву» деталь у фурі

Ужгородський міськрайонний суд визнав винним водія приватного підприємства, який намагався ввезти в Україну незадекларовану запчастину вагою майже пів тонни. Окрім величезного штрафу, товар було конфісковано.

Про це стало відомо з постанови суду від 23 січня 2026 року у справі № 308/18317/25.

Суть справи

Інцидент стався 22 вересня 2025 року на митному посту «Ужгород-автомобільний». Водій вантажівки «DAF» з напівпричепом, що належить ПП «ОСОБА_2», повертався з-за кордону. Згідно з документами, він перевозив консолідований вантаж (обладнання та матеріали) від європейських постачальників для підприємств «Івано-Франківськцемент» та «Івано-Франківськ-Гіпс».

У товаросупровідних документах було заявлено 21 вантажне місце. Проте під час митного огляду інспектори виявили, що фактично у причепі знаходиться 22 місця.

«Зайвий» вантаж

«Зайвим» виявився великий технічний вузол — натяжна вісь 400/790, вага якої разом із пакуванням складала 475 кг. Жодних відомостей про цей товар у наданих митникам інвойсах та CMR-накладних не було.

Сам водій у своїх поясненнях зазначив, що був присутній під час завантаження в Німеччині, проте кількість місць не перераховував і жодних застережень до документів не вносив, оскільки «ніколи не мав з цим проблем».

Рішення суду

Суддя Володимир Данко, розглянувши матеріали справи, дійшов висновку, що водій порушив ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України (переміщення товарів із приховуванням від митного контролю шляхом подання документів з неправдивими відомостями).

Аргументи про те, що водій просто «не порахував» коробки, не звільнили його від відповідальності, оскільки він, як особа, що переміщує товар, несе відповідальність за достовірність даних у документах.

Суд постановив:

• визнати водія винним у порушенні митних правил;
• накласти штраф у розмірі 173 795 гривень (що становить 50% вартості незадекларованого товару);
• конфіскувати натяжну вісь на користь держави;
• стягнути 665 гривень судового збору.

Понад 438 мільйонів за окупацію та підрив Каховської ГЕС: агрокомпанія виграла суд проти Росії

Господарський суд Запорізької області ухвалив рішення про стягнення з Російської Федерації понад 438,5 млн грн на користь київського товариства «МАГІСТРАЛЬ-СЕРВІС». Компанія довела, що втратила активи через окупацію Мелітопольського району та підрив дамби Каховської ГЕС.

Про це повідомляє інформаційний портал з посиланням на рішення суду від 12 січня 2026 року у справі № 908/3060/25.

Масштаби втрат: від тракторів до зрошувальних систем

ТОВ «МАГІСТРАЛЬ-СЕРВІС» займалося вирощуванням зернових та олійних культур на території села Ромашки Мелітопольського району Запорізької області. Господарство мало сучасний парк техніки та зрошувальні системи.

Після початку повномасштабного вторгнення територія опинилася в окупації. За матеріалами справи, у жовтні 2022 року російські військові незаконно захопили та пограбували активи підприємства. Серед втраченого майна:

• Нерухомість: майнові комплекси та склади.
• Техніка: десятки одиниць транспорту, включаючи трактори John Deere та «Беларус», вантажівки МАЗ, бензовози та комбайни.
• Продукція: запаси зерна, палива та добрив.

Наслідки екоциду: чому нарахували «упущену вигоду»

Окрім прямого розкрадання майна, значна частина позову стосувалася упущеної вигоди — доходів, які підприємство не змогло отримати через неможливість працювати. Ключовим чинником став підрив Росією Каховської ГЕС у червні 2023 року.

Оскільки землі господарства були зрошуваними, знищення водосховища призвело до припинення подачі води. Без зрошення ведення агробізнесу на цих площах стало фактично неможливим. Суд погодився, що дії агресора позбавили компанію «легітимних сподівань» на отримання прибутку в майбутньому.

Судове рішення

Суд, розглянувши звіт оцінювачів та докази СБУ, повністю задовольнила вимоги позивача.

Загальна сума стягнення становить 438 552 417 грн (близько 10,8 млн доларів США):

• 142,2 млн грн — реальні матеріальні збитки (втрачене майно);
• 296,3 млн грн — упущена вигода.

Відповідачем у справі виступала держава Російська Федерація. Попри міжнародний статус відповідача, суд застосував так зване «деліктне виключення»: оскільки шкода завдана на території України внаслідок збройної агресії, РФ не має судового імунітету в українських судах.

Росію також зобов’язали сплатити 847 840 грн судового збору в дохід бюджету України.

Суд Києва відмовився визнати недостовірною інформацію про виведення валюти через «Мотор Банк»

12.01.2026 Господарський суд міста Києва у справі №910/11914/25 відмовив компаніям «Глобінекс», «Хемптонс трейд» та «АЛЛТАГ УНД ГАРЕТЕТЕХНІГ АГ» у позові проти ТОВ «Елізіум Холдінг». Позивачі намагалися спростувати публікацію про їхню участь у схемах виведення мільйонів доларів за кордон.

