Вищий антикорупційний суд засудив пенсіонера та адвоката за хабар судді у $ 700

22 серпня 2025 року Вищий антикорупційний суд України затвердив угоду про визнання винуватості та виніс вирок у справі № 991/8039/25 пенсіонеру Лемешку Петру Миколайовичу та адвокату Притулі Сергію Володимировичу за надання хабара судді Покровського районного суду Дніпропетровської області. Обвинувачені визнали провину в корупційному злочині та погодилися співпрацювати з правоохоронцями у викритті судді.

За матеріалами справи, Лемешко, якого притягали до адміністративної відповідальності за керування автомобілем у стані алкогольного сп'яніння (ч. 1 ст. 130 КУпАП), звернувся до адвоката Притули за допомогою в закритті провадження. Використовуючи свої знайомства, адвокат домовився з суддею про "позитивне" рішення в обмін на неправомірну вигоду в розмірі 700 доларів США (близько 26 396 грн за курсом НБУ на момент передачі). Гроші були передані судді в січні 2024 року, після чого адміністративну справу закрили через "відсутність складу правопорушення".

Лемешка визнали винним за ч. 3 ст. 369 КК України (надання хабара службовій особі, яка займає відповідальне становище), а Притулу – за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України (пособництво в наданні хабара). Суд призначив кожному покарання у вигляді 4 років позбавлення волі, але звільнив від відбування з випробувальним строком на 2 роки. На обвинувачених покладено обов'язки періодично з'являтися до органу пробації та повідомляти про зміну місця проживання чи роботи. Крім того, Притула не зможе виїжджати за кордон без дозволу органу пробації та зобов'язаний перерахувати 50 000 грн на підтримку Збройних сил України через проєкт UNITED24.

Справа розслідувалася Національним антикорупційним бюро України з липня 2025 року.

Доглядача Жулянського кладовища Нестеренка засудили за вимагання $ 4000 за надання місця для поховання

Солом’янський районний суд міста Києва виніс вирок у справі № 760/10270/24 щодо Нестеренка Павла Михайловича, доглядача Жулянського кладовища, якого звинуватили у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України (одержання неправомірної вигоди службовою особою).

Згідно з матеріалами справи, Нестеренко, обіймаючи посаду доглядача Жулянського кладовища, яке є напівзакритим і дозволяє лише підпоховання до родинних могил, вимагав від громадянина неправомірну вигоду в розмірі 4000 доларів США за надання місця для майбутнього поховання.  У ході контрольованої операції правоохоронних органів 23 лютого 2024 року Нестеренко отримав 3000 доларів США, після чого був затриманий.

Під час судового розгляду Нестеренко уклав угоду про визнання винуватості з прокурором, повністю визнав свою провину, розкаявся та активно сприяв розкриттю злочину. Угоду було затверджено судом 16 січня 2025 року. Відповідно до угоди, обвинуваченому призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі 115 440,9 гривень та позбавлення права займатися діяльністю у сфері поховань строком на два роки.

Справа про корупцію в Інституті медицини праці: Завідувачку відділення Крюкову оштрафували на 51 тис. грн

Голосіївський районний суд міста Києва затвердив угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні №12025100000000204 щодо обвинуваченої Крюкової Лариси Борисівни, яка обіймала посаду завідувачки терапевтичного відділення Державної установи «Інститут медицини праці імені Ю.І. Кундієва НАМН України». Про це йдеться у вироку суду у справі № 752/5946/25.

Ларису Крюкову визнано винною за ч. 1 ст. 368 Кримінального кодексу України в одержанні неправомірної вигоди у розмірі 1000 гривень за вчинення дій в інтересах іншої особи з використанням службового становища. Зокрема, обвинувачена отримала кошти за сприяння у підготовці документів для підтвердження хронічного професійного захворювання.

Згідно з угодою про визнання винуватості, укладеною 11 березня 2025 року між прокурором Київської міської прокуратури та обвинуваченою, Крюковій призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі 3000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 гривень. Крім того, її позбавлено права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій у закладах охорони здоров’я, зокрема посади головного лікаря, директора чи завідувача відділення, строком на два роки.

У Києві засуджено начальника «Укрінтеравтосервіс» Яковенка за вимагання хабаря з ТОВ «Озра Інтернешнл Трейдінг»

Шевченківський районний суд міста Києва виніс вирок у кримінальній справі №761/22615/22 за обвинуваченням Яковенка Романа Анатолійовича, начальника адміністративно-технічного управління Українського державного підприємства «Укрінтеравтосервіс», у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України (одержання неправомірної вигоди, поєднане з вимаганням).

За матеріалами справи, Яковенко, обіймаючи посаду службової особи, вимагав від головного інженера ТОВ «Озра Інтернешнл Трейдінг» щомісячну неправомірну вигоду в розмірі 50 000 гривень за сприяння в укладенні та виконанні договору оренди земельної ділянки для розміщення обладнання підприємства. Офіційна плата за договором становила 20 000 гривень на місяць, тоді як додаткові кошти Яковенко вимагав для себе особисто. У серпні 2022 року під час зустрічі в ресторані «Тарас» у Києві він отримав від представника компанії 3800 доларів США, що стало підставою для його затримання правоохоронцями.

Суд встановив, що Яковенко створив умови, за яких представник ТОВ «Озра Інтернешнл Трейдінг» був змушений погодитися на виплату неправомірної вигоди, щоб уникнути перешкод у підписанні та виконанні договору. Докази, надані стороною обвинувачення, включаючи показання свідків, вилучені документи, блокнот із записами Яковенка та відеозаписи, підтвердили його вину.

Суд визнав Яковенка винним і призначив покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна та забороною обіймати посади, пов’язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, строком на 3 роки.

Вищий антикорупційний суд засудив ексголову Тернопільської облради Михайла Головка до 9 років ув’язнення за хабар

Вищий антикорупційний суд (ВАКС) визнав винним колишнього голову Тернопільської обласної ради Михайла Головка в отриманні хабаря в особливо великому розмірі та незаконному зберіганні боєприпасів. Політика засуджено до 9 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

Михайло Йосифович Головко 

За вироком суду від 18 червня 2025 року у справі № 991/1583/24, Головко, який на момент скоєння злочину обіймав посаду голови облради та був депутатом, вимагав і отримав 612 000 гривень від представника ТОВ "АВАКС ПРОФ". Ця сума становила 10% від коштів, перерахованих компанії за капітальний ремонт автомобільної дороги в Тернопільській області. Хабар був наданий за включення об’єкта ремонту до переліку фінансування з державного бюджету та підписання актів виконаних робіт комунальним підприємством "Тернопількомунінвест".

Суд кваліфікував дії Головка за ч. 4 ст. 368 Кримінального кодексу України (отримання неправомірної вигоди службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, у великому розмірі). Крім основного покарання у вигляді 9 років ув’язнення, Головка позбавлено права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування (крім виборних) на 3 роки.

Окрім того, Головка визнано винним за ч. 1 ст. 263 КК України (незаконне зберігання бойових припасів). У його службовому кабінеті виявили 20 патронів калібру 7,62х39 мм, один гвинтівочний патрон калібру 14,5х114 мм, артилерійський постріл 30х165 мм та гранатометний постріл 40х53 мм. За цей злочин суд призначив 4 роки ув’язнення, але остаточне покарання поглинуло менш суворе.

Суд зарахував Головку строк попереднього ув’язнення з 26 по 29 червня 2023 року. До набрання вироком законної сили обвинуваченому обрано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 15 003 740 гривень (4955 прожиткових мінімумів для працездатних осіб) з низкою обов’язків, включаючи носіння електронного браслета та заборону виїзду з Тернопільської області без дозволу суду.

"Суд врахував ступінь тяжкості злочину, який є корупційним і підриває принципи верховенства права, а також дані про особу обвинуваченого, включаючи його статус депутата та голови ради", – йдеться у вироку.

