В Ужгороді засудили майора СБУ, який виманив у військового понад 300 тисяч гривень за «працевлаштування» у спецслужбі

Ужгородський міськрайонний суд виніс вирок старшому оперуповноваженому СБУ Івану Добрунику, який шахрайським шляхом заволодів коштами військовослужбовця, обіцяючи влаштувати його на роботу в органи безпеки. Офіцера засудили до реального тюремного терміну.

Про це йдеться у вироку суду від 10 лютого 2026 року (справа № 308/2772/25). 

Схема: імітація відбору та «внески» за просування

Як встановив суд, майор Іван Добруник, який спочатку служив у Луганському управлінні СБУ, а згодом був переведений на Закарпаття, ввів в оману свого знайомого — військового розвідника-сапера Григорія Русалова.

Добруник запевнив потерпілого, що може вирішити питання його переведення на службу в СБУ. Для переконливості він імітував офіційну процедуру: попросив автобіографію, організував «співбесіду» у місті Дніпро та навіть складав фіктивні внутрішні рапорти про вивчення кандидата.

Під приводом вирішення бюрократичних питань, «залагодження» справ з кадровиками, психологами та проходженням поліграфа, обвинувачений систематично вимагав гроші. З жовтня 2023 року по серпень 2024 року потерпілий перерахував на картки Добруника загалом 322 810 гривень.

«Дружня позика» чи шахрайство?

У суді обвинувачений частково визнав провину, але наполягав, що брав гроші у борг як у друга через скрутне матеріальне становище, а не вимагав їх за посаду.

Проте цю версію спростувала переписка у месенджері WhatsApp. Слідство надало повідомлення, де Добруник тиснув на кандидата: «Зроби 10, якщо хочеш у нас працювати», «Ти до нас не передумав?», «Ще 5 слабо?», «Раз ти немічний, у тебе не вийде у нас працювати». Коли у військового закінчувалися гроші, майор радив йому позичати у знайомих, обіцяючи, що витрати перекриються майбутніми «підйомними».

Вирок суду

Суд кваліфікував дії Івана Добруника за ч. 3 ст. 190 КК України (шахрайство, вчинене в умовах воєнного стану, що завдало значної шкоди).

Суддя ухвалив:

• Визнати Івана Добруника винним та призначити покарання у виді 3 років та 6 місяців позбавлення волі.
• Стягнути з засудженого на користь потерпілого Григорія Русалова матеріальну шкоду у повному обсязі — 322 810 гривень.

Строк відбування покарання рахуватиметься з моменту фактичного затримання засудженого.

Суд став на бік директора «Вайтерра Україна» у спорі з митницею щодо експорту соняшнику на мільйони доларів

Житомирський апеляційний суд відмовив митникам у притягненні до відповідальності Олександра Москальчука, директора ПІІ «Вайтерра Україна» (Viterra Ukraine). Митниця звинувачувала топ-менеджера в умисному заниженні митних платежів на суму понад 17 мільйонів гривень через помилки в документах на експорт соняшнику.

Про це стало відомо з постанови суду від 4 лютого 2026 року у справі № 295/11815/23.

Суть звинувачень

Житомирська митниця склала низку протоколів на керівника агротрейдера за ст. 485 Митного кодексу України (ухилення від сплати митних платежів). За версією митників, компанія експортувала насіння соняшнику, користуючись пільговою ставкою вивізного мита 3,6% (замість стандартних 10%) в рамках Угоди про асоціацію з ЄС.

Претензія полягала в тому, що у деклараціях та сертифікатах походження EUR.1 як «виробників» товару було вказано елеватори (наприклад, «Балтське ХПП», «Любашівський елеватор» тощо), які фактично лише зберігали зерно, а не вирощували його. Митниця розцінила це як подання неправдивих відомостей для неправомірного отримання пільги.

Позиція захисту та висновки суду

Суд першої інстанції, з яким погодилася і апеляція, встановив, що в діях Олександра Москальчука відсутній склад правопорушення, а саме — умисел на несплату податків.