Суть спору

Конфлікт розпочався після появи у липні 2025 року статті на сайті «ЛЕНТА.INFO» під гучним заголовком: «Підсанкційний «Мотор Банк» виводить валюту з України з мовчазної згоди голови НБУ Пишного».

У матеріалі стверджувалося, що через вказаний банк компанії-«одноденки» масово виводять валюту, прикриваючись фіктивними імпортними операціями. Зокрема, у статті зазначалося, що:

• ТОВ «ГЛОБІНЕКС» нібито вивело до Швейцарії понад 5,9 млн доларів США;
• ТОВ «ХЕМПТОНС ТРЕЙД» — понад 460 тис. доларів.

Отримувачем коштів у публікації називали швейцарську Alltag und Geratetechnik AG. Позивачі вимагали визнати ці дані недостовірними, видалити їх та оприлюднити спростування.

Дивна позиція відповідача

Особливістю справи стали спроби відповідача (ТОВ «Елізіум Холдінг») визнати позов. Проте суд поставився до цього скептично. Під час підготовчого засідання заяву про визнання позову підписала особа, чиї повноваження не були підтверджені належним чином.

Пізніше, вже у січні 2026 року, керівник «Елізіум Холдінг» знову подав заяву про визнання провини, але суд виявив у документах грубі помилки: назва компанії у тексті не збігалася з офіційною, а печатка викликала сумніви. Крім того, виявилося, що основним видом діяльності «Елізіум Холдінг» є будівництво, а не видавнича чи журналістська діяльність.

Чому суд відмовив у позові?

Суд, розглянувши матеріали, дійшла висновку, що позов не підлягає задоволенню з кількох причин:

• Оціночні судження: Суд нагадав, що згідно з практикою ЄСПЛ та українським законодавством, ніхто не несе відповідальності за оціночні судження. Критика дій компаній у контексті суспільного інтересу (виведення валюти під час війни) може розцінюватися як суб'єктивна думка автора, а не твердження про факт.
• Відсутність доказів шкоди: Позивачі не довели, що публікація реально завдала шкоди їхній діловій репутації або призвела до негативних наслідків для їхньої діяльності.
• Недоведеність правопорушення: Суд встановив, що позивачі не надали достатніх доказів того, що інформація є саме недостовірною та поширеною у формі фактичних тверджень, які можна перевірити.
• Процесуальні огріхи: Вимоги щодо видалення іншої публікації (від червня 2025 року) не були підкріплені доказами того, що така стаття взагалі існувала в мережі.

Вердикт

Суд повністю відмовив у задоволенні позову. Всі витрати на судовий збір покладено на позивачів — ТОВ «Глобінекс», ТОВ «Хемптонс трейд» та «АЛЛТАГ УНД ГАРЕТЕТЕХНІГ АГ».

«Медіа Група Україна» відсудила понад 160 тисяч гривень боргу за телеконтент

Господарський суд Київської області задовольнив позов ТОВ «Медіа Група Україна» до компанії «ВОРСІЯСІН» (колишня назва — «БЕСТ-ТВ») через борги за субліцензійним договором. Відповідач не сплачував роялті за трансляцію телеканалів у 2022 році.

Суть спору

Конфлікт виник через невиконання грошових зобов'язань за договором, укладеним наприкінці 2021 року. Згідно з угодою, «Медіа Група Україна» надала провайдеру права на розповсюдження своїх програм у кабельних мережах (аналогових та цифрових).

Позовні вимоги стосувалися заборгованості за січень-лютий та червень-липень 2022 року. Це період, коли в Україні вже тривав повномасштабний воєнний стан, а згодом, у липні 2022 року, Національна рада з питань телебачення і радіомовлення анулювала ліцензії каналів групи (зокрема «Україна», «НЛО.TV», «Індігоtv»).

Деталі судового процесу

Під час розгляду справи з'ясувалося, що відповідач змінив назву з ТОВ «БЕСТ-ТВ» на ТОВ «ВОРСІЯСІН» та переніс юридичну адресу з Ірпеня до Києва. Компанія-боржник проігнорувала судові засідання: поштові відправлення поверталися з позначкою «адресат відсутній», а відзив на позов так і не був поданий.

Попри це, суд визнав відповідача належним чином повідомленим, оскільки позивач надав докази офіційного електронного листування, а судова кореспонденція надсилалася на актуальну адресу з Єдиного державного реєстру.

Рішення суду

Дослідивши підписані обома сторонами акти прийому-передачі прав, суд дійшов висновку про повне задоволення позову. Суддя Саванчук С.О. постановила стягнути з ТОВ «ВОРСІЯСІН» на користь медіагрупи:

• 113 766,00 грн — основний борг (роялті);
• 21 038,67 грн — пеня;
• 26 090,55 грн — інфляційні втрати;
• 5 329,84 грн — 3% річних;
• 2 684,00 грн — судовий збір.