Адвокати Головка стверджували Дмитро Безмаль та Віктор Скок, що він не мав повноважень для вчинення інкримінованих дій через воєнний стан, а гроші нібито були волонтерською допомогою для ЗСУ. Однак суд відхилив ці аргументи, посилаючись на докази, включаючи показання свідків, зокрема представника ТОВ "АВАКС ПРОФ", який добровільно звернувся до НАБУ.

Сторона захисту подала апеляційну скаргу до Апеляційної палати ВАКС. Розгляд справи призначено на 08.10.2025.

Суд виніс вирок ексберкутівцю Мурашку за злочини під час Євромайдану

21 серпня 2025 року Шевченківський районний суд міста Києва виніс вирок у справі № 761/38500/21 за обвинуваченням Мурашка Артема Сергійовича, колишнього міліціонера полку особливого призначення «Беркут», у вчиненні низки кримінальних правопорушень під час подій на Майдані Незалежності 30 листопада 2013 року. Судовий розгляд відбувся у спеціальному судовому провадженні за відсутності обвинуваченого (in absentia), оскільки Мурашко переховується від слідства та, за даними правоохоронних органів, у 2014 році залишив територію України і отримав громадянство Російської Федерації.

Обставини справи

За матеріалами кримінального провадження №42018000000002862, Мурашко Артем Сергійович, діючи як службова особа правоохоронного органу, брав участь у силовому розгоні мирного зібрання на Майдані Незалежності 30 листопада 2013 року. Зокрема, обвинувачений, виконуючи явно злочинний наказ, разом із іншими співробітниками «Беркуту» застосував фізичне насильство та спеціальні засоби (кийки «ПР» і «Тонфа») до учасників протесту, що призвело до травмування 132 осіб та витіснення близько 300 мітингувальників із площі. Окрім того, Мурашко брав участь у незаконному затриманні 35 учасників акції, зокрема потерпілого Панченка Василя Олександровича, до якого було застосовано насильство, що спричинило фізичний біль і приниження людської гідності.

Крім того, Мурашко звинувачується у складанні завідомо неправдивих офіційних документів (рапортів від 30 листопада та 5 грудня 2013 року), в яких він вказав недостовірні відомості про нібито вчинення потерпілим Панченком Василем Олександровичем адміністративних правопорушень, таких як дрібне хуліганство та злісна непокора вимогам міліції. Ці документи були використані для безпідставного притягнення потерпілого до адміністративної відповідальності, однак судові рішення у 2013-2014 роках визнали відсутність складу правопорушень у діях Панченка.

Також Мурашка визнано винним у наданні завідомо неправдивих свідчень під час допитів 1 грудня 2013 року та 1 квітня 2014 року, що було спрямоване на створення штучних доказів для виправдання протиправних дій «Беркуту» під час розгону Євромайдану.

Рішення суду

Суд визнав Мурашка Артема Сергійовича винним за такими статтями Кримінального кодексу України:

• ч .2 ст. 28, ч. 4 ст. 41, ч. 2 ст. 365 (перевищення влади та службових повноважень із застосуванням насильства) – 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах на 3 роки;
• ч.2 ст. 28, ч. 4 ст. 41, ст. 340 (незаконне перешкоджання проведенню мирних зборів із застосуванням насильства) – 3 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах на 3 роки;
• ч. 2 ст. 384 (надання завідомо неправдивих свідчень) – 3 роки позбавлення волі;
• ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 41, ч. 1 ст. 366 (службове підроблення) – 1 рік обмеження волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах на 3 роки, однак від покарання за цією статтею Мурашка звільнено через закінчення строків давності.

За сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, суд призначив остаточне покарання – 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах на 3 роки. Крім того, Мурашка позбавлено спеціального звання «старшина міліції».

У Києві винесено вирок за одержання хабаря керуючим ОСББ «Фундуклєєвський» Ганоцьким за встановлення «Аквабокса»

Шевченківський районний суд міста Києва виніс вирок у кримінальній справі № 761/1062/25 за обвинуваченням Ганоцького Ігоря Вікторовича у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368-3 Кримінального кодексу України (одержання неправомірної вигоди службовою особою юридичної особи приватного права).

За матеріалами справи, Ганоцький І.В., обіймаючи посаду керуючого директора ОСББ «Фундуклєєвський», 25 жовтня 2024 року одержав хабар у розмірі 2500 доларів США від представника ТОВ «Торговий Дім «ПРОДПОСТАЧ» за сприяння в укладенні договору оренди для розміщення систем очищення та розливу води «Аквабокси» на території багатоквартирного будинку в Києві. Неправомірну вигоду було передано після підписання договору оренди п’яти нежитлових приміщень площею 5 м².

7 січня 2025 року між прокурором Київської міської прокуратури та обвинуваченим була укладена угода про визнання винуватості. Ганоцький І.В. повністю визнав свою вину, підтвердивши обставини злочину, що полягав у використанні службових повноважень для особистого збагачення. Суд затвердив угоду, призначивши покарання у вигляді штрафу в розмірі 110 500 грн (6500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) та заборонив обвинуваченому обіймати посади, пов’язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, строком на один рік.

Крім того, суд застосував спеціальну конфіскацію, вилучивши у власність держави два мобільні телефони, які використовувалися під час вчинення злочину: «NOKIA G22» та «Iphone 7».

У Києві інженера КП «ШЕУ Деснянського району» Короткого засуджено за отримання хабаря Турецької дорожньої компанії

Деснянський районний суд міста Києва виніс вирок у справі № 754/956/25 інженера з організації керування виробництвом КП «ШЕУ Деснянського району» Короткого Павла Миколайовича, якого звинуватили в отриманні неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення.  

За матеріалами кримінального провадження №42024100000000175, 08 березня 2024 року Короткий П.М., перебуваючи в будівлі КП «ШЕУ Деснянського району» за адресою вул. М. Закревського, 29, запропонував директору ТОВ «Турецька дорожня компанія» Прилипку Володимиру Олександровичу здати в оренду територію комунального підприємства за умови офіційного платежу 6 156 грн щомісяця та передачі йому хабаря у розмірі 2000 доларів США після підписання договору, а також за кожен місяць зберігання асфальтно-бетонного заводу.

24 травня 2024 року приблизно о 12:53 Короткий П.М., перебуваючи у службовому кабінеті за тією ж адресою, отримав від Прилипка В.О. 2000 доларів США (79 841 грн за курсом НБУ), після чого був затриманий. Дії обвинуваченого кваліфіковано за ч. 2 ст. 369-2 КК України (одержання неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення).

16 січня 2025 року між прокурором Київської міської прокуратури та Коротким П.М. за участю захисника була укладена угода про визнання винуватості. Обвинувачений повністю визнав свою вину, щиро розкаявся та сприяв розкриттю злочину. З урахуванням пом’якшувальних обставин, відсутності судимостей та позитивних характеристик, сторони погодилися на покарання у вигляді штрафу в розмірі 4700 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 79 900 грн.

У Києві засуджено посадовицю Інституту нейрохірургії Дунаєвську за отримання $ 8 000 за сприяння в оформленні інвалідності

Шевченківський районний суд міста Києва виніс вирок у справі № 761/15918/24 щодо Дунаєвської Людмили Олександрівни, тимчасово виконуючої обов’язки завідувача консультативного поліклінічного відділення ДУ «Інститут нейрохірургії ім. академіка А.П. Ромоданова НАМН України». Її визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, за отримання неправомірної вигоди у розмірі 8000 доларів США.

Обставини справи

За даними слідства, у грудні 2023 року Дунаєвська, перебуваючи на посаді в.о. завідувача консультативного поліклінічного відділення Інститут нейрохірургії, розробила план незаконного збагачення. Вона пообіцяла громадянину сприяти в отриманні довідок про стан здоров’я та вплинути на посадових осіб Київського міського центру медико-соціальної експертизи для оформлення другої групи інвалідності. Для цього Дунаєвська організувала формальні медичні огляди у КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 3» Святошинського району та КНП «Київський міський психоневрологічний диспансер № 4».

