У Рівному засудили заступника директора коледжу за корупцію

4 грудня 2025 року Рівненський міський суд Рівненської області виніс вирок у справі № 569/4060/25 щодо Якимчука Володимира Леоновича, заступника директора з адміністративно-господарської роботи Рівненського фахового коледжу інформаційних технологій. Обвинуваченого визнали винним у наданні та одержанні неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішень посадовими особами (ч. 1 та ч. 2 ст. 369-2 Кримінального кодексу України). 

За матеріалами справи, Якимчук був задіяний у кількох епізодах корупції, пов'язаних із забезпеченням позитивних результатів сесійних іспитів для студентів вищих навчальних закладів.

Зокрема, у травні 2024 року обвинувачений звернувся до завідувача кафедри спеціальних юридичних дисциплін Рівненського інституту Київського університету права НАН України з проханням вплинути на викладачів для успішної здачі іспитів одним зі студентів. За це він переказав 5000 гривень на банківську картку посадовця. Аналогічний епізод стався у червні 2024 року, коли за вплив на результати іспитів для іншого студента того ж інституту Якимчук переказав 4500 гривень.

Крім того, Якимчук одержав неправомірну вигоду від студентів Волинського інституту імені В'ячеслава Липинського ПрАТ «ВНЗ МАУП». У березні та червні 2024 року він отримав по 5025,13 гривень від одного студента, а у липні – 5000 гривень від іншого, обіцяючи вплинути на посадових осіб закладу для забезпечення успішної здачі сесій.

Під час судового засідання обвинувачений повністю визнав провину, щиро розкаявся та погодився з обставинами, викладеними в обвинувальному акті. Він просив не призначати суворого покарання, враховуючи його розкаяння. Суд, зважаючи на ступінь тяжкості злочинів (нетяжкі корупційні правопорушення), визнання вини та відсутність обтяжуючих обставин (крім повторності дій), призначив покарання у вигляді штрафу.

За ч. 1 ст. 369-2 КК України – штраф у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 000 гривень). За ч. 2 ст. 369-2 КК України – штраф у розмірі 2500 неоподатковуваних мінімумів (42 500 гривень). За сукупністю злочинів, шляхом поглинення меншого покарання більшим, остаточний штраф становить 42 500 гривень.

Суд зобов'язав Максима Бахматова виплатити понад 26 млн грн за пожежу в орендованому будинку

2 грудня 2025 року Обухівський районний суд Київської області ухвалив рішення у резонансній справі про відшкодування шкоди від пожежі, що сталася в орендованому гостьовому будинку. Суд частково задовольнив позов Павла Дерев'янка проти відомого підприємця та голови Деснянської РДА Максима Бахматова, зобов'язавши останнього виплатити понад 26 мільйонів гривень матеріальної шкоди. 

www.facebook.com/mbakhmatov

Справа № 372/4634/23 стосується пожежі, яка трапилася 01 жовтня 2020 року в гостьовому будинку "Г" у селі Підгірці Обухівського району. Будинок належав батькові позивача, а на момент інциденту був орендований Бахматовим для проживання. Згідно з висновками судових експертиз, причиною пожежі став аварійний режим роботи електропобутового приладу, що призвело до короткого замикання. Вогонь повністю знищив будівлю, меблі, техніку та зелені насадження навколо, зробивши будинок непридатним для експлуатації.

Позивач Павло Дерев'янко, який успадкував майно після смерті батька в 2023 році, вимагав стягнути з Бахматова понад 30 мільйонів гривень матеріальної шкоди (з урахуванням інфляції та вартості відновлення), 350 тисяч гривень моральної шкоди, а також упущену вигоду від оренди будинку в розмірі майже 3 мільйонів гривень. Дерев'янко стверджував, що Бахматов, як орендар, порушив правила пожежної безпеки та умови договору оренди, не забезпечивши збереження майна.

У своєму рішенні суддя Тетяна Сташків визнала, що Бахматов порушив умови договору оренди від 22 лютого 2020 року, відповідно до якого орендар зобов'язувався дотримуватися правил пожежної безпеки. Суд встановив причинно-наслідковий зв'язок між діями відповідача та завданою шкодою, спираючись на висновки пожежно-технічної експертизи та будівельно-технічної експертизи, яка оцінила вартість відновлення в 20,9 мільйона гривень (з урахуванням інфляції – 24,5 мільйона гривень). Додатково стягнуто 2,3 мільйона гривень за знищену техніку та меблі.

Водночас суд відмовив у стягненні моральної шкоди, оскільки вона була завдана спадкодавцеві (батькові позивача), а право на її компенсацію не переходить у спадщину без попереднього судового рішення. Також відхилено вимогу щодо упущеної вигоди, оскільки позивач не надав доказів реальної можливості отримання доходів від оренди в заявленому розмірі. Вимога про компенсацію демонтажу решток будинку (357 тисяч гривень) визнана недоведеною.

