Сотня тисяч доларів під поясом: штраф - 2 млн. грн + конфіскація $ 96 тис.

Чернівецький апеляційний суд поставив крапку у резонансній справі № 725/11340/25 про спробу незаконного вивезення великої суми валюти через державний кордон. Жителька Чернівців Гуцуляк Ірина Георгіївна була визнана винною у приховуванні від митного контролю 100 000 доларів США.

Про це повідомляє телеграм-канал «Судом по схемах».

Деталі інциденту

Подія сталася 25 листопада 2025 року на пункті пропуску «Порубне». Ірина Гуцуляк прямувала до Румунії в пішому порядку, обравши «зелений коридор». Під час усного опитування жінка заявила, що має при собі лише 8 000 доларів США.

Однак під час особистого огляду митники виявили справжній «скарб»: під поясом джинсів, прикриті спортивною кофтою, були заховані дві пачки по 50 000 доларів кожна. Гроші були ретельно обмотані клейкою стрічкою та прикріплені до тіла.

Судовий розгляд та аргументи захисту

У лютому 2026 року суд першої інстанції призначив жінці штраф у розмірі понад 2 млн грн та конфіскував 98 000 доларів. Захист Гуцуляк оскаржив це рішення, стверджуючи, що гроші не були приховані «спеціальними методами», а просто лежали в кишенях і їх нібито було видно. Адвокат наполягала, що дії підзахисної слід кваліфікувати за більш м’якою статтею (недекларування), а не як приховування.

Проте апеляційний суд під головуванням судді Дембіцької О. О. відхилив ці аргументи. Суд зазначив, що спосіб пакування валюти (клейка стрічка) та її розміщення під одягом прямо свідчать про умисел приховати кошти від візуального огляду.

Чому суму стягнення змінили?

Попри підтвердження вини, апеляційний суд частково задовольнив скаргу захисту через юридичну неточність районного суду. Згідно із законом, без декларування можна вивозити валюту на суму до 10 000 євро, а не 10 000 доларів.

На момент вчинення правопорушення (листопад 2025 року) ліміт у 10 000 євро був еквівалентний 11 545 доларам США. Оскільки жінка офіційно задекларувала 8 000 доларів, суд вирахував різницю, на яку вона мала право.

Остаточний вердикт

Рішенням апеляційного суду від 31 березня 2026 року постанову щодо Ірини Гуцуляк було змінено:

• Штраф: встановлено у розмірі 2 043 462 грн.
• Конфіскація: у дохід держави вилучено 96 455 доларів США.
• Повернення: жінці повернуть 3 545 доларів США (частина суми, що входить у межі дозволеного бездеклараційного вивозу).

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає. Вилучена сума (понад 4 мільйони гривень в еквіваленті) поповнить державний бюджет України.

Директорка ДП «Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет» через суд домоглася звільнення з посади

Господарський суд міста Києва захистив конституційне право на працю та професійну свободу Наталії Разиграєвої, визнавши її трудові відносини з ДП «Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет» припиненими. Роботодавець місяцями відмовлявся оформлювати звільнення, висуваючи незаконні вимоги.

Суть конфлікту: «заручниця» посади

Наталія Разиграєва очолювала Дочірнє підприємство (ДП) «Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет» з травня 2019 року. Наприкінці 2024 року вона вирішила залишити посаду та декілька разів (у листопаді та грудні) надсилала заяви про звільнення за власним бажанням на адресу засновника — Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес».

Однак Генеральний директор Консорціуму Юрій Каргаполов замість видання наказу про звільнення фактично заблокував цей процес. У січні 2025 року він видав наказ, яким поставив звільнення Разиграєвої в залежність від виконання нею низки умов: проведення аудиту, оплати послуг аудиторів та завершення передачі справ. Фактично директора намагалися залишити на посаді примусово до моменту, який визначить власник.

Позиція суду

Розглянувши справу № 910/863/25, суддя Ганна Бондаренко-Легких встановила, що дії керівництва Консорціуму були неправомірними.

Ключові висновки суду:

1. Право на звільнення є абсолютним: Статут підприємства не може надавати право власнику встановлювати «спеціальні процедури» звільнення (як-от обов’язковий попередній аудит), які обмежують право людини припинити роботу.
2. Корпоративний аспект: Суд підкреслив, що управління підприємством — це не лише трудова функція, а й питання приватного життя особи (згідно з Конвенцією про захист прав людини). Неможливість виключити відомості про себе як керівника з державного реєстру порушує права особи.
3. Готовність до передачі справ: Суд врахував докази того, що Наталія Разиграєва неодноразово повідомляла про готовність передати печатку та документи, проте представники Консорціуму для їх прийняття не з’явилися.