31 січня 2024 року Дунаєвська зустрілася з громадянином біля Інституту нейрохірургії (вул. Майбороди, 32, Київ) і передала йому консультативний висновок із необхідним діагнозом. Під час зустрічі вона отримала від нього 8000 доларів США (еквівалент 302 996 грн за курсом НБУ). Відразу після цього її затримали правоохоронці на місці злочину.

Вирок суду

Суд визнав Дунаєвську винною за ч. 2 ст. 369-2 КК України (одержання неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення уповноваженою особою). Їй призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 грн. Також суд скасував запобіжний захід у вигляді застави (302 800 грн), а внесені кошти будуть повернуті заставодавцю після набрання вироком законної сили.

У Києві аспіранта Єременка засудили за "допомогу" китайцям у вступі до музичної академії

14 березня 2025 року Дарницький районний суд міста Києва виніс вирок у кримінальній справі № 753/3395/25 за обвинуваченням Єременка Євгена Вікторовича у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 Кримінального кодексу України (одержання неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення).

Згідно з матеріалами справи, Єременко, будучи аспірантом Національної музичної академії України ім. П.І. Чайковського, у 2023–2024 роках пропонував іноземним студентам, зокрема громадянам Китайської Народної Республіки, свою "допомогу" у вступі до академії, успішному захисті наукових робіт та легалізації документів. Скориставшись обмеженим знанням української мови іноземними студентами та складнощами, пов’язаними з воєнним станом, обвинувачений представлявся довіреною особою навчального закладу та вимагав грошові кошти.

Зокрема, у травні–червні 2024 року Єременко через мобільні месенджери передавав іноземним студентам пропозиції сплатити по 7 000 доларів США за сприяння у захисті наукових робіт. На його банківські рахунки, а також на рахунок його матері, було перераховано загалом 550 399 грн від іноземних громадян та їхніх довірених осіб. Крім того, у квітні 2024 року Єременко отримав 2 500 доларів США від іншого іноземного студента за видачу запрошення на навчання до магістратури академії, передавши 200 доларів посереднику.

Суд затвердив угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором Дарницької окружної прокуратури, обвинуваченим та його захисником. Єременко повністю визнав свою провину, висловив щире каяття та активно сприяв розкриттю злочину. З урахуванням цих обставин, а також відсутності попередніх судимостей, наявності сім’ї та трьох неповнолітніх дітей, суд призначив покарання у вигляді штрафу в розмірі 680 000 грн (40 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) та конфіскував у дохід держави 16 300 доларів США, отриманих як неправомірну вигоду.

Адвоката Мариніва засуджено за сприяння в ухиленні від мобілізації за $15 000

21 травня 2025 року, Київ Солом’янський районний суд міста Києва виніс вирок у справі адвоката Мариніва Андрія Володимировича, якого визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України (одержання неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави).

Згідно з матеріалами справи, Маринів, використовуючи своє становище адвоката та професійні зв’язки, організував схему протиправного збагачення, пропонуючи військовозобов’язаним громадянам України за хабарі сприяти в оновленні військово-облікових даних, уникненні адміністративної відповідальності та фіктивному працевлаштуванні на підприємства критичної інфраструктури для отримання бронювання від мобілізації.

Деталі справи

У грудні 2024 року до Мариніва звернувся громадянин України, який мав намір законно оновити військово-облікові дані. Натомість адвокат запропонував за $15 000 вирішити питання без особистої участі клієнта, включаючи постановку на військовий облік та фіктивне працевлаштування для бронювання від мобілізації. Частина суми ($5 000) призначалася для впливу на посадовців Територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП), а решта ($10 000) – для організації працевлаштування на підприємство критичної інфраструктури.

Громадянин, усвідомлюючи незаконність пропозиції адвоката, звернувся до правоохоронних органів. Під їхнім контролем 03 лютого 2025 року він передав Мариніву $5,000 та пакет документів через посередника. Згодом, 27 лютого 2025 року, адвокат отримав ще $10,000 за організацію фіктивного працевлаштування громадянина на ТОВ «Науково-виробнича компанія «Технологічні системи»», після чого останній отримав бронювання від мобілізації строком на один рік.

Аналогічним чином Маринів діяв щодо іншого громадянина, вимагаючи $15 000 за подібні послуги. 10 квітня 2025 року він отримав цю суму, обіцяючи оновлення даних та бронювання без участі клієнта. Громадянин також співпрацював із правоохоронцями.

Вирок суду

09 травня 2025 року між прокурором Київської міської прокуратури та Маринівим за участю його захисника було укладено угоду про визнання винуватості. Обвинувачений повністю визнав свою провину, висловив щире каяття та добровільно перерахував 200 000,00 гривень на потреби Збройних Сил України.

Суд затвердив угоду та призначив Мариніву покарання у вигляді штрафу в розмірі 73 050,00 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 241 850,00 гривень. 

Екс-поліцейський з Чернівців отримав 7 років за шахрайство з "хабарем" у 40 тисяч євро: деталі вироку ВАКС

Вищий антикорупційний суд (ВАКС) засудив колишнього начальника відділення поліції в Чернівцях Володимира Митринюка до 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна за шахрайство та підбурювання до замаху на надання хабаря. Обвинувачений обманом заволодів 40 тисячами євро, які нібито мали піти на "вирішення" кримінальної справи.

Про це повідомляє Темна сторона з посиланням на вирок ВАКС у справі № 991/2100/24 від 19 серпня 2025 року.

За даними суду, Митринюк, обіймаючи посаду начальника відділення розслідування злочинів проти життя та здоров'я особи Чернівецького районного управління поліції, у червні-липні 2023 року ввів в оману Юліану Маркізан – засновницю благодійного фонду "Viva la vita", який з початку повномасштабного вторгнення займається доставкою гуманітарної допомоги з Європи в Україну та перевезенням біженців у зворотньому напрямку. 

Жінка звернулася до нього за допомогою у кримінальному провадженні щодо можливого незаконного переправлення осіб через кордон (ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 358 КК України), де фігурувала як свідок.

Митринюк повідомив Маркізан, що "закрити" справу можна за 40 тисяч євро, які нібито передадуть як хабар заступнику начальника слідчого управління ГУНП у Чернівецькій області. Він отримав гроші частинами: 10 тисяч євро 11 липня 2023 року та ще 30 тисяч євро 24 липня 2023 року. Однак, як встановив суд, обвинувачений не мав наміру передавати кошти адресату і привласнив їх.

Юліана Маркізан виступила викривачем, вона співпрацювала з СБУ та НАБУ. 

Суд кваліфікував дії Митринюка як шахрайство в особливо великому розмірі (ч. 4 ст. 190 КК України на момент вчинення) та підбурювання до замаху на надання хабаря службовій особі (ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 369 КК України). Обвинувачений своєї вини не визнав, стверджуючи, що гроші були поверненням боргів Маркізан перед ним та іншими особами.

ВАКС призначив Володимира Митринюку 7 років ув'язнення з конфіскацією всього майна. 

Вищий антикорупційний суд засудив інспектора Львівської митниці за зловживання службовим становищем

04 вересня 2025 Вищий антикорупційний суд (ВАКС) ухвалив вирок у справі № 991/1658/25 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/129959329) проти інспектора Львівської митниці, якого обвинувачували в організації незаконного переміщення через кордон 5,7 тисячі одиниць цифрової техніки, включаючи смартфони та ноутбуки Apple, Xiaomi та інших брендів. В результаті дій обвинуваченого, державі було завдано збитків на суму понад 15,5 мільйона гривень через несплату митних платежів.

Деталі справи

Згідно з матеріалами судового розгляду, обвинувачений, Кіт Назарій Борисович, який на момент злочину обіймав посаду державного інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста «Угринів», 22 квітня 2023 року здійснив митне оформлення вантажного автомобіля Iveco без належного огляду. За версією слідства, він свідомо вніс до автоматизованої системи «Інспектор» неправдиві відомості про відсутність вантажу та пломб, а також завантажив фото порожнього вантажного відсіку.

