Майже $20 мільйонів за зруйноване виробництво: київський суд зобов’язав РФ відшкодувати збитки Попаснянському вагоноремонтному заводу

Господарський суд міста Києва задовольнив позов ТОВ «Попаснянський вагоноремонтний завод» до РФ про стягнення майнової шкоди, завданої внаслідок збройної агресії. Загальна сума компенсації становить понад 19,8 мільйона доларів США.

Відповідне рішення суд ухвалив 17 лютого 2026 року, повідомляє "Темна сторона" з посиланням на матеріали справи № 910/5607/23.

Втрачені потужності та окупація

До початку повномасштабного вторгнення Попаснянський вагоноремонтний завод (Луганська область) був потужним підприємством. Його виробничі можливості дозволяли одночасно будувати до 500 нових вагонів та ремонтувати до 100 одиниць рухомого складу на місяць.

Проте навесні 2022 року, під час інтенсивних боїв за Попасну, місто та саме підприємство зазнали нищівних артилерійських обстрілів та авіаударів з боку армії РФ. У квітні 2022 року цілісний майновий комплекс заводу був захоплений російськими окупантами, через що підприємство повністю втратило контроль над своїми активами та зупинило діяльність.

З чого складається сума позову?

Наразі підприємство перебуває у процедурі санації (справа про банкрутство ініційована компанією «Лемтранс»). Позов проти держави-агресора подав керуючий санацією заводу Денис Дробот.

Для визначення точної суми збитків було залучено незалежних експертів-оцінювачів. Відповідно до їхніх звітів, суд постановив стягнути з РФ (в особі російського міністерства юстиції) 19 809 461,55 доларів США, з яких:

• $15 040 461,55 — реальні збитки (втрата контролю над основними засобами та товарно-матеріальними цінностями);
• $4 769 000,00 — упущена вигода (доходи, які завод міг би отримати від своєї діяльності, якби не війна).

Судовий процес без участі агресора

У матеріалах суду зазначається, що через повномасштабну війну Україна розірвала дипломатичні відносини та поштове сполучення з Росією. Тому передати судові документи до РФ офіційними каналами наразі неможливо. Суд повідомляв російську сторону про розгляд справи через офіційні публікації на вебсайті судової влади України. Представники РФ до суду не звернулися і позов не оскаржували.

Окрім відшкодування майже 20 мільйонів доларів самому заводу, суд зобов’язав російську федерацію сплатити до Державного бюджету України судовий збір у розмірі 9,85 мільйона гривень.

Довідково: Фактичне стягнення присуджених українськими судами коштів з РФ зазвичай відбувається шляхом подальшого визнання цих рішень у міжнародних юрисдикціях та звернення стягнення на суверенні активи Росії за кордоном.

"Шлюб" за $9000: у Києві засудили бухгалтерку військової частини, яка фіктивно виходила заміж для переправлення ухилянтів за кордон

16 лютого 2026 року Дарницький районний суд столиці у справі № 753/13289/25 виніс вирок провідній бухгалтерці фінансово-економічної служби однієї з військових частин Зоряні Зажерей, яка організувала схему незаконного виїзду чоловіків призовного віку за кордон через укладання фіктивного шлюбу.

У чому полягала схема?

Як йдеться у матеріалах справи, обвинувачена має групу інвалідності. Користуючись тим, що законодавство дозволяє військовозобов'язаним чоловікам перетинати кордон для супроводу дружини з інвалідністю, жінка вирішила на цьому заробити.

Навесні 2025 року вона створила анонімний Telegram-канал, де пропонувала свої послуги з уникнення мобілізації. Згодом на неї вийшов «клієнт», якому вона запропонувала укласти з нею фіктивний шлюб. Свої послуги Зоряна оцінила у 9 000 доларів США. Половину суми ($4500) «наречений» мав віддати одразу після розпису, а іншу половину — безпосередньо перед перетином кордону.

Для правдоподібності легенди бухгалтерка наказала чоловікові вивчити її біографію, імена батьків та зробити багато спільних фотографій, щоб показувати їх прикордонникам у разі виникнення підозр.

Затримання після РАЦСу

29 квітня 2025 року пара розписалася у ЦНАПі Дарницького району Києва. Одразу після отримання свідоцтв про шлюб, вони сіли в автомобіль жінки «Renault Talisman», де чоловік передав їй обумовлені 4 500 доларів. Проте, як виявилося, операція проходила під контролем правоохоронців, а передані купюри були імітаційними (міченими). Жінку затримали.