Загальна сума стягнення склала понад 168 тисяч гривень.

Рішення було ухвалене 21 січня 2026 року в порядку спрощеного позовного провадження. У відповідача є 20 днів на оскарження рішення в апеляційному суді.

Довідка: ТОВ «Медіа Група Україна» раніше об'єднувала телевізійні та медіа-активи інвестиційної компанії SCM, проте влітку 2022 року оголосила про вихід з медіабізнесу у зв'язку з набранням чинності «антиолігархічного» закону.

ВАКС стягнув у дохід держави активи харківського пропагандиста Костянтина Кеворкяна

Вищий антикорупційний суд (ВАКС) задовольнив позов Міністерства юстиції України та конфіскував майно колишнього депутата Харківської міської ради від «Партії регіонів» та проросійського пропагандиста Костянтина Кеворкяна.

Відповідне рішення колегія суддів ухвалила 15 січня 2026 року у справі № 991/10090/25.

Що конфіскували

Суд вирішив стягнути в дохід держави активи, які належать Кеворкяну особисто, а також частину спільного майна подружжя:

• Нерухомість: житловий будинок (83,2 кв.м), дві квартири та частку ще однієї квартири, а також гаражний бокс.
• Транспорт: два автомобілі ВАЗ 2109 (1989 та 1990 років випуску).
• Корпоративні права: 15% частки у статутному капіталі ТОВ «ПЕРШОСТОЛИЧНЕ».
• Кошти: 627,53 доларів США на рахунку в «ПриватБанку».
• Інтелектуальна власність: майнові права на дві торговельні марки (ймовірно, пов'язані з брендом «Первая столица»).

Хто такий Костянтин Кеворкян

У суді Мін’юст довів, що Кеворкян здійснює терористичну діяльність та інформаційно сприяє збройній агресії РФ. З 2014 року він проживає в окупованому Криму та Москві.

Кеворкян є колумністом російського пропагандистського видання «Украина.ру» (входить до холдингу «Россия сегодня»), веде антиукраїнські Telegram-канали та пише книги, що виправдовують агресію РФ. У своїх матеріалах він називає українців «неонацистами», заперечує самобутність українського народу та просуває ідеї «руського міра».

Активи дружини суд залишив

Міністерство юстиції також просило стягнути корпоративні права, записані на дружину колаборанта — Олену Кеворкян, яка виступала у справі як третя особа. Йдеться про частки в статутних капіталах низки підприємств:

• ТОВ «ВІДДІЛ ПРОДАЖ «ХК»;
• ТОВ «ВИДАВНИЧИЙ ДІМ «ХК»;
• ТОВ «ХАРПОЛ»;
• ТОВ «ВИДАВНИЦТВО ХК»;
• ТОВ «ГОЛОВНЕ ВИДАВНИЦТВО ХК».

Однак суд відмовив у цій частині позову. Судді дійшли висновку, що сам факт родинних зв'язків не доводить, що Костянтин Кеворкян реально контролює ці підприємства або розпоряджається ними. Крім того, Олена Кеворкян перебуває в Україні, тоді як її чоловік виїхав понад 10 років тому, і доказів того, що ці компанії фінансували його діяльність, надано не було.

«Агенція оборонних закупівель» відсудила штраф у постачальника дронів ТОВ «УМО Україна», який зірвав строки поставки на 13 мільйонів

Господарський суд міста Києва повністю задовольнив позов «Агенції оборонних закупівель» Міністерства оборони до ТОВ «УМО Україна» через порушення умов державного контракту. Приватну компанію зобов’язали сплатити пеню за несвоєчасну поставку товарів для військових.

Відповідне рішення суд ухвалив у справі № 910/13306/25 19 січня 2026 року.

Деталі справи

У червні 2025 року між «Агенцією оборонних закупівель» та ТОВ «УМО Україна» було укладено контракт на закупівлю 50 комплектів товарів оборонного призначення. Загальна вартість угоди склала 12 864 999 гривень.

Згідно з умовами договору, постачальник зобов'язувався передати товар замовнику до 21 липня 2025 року. Проте фактично акт приймання-передачі було підписано лише 4 серпня 2025 року.

Через прострочення поставки на два тижні державне підприємство нарахувало виконавцю штрафні санкції.

Позиція суду

Суд розглядав справу у спрощеному провадженні. Варто зазначити, що відповідач (ТОВ «УМО Україна») проігнорував судовий процес: компанія не надала відзиву на позов та не спростувала доводи Міноборони, хоча була належним чином повідомлена про відкриття провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд підтвердив факт порушення строків виконання зобов'язань.

«Матеріалами справи підтверджується, що відповідач у визначений строк зобов’язання щодо поставки товару не здійснив та є таким, що прострочив виконання зобов’язання», — йдеться у рішенні.