Ключові аргументи суду:

1. Товар має українське походження. Незалежно від того, хто саме вказаний виробником (фермер чи елеватор), соняшник був вирощений в Україні. Це дає законне право на застосування преференційної ставки мита 3,6% при експорті до ЄС.
2. Технічна помилка брокера. Неточності в деклараціях були допущені митним брокером та експедитором, яких найняла компанія, а не особисто директором. Олександр Москальчук надав експедиторам усі наявні документи і не втручався в процес оформлення.
3. Відсутність збитків. Судова економічна експертиза підтвердила, що бюджет не втратив коштів, оскільки ставка мита не змінилася б навіть за умови зазначення правильних назв виробників.
4. Закриття кримінальної справи. Раніше Бюро економічної безпеки (БЕБ) закрило кримінальне провадження проти посадових осіб «Вайтерра Україна» через відсутність складу злочину, визнавши помилки в документах такими, що не мали на меті ухилення від податків.

Результат

Апеляційний суд залишив без змін постанову Богунського районного суду м. Житомира, якою провадження відносно Олександра Москальчука було закрито. Рішення є остаточним і оскарженню не підлягає.

Довідково: ПІІ «Вайтерра Україна» (Viterra) є одним із найбільших експортерів сільськогосподарської продукції в Україні, що входить до глобальної мережі Viterra з головним офісом у Нідерландах.

Суд закрив справу про «російський нікель» для «Мотор Січ»: митниця не змогла довести підробку документів на $7,5 млн

Дніпровський районний суд міста Запоріжжя закрив провадження у справі щодо директора канадської компанії «Imaco Commerce LP», якого Запорізька митниця звинувачувала у спробі ввезення продукції російського походження під виглядом китайської для потреб АТ «Мотор Січ». Суд дійшов висновку, що митники не надали достатніх доказів вини постачальника.

Про це йдеться у постанові суду від 28 січня 2026 року у справі № 334/7102/25.

Версія митниці: російський слід через Польщу

У липні 2022 року на адресу стратегічного підприємства «Мотор Січ» надійшли дві партії товару — штамповки та заготовки з нікелевого сплаву загальною вартістю понад 7,5 млн доларів США. Згідно з документами, наданими при розмитненні, товар був вироблений у Китаї компанією «XI`AN BAOTI AEROSPACE MATERIALS CO., LTD», а постачальником виступала канадська фірма «Imaco Commerce LP».

Однак Запорізька митниця, посилаючись на інформацію від польських колег, заявила, що насправді цей метал був виготовлений у РФ («Ступинская Металлургическая Компания»). За версією митників, вантаж вивезли з Росії через Білорусь до Польщі ще у березні 2022 року, а згодом переправили в Україну, змінивши документи про походження, щоб обійти заборону на імпорт товарів з країни-агресора.

Митниця склала протоколи на директора компанії-постачальника за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України (переміщення товарів з приховуванням від митного контролю шляхом подання документів з неправдивими відомостями).

Позиція захисту та суду

Захист наполягав, що товар справді має китайське походження, що підтверджується сертифікатами, виданими компетентними органами Польщі. Крім того, умови поставки передбачали, що відповідальність продавця закінчувалася в Польщі, а митним оформленням в Україні займалося саме АТ «Мотор Січ».

Суддя Сергій Телегуз, розглянувши матеріали справи, став на бік захисту. Основні аргументи суду:

1. Сертифікати походження є чинними. Наявні у справі сертифікати, які вказують країну походження «Китай», є офіційними документами. Митниця не зверталася із запитами до Китаю для їх спростування і не довела їх фіктивність.
2. Інвойс не підтверджує походження. Суд зазначив, що інвойс (рахунок-фактура), на який посилалася митниця як на «фальшивий» документ, підтверджує вартість товару, а не країну його походження.
3. Відсутність доказів. Митниця не надала беззаперечних доказів (наприклад, експертизи маркування самого товару або відповіді від виробника), що саме ці конкретні злитки були вироблені в РФ. Припущення митників базувалися на аналізі руху вантажів у Польщі, який суд визнав недостатнім для підтвердження вини «поза розумним сумнівом».

"Китайські" запчастини з Татарстану: у Полтаві суд покарав директора іноземної фірми за приховане ввезення товарів з РФ

Подільський районний суд міста Полтави визнав винним директора китайської компанії RUIAN CENSO IMPEXP CO., LTD Яна Чангбо (Yan Changbo) у порушенні митних правил. Під виглядом китайської продукції він намагався ввезти в Україну партію автозапчастин, виготовлених у Російській Федерації.

