Спір про межі повноважень органів адвокатського самоврядування: Верховний Суд повернув касаційну скаргу у справі Лариси Криворучко

30 квітня 2026 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалив рішення повернути касаційну скаргу, подану громадянином Андрієм Карповичем в інтересах адвокатки Лариси Криворучко. Справа стосувалася тривалого конфлікту щодо юрисдикції дисциплінарних проваджень та правомірності рішень органів адвокатського самоврядування.

Коротко про головне:

• Позивач (Заявник): адвокатка Криворучко Лариса Сергіївна.

• Представник позивача: громадянин Карпович Андрій Петрович.

• Відповідачі: Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури (ВКДКА), КДКА Донецької області, КДКА Київської області.

• Суть спору: визнання протиправними дій щодо «перенаправлення» матеріалів справи між регіональними КДКА та скасування рішень дисциплінарних органів щодо позивачки.

Передісторія конфлікту

Справа №320/37329/23 розкриває складний маршрут дисциплінарного провадження. Лариса Криворучко звернулася до суду через те, що ухвалу Київського апеляційного суду щодо неї було спочатку направлено до КДКА Київської області, звідти перенаправлено до КДКА м. Києва, а згодом, за рішенням голови ВКДКА Сергія Вилкова, передано на розгляд до КДКА Донецької області.

Позивачка вимагала визнати такі "міграції" справи протиправними, а також скасувати подальші рішення КДКА Донецької області (від 12.06.2023) та ВКДКА (від 22.09.2023).

Суди попередніх інстанцій продемонстрували різні позиції:

• Київський окружний адміністративний суд (25.03.2025) став на бік позивачки, скасувавши рішення КДКА Донецької області та ВКДКА.

• Шостий апеляційний адміністративний суд (17.03.2026) скасував це рішення: позов щодо КДКА Донецької області суд залишив без розгляду, а у вимогах до ВКДКА — відмовив повністю.

"Захист прав 72 тисяч адвокатів": аргументи для касації

Не погодившись із рішенням апеляції, представник позивачки Андрій Карпович подав касаційну скаргу. Оскільки справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження, для її допуску до касації потрібно було довести її «винятковість» або «фундаментальне значення».

Карпович наголошував, що ця справа виходить за межі індивідуального спору та зачіпає права близько 72 000 адвокатів України. Він вказував на системну проблему: органи адвокатського самоврядування нібито своїми підзаконними актами фактично змінюють законодавчо встановлену юрисдикцію дисциплінарних проваджень. За словами представника, відсутність єдиної практики Верховного Суду з цього питання створює «масовий ризик незаконного притягнення адвокатів до відповідальності».

Чому Верховний Суд відмовив?

Суддя-доповідач О.В. Кашпур, проаналізувавши матеріали, відхилила ці аргументи і повернула скаргу заявнику з процесуальних підстав:

1. Брак конкретики: Суд зазначив, що доводи про "фундаментальне значення" ґрунтуються виключно на припущеннях скаржника. У скарзі не було наведено конкретних прикладів або статистики, які б доводили, що суди по-різному вирішують аналогічні справи.

2. Відсутність підстав: Скаржник не послався на конкретний пункт частини 4 статті 328 КАС України (наприклад, неправильне застосування норм матеріального права) та не обґрунтував його належним чином.

3. Спрощене провадження: Аргументи скаржника про те, що справа складна і суд першої інстанції помилково розглядав її за спрощеною процедурою без виклику сторін, також були відхилені. Суд пояснив, що справа не підпадає під виключний перелік тих, що вимагають лише загального провадження.

"Саме по собі настання для особи несприятливих правових наслідків у зв'язку з прийняттям судового рішення, як і незгода з таким рішенням, не є ознакою винятковості справи", — підкреслено в ухвалі Верховного Суду.

Що далі?

Ухвала про повернення касаційної скарги набула законної сили з моменту підписання і не підлягає оскарженню. Водночас Верховний Суд традиційно роз'яснив, що повернення документа не позбавляє позивачку та її представника права на повторне звернення, якщо вони виправлять вказані процесуальні недоліки.

Верховний Суд повернув касаційну скаргу адвокатки Лариси Криворучко у справі щодо відкриття проти неї дисциплінарного провадження

01 травня 2026 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у справі № 120/12479/25 ухвалив рішення повернути касаційну скаргу адвокатці Ларисі Криворучко. Вона намагалася оскаржити рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (КДКА) Вінницької області про порушення проти неї дисциплінарної справи.

hwww.youtube.com/watch?v=mpl_NvYbHRc&t=2s

Коротко про головне:

• Позивач: адвокатка Криворучко Лариса Сергіївна.

