НАЗК не змогло правильно скласти протокол на лідера політичної партії: суд повернув справу через елементарні помилки

Деснянський районний суд міста Києва у справі № 754/27/26 повернув Національному агентству з питань запобігання корупції (НАЗК) адміністративний протокол, складений на очільника політичної партії. Суд констатував, що антикорупційне відомство припустилося низки грубих процесуальних помилок, які унеможливлюють розгляд справи.

Йдеться про провадження щодо Григорія Кузьмича — керівника політичної партії «Національне демократичне об'єднання "Україна"».

За версією НАЗК, у листопаді 2025 року політик порушив вимоги антикорупційного законодавства, не надавши агентству запитувану інформацію та документи (ч. 1 ст. 188-46 КУпАП). Справу готував Департамент формування доброчесності політичних фінансів НАЗК.

Однак під час перевірки матеріалів справи 15 січня 2026 року суддя Олена Броновицька з'ясувала, що протокол складено з прямим порушенням статті 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Зокрема, інспектори НАЗК:

• не вказали адресу місця проживання Григорія Кузьмича;

• не отримали його підпис під протоколом (або не склали належний акт про відмову від підпису);

• не роз'яснили голові партії його права та обов'язки, як того вимагає закон.

Як зазначено в постанові суду, відсутність домашньої адреси фігуранта взагалі позбавляє суд можливості викликати його на засідання.

Спробу працівників НАЗК виправдати відсутність підписів тим, що Кузьмич просто "не прибув на підписання протоколу", суддя категорично відхилила. У рішенні наголошується, що неявка не прирівнюється до відмови від підпису і не звільняє НАЗК від обов'язку належним чином ознайомити особу з матеріалами справи. Суд підкреслив, що норми закону в цьому випадку «розширеному тлумаченню не підлягають і передбачають їх виконання в тому вигляді, як вони викладені».

Через таку юридичну недбалість суддя постановила повернути матеріали справи назад до НАЗК на доопрацювання. Тепер антикорупційному відомству доведеться виправляти власні помилки: з'ясувати адресу Григорія Кузьмича, особисто ознайомити його з протоколом та роз'яснити йому його права під підпис.

Розпилив балончик у чоловіка на велосипеді: в Одесі суд оштрафував співробітника ТЦК на 17 тисяч гривень

20 січня 2026 року Київський районний суд міста Одеси у справі № 947/48/26 притягнув до адміністративної відповідальності співробітника Територіального центру комплектування (ТЦК та СП). Військовослужбовця оштрафували за перевищення службових повноважень під час вручення повісток — він застосував сльозогінний газ проти цивільного чоловіка на велосипеді.

Деталі інциденту

Як зазначається у матеріалах справи, подія сталася 18 листопада 2025 року близько 14:20 в одному з районів Одеси. Старший солдат, який служить стрільцем у взводі охорони ТЦК, перебував на службі та здійснював заходи з оповіщення військовозобов'язаних (роздавав повістки).

Під час цих заходів між військовим та місцевим жителем, який їхав на велосипеді, виник конфлікт. У результаті співробітник ТЦК застосував проти велосипедиста газовий балончик «ТЕРЕН-4» (препарат сльозогінної та дратівної дії).

Цей інцидент був знятий на відео та опублікований у популярному місцевому Telegram-каналі https//t.me/Оdessa_infonews. Як підкреслюється в судовій постанові, відео набуло широкого резонансу серед цивільного населення, що «негативно вплинуло на імідж службових осіб ТЦК та Збройних Сил України в цілому». Після цього щодо військового було складено адмінпротокол.

Позиція військового та рішення суду

На судове засідання старший солдат не з'явився, хоча був належним чином повідомлений. Проте він надіслав до суду письмову заяву, в якій повністю визнав свою провину і попросив розглядати справу без його участі.

Суддя Геннадій Войтов, вивчивши докази та відеозапис, визнав, що дії військового явно вийшли за межі наданих йому повноважень, особливо враховуючи, що інцидент стався в денний час у громадському місці.

Суд кваліфікував дії старшого солдата за ч. 2 ст. 172-14 КУпАП (Перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень в умовах особливого періоду).

Суд призначив покарання: штраф на користь держави у розмірі 17 000 гривень (1000 неоподатковуваних мінімумів).