Результат

Суд постановив стягнути з ТОВ «УМО Україна» на користь «Агенції оборонних закупівель»:

• 167 244,99 грн пені;
• 2 422,40 грн судового збору.

Рішення набере законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо скаргу не буде подано.

Довідка

ТОВ «УМО Україна» спеціалізується на розробці та виробництві FPV-квадрокоптерів з бойовою частиною. Компанія декларує фокус на інноваціях, розвитку та гнучкості. За інформацією виробника, їхні безпілотники вже використовуються у військових цілях. Підприємство наголошує, що наявність власного виробництва дозволяє їм швидко реагувати на зміни ринку та оперативно впроваджувати новітні розробки.

Запорізький суд «пробачив» 85% штрафу постачальнику панам для ЗСУ через повітряні тривоги та прифронтовий статус

Господарський суд Запорізької області частково задовольнив позов «Агенції оборонних закупівель» (правонаступник ДП «Державний оператор тилу») до запорізького підприємства ТОВ «МІК». Суд вирішив стягнути з постачальника 1 мільйон гривень замість заявлених 6,7 мільйона за порушення строків поставки військового спорядження.

Про це йдеться у рішенні суду від 7 січня 2026 року у справі № 908/3309/25.

Суть спору

У березні 2024 року Міноборони уклало контракт із ТОВ «МІК» на поставку 100 000 літніх польових панам (тип 4, клас 7). Ціна за одиницю становила 180 грн. Згідно з умовами (з урахуванням додаткової угоди), весь товар мав бути поставлений до 30 квітня 2024 року.

Однак постачальник не вклався у визначені терміни. Фактична поставка партій товару відбувалася із затримкою від 92 до 121 дня і завершилася лише наприкінці серпня 2024 року.

Через прострочення замовник нарахував штрафні санкції:

• Пеня: 5 929 200 грн.
• Штраф (7%): 831 600 грн.

Загальна сума позову склала 6 760 800 грн.

Аргументи сторін

Представник Міноборони наполягав на повному стягненні, аргументуючи це тим, що своєчасне забезпечення армії впливає на обороноздатність держави, а відповідач, підписуючи контракт, усвідомлював ризики.

У свою чергу, ТОВ «МІК» визнало факт затримки, але просило суд зменшити розмір неустойки на 90%. Адвокат компанії пояснив затримку об’єктивними причинами:

• Розташування виробництва: Підприємство знаходиться у Запоріжжі, яке віднесено до території можливих бойових дій.
• Постійні тривоги: Персонал змушений переривати роботу через часті повітряні тривоги та загрозу ракетних обстрілів.
• Виконання зобов'язань: Попри складнощі, поставка була виконана на 100%, а зауважень щодо якості товару у військових не було.

Рішення суду

Суддя Світлана Дроздова врахувала аргументи відповідача. У рішенні зазначено, що підприємство продовжує працювати в умовах воєнного стану в наближеному до фронту регіоні, забезпечує робочі місця та сплачує податки.

Суд дійшов висновку, що стягнення повної суми штрафу стало б надмірним тягарем для виробника і могло б призвести до негативних наслідків для його діяльності.

З огляду на принципи справедливості та розумності, суд застосував ст. 551 ЦК України та зменшив розмір штрафних санкцій на 85%.

У підсумку з ТОВ «МІК» буде стягнуто:

• 1 014 120 грн штрафних санкцій (замість 6,7 млн грн).
• 81 129 грн судового збору (сплачується у повному обсязі).

Суд зобов’язав РФ виплатити понад 30 млн грн за потоплене судно та вкрадену баржу на Херсонщині

Господарський суд міста Києва задовольнив позов української компанії ТОВ «Єврофліт» до держави-агресора та постановив стягнути з Російської Федерації понад 30 мільйонів гривень збитків за втрачений водний транспорт.

Про це йдеться у рішенні суду від 6 січня 2026 року у справі № 910/10748/25.

Що втратила компанія

Як встановив суд, до початку повномасштабного вторгнення компанія володіла двома плавзасобами, які перебували в портах Херсонської області:

1. Судно «Бежецк»: Знаходилося в акваторії Херсонського морського торговельного порту. У період з 5 по 6 лютого 2023 року внаслідок обстрілів російських військових судно було пошкоджене та затонуло. Експертиза оцінила збитки у 27,6 млн грн.
2. Баржа УДП-1204: Перебувала в акваторії Новокаховського річкового порту. Внаслідок окупації міста контроль над баржею було втрачено, її місцезнаходження та технічний стан наразі невідомі. Вартість втраченого майна оцінили у 2,8 млн грн.

Загальна сума матеріальних збитків склала 30 451 160 гривень.

Позиція суду

Суддя наголосила, що Російська Федерація не має судового імунітету у справах про відшкодування шкоди, завданої внаслідок збройної агресії, оскільки її дії порушують статут ООН та міжнародне право.

