У Харкові засудили секретарку коледжу, яка допомагала військовозобов’язаним отримувати фейкові відстрочки

Шевченківський районний суд м. Харкова виніс вирок Аліні Логвіновій, секретарці-друкарці Харківського торговельно-економічного фахового коледжу. Жінку визнали винною у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України через організацію схеми фіктивного навчання для ухилянтів.

Про це стало відомо з вироку суду від 6 лютого 2026 року (справа № 638/25650/25).

Суть схеми

Згідно з матеріалами справи, Логвінова, працюючи у відділенні економіки та бізнесу коледжу, наприкінці 2024 року вступила у змову з групою осіб. Метою було надання чоловікам призовного віку підстав для отримання відстрочки від мобілізації.

Схема працювала наступним чином:

• Чоловіків зараховували на денну форму навчання (контракт).

• Логвінова забезпечувала їм фіктивне проходження сесій. Студенти фактично не з’являлися на іспити та не виконували навчальний план, проте завдяки впливу секретарки на викладачів отримували позитивні оцінки.

• Це дозволяло їм зберігати статус здобувачів освіти та офіційно оформлювати відстрочки в ТЦК.

Слідство задокументувало принаймні два конкретних випадки, коли «студенти» спеціальностей «Бухгалтерський облік» та «Економіка підприємства» отримали відстрочки до лютого 2026 року, фактично не навчаючись.

Угода та вирок

Під час досудового розслідування Аліна Логвінова пішла на співпрацю зі слідством. Вона уклала угоду про визнання винуватості, повністю визнала провину та надала викривальні свідчення щодо інших учасників схеми (матеріали щодо них виділені в окреме провадження).

Суд врахував, що обвинувачена раніше не була судима, щиро розкаялася та має на утриманні малолітню дитину, яка страждає на хронічні захворювання.

Рішення суду:

1. Визнати Аліну Логвінову винною за ч. 1 ст. 114-1 КК України (перешкоджання законній діяльності ЗСУ в особливий період, вчинене за попередньою змовою групою осіб).

2. Призначити покарання у вигляді 5 років позбавлення волі.

3. На підставі ст. 75 КК України звільнити її від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки.

4. Зобов’язати засуджену періодично з’являтися для реєстрації, повідомляти про зміну місця проживання та не виїжджати за кордон без погодження.

15 років тюрми за спробу теракту у Львові: винесено вирок зраднику з Київщини

Залізничний районний суд м. Львова засудив до тривалого терміну ув’язнення уродженця Київщини Дмитра Никоненка. Чоловіка визнали винним у державній зраді за підготовку вибуху біля залізничного вокзалу на замовлення російських спецслужб.

Про це стало відомо з вироку суду від 6 лютого 2026 року (справа № 462/5603/25).

Вербування та завдання

Як встановив суд, у грудні 2024 року Дмитро Никоненко через месенджер Telegram отримав пропозицію від представника РФ за грошову винагороду здійснювати підривну діяльність проти України. Маючи прямий умисел та корисливі мотиви, він погодився на співпрацю.

28 лютого 2025 року Никоненко прибув з Києва до Львова. За інструкцією куратора він забрав із заздалегідь підготовленого схрону між гаражами на вулиці Скорини рюкзак із саморобним вибуховим пристроєм (СВП).

Спроба теракту

Першочерговою ціллю зрадника була будівля Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони (вул. Клепарівська, 20). Проте, оглянувши місцевість вранці 1 березня, Никоненко не зміг знайти «відповідного місця» для закладки через велику кількість людей.

Тоді він змінив план і заклав рюкзак із вибухівкою на паркувальному майданчику поблизу Головного залізничного вокзалу (вул. Чернівецька). Після цього він намагався втекти зі Львова потягом до Києва, проте був затриманий співробітниками СБУ безпосередньо на пероні.

Деталі пристрою

Експертиза встановила, що у рюкзаку знаходився радіокерований саморобний вибуховий пристрій, виготовлений на основі вогнегасника, начиненого двома кілограмами вибухової суміші (алюмінієва пудра та аміачна селітра), детонатора з триперекисом ацетону та мобільного телефону для дистанційної активації. Якби пристрій спрацював, вибух мав би бризантну, фугасну та осколкову дію, небезпечну для життя багатьох людей.

Позиція обвинуваченого та вирок

У суді Никоненко свою провину визнав частково. Він підтвердив, що співпрацював з РФ заради грошей (отримав близько 400 USDT на криптогаманець), але переконував суд, нібито «не мав умислу на заподіяння шкоди людям», а тому спеціально не під’єднував дроти детонатора. Втім, матеріали негласних слідчих дій (НСРД) та висновки експертів спростували ці твердження.