Результат справи

21 жовтня 2025 року Господарський суд міста Києва ухвалив рішення:

• Визнати трудові відносини між Наталією Разиграєвою та ДП «Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет» припиненими.
• Стягнути з Консорціуму на користь позивачки 3028 грн судового збору.

Щодо вимоги зобов’язати реєстратора виключити запис із ЄДР, суд пояснив, що само по собі це судове рішення вже є законною підставою для реєстратора внести відповідні зміни, тому додатково «примушувати» орган реєстрації на даному етапі немає потреби.

ДП «Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет» фактично припинив своє існування, вебсайт Центру давно не працює http://web-fix.org.

Крім того, ДП «Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет» припинило з 2024 року подавати фінансову звітність.

На Кіровоградщині мати та дружина через суд заборонили чоловікові грати в азартні ігри

01 квітня 2026 року Новгородківський районний суд Кіровоградської області у справі № 393/686/25 задовольнив позов мешканки селища Кам’янець, яка просила обмежити її сина у відвідуванні гральних закладів. До ініціативи матері приєдналася і дружина гравця, втомлена від постійних боргів родини.

Про це повідомляє телеграм-канал «Судом по схемах».

Історія залежності та боргова яма

Заявниця, Оксана Григораш, звернулася до суду після того, як влітку 2025 року їй почали масово надходити повідомлення від банків та колекторів. З’ясувалося, що її син, Юрій Кузло, став залежним від азартних ігор на онлайн-платформах (зокрема «Слотсіті», «Бетон» та інших).

Через відсутність достатніх заробітків чоловік почав оформлювати численні мікрокредити. Коли гроші закінчувалися, тягар виплат лягав на плечі його матері та дружини Марини, яка перебуває у відпустці по догляду за малолітньою дитиною.

Що встановив суд

Під час розгляду справи суд витребував дані з реєстрів кредитних історій та податкової служби. Результати виявилися приголомшливими:

• В одному лише «Українському бюро кредитних історій» заборгованість чоловіка склала 326 971 гривню.
• Інші бюро зафіксували понад 25 кредитних договорів, укладених протягом року, частина з яких має тривалі прострочення (понад 90 днів).
• При цьому офіційна зарплата чоловіка становила близько 20–21 тисячі гривень на місяць, що жодним чином не покривало його витрати на ставки.

Дружина гравця у своїх поясненнях зазначила, що Юрій витрачав на ігри не лише свою зарплату, а й дитячі гроші та позичені кошти, при цьому припиняти гру добровільно відмовлявся.

Рішення суду

Суддя О.С. Добрострой, вивчивши матеріали справи, дійшов висновку, що Юрій Кузло завдає значної шкоди собі та своїй сім’ї, ставлячи її у скрутне матеріальне становище.

Суд ухвалив:

1. Обмежити Юрія Кузла у відвідуванні гральних закладів та участі в азартних іграх на максимальний строк — 3 роки.
2. Дані про гравця будуть внесені до спеціального Реєстру осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів.
3. Окремо в Реєстрі буде вказано, що особа використовувала для ставок кредитні кошти, що є додатковим сигналом для фінансових установ.

Виконання рішення покладено на новостворене Державне агентство України ПлейСіті, яке тепер виконує функції регулятора у сфері азартних ігор. 

Новий раунд протистояння: Адвокатка Лариса Криворучко оскаржує рішення ВКДКА у Київському окружному адмінсуді

Київський окружний адміністративний суд (КОАС) відкрив провадження у двох нових справах за позовами адвокатки Лариси Криворучко проти Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (ВКДКА). Позивачка вимагає скасувати рішення про порушення щодо неї дисциплінарних справ.

Суть позовів

Обидва позови стосуються рішень ВКДКА, прийнятих 22 лютого 2026 року.

1. Перша справа (№ 320/13132/26): Лариса Криворучко оскаржує рішення ВКДКА № І-013/2026. Адвокатка стверджує, що дисциплінарна справа була порушена з підстав, які не передбачені чинним законодавством.

2. Друга справа (№ 320/13128/26): Тут оскаржується рішення ВКДКА № І-015/2026. Історія цього епізоду тягнеться від скарги судді Ужгородського міськрайонного суду. Раніше, у жовтні 2025 року, КДКА Вінницької області відмовилася порушувати справу проти адвокатки, проте ВКДКА скасувала цю відмову та постановила все ж розпочати дисциплінарне провадження.

