Київський апеляційний суд затвердив мирову угоду між Світланою Крюковою та компанією «Спеціальні кореспонденти», яку пов'язують з адвокатом Крюкової

Київський апеляційний суд 18 грудня 2025 року у справі № 757/6225/25-ц затвердив мирову угоду між журналісткою Світланою Крюковою та ТОВ «Спеціальні кореспонденти» (speccor.org.ua) у справі про захист честі, гідності та ділової репутації. Згідно з угодою, медіакомпанія визнала поширену інформацію недостовірною та зобов'язалася видалити спірну публікацію протягом п'яти днів після набрання ухвалою законної сили.

thepersona.com.ua

Справа розпочалася у вересні 2023 року, коли Крюкова звернулася до Печерського районного суду Києва з позовом проти ТОВ «Спеціальні кореспонденти» та інших осіб. Позивачка вимагала визнати недостовірною інформацію, опубліковану на сайті speccor.org.ua у матеріалі, де її назвали «проросійською журналісткою, колаборанткою та зрадницею, яка розколює суспільство і працює на РФ». Крюкова також просила зобов'язати відповідача спростувати цю інформацію шляхом розміщення на сайті тексту з вступною та резолютивною частинами судового рішення.

У першій інстанції, рішенням Печерського районного суду від 27 лютого 2025 року (суддя Ірина Литвинова), у задоволенні позову було відмовлено. Крюкова подала апеляційну скаргу, аргументуючи її неповним встановленням обставин справи та порушенням норм процесуального права.

Під час апеляційного розгляду (доповідач – суддя В.А. Нежура, колегія: С.М. Верланов, Т.О. Невідома) сторони подали спільну заяву про укладення мирової угоди. Суд, посилаючись на статті 49, 207, 373 ЦПК України, встановив, що угода базується на взаємних поступках, не порушує прав третіх осіб і спрямована на врегулювання спору. 

Умови угоди включають:

• Визнання ТОВ «Спеціальні кореспонденти» (в особі директора Олександра Шатнього) інформації недостовірною та такою, що порушує права Крюкової на честь, гідність і ділову репутацію.
• Зобов'язання видалити публікацію протягом п'яти днів з моменту затвердження угоди.
• Підтвердження відсутності взаємних претензій, включаючи витрати на судовий процес.

Суд визнав рішення першої інстанції нечинним і закрив провадження. 

Ця справа привернула увагу через можливі процесуальні особливості. За даними публічних реєстрів, Крюкова подавала подібні позови до Печерського суду у вересні 2024 року (справи № 757/39369/24-ц та № 757/40170/24-ц), один з яких було відкликано після призначення судді, а інший – залишено без руху через питання з судовим збором.  Експерти вказують на потенційне зловживання процесуальними правами, зокрема маніпуляцію розподілом справ між суддями (ст. 44 ЦПК України).

Крім того, звертає на себе увагу реєстрація ТОВ «Спеціальні кореспонденти» (ЄДРПОУ 42166707, директор – Олександр Шатній) за адресою бульвар Марії Приймаченко, 1/27, офіс 409 у Києві, де також зареєстровані пов'язані юридичні особи, включаючи ТОВ «Юридична компанія „Баристер“» (де адвокат Крюкової Олексій Шевчук є підписантом). 

https://opendatabot.ua/c/33194312

Співзасновниця ТОВ «Спеціальні кореспонденти» Іванна Черній також пов'язана з компанією «Баррістерс». Це породжує питання про можливий конфлікт інтересів між позивачем і відповідачем.

Світлана Крюкова, колишня заступниця головного редактора видання «Страна.юа», раніше фігурувала в інших судових справах, зокрема щодо оскарження персональних санкцій, накладених указом президента.

В Одесі засуджено серійну шахрайку-«ворожку»: ошукала трьох жінок на сотні тисяч гривень

23 грудня 2025 року Хаджибейський районний суд міста Одеси у справі № 521/14638/22 виніс обвинувальний вирок Савві Зульфії Тахірівні, яка протягом 2022–2023 років під виглядом «зняття порчі» та «спіритичних обрядів» шахрайським шляхом заволоділа грошима та золотими прикрасами трьох одеситок.

