Темна сторона

середа, січня 07, 2026

Одеський цементний завод подав до суду на розслідувачів: вимагає спростування та 200 тисяч гривень

Господарський суд Одеської області відкрив провадження у справі за позовом ТОВ "Торгівельний дім "Зеніт Плюс" проти Громадської організації "Центр публічних розслідувань". Компанія, яка керує виробництвом мінерального порошку в селі Вигода Одеського району (місцеві називають підприємство "цементним заводом"), звинувачує журналістів у поширенні недостовірної інформації, що шкодить її діловій репутації. Позивач вимагає визнати низку тверджень у статті недостовірними, спростувати їх та стягнути 200 000 гривень моральної шкоди.

Згідно з ухвалою суду від 5 січня 2026 року провадження у справі №916/5354/25 відкрито в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 17 лютого 2026 року .

Позов стосується статті на сайті "Центру публічних розслідувань" (cpi.org.ua), опублікованої під оригінальною назвою "ЩО НЕ ТАК З ЦЕМЕНТНИМ ЗАВОДОМ НА ОДЕЩИНІ: В АНАМНЕЗІ ЗВЯЗКИ З ПОДАТКОВОЮ ТА БІЗНЕСМЕНОМ ПІД САНКЦІЯМИ РНБО", яка згодом була змінена на "ЩО НЕ ТАК З ЦЕМЕНТНИМ ЗАВОДОМ НА ОДЕЩИНІ: ЙМОВІРНІ ЗВЯЗКИ З ПОДАТКОВОЮ ТА БІЗНЕСМЕНОМ ПІД САНКЦІЯМИ РНБО". У матеріалі журналісти стверджують, що підприємство забруднює довкілля дрібним пилом, що становить загрозу для здоров'я місцевих жителів та екології. Зокрема, згадуються скарги мешканців села Вигода на алергії, респіраторні проблеми та покриття пилом дерев і рослин. Стаття також вказує на ймовірні зв'язки компанії з Державною аудиторською службою та податковою через власника Ігора Хандусенка, який, за даними розслідувачів, є батьком заступника керівника Південного офісу Держаудитслужби Дмитра Хандусенка. Крім того, фіксуються зв'язки з ТОВ "Дорожна будівельна компанія 'Дорсервіс'", пов'язаною з бізнесменом Араїком Амірханяном, проти якого в 2021 році РНБО ввела санкції.

ТОВ "Торгівельний дім "Зеніт Плюс" заперечує ці твердження, зокрема про співпрацю з "Дорсервіс" та розташування заводу в 100 метрах від житлових будинків, а також про систематичні викиди, що тривають 11 років. Компанія вимагає, щоб ГО "Центр публічних розслідувань" протягом 10 днів після набрання рішенням законної сили опублікувала спростування на своєму сайті та вилучила спірну інформацію зі статті.

Завод розташований у селі Вигода, де, за даними Департаменту екології Одеської ОВА, у 2023 році були виявлені перевищення норм викидів, а в 2024-му дозволено розширення виробництва попри скарги місцевих. Мешканці неодноразово зверталися до влади, але, як стверджують розслідувачі, відповіді не отримали. Спроби журналістів зв'язатися з директоркою заводу Олександрою Бугорською та компанією також залишилися без відповіді.

Тернопільський суд відмовив ФОП у скасуванні штрафу від податкової на понад 65 млн грн за порушення на АЗС

Тернопільський окружний адміністративний суд 13 листопада 2025 року відмовив у задоволенні позову фізичної особи-підприємця Руслана Сторожука проти Головного управління Державної податкової служби (ДПС) у Тернопільській області. Підприємець оскаржував податкове повідомлення-рішення, яке передбачає штраф у розмірі 65 467 466,90 грн за непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій (РРО) при продажу пального.