• Відповідач: КДКА Вінницької області.

• Треті особи: Вища КДКА та Головне слідче управління ДБР.

• Суть спору: скасування рішення від 28.08.2025 про порушення дисциплінарної справи щодо адвокатки.

Передісторія конфлікту

У вересні 2025 року Лариса Криворучко звернулася до суду з вимогою визнати протиправним та скасувати рішення КДКА Вінницької області, яким щодо неї було відкрито дисциплінарну справу. Показово, що до судового процесу в якості третіх осіб були залучені не лише представники Вищої КДКА, а й Головне слідче управління Державного бюро розслідувань (ДБР).

Суди попередніх інстанцій не підтримали вимоги адвокатки. 15 січня 2026 року Вінницький окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні позову, а 3 квітня 2026 року Сьомий апеляційний адміністративний суд залишив це рішення без змін (справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження).

Рішення Верховного Суду

Не погоджуючись із таким розвитком подій, 19 квітня 2026 року через підсистему "Електронний суд" Лариса Криворучко подала касаційну скаргу. Проте суддя-доповідач Сергій Уханенко, перевіривши матеріали, ухвалив рішення про її повернення.

Як зазначається в ухвалі Верховного Суду (справа № 120/12479/25), причиною повернення стали процесуальні помилки при оформленні документа. Скаржниця не вказала жодної з чітко передбачених законом (ч. 4 ст. 328 КАС України) підстав для касаційного оскарження рішень у малозначних справах (наприклад, неправильне застосування норм матеріального права чи ігнорування висновків Верховного Суду).

Натомість, аргументи адвокатки зводилися до доведення того факту, що справа має "фундаментальне чи виняткове значення". Суд роз'яснив, що ці аргументи впливають лише на дозвіл допустити справу до касації, але не є самостійною підставою для перегляду рішень попередніх інстанцій.

"Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, оскільки такий обов'язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення", — йдеться в тексті ухвали.

Що далі?

Скарга повернута заявниці, а сама ухвала Верховного Суду набрала законної сили з моменту підписання і оскарженню не підлягає. Водночас суд роз'яснив, що повернення документів не позбавляє Ларису Криворучко права на повторне звернення до касаційної інстанції, якщо вона виправить процесуальні недоліки.

Суд зобов’язав НААУ внести відомості про адвоката Володимира Шишлова до Єдиного реєстру: кінець багаторічного спору

23 квітня 2026 року Луганський окружний адміністративний суд у справі № 640/2579/21 задовольнив позов адвоката Володимира Шишлова до Національної асоціації адвокатів України (НААУ). Суд визнав протиправною бездіяльність Ради адвокатів України та зобов’язав її оприлюднити відомості про адвоката в Єдиному реєстрі адвокатів України (ЄРАУ).

Контекст справи

Володимир Шишлов отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю ще у травні 2017 року в Раді адвокатів міста Києва. Однак протягом років інформація про нього не відображалася у відкритому доступі на офіційному сайті НААУ.

Причиною став тривалий конфлікт всередині адвокатського самоврядування Києва. НААУ відмовлялася визнавати документи, видані за підписом тодішньої голови Ради адвокатів Києва Інни Рафальської, вважаючи її орган «нелегітимним», а видані свідоцтва — такими, що отримані з порушенням процедури.

Позиція суду

Суддя І.В. Тихонов, розглянувши матеріали справи, став на бік позивача, спираючись на такі аргументи:

1. Право на професію — це право на приватне життя: Суд послався на практику Європейського суду з прав людини (справа «Бігаєва проти Греції»), зазначивши, що обмеження доступу до професії адвоката є втручанням у приватне життя особи.

2. Добросовісність кандидата: Володимир Шишлов виконав усі передбачені законом вимоги: склав іспит, пройшов стажування, склав присягу та роками сплачував щорічні внески на розвиток самоврядування.

3. Корпоративні конфлікти не мають шкодити адвокатам: Суд наголосив, що внутрішні організаційні суперечки щодо керівництва Ради адвокатів м. Києва не можуть впливати на права осіб, які в законний спосіб здобули статус адвоката. На момент видачі свідоцтва орган був зареєстрований у держреєстрі, а його керівництво мало відповідні повноваження.