Згідно з матеріалами справи, обвинувачена, уродженка Російської Федерації, громадянка України, раніше вже притягувалася до відповідальності за шахрайство та грабіж. Вона діяла за однаковою схемою: на вулиці підходила до незнайомих жінок, «вгадувала» деталі їхнього особистого життя (імена родичів, проблеми зі здоров’ям близьких), лякала «порчею» чи близькою смертю рідних і пропонувала «зняти прокляття» за допомогою спеціальних обрядів.

Для «обрядів» жертвам наказували купувати курячі яйця та серветки, а потім передавати всі наявні гроші та золоті прикраси. Після отримання цінностей шахрайка зникала.

Конкретні епізоди:

• Серпень 2022 року: на перехресті вулиць Новосельського та Тираспольської ошукала молоду жінку, забравши золоті прикраси (сережки, каблучки, хрестик з діамантами та сапфірами) та гроші на загальну суму 170 641 грн. Потерпіла повірила, що «ворожка» врятує її хвору матір.
• Серпень 2022 року: в іншому районі міста заволоділа золотими виробами (ланцюжок, браслет, хрестик, каблучки тощо) та 4000 грн готівкою на суму 42 650 грн. Частина прикрас пізніше була знайдена в ломбарді.
• Серпень 2023 року: на вулиці Середній та в Серединському сквері видурила у жінки 10 000 грн, обіцяючи зняти порчу за допомогою яйця та «магічного зникнення» грошей.

Суд визнав усі три епізоди доведеними. Незважаючи на те, що обвинувачена свою вину не визнала та стверджувала, що ніколи не бачила потерпілих, її вина підтверджена показаннями жертв, свідків, відеозаписами з магазинів та ломбардів, а також добровільною видачею частини грошей та прикрас під час слідства.

Вирок:

За ч. 2 ст. 190 КК України (шахрайство, вчинене повторно, із заподіянням значної шкоди) призначено 2 роки позбавлення волі.

З урахуванням невідбутого покарання за попереднім вироком (3 роки 3 місяці обмеження волі) остаточне покарання – 3 роки позбавлення волі.

Стягнуто з засудженої на користь потерпілих:

• 170 641 грн матеріальної шкоди одній потерпілій;
• 28 668 грн матеріальної та 10 000 грн моральної шкоди іншій.

Військовослужбовця з Харкова засудили за шахрайство з фішингом: умовний термін через каяття та службу в ЗСУ

23 грудня 2025 року Індустріальний районний суд Харкова у справі № 644/10063/25 виніс вирок військовослужбовцю, обвинуваченому в шахрайстві з використанням фішингових схем (ч. 4 ст. 190 КК України). Обвинувачений повністю визнав провину, щиро розкаявся та активно сприяв розслідуванню, що дозволило застосувати м'яке покарання.

За даними суду, 11 квітня 2025 року обвинувачений разом зі співучасниками (один з яких – також військовослужбовець, справи щодо інших виділено окремо) брав участь у двох епізодах шахрайства. Зловмисники використовували таргетовану рекламу у Facebook, яка імітувала оголошення про державні виплати через "Дію". Жертви переходили за фішинговим посиланням, де вводили дані банківських карток "ПриватБанку" на сайті, схожому на "Приват24".

Отримавши доступ до акаунтів, хакер (невстановлена особа) ініціював зняття готівки через банкомат за допомогою QR-коду. Обвинувачений та співучасник надсилали фото QR-коду банкомату (розташованого на вул. Роганській у Харкові), а потім забирали гроші: спочатку 20 000 грн від одного потерпілого, потім 8 000 грн від другого.

Загальна шкода – 28 000 грн. Потерпілі не заявляли цивільних позовів і підтримали розгляд справи в спрощеному порядку.

Суд врахував пом'якшувальні обставини: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, відсутність попередніх судимостей, молодий вік обвинуваченого та його добровільну службу в ЗСУ під час воєнного стану. Призначено покарання – 3 роки позбавлення волі, але з звільненням від відбування з іспитовим строком 2 роки (ст. 75 КК України). 