Справа № 500/5083/25 стосується результатів фактичної перевірки, проведеної ГУ ДПС у Тернопільській області з 1 по 10 квітня 2025 року на АЗС ФОП Сторожука в с. Чистилів Тернопільського району. За актом перевірки встановлено порушення: відпуск дизельного пального на суму 43 644 977,93 грн ТОВ "Томойл Лоджістік енд Трейдінг" без проведення через РРО та видачі фіскальних чеків, а також продаж бензину А-92 на 13 900,37 грн без РРО. На підставі акту ГУ ДПС винесло рішення від 28 квітня 2025 року № 00056160704.

ФОП Сторожук стверджував, що розрахунки з ТОВ "Томойл Лоджістік енд Трейдінг" проводилися безготівково за договором від 1 липня 2022 року № 1/07, що звільняє від застосування РРО, і що порушення не було повторним. Однак суд, посилаючись на Податковий кодекс України та Закон № 265/95-ВР, визнав висновки ДПС обґрунтованими. Суддя Павло Баб`юк зазначив, що реалізація пального на АЗС вимагає застосування РРО незалежно від форми оплати, а порушення було повторним, оскільки раніше (рішенням від 13 вересня 2023 року № 00064800901) ФОП вже штрафували за подібне.

"Суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови в задоволенні позову, оскільки відповідач довів правомірність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення", – йдеться в рішенні.

Ця справа є частиною посиленого контролю ДПС за торгівлею пальним на АЗС в Україні. За даними ДПС, у 2025 році проведено понад 1,5 тисячі перевірок АЗС, виявлено порушень на 1,2 млрд грн, зокрема нелегальну торгівлю без РРО та ліцензій. На Тернопільщині податківці викрили кілька нелегальних АЗС зі штрафами до 360 тис. грн, а в січні 2024 року оштрафували АЗС на 290 тис. грн за торгівлю "повз касу". ТОВ "Томойл Лоджістік енд Трейдінг" (код 44672536), що займається торгівлею нафтопродуктами та логістикою, фігурує в судових справах щодо митних порушень, штрафів за контрабанду та анулювання ліцензій, як повідомляють YouControl та Clarity Project.

неділя, січня 04, 2026

Суд скасував реєстрацію майна, подарованого Комуністичною партією України: деталі рішення

Великоолександрівський районний суд Херсонської області частково задовольнив позов Міністерства юстиції України проти Максима Андрійовича Кравцова та Комуністичної партії України (КПУ). Суд скасував державну реєстрацію права власності Кравцова на житловий будинок площею 43 кв. м та земельну ділянку площею 0,0252 га в селищі Велика Олександрівка. Рішення винесено 1 січня 2026 року, і воно стосується договорів дарування, укладених у 2014 році, які суд визнав такими, що порушують публічний порядок.

За даними судового рішення у справі № 650/1431/23, Міністерство юстиції звернулося до суду з вимогою визнати недійсними два договори дарування від 5 вересня 2014 року. Ці договори стосувалися передачі КПУ (яка на той момент була зареєстрована за адресою: вул. Борисоглібська, 7, Київ) майна на користь Кравцова. Йдеться про будинок (реєстраційний номер 180168065247) та земельну ділянку (кадастровий номер 6524710100:01:089:0021). Позивач аргументував, що ці угоди були укладені після відкриття провадження про заборону діяльності КПУ (справа № 826/9751/14 від 11 липня 2014 року), з метою уникнути передачі майна державі.

Суддя О.О. Сікора, посилаючись на постанову Великої Палати Верховного Суду від 16 квітня 2025 року у подібній справі, дійшов висновку, що договори є нікчемними відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України, оскільки порушують публічний порядок. Вони не відповідали статутним цілям партії, визначеним Законом "Про політичні партії в Україні", і були спрямовані на ухилення від наслідків заборони КПУ. Діяльність партії була заборонена рішенням Восьмого апеляційного адміністративного суду від 5 липня 2022 року, а її майно мало перейти у власність держави.

"Спірні договори дарування укладені всупереч вимогам закону, з умислом на уникнення передачі активів державі. Це порушує публічний порядок і робить їх нікчемними з моменту укладення", – йдеться в мотивувальній частині рішення.