«Україну поділять РФ та США»: у Харкові суд виправдав жінку, яку поліція звинуватила у розповсюдженні паніки на вокзалі

9 січня 2026 року Холодногірський районний суд міста Харкова закрив адміністративну справу проти місцевої жительки, яку поліція намагалася оштрафувати за гучні розмови про політику та війну на залізничному вокзалі. Суд визнав її слова «оціночними судженнями» та став на захист свободи слова.

Що сталося?

Інцидент трапився вранці 9 листопада 2025 року в залі очікування вокзалу станції «Харків-Пасажирський». За версією поліції, непрацююча місцева жителька Світлана Гаранжа голосно розповідала оточуючим про те, що територію України нібито «поділять РФ та США», у лікарнях повністю відсутнє медичне забезпечення, а всі навколо «у змові з американським бізнесом та олігархічним кланом». Також жінка розмірковувала про бомбардування України.

Правоохоронці розцінили ці слова як поширення неправдивих чуток, що можуть викликати паніку серед населення або порушити громадський порядок. На жінку склали протокол за статтею 173-1 КУпАП.

Позиція суду: свобода слова чи паніка?

Сама жінка на судове засідання не з'явилася. Проте, дослідивши матеріали справи, суддя Валерій Пашнєв дійшов висновку, що в її діях немає складу правопорушення.

Суд звернув увагу на серйозні недоліки в роботі поліції та наголосив на конституційних правах громадянки:

1. Немає доказів паніки. Поліція не пояснила в протоколі і не надала жодних доказів того, що слова жінки реально викликали паніку серед пасажирів вокзалу або призвели до порушення громадського порядку. Самого факту розмови недостатньо для покарання.

2. Оціночні судження. Суд кваліфікував висловлювання жінки не як «чутки», а як її власні оціночні судження. Згідно із Законом України «Про інформацію», ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень (критику чи власне бачення ситуації), оскільки їх неможливо перевірити на правдивість.

3. Свобода слова. У постанові суддя підкреслив, що такі висловлювання є «формою публічної незгоди із політичною ситуацією в країні». А стаття 34 Конституції України гарантує кожному право на свободу думки і слова.

Суд також нагадав правоохоронцям про презумпцію невинуватості: усі сумніви щодо провини особи трактуються на її користь, а суд не має права самостійно шукати докази замість поліції.

Рішення

Провадження у справі №642/7398/25 було закрито через відсутність складу адміністративного правопорушення. 

Підліток у закладі після 22:00: в Одесі суд оштрафував менеджерку ресторану McDonald's

02 лютого 2026 року Київський районний суд міста Одеси у справі № 947/1334/26 притягнув до адміністративної відповідальності менеджерку місцевого ресторану швидкого харчування McDonald's. Жінку оштрафували за те, що вона дозволила неповнолітньому перебувати в закладі пізно ввечері без супроводу дорослих.

Деталі інциденту

Як зазначається у матеріалах справи, інцидент стався 12 грудня 2025 року близько 22:05 у ресторані McDonald's, що розташований в Одесі на площі Незалежності, 1. Інспектори ювенальної поліції під час перевірки виявили у закладі громадського харчування неповнолітнього хлопця. Підліток перебував там після 22-ї години без супроводу батьків чи законних представників.

Згідно зі статтею 20-1 Закону України «Про охорону дитинства», дітям до 16 років заборонено перебувати у закладах сфери розваг та громадського харчування з 22:00 до 06:00 без присутності хоча б одного з батьків. Відповідальність за дотримання цього правила несуть посадові особи закладів — у цьому випадку менеджерка ресторану Марія Маришева.

Позиція обвинуваченої та рішення суду

Сама менеджерка на судове засідання не з'явилася, проте надала письмові пояснення. Згідно з матеріалами справи, жінка своєї провини не заперечувала. Крім її зізнання, факт правопорушення підтверджувався протоколом поліції та відеозаписом з місця події.

Розглянувши справу, суд визнав посадовицю винною за ч. 1 ст. 180-1 КУпАП (порушення порядку перебування дітей у закладах громадського харчування).

Суд призначив штраф у розмірі 340 гривень (20 неоподатковуваних мінімумів).

У постанові суд також попередив: якщо менеджерка не сплатить штраф добровільно протягом 15 днів, справу передадуть до виконавчої служби, після чого сума штрафу автоматично подвоїться. Жінка має 10 днів на оскарження цього рішення в апеляційному суді.

