На Волині пенсіонер організував підпільний алкоцех: задонатив 400 тисяч на ЗСУ та отримав штраф

У Луцьку винесли вирок організованій злочинній групі, яка займалася масовим виготовленням та збутом фальсифікованого алкоголю. Організатор схеми, раніше судимий пенсіонер, пішов на угоду зі слідством та перерахував значну суму на потреби армії.

Про це йдеться у вироку Луцького міськрайонного суду від 16 січня 2026 року.

Схема та масштаби

За даними слідства, житель села Квітневе, маючи судимість за аналогічний злочин, знову організував підпільне виробництво. До "бізнесу" він залучив двох знайомих: безробітного та експедитора логістичної компанії.

Цех облаштували у підвалі будинку організатора. Там зловмисники змішували спирт невідомого походження з водою та ароматизаторами, розливали сурогат у пляшки та клеїли підроблені акцизні марки. Останні друкували власноруч на звичайних принтерах.

Фальсифікат продавали під виглядом відомих брендів горілки та коньяку, зокрема: «Nemiroff», «Хортиця», «Pervak», «Aznauri», «Zubrowka», «Козацька рада» та інших.

Під час обшуків правоохоронці вилучили обладнання та понад 2,5 тисячі літрів готового фальсифікату і спирту.

Вирок та допомога ЗСУ

Усі троє обвинувачених уклали угоду про визнання винуватості з прокурором. Суд врахував щире каяття фігурантів.

Ключовим пом’якшувальним обставиною для організатора стало те, що 24 грудня 2025 року він добровільний перерахував на спецрахунок НБУ для підтримки Збройних Сил України 400 000 гривень.

Суд затвердив угоди та призначив наступні покарання:

• Організатору: штраф у розмірі 340 000 гривень з конфіскацією майна.
• Двом спільникам: штрафи по 34 000 гривень кожному.

Увесь вилучений алкоголь, тару, обладнання для виготовлення та підроблені марки суд постановив знищити.

На Львівщині суд виніс вирок банді фальсифікаторів алкоголю: організатор відбувся штрафом та умовним терміном

Личаківський районний суд міста Львова оголосив вирок організованій злочинній групі з п’яти осіб, які займалися масовим виготовленням та збутом підробленого алкоголю відомих брендів. Організатор схеми та його спільники отримали умовні терміни покарання.

Про це йдеться у вироку суду у справі № 463/2601/24 від 19 січня 2026 року.

Деталі схеми

Суд встановив, що уродженець села Борщовичі (ОСОБА_4) не пізніше серпня 2023 року створив організовану групу, до якої залучив чотирьох своїх знайомих (двох мешканців Борщовичів та двох із села Малі Підліски).

У нежитловому приміщенні в селі Борщовичі зловмисники обладнали підпільний цех. Там вони кустарним методом змішували спирт, воду, цукор та оцет, розливали суміш у пляшки та наклеювали підроблені марки акцизного податку. Готову продукцію транспортували для зберігання та збуту в гаражний кооператив «Полтва» на вулиці Ковельській у Львові.

Фальсифікатори підробляли продукцію десятків популярних торгових марок, серед яких: «Nemiroff», «Хортиця», «Green Day», «Hlibny Dar», «Козацька рада», «Первак», «Finlandia», а також коньяки «Aznauri», «Shabo» та інші.

Масштаби виробництва

Під час обшуків у жовтні 2023 року правоохоронці вилучили тисячі пляшок готового фальсифікату, бочки зі спиртом, каністри, насоси, корки та понад 2,5 тисячі підроблених акцизних марок.

Зокрема, в гаражі у Львові було знайдено понад 500 пляшок підробленого «Nemiroff», 560 пляшок «Lemberg» та сотні пляшок інших брендів.

Вирок суду

У суді всі п’ятеро обвинувачених повністю визнали свою провину та щиро розкаялися. Організатор схеми також добровільно перерахував 40 000 гривень на потреби Збройних Сил України.