Після виїзду з митного контролю, співробітники СБУ та Львівської митниці зупинили вантажівку для повторного огляду. В результаті перевірки було виявлено 5 748 одиниць незадекларованої цифрової техніки:

• мобільні телефони (зокрема, iPhone 14 Pro, Poco, Xiaomi, OnePlus);
• планшети (iPad, Redmi Pad, Samsung Galaxy Tab);
• ноутбуки (MacBook Air, MacBook Pro);
• безпровідні навушники (Apple AirPods);
• та інша техніка.

Позиція захисту та рішення суду

Назарій Кіт не визнав своєї провини, стверджуючи, що митне оформлення було здійснене іншою особою, яка скористалася його логіном та паролем, поки він був на обідній перерві. Обвинувачений вказав на іншого співробітника митниці, як на особу, що могла вчинити ці дії.

Адвокат обвинуваченого наполягав на невинуватості свого клієнта, вказуючи на низку процесуальних порушень, допущених, на його думку, під час досудового розслідування. Зокрема, захист ставив під сумнів допустимість доказів, отриманих під час обшуку, та результати товарознавчих експертиз.

Однак суд, ретельно проаналізувавши усі матеріали справи, визнав докази сторони обвинувачення достатніми та обґрунтованими. Суд встановив, що обвинувачений, як державний службовець, виконував організаційно-розпорядчі функції і мав повноваження для здійснення митного контролю, проте використав їх всупереч інтересам служби. Дії Назарія Кіта були кваліфіковані як зловживання службовим становищем (ч. 2 ст. 364 КК України) та службове підроблення (ч. 1 ст. 366 КК України).

Історія назви міністерства оборони США

1789 рік – створено Department of War (Міністерство війни), яке відповідало за армію та сухопутні операції.

1798 рік – для флоту створили окреме Department of the Navy (Міністерство флоту).

1947 рік – після Другої світової війни прийняли National Security Act of 1947, який об’єднав Міністерство війни і Міністерство флоту у National Military Establishment (Національне військове відомство).

1949 рік – National Military Establishment перейменували на Department of Defense (Міністерство оборони) — саме тоді з’явилася сучасна назва.

2025 – президент США Дональд Трамп повернув стару назву Department of War (Міністерство війни) 

Джефрі Безос зацікавився Україною

Без зайвого галасу, на початку січня 2025 року в Україні було зареєстровано представництво американської компанії Ті Дабл’ю Пі Юкрейн Елелсі (TWP Ukraine LLC). Представництво розташоване в Києві, в офісній будівлі біля Київського апеляційного суду. Директором представництва є адвокат Махиня Максим Васильович, пов’язаний з юридичною і патентною фірмою «Грищенко та Партнери». Заявлені види діяльності представництва – надання інших інформаційних послуг та діяльність інформаційних агентств. 

Офіс материнської компанії TWP Ukraine LLC знаходиться в двоповерховій будівлі у місті Вілмінгтон, штат Делавер — один із найпривабливіших штатів США для ведення бізнесу завдяки низьким податкам і простим правилам реєстрації корпорацій. У цій будівлі розташований Corporation Trust Center, дочірня структура міжнародної голландської корпорації Wolters Kluwer, яка надає послуги з надання компаніям юридичної адреси і виступає реєстраційним агентом для сотень тисяч компаній у США та світі. У 2012 році за адресою корпорації було зареєстрованого щонайменше 285 000 американських та іноземних компаній.

99,9% статутного капіталу компанії належить американському бізнесмену-мільярдеру Джеффрі Престону Безосу – засновнику інтернет-гіганта Amazon.com та аерокосмічної компанії Blue Origin. Компанія була зареєстрована 30 жовтня 2024 року (реєстраційний № 7684965).

Експерти припускають, що поява компанії Безоса в Україні може бути пов’язана з розвитком проєктів у сфері штучного інтелекту та аналітики даних. Ймовірно, компанія планує збирати та аналізувати публічні дані про ринки Східної Європи, споживчі тренди та поведінку користувачів.

Це вписується у стратегію Amazon з розширення присутності в галузі хмарних технологій і штучного інтелекту, які розвиваються під брендом AWS (Amazon Web Services). AWS надає бізнесам у всьому світі інфраструктуру для зберігання й обробки великих обсягів даних, машинного навчання та створення цифрових платформ.

Назва TWP може символізувати ІТ-орієнтацію бізнесу – Technology, Web, Platform (технології, веб, платформи) – що цілком відповідає напрямам діяльності Amazon і AWS.

Довідка: 

Махиня Максим Васильович є практикуючий адвокат з Києва, зареєстрований у Раді адвокатів Київської області (свідоцтво № 3649/10 від 24.04.2008). Він є радником та співзасновником юридичної фірми "Грищенко та Партнери" (АО "Адвокатська фірма "Грищенко та Партнери"), де спеціалізується на розв'язанні спорів у судовому та арбітражному порядку, консультаціях з оподаткування, корпоративному та авіаційному праві. Досвід роботи — понад 15 років (станом на 2025 рік). Він представляє як вітчизняні, так і зарубіжні компанії в спорах щодо боргів, договорів, капітального будівництва, фармацевтики, податків, оскарженні дій державних органів, а також у міжнародних арбітражах (наприклад, у Міжнародному комерційному арбітражному суді в Києві).

Спеціалізація: Переважно комерційні та майнові спори з елементами оподаткування та міжнародного арбітражу. Це підтверджує його профіль у фірмі "Грищенко та Партнери", де акцент на судових процесах для корпорацій (фарма, будівництво, авіація). Менше фокусу на сімейному чи трудовому праві.

Клієнти: Зарубіжні компанії (наприклад, Syngenta Limited, Omya Ukraine, GLG Estate Ltd, Stefano Ricci S.P.A.), українські бізнеси (ТОВ "ОТП Факторинг Україна", "Київфундаментбуд") та фізичні особи (Великий Ю.А., Хоменко Я.В., Грищенко Д.І.).

Географія: Більшість справ у київських судах (Дніпровський, Шевченківський, Обухівський райсуди, апеляційні та касаційні інстанції). Рідше — в інших регіонах (Миколаїв, Черкаси, Полтава).

Суд оштрафував на 68 000 грн підприємця, який «робив» оливкову олію із соняшникової. Як розпізнати фальсифікат

В квітні 2025 року Пустомитівський районний суд Львівської області виніс вирок підприємцю Козару Олегу Ярославовичу за умисне введення в обіг небезпечної продукції – фальсифікованої оливкової олії. Згідно з матеріалами справи № 450/5442/24, обвинувачений виготовляв підробку в промислових масштабах, вводячи в оману споживачів і порушуючи норми безпеки харчових продуктів. Деталі виробництва, обсяги та наслідки – у матеріалі «Темна сторона».

Як виготовляли фальсифікат

За даними слідства, підприємець зі Львова Козар Олег Ярославович, розпочав злочинну діяльність у червні 2023 року. Дізнавшись про спосіб виготовлення підробної оливкової олії відомих європейських марок, він організував виробництво у складському приміщенні в селі Муроване Львівської області.

Процес був простим: Олег Козар змішував соняшникову олію з барвниками (хлорофіл 10%, хлорофілін 1,5%, аннато 4%) та ароматизаторами, щоб імітувати смак і колір справжньої оливкової олії. Інгредієнти замовляли через інтернет. Готову суміш розливали в пляшки, виготовлені на заводі у Сумах, з маркуванням під брендами "Vesu Vio" та "De Cecco". Для надання видимості легальності Козар замовляв підроблені документи – накладні, митні декларації, товарно-транспортні накладні та сертифікати якості – у невстановлених осіб через інтернет.

Виробництво тривало з липня 2023 року по серпень 2024 року. Обвинувачений залучав найманих працівників, які не знали про злочинний характер діяльності. Готову продукцію реалізовували оптом і вроздріб по всій Україні.

Під час обшуку 9 серпня 2024 року правоохоронці вилучили 22 649 літрів фальсифікованої олії. Загалом, за оцінкою слідства, обвинувачений виготовив і ввів в обіг не менше 22 649 літрів підробки, ринкова вартість якої склала понад 3 мільйони гривень.