Загалом суд стягнув з Бахматова 26 890 858,10 гривень матеріальної шкоди та 13 473,70 гривень судових витрат.

Максим Бахматов, відомий як керівний партнер UNIT.City, радник мера Києва та колишній гендиректор ВДНГ, у суді заперечував свою вину, стверджуючи, що пожежа сталася через неналежний стан електромережі будинку, а не через його дії. Його представники посилалися на фото та відео, які нібито свідчать про застарілий стан будівлі до оренди, та критикували експертизи позивача як неповні.

Справа тривала понад два роки, з численними експертизами, допитами свідків (включно з хатніми робітницями Бахматова) та ухвалами про арешт майна відповідача для забезпечення позову. Паралельно велося кримінальне розслідування за статтею 270 КК України (порушення правил пожежної безпеки), але воно не вплинуло на цивільне провадження.

У Полтаві засудили групу осіб за продаж фальсифікованої парфумерії відомих брендів на мільйони гривень

Шевченківський районний суд Полтави виніс вирок трьом обвинуваченим у незаконному використанні торговельних марок світових брендів парфумерії, що спричинило збитки на понад 8,5 мільйона гривень. Засновник схеми Андрій Землянський та його спільники Лілія Бібік і Володимир Бібік отримали штрафи по 170 тисяч гривень кожен після укладення угоди про примирення з потерпілими компаніями.

Згідно з вироком від 3 грудня 2025 року, група діяла з грудня 2022-го по січень 2025 року, продаючи підроблену парфумерію через онлайн-магазин mishelle.com.ua. Обвинувачені незаконно використовували торговельні марки таких брендів, як Escada (компанія Zadafo Verwaltungsgesellschaft mbH), Lanvin (INTERPARFUMS SUISSE SARL), Calvin Klein (Calvin Klein Trademark Trust), Lacoste, Chloe S.A.S. та Hugo Boss AG. Вони вводили в оману покупців, рекламуючи фальсифікат як оригінальну продукцію, без дозволу правовласників.

Схема включала замовлення підробок у невстановлених постачальників, зберігання на складі в Полтаві (вул. Леоніда Каденюка, 10), адміністрування сайту з фото та відео фальсифікату, прийом замовлень і відправку через "Нову Пошту". Андрій Землянський керував процесом, Лілія Бібік відповідала за сайт і облік, а Володимир Бібік – за логістику на складі.

Діяльність викрили детективи Бюро економічної безпеки України під час обшуку 21-22 січня 2025 року. Вилучено тисячі флаконів підробленої парфумерії, зокрема:

• Escada: понад 400 одиниць різних ароматів;
• Lanvin: близько 500 одиниць, включаючи свічки та спреї;
• Calvin Klein: 50 одиниць;
• Lacoste: понад 600 одиниць чоловічих і жіночих парфумів;
• Chloe: близько 200 одиниць;
• Hugo Boss: понад 600 одиниць.

Загальна шкода склала 8 520 571 грн 80 коп., що кваліфікується як особливо великий розмір. Найбільші збитки зазнала Hugo Boss AG – понад 3 млн грн.

У жовтні 2025 року обвинувачені уклали угоду про примирення, виплативши компенсації: 50 тис. грн кожній з компаній Calvin Klein, Chloe, Hugo Boss і Zadafo; по 150 тис. грн – INTERPARFUMS і Lacoste (загалом 500 тис. грн). Вони визнали вину, розкаялися та зобов'язалися не оскаржувати права інтелектуальної власності потерпілих.

Суд затвердив угоду, призначивши штрафи без додаткових обмежень. Фальсифіковану продукцію наказано знищити, арештоване майно (гаджети, комп'ютери) повернути власникам. Судові витрати (понад 46 тис. грн за експертизи) стягнуто з обвинувачених порівну.

Вирок може бути оскаржений протягом 30 днів. Справа підкреслює посилення боротьби з контрафактом в Україні, де збитки від піратства в парфумерно-косметичній галузі щороку сягають мільярдів гривень. Представники потерпілих компаній, включаючи Олександра Пахаренка та Євгена Компанця, не коментували рішення публічно.

У Києві ліквідували підпільний завод з виробництва фальсифікованого мастила: організатор помер до вироку, спільники відбулися штрафами

24 листопада 2025 року Деснянський районний суд міста Києва виніс вирок двом учасникам організованої злочинної групи, які налагодили масштабне виробництво та збут підроблених моторних мастил під виглядом відомих світових брендів.

Як стало відомо з матеріалів судової справи №754/9417/25, зловмисники організували повний цикл виробництва контрафакту в гаражних приміщеннях на вулиці Пухівській у Києві.