Рішення суду

Під час судового засідання Зоряна Зажерей повністю визнала свою провину та розкаялася. Свій вчинок вона пояснила скрутним матеріальним становищем, поганим станом здоров'я та наявністю на утриманні літніх хворих батьків. Крім того, вона добровільно ініціювала процес розірвання цього фіктивного шлюбу.

Суддя, врахувавши всі пом'якшувальні обставини — першу судимість, позитивні характеристики з місця проходження військової служби, стан здоров'я та повне сприяння слідству — вирішив не відправляти жінку за ґрати.

За ч. 3 ст. 332 КК України (незаконне переправлення осіб через держкордон з корисливих мотивів) суд призначив їй 5 років позбавлення волі, але звільнив від відбування покарання з іспитовим терміном на 3 роки (умовно).

Цікаво, що заставу у розмірі 242 240 гривень, яку раніше вніс за обвинувачену її батько, за його ж особистою заявою суд постановив перерахувати на потреби Збройних Сил України. Також засуджена має сплатити понад 10 тисяч гривень за проведення судових експертиз.

«Орендував» картки у друзів: на Сумщині шахрай набрав кредитів на імена знайомих на майже 100 тисяч гривень

Троє жителів Охтирки стали жертвами власної довірливості, погодившись «здати в оренду» свої банківські картки знайомому. Замість обіцяного легкого заробітку вони отримали десятки тисяч гривень кредитних боргів. За організацію цієї схеми Охтирський міськрайонний суд відправив шахрая за ґрати.

Відповідний вирок суд ухвалив 17 лютого 2026 року (справа № 583/4517/25).

Суть шахрайської схеми

Як випливає з матеріалів справи, восени 2024 року безробітний місцевий житель Владислав Полтавець вигадав спосіб легкого збагачення. Оскільки його власні банківські рахунки були заблоковані виконавчою службою через несплачені штрафи за порушення ПДР та старі борги, він почав підшукувати знайомих, які б надали йому доступ до своїх карток.

Він пропонував товаришам грошову винагороду за те, що вони просто дадуть йому паролі від своїх додатків «Приват24» та «ПУМБ Онлайн». Отримавши доступ, Полтавець діяв за відпрацьованим алгоритмом:

1. Змінював фінансовий номер телефону в банківському додатку жертви на свій власний.

2. Використовуючи систему електронної ідентифікації BankID, реєструвався від імені потерпілих на сайтах банків та мікрофінансових організацій (А-Банк, Є-гроші, Smartiway, Idea Bank, Moneyveo, Credit7).

3. Дистанційно брав на їхні імена онлайн-кредити.

4. Переказував кредитні кошти на «орендовані» картки, після чого йшов до найближчих банкоматів в Охтирці та знімав готівку, яку витрачав на власні потреби.

Потерпілі та збитки

Від дій Владислава Полтавця постраждали троє чоловіків, які навіть не підозрювали, що на них оформлюють позики:

• Владислав поніс найбільші збитки — на його ім'я шахрай набрав кредитів та вивів коштів на загальну суму 76 050 гривень. Потерпілий дізнався про це лише тоді, коли банк заблокував його картку через величезний борг.

• Володимир отримав кредитів на своє ім'я на суму 17 700 гривень.

• Ростислав постраждав на суму 5 450 гривень.

Загалом за два місяці зловмисник привласнив та легалізував 99 200 гривень.

Суд та вирок

Під час судового засідання Владислав Полтавець повністю визнав свою провину. Він пояснив, що дійсно платив друзям «орендну плату» за картки зі знятих коштів і навіть обіцяв одному з потерпілих самостійно погасити борги, але не зміг цього зробити, бо ніде не працював.

Суд визнав його винним за цілим «букетом» кримінальних статей: незаконне використання конфіденційної інформації (ст. 182 ККУ), шахрайство (ст. 190 ККУ), несанкціоноване втручання в роботу інформаційних систем (ст. 361 ККУ) та легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом (ст. 209 ККУ).

Вирок суду: 3 роки позбавлення волі з повною конфіскацією майна. Крім того, йому заборонено протягом року обіймати посади, пов'язані з фінансами та банківською діяльністю.

Наразі засуджений перебуває у Рівненському слідчому ізоляторі.

Правоохоронці вкотре нагадують: передача доступу до свого інтернет-банкінгу третім особам (так зване «дропперство») не лише загрожує вам шаленими боргами перед кредиторами, але й робить вас потенційним співучасником фінансових злочинів.