Представник позивача Юрій Миколайович Шейхудінов наголосив, що Кравцов був кандидатом у народні депутати від КПУ у 2014 році та згодом членом забороненої партії "Союз лівих сил", що вказує на його наближеність до дарувальника. Міністерство юстиції виявило ці угоди під час розшуку активів забороненої партії відповідно до постанови Кабміну № 896 від 12 серпня 2022 року.

Представник відповідача Андрій Юрійович Спаський заперечував позов, стверджуючи, що договори були реальними, а Кравцов фактично користується майном з 2014 року, проживаючи там з сім'єю та сплачуючи комунальні послуги. Він посилався на відсутність обмежень на розпорядження майном партії на момент укладення угод і на принцип правової визначеності. Однак суд відхилив ці аргументи, зазначивши, що фактичне користування не спростовує протиправну мету договорів.

Представник КПУ не з'явився на засідання, попри повідомлення. Суд констатував, що партія не зареєструвала електронний кабінет у Єдиній судовій системі, що не порушує її прав, але дозволяє розгляд справи без її участі.

Суд відмовив у визнанні договорів недійсними (оскільки вони вже є нікчемними за законом), але задовольнив вимогу про скасування реєстрації прав Кравцова. Це призведе до автоматичної реєстрації майна на КПУ з подальшою передачею державі. С

Ця справа є частиною ширшої кампанії з повернення активів заборонених проросійських партій державі. З 2022 року Мін'юст розшукує майно КПУ та подібних організацій, щоб забезпечити виконання судових рішень про їхню заборону, пов'язану з загрозою національній безпеці України.

Неточності в біографії нової міністерки культури Тетяни Бережної

Верховна Рада України 21 жовтня 2025 року призначила Тетяну Бережну віце-прем'єр-міністеркою з гуманітарної політики та міністеркою культури. До цього, з липня 2025 року, вона виконувала обов'язки керівника Міністерства культури та стратегічних комунікацій. Однак у її офіційній біографії, оприлюдненій на сайті Кабміну та в інших джерелах, виявлено низку неточностей і перебільшень щодо професійного досвіду.

www.facebook.com/berezhna.tetyana

Адвокатський стаж: "понад 10 років" замість реальних 5

У біографії зазначається, що Бережна має "понад 10 років стажу в адвокатській діяльності" та отримала свідоцтво на право займатися адвокатською діяльністю у 2017 році. Насправді свідоцтво видано 18 травня 2017 року, а адвокатську діяльність вона призупинила 17 червня 2022 року — одразу після призначення заступницею міністра економіки. Таким чином, реальний стаж становить близько 5 років. З 2011 року Бережна працювала в юридичній фірмі "Василь Кісіль і Партнери" як юристка, але не як адвокатка. Офіційний адвокатський стаж підтверджується даними про видачу свідоцтва та призупинення.

kmu.gov.ua/profile/tetiana-berezna

Рейтинги та "відзнаки": рекомендації, а не нагороди

Біографія стверджує, що Бережна входить до "топ-10 найефективніших держслужбовців та політиків з досвідом юридичної практики" за версією дослідження "Юридичної газети" "Лідери практик — 2025". Насправді рейтинг називається ТОП-15 ефективних держслужбовців/політиків, і критерії його формування не розкриваються. До цього рейтингу потрапили, наприклад, два судді Верхового Суду. Незрозуміло, як була визначена їх ефективність, якщо судді у касаційній інстанції розглядають справи колективно, а не одноособово. Дослідження "Юридичної газети" включає також рейтинги юридичних компаній, де фірма "Василь Кісіль і Партнери" посідає високі позиції за репутацією. Загалом такі юридичні видання фінансуються за рахунок юридичних компаній. Як кажуть, хто платить, той і замовляє музику.

yur-gazeta.com

Крім того, згадуються "відзнаки":

Включення до Chambers Europe (2017–2021),
Legal 500 (2018–2021),
Best Lawyers (2021–2022) у сфері оподаткування.

Це не персональні нагороди, а рекомендації в міжнародних довідниках для потенційних клієнтів. Включення юристів до таких списків часто залежить від репутації фірми-роботодавця, а не лише індивідуальних досягнень. Фірма "Василь Кісіль і Партнери" має давню історію та високий авторитет на українському ринку, що сприяло включення Бережної до рейтингів. Крім того у довідниках також існують платні послуги для просування фірм, тому потрапляння Бережної до рейтингу Legal 500 - це, в першу чергу, заслуга юридичної фірми.