Оскільки відповідач (представники Мінюсту РФ) на засідання не з`явився, справу розглядали за наявними матеріалами. Суд визнав докази позивача переконливими та підтвердив причинно-наслідковий зв`язок між агресією РФ та втратою майна.

Що стягнуть з агресора

Окрім основної суми збитків у розмірі 30,45 млн грн, суд зобов’язав стягнути з РФ:

• 61 067 грн — компенсації витрат позивача на проведення експертиз;
• 1 059 800 грн — судового збору в дохід Державного бюджету України.

ВАКС остаточно відмовив Коломойському у доступі до матеріалів справи "ПриватБанку"

14 січня 2026 року Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду (ВАКС) залишила без задоволення апеляційну скаргу захисту Ігоря Коломойського. Бізнесмен намагався оскаржити відмову детективів НАБУ надати йому для ознайомлення матеріали кримінального провадження щодо "ПриватБанку".

Відповідне рішення ухвалила колегія суддів у справі № 991/12820/25.

Суть спору

Захист Ігоря Коломойського звернувся до НАБУ з клопотанням надати доступ до матеріалів провадження № 52017000000000153 від 02.03.2017 року. Це розслідування стосується обставин діяльності ПАТ КБ «Приватбанк».

Інтерес до цих матеріалів у Коломойського виник у зв'язку з цивільним позовом про захист честі та гідності, який він подав проти "Стоп Корупції ТБ" та Генерального прокурора. Під час розгляду цивільної справи стало відомо, що НАБУ розслідує згадане провадження, і, за даними витягу з ЄРДР, Коломойський там нібито значився як заявник.

Проте 18 листопада 2025 року детектив НАБУ відмовив у наданні матеріалів, посилаючись на відсутність у бізнесмена відповідного процесуального статусу для ознайомлення.

Рішення суду

Ігор Коломойський спробував оскаржити дії детектива у слідчого судді ВАКС, проте 11 грудня 2025 року суддя відмовився відкривати провадження за скаргою.

Апеляційна палата підтвердила законність цього рішення. Судді пояснили, що Кримінальний процесуальний кодекс (ст. 303 КПК) містить вичерпний перелік рішень чи бездіяльності слідчого, які можна оскаржити на стадії досудового розслідування. Відмова надати матеріали справи для ознайомлення до цього переліку не входить.

Суд зазначив, що надання доступу до таємниці слідства є дискреційним повноваженням детектива або прокурора, і змусити їх розкрити документи через слідчого суддю на цьому етапі неможливо.

Цікаві деталі

З тексту ухвали стало відомо, що Ігор Коломойський наразі продовжує перебувати під вартою у приміщенні Відділу забезпечення досудового слідства СБУ.

Для участі в апеляційному розгляді суд організував відеоконференцзв'язок, проте Коломойський відмовився виходити на зв'язок, про що надав особисту розписку. Справу розглядали за участі його адвоката Сергія Козака.

Ухвала Апеляційної палати є остаточною та оскарженню не підлягає.

Верховний Суд призупинив розгляд скарги Боголюбова у справі про скасування санкцій РНБО: бізнесмен не сплатив судовий збір

21 січня 2026 року Верховний Суд у складі колегії Касаційного адміністративного суду залишив без руху касаційну скаргу Геннадія Боголюбова. Співзасновник групи "Приват" намагається оскаржити рішення судів попередніх інстанцій у справі проти Ради національної безпеки і оборони України (РНБО).

Про це йдеться в ухвалі суду у справі № 320/37946/25.

Суть позову

Геннадій Боголюбов звернувся до суду в липні 2025 року з вимогою визнати протиправним та скасувати рішення РНБО від 12 лютого 2025 року про застосування до нього персональних санкцій.

Окрім скасування санкцій, бізнесмен вимагає:

• повернути йому паспорт громадянина України;
• стягнути з РНБО моральну шкоду в розмірі 400 000 гривень.

Чому суд поставив справу на паузу

Представник Боголюбова подала касаційну скаргу на рішення, якими справу спершу передавали до Верховного Суду, а згодом — закрили провадження (постанова Шостого апеляційного адмінсуду від 10 грудня 2025 року).

При поданні скарги адвокат клопотала про звільнення від сплати судового збору. Захист аргументував це тим, що через санкції всі активи Боголюбова заблоковані, він не може укладати правочини, розпоряджатися коштами та навіть здійснювати побутові витрати.

Проте Верховний Суд відмовив у задоволенні цього клопотання. Судді зазначили:

• Закон «Про судовий збір» не передбачає пільг через накладення санкцій.
• Раніше за подання апеляційної скарги судовий збір був сплачений, що спростовує твердження про тотальну неможливість здійснити платіж.

Ціна питання

Сума, яку необхідно сплатити Боголюбову для продовження розгляду скарги, становить 2 422,40 грн.

Суд надав позивачу 10 днів на усунення недоліків. Якщо збір не буде сплачено, скаргу повернуть заявнику.