Вінницький суд засудив шахрая до 5 років ув'язнення за обман з Starlink і зарядними станціями на 1,8 млн гривень

02 грудня 2025 року Вінницький міський суд у справі № 127/37448/23 виніс вирок про масштабне шахрайство та легалізацію злочинних доходів. Обвинуваченого Броварника Євгена В'ячеславовича визнали винним у заволодінні 1,8 мільйона гривень шляхом обману та зловживання довірою, а також у відмиванні цих коштів. Чоловік отримав 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна та забороною на підприємницьку діяльність.

За даними суду, у жовтні 2022 року обвинувачений Броварник, представляючись керівником громадської організації та приватного підприємства "Українські бездротові мережі", увійшов у довіру до потерпілого в Одесі. Він запропонував придбати 22 супутникові системи Starlink по 20 000 грн за одиницю та 50 портативних зарядних електростанцій. Потерпілий перерахував кошти на банківські рахунки обвинуваченого, але товар так і не отримав.

Перший транш у 440 000 грн був переказаний 27 листопада 2022 року за Starlink. Другий – 1,36 мільйона грн 8-9 грудня того ж року за зарядні станції. Обвинувачений витратив гроші на особисті потреби, а частину легалізував через численні банківські операції, перекази на рахунки знайомих та зняття готівки. Загальна сума відмитих коштів склала понад 1,35 мільйона грн.

Суд кваліфікував дії як шахрайство в особливо великих розмірах (ч. 4 ст. 190 КК України) та легалізацію доходів, одержаних злочинним шляхом (ч. 1 ст. 209 КК України). Обвинувачений повністю визнав провину та розкаявся. Суд врахував, що він раніше не судимий, має двох дітей і позитивні характеристики, але призначив покарання з урахуванням тяжкості злочинів.

Крім ув'язнення, суд стягнув з обвинуваченого 1,7 мільйона грн матеріальної шкоди та 50 000 грн моральної компенсації на користь потерпілого.

Київський суд оштрафував волонтера-шахрая на 85 тисяч гривень за обман на 250 тисяч гривень.

17 грудня 2025 року Святошинський районний суд Києва у справі № 759/8216/23 виніс вирок  Віктора Літвінського, якого визнали винним у шахрайстві на суму понад 250 тисяч гривень. Обвинувачений, видаючи себе за волонтера, обманював справжнього волонтера з Франції, замовляючи військове спорядження для ЗСУ, але не сплачуючи за нього. Суд призначив покарання у вигляді штрафу в 85 тисяч гривень, врахувавши розкаяння та повне відшкодування шкоди.

За даними вироку, оприлюдненого 17 грудня 2025 року, Літвінський, 1989 року народження, уродженець Луганська, зареєстрований як ФОП, розпочав співпрацю з волонтером з Франції навесні 2022 року, одразу після початку повномасштабного вторгнення Росії. Волонтер з Франції купував за власні кошти бронепластини, аптечки, плитоноски, шоломи, рюкзаки та берці, а Літвінський отримував їх через "Нову Пошту" в Києві.

Схема обману полягала в тому, що Літвінський надсилав фальшиві скріншоти квитанцій про оплату з "Універсал Банку", де змінював дані одержувача. Таким чином, він заволодів товарами на суми від 8 тисяч до 40 тисяч гривень за раз. Серед епізодів – обман з бронепластинами на 33 200 грн (2 липня 2022), аптечками на 17 808 грн (9 липня 2022), шоломами на 25 560 грн (23 липня 2022) та іншими позиціями. У деяких випадках Літвінський повертав товар, стверджуючи, що він "не підходить", і вимагав повернення "сплачених" коштів, які насправді не надсилав. Загалом потерпілий переказав йому понад 92 тисячі гривень як "повернення".

Суд встановив, що дії Літвінського кваліфікуються за частинами 1, 2 та 3 статті 190 Кримінального кодексу України (шахрайство, вчинене повторно, з використанням електронно-обчислювальної техніки). Під час обшуків у березні 2023 року в помешканні та автомобілі обвинуваченого знайшли фальшиві квитанції, банківські картки, мобільні телефони з листуванням, а також частину нереалізованого спорядження, як-от бронежилети та патрони.

