0,23 проміле — ще не сп’яніння: Київський апеляційний суд скасував штраф водію через похибку «Драгера»

08 грудня 2025 року Київський апеляційний суд закрив справу № 755/5339/25 стосовно водія, якого раніше визнали винним у керуванні авто в стані алкогольного сп’яніння. Ключовим аргументом захисту стала метрологічна похибка приладу Alcotest, яка «вклала» результат у межі допустимої норми.

Обставини справи

Подія сталася 9 березня 2025 року в Києві. Співробітники поліції зупинили автомобіль «Mitsubishi Outlander» під керуванням Владислава Гриценка на вулиці Євгена Сверстюка. Під час огляду за допомогою приладу «Drager Alcotest 6820» результат показав 0,23 ‰ (проміле) алкоголю в крові, що дещо перевищує встановлену законом межу у 0,2 ‰.

Дніпровський районний суд м. Києва визнав водія винним за ч. 1 ст. 130 КУпАП, призначивши йому 17 000 гривень штрафу та позбавивши права керування на один рік.

Аргументи захисту

Захисниця водія, адвокат Аліна Капля, подала апеляційну скаргу, наполягаючи на відсутності складу правопорушення. Основним доказом стала технічна документація приладу «Drager».

Згідно з інструкцією газоаналізатора, у діапазоні до 0,4 ‰ допустима абсолютна похибка становить ±0,04 ‰. Таким чином, при показнику 0,23 ‰ реальний вміст алкоголю міг становити 0,19 ‰, що не перевищує дозволену норму.

Крім того, захист вказав на численні процесуальні порушення:

• поліцейські не роз’яснили водієві право на повторний огляд у медичному закладі;
• у документах містилися суперечливі дані (зокрема, у протоколі вказали про «відмову» від огляду в лікарні, хоча водій пройшов тест на місці);
• у роздруківці приладу не було вказано серію та номер протоколу.

Рішення суду

Суддя Київського апеляційного суду Т.М. Тютюн, розглянувши матеріали справи, погодилася з доводами захисту. Суд наголосив, що відповідно до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо винуватості особи тлумачаться на її користь.

Враховуючи відповідь ДП «Укрметртестстандарт» про похибку приладу, суд дійшов висновку, що результат 0,23 ‰ не може бути беззаперечним доказом сп’яніння, оскільки з урахуванням похибки він міг становити 0,19 ‰.

Результат: Постанову районного суду скасовано, а провадження у справі закрито у зв’язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

У Києві суд засудив жінку за придбання археологічних артефактів на онлайн-аукціоні

16 грудня 2025 року Подільський районний суд міста Києва виніс вирок у справі № 758/19329/25 про незаконне придбання та передачу археологічних предметів, що мають культурну цінність. Громадянку України, колишню директорку ТОВ «Агроекспертсервіс» Мисюру Миколаївну, визнано винною за статтею 198 Кримінального кодексу України (заздалегідь не обіцяне придбання та збут майна, завідомо одержаного кримінальним шляхом). Покарання – один рік пробаційного нагляду.

Згідно з матеріалами справи, обвинувачена з 2017 по 2019 рік обіймала посаду директора компанії, кінцевим бенефіціаром якої є Горбатов Валерій Миронович, колишній Голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим (2001—2002 рр), народний депутат України (1994—2006 рр). Щодо нього ведеться окреме кримінальне провадження. Вона отримала пропозицію від Горбатова купувати археологічні артефакти на онлайн-аукціоні для поповнення приватної колекції та погодилася на це.

У 2019 році жінка зареєструвалася на спеціалізованому вебсайті для торгівлі старовинними предметами під певним нікнеймом. У січні 2022 року вона придбала два археологічні артефакти:

Кіммерійський кинджал IX–VII століть до н.е., вартістю 21 478 гривень. Предмет був описаний продавцем як нож/кинджал епохи міді та бронзи, без реставрації, з України.

Бронзовий меч гальштатського типу лужицької культури (I тисячоліття до н.е.), вартістю 60 000 гривень. Опис включав деталі про стан, матеріал (бронза) та історичний період.

Обидва предмети були куплені на аукціоні, оплачені через банківські перекази (зокрема, на карту ПриватБанку) та отримані через відділення "Нової пошти" в Києві. Після придбання артефакти були передані згаданій особі для її колекції. Суд встановив, що обвинувачена усвідомлювала археологічне походження предметів, які перебувають поза цивільним обігом і могли бути виявлені під час розкопок або випадково.