Державне майно за мільйон продали за 1 200 гривень: на Київщині очільницю ветлікарні засудили за махінації з приватизацією

18 лютого 2026 року Фастівський міськрайонний суд у справі № 381/623/26 виніс вирок очільниці районної державної лікарні ветеринарної медицини Анні Сорокотязі. Через підробку документів посадовицею, держава втратила комплекс нерухомості вартістю понад мільйон гривень — його продали на аукціоні за ціною дешевого смартфона.

Схема з «будівлею-привидом»

Як випливає з матеріалів справи, восени 2022 року держава розпочала процес оптимізації та аналізу майна Держпродспоживслужби для подальшої малої приватизації.

На балансі Фастівської державної ветлікарні (вул. Героїв Танкістів, 10) офіційно перебували три об'єкти: головна будівля клініки (літера «А»), гараж (літера «Б») та господарська будівля (літера «В»). Проте фактично господарська будівля «В» була давно зруйнована і не існувала в природі. За законом, керівниця мала б її просто списати.

Натомість Анна Сорокотяга умисно подала до Держпродспоживслужби та Фонду держмайна неправдиві відомості, зазначивши, що зруйнована будівля досі існує (хоча й в аварійному стані). Коли Фонд держмайна попросив уточнити перелік майна для приватизації, посадовиця у лютому 2023 року знову офіційно підтвердила наявність неіснуючої споруди.

Шокуючий аукціон

Внаслідок використання цих підроблених документів весь комплекс об'єктів (включно з реальними та дорогими будівлями клініки і гаража) був виставлений на аукціон як єдиний об'єкт малої приватизації.

Результат торгів виявився катастрофічним для держави: 31 серпня 2023 року Регіональне відділення Фонду держмайна продало весь комплекс приватній компанії ТОВ «СТОЇК ЮА» за безцінь — 1 287 гривень (з урахуванням ПДВ).

При цьому реальна експертна вартість будівлі ветеринарної лікарні становила майже 659 тисяч гривень, а гаража — понад 380 тисяч. Загальна шкода, завдана державним інтересам, склала 1 039 196 гривень.

Угода зі слідством і вирок

Дії Анни Сорокотяги правоохоронці кваліфікували за ч. 1 ст. 233 Кримінального кодексу України (приватизація державного майна шляхом використання підроблених приватизаційних документів).

Усвідомлюючи тяжкість доказів, на початку лютого 2026 року обвинувачена уклала угоду про визнання винуватості з прокурором Київської обласної прокуратури. Вона повністю визнала свою провину, щиро розкаялася та активно сприяла слідству.

Фастівський міськрайонний суд затвердив цю угоду. За рішенням суду Анну Сорокотягу визнано винною та призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 000 гривень.

«Рятувала» п’яних водіїв від покарання: на Хмельниччині інспекторку поліції оштрафували на 102 тисячі гривень за махінації з базами даних

Старша лейтенантка поліції з Нетішина Анастасія Косік отримала вирок за систематичне несанкціоноване втручання в електронні бази Національної поліції. Правоохоронниця вносила фейкові дані в систему «Адмінпрактика», щоб допомогти водіям, спійманим за кермом напідпитку, уникнути величезних штрафів та позбавлення прав.

Відповідний вирок 16 лютого 2026 року ухвалив Нетішинський міський суд Хмельницької області справі № 679/69/26.

Як працювала схема

Згідно з матеріалами справи, яку розслідувало Державне бюро розслідувань, інспекторка сектору реагування патрульної поліції Шепетівського райуправління мала прямий доступ до внутрішньої поліцейської системи «ІПНП». Протягом 2021–2023 років вона щонайменше шість разів незаконно змінювала інформацію щодо правопорушників.

Більшість сфальсифікованих нею справ стосувалися статті 130 КУпАП (керування транспортним засобом у стані сп'яніння). Поліцейська вигадувала креативні способи «ховати» протоколи, щоб вони не доходили до реального розгляду в суді:

• Фейкові рішення. Вона вносила в базу відмітки, що суд нібито вже закрив справу. Для правдоподібності поліцейська використовувала реквізити випадкових судових рішень. Наприклад, один з протоколів за п'яне водіння вона «закрила», вписавши номер рішення суду, яке насправді стосувалося стягнення аліментів на дитину. Іншого разу використала рішення суду з Черкаської області щодо зовсім іншої людини.
• Зміна прізвища. В одному з епізодів у березні 2022 року вона просто змінила в базі прізвище правопорушника на «Кібенок», через що притягнути реального водія до відповідальності стало технічно неможливо.

Завдяки цим маніпуляціям низка порушників змогла уникнути адміністративної відповідальності за нетверезе водіння.