4. Відсутність підстав для відмови: Чинне законодавство не дозволяє НААУ блокувати внесення відомостей до Реєстру через власні сумніви у повноваженнях регіональних органів, якщо такі органи на той час діяли як офіційно зареєстровані установи.

Рішення суду

Суд ухвалив:

• Визнати протиправною бездіяльність НААУ в особі Ради адвокатів України щодо неоприлюднення інформації про адвоката.

• Зобов’язати НААУ внести відомості про Володимира Шишлова (свідоцтво серії КВ №5923 від 18.05.2017) до Єдиного реєстру адвокатів України для загального доступу на офіційному вебсайті.

• Стягнути з НААУ на користь позивача 1816 грн судового збору.

Крім того, суд відхилив клопотання Ради адвокатів міста Києва про постановлення окремої ухвали щодо можливого «підроблення документів» позивачем, зазначивши, що ці звинувачення є безпідставними та не належать до компетенції адміністративного суду.

Це рішення є важливою перемогою для групи адвокатів, які опинилися в «заручниках» конфлікту між органами адвокатського самоврядування, і підтверджує, що право на професійну діяльність має вищий пріоритет за внутрішні управлінські суперечки.

Суд у Хмельницькому скасував дисциплінарне стягнення адвокатці Майї Чухась: КДКА порушила строки притягнення до відповідальності

Хмельницький окружний адміністративний суд задовольнив позов адвокатки Майї Чухась проти Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (КДКА) Рівненської області. Суд визнав протиправним та скасував рішення про накладення на неї дисциплінарного стягнення у вигляді попередження.

Суть спору

Конфлікт виник через рішення КДКА Рівненської області від 30 липня 2025 року. Комісія притягнула Майю Чухась до відповідальності за «невиконання рішень органів адвокатського самоврядування». Зокрема, адвокатці закидали непідвищення професійного рівня (відсутність необхідних залікових балів) протягом тривалого періоду — з 2020 по 2023 роки.

Дисциплінарна палата КДКА розглядала це як «триваюче правопорушення», що дозволяло, на їхню думку, накласти стягнення навіть через кілька років після звітного періоду.

Аргументи суду

Розглянувши матеріали справи №560/15986/25, суддя О.О. Михайлов дійшов висновку, що КДКА порушила процедуру, визначену Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Головні тези судового рішення:

1. Строки давності: Закон встановлює, що адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом одного року з дня вчинення проступку.

2. Момент вчинення порушення: Суд зазначив, що днем бездіяльності у питанні підвищення кваліфікації є 31 грудня звітного року. Отже, строк притягнення до відповідальності починається з 1 січня наступного року і триває рівно один рік.

3. Відмова від концепції «триваючого проступку»: Суд критично оцінив доводи КДКА про те, що непідвищення кваліфікації є триваючим порушенням. На думку суду, інформація про бали адвоката є відкритою, і органи самоврядування мали змогу виявити порушення вчасно.

Оскільки рішення про «попередження» було прийняте лише у липні 2025 року за періоди 2020–2023 років, річний строк притягнення до відповідальності за всіма вказаними роками вже вичерпався.

Результат

23 квітня 2026 року суд повністю задовольнив позов Майї Чухась:

• Рішення КДКА Рівненської області про притягнення до дисциплінарної відповідальності скасовано.

• З КДКА на користь адвокатки буде стягнуто 968,96 грн судового збору.

Це рішення підтверджує сталу практику, згідно з якою органи адвокатського самоврядування мають суворо дотримуватися часових рамок при здійсненні дисциплінарних проваджень, а «тривалість» бездіяльності не може бути підставою для ігнорування строків давності.

«Рівняти із землею Львів та Київ»: на Житомирщині пенсіонер отримав умовний термін за заклики бомбити українські міста

Хорошівський районний суд Житомирської області виніс вирок уродженцю Хмельницького Анатолію Широкому. Чоловік створив анонімний акаунт у Telegram, де активно виправдовував російську агресію, заявляв, що Україна «має перестати існувати», та закликав бомбити західноукраїнські міста. Свої дії у суді він пояснив «депресією та самотністю».

Як зазначається у вироку суду, обвинувачений Анатолій Широкий — пенсіонер, який проживає у селищі Хорошів. Навесні 2024 року він створив у месенджері Telegram анонімний акаунт і приєднався до одного з публічних чатів, де почав систематично поширювати антиукраїнські наративи.