Підроблена продукція не відповідала нормам безпеки, не проходила санітарно-епідеміологічну експертизу, декларування чи сертифікацію, що робило її небезпечною для споживання.

Чому фальсифікована оливкова олія небезпечна

Замість натуральної оливкової олії, багатої на антиоксиданти й корисні жири, підробка часто містить дешеві рослинні олії (наприклад, соняшникову чи соєву) з додаванням барвників та ароматизаторів.

Такі суміші можуть:

• приховувати алергени або залишки пестицидів, не зазначені на етикетці;
• швидше окислюватися, утворюючи альдегіди й інші токсичні сполуки;
• мати нижчу харчову цінність і не забезпечувати тих корисних властивостей, яких споживач очікує від оливкової олії.

Як розпізнати фальсифікат

Щоб зменшити ризик покупки підробки, зверніть увагу на такі ознаки:

• Смак і запах: справжня extra virgin олія має яскравий трав’яний, фруктовий або перцевий аромат і легке печіння в горлі (завдяки поліфенолам). Фальсифікат часто прісний, затхлий або прогірклий.
• Етикетка: шукайте сертифікати якості (DOP, IGP), рік урожаю (не старше 2 років), показник кислотності <0,8%, а також темну пляшку, що захищає від світла.
• Ціна: дуже низька ціна порівняно з ринковою — ознака ризику підробки.
• Умовний тест у холодильнику: справжня олія може частково загусати при низьких температурах, але цей метод не є надійним через різноманітність сортів.

Експерти радять купувати олію у перевірених виробників або постачальників і уникати сумнівних інтернет-магазинів.

Наслідки для обвинуваченого

Олег Козар повністю визнав провину і уклав угоду з прокуратурою. Суд призначив йому штраф у розмірі 68 000 гривень (4 тисячі неоподатковуваних мінімумів) та позбавив права займатися виробництвом харчових продуктів на 2 роки.

Учасниця бойових дій на полі бою, але не в суді: Безуглій відмовили у пільзі на сплату судового збору

02 вересня 2025 року Київський апеляційний суд залишив без руху апеляційну скаргу адвокатки Яни Бабенко, яка представляє інтереси Мар’яни Безуглої, через несплату судового збору. Про це йдеться в ухвалі суду від 02 вересня 2025 року, оприлюдненій у справі № 757/36251/24-ц.

Скандал розгорнувся навколо позову бригадного генерала ЗСУ Василя Зубанича до народної депутатки Мар’яни Безуглої щодо захисту честі, гідності та ділової репутації. Позивач вимагав спростування інформації, розміщеної Безуглою у соціальній мережі Facebook, а також відшкодування моральної шкоди. Печерський районний суд міста Києва 20 лютого 2025 року частково задовольнив позов, визнавши недостовірною інформацію, опубліковану Безуглою, та зобов’язавши її спростувати її, а також сплатити 1 грн моральної шкоди та 24 081,50 грн витрат на експертизу.

Адвокатка Безуглої, Яна Бабенко, подала апеляційну скаргу, стверджуючи, що її клієнтка звільнена від сплати судового збору як учасник бойових дій відповідно до Закону України «Про судовий збір». На підтвердження вона надала посвідчення ветерана війни від 16 вересня 2016 року. Проте суд встановив, що пільга не застосовується до цієї справи, оскільки позов не стосується захисту прав, пов’язаних зі статусом учасника бойових дій.

Згідно з чинним законодавством, судовий збір за подання апеляційної скарги становить 6 358,80 грн, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028 грн на 1 січня 2025 року). Суд залишив апеляційну скаргу без руху, надавши стороні захисту п’ять днів для усунення недоліків шляхом сплати збору або надання документів, що підтверджують право на пільгу.

У разі невиконання вимог суду апеляційну скаргу можуть визнати неподаною та повернути.


Яна Бабенко - адвокатка року-2024 з воєнного права за версією Асоціації Адвокатів України.

Суд з людським обличчям: м'яке покарання за непокору

01 вересня 2025 року Сумський районний суд Сумської області виніс вирок у справі № 587/2089/25 щодо військовослужбовця Володимира Киша, обвинуваченого за ч. 4 ст. 402 КК України у невиконанні наказу в умовах воєнного стану.

Обставини справи

Киш Володимир Миколайович, уродженець м. Краснопілля Сумської області, військовослужбовець військової частини N був призначений на посаду інспектора прикордонної служби. 11 березня 2025 року близько 11:38 у с. Писарівка Сумського району він відкрито відмовився виконати бойове розпорядження №7476, видане капітаном, начальником застави, посилаючись на незадовільний стан здоров’я та низький морально-психологічний стан.

Однак довідка військово-лікарської комісії №1192 від 07 березня 2025 року та огляд медичного працівника спростували наявність протипоказань до виконання службових обов’язків. Відмова Киша призвела до підриву дисципліни підрозділу, зниження бойової готовності та невиконання завдань.

Визнання вини та покарання

Під час судового засідання обвинувачений повністю визнав свою вину, пояснивши, що його відмова була зумовлена страхом за життя через попередні втрати в підрозділі та отримані контузії, зокрема документально зафіксованою травмою біля с. Журавки. Киш розкаявся у скоєному та погодився з кваліфікацією злочину, відмовившись від додаткового дослідження доказів.

Суд, враховуючи пом’якшуючі обставини — відсутність судимостей, щире каяття, сприяння розкриттю злочину, наявність двох неповнолітніх дітей, статус учасника бойових дій та вади здоров’я, отримані під час служби, — призначив покарання у вигляді службового обмеження для військовослужбовців строком на 2 роки з відрахуванням 10% грошового забезпечення на користь держави.  

Наслідки та правові аспекти

Засуджений не матиме права на підвищення у посаді чи званні, а строк покарання не зараховується до вислуги для присвоєння чергового звання. 

Суд визнав Вадима Чучковського винним у порушенні митних правил на суму 38,6 млн євро

07 липня 2025 року Солом’янський районний суд міста Києва під головуванням судді Верещінської І.В. виніс постанову у справі №760/10130/25 щодо громадянина України Чучковського Вадима Вячеславовича, визнавши його винним у порушенні митних правил за ч. 1 ст. 482 Митного кодексу України.

За матеріалами справи, наданими Київською митницею, 28 березня 2019 року Чучковський В.В., використовуючи свої службові повноваження як заступник начальника Служби безпеки Президента України Петра Порошенка Управління державної охорони, безперешкодно проник до охоронюваної зони прикордонного контролю міжнародного аеропорту «Київ» (Жуляни). Там він здійснив переміщення 7 валіз із готівковими коштами в іноземній валюті на суму 38 612 000 євро (еквівалент 1 177 542 441,60 грн за курсом НБУ на момент правопорушення) поза митним контролем, без виконання митних формальностей.

Інцидент пов’язаний із прибуттям повітряного судна CL-600-2B19 (реєстраційний знак D-ALIK) рейсом із Мінська до аеропорту «Київ» (Жуляни) 28 березня 2019 року. За даними кримінального провадження №62021000000000702, отриманими від Державного бюро розслідувань, Чучковський В.В. разом із громадянином РФ перерахував готівку на борту літака, після чого валізи були передані іншій особі та вивезені на службовому транспорті.

Суд встановив, що дії Чучковського В.В. мали умисний характер, оскільки він усвідомлював протиправність своїх дій та свідомо допускав порушення порядку переміщення валютних цінностей через митний кордон України. Докази, включаючи протоколи огляду відеозаписів, висновки експертів та свідчення, підтвердили його вину.

На Чучковського В.В. накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 50% вартості предметів правопорушення, що становить 588 771 220,80 грн, а також конфіскацію готівкових коштів у сумі 38 612 000 євро на користь держави. Крім того, з нього стягнуто судовий збір у розмірі 605,60 грн.

Представник Чучковського, адвокат Криворучко Лариса Сергіївна, наполягала на закритті провадження через нібито неналежність доказів, однак суд визнав їх допустимими та достатніми.

Раніше ми писали, що Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області вимагає притягнути до дисциплінарної відповідальності адвокатку Ларису Криворучко, відому як захисницю фотографа Василенка.