У грудні 2025 року між прокурором Офісу Генерального прокурора та обвинуваченою було укладено угоду про визнання винуватості. Жінка повністю визнала провину, висловила каяття та погодилася на запропоноване покарання.

Український суд зобов'язав Росію виплатити 15 млн грн матері загиблої від рук російських військових

Український суд зобов'язав Росію виплатити 15 млн грн матері загиблої від рук російських військових

Ічня, Чернігівська область, 18 грудня 2025 року – Ічнянський районний суд Чернігівської області ухвалив заочне рішення на користь українки Павленко Уляни Володимирівни, зобов'язавши Російську Федерацію виплатити їй 15 мільйонів гривень як компенсацію за моральну шкоду, завдану внаслідок смерті доньки під час збройної агресії РФ проти України. Рішення було винесено 12 грудня 2025 року і вже набрало чинності.

Позивачка, Уляна Павленко, втратила доньку в лютому 2022 року в селі Крупичполе Прилуцького району Чернігівської області. Згідно з матеріалами справи, 26 лютого 2022 року російські військовослужбовці обстріляли цивільний автомобіль ВАЗ-2109, в якому їхала загибла разом з іншими пасажирами. Донька Павленко отримала вогнепальні поранення грудної клітки, від яких померла на місці. Вироком того ж Ічнянського районного суду від 26 квітня 2023 року одного з російських солдатів, громадянина РФ, було засуджено до довічного ув'язнення за порушення законів і звичаїв війни (статті 438 Кримінального кодексу України).

У позовній заяві, поданій у жовтні 2025 року через адвоката Ірину Сакун, Павленко аргументувала, що смерть доньки спричинила їй тривалі душевні страждання, порушила звичний ритм життя та змусила пристосовуватися до нових умов. Вона оцінила моральну шкоду в 15 млн грн (еквівалентно приблизно 311 625,50 євро на момент подання позову), посилаючись на принципи розумності та справедливості. Суд повністю задовольнив вимоги, врахувавши глибину страждань позивачки, втрату близької людини та контекст збройної агресії РФ.

"Це рішення підкреслює, що Росія як держава-агресор несе відповідальність за злочини своїх військових. Суд ігнорував імунітет РФ, посилаючись на постанови Верховного Суду України, які дозволяють розглядати такі справи з 2014 року", – йдеться в рішенні суду, підписаному головуючим суддею В.М. Овчариком.

Чернігівський суд зобов'язав бухгалтера виплатити понад 13 тисяч гривень за плагіат податкового календаря в Instagram

Деснянський районний суд Чернігова виніс рішення у справі про порушення авторських прав, де позивачка Олена Синюк звинуватила бухгалтера Олену Панченко у плагіаті тексту про податкові зобов'язання для фізичних осіб-підприємців (ФОП). Суд частково задовольнив позов, зобов'язавши відповідачку виплатити компенсацію та моральну шкоду на загальну суму 13 056 гривень, а також покрити судові витрати.

Справа № 750/602/25 стосувалася тексту під умовною назвою "Календар на січень", який Синюк опублікувала у своєму Telegram-каналі 1 січня 2025 року. Текст містив детальний розклад сплати податків та подання звітності для ФОП 1-ї, 2-ї та 3-ї груп на початку 2025 року, з унікальними авторськими формулюваннями, такими як "Щоб потім у квітні не плакали 'а я не знала, ДПС мені персонально не дзвонила і не попередила'". Позивачка стверджувала, що цей матеріал є літературним твором публіцистичного характеру з оригінальною стилістикою та емоційним забарвленням.

За даними суду, Панченко, яка є ФОП у сфері бухгалтерського обліку та оподаткування, розмістила подібний контент у своїх Instagram Stories на початку січня 2025 року. Сторіз були збережені в highlights під назвою "Січень", де текст практично повністю повторював оригінал Синюк, з мінімальними змінами. Панченко не вказала авторства Синюк і не отримувала дозволу на використання.

У позові Синюк вимагала визнати її авторство, визнати факт порушення, припинити використання тексту шляхом додавання посилання на оригінал, стягнути компенсацію 9084 грн, моральну шкоду 10 000 грн та штраф 10% від присудженої суми до держбюджету. Вона аргументувала, що порушення спричинило їй душевні страждання, втрату контролю над творчістю та шкоду репутації.