Колегія суддів Залізничного районного суду м. Львова у складі суддів Ліуша, Геца та Рудакова визнала Никоненка винним за ч. 2 ст. 111 КК України (державна зрада в умовах воєнного стану).

Суд призначив покарання:

• 15 років позбавлення волі за державну зраду.

• Шляхом часткового приєднання невідбутого покарання за попереднім вироком (за зберігання наркотиків), остаточний термін склав 15 років і 1 місяць ув’язнення.

• Конфіскація всього майна, що належить засудженому.

Повідомляла про «бусики» у Viber: мешканку Одещини засудили на 5 років

Біляївський районний суд Одеської області виніс вирок місцевій жительці Ірині Гордієнко, яка в месенджері Viber поширювала інформацію про місця перебування представників ТЦК та поліції під час мобілізаційних заходів.

Про це стало відомо з вироку суду від 11 лютого 2026 року (справа № 496/3850/25).

Деталі справи

Згідно з матеріалами слідства, у період з січня по квітень 2025 року Ірина Гордієнко, використовуючи власний смартфон Redmi, регулярно публікувала повідомлення у відкритій Viber-групі, яка налічувала понад 4 700 учасників.

Жінка детально описувала переміщення військових та поліції в Одеській області, зокрема поблизу населених пунктів Біляївка, Вигода, Васильївка та на «Біляївському перехресті».

Серед її повідомлень були такі фрази (мовою оригіналу):

• «Беляевский перекресток (ТЦК)»;
• «Уехали на Выгоду»;
• «Второй уехал на Выгоду, погоня»;
• «Через каменку проехали в сторону Васильевки менты и ТЦК»;
• «Менты и бус ТЦК погнали на Выгоду».

В одному з випадків вона навіть опублікувала фотографію блокпоста зі службовим автомобілем. Суд встановив, що за вказаними адресами у цей час дійсно проводилися заходи з мобілізації, а дії жінки допомагали військовозобов’язаним уникати отримання повісток, що підривало обороноздатність держави.

Угода зі слідством та вирок

Під час досудового розслідування Ірина Гордієнко повністю визнала свою провину та уклала угоду з прокурором. Вона щиро розкаялася та сприяла розкриттю злочину. Суд врахував, що жінка раніше не була судимою та має на утриманні неповнолітню дитину.

Суд ухвалив:

• Визнати Ірину Гордієнко винною за ч. 1 ст. 114-1 КК України (перешкоджання законній діяльності ЗСУ в особливий період).
• Призначити покарання у вигляді 5 років позбавлення волі.
• На підставі ст. 75 КК України звільнити її від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки.
• Конфіскувати у власність держави мобільний телефон Redmi, який був знаряддям вчинення злочину.

Крім того, суд повернув заставу у розмірі понад 242 тисячі гривень, яку раніше вносили за жінку, оскільки вона не порушувала покладених на неї обов'язків.

За $7000 обіцяла «вирішити» інвалідність: У Львові засудили завідувачку хірургії лікарні № 19

Залізничний районний суд м. Львова виніс вирок завідувачці хірургічного відділення Львівської багатопрофільної лікарні №19 Юлії Фусс. Лікарку визнали винною в одержанні неправомірної вигоди за вплив на рішення членів МСЕК для оформлення інвалідності чоловіку призовного віку.

Про це стало відомо з вироку суду від 9 лютого 2026 року (справа № 462/6849/24).

Деталі корупційної схеми

Згідно з матеріалами справи, Юлія Фусс, обіймаючи посаду завідувачки хірургічного відділення філії ЦОЗ ДКВС України, погодилася допомогти львів’янину отримати статус особи з інвалідністю. Це рішення мало надати чоловікові право на безперешкодний перетин державного кордону в умовах воєнного стану.

Суд встановив, що лікарка обіцяла вплинути на голову та членів Франківської міжрайонної МСЕК. Свої «послуги» вона оцінила у 7 000 доларів США.

Передача коштів відбувалася двома етапами у торгово-розважальному центрі «Вікторія Гарденс»:

• 18 січня 2024 року — отримала першу частину у розмірі 1 500 доларів;
• 17 квітня 2024 року — була затримана під час отримання решти суми у 5 500 доларів.

Позиція обвинуваченої та зміна кваліфікації

Початково Юлії Фусс інкримінували ч. 3 ст. 369-2 КК України (вимагання хабаря), що передбачає суворіше покарання. Однак під час судового розгляду прокурор змінив обвинувачення на ч. 2 ст. 369-2 КК України (зловживання впливом без ознак вимагання).

У судовому засіданні Юлія Фусс повністю визнала свою провину, підтвердила всі обставини справи та заявила про щире каяття.

Рішення суду

Суддя визнав лікарку винною та призначив наступне покарання:

• Штраф у розмірі 93 500 гривень (5500 неоподатковуваних мінімумів);
• Заборона обіймати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями у закладах охорони здоров’я, строком на 2 роки.