За замовлення контрафактних товарів Apple - штраф 17 тис. грн і конфіскація товару

2 вересня 2025 року Галицький районний суд міста Львова під головуванням судді Ольги Павлюк виніс постанову у справі № 461/6235/25  щодо громадянина Полуніна Данила Євгеновича, якого притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачене ст. 476 Митного кодексу України.

Обставини справи

3 червня 2025 року під час митного огляду міжнародного поштового відправлення №MGRMY3002856534YQ, яке надійшло з Китаю, працівники Львівської митниці виявили товари, що підозрюються у порушенні прав інтелектуальної власності. У посилці, адресованій Данилу Полуніну, було знайдено 7 комплектів навушників з маркуванням «Earphone 2nd Generation with MagSafe Charging Case» та 5 комплектів зарядних пристроїв з маркуванням «USB-C 20W Power Adapter, USB-C to Lightning Cable». Товари не були приховані, але викликали підозру щодо їхньої автентичності.

За результатами експертизи, проведеної за участю представника компанії Apple Inc., встановлено, що виявлені товари є контрафактними та порушують права інтелектуальної власності, зокрема промислового зразка «Навушники» та торговельної марки «Lightning», які належать Apple Inc. На підставі листів від представника правовласника та висновків експертів (№227-01 та №228-01 від 24 червня 2025 року) митне оформлення товарів було призупинено, а самі товари визнані фальсифікованими.

Рішення суду

Полунін Д.Є., який брав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, визнав свою вину. Суд, заслухавши доводи представника митниці та дослідивши матеріали справи, встановив, що Полунін вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 476 Митного кодексу України, спрямоване на переміщення через митний кордон контрафактних товарів, що порушують права інтелектуальної власності.

Докази, надані митницею, включаючи протокол про порушення митних правил, висновки експертів, митну декларацію та інші документи, були визнані судом достатніми та допустимими.

Санкції

Суд визнав Данила Полуніна винним та наклав на нього штраф у розмірі 17 000 гривень з конфіскацією контрафактних товарів. 

Стало відомо, кому заступник Кличка Володимир Прокопів посприяв виїхати за кордон

Заступнику голови Київської міської державної адміністрації з питань самоврядних повноважень, Володимиру Прокопіву, оголошено підозру у сприянні незаконному перетину державного кордону (ч. 2 ст. 332 КК України).

За даними слідства, у 2022 році, після початку повномасштабної війни, посадовець нібито використав доступ до електронної системи «ШЛЯХ» для внесення 31 чоловіка призовного віку як волонтерів. Це дозволило їм безперешкодно виїхати за межі України під час дії обмежень воєнного стану.

У кримінальних розслідуваннях зазначається, що подібні «послуги» на чорному ринку оцінюються в суму від 4 000 доларів США за одну особу. Таким чином, загальна вигода від схеми могла перевищувати 100 000 доларів.

Перелік тих, хто скористався послугами Прокопіва: 

1. Бадюли Віктор Вікторович
2. Банчу Микола Миколайович
3. Бойко Олександр Пилипович
4. Браун Сергій Володимирович
5. Вітебський Віктор Володимирович
6. Гончарук Василь Віталійович
7. Гричаний Володимир Анатолійович
8. Даной Валерій Михайлович
9. Діденко Леонід Леонідович
10. Дідик Вячеслав Сергійович
11. Дімоз Дмитро Дмитрович
12. Дубовик Анатолій Іванович
13. Дядченко Андрій Дем'янович
14. Колєснік Юрій Олександрович
15. Колісник Олександр Іванович
16. Конопляний Сергій Васильович
17. Косарєв Олександр Юрійович
18. Красюк Андрій Андрійович
19. Маруніч Артур Васильович
20. Мартинов Михайло Васильович
21. Меліков Елшад Гахраман огли
22. Нужний Сергій Володимирович
23. Пилиленко Євген Борисович
24. Пилиленко Михайло Васильович
25. Проценко Сергій Валентинович
26. Скрипак Сергій Анатолійович
27. Тищенко Дмитро Сергійович
28. Ульянченко Андрій Віталійович
29. Федоренко Олег Вікторович
30. Шабатин Олександр Миколайович
31. Шмідт Віктор Людвигович

Запорізький суд засудив військовослужбовця до 5 років ув’язнення за дезертирство, але виправдав у непокорі наказу

Шевченківський районний суд міста Запоріжжя 29 серпня 2025 року виніс вирок у справі № 336/1727/25 військовослужбовця Національної гвардії України Олександра Володимировича Кондратова, обвинуваченого в дезертирстві та непокорі наказам командира в умовах воєнного стану. 

За матеріалами справи, Кондратов, уродженець Риги (Латвія), громадянин України, зареєстрований у Чернівцях, був мобілізований до військової частини Національної гвардії в червні 2023 року. Він служив на посаді стрільця в роті оперативного призначення на Запорізькому напрямку. Суд встановив, що 9 грудня 2023 року Кондратов самовільно залишив місце дислокації підрозділу поблизу села Наталівка Запорізького району, маючи намір ухилитися від військової служби. Він переховувався до 24 вересня 2024 року, коли самостійно звернувся до поліції в Чернівцях.

Суд визнав Кондратова винним за ч. 4 ст. 408 Кримінального кодексу України (дезертирство в умовах воєнного стану) та призначив покарання у вигляді 5 років позбавлення волі – мінімальний термін, передбачений санкцією статті. Докази, включаючи рапорти командирів, висновки службового розслідування, свідчення колег та висновки військово-лікарської комісії про придатність до служби попри наслідки поранення (отриманого 22 серпня 2023 року), підтвердили, що обвинувачений усвідомлював наслідки своїх дій і не вживав заходів для повернення до служби. Строк відбування покарання рахуватиметься з 12 лютого 2025 року, коли Кондратова взяли під варту. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю застави в 242 240 гривень продовжено до набрання вироком законної сили.

Щодо другого обвинувачення – за ч. 4 ст. 402 КК України (непокора наказу в умовах воєнного стану) – суд виправдав Кондратова через недоведеність складу злочину. Обвинуваченого звинувачували в тому, що 18 вересня 2023 року він відмовився виконувати бойовий наказ командира роти про евакуацію тіл загиблих побратимів з лісосмуги "Гаваї" в районі Оріхова. Кондратов пояснював відмову відсутністю належної підготовки (проходив лише 3-4 дні в навчальному центрі без базової загальновійськової підготовки), наслідками поранення та психологічним станом. Суд відзначив суперечності в показаннях свідків і матеріалах службового розслідування, відсутність медичного огляду після скарги на здоров'я, а також те, що обвинувачений діяв відповідно до статуту, повідомляючи про неспроможність виконати наказ. "Стороною обвинувачення не доведено злочинний умисел, обумовлений іншими обставинами, ніж стан здоров'я та відсутність підготовки", – йдеться в рішенні.

Кондратов частково визнав провину, але наголошував на відсутності бажання служити на бойовій посаді та відсутності дій щодо переведення. Суд врахував, що обвинувачений раніше не судимий, не перебуває на обліку в нарколога чи психіатра, а також пом'якшувальну обставину – непроходження базової військової підготовки. Обтяжуючих обставин не встановлено. Застосування м'якшого покарання чи умовного терміну неможливе через законодавчі обмеження для військових злочинів у воєнний час.

У Херсоні штаб-сержанта засуджено до 5 років ув’язнення за погрозу начальнику

20 серпня 2025 року Херсонський міський суд Херсонської області виніс вирок у кримінальній справі №766/8595/24 за обвинуваченням Бондаря Артура Сергійовича у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 405 КК України (погроза вбивством начальнику у зв’язку з виконанням ним службових обов’язків, вчинена із застосуванням зброї в умовах воєнного стану).