Судова практика: обмежена кількість справ

На порталі «Судова влада України» зафіксовано обмежену кількість судових справ, у яких Тетяна Василівна Бережна виступала представницею сторін. Переважна більшість із них — податкові та публічно-правові спори, в яких вона представляла інтереси компаній-клієнтів юридичної фірми «Василь Кісіль і Партнери».

Зокрема, йдеться про такі справи:

Справа № 914/1979/18 від 06.06.2019 — за позовом Приватної агрофірми «Острів» до ТОВ «АВЕ Львів» про стягнення заборгованості у розмірі 3 983 281,00 грн.
Справа № 826/5479/18 від 12.07.2019 — за позовом ТОВ «СВГ Плюс» до Офісу великих платників податків ДФС (в особі Харківського управління) та ДФС України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Справа № 826/3687/18 від 06.11.2020 — за позовом ТОВ «Ековей Вейст Менеджмент» до ДПС України та ГУ ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Справа № 640/18492/18 від 31.01.2020 — за позовом ТОВ з іноземними інвестиціями «МІНІСО/Україна/» до ГУ ДФС у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень від 06.08.2018 року.
Справа № 640/7492/19 від 26.04.2019 — за позовом ТОВ «Віталанд» до ГУ ДПС у м. Києві про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити певні дії.
Справа № 640/20669/19 від 28.10.2019 — за позовом Павла Борисовича Рябікіна до НАЗК про визнання протиправним та скасування рішення.
Справа № 640/6884/21 від 26.11.2021 — за позовом Ель Джувейді Абулсани Рімми Резкалівни до Міністерства освіти і науки України про визнання протиправним та скасування рішення, а також зобов’язання вчинити дії.
Справа № 640/8228/22 від 03.06.2022 — за позовом ТОВ «Рост Агро» до ДПС України та ГУ ДПС у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення (адвокатська діяльність Т. Бережної призупинена 17.06.2022).
Справа № 640/14856/19 від 13.04.2021 — за позовом ПАТ «Глорія Джинс» (компанія з «ЛНР») до ГУ ДПС у Луганській області та ДПС України про визнання протиправними рішень, бездіяльності та зобов’язання вчинити певні дії.

Див.:

субота, січня 03, 2026

Суд відмовив нардепу Бужанському в позові проти "Детектора медіа" та "Руху Чесно"

Шевченківський районний суд Києва у справі № 761/25372/25 відмовив народному депутату від "Слуги народу" Максиму Бужанському в задоволенні позову про захист честі, гідності та ділової репутації проти громадських організацій "Детектор медіа" та "Рух Чесно". Рішення ухвалено 31 грудня 2025 року в порядку спрощеного провадження без виклику сторін. Суддя Олена Кондратенко визнала оскаржувану інформацію оціночними судженнями, а не фактами, і зазначила, що як публічна особа Бужанський повинен терпіти ширшу критику.

Позов Бужанський подав у червні 2025 року через публікацію на сайті MediaSapiens (проєкт "Детектора медіа") від 2019 року під назвою "Вата в Раді. Фанат СРСР та борець із декомунізацією "слуга" чиєїсь волі Бужанський". У статті його описано як "новоспеченого 'слугу народу'", який "має майже повний набір типового проросійського блогера/політика". Депутат вважав це недостовірною інформацією, що порочить його репутацію, і вимагав спростування та видалення матеріалу.

Крім того, Бужанський оскаржував внесення свого профілю до "Реєстру зрадників" на сайті "Руху Чесно" (chesno.org), де його діяльність аналізувалася на основі тієї ж публікації. У реєстрі, створеному в березні 2022 року для фіксації випадків зради та колабораціонізму, профіль депутата містив посилання на джерела, що нібито свідчать про проросійську пропаганду та діяльність в інтересах агресора. Позивач вимагав видалити профіль, зображення та всю інформацію про себе з сайту, а також спростувати дані під заголовком "Спростування". Він також просив стягнути з відповідачів судовий збір та витрати на правову допомогу – загалом понад 63 тисячі гривень.