Врахувавши каяття та відсутність попередніх судимостей, суд призначив учасникам групи узгоджене покарання зі звільненням від відбування реального ув'язнення з іспитовим строком:

• Організатора засуджено до 5 років позбавлення волі умовно з іспитовим строком 3 роки. Також він повинен сплатити штраф у розмірі 119 000 гривень.
• Двох спільників засуджено до 4 років позбавлення волі умовно (іспитовий строк — 2 роки).
• Ще двох учасників групи — до 3 років позбавлення волі умовно (іспитовий строк — 2 роки).

Весь вилучений фальсифікат, обладнання для його виготовлення, сировину та підроблені марки суд постановив конфіскувати та знищити. Також із засуджених стягнуто понад 380 тисяч гривень витрат на проведення експертиз.

0,23 проміле — ще не сп’яніння: Київський апеляційний суд скасував штраф водію через похибку «Драгера»

08 грудня 2025 року Київський апеляційний суд закрив справу № 755/5339/25 стосовно водія, якого раніше визнали винним у керуванні авто в стані алкогольного сп’яніння. Ключовим аргументом захисту стала метрологічна похибка приладу Alcotest, яка «вклала» результат у межі допустимої норми.

Обставини справи

Подія сталася 9 березня 2025 року в Києві. Співробітники поліції зупинили автомобіль «Mitsubishi Outlander» під керуванням Владислава Гриценка на вулиці Євгена Сверстюка. Під час огляду за допомогою приладу «Drager Alcotest 6820» результат показав 0,23 ‰ (проміле) алкоголю в крові, що дещо перевищує встановлену законом межу у 0,2 ‰.

Дніпровський районний суд м. Києва визнав водія винним за ч. 1 ст. 130 КУпАП, призначивши йому 17 000 гривень штрафу та позбавивши права керування на один рік.

Аргументи захисту

Захисниця водія, адвокат Аліна Капля, подала апеляційну скаргу, наполягаючи на відсутності складу правопорушення. Основним доказом стала технічна документація приладу «Drager».

Згідно з інструкцією газоаналізатора, у діапазоні до 0,4 ‰ допустима абсолютна похибка становить ±0,04 ‰. Таким чином, при показнику 0,23 ‰ реальний вміст алкоголю міг становити 0,19 ‰, що не перевищує дозволену норму.

Крім того, захист вказав на численні процесуальні порушення:

• поліцейські не роз’яснили водієві право на повторний огляд у медичному закладі;
• у документах містилися суперечливі дані (зокрема, у протоколі вказали про «відмову» від огляду в лікарні, хоча водій пройшов тест на місці);
• у роздруківці приладу не було вказано серію та номер протоколу.

Рішення суду

Суддя Київського апеляційного суду Т.М. Тютюн, розглянувши матеріали справи, погодилася з доводами захисту. Суд наголосив, що відповідно до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо винуватості особи тлумачаться на її користь.

Враховуючи відповідь ДП «Укрметртестстандарт» про похибку приладу, суд дійшов висновку, що результат 0,23 ‰ не може бути беззаперечним доказом сп’яніння, оскільки з урахуванням похибки він міг становити 0,19 ‰.

Результат: Постанову районного суду скасовано, а провадження у справі закрито у зв’язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

«Я просто слухав музику»: Суд виправдав киянина, якого оштрафували за п'яне водіння у припаркованому авто

Київський апеляційний суд скасував штраф у 17 тисяч гривень та повернув водійське посвідчення Руслану Кучуку. Чоловіка звинувачували у керуванні авто в стані сп’яніння, проте захист довів: водій нікуди не їхав, а поліція не зафіксувала момент руху.

Про це стало відомо з постанови суду від 06 березня 2025 року (справа № 761/33491/24).

Суть інциденту: гучна музика та 0,97 проміле

Подія сталася пізно ввечері 23 липня 2024 року в центрі Києва, на вулиці Велика Житомирська. Патрульні звернули увагу на автомобіль Volkswagen Passat CC, з якого дуже гучно лунала музика.