Обставини справи

6 квітня 2024 року приблизно о 19:30 у місці тимчасової дислокації підрозділу прикордонної служби за адресою в м. Херсоні Артур Бондар, перебуваючи в стані наркотичного сп’яніння, погрожував вбивством своєму начальнику, майору Максиму Шпаченку. Конфлікт виник через відмову у наданні дозволу на звільнення. Обвинувачений, будучи штаб-сержантом та гранатометником прикордонної служби, взяв до рук автомат АК-74, дослав патрон у патронник і направив зброю на потерпілого. Майор Шпаченко відбив ствол автомата, внаслідок чого відбувся постріл, куля пройшла повз нього і влучила в стіну. Потерпілий отримав легке тілесне ушкодження у вигляді садна на передпліччі.

Рішення суду

Суд визнав Бондаря винним та призначив покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, зарахувавши строк попереднього ув’язнення з 7 квітня 2024 року. Також суд стягнув з обвинуваченого 6058,24 грн на користь держави за витрати на експертизу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишено до набрання вироком законної сили.

Позиція обвинуваченого та інших сторін

Бондар повністю визнав свою вину, щиро розкаявся та пояснив свої дії пригніченим морально-психологічним станом через акубаротравму, отриману під час бойових дій у 2022 році. Він висловив бажання продовжити службу в ЗСУ. Захисник підтримав позицію обвинуваченого, просивши мінімальне покарання з урахуванням його каяття, відсутності попередніх судимостей та наявності двох неповнолітніх дітей. Потерпілий Шпаченко не з’явився на засідання, подавши заяву про розгляд справи без його участі та відмовившись від цивільного позову. Прокурор підтримав обвинувачення, але з урахуванням пом’якшувальних обставин просив призначити мінімальне покарання.

Додаткові деталі

Суд врахував, що обвинувачений не перебуває на обліку у нарколога чи психіатра, має міцні соціальні зв’язки та двох неповнолітніх дітей. Обтяжуючою обставиною визнано вчинення злочину в стані наркотичного сп’яніння. 

Солдат, який страждає лудоманією, отримав 5 років ув'язнення за крадіжку військової техніки на майже 450 тис. грн

09 червня 2025 року Галицький районний суд Львова виніс у справі№461/4283/25 вирок солдату Збройних Сил України, якого обвинувачували у викраденні військового майна в умовах воєнного стану. Обвинуваченого, лаборанта циклової комісії військової частини (Окрема комендатура охорони і забезпечення Державної прикордонної служби України), визнали винним за ч. 4 ст. 410 Кримінального кодексу України. Йому призначено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, але з урахуванням пом'якшувальних обставин за ст. 69 КК України – нижче мінімальної межі санкції статті.

За даними суду, обвинувачений, уродженець Тернополя, з серпня 2024 по квітень 2025 року, маючи вільний доступ до мультимедійного класу в приміщенні міні-друкарні військової частини (Львів, адреса засекречена), викрав 13 ноутбуків HP ProBook 470 G5 (кожен вартістю 27 601,30 грн), дві екшн-камери GoPro Hero 9 (кожна – 9 908,34 грн) та фотоапарат Nikon D7500 з об'єктивом (43 421 грн). Техніка була закріплена за начальником навчального кабінету старшим солдатом і перебувала на балансі частини. Викрадене майно обвинувачений реалізував, здебільшого здаючи до ломбардів у Львові (ТОВ "Ломбард 'Кредит Юкрейн'", ТОВ "Ломбард №1" ТОВ "Контракт-Груп" і компанія) та Тернополі (ТОВ "Ломбард Дім Мікрофінанс"). Загальна шкода склала 449 655,88 грн.

Під час судового розгляду обвинувачений повністю визнав вину, пояснивши дії залежністю від азартних ігор, на які витрачав отримані кошти. Він зазначив, що техніка з 2017 року не використовувалася, а крадіжки виявили лише в грудні 2024 року під час службового розслідування. З початку досудового слідства обвинувачений активно сприяв розкриттю злочину: показав місця здачі майна під час слідчого експерименту, за допомогою матері викупив частину техніки з ломбардів і повернув частині. Решту збитків компенсував колега, якому обвинувачений згодом повернув кошти. Наразі проходить лікування у психотерапевта, має малолітнього сина на утриманні, позитивно характеризується за місцем проживання та служби, має дві вищі освіти, волонтерський досвід, нагороди (відзнака Міністра оборони, грамота начальника ГУ Військової служби правопорядку ЗСУ) та не був раніше судимий.

Суд врахував щире каяття, активне сприяння слідству, добровільне відшкодування шкоди та примирення з потерпілою стороною (військовою частиною, яка не має претензій) як пом'якшувальні обставини. Обтяжувальних обставин не встановлено. Водночас суд відмовився застосовувати ст. 75 КК (звільнення від відбування з випробуванням) через тяжкість злочину (особливо тяжкий), кількість епізодів (17) та корисливий мотив. 

Суд засудив полковника ДПСУ до 2 років умовно за закупівлю неякісних шоломів на 36 млн грн

20 червня 2025 року Рокитнянський районний суд Київської області виніс у справі №375/1595/24 вирок полковнику Державної прикордонної служби України (ДПСУ), якого обвинувачували в недбалому ставленні до служби, що спричинило тяжкі наслідки в умовах воєнного стану. Обвинуваченого, колишнього начальника Центральної бази зберігання та постачання ДПСУ, визнали винним за ч. 4 ст. 425 Кримінального кодексу України. Йому призначено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, але звільнено від реального відбування з випробувальним терміном 2 роки.

За даними суду, полковник, перебуваючи на посаді, через недбалість не виконав службові обов'язки щодо забезпечення якості закупленої продукції. У період з червня по липень 2022 року він організував закупівлю 5475 балістичних шоломів у ТОВ "РА.ДА" за договором №188-22 від 13 травня 2022 року на загальну суму 36 135 000 грн. Шоломи не відповідали стандартам STANAG 2920 та ДСТУ 8835:2019, пробивалися кулями 9x18 мм (Makarov) та 9x19 мм (Parabellum) і не могли використовуватися для захисту військовослужбовців під час бойових дій.

Суд встановив, що обвинувачений не організував повернення всієї партії неякісної продукції, попри виявлені недоліки під час випробувань у Національному університеті оборони України та інших лабораторіях. Замість цього він прийняв шоломи та оплатив їх, що призвело до збитків державі в розмірі 36 млн грн – суми, яка перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян у 500 разів і вважається тяжкими наслідками.

Під час судового розгляду обвинувачений не визнав вини, пояснюючи свої дії вказівками керівництва ДПСУ та складними умовами воєнного стану. Він стверджував, що шоломи перевірялися за стандартами NIJ або STANAG 2920, як було вказано в листі заступника голови ДПСУ від 2 травня 2022 року, і частина неякісних шоломів (зелених розміру L без маркування) була повернута постачальнику. Представник потерпілої сторони (ДПСУ) також зазначив, що на той момент знайти якісні шоломи було складно, а договір відповідав законодавству.

Однак суд дійшов висновку, що дії обвинуваченого були не умисними, а результатом кримінальної протиправної недбалості: він неправильно тлумачив накази, застосував неімплементовані в Україні стандарти NIJ (які стосуються бронежилетів, а не шоломів) і не забезпечив повторні випробування відповідно до умов договору. "Обвинувачений мав можливість передбачити суспільно небезпечні наслідки, але через недбалість цього не зробив", – йдеться у вироку.

При призначенні покарання суд врахував, що обвинувачений раніше не судимий, має двох неповнолітніх дітей, позитивно характеризується, є учасником бойових дій і продовжує службу в ДПСУ як начальник відділу морально-психологічного забезпечення. Обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання, не встановлено. Обвинуваченого зобов'язано періодично з'являтися до органу пробації та повідомляти про зміни місця проживання чи роботи. Нагляд за ним під час іспитового строку покладено на командира військової частини.

Крім того, з обвинуваченого стягнуто 47 708,64 грн на користь держави за витрати на експертизи (економічна та почеркознавча).

У Харкові жінку засудили за використання онука для жебрацтва

21 липня 2025 року Салтівський районний суд міста Харкова виніс вирок у резонансній справі № 643/8063/24, визнавши Курило Ольгу Володимирівну винною за ч. 2 ст. 150-1 КК України. Жінку звинуватили у систематичному використанні свого малолітнього онука Михайла для жебрацтва із застосуванням фізичного насильства.