СХЕМА «БІЗНЕСУ»

Починаючи з травня 2024 року, група осіб налагодила виробництво підробленого мастила марок «Mobil», «Elf», «Motul», «Total» та «TotalEnergies». Схема виглядала наступним чином:

1. Організатор (справа щодо якого була закрита через його смерть у жовтні 2025 року) закуповував дешеве вітчизняне та імпортне мастило оптовими партіями.
2. Один зі спільників (уродженець Києва) виготовляв пластикові каністри, що візуально імітували оригінальну тару.
3. Інший спільник (уродженець Луганщини) у гаражах займався розливом дешевого мастила у ці каністри та наклеюванням фальшивих етикеток.

Готову продукцію збували під виглядом оригіналу через торгові точки на столичному авторинку, власне СТО, а також через інтернет-магазин prom.ua, відправляючи товар «Новою Поштою» по всій Україні.

МАСШТАБИ ФАЛЬСИФІКАЦІЇ

Під час обшуків правоохоронці вилучили тисячі літрів підробленого мастила та величезну кількість заготовок. Зокрема, було знайдено:

• Тисячі порожніх та заповнених каністр (сірих, синіх, золотистих);
• Десятки рулонів підроблених етикеток (Mobil, Elf, Motul тощо);
• Обладнання для гравіювання та розливу;
• Кришки, барвники та комп'ютерну техніку з "чорновою" бухгалтерією.

Сума збитків, завданих правовласникам брендів (Exxon Mobil, TotalEnergies, Motul), склала понад 739 тисяч гривень (без ПДВ).

ВИРОК СУДУ

У ході судового розгляду обвинувачені уклали угоди про примирення з представниками компаній-потерпілих. Вони повністю відшкодували завдані збитки.

Враховуючи це, суд затвердив угоди та визнав обох фігурантів винними за ч. 3 ст. 229 КК України (незаконне використання знаків для товарів і послуг, вчинене організованою групою). Їм призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі 170 000 гривень кожному.  

Суд постановив знищити всю вилучену контрафактну продукцію, етикетки та тару.  

Львівський суд звільнив ветерана ЗСУ від відповідальності за приховування валюти на кордоні та повернув йому 40 тисяч доларів

02 грудня 2025 року Галицький районний суд міста Львова у справі № 461/7927/25 звільнив від адміністративної відповідальності Сергія Василечка, ветерана Збройних Сил України та інваліда II групи, за порушення митних правил під час спроби виїзду з країни. Суд визнав дії чоловіка малозначними, обмежившись усним зауваженням, та постановила повернути вилучені 40 000 доларів США, які призначалися для реабілітації в Німеччині. 

Інцидент стався 02 вересня 2025 року на пункті пропуску "Краковець-Корчова" Львівської митниці. Василечко, керуючи автомобілем Skoda Kodiaq, прямував до Польщі "зеленим коридором" разом з пасажиром. Під час усного опитування він задекларував по 10 000 доларів США на себе та пасажира, які були в нагрудних сумках. Однак митний огляд виявив додаткові кошти: 10 000 доларів під водійським сидінням, приховані сумкою, та 30 000 доларів у шкарпетках, схованих під штанинами. Чоловік визнав усі кошти своєю власністю, але не надав документів на суму понад еквівалент 10 000 євро, як вимагає законодавство.

Митниця кваліфікувала дії як порушення ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України – переміщення товарів з приховуванням від контролю. Валюту вилучили, оцінивши в еквіваленті 1 654 888 гривень. У суді представник митниці наполягав на притягнені порушника до відповідальності, але Василечко та його адвокат просили закрити справу. Вони пояснили, що кошти призначалися для реабілітації в клініці MATERNUS-Klinik fur Rehabilitation у Німеччині. Василечко, мобілізований з початку повномасштабного вторгнення, отримав поранення та контузії під час бойових дій, що призвело до посттравматичного стресового розладу, енцефалопатії та інших діагнозів. Частина коштів – це одноразова виплата за інвалідність (805 200 гривень) та пенсія, решта 30 000 доларів – благодійна допомога від товариша-побратима.

Суд встановив вину, підтвердивши приховування валюти (відео з камер та акти огляду), але врахував обставини: Василечко раніше не притягувався до відповідальності, а порушення сталося через паніку та незнання правил. Суддя визнала дії малозначними (ст. 22 КУпАП), керуючись принципами гуманізму, справедливості та врахуванням внеску ветерана в оборону країни. Провадження закрито, кошти повернуто.

У Харкові засуджено учасника шахрайської схеми колл-центру до 5 років ув'язнення

Київський районний суд Харкова виніс вирок у резонансній справі про організоване шахрайство з використанням банківських даних. Олега Коміссарова визнано винним за ч. 5 ст. 190 Кримінального кодексу України (шахрайство, вчинене організованою групою шляхом незаконних операцій з електронно-обчислювальною технікою). Засудженому призначено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його власністю.