Позиція суду щодо формату розгляду

Попри клопотання Лариси Криворучко про розгляд справ у відкритих судових засіданнях та участь у режимі відеоконференції, судді КОАС (Панченко Н.Д. та Перепелиця А.М.) прийняли рішення розглядати справи за правилами спрощеного провадження — без виклику сторін та проведення засідань.

Обґрунтовуючи відмову в очних слуханнях, судді зазначили:

• Справи щодо правомірності відкриття дисциплінарних проваджень є «справами незначної складності».

• Встановлення істини можливе шляхом аналізу письмових доказів та пояснень.

• Відсутність публічного розгляду в таких випадках не порушує Конвенцію про захист прав людини, оскільки питання права в цих спорах не становлять особливої складності.

Наступні кроки

Суд зобов’язав ВКДКА надати всі матеріали дисциплінарних справ щодо Лариси Криворучко протягом 15 днів. Також відповідач має право подати свої відзиви на позови.

Варто зазначити, що у другій справі (за скаргою ужгородського судді) адвокатці довелося клопотати про поновлення строку звернення до суду. Суд визнав причини затримки поважними та прийняв позов до розгляду.

Нагадаємо: Раніше Сьомий апеляційний адміністративний суд уже розглядав подібну справу за позовом Лариси Криворучко щодо рішення КДКА Вінницької області від серпня 2025 року, де також підтвердив законність порушення дисциплінарного провадження.

Вінничанка намагалася відправити до Нідерландів запчастини до «Герані»

Пустомитівський районний суд Львівської області у справі №450/141/26 виніс вирок Аліні Поплавській, яка намагалася незаконно переправити через кордон блок керування польотом російського безпілотника «Герань-2». Жінку визнали винною у порушенні порядку здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю.

Про це повідомляє телеграм-канал «Судом по схемах».

Деталі схеми

Згідно з вироком, 2 жовтня 2025 року мешканка Вінниці Аліна Поплавська у відділенні «Нової пошти» оформила міжнародне експрес-відправлення до Амстердама (Нідерланди). У митній декларації вона вказала, що пересилає «комп’ютерні частини» (computer parts) вартістю близько 114 євро.

Однак 7 жовтня під час митного контролю на посту «Львів-поштовий» (с. Муроване) львівські митники виявили у посилці підозрілий металевий предмет жовтого кольору. Експертиза встановила, що це блок керування польотом «В-101», який використовується в іранських баражуючих боєприпасах (дронах-камікадзе) типу «Герань-2», що виробляються в РФ.

Цей пристрій є товаром військового призначення. Для його вивезення за межі України необхідний спеціальний дозвіл Державної служби експортного контролю, якого у відправниці не було.

Позиція обвинуваченої та рішення суду

У судовому засіданні Аліна Поплавська повністю визнала свою провину. Вона пояснила, що вчинила правопорушення заради заробітку і нібито не знала про необхідність отримання дозволів. Жінка запевнила суд, що не мала протиправного умислу проти держави, та просила суворо не карати.

Суддя Пустомитівського суду, врахувавши щире каяття та відсутність попередніх судимостей, визнав жінку винною за ч. 1 ст. 333 КК України.

Згідно з рішенням суду від 5 березня 2026 року:

•  Поплавській призначено покарання у виді штрафу в розмірі 34 000 гривень.

•  З неї стягнуто 17 828 гривень витрат на проведення судових експертиз.

Речовий доказ — блок керування двигунами БПЛА «Герань-2» — суд наказав знищити.

Нагадуємо, що міжнародна передача товарів військового призначення без відповідної сертифікації та дозволів є кримінальним злочином, оскільки такі компоненти можуть бути використані у виробництві озброєння.

Суд визнав законним порушення дисциплінарної справи проти адвокатки Лариси Криворучко за скаргою ДБР

Сьомий апеляційний адміністративний суд залишив без змін рішення суду першої інстанції, підтвердивши правомірність дій Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (КДКА) Вінницької області щодо адвокатки Лариси Криворучко.

Суть спору

Конфлікт розпочався у липні 2025 року, коли Державне бюро розслідувань (ДБР) звернулося зі скаргою на дії адвокатки Лариси Криворучко. Оскільки КДКА м. Києва (за місцем реєстрації адвокатки) на той момент була визнана неповноважною, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури (ВКДКА) направила матеріали для розгляду до Вінниці.

28 серпня 2025 року дисциплінарна палата КДКА Вінницької області, вивчивши довідку про перевірку відомостей, прийняла рішення порушити дисциплінарну справу стосовно адвокатки. Пані Криворучко не погодилася з цим і звернулася до суду з вимогою скасувати це рішення.