Що сталося?

За даними слідства, з червня 2023 року по червень 2024 року Курило регулярно приводила онука, який має затримку мовленнєвого розвитку, до парковки супермаркету «Чудо Маркет» (вул. Академіка Павлова, 120, Харків). Там вона змушувала дитину випрошувати гроші та їжу у перехожих, використовуючи її стан для викликання жалю. Свідки повідомили, що обвинувачена застосовувала до хлопчика фізичне насильство, зокрема хапала його за шию, завдаючи болю.

Свідчення працівників супермаркету та перехожих, а також відеозаписи з Telegram-каналу, опубліковані 20 червня 2024 року під заголовком «Старая карга держит ребенка в рабстве», стали ключовими доказами у справі. Свідки підтвердили, що бачили Курило з хлопчиком на парковці 3–4 рази на тиждень протягом року.

Позиція обвинуваченої

У суді Ольга Курило свою вину не визнала. Вона пояснила, що брала онука на парковку лише кілька разів через фінансові труднощі: державна допомога на дитину складала 1300 грн, а аліменти від батька хлопчика не надходили. Обвинувачена стверджувала, що не била дитину, а лише «брала за шию». Вона також зазначила, що не працює з 2006 року .

Вирок суду

Суд визнав вину Ольгу Курило повністю доведеною на основі показань свідків, медичного висновку про стан здоров’я дитини, протоколів впізнання та відеодоказів. За використання малолітньої дитини для жебрацтва із застосуванням насильства (ч. 2 ст. 150-1 КК України) обвинуваченій призначено 3 роки позбавлення волі. Однак, враховуючи відсутність попередніх судимостей і постійне місце проживання, суд звільнив її від відбування покарання, встановивши іспитовий строк у 1,5 року.

Заборонені книги в Україні: за що карають і які видання потрапляють під заборону

В Україні діє низка законодавчих обмежень, спрямованих на захист суспільної моралі, національної безпеки та прав людини у сфері книговидання. Зокрема, відповідно до ст. 28 Закону України «Про видавничу справу» забороняється виготовляти та розповсюджувати видання, що:

• пропагують культ насильства і жорстокості;
• розпалюють міжетнічну, расову чи релігійну ворожнечу;
• містять заклики до війни чи зміну конституційного ладу насильницьким шляхом;
• посягають на права і свободи людини.

Відповідно до статті 300 Кримінального кодексу України, злочином визнається:

• ввезення в Україну творів, що пропагують культ насильства і жорстокості, расову, національну чи релігійну нетерпимість та дискримінацію;
• їх виготовлення, зберігання, перевезення чи інше переміщення з метою збуту;
• розповсюдження таких творів;
• а також примушування до участі у їх створенні.

Заборона на певні видання — це не цензура, а захід національної безпеки. В умовах гібридної війни з Росією такі книги часто використовуються як інформаційна зброя для розпалювання ненависті, підриву довіри між громадянами та поширення антиукраїнських наративів.

Які книги заборонені

Державний комітет телебачення і радіомовлення України формує перелік книжкових видань, зміст яких спрямований на ліквідацію незалежності України, пропаганду насильства, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, вчинення терористичних актів, посягання на права і свободи людини. До Переліку заборонених видань вже внесено 267 видань.

В Україні найбільше кримінальних справ за розповсюдження забороненої літератури пов’язано з книгою "Удар русских богов" авторства Володимира Істархова. Це пояснюється її широким поширенням (лише в Харкові видавалася 4 рази: 1999 р., 2000 р., 2001 р., 2007 р.), а також через проведену експертизу (№ 2650/21 від 09.10.2021), яка підтвердила, що книга містить заклики до ненависті проти євреїв, християн, слов’ян, пропагує неоязичництво та нацизм. Ця Книга включена до Переліку заборонених видань (позиція 216, наказ № 320 від 09.07.2021).

Які найчастіше книги фігурують у кримінальних справах?

1. "Удар русских богов" (Володимир Істархов). Книга визнана такою, що містить антисемітські та антихристиянські ідеї, пропагує неоязичництво та розпалює міжнаціональну ворожнечу. Судові справи фіксувалися в різних регіонах України (Харківська, Полтавська, Хмельницька, Дніпропетровська, Одеська області) з 2013 по 2025 роки. Наприклад, у Полтаві (2025), Харкові (2013, 2018, 2021), Хмельницькому (2019) та інших містах розглядалися випадки зберігання, перевезення чи збуту цього видання. Кількість справ перевищує десятки, оскільки книга активно розповсюджувалася через ринки та інтернет-магазини.
2. "Моя борьба" (Адольф Гітлер). Класичний твір націонал-соціалістичної ідеології, заборонений у багатьох країнах світу.Ця книга також фігурує в кримінальних справах, але рідше. Суди в Україні (зокрема в Харкові та Одесі) розглядали її разом із "Удар русских богов" у 2013–2021 роках. Проте через меншу популярність і обмеженіший обіг (здебільшого харківське видання 2003 року) кількість справ менша.
3. "Божий народ" та "Кобр. Шифр Мертвая вода" (Володимир Істархов). Ці книги  пропагандують расизм, тероризм, сепаратизм. Вони згадуються в судових справах значно рідше, зазвичай як супутні до книги "Удар русских богов".  

Як карають за розповсюдження заборонених книг

За розповсюдження, зберігання чи перевезення таких книг суди карають: 

• штраф — від 100 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700–17 000 грн), залежно від обставин.
• позбавлення волі — до 3 років (здебільшого умовно з випробувальним терміном 1–2 роки).
• додаткові санкції — конфіскація книг, заборона займатися книжковою торгівлею (до 2 років).

Суд у Києві закрив резонансну справу про крадіжку картини Караваджо через строк давності

28 серпня 2025 року Подільський районний суд міста Києва у справі № 758/14905/13-к ухвалив рішення про закриття кримінальної справи щодо організованої групи, обвинуваченої у крадіжках майна в особливо великих розмірах та контрабанді історичних і культурних цінностей, включаючи знамениту картину італійського художника Мікеланджело Мерізі да Караваджо "Взяття Христа під варту чи Поцілунок Іуди". Підставою для закриття стало закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, що минув понад 15 років з моменту вчинення злочинів.

Справа, яка тягнулася з 2011 року, стосувалася серії крадіжок, скоєних у період з 2008 по 2010 рік. Обвинувачені – Челідзе Тамаз Дурсунович, Кріт Сергій Вікторович, Балашов Олексій Дмитрович, Підгорний Сергій Вікторович та Асатіані Лері Леванович – були звинувачені у таємному викраденні чужого майна, повторно, з проникненням у приміщення, в особливо великих розмірах, організованою групою (ч. 5 ст. 185 КК України). Двоє з них також обвинувачувалися у контрабанді культурних цінностей (ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 201 КК України). Серед викраденого – картина Караваджо з Одеського музею Західного та східного мистецтва, коштовності, електроніка, ікони та інші цінності.

Суддя, розглянувши клопотання захисту обвинувачених, дійшов висновку, що з моменту останнього епізоду злочинів (червень 2010 року) минуло понад 15 років, а строки давності не були зупинені чи перервані. Прокурор не заперечувала проти закриття справи щодо двох обвинувачених, але виступила проти щодо інших, посилаючись на інші кримінальні провадження. Однак суд відхилив ці аргументи, посилаючись на презумпцію невинуватості та відсутність обвинувальних вироків, що набрали законної сили.

У рішенні суду скасовано запобіжні заходи (підписки про невиїзд) щодо двох обвинувачених, знято арешти з майна та віднесено процесуальні витрати на рахунок держави. Речові докази, включаючи картину Караваджо та її фрагменти, повернуто до Одеського музею Західного та східного мистецтва. Інші предмети, такі як ювелірні вироби, електроніка та ікони, повернуто власникам.

Цивільні позови потерпілих – залишені без розгляду.