Суд відмовив фотографу Василенку у поверненні паспорта: стали відомі деталі підозри у масштабному кібершахрайстві

19 січня 2026 року Київський окружний адміністративний суд відмовив у відкритті провадження за позовом Валентина Василенка до Офісу Генерального прокурора та Нацполіції. Позивач, інтереси якого представляє адвокат Лариса Криворучко, звернувся до суду з вимогою зобов’язати правоохоронні органи повернути йому закордонний паспорт та стягнути моральну шкоду, стверджуючи, що термін дії ухвали про його вилучення сплив.

Про це йдеться в ухвалі суду у справі № 320/1266/26.

Валенти Василенко

Водночас із матеріалів Печерського районного суду м. Києва (справа № 757/47166/25-к) стали відомі обставини, через які правоохоронці утримують документ. Валентина Василенка підозрюють у участі в організованій злочинній групі, яка займалася інтернет-шахрайством.

Деталі кримінального провадження

Згідно з ухвалою слідчого судді від 26 вересня 2025 року, Головне слідче управління Нацполіції розслідує діяльність групи, яка ошукувала громадян через фішингові схеми. Слідство встановило, що організатор групи створив схему заволодіння коштами з банківських рахунків українців.

За версією слідства, роль Валентина Василенка  полягала у наступному:

• Він добровільно вступив до складу організованої групи.
• Виконував функцію «обнальщика»: знімав викрадені кошти у банкоматах, отримуючи за це відсоток від суми.
• Брав участь у заволодінні коштами потерпілих на загальну суму понад 74 тисячі гривень лише за кілька епізодів у липні 2023 року.

Дії підозрюваного кваліфіковано за ч. 5 ст. 190 КК України (шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах або організованою групою).

Історія запобіжних заходів

У лютому 2025 року Василенку було обрано запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту.

31 липня 2025 року суд пом'якшив захід на особисте зобов’язання, однак залишив у силі низку обов'язків, зокрема — здати на зберігання закордонний паспорт.

26 вересня 2025 року Печерський суд задовольнив клопотання прокурора та продовжив строк дії обов'язків, включно із забороною виїзду за кордон та утриманням паспорта у держорганах, до 19 листопада 2025 року.

Суть конфлікту

У своєму адміністративному позові Валентин Василенко посилався саме на те, що дія ухвали від 26 вересня 2025 року закінчилася, а паспорт йому так і не повернули. Він вимагав визнати бездіяльність прокурорів протиправною та виплатити йому 16 000 гривень компенсації.

Проте адміністративний суд постановив, що такі спори не можуть вирішуватися в порядку адміністративного судочинства. Питання повернення речових доказів або документів у рамках кримінального провадження має вирішуватися слідчим суддею за правилами Кримінального процесуального кодексу, а не шляхом подання окремих позовів.

В Одесі хакера засудили за продаж вірусу Raccoon Stealer: доведеться сплатити понад 100 тисяч гривень

13 січня 2026 року Хаджибейський районний суд міста Одеси виніс вирок одеситу Олександру Ревенку, який займався створенням та збутом шкідливого програмного забезпечення. Хакер продавав віруси, здатні викрадати дані користувачів, та маскував їх від антивірусів.

Про це йдеться у вироку суду у справі № 521/21166/25.

Деталі злочину

Як встановило слідство, у 2025 році безробітний одесит розмістив оголошення на одному з хакерських форумів «тіньової тематики». Він пропонував послуги «ручного криптування» (модифікації файлів) вартістю від 30 доларів. Ця процедура дозволяє шкідливим програмам залишатися непоміченими для антивірусних систем.

27 червня 2025 року обвинувачений створив та модифікував вірус типу «Stealer» (викрадач даних), а саме відомий троян Raccoon Stealer. Того ж дня через месенджер Telegram він продав цей "продукт" замовнику. За два файли з вірусом він отримав на свій криптогаманець оплату в розмірі 129 USDT (близько 5550 гривень на той момент).

Вирок та фінансові стягнення

Під час досудового розслідування Олександр Ревенко повністю визнав свою провину та уклав угоду з прокурором. Суд затвердив цю угоду, визнавши чоловіка винним за ч. 1 ст. 361-1 КК України (створення з метою збуту та збут шкідливих програмних засобів).

Суд призначив покарання у вигляді штрафу в розмірі 34 000 гривень.

Однак основний фінансовий тягар для засудженого склали витрати на залучення експертів. Суд зобов’язав його відшкодувати державі 67 852 гривні за проведення судових експертиз. Таким чином, загальна сума виплат склала понад 101 тисячу гривень.

На Львівщині суд визнав підприємця винним у «глушінні» інтернету провайдера «Радіо сервіс», але звільнили від покарання

20 січня 2026 року Буський районний суд Львівської області ухвалив вирок у справі приватного підприємця Тараса Магира, якого обвинувачували у несанкціонованому втручанні в роботу мереж електрозв’язку. Через дії чоловіка мешканці селища Добротвір страждали від перебоїв з інтернетом.