Про це стало відомо з постанови суду від 4 лютого 2026 року у справі № 553/3735/25.

Деталі схеми

Інцидент стався влітку 2025 року. На адресу харківського підприємства ТОВ «ВЕГА 888 Груп» надійшов контейнер з автозапчастинами. Згідно з документами (інвойсом та декларацією), у вантажі знаходилися «кришки радіатора» китайського виробництва торговельної марки «33 Standard».

Однак під час огляду на митному посту «Полтава» інспектори виявили невідповідність. Замість китайського товару у 23 коробках знаходилися 8050 штук пробок розширювального бачка для автомобілів ВАЗ.

На пакуванні та виробах містилося маркування російською мовою: «ВОСТОК-АМФИБИЯ», м. Чистополь, Республіка Татарстан, РФ. Штрих-код товару також відповідав країні-агресору.

Позиція захисту

У суді інтереси китайського директора представляв адвокат. Захист наполягав на закритті справи, стверджуючи, що Ян Чангбо ніколи не був в Україні, не знає місцевого законодавства, а російські запчастини потрапили у вантаж через «механічну помилку» працівників складу під час пакування. За версією захисту, на частину товару просто помилково наклеїли не ті бірки.

Рішення суду

Суд відхилив аргументи захисту, визнавши їх спробою уникнути відповідальності. Було встановлено, що саме відправник несе відповідальність за достовірність даних у товаросупровідних документах. Спроба ввезення російських товарів під виглядом китайських була кваліфікована як переміщення з приховуванням від митного контролю (ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України).

Суд постановив:

1. Конфіскувати в дохід держави партію російських запчастин вартістю 603 750 гривень.
2. Оштрафувати Яна Чангбо на суму 301 875 гривень (50% від вартості товару).
3. Стягнути з порушника витрати за зберігання товару на складі митниці у розмірі понад 21 тисячі гривень.

Львівське підприємство оштрафували на понад 700 тисяч гривень за зрив поставок для Міноборони

21 січня 2026 року Господарський суд Львівської області у справі № 914/3508/25 задовольнив позов «Агенції оборонних закупівель» Міністерства оборони України проти львівського приватного підприємства «Славія Гратінгс-Альпіна Грате Україна». Компанію зобов’язали сплатити 731 562 гривні штрафних санкцій за несвоєчасну поставку товарів для армії.

 

Деталі контракту

У липні 2025 року «Агенція оборонних закупівель» уклала з підприємством контракт на суму 90,4 млн грн. Згідно з угодою, постачальник мав передати замовнику 400 одиниць квадрокоптерів у стислі терміни — до 31 липня 2025 року.

Суть порушення

Постачальник не вклався у визначені терміни. Хоча товар врешті-решт був поставлений, значна його частина надійшла із запізненням:

• партію зі 157 одиниць поставили 6 серпня (затримка 5 днів);
• партію з 53 одиниць — 21 серпня (затримка 20 днів);
• останні 12 одиниць надійшли лише 16 вересня (затримка 46 днів).

Позиція суду та штрафи

У контракті було прописано жорсткі умови відповідальності: пеня 0,1% за кожен день прострочення та додатковий штраф 7%, якщо затримка перевищує 30 днів.

Оскільки за однією з партій затримка склала понад місяць, до підприємства застосували обидва види санкцій. Суд повністю погодився з розрахунками Міноборони:

• 541 722 грн — пеня за кожен день прострочення;
• 189 840 грн — штраф (7%) за прострочення понад 30 днів.

Відповідач не надав відзиву на позов і не заперечував проти нарахувань. 

Затримка з поставкою дронів для ЗСУ: суд стягнув з одеського постачальника понад 1,5 млн грн штрафу

26 січня 2026 року Господарський суд Одеської області у справі № 916/3919/25 задовольнив позов Державного підприємства Міноборони «Агенція оборонних закупівель» до ТОВ «СКАЙХАБ» щодо стягнення штрафних санкцій за несвоєчасну поставку безпілотників. Сума стягнення склала 1 553 350 гривень.

 

Деталі контракту

30 травня 2025 року «Агенція оборонних закупівель» уклала контракт з ТОВ «СКАЙХАБ» на закупівлю 500 комплектів безпілотних авіаційних комплексів Autel Evo Max 4N. Загальна вартість угоди становила 165,25 млн грн.