На суді Літвінський повністю визнав вину, щиро розкаявся та відшкодував потерпілому всю шкоду – 256 302,76 грн матеріальної та 50 тисяч грн моральної. Суд врахував пом'якшувальні обставини, відсутність попередніх судимостей та зміни до законодавства від липня 2023 року, які пом'якшили покарання за такі злочини. Замість можливого ув'язнення призначено штраф: 51 тисяча грн за ч.1, 68 тисяч грн за ч.2 та 85 тисяч грн за ч.3, з остаточним поглинанням у 85 тисяч грн.

У Києві засудили організовану групу шахраїв, які обманювали українців на OLX фальшивими оголошеннями про авто

19 грудня 2025 року Солом'янський районний суд Києва у справі № 760/23341/21 виніс вирок трьом жителям Сум, які організували схему шахрайства з продажем неіснуючих автомобілів через популярний сайт OLX. Обвинувачені – організатор групи та двоє його спільників – отримали умовні терміни ув'язнення за ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України (шахрайство в особливо великих розмірах, вчинене організованою групою).

Згідно з матеріалами справи, група діяла з липня 2020 року. Організатор, уродженець Сум, залучив до схеми двох знайомих, а також інших осіб, чиї дані не встановлені. Вони розміщували фальшиві оголошення про продаж автомобілів з-за кордону, імітуючи реальних продавців: надсилали фото паспортів, детально описували процедуру та вимагали передоплату за "завдаток" і "супутні витрати". Після отримання грошей на підконтрольні рахунки зловмисники зникали, не доставляючи авто.

Суд встановив щонайменше чотири епізоди шахрайства:

- Обман з Honda CR-V 2012 року: жертва втратила 165 100 грн.

- Renault Traffic 2007 року: 13 500 грн.

- Kia Sorento 2016 року: 217 140 грн.

- Volkswagen Passat 2008 року: 84 000 грн.

Група використовувала мобільні телефони, SIM-картки та банківські рахунки, оформлені на підставних осіб, для конспірації. Гроші знімали в банкоматах Києва та Сум, а потім розподіляли між учасниками. Загальна сума збитків, за даними слідства, перевищила сотні тисяч гривень, а жертвами стали громадяни з різних регіонів України.

Суд визнав всіх обвинувачених винними. Організатору призначено 5 років позбавлення волі з випробувальним терміном 3 роки. Спільники отримали по 4 роки з випробувальним терміном 2 роки. Усі вони – раніше не судимі, одружені, з малолітніми дітьми.

Чоловіка оштрафували на 52 700 грн за серію шахрайств у супермаркеті Metro: деталі справи

24 грудня 2025 року Дарницький районний суд Києва у справі № 753/23055/25 виніс вирок про шахрайство, де обвинувачений Сухарський Дмитро Михайлович неодноразово обманював систему самообслуговування в гіпермаркеті Metro, скануючи дешеві товари замість дорогих.

За матеріалами справи, обвинувачений Сухарський протягом серпня-вересня 2025 року п'ять разів відвідував магазин Metro на проспекті Петра Григоренка, 43 у Києві. Використовуючи мобільний додаток "Fest Line" для самообслуговування, він відскановував штрих-коди дешевих продуктів, таких як овочі, борошно чи напої, але фактично брав дорогі товари: шоколад Callebaut, горіхи, сири, м'ясо, каву Lavazza та інші. Оплату здійснював через Apple Pay, вводячи в оману працівників магазину.

У першому епізоді 30 серпня зловмисник "купив" товари на 7310,37 грн, заплативши лише 375,01 грн, завдавши збитків на 6935,36 грн. Аналогічні дії повторилися 11, 13 та 16 вересня, з втратами для ТОВ "Метро Кеш енд Кері Україна" у 4564,68 грн, 5794,89 грн та 4788,15 грн відповідно. Останній інцидент 20 вересня був спробою: чоловік намагався винести товарів на 12 289,26 грн, заплативши 630,13 грн, але був зупинений охороною біля виходу.