Про це йдеться у вироку суду у справі № 446/326/18.

Суть справи

Події розгорталися ще у першій половині 2017 року. Як встановив суд, Тарас Магир, який раніше співпрацював із потерпілою компанією ТзОВ «ВКФ «Радіо сервіс» лімітед», незаконно встановив власне радіообладнання (базові станції «Mikro-Tik» та «Nano Bridge») на дахах будинків у смт Добротвір.

Обвинувачений не мав відповідної ліцензії на користування радіочастотним ресурсом. Його обладнання працювало на частоті 5280 МГц, яка співпадала з ліцензованою частотою провайдера «Радіо сервіс». Це створювало радіозавади та блокувало роботу легального провайдера.

Місцеві жителі скаржилися на зникнення сигналу, «зависання» зображення та повільний інтернет. Спеціалісти УДЦР (Українського державного центру радіочастот) зафіксували джерело завад та виявили незаконно діючі пристрої, які обвинувачений навіть переміщував з однієї адреси на іншу, намагаючись приховати їх роботу після попереджень.

Позиція сторін

У суді Тарас Магир свою вину не визнав. Він стверджував, що встановлював обладнання в рамках колишньої співпраці з потерпілою фірмою або для власних потреб. Проте представники «Радіо сервіс» спростували це, зазначивши, що базові станції нікому не передавалися, а обвинувачений діяв самовільно, створюючи перешкоди колишнім партнерам.

Вирок суду

Суд визнав докази переконливими і кваліфікував дії підприємця за ч. 1 ст. 361 КК України (несанкціоноване втручання в роботу мереж електрозв'язку).

Йому призначили покарання у виді 2 років обмеження волі.

Однак, оскільки злочин був вчинений у 2017 році і належить до категорії нетяжких, строки давності притягнення до відповідальності (3 роки) вже спливли. Тому суд, визнавши чоловіка винним, звільнив його від відбування покарання.

Наслідки

Конфіскація: Обладнання «пірата» (радіопередавачі «Mikro-Tik» та «Nano Bridge») конфіскували в дохід держави.

На Волині пенсіонер організував підпільний алкоцех: задонатив 400 тисяч на ЗСУ та отримав штраф

У Луцьку винесли вирок організованій злочинній групі, яка займалася масовим виготовленням та збутом фальсифікованого алкоголю. Організатор схеми, раніше судимий пенсіонер, пішов на угоду зі слідством та перерахував значну суму на потреби армії.

Про це йдеться у вироку Луцького міськрайонного суду від 16 січня 2026 року.

Схема та масштаби

За даними слідства, житель села Квітневе, маючи судимість за аналогічний злочин, знову організував підпільне виробництво. До "бізнесу" він залучив двох знайомих: безробітного та експедитора логістичної компанії.

Цех облаштували у підвалі будинку організатора. Там зловмисники змішували спирт невідомого походження з водою та ароматизаторами, розливали сурогат у пляшки та клеїли підроблені акцизні марки. Останні друкували власноруч на звичайних принтерах.

Фальсифікат продавали під виглядом відомих брендів горілки та коньяку, зокрема: «Nemiroff», «Хортиця», «Pervak», «Aznauri», «Zubrowka», «Козацька рада» та інших.

Під час обшуків правоохоронці вилучили обладнання та понад 2,5 тисячі літрів готового фальсифікату і спирту.

Вирок та допомога ЗСУ

Усі троє обвинувачених уклали угоду про визнання винуватості з прокурором. Суд врахував щире каяття фігурантів.

Ключовим пом’якшувальним обставиною для організатора стало те, що 24 грудня 2025 року він добровільний перерахував на спецрахунок НБУ для підтримки Збройних Сил України 400 000 гривень.

Суд затвердив угоди та призначив наступні покарання:

• Організатору: штраф у розмірі 340 000 гривень з конфіскацією майна.
• Двом спільникам: штрафи по 34 000 гривень кожному.

Увесь вилучений алкоголь, тару, обладнання для виготовлення та підроблені марки суд постановив знищити.

На Львівщині суд виніс вирок банді фальсифікаторів алкоголю: організатор відбувся штрафом та умовним терміном

Личаківський районний суд міста Львова оголосив вирок організованій злочинній групі з п’яти осіб, які займалися масовим виготовленням та збутом підробленого алкоголю відомих брендів. Організатор схеми та його спільники отримали умовні терміни покарання.

Про це йдеться у вироку суду у справі № 463/2601/24 від 19 січня 2026 року.

Деталі схеми

Суд встановив, що уродженець села Борщовичі (ОСОБА_4) не пізніше серпня 2023 року створив організовану групу, до якої залучив чотирьох своїх знайомих (двох мешканців Борщовичів та двох із села Малі Підліски).