Крім того, суд застосував спеціальну конфіскацію: 1 500 доларів США (перша частина хабаря) вилучено у власність держави. Також засуджена має сплатити 84 436 гривень за проведення судових експертиз.

Заставу у розмірі 151 400 гривень, яку вносили за лікарку під час слідства, повернули заставодавцю.

ВАКС виправдав експосадовця Дніпропетровської ОДА Володимира Орлова у справі про хабар у $200 тисяч

Вищий антикорупційний суд (ВАКС) ухвалив виправдувальний вирок стосовно колишнього першого заступника голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації Володимира Орлова. Його обвинувачували у проханні надати неправомірну вигоду в особливо великому розмірі.

Відповідне рішення 11 лютого 2026 року оголосила суддя ВАКС (справа № 991/2142/25).

Суть справи

За версією сторони обвинувачення (САП та НАБУ), Володимир Орлов, перебуваючи на посаді першого заступника голови Дніпропетровської ОДА, нібито висловив прохання представнику ТОВ «АЛЬФА ВЕАХАУЗ» надати 200 000 доларів США. Гроші призначалися за виділення лісової ділянки площею 19 га у довгострокове користування (на 49 років) для рекреаційних цілей.

Слідство стверджувало, що Орлов запевняв заявника, ніби лише його «золота ручка» може підписати відповідне розпорядження, а суму необхідно було узгодити з тодішнім головою ОДА.

Чому суд виніс виправдувальний вирок?

Суддя, дослідивши матеріали справи, дійшла висновку, що провина Орлова не була доведена поза розумним сумнівом. Ключові аргументи суду:

1. Суперечливі свідчення: Головна розмова, під час якої нібито було озвучено суму хабаря (20 травня 2024 року), не була зафіксована технічними засобами. Свідчення основного свідка (заявника) та обвинуваченого кардинально різнилися, а свідок під час допиту плутався в деталях, які не повідомляв раніше.

2. Відсутність умислу: Суд встановив, що Орлов фактично не вчиняв дій для підписання розпорядження. Навпаки, він кілька разів відмовляв представникам компанії та іншим особам, які просили за це підприємство, і не підписав документ навіть тоді, коли виконував обов’язки голови ОДА.

3. Недоведеність «прохання»: Матеріали негласних слідчих дій (НСРД) зафіксували розмови про гроші, проте суд розцінив їх як такі, що не підтверджують однозначного прохання хабаря саме з ініціативи Орлова. Суд зазначив, що існує кілька версій подій, включаючи можливу домовленість або провокацію, що зобов'язує тлумачити всі сумніви на користь обвинуваченого.

Наслідки рішення

Суд визнав Володимира Орлова невинуватим за ч. 4 ст. 368 КК України. Згідно з вироком:

• Скасовано арешт на майно Орлова та його дружини: квартиру, будинки, земельні ділянки, автомобіль BMW X6, елітні годинники (Bovet, Parmigiani, Hublot) та 24 600 доларів США готівкою.

• Скасовано запобіжний захід у вигляді застави.

• 8 003 004 гривні застави мають повернути заставодавцю (ТОВ «Дніпровський хлібокомбінат №5»).

Вирок може бути оскаржений в Апеляційній палаті ВАКС протягом 30 днів.

Харківщина: Прийомний батько засуджений до 15 років ув'язнення за багаторічні зґвалтування над донькою з 7-річного віку

12 лютого 2026 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області виніс вирок Анатолію К., який протягом восьми років систематично зґвалтував свою прийомну доньку. Чоловік отримав 15 років позбавлення волі за трьома епізодами насильства, скоєними у 2016, 2020 та 2024 роках.  

За матеріалами справи, К. житель села Тихопілля Лозівського району, учинив перше зґвалтування взимку 2016 року, коли дівчинці було лише 7 років. Тоді він вивів прийомну доньку до сараю на подвір'ї їхнього будинку та скористався її безпорадним станом через малолітній вік. "Обвинувачений усвідомлював суспільно небезпечний характер дій і знав, що потерпіла не може чинити опір", – зазначається у вироку. Другого епізоду сталось навесні 2020 року (дівчинці було 11 років) у спальні будинку, а останнього – 19 серпня 2024 року на кухні, коли підлітку виповнилося 15 років. У кожному випадку насильство включало вагінальне проникнення без згоди потерпілої, з використанням фізичної переваги.