Довідково: Закон чітко регламентує «комендантську годину» для дітей у розважальних закладах та кафе. Власники та адміністратори бізнесу зобов'язані вимагати у відвідувачів документи, що підтверджують їхній вік, якщо є сумніви, що клієнту виповнилося 16 років, особливо у вечірній час.

Пила алкоголь з дорослими в сауні: у Запоріжжі матір оштрафували за небезпечні розваги неповнолітньої доньки

19 лютого 2026 року Олександрівський районний суд міста Запоріжжя у справі №336/1049/26 притягнув до відповідальності місцеву мешканку Світлану Бандурку за неналежне виховання дитини. Її неповнолітню доньку поліцейські виявили в місцевій сауні під час розпивання спиртних напоїв у компанії дорослих.

Деталі інциденту

Згідно з матеріалами справи, подія сталася 23 листопада 2025 року близько 16:00. Працівники патрульної поліції навідалися до сауни, розташованої на вулиці Фортечній, 83-А. Там вони виявили неповнолітню дівчину, яка розпивала алкоголь разом із повнолітніми особами.

Правоохоронці зафіксували, що дитина перебувала у небезпечному середовищі, що створювало реальну загрозу її життю, здоров'ю та моральному розвитку. Відповідати за інцидент довелося матері дівчини.

Не перший випадок

Як встановив суд, матір не забезпечила належний контроль за поведінкою та місцем перебування доньки і не запобігла її шкідливій поведінці. З'ясувалося, що жінка потрапляє в поле зору правоохоронців не вперше: у грудні 2024 року її вже притягували до адміністративної відповідальності (за ч. 3 ст. 184 КУпАП) та штрафували на 850 гривень. Оскільки нове правопорушення було вчинено повторно протягом року, відповідальність стала суворішою.

Позиція матері та рішення суду

Сама Світлана Бандурка на судові засідання не з'явилася, хоча отримувала повістки через месенджер Viber. Проте вона надіслала до суду письмову заяву. У ній жінка повністю визнала свою провину, попросила розглянути справу без неї та призначити мінімальний розмір штрафу.

Розглянувши матеріали, суддя Олександрівського районного суду визнав матір винною за ч. 2 ст. 184 КУпАП (повторне ухилення батьків від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо виховання дітей).

Суд призначив жінці покарання — штраф на користь держави у розмірі 1 700 гривень.

Залишили без роботи та премій через «опозиційність»: на Рівненщині в.о. мера оштрафували за мобінг підлеглих

27 січня 2026 року Костопільський районний суд Рівненської області у справі  № 564/9/26 визнав виконуючу обов’язки міського голови Костополя Лілію Шульжук винною у вчиненні мобінгу (цькування) щодо двох своїх заступників. Посадовицю оштрафували за систематичний економічний та психологічний тиск на підлеглих, яких вона позбавила посадових обов'язків та майже повністю залишила без премій через їхню політичну приналежність.

Суть конфлікту: премії 200% для «своїх» та 10% для «чужих»

Як встановила перевірка Державної служби з питань праці, протягом 2025 року у Костопільській міській раді відбувався цілеспрямований тиск на двох заступників міського голови. Мобінг здійснювався групою осіб: секретарем ради та в.о. міського голови Лілією Шульжук.

Економічний тиск проявлявся у безпрецедентній різниці в оплаті праці. Поки двоє інших заступників щомісяця отримували премії у розмірі від 150% до 200% від окладу, двоє «небажаних» заступників з березня по листопад 2025 року отримували премію у розмірі лише 10%. А до Дня місцевого самоврядування у грудні «фаворитам» виписали по 7 506 грн премії, тоді як потерпілих заступників не преміювали взагалі. Жодних обґрунтувань чи документальних підтверджень такого розподілу коштів керівництво не надало.

Крім того, ще у травні 2025 року був виданий офіційний документ про розподіл функціональних обов'язків у міськраді. Згідно з ним, двох заступників-потерпілих просто «забули» вписати у документ — їх позбавили жодних повноважень, координації роботи відділів та права заміщення керівництва.

Виправдання в суді: «Вони з опозиції, я їм не довіряла»

У суді Лілія Шульжук свою вину не визнала. Вона пояснила, що такий розподіл обов'язків затвердив попередній секретар ради, а вона, очоливши місто в липні, не стала нічого змінювати. Свої дії посадовиця пояснила політичними мотивами: за її словами, ці двоє заступників належать до опозиційних партій, тому вона не могла довірити їм роботу і давала лише «усні доручення», які ті нібито ігнорували. Саме тому вони отримували мінімальні премії.