Справу кваліфікували за ч. 1 ст. 190 КК України (шахрайство) та ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 190 КК (замах на повторне шахрайство). Обвинувачений, який раніше не судимий, працює і має постійне місце проживання, визнав провину, щиро розкаявся та відшкодував збитки. 18 жовтня він уклав угоду про примирення з представником потерпілої сторони, що дозволило уникнути суворішого покарання.

19 грудня 2025 року суддя затвердив угоду, врахувавши добровільність примирення та відсутність обтяжуючих обставин. Суд визнав підсудного винним у шахрайстві та призначив покарання у виді штрафу - 52 700 гривень. 

У Києві військовослужбовця засудили умовно за шахрайство з товарами Auchan на понад 1,2 млн гривень

24 грудня 2025 року Оболонський районний суд міста Києва у справі № 756/6128/25 виніс вирок солдату Збройних Сил України, якого визнали винним у скоєнні шахрайства в особливо великих розмірах (ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України). Обвинувачений, колишній працівник ТОВ "Ашан Україна Гіпермаркет", заволодів товарами компанії на загальну суму понад 1,26 млн гривень, але суд призначив йому покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з випробувальним терміном 2 роки.

Згідно з матеріалами справи, обвинувачений, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації, використовував свої знання системи замовлень Auchan та доступ до особистого кабінету кур'єрської служби "Нова пошта". Він розміщував фіктивні замовлення на сайті Auchan.ua під вигаданими іменами, номерами телефонів та електронними адресами, обираючи оплату готівкою. Потім, за допомогою логіну та паролю від кабінету "Нової пошти", змінював статус оплати на "оплачено" та забирав товари у відділеннях без фактичної сплати.

Шахрайська схема тривала протягом 2024 року і включала численні епізоди. Серед замовлених товарів були офісне приладдя (папір, степлери, ручки), оливкова олія, рюкзаки, сумки, смартфони, термосумки, кружки та інші предмети. Загальна майнова шкода для ТОВ "Ашан Україна Гіпермаркет" склала 1 261 487 грн 61 коп. Обвинувачений частково відшкодував збитки на 60 000 грн, тому суд зобов'язав його сплатити решту – 1 201 487 грн 61 коп.

Суд врахував, що обвинувачений раніше не судимий, має середню освіту та є військовослужбовцем. На підставі ст. 75 КК України його звільнили від реального відбування покарання з іспитовим строком. Під час випробування він зобов'язаний періодично реєструватися у командира військової частини та повідомляти про зміну місця проживання. Нагляд за ним здійснюватиме командир частини.

Київський адвокат отримав 6 років в'язниці за шахрайське заволодіння квартирою померлих власників

24 грудня 2025 року Дарницький районний суд Києва у справі № 753/21555/24 виніс вирок адвокату, визнавши його винним у шахрайстві в особливо великих розмірах. Адвоката засуджено до 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна за заволодіння квартирою, яка належала двом померлим особам без спадкоємців.   

Організатор, особу якого не встановлено, залучив адвоката та двох невідомих осіб для фіктивного придбання квартири в Києві. Власники помешкання – син та мати – померли у 2016 та 2017 роках відповідно, не залишивши спадкоємців. За законом, така нерухомість мала перейти у власність територіальної громади Києва як відумерла спадщина.

Громадянин Х., маючи вищу юридичну освіту та свідоцтво про право на адвокатську діяльність, виступав у ролі фіктивного набувача. Він надав свої фото для виготовлення підробленого паспорта на ім'я іншої особи, а невідомі особи видавали себе за померлих власників, використовуючи фальшиві документи.

28 серпня 2020 року група звернулася до приватного нотаріуса в Києві, де уклали фіктивний договір позики на суму 828 600 грн (еквівалент 30 000 доларів США) та договір іпотеки, де квартира передавалася в заставу. Нотаріус, не підозрюючи обману, засвідчив документи та зареєстрував обтяження в Державному реєстрі речових прав.