Потерпіла, нині 16-річна дівчина, детально описала події в суді та під час слідчого експерименту. "Спочатку я чинила опір, бо це було грубо й боляче, але з часом зрозуміла, що краще не пручатися – інакше все триватиме довше", – розповіла вона. Дівчина пояснила, що мовчала роками через страх розпаду сім'ї та докори обвинуваченого: "Він казав, що його посадять, і ти ж не хочеш, щоб тата не було?". Травма вплинула на її психосексуальний розвиток, як встановила судово-психологічна експертиза: "Події мають потенціал для спотвореного сприйняття сексуальних контактів у майбутньому".

Обвинувачений частково визнав провину, заперечивши лише перший епізод 2016 року. "Я шкодую про свої дії, засуджую свою поведінку", – заявив К. у суді, стверджуючи, що статеві акти з донькою відбувалися "близько 10 разів" з 2020 року, але без опору з її боку. Захисник просив виправдати за першим епізодом через брак доказів і мінімальне покарання за рештою, посилаючись на щире каяття. Однак прокурор і представник потерпілої вимагали максимуму – довічного ув'язнення, наголошуючи: "Ця справа повинна дати дівчині надію, що справедливість існує, і жоден злочин не залишиться безкарним".

Суд кваліфікував дії К. за ч. 4 ст. 152 КК України (зґвалтування малолітньої у 2016-му, 14 років), ч. 6 ст. 152 (зґвалтування дитини до 14 років у 2020-му, 15 років) та ч. 3 ст. 152 (зґвалтування неповнолітньої у 2024-му, 12 років). За сукупністю – 15 років. Обтяжуючою обставиною визнали сімейні зв'язки з потерпілою. Чоловіка внесуть до Єдиного реєстру засуджених за злочини проти статевої недоторканості дітей.

Мати потерпілої, колишня дружина К., дізналася про насильство лише у жовтні 2024-го під час сварки: донька вигукнула "Тобі нагадати, що ти робив зі мною все моє дитинство?". Жінка переконала дівчину звернутися до поліції. Свідки, включно з бабусею та шкільними педагогами, описали зміни в поведінці підлітка з 7-річного віку: від жвавої дитини до замкнутої, сором'язливої дівчини, яка уникала розмов про сім'ю.

Експертизи підтвердили факти: поліграф виявив реакції, що вказують на причетність К., а медогляд – порушення цілісності дівочої плівки через давність. На телефоні обвинуваченого знайшли порнографічні файли, але без прямих доказів злочину. К., який вживав алкоголь і страждав на залежність, був осудним, за висновком психіатрів.

Ця справа підкреслює проблему домашнього насильства в Україні: за даними експертів, лише 10-15% жертв сексуального насильства звертаються по допомогу. Суд наголосив на конституційному захисті дітей від експлуатації, посилаючись на Стамбульську конвенцію.

У Львові суд покарав хакера за кібератаки на Steam та поширення вірусів

У Львові засудили військовослужбовця, який займався хакерською діяльністю, зламуючи акаунти користувачів і поширюючи шкідливе програмне забезпечення. Залізничний районний суд міста Львова 4 лютого 2026 року ухвалив вирок Назарію Калітовському, визнавши його винним за кількома статтями Кримінального кодексу України.

Слідство встановило, що у квітні 2025 року львів'янин, перебуваючи вдома, неодноразово втручався в роботу автоматизованих систем. Використовуючи власний ноутбук ASUS та спеціалізоване хакерське програмне забезпечення «Simple Checker», він зламував облікові записи на популярній ігровій платформі Steam, торент-трекері The Pirate Bay, поштовому сервісі Gmail та криптовалютній біржі HitBTC. Калітовський отримував несанкціонований доступ до акаунтів, використовуючи права адміністратора.

Окрім зломів, обвинувачений займався розповсюдженням вірусів. Він отримував через месенджер Telegram шкідливе ПЗ типу "STEALER", призначене для крадіжки конфіденційних даних з комп'ютерів жертв. Після цього зловмисник маскував ці файли під назвою «Setup.exe» та завантажував їх на публічні файлообмінники mediafire.com та Mega.nz для подальшого поширення серед користувачів мережі.

У суді Назарій Калітовський повністю визнав свою провину та щиро розкаявся. Зважаючи на це, а також на статус військовослужбовця та відсутність попередніх судимостей, суд призначив йому покарання у вигляді 3 років позбавлення волі, але звільнив від реального відбування покарання, встановивши іспитовий строк тривалістю 2 роки.

Протягом цього часу він зобов'язаний періодично з'являтися для реєстрації до органів пробації та повідомляти про зміну місця проживання чи роботи.

Суд також ухвалив рішення щодо речових доказів. Ноутбук ASUS, який використовувався для вчинення злочинів, було конфісковано в дохід держави для передачі на потреби Збройних Сил України. Іншу вилучену техніку, зокрема iPhone 14, ще один ноутбук та накопичувачі, суд постановив повернути власнику. Крім того, засуджений має сплатити понад 4 тисячі гривень процесуальних витрат за проведення експертиз.