Її адвокат також просив закрити справу, заявляючи, що у кожного заступника різна продуктивність праці, від чого і залежали премії.

Самі ж потерпілі в суді заявили про систематичний і свідомий психологічний та економічний тиск з боку керівництва, яке позбавило їх роботи та стабільного доходу, даючи завідомо нездійсненні доручення.

Рішення суду

Вислухавши сторони та дослідивши докази, суддя Роман Снітчук дійшов висновку, що в діях Лілії Шульжук є прямий склад адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 173-5 КУпАП (мобінг, вчинений групою осіб).

Суд зазначив, що керівниця мала всі повноваження врегулювати навантаження між заступниками, але не зробила цього. Також суд звернув увагу, що в матеріалах справи немає жодного документа, який би підтверджував, що потерпілі заступники погано працювали, не виконували доручень чи отримували догани — отже, позбавлення їх премій було абсолютно безпідставним.

Суд постановив:

• Визнати Лілію Шульжук винною у вчиненні мобінгу.

• Накласти на неї штраф у розмірі 6 800 гривень.

• Стягнути судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Посадовиця має 10 днів на оскарження цього рішення в апеляційному суді. Якщо штраф не буде сплачено добровільно, його сума подвоїться.

Довідково: Мобінг (цькування на роботі) був офіційно визнаний правопорушенням в Україні у 2022 році. Він передбачає створення ворожої атмосфери, психологічний тиск, безпідставне позбавлення премій або нерівномірний розподіл завдань між працівниками однакової кваліфікації.

Справа про гвинтівки для Міноборони: чеська компанія AKM Group-CZ програла суд проти видання «Апостроф»

18 лютого 2026 року Господарський суд міста Києва виніс рішення у справі за позовом чеського постачальника зброї AKM GROUP-CZ, a.s. до ТОВ «Європейська Медіа Група» (видання «Апостроф»). Компанія намагалася через суд реалізувати право на відповідь щодо публікації про сумнівні закупівлі для Міноборони, проте суд став на бік медіа.

Суть конфлікту

Приводом для судового розгляду стала стаття під назвою: «Гвинтівки втридорога, "відновлені" патрони та арешт коштів: експерт розповів про схеми чесько-української "AKM Group-CZ"», опублікована на сайті «Апостроф» у лютому 2024 року.

У матеріалі, з посиланням на блог офіцера ЗСУ та екс-нардепа, йшлося про те, що:

• Міноборони нібито закуповувало у чеської компанії снайперські гвинтівки за ціною, що втричі перевищує реальну.
• Поставлялися цивільні «відновлені» патрони, які не можуть використовуватися у військах як бронебійні.
• У Чехії було заарештовано близько 39 млн доларів українських коштів на рахунках компанії.

Позивач стверджував, що ця інформація спотворена, викладена неповно та паплюжить його ділову репутацію. AKM GROUP-CZ вимагала зобов'язати видання опублікувати їхній текст відповіді та тримати його у вільному доступі протягом двох років.

Позиція суду та аргументи медіа

Суддя Валерій Князьков, розглянувши матеріали справи № 910/12520/25, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову. Ключовими факторами стали:

1. Пропуск строків: Згідно із Законом «Про медіа», заява про реалізацію права на відповідь має бути подана протягом 20 днів з моменту публікації. Позивач звернувся до редакції лише в липні 2025 року — майже через півтора року після виходу матеріалу.

2. Джерело інформації: Суд встановив, що видання «Апостроф» лише ретранслювало інформацію, яка вже була поширена іншим медіа (порталом «Обозреватель») та офіційними особами. Згідно зі ст. 117 Закону «Про медіа», суб’єкти не несуть відповідальності за дослівне відтворення матеріалів інших зареєстрованих ЗМІ.

3. Свобода слова: Суд взяв до уваги аргументи відповідача про те, що висловлювання у статті є оціночними судженнями, що мають фактичне підґрунтя, а втручання у діяльність медіа в цьому випадку було б порушенням свободи вираження поглядів.

Результат

Господарський суд міста Києва повністю відмовив у задоволенні позову. Судовий збір покладено на чеську компанію. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 20 днів.