Панченко у відзиві заперечила умисел, стверджуючи, що контент підготував найнятий SMM-спеціаліст за договором від червня 2024 року. Вона наголосила, що текст не є унікальним, а лише відображає норми Податкового кодексу України та інших законів, доступні на багатьох сайтах. Відповідачка видалила сторіз 22 січня 2025 року, одразу після отримання повідомлення про судове провадження через додаток "Дія", і намагалася врегулювати спір мирно. Вона посилалася на Закон "Про авторське право і суміжні права", аргументуючи, що видалення контенту звільняє від відповідальності.

Суддя О.А. Маринченко, розглянувши докази, включаючи фіксацію контенту та договір Панченко з SMM, встановив факт порушення. Суд визнав текст Синюк об'єктом авторського права, оскільки він містить оригінальну інтерпретацію норм, систематизацію та авторський стиль, а не просто цитати з законів. Однак суд відмовив у визнанні авторства (через презумпцію авторства) та припиненні порушення, оскільки Панченко вже видалила контент. Компенсацію зменшено до мінімального розміру – 6056 грн (2 прожиткових мінімуми для працездатних осіб), враховуючи нетривалий термін розміщення та добровільне усунення. Моральну шкоду присуджено в сумі 7000 грн, а штраф відхилено.

Додатково суд стягнув з Панченко 828,58 грн судового збору та 18 000 грн витрат на правничу допомогу Синюк (з урахуванням договору з адвокатом Лесею Михаленко, хоча позивачка заявляла про 69 500 грн, суд зменшив суму за критеріями розумності).

Вищий антикорупційний суд затвердив угоду з Валерієм Самойленком: умовний термін за розтрату майна та легалізацію коштів

12 грудня 2025 року Вищий антикорупційний суд (ВАКС) виніс вирок у справі колишнього чиновника Валерія Олегович Самойленка, обвинуваченого в корупційних злочинах, пов'язаних із розпорядженням земельними ділянками. Суддя затвердив угоду про визнання вини, укладену між прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) та обвинуваченим, і призначив покарання у вигляді 8 років позбавлення волі з іспитовим строком в 1 рік. Самойленко також позбавлений права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування, пов'язані з розпорядженням землями, на 3 роки.

Справа № 991/10758/25 стосується обвинувачення за частинами 4 та 5 статті 27, частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України (співучасть у привласненні чи розтраті майна в особливо великому розмірі) та частиною 3 статті 209 КК (легалізація доходів, одержаних злочинним шляхом). За даними суду, дії Самойленка були пов'язані з зловживаннями в органах влади щодо земельних ресурсів. Обвинувачений повністю визнав вину, щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю злочинів, що стало підставою для пом'якшення покарання.

Згідно з угодою, укладеною 16 жовтня 2025 року, Самойленко зобов'язаний:

Відшкодувати потерпілим 1 мільйон гривень збитків.

Повернути в державну власність 12 земельних ділянок (конфіскація майна).

Внести 3 мільйони гривень на рахунок благодійного фонду "Повернись живим" для підтримки Збройних сил України.

Суд скасував арешти на майно обвинуваченого, накладені під час досудового розслідування, та повернув заставу в розмірі 2 мільйонів гривень, внесену в серпні 2023 року.

Суд засудив виробника підробленої побутової хімії відомих брендів

12 грудня 2025 року Луцький міськрайонний суд Волинської області виніс обвинувальний вирок у справі про незаконне виробництво контрафактної побутової хімії під торговими марками міжнародних компаній.

Обставини справи

Тимошенко Іван Іванович, не маючи статусу фізичної особи-підприємця, але володіючи знаннями про виготовлення засобів побутової хімії, організував підпільне виробництво товарів під відомими торговими марками Ariel, Coccolino та Persil.

За встановленими обставинами, обвинувачений виготовляв пральні порошки та гелеподібні пральні засоби, незаконно використовуючи етикетки та упаковки з логотипами міжнародних брендів, права на які належать компаніям:

The Procter & Gamble Company (торгова марка Ariel)

Unilever IP Holdings B.V. (торгова марка Coccolino)

Henkel AG & Co. KGaA (торгова марка Persil)

Викриття злочину

27 травня 2024 року детективи Територіального управління Бюро економічної безпеки у Волинській області провели обшук у гаражному приміщенні за адресою: село Підгайці Луцького району, вулиця Дубнівська, 69.