Згідно з матеріалами справи № 953/10109/24, Коміссаров був активним учасником організованої злочинної групи, яка діяла з червня 2023 по лютий 2024 року на території Харкова. Група створила так званий "колл-центр", де шахраї, представляючись співробітниками служби безпеки ПриватБанку, дзвонили жертвам через IP-телефонію. Вони вводили потерпілих в оману, повідомляючи про нібито несанкціоновані списання коштів з карток, і виманювали дані для доступу до онлайн-банкінгу: логіни, паролі, PIN-коди та коди підтвердження.

Організатором групи був засуджений раніше чоловік (матеріали щодо нього виділено в окреме провадження), який керував діяльністю з колонії у Вінниці. Коміссаров виконував роль "холодника" – телефонував жертвам, вводив їх в оману та передавав дані "вбіверу" (іншому учаснику), який здійснював перекази коштів на підконтрольні рахунки. Крім того, обвинувачений поповнював рахунки IP-телефонії для дзвінків і звітував про "відкриті кабінети" (ошукані жертви).

Суд встановив, що група ошукала щонайменше шістьох потерпілих, завдавши загальної шкоди на суму 411 255,89 гривень. Серед епізодів:

6 січня 2024: заволодіння 64 152,54 грн у Барабаша Олександра Вікторовича;

9 січня 2024: 43 093 грн у Шульги Надії Петрівни;

22 січня 2024: 73 500 грн у Коваленко Ніни Володимирівни;

24 січня 2024: 63 083,33 грн у Мороз Людмили Василівни;

31 січня 2024: 73 195,02 грн у Коваленко Катерини Миколаївни;

2 лютого 2024: 94 232 грн у Дорошенко Тетяни Олександрівни.

Інші потерпілі, серед яких Василенко Наталія Михайлівна, Мельничук Людмила Миколаївна, Захарова Галина Миколаївна та Попович Світлана Михайлівна, також постраждали від дій групи. 

Під час судового розгляду Коміссаров повністю визнав провину, щиро розкаявся та висловив готовність відшкодувати шкоду. Суд врахував це як пом'якшувальну обставину, але з огляду на тяжкість злочину (особливо тяжкий) та відсутність відшкодування, призначив мінімальний строк за санкцією статті. 

Військовослужбовця з Харківщини засудили за витік даних з системи "Оберіг"

Дергачівський районний суд Харківської області у справі № 619/6953/25 виніс вирок старшому солдату Віталію Руденку, обвинуваченому в несанкціонованому доступі та витоку конфіденційної інформації з автоматизованої системи військового обліку "Оберіг". Згідно з вироком від 24 листопада 2025 року, військовослужбовець визнав провину та уклав угоду з прокуратурою, що дозволило пом'якшити покарання.

Руденко, який обіймав посаду оператора відділення обліку мобілізаційної роботи в територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (ТЦК), мав доступ до бази даних "Оберіг". За даними суду, він неодноразово, з прямим умислом, несанкціоновано копіював і передавав військово-облікові дані громадян третім особам на їхні особисті прохання. Інциденти сталися 10 вересня 2024 року, 14 листопада 2024 року, 11 березня 2025 року та 26 березня 2025 року.

Зокрема, Руденко використовував службовий комп'ютер і електронний підпис для входу в систему, друкував або фотографував дані на мобільний телефон Apple iPhone 13, а потім надсилав їх через месенджери Viber та WhatsApp. Витік стосувався інформації про кількох громадян України, що призвело до її поширення серед осіб без відповідних прав доступу.

Дії Руденка кваліфіковано за ч. 2 та ч. 3 ст. 362 Кримінального кодексу України (несанкціоновані дії з інформацією в автоматизованих системах, що призвели до витоку, вчинені особою з правом доступу, повторно). Це вважається нетяжким і тяжким злочинами відповідно.

Угода про визнання винуватості була укладена 12 листопада 2025 року між обвинуваченим і прокурором Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону. Руденко повністю визнав провину, надав правдиві свідчення та виявив каяття. Сторони узгодили покарання нижче санкції статті: за ч. 2 ст. 362 – 1 рік позбавлення волі; за ч. 3 ст. 362 – 2 роки позбавлення волі з забороною займати посади з доступом до "Оберіг" на 1 рік.

Остаточне покарання – 2 роки позбавлення волі з додатковою забороною. Однак, враховуючи статус учасника бойових дій, позитивну характеристику з місця служби та інші пом'якшувальні обставини, суд замінив позбавлення волі на службове обмеження на 2 роки з відрахуванням 10% від грошового забезпечення в дохід держави, плюс заборона на доступ до системи на 1 рік.