У нежитловому приміщенні в селі Борщовичі зловмисники обладнали підпільний цех. Там вони кустарним методом змішували спирт, воду, цукор та оцет, розливали суміш у пляшки та наклеювали підроблені марки акцизного податку. Готову продукцію транспортували для зберігання та збуту в гаражний кооператив «Полтва» на вулиці Ковельській у Львові.

Фальсифікатори підробляли продукцію десятків популярних торгових марок, серед яких: «Nemiroff», «Хортиця», «Green Day», «Hlibny Dar», «Козацька рада», «Первак», «Finlandia», а також коньяки «Aznauri», «Shabo» та інші.

Масштаби виробництва

Під час обшуків у жовтні 2023 року правоохоронці вилучили тисячі пляшок готового фальсифікату, бочки зі спиртом, каністри, насоси, корки та понад 2,5 тисячі підроблених акцизних марок.

Зокрема, в гаражі у Львові було знайдено понад 500 пляшок підробленого «Nemiroff», 560 пляшок «Lemberg» та сотні пляшок інших брендів.

Вирок суду

У суді всі п’ятеро обвинувачених повністю визнали свою провину та щиро розкаялися. Організатор схеми також добровільно перерахував 40 000 гривень на потреби Збройних Сил України.

Врахувавши каяття та відсутність попередніх судимостей, суд призначив учасникам групи узгоджене покарання зі звільненням від відбування реального ув'язнення з іспитовим строком:

• Організатора засуджено до 5 років позбавлення волі умовно з іспитовим строком 3 роки. Також він повинен сплатити штраф у розмірі 119 000 гривень.
• Двох спільників засуджено до 4 років позбавлення волі умовно (іспитовий строк — 2 роки).
• Ще двох учасників групи — до 3 років позбавлення волі умовно (іспитовий строк — 2 роки).

Весь вилучений фальсифікат, обладнання для його виготовлення, сировину та підроблені марки суд постановив конфіскувати та знищити. Також із засуджених стягнуто понад 380 тисяч гривень витрат на проведення експертиз.

Прикидався капітаном СБУ та «продавав» неіснуючі авто: у Білій Церкві шахрая засудили до 8 років тюрми

Білоцерківський міськрайонний суд виніс вирок Богдану Саражинському, який ошукав людей на мільйони гривень, видаючи себе за співробітника спецслужб та автодилера. Зловмисника взяли під варту безпосередньо у залі суду.

Про це йдеться у вироку суду від 20 січня 2026 року (справа № 357/6253/24).

Схема №1: «Електрокар зі США»

Найбільший куш шахрай зірвав у травні 2023 року. Саражинський пообіцяв знайомому адвокату пригнати зі США електромобіль Volkswagen ID.4. За свої «послуги» він взяв 25 000 доларів (понад 914 тис. грн).

Щоб заспокоїти клієнта, зловмисник надав фейковий VIN-код, за яким нібито можна було відстежити авто. Протягом кількох місяців він вигадував історії про те, що машина «пливе», потім «стоїть у порту Одеси», і навіть брав додаткові кошти на поїздки до порту. Як з’ясувалося пізніше, автомобіль з таким VIN-кодом ніколи не перетинав кордон України і навіть не був придбаний на аукціоні.

Схема №2: «Капітан СБУ»

У серпні 2023 року Саражинський скористався вразливим станом жінки, яка перебувала у процесі розлучення та поділу майна. Він представився їй діючим капітаном СБУ, показав фальшиву впевненість у своїх «владних повноваженнях» і пообіцяв «вирішити» питання з її чоловіком.

За «допомогу», яка включала залякування чоловіка та нібито встановлення «прослушки» і «маячків», псевдо-сбушник виманив у потерпілої 1000 доларів та понад 43 тисячі гривень.

Схема №3: «Бізнесмен»

Третій епізод стався у вересні 2023 року. Саражинський позичив у знайомого 4000 доларів начебто на розвиток власного бізнесу. Насправді ж жодного бізнесу він не мав, ніде офіційно не працював, а гроші витратив на власні потреби.

Вирок суду

У суді Богдан Саражинський визнав провину лише частково (щодо самовільного присвоєння владних повноважень), однак заперечував шахрайство, намагаючись перекласти відповідальність на третіх осіб. Втім, суд визнав докази переконливими.

Суд кваліфікував дії обвинуваченого за ч. 2 та ч. 4 ст. 190 КК України (шахрайство в особливо великих розмірах) та ч. 1 ст. 353 КК України (самовільне присвоєння владних повноважень).

Рішення суду:

• Позбавлення волі строком на 8 років.
• Обвинуваченого взято під варту негайно в залі суду.
• Стягнути на користь потерпілого (покупця авто): 914 215 грн матеріальної шкоди та 585 785 грн моральної шкоди (загалом 1,5 млн грн).
• Стягнути на користь потерпілої (у справі з «СБУ»): 79 801 грн.