У відзивах на позов "Рух Чесно" та "Детектор медіа" заперечували вимоги. "Рух Чесно" наголошував, що поняття "зрада" та "зрадник" – це суб'єктивна оцінка дій політиків на основі суспільної моралі, а не кримінального кодексу. Вони зазначили, що Бужанський, як публічний діяч, підлягає ретельному громадському контролю, і виборці мають право знати про його дії. "Детектор медіа" додав, що спірна фраза є оціночним судженням, а позов подано з пропуском строку давності (один рік з моменту публікації), хоча суд не розглядав це питання через відмову в позові по суті.

Суд встановив, що оскаржувана інформація не містить фактичних тверджень про вчинення Бужанським державної зради (ст. 111 КК України), а є оцінкою його публічної діяльності. Посилаючись на Конституцію України, Цивільний кодекс, Закон "Про інформацію" та практику Європейського суду з прав людини, суддя зазначила, що оціночні судження не підлягають спростуванню. Як народний депутат і публічна особа, Бужанський "відкритий для ретельної перевірки своїх слів і дій журналістами та суспільством", а межі критики щодо нього ширші, ніж для приватних осіб. Суд відмовив у всіх вимогах, включаючи стягнення витрат.

Рішення набирає чинності після спливу строку на апеляцію (30 днів). Бужанський має право оскаржити його в апеляційному суді.

Контекст справи пов'язаний з діяльністю Бужанського, якого неодноразово критикували за проросійські погляди. Рух "Чесно" раніше звинувачував його в поширенні дописів проросійських Telegram-каналів та блокуванні законів про деколонізацію. "Детектор медіа" аналізував його як фігуру з "ватними" поглядами, фаната СРСР і противника декомунізації. Наразі профіль Бужанського в "Реєстрі зрадників" на chesno.org відсутній або видалений.

"Детектор медіа" прокоментував рішення як перемогу свободи слова: "Пан Бужанський не ставить під сумнів свою проросійську діяльність... але невдоволений, що громадськість відкрито говорить про антиукраїнське спрямування цієї діяльності".

пʼятниця, січня 02, 2026

У Харкові засуджено шахрая, який ошукав українців на 59 тисяч гривень під виглядом евакуації з окупованих територій

31 грудня 2025 року Київський районний суд Харкова у справі № 953/11370/23 виніс вирок Максиму Карабутіну, уродженцю Харкова, за неодноразове шахрайство з використанням соціальних мереж. Чоловіка визнано винним у заволодінні чужим майном шляхом обману (ч. 2 ст. 190 Кримінального кодексу України) і засуджено до 3 років і 2 місяців обмеження волі. З урахуванням часу, проведеного під вартою, фактично йому залишилося відбути меншу частину покарання.

За даними суду, Карабутін, який має низку попередніх судимостей за крадіжки та інші злочини, створював фальшиві облікові записи в Facebook. Він розміщував оголошення про послуги пасажирських перевезень з окупованих територій України, з-за кордону (Польща, Німеччина, Чехія, Данія) або між регіонами країни. Обвинувачений не мав наміру виконувати обіцяне, а лише виманював передплату в розмірі 50% від вартості послуги через месенджер Viber.

Серед жертв – вісім осіб, які шукали транспорт для себе, родичів чи навіть тварин під час війни.

Наприклад:

Одна з потерпілих перерахувала 3000 грн за перевезення з Білозерки (Херсонська область) до Узина (Київська область).
Інша – 14 000 грн за поїздку з Польщі до України.
Ще одна жертва втратила 6000 грн за маршрут з Дніпра до Данії.

Загальна сума збитків склала 59 000 грн.

Після отримання коштів на банківські карти (Sportbank, ПУМБ, А-Банк, Idea Bank) Карабутін блокував потерпілих у Viber і припиняв спілкування. Усі епізоди сталися в період з листопада 2022 по травень 2023 року. Обвинувачений використовував один і той самий мобільний телефон Huawei INE-LX1 з конкретним IMEI та SIM-картою.