За даними слідства та проведених експертиз, дописи чоловіка містили пряме виправдовування збройної агресії РФ. Серед опублікованого ним у липні-серпні 2024 року були наступні повідомлення (мовою оригіналу):

• «Киев оккупирован западенскими нацистами - ровнять с землёй нужно, по крайней мере 3 города - Львов, Тернополь, Ивано-Франковск... можно ещё Луцк с Ровно чтобы было 5 ровно»;
• «А так-то да, бомбите нахуй всех - не хочу умирать больным и старым в постели»;
• «Первопричина - "Украина проект АнтиРоссии"... и убрать "первоисточники войны" - это значит, что Украина должна перестать существовать»;
• «Мирный план... там идеальная рабочая версия: Генерал-губернатор в Киеве, военный гарнизон в каждом городе и не будет никакой Украины».

«Писав від самотності, щоб привернути увагу»

У судовому засіданні Анатолій Широкий повністю визнав свою провину та не оспорював зібраних доказів. Свою поведінку він спробував пояснити проблемами зі здоров'ям: за словами чоловіка, з 2023 року він перебував у стані депресії, був дезорієнтований та страждав від нестачі спілкування. Антиукраїнські дописи він нібито публікував спонтанно і на емоціях, щоб «привернути увагу та посперечатися з іншими».

Підсудний запевнив суд, що його погляди змінилися, він засуджує власні дії та розкаюється. Також чоловік просив суддів не конфісковувати його мобільний телефон, пояснюючи це тим, що там контакти його хворої на деменцію матері, яка перебуває у будинку для літніх людей у Німеччині.

Вирок суду

Обираючи покарання, суд врахував вік обвинуваченого, відсутність попередніх судимостей, позитивні характеристики за місцем проживання, а також щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. Орган пробації також оцінив ризик вчинення ним нових правопорушень як середній.

27 квітня 2026 року суд визнав Анатолія Широкого винним за ч. 3 ст. 436-2 ККУ (виправдовування збройної агресії РФ, вчинене повторно) та призначив йому 5 років позбавлення волі. Однак суд звільнив його від відбування покарання у в'язниці, призначивши 3 роки іспитового (умовного) строку.

Мобільний телефон обвинуваченого марки Motorola moto g72, який використовувався для написання коментарів, суд визнав знаряддям злочину і конфіскував на користь держави. Прохання пенсіонера залишити апарат не задовольнили, проте повернули йому іншу SIM-картку.

Крім того, засуджений має сплатити понад 12 тисяч гривень за проведення лінгвістичної експертизи його дописів.

Цікаво, що, згідно з матеріалами суду, це не єдина справа проти чоловіка: наразі до суду скеровано ще один обвинувальний акт щодо нього за аналогічні злочини.

«Лайкала» радянську символіку через VPN: на Рівненщині пенсіонерку засудили за пости в «Однокласниках»

Березнівський районний суд Рівненської області виніс вирок уродженці Луганщини Аллі Кіяшко, яка поширювала заборонену комуністичну символіку у російській соціальній мережі «Однокласники». Завдяки угоді зі слідством та визнанню провини, жінка уникла реального ув'язнення та отримала умовний термін.

Як випливає з матеріалів справи № 555/720/26, обвинувачена — пенсіонерка Алла Олексіївна Кіяшко, уродженка села Петренкове на Луганщині, яка нині проживає у Березнівському районі Рівненської області.

Слідство встановило, що в період з червня 2020 року по 10 лютого 2022 року жінка систематично використовувала власний ноутбук для доступу до заблокованої в Україні російської соцмережі «Однокласники». Щоб обійти заборону, вона користувалася спеціальним програмним забезпеченням (VPN-сервісами) для підміни IP-адреси.

Зі своєї відкритої персональної сторінки обвинувачена публічно поширювала матеріали, що пропагують комуністичну ідеологію. Натискаючи кнопку «Клас» (аналог вподобайки), вона зберігала на своїй сторінці публікації із зображеннями прапорів СРСР, серпа і молота, георгіївських стрічок, п’ятикутних зірок, нагрудних знаків Радянського Союзу, а також портретами радянських вождів та написами, що прославляють тоталітарний режим. Згідно із Законом України, поширення такої символіки суворо заборонено.

Дії пенсіонерки кваліфікували за ч. 1 ст. 436-1 Кримінального кодексу України (поширення та публічне використання символіки комуністичного тоталітарного режиму).