Аргументи адвокатки

У своїй апеляційній скарзі Лариса Криворучко наполягала на низці порушень:

• Порушення юрисдикції: вона стверджувала, що справа мала розглядатися виключно за місцем її робочого місця (у Києві), а передача справи до іншого регіону є незаконною.
• Відсутність повноважень: позивачка вказувала, що термін повноважень членів КДКА Вінницької області вже закінчився.
• Неналежна перевірка: на її думку, відповідач не дослідив докази належним чином, чим порушив презумпцію невинуватості.

Позиція суду

Судова колегія Сьомого апеляційного адміністративного суду відхилила доводи апелянтки, зазначивши наступне:

• Проміжне рішення: Порушення дисциплінарної справи не є покаранням. Це лише початкова стадія провадження, під час якої комісія встановлює наявність ознак проступку. Остаточна оцінка діям адвоката надається вже під час розгляду справи по суті.
• Законність передачі справи: Суд підтвердив, що через неможливість роботи КДКА м. Києва, ВКДКА мала повне право перерозподілити скаргу до іншого регіону (Вінниці), щоб забезпечити безперервність дисциплінарного контролю.
• Інституційний континуїтет: Щодо повноважень членів КДКА, суд пояснив, що в умовах воєнного стану органи адвокатського самоврядування продовжують виконувати свої функції до обрання нового складу, аби уникнути правового вакууму.

Вердикт

03 квітня 2026 року Сьомий апеляційний адміністративний суд у справі № 120/12479/25 постановив: рішення Вінницького окружного адміністративного суду залишити без змін, а скаргу адвокатки — без задоволення.

Постанова набрала законної сили з моменту проголошення та не підлягає подальшому оскарженню. Це означає, що КДКА Вінницької області продовжить розгляд дисциплінарної справи щодо Лариси Криворучко по суті.

Довідка: Предметом розгляду ДБР та КДКА стали дії адвокатки, які, на думку слідства, можуть містити ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

17 «гуманітарних» автівок для ЗСУ: апеляційний суд Полтави постановив конфіскувати автопарк у псевдоволонтера

Полтавський апеляційний суд переглянув справу мешканця області Володимира Мірошніченка, який під виглядом гуманітарної допомоги ввіз в Україну 17 автомобілів, що так і не доїхали до фронту чи благодійних фондів.

Як вбачається з матеріалів справи № 553/1487/25, протягом 2022–2023 років Володимир Олексійович Мірошніченко масово ввозив через кордон транспортні засоби (марки Opel, Volvo, Hyundai, Audi, Renault, VW, Land Rover та Ford). Для звільнення від сплати митних платежів він подавав декларації, де отримувачами вказував Благодійний фонд ім. Олександра Калинчука та військову частину А7014.

Суть схеми

Під час перевірки Полтавською митницею з’ясувалося, що «гуманітарка» була лише на папері. Благодійний фонд офіційно повідомив, що жодних листів про очікування автівок не підписував, автомобілі на баланс не отримував і взагалі не знає, хто такий громадянин Мірошніченко. Аналогічну відповідь надало і Міністерство оборони: вказана військова частина ці машини не отримувала, а в електронних базах ЗСУ вони ніколи не реєструвалися.

Фактично, під прикриттям допомоги армії, автомобілі ввозилися для особистого використання або перепродажу без сплати жодних податків до бюджету.

Рішення місцевого суду

У грудні 2025 року Подільський районний суд м. Полтави визнав Мірошніченка винним, але обмежився лише штрафом у 425 тисяч гривень, не застосувавши конфіскацію самих автомобілів. Митники не погодилися з таким «м’яким» рішенням і звернулися до апеляції.

Рішення апеляційного суду

18 березня 2026 року суддя Полтавського апеляційного суду Г.Л. Карпушин задовольнив вимоги митниці. Суд дійшов висновку, що відсутність у матеріалах справи даних про нинішнє місцезнаходження машин не є підставою для того, щоб залишати їх правопорушнику.

Згідно з новою постановою, на Володимира Мірошніченка накладено:

1.  Штраф у розмірі 50% вартості всіх авто — 425 934 гривні.

2.  Повну конфіскацію в дохід держави всіх 17 транспортних засобів.

Якщо транспортні засоби не вдасться знайти для фізичного вилучення, з правопорушника буде стягнуто їхню повну вартість у грошовому еквіваленті.

Повний перелік конфіскованих авто:

•  6 одиниць Opel Zafira

•  Opel Monterey

•  Volvo V70 та Volvo S40

•  Hyundai Santa Fe

•  Audi A4

•  Renault Kangoo

•  VW Polo

•  Nissan X-Trail

•  Land Rover

•  Citroen Berlingo

•  Ford Transit

Постанова набрала законної сили.