Під час судового розгляду Карабутін повністю визнав провину, щиро розкаявся та частково відшкодував збитки потерпілим. Суд врахував це як пом'якшувальну обставину, а також відсутність обтяжувальних факторів. Обвинувачений – громадянин України, не одружений, має малолітнього сина, офіційно не працевлаштований. Він має чотири попередні судимості, починаючи з 2006 року, за крадіжки, грабежі та ухилення від покарання.

В Реєстрі відсутні декларації високопосадовиці Тетяни Бережної. Навіщо їх засекретили?

В Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування приховані декларації Віце-прем'єр-міністра України з питань гуманітарної політики – міністра культури Тетяни Бережної за періоди 2022-2024 років.

www.facebook.com/berezhna.tetyana

Тетяна Бережна, уроджена Мацюк, народилася 9 січня 1989 року в Рогатині Івано-Франківської області. Вона є досвідченою юристкою та державним службовцем. З 17 червня 2022 року по 2025 рік Бережна обіймала посаду заступника міністра економіки України. У липні 2025 року її призначили тимчасово виконуючою обов’язки міністра культури та стратегічних комунікацій України, а до того вона також працювала заступницею міністра культури.

https://public.nazk.gov.ua

21 жовтня 2025 року Верховна Рада України призначила Тетяну Бережну на посаду віце-прем’єр-міністра з питань гуманітарної політики – міністра культури України. Призначення відбулося за поданням прем’єр-міністра Юлії Свириденко та підтримкою фракції "Слуга народу", з 266 голосами "за". У цій ролі вона відповідає за питання культури, мистецтва, охорони культурної спадщини, а також інші аспекти гуманітарної політики.

Згідно з Законом України "Про запобігання корупції", особи, уповноважені на виконання функцій держави, зобов’язані щорічно подавати електронні декларації про своє майно, доходи, витрати та зобов’язання фінансового характеру. Ці документи мають бути доступними в Єдиному державному реєстрі НАЗК (Національного агентства з питань запобігання корупції).

Однак, за даними відкритих джерел, у реєстрі відсутні декларації Тетяни Бережної за звітні періоди 2022, 2023 та 2024 років. У січні 2024 року Бережна подавала заяву на проходження перевірки відповідно до Закону "Про очищення влади", надаючи згоду на оприлюднення відомостей про себе, проте вона не доступна в Реєстрі.

З 10 грудня 2023 року Реєстр декларацій став повністю відкритим для публічного доступу.

Однак НАЗК повідомило наступне:

"У зв’язку з прийняттям Закону України від 20.09.2023 № 3384-ІХ «Про внесення змін до деяких Законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» у відкритому доступі Реєстру не відображаються декларації, подані суб’єктами декларування, зазначеними у частинах сьомій - чотирнадцятій статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» (далі – Закон) (крім осіб, зазначених у пунктах 1-4 частини сьомої статті 45 цього Закону), у тому числі якщо відповідні декларації були подані до початку проходження військової служби, призначення на посади.

Відповідно до п. 8 Порядку вилучення з відкритого доступу декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом Національного агентства з питань запобігання корупції від 12.10.2023 № 221/23, у разі отримання подання особи, зазначеної у п. 3 цього Порядку, Національне агентство вилучає з відкритого доступу Реєстру, всі наявні в ньому документи, подані суб’єктом декларування, вказаним у поданні.

Таким чином, декларації Бережної Тетяни Василівни було вилучено з відкритого доступу Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування на підставі ч. 14 ст. 45 Закону".

Тетяна Бережна відома своєю юридичною кар’єрою: до входження в уряд вона працювала в юридичній фірмі "Василь Кісіль і Партнери", мала свідоцтво адвоката та отримувала міжнародні відзнаки в сфері оподаткування. У 2025 році вона також була генеральним комісаром від України на ЕКСПО в Осаці. 25 грудня 2025 року на Різдво Тетяна Бережна народила донечку і назвала її Осака.