Під час обшуку виявлено та вилучено:

720 пластикових ємностей із гелем під маркою Ariel (об'єм 5775 мл)

989 пластикових ємностей із кондиціонером Coccolino (об'єм 5750 мл)

90 пластикових ємностей під маркою Persil (об'єм 5775 мл)

780 пластикових відер із пральним порошком Ariel (об'єм 10,5 кг)

Обладнання для виробництва (змішувачі, кормо-змішувач)

Рулони з етикетками торгових марок

Сировину для виготовлення продукції

Крім того, біля приміщення виявили вантажний автомобіль Volvo FH13, в напівпричепі якого знаходилася вже завантажена контрафактна продукція, готова до транспортування.

Експертні висновки

Судові експертизи Дніпровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України підтвердили, що вилучена продукція є фальсифікованою (контрафактною) і не виготовлялася офіційними виробниками.

Представники компаній-власників торгових марок засвідчили, що жодних дозволів або ліцензій на виробництво продукції під їхніми брендами обвинуваченому не видавалося.

Розмір завданої шкоди

Експертні висновки встановили розмір матеріальної шкоди:

The Procter & Gamble Company – 1 109 911,32 грн (особливо великий розмір)

Unilever IP Holdings B.V. – 1 051 025,14 грн (особливо великий розмір)

Henkel AG & Co. KGaA – 165 275,30 грн (значний розмір)

Загальна сума шкоди: 2 326 211,76 грн

Позиція обвинуваченого

В судовому засіданні Тимошенко вину не визнав. Він стверджував, що виготовляв продукцію на замовлення невідомої особи, яка мала власну торгову марку і привезла ємності з етикетками. Однак суд критично поставився до цих пояснень, оскільки під час досудового розслідування обвинувачений про таку особу не згадував.

Вирок суду

Суддя визнав Тимошенка Івана Івановича винним у вчиненні кримінальних правопорушень за частиною 1 та частиною 3 статті 229 Кримінального кодексу України (незаконне використання знаків для товарів і послуг).

Призначене покарання:

Штраф у розмірі 2 326 229 гривень на користь держави (136 837 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян)

Позбавлення права займатися підприємницькою діяльністю строком на 3 роки

Відшкодування шкоди:

Суд задовольнив цивільні позови потерпілих компаній та зобов'язав обвинуваченого відшкодувати повну суму завданої матеріальної шкоди – понад 2,3 мільйона гривень.

Житель Запоріжжя засуджений за підробку понад 300 банківських карток для зняття коштів з окупованих територій

08.12.2025 Комунарський районний суд Запоріжжя у справі № № 333/8200/25 виніс вирок Антону Місюку, якого визнали винним у підробці платіжних карток відповідно до частини 1 статті 200 Кримінального кодексу України. Обвинуваченого засуджено до штрафу в розмірі 51 000 гривень.

Згідно з вироком суду від 8 грудня 2025 року, Місюк у період з жовтня 2024 по червень 2025 року займався незаконною емісією електронних платіжних засобів. Він зв'язався через Telegram з невстановленою особою на тимчасово окупованій території Запорізької області, яка надала йому дані банківських рахунків щонайменше 310 громадян України, які проживають на окупованих територіях. Використовуючи придбаний пристрій для програмування карток HICO MSR605X, пластикові смарт-картки та ноутбук Lenovo, Місюк підробив картки українських банків, таких як ПриватБанк, Ощадбанк, Райффайзен Банк та інші.

Метою схеми було зняття коштів з рахунків через банкомати на підконтрольній території та передача їх родичам власників рахунків. Частина знятих грошей залишалася Місюку як оплата за послуги. Обвинувачений не мав ліцензії Національного банку України на таку діяльність, що є порушенням Закону України "Про платіжні послуги".

Під час обшуку автомобіля Місюка 18 червня 2025 року правоохоронці вилучили 310 підроблених карток, пристрій для програмування, ноутбук та інші предмети. Суд конфіскував ноутбук на користь держави, а пристрій і картки постановив знищити. Інші вилучені речі, включаючи мобільні телефони та готівку (130 100 грн і 700 доларів США), повернуто обвинуваченому.