Під час спілкування з водієм інспектори помітили ознаки алкогольного сп’яніння. Огляд на місці за допомогою приладу Drager показав 0,97 проміле (майже у 5 разів вище норми). На підставі цього Шевченківський районний суд у січні 2025 року визнав чоловіка винним, оштрафував на 17 000 гривень та позбавив прав на рік.

Головний аргумент: «Авто стояло на місці»

Руслан Кучук подав апеляцію, наполягаючи на тому, що він не здійснював керування транспортним засобом. За його словами, того вечора він гостював у друга, а потім просто спустився до своєї машини, щоб забрати речі та послухати музику.

Суддя апеляційного суду І. А. Мосьондз детально вивчив відеозаписи з боді-камер поліцейських. 

З’ясувалося, що:

Патрульні підійшли до автомобіля, який вже стояв на проїзній частині.

На відео не зафіксовано моменту руху авто або процесу його зупинки патрульними.

Водій одразу і неодноразово наголошував поліцейським, що він нікуди не їхав, а машина весь час була нерухомою.

Вердикт суду: Перебувати в авто — не означає керувати

Апеляційний суд наголосив: диспозиція статті 130 КУпАП передбачає відповідальність саме за керування транспортним засобом. Перебування особи в стані сп’яніння в нерухомому автомобілі не є адміністративним правопорушенням.

Оскільки поліція не надала жодних доказів того, що автомобіль рухався (відео переслідування або покази свідків), суддя дійшов висновку, що провина водія не доведена «поза розумним сумнівом».

Рішення суду:

• Постанову Шевченківського районного суду скасувати.
• Провадження у справі закрити у зв’язку з відсутністю складу правопорушення.
• Повернути водієві право керування транспортними засобами.

Рішення є остаточним і оскарженню не підлягає.

«Do you speak Ukrainian?»: у Києві суд виправдав нігерійського студента на Chevrolet Camaro через відсутність перекладача

Шевченківський районний суд Києва закрив справу про нетверезе водіння відносно громадянина Нігерії Елкани Прінца. Іноземний студент, якого патрульні зупинили на елітному спорткарі з ознаками сп'яніння, уникнув покарання через порушення його процесуальних прав — поліцейські не залучили офіційного перекладача під час складання протоколу.

Про це йдеться у постанові суду від 29 вересня 2023 року (справа № 761/28431/23).

Обставини справи

Інцидент стався вночі 23 липня 2023 року на проспекті Берестейському, 3. Патрульна поліція зупинила автомобіль Chevrolet Camaro. За кермом перебував студент із Нігерії.

Правоохоронці запідозрили водія у вживанні алкоголю: у нього тремтіли руки та був присутній характерний запах. Огляд на місці за допомогою приладу Drager показав результат 0,29 проміле (при допустимій нормі 0,20 проміле).

На водія склали протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Під час спілкування патрульні розмовляли з хлопцем англійською мовою, оскільки українською він не володів.

Позиція суду

У судовому засіданні, де вже був присутній перекладач, водій заявив, що не визнає вини. Він пояснив, що під час зупинки не розумів суті підписуваних документів і йому не було роз'яснено право на безкоштовного перекладача, як того вимагає закон.

Суддя Дмитро Мальцев, переглянувши відео з нагрудних камер поліцейських, підтвердив слова водія. На записі видно, що інспектори спілкувалися з іноземцем англійською, проте офіційної процедури залучення перекладача не провели й не переклали протокол зрозумілою для нього мовою.

Суд послався на практику Європейського суду з прав людини (справи «Шабельник проти України», «Кускані проти Сполученого Королівства»), згідно з якою особа, що притягається до відповідальності, повинна отримувати інформацію про обвинувачення мовою, яку вона розуміє. Складання протоколу без перекладача для іноземця, який не знає державної мови, робить такий доказ незаконним.

Результат

Оскільки ключовий доказ (протокол) було визнано недопустимим через порушення прав людини, суд постановив закрити провадження у справі через відсутність складу адміністративного правопорушення.

Водій Chevrolet Camaro зберіг посвідчення водія та не сплачуватиме 17 000 грн штрафу.