Угода зі слідством та вирок суду

Дії Анастасії Косік були кваліфіковані за ч. 1 та ч. 3 ст. 362 Кримінального кодексу України (несанкціонована зміна інформації, яка обробляється в електронно-обчислювальних машинах, вчинена особою, яка має право доступу до неї, зокрема повторно).

Під час досудового розслідування поліцейська повністю визнала свою провину, розкаялася та уклала угоду з прокурором Хмельницької обласної прокуратури.

Суддя Нетішинського міського суду затвердив цю угоду. Враховуючи, що обвинувачена раніше не була судима та активно сприяла розкриттю злочину, їй призначили покарання у вигляді штрафу в розмірі 6000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — 102 000 гривень.

Дмитро Гордон різко висловився щодо Олександра Дубінського у Telegram

22 лютого 2026 року Відомий український журналіст та публіцист Дмитро Гордон опублікував у своєму Telegram-каналі @dmytrogordon_official гострий пост, спрямований проти народного депутата Олександра Дубінського. У повідомленні Гордон використав образливу лексику, назвавши Дубінського "путінським підорасом" та "обскубаним півнем", і висловив думку, що його можуть обміняти на українських патріотів.

https://t.me/dmytrogordon_official/131357

"Плохо быть по жизни пидорасом. Быть путинским пидорасом — еще хуже. Дубинский является им уже много лет. Думаю, этого ощипанного петуха скоро обменяют на кого-нибудь из наших патриотов", – написав Гордон у своєму офіційному каналі @dmytrogordon_official.

Пост з'явився на тлі триваючого судового процесу над Дубінським, якого звинувачують у державній зраді. Дубінський, колишній член фракції "Слуга народу", був виключений з партії та перебуває під арештом з листопада 2023 року. 

Реакція на пост Гордона була неоднозначною. Деякі користувачі соцмереж підтримали журналіста, вважаючи критику виправданою в умовах війни, тоді як інші засудили використання образливих слів, вказуючи на можливе порушення етичних норм. Сам Дубінський поки не відреагував на заяву Гордона.

Дмитро Гордон відомий своїми різкими заявами щодо проросійських політиків і часто коментує актуальні події в Україні. Його Telegram-канал майже триста тисяч підписників.

Наразі невідомо, чи призведе цей пост до юридичних наслідків. Згідно з українським законодавством, оціночні судження не підлягають спростуванню, але брутальна форма може стати підставою для позову про захист честі та гідності та відшкодування моральної шкоди.

НАЗК не змогло правильно скласти протокол на лідера політичної партії: суд повернув справу через елементарні помилки

Деснянський районний суд міста Києва у справі № 754/27/26 повернув Національному агентству з питань запобігання корупції (НАЗК) адміністративний протокол, складений на очільника політичної партії. Суд констатував, що антикорупційне відомство припустилося низки грубих процесуальних помилок, які унеможливлюють розгляд справи.

Йдеться про провадження щодо Григорія Кузьмича — керівника політичної партії «Національне демократичне об'єднання "Україна"».

За версією НАЗК, у листопаді 2025 року політик порушив вимоги антикорупційного законодавства, не надавши агентству запитувану інформацію та документи (ч. 1 ст. 188-46 КУпАП). Справу готував Департамент формування доброчесності політичних фінансів НАЗК.

Однак під час перевірки матеріалів справи 15 січня 2026 року суддя Олена Броновицька з'ясувала, що протокол складено з прямим порушенням статті 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Зокрема, інспектори НАЗК:

• не вказали адресу місця проживання Григорія Кузьмича;

• не отримали його підпис під протоколом (або не склали належний акт про відмову від підпису);

• не роз'яснили голові партії його права та обов'язки, як того вимагає закон.

Як зазначено в постанові суду, відсутність домашньої адреси фігуранта взагалі позбавляє суд можливості викликати його на засідання.

Спробу працівників НАЗК виправдати відсутність підписів тим, що Кузьмич просто "не прибув на підписання протоколу", суддя категорично відхилила. У рішенні наголошується, що неявка не прирівнюється до відмови від підпису і не звільняє НАЗК від обов'язку належним чином ознайомити особу з матеріалами справи. Суд підкреслив, що норми закону в цьому випадку «розширеному тлумаченню не підлягають і передбачають їх виконання в тому вигляді, як вони викладені».

Через таку юридичну недбалість суддя постановила повернути матеріали справи назад до НАЗК на доопрацювання. Тепер антикорупційному відомству доведеться виправляти власні помилки: з'ясувати адресу Григорія Кузьмича, особисто ознайомити його з протоколом та роз'яснити йому його права під підпис.