Згідно з умовами, компанія мала поставити техніку протягом 14 днів — до 13 червня 2025 року.

Суть порушення

Відповідач не вклався у визначені строки. Фактична поставка відбулася двома партіями із запізненням:

• 100 комплектів передали 17 червня (затримка 3 дні);
• 400 комплектів — 25 червня (затримка 11 днів).

Через це держпідприємство нарахувало пеню за кожен день прострочення.

Позиція відповідача

Представники ТОВ «СКАЙХАБ» у суді просили зменшити розмір штрафу на 50% (до 750 тис. грн). Вони пояснювали затримку проблемами у свого контрагента («EXPERT TRADING PRO»), чий вантаж нібито потрапив на додатковий митний огляд. Компанія наполягала, що затримка сталася не з їхньої вини.

Вердикт суду

Суд відхилив прохання бізнесу про зменшення штрафу, наголосивши на важливості своєчасного забезпечення армії в умовах воєнного стану.

Суддя зазначила, що:

1. Порушення зобов'язань контрагентами (партнерами) боржника є звичайним підприємницьким ризиком і не звільняє від відповідальності.
2. Своєчасність поставок для оборони має критичне значення для національної безпеки.
3. Зменшення штрафу фактично нівелювало б відповідальність за порушення умов оборонного контракту.

Результат

Суд зобов'язав ТОВ «СКАЙХАБ» сплатити на користь «Агенції оборонних закупівель» 1 553 350 грн пені та 18 640 грн судового збору.

У Житомирі винесли вирок шахрайці, яка ошукала людей на пів мільйона гривень на продажі «дешевих» талонів на пальне

Корольовський районний суд міста Житомира засудив місцеву жительку Вероніку Щербатюк, яка під виглядом представниці мережі АЗС «ОККО» продавала неіснуючі паливні талони. Жінка визнала провину, відшкодувала збитки потерпілим, а суму своєї застави перерахувала на потреби ЗСУ.

Про це йдеться у вироку суду від 4 лютого 2026 року (справа № 296/4264/25).

Схема обману

Згідно з матеріалами справи, обвинувачена діяла з січня по липень 2024 року. Вона розповідала знайомим, що є представницею підприємства «ОККО КОНТРАКТ» і може дістати талони на пальне за цінами, нижчими від ринкових.

Щоб увійти в довіру, жінка спочатку дійсно надавала покупцям невелику кількість талонів. Коли клієнти переконувалися в її «надійності» і замовляли великі партії, шахрайка забирала гроші, але товар не постачала або віддавала лише мізерну частину замовлення, привласнюючи решту коштів.

Епізоди злочину

Слідство задокументувало три епізоди шахрайства на загальну суму понад 450 тисяч гривень:

• У травні 2024 року біля ЦУМу в Житомирі чоловік передав їй готівкою 340 000 гривень. Натомість отримав талонів лише на 12 000 грн. Збиток склав 328 000 грн. Щоб заспокоїти клієнта, жінка навіть написала розписку, обіцяючи повернути борг, але не зробила цього.
• Інший потерпілий перерахував їй на картки декількома платежами понад 126 тисяч гривень. Шахрайка віддала талонів на 8 850 грн, привласнивши 118 000 грн.
• Третя потерпіла переказала та передала готівкою понад 12 тисяч гривень, отримавши талонів лише на 2000 грн. Збиток склав 10 150 грн.

Вирок суду

Під час судового розгляду обвинувачена уклала угоду про визнання винуватості з прокурором. Вона повністю визнала провину, щиро розкаялася та добровільно відшкодувала завдані збитки потерпілим, які заявили, що претензій до неї не мають.

Суд визнав жінку винною за ч. 2 та ч. 3 ст. 190 КК України (шахрайство, вчинене повторно та в умовах воєнного стану, що завдало значної шкоди).

Їй призначено узгоджене покарання у вигляді 3 років позбавлення волі, однак суд звільнив її від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік.

Крім того, суд постановив перерахувати заставу в розмірі 60 650 гривень, яку вніс за обвинувачену заставодавець, на користь Благодійного Фонду «ПІДТРИМАЙ ТРЕТЮ ШТУРМОВУ».