29 вересня 2020 року адвокат, продовжуючи діяти під фальшивим ім'ям, уклав договір про задоволення вимог іпотекодержателя, внаслідок чого квартира перейшла у "власність" фіктивної особи. Того ж дня нотаріус зареєстрував право власності на Х. (під фальшивим ім'ям) та зняв обтяження. Ринкова вартість квартири на момент злочину оцінена в 1 292 000 грн, що кваліфікується як особливо великий розмір.

Під час судового розгляду адвокат не визнав вини, стверджуючи, що втратив паспорт і хтось ним скористався. Він заперечував відвідування нотаріуса та підписання документів, а також оскаржував висновки експертиз. Однак суд відхилив ці аргументи, посилаючись на докази:

1. Експертні висновки, які підтвердили, що підписи та рукописні написи в договорах виконані Х.
2. Дані мобільного оператора "Київстар", які показали, що телефон обвинуваченого фіксувався поблизу офісу нотаріуса в дні укладання угод.
3. Фотографічні експертизи, що ідентифікували Х. на фото в підробленому паспорті.
4. Інформацію зі Спадкового реєстру та актові записи про смерть власників, які підтвердили відсутність спадкоємців.
5. Документи з нотаріальної справи, вилучені під час обшуків.

Суд кваліфікував дії Х. за ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України (шахрайство, вчинене за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах).  

Х. зареєстрований у Раді адвокатів Київської області. Інформація про дисциплінарні стягнення відсутня.

Директор Бориславського міського парку культури і відпочинку засуджений за привласнення стародавньої англо-саксонської фібули

12 грудня 2025 року Трускавецький міський суд Львівської області у справі № 438/1792/25 виніс вирок директору КНП «Бориславський міський парк культури і відпочинку» Ігорю Сагану. Його визнали винним у незаконному привласненні знайденого археологічного скарбу – срібно-золоченої дискової фібули-брошки другої половини V століття, характерної для англо-саксонських прикрас.

За матеріалами справи, у березні 2025 року Саган знайшов артефакт поблизу річки Тисмениця на території Борислава під час пошукових робіт. Замість повідомити органи охорони культурної спадщини та передати знахідку до Музейного фонду України, як вимагає закон, він привласнив її, перевіз додому і зберігав до спроби продажу на онлайн-аукціоні Violity.com.

Обвинувачення кваліфіковано за ч. 1 ст. 193 Кримінального кодексу України (незаконне привласнення знайденого скарбу, що має особливу історичну, наукову, художню та культурну цінність). Саган повністю визнав провину, щиро покаявся та погодився на спрощене провадження без судового засідання.

Суд призначив покарання у вигляді штрафу в розмірі 1700 гривень (100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян). Фібулу-брошку передано на постійне зберігання до Національного музею історії України.

Така знахідка англо-саксонського артефакту на території України є рідкісною та викликає інтерес археологів щодо можливих історичних міграцій чи торгівельних шляхів раннього середньовіччя.

У Львові винесли вирок у справі про викрадення дівчини з вимогою викупу в 2 мільйони євро

12 грудня 2025 року Франківський районний суд Львова у справі № 465/1511/22 оголосив вирок трьом обвинуваченим у справі про незаконне позбавлення волі та вимагання. Злочин стався ще 14 жовтня 2021 року.

За матеріалами суду, група осіб за попередньою змовою заманила молоду дівчину до орендованої квартири у Львові під приводом фотосесії. Неповнолітня обвинувачена зв'язалася з потерпілою через соцмережі, запропонувала зустріч біля Привокзального ринку на вул. Городоцькій, а потім привела її до квартири.

У приміщенні на потерпілу чекали чоловіки в балаклавах. Один із них направив на неї предмет, схожий на пістолет (згодом експертиза встановила, що це пневматична іграшкова зброя). Дівчину утримували проти її волі близько 9 годин – з 14:01 до 23:39. За цей час зловмисники відібрали її телефон, зняли відео з проханням про викуп і надіслали батькові потерпілої вимогу перерахувати 2 000 000 євро на електронний гаманець Payeer, погрожуючи насильством.

Поліція звільнила заручницю під час штурму квартири. Троє учасників були затримані на місці, четвертий (організатор