Під час досудового розслідування Алла Кіяшко уклала угоду з прокурором про визнання винуватості. Вона повністю визнала свою провину, не оспорювала факти і щиро розкаялася. Суд врахував, що жінка є пенсіонеркою та раніше не притягувалася до кримінальної відповідальності.

Відтак, 27 квітня 2026 року суддя Березнівського районного суду затвердив угоду та призначив Аллі Кіяшко узгоджене покарання: 1 рік позбавлення волі. Однак, на підставі ст. 75 ККУ, її звільнили від відбування покарання, призначивши 1 рік іспитового строку (умовно).

Протягом цього року жінка зобов'язана періодично з'являтися до органів пробації, повідомляти про зміну місця проживання та не виїжджати за межі України без дозволу.

Цікаво, що після набуття вироком законної сили суд ухвалив повернути обвинуваченій вилучені під час обшуку речові докази: п'ять мобільних телефонів марок Meizu, Lenovo та Redmi, а також готівку в російській валюті — понад 3400 рублів.

Довідково: Стаття 436-1 ККУ передбачає відповідальність за виготовлення, поширення комуністичної, нацистської символіки та пропаганду комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів.

Скандальний адвокат Олексій Шевчук попався на брехні: Офіс Генпрокурора спростував отримання його заяви проти Дубінського

Відомий своїми епатажними витівками адвокат Олексій Шевчук, який наразі входить до складу Конкурсної комісії з відбору керівництва Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), опинився в епіцентрі нового скандалу. Юрист публічно погрожував народному депутату Олександру Дубінському новою кримінальною справою, демонструючи нібито подану до Офісу Генерального прокурора заяву. Проте офіційна відповідь відомства довела: заява існує лише у відеоролику адвоката.

Гучні погрози у Facebook

Історія розпочалася 04 квітня 2026 року. О 22:03 на верифікованій сторінці Олексія Шевчука у Facebook було опубліковано відеозвернення. У ньому адвокат звернувся до Олександра Дубінського, який наразі перебуває у Київському СІЗО, та пригрозив йому новою підозрою і тривалим тюремним терміном.

Причиною Шевчук назвав нібито невиконання нардепом рішення апеляційного суду щодо спростування інформації у справі про захист честі, гідності та ділової репутації.

«Передаю вітання моєму другу Олександру Дубінському. Власне, Генеральна прокуратура отримала заяву про вчинення ним кримінального правопорушення, і будемо готувати підозру Сашку... Олександре, готуйтеся до нової підозри. Думаю, що сидіти вам довго», — заявив Шевчук.

Більше того, у цьому ж відео адвокат публічно пригрозив відомому блогеру Ігорю Лаченкову (Лачену), заявивши, що на нього «очікує така сама доля».

«Докази» на камеру

Для підтвердження своїх слів Шевчук продемонстрував на відео першу та останню сторінки заяви про вчинення кримінального правопорушення (за ч. 3 ст. 382 КК України — невиконання судового рішення).

Згідно з показаними паперами (вих.№ 31/03-1 від 31.03.2026), заяву на ім'я Генерального прокурора Руслана Кравченка нібито підготував та направив адвокат Богдан Забара, який діє в інтересах Шевчука. У тексті документа містилася категорична вимога: не пізніше 24 годин з моменту отримання внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) щодо нардепа.

Блеф, розкритий прокуратурою

Проте гучний анонс «нової підозри» виявився звичайною маніпуляцією та фейком. Захист Олександра Дубінського звернувся до Офісу Генерального прокурора, щоб з'ясувати статус цієї заяви.

У розпорядженні опинилася офіційна відповідь ОГП від 22 квітня 2026 року, яка повністю спростовує заяви Олексія Шевчука. Як з'ясувалося, відомство жодних документів від адвокатів Шевчука не отримувало.

«Повідомляю, що згідно з даними інформаційної системи «Система електронного документообігу органів прокуратури України» заява адвоката Забари Б.І., подана в інтересах Шевчука О.А., від 31.03.2026 № 31/03-1 в Офісі Генерального прокурора зареєстрованою не значиться», — йдеться у відповіді прокуратури.

Таким чином, член комісії, яка відповідає за прозорий відбір найвищого керівництва антикорупційної прокуратури України, був викритий на відвертій брехні в публічному просторі. Олексій Шевчук використав неіснуюче кримінальне провадження як інструмент медійного тиску та зведення особистих рахунків, імітуючи юридичні процеси задля залякування опонентів у соцмережах.