Колишнього голову Ольшанської селищної ради Сергія Новака виправдали у справі про розтрату бюджетних коштів

03 вересня 2025 року Центральний районний суд міста Миколаєва у справі № 945/640/24 виправдав колишнього голову Ольшанської селищної ради Миколаївського району Сергія Новака, якого обвинувачували в розтраті бюджетних коштів у великих розмірах під час реконструкції місцевого спортивного комплексу.

За версією обвинувачення, Новак, перебуваючи на посаді голови ради з 2015 року, нібито зловживав службовим становищем і спричинив збитки на суму 324 021,86 гривень. Зокрема, прокурори стверджували, що в 2020 році було укладено два договори на реконструкцію спортивного комплексу в смт Ольшанське: основний №24 на 6,365 млн гривень з ТОВ "Окна-Сіті" та додатковий №155 на 330 тис. гривень (згодом зменшено до 324 тис. гривень). Обвинувачення вважало, що додатковий договір дублював роботи з першого, зокрема нанесення розмітки, встановлення трибун, крісел і малих архітектурних форм (стендів, воріт, сіток), що призвело до "подвійної оплати".

Під час судового розгляду Новак свою провину заперечував, стверджуючи, що всі дії були законними та спрямованими на завершення реконструкції. Він пояснив, що через інфляцію, спричинену пандемією COVID-19, і зростання цін на матеріали коштів за основним договором не вистачило. Додаткове фінансування було схвалено на сесії селищної ради (рішення №6 від 15 жовтня 2020 року), де депутати проголосували за перерозподіл заощаджених коштів. Крім того, за пропозицією директора місцевої ДЮСШ, було вирішено встановити другу трибуну, що не було "дублюванням", а доповненням проекту.

Суд дослідив покази свідків (зокрема, наступної голови ради, фінансових спеціалістів, інженерів технагляду, директора підрядника), а також письмові докази: договори, локальні кошториси, акти приймання робіт, платіжні доручення та експертні висновки. Встановлено, що за основним договором виконали лише частину робіт (наприклад, одну трибуну, 52 крісла, 60 м розмітки), а решту – за додатковим. Загалом встановлено дві трибуни по 52 місця кожна (загалом 104 місця), що відповідає проектній документації. Факти "подвійної оплати" не підтвердилися, а спортивний комплекс введено в експлуатацію 20 грудня 2020 року без заборгованостей.

Суд дійшов висновку про відсутність події злочину, оскільки обвинувачення не довело розтрату. Новака виправдано за п. 1 ч. 1 ст. 373 КПК України. Цивільний позов прокурора про стягнення 324 тис. гривень відхилено. 

Суд виніс вирок колишньому начальнику поліції за незаконне використання арештованого автомобіля Audi Q7 у власних цілях

16 вересня 2025 року Шептицький міський суд Львівської області виніс вирок у справі № 459/3066/22 щодо колишнього начальника Шептицького (Червоноградського) районного відділу поліції Андрія Лисяка, якого обвинувачували у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України (заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем в умовах воєнного стану).

Обставини справи

Андрій Лисяк, перебуваючи на посаді начальника Шептицького (Червоноградського) районного відділу поліції ГУ НП у Львівській області, у період з 5 по 13 квітня 2022 року незаконно використовував автомобіль марки «Audi Q7», який був речовим доказом у кримінальному провадженні №12018140150001425 та на який накладено арешт. Обвинувачений використовував автомобіль у власних приватних інтересах та службових цілях, при цьому їздив на номерних знаках, що належали іншому автомобілю («Volkswagen Caddy»), чим порушив встановлений порядок поводження з арештованим майном.

Суд встановив, що Лисяк діяв усвідомлено, знаючи про арешт автомобіля, який знаходився на території відділу поліції. Дії обвинуваченого кваліфіковано як порушення режиму поводження з арештованим майном, що підпадає під ч. 1 ст. 388 КК України. Водночас суд визнав необґрунтованим початкове обвинувачення за ч. 4 ст. 191 КК України, оскільки сторона обвинувачення не довела наявність умислу на заволодіння майном чи завдання матеріальної шкоди.

Покарання

Андрія Лисяка визнано винним за ч. 1 ст. 388 КК України та призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі 17 000 гривень. Однак, у зв’язку із закінченням строків давності, передбачених ст. 49 КК України, обвинуваченого звільнено від відбування покарання.

Суд визнав вінницького підприємця винним у розкраданні 1,5 млн грн на фіктивних "футбольних зборах"

Вінницький міський суд Вінницької області виніс обвинувальний вирок у справі № 127/9221/25 щодо підприємця Василя Чопика, обвинуваченого в пособництві заволодінню бюджетними коштами в особливо великих розмірах. Злочин, пов'язаний з проведення фіктивних навчально-тренувальних зборів збірної команди Вінницької області з футболу, кваліфіковано за ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України (пособництво в розкраданні чужого майна шляхом зловживання службовим становищем за попередньою змовою групою осіб).

За матеріалами справи, у 2019 році невстановлені службові особи Громадської спілки «Вінницька обласна федерація футболу» (ГС «ВОФФ») у змові з Чопиком організували схему розкрадання коштів, виділених з Вінницького обласного бюджету за програмою «Підтримка спорту вищих досягнень». Кошти призначалися на підготовку та участь збірної команди області у Всеукраїнських змаганнях, зокрема на харчування та проживання під час навчально-тренувальних зборів.

Суд встановив, що Чопик, як ФОП, уклав 12 договорів з ГС «ВОФФ» на загальну суму 1 565 710 грн за надання готельних послуг та організації харчування спортсменів у період з березня по жовтень 2019 року. Однак збори фактично не проводилися, а команда не збиралася. Чопик склав і підписав 12 завідомо підроблених актів прийому-передачі послуг, рахунків-фактур та рахунків на оплату, де вказав фіктивні дані про проживання 32 осіб (по 300 грн за добу) та харчування (від 140 до 280 грн на особу). На підставі цих документів ГС «ВОФФ» перерахувала кошти на рахунки Чопика.

Частина отриманих грошей Чопик передав співучасникам, а решту використав на власні потреби, завдавши шкоди обласному бюджету в особливо великих розмірах. Обвинувачений не заперечував своєї вини, визнав обставини злочину в повному обсязі та пояснив, що схема була організована представниками ГС «ВОФФ», які звернулися до нього для оформлення документів. Чопик уже відшкодував 1/4 шкоди – 391 427,50 грн.

Враховуючи щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування частини збитків, позитивні характеристики, наявність неповнолітньої дитини на утриманні та службу в ЗСУ, суд застосував положення ст. 69 КК України та призначив покарання нижче нижньої межі: 5 років позбавлення волі та звільнив від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки.

Головного сержанта Нацгвардії засудили на Львівщині за зберігання дитячої порнографії

16 вересня 2025 року Золочівський районний суд Львівської області у справі № 445/241/24 виніс вирок військовослужбовцю Національної гвардії України, Андрію Гудимі, якого обвинувачували у зберіганні дитячої порнографії. 

Суд встановив, що 8 вересня 2022 року, перебуваючи за місцем свого проживання, Гудима за допомогою персонального комп’ютера та інтернету зайшов на сайт, де розповсюджували дитячу порнографію. Він завантажив два відеофайли, які містять твори з ознаками дитячої порнографії, і зберігав їх на жорсткому диску до 27 липня 2023 року.

Гудима Андрій Миколайович, який має військове звання «головний сержант», визнав свою вину в повному обсязі та щиро розкаявся.

Суд визнав Гудиму винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 301-1 КК України (одержання доступу, придбання та зберігання дитячої порнографії).

Враховуючи щире каяття обвинуваченого та повне визнання вини, суд ухвалив рішення звільнити його від відбування основного покарання.

Основним покаранням суд призначив 2 роки позбавлення волі, але замінив його на іспитовий строк тривалістю 2 роки.

Додатковим покаранням Гудимі заборонено обіймати посади, пов’язані з роботою з дітьми, і займатися діяльністю, пов’язаною з роботою з дітьми, протягом 2 років.

Також суд зобов’язав Гудиму оплатити судові витрати в розмірі 3824 грн та постановив конфіскувати його ноутбук на користь держави. Решта особистих речей, на які було накладено арешт, повернуть власнику.

Печерський суд Києва залишив без руху позов адвоката Шевчука до Етичної ради ВРП через процесуальні порушення

Печерський районний суд міста Києва залишив без руху позовну заяву адвоката Шевчука Олексія Анатолійовича, який звернувся до суду з вимогою захисту честі, гідності та ділової репутації, а також визнання інформації недостовірною. Ухвалу про це винесла суддя В. В. Єрмічова 20 серпня 2025 року, посилаючись на недоліки в оформленні документів та недотримання вимог Цивільного процесуального кодексу України (ЦПК).

Олексій Шевчук

Згідно з текстом ухвали (справа № 757/30805/25-ц), адвокат Шевчук, виступаючи як позивач, подав позов проти Етичної ради, в інтересах якої діє Вища рада правосуддя. Предметом спору стало рішення Етичної ради № 28 від 10 березня 2023 року про невідповідність кандидата на посаду члена Вищої ради правосуддя критеріям професійної етики та доброчесності.

Суддя встановила, що позовна заява не відповідає вимогам статей 175-177 ЦПК. Зокрема, додані до позову письмові докази не були засвідчені позивачем у встановленому законом порядку. "Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення", – йдеться в ухвалі.

Крім того, позовні вимоги містять елементи клопотання, наприклад, прохання витребувати у відповідача певні документи, такі як рішення № 28 та запит на надання пояснень. Однак це не відповідає вимогам статті 183 ЦПК, через що суд не може розглянути клопотання по суті. "Позивачу слід уточнити зміст позовних вимог та, за необхідності, надати клопотання про витребування документів, оформлене відповідно до вимог ст. 183 ЦПК України", – зазначила суддя.

Відповідно до статті 185 ЦПК, позивачу надано триденний строк для усунення недоліків з дня отримання ухвали. У разі невиконання вимог суду позовну заяву буде вважати неподаною та повернуто позивачеві разом з усіма доданими документами. Ухвала не підлягає апеляційному оскарженню, але повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду після усунення порушень.

Дата постановлення ухвали – 20 серпня 2025 року – пояснюється тривалим перебуванням судді на лікарняному. Наразі немає інформації про те, чи усунув адвокат Шевчук вказані недоліки.

Див.: "Печерський райсуд повернув адвокату Шевчуку його позов до Етичної ради"

Нідерландський фонд, пов’язаний із Захарченком, програв суд ТСН через публікацію про його маєтки

15.09.2025 Господарський суд міста Києва повністю відмовив у задоволенні позову Фонду «Адміністративне бюро ЛВВ» (Stichting Administratiekantor LVV, Нідерланди), який пов'язують з колишнім міністром внутрішніх справ України часів президентства Віктора Януковича Віталієм Захарченком. Фонд вимагав захисту ділової репутації та спростування інформації, опублікованої на сайті ТСН, але суд не знайшов підстав для задоволення вимог.

Рішення було ухвалено 15 вересня 2025 року у справі № 910/6985/25 під головуванням судді Олени Грєхової. У позові, поданому 3 червня 2025 року, фонд стверджував, що матеріал на сайті ТСН під назвою «Елітні будинки та квартири: що відомо про маєтки міністра - втікача часів Януковича і хто там живе» містить недостовірну та негативну інформацію, яка шкодить його репутації. Зокрема, позивач наголошував, що на фонді зареєстровано нерухоме майно, і стаття асоціює його з екс-міністром-втікачем.

Фонд «Адміністративне бюро ЛВВ», зареєстрований у Нідерландах, неодноразово фігурував у розслідуваннях сім’ї Захарченків. Публікація ТСН розповідає про елітні будинки, квартири та земельні ділянки колишнього міністра МВС часів Януковича Віталія Захарченка передані в управління АРМА за рішенням суду. Серед них — маєток на 1300 кв. м в Обухівському районі, кілька квартир у центрі Києва та понад 15 ділянок. Захарченко перебуває у міжнародному розшуку відкрито, він є фігурантом чотирьох кримінальних справ.

В черговий раз адвокат Фінуправління ЗСУ Олексій Шевчук програв ексвійськовослужбовцю у справі про індексацію грошового забезпечення

15 вересня 2025 року Шостий апеляційний адміністративний суд України у справі № 320/23801/23 відхилив апеляційну скаргу Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України та залишив без змін рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2025 року. Рішення стосується позову колишнього начальника управління Тилу ЗСУ Валерія Конопліцького про визнання протиправною бездіяльність відомства щодо невиплати індексації грошового забезпечення за період з 1 січня 2016 року по 30 вересня 2017 року.

Згідно з постановою суду, позивач, звільнений у запас за станом здоров'я у вересні 2017 року, мав право на індексацію свого грошового забезпечення з урахуванням січня 2008 року як базового місяця для обчислення індексу споживчих цін. Суд першої інстанції повністю задовольнив вимоги Конопліцького, зобов'язавши Фінансове управління нарахувати та виплатити заборгованість. Апелянт намагався оскаржити це рішення, посилаючись на постанову Кабміну №1013 від 2015 року, яка нібито змінювала порядок індексації з грудня 2015-го, та листи Мінсоцполітики. Однак колегія суддів у складі О.М. Кузьмишиної (доповідач), Т.Р. Вівдиченко та О.В. Карпушової визнала аргументи апелянта необґрунтованими.

Суд наголосив, що індексація грошового забезпечення військовослужбовців є обов'язковою державною гарантією відповідно до Закону "Про індексацію грошових доходів населення" та Порядку № 1078. Базовим місяцем для розрахунку залишається січень 2008 року, оскільки з того часу не було підвищення тарифних ставок (окладів) для офіцерського складу ЗСУ. Посилання на роз'яснення Мінсоцполітики суд оцінив критично, зазначивши, що вони не є джерелом права. Крім того, суд відхилив довод про пропуск строку позовної давності, посилаючись на редакцію КЗпП України до липня 2022 року, яка не обмежувала такі звернення строками.

Ця поразка для Фінансового управління стала черговою в серії подібних справ. Адвокат Олексій Шевчук, який представляв інтереси відомства як представник відповідача, у черговий раз програв, попри спроби апелянта довести, що індексація мала б розраховуватися з січня 2016 року. Раніше Шевчук зазнавав невдач у аналогічних процесах щодо виплат військовим, де суди неодноразово ставали на бік позивачів.

Рішення апеляційного суду є остаточним і не підлягає касаційному оскарженню. Фінансове управління ЗСУ тепер зобов'язане виконати вимоги: визнати бездіяльність протиправною та виплатити Конопліцькому індексацію з урахуванням базового місяця 2008 року. Позивач не подав відзиву на скаргу, але справа розглядалася за наявними матеріалами.

Цей кейс підкреслює системні проблеми з виплатами індексації військовослужбовцям у період 2016–2017 років, коли через бюджетні обмеження та зміни в законодавстві багато ЗСУ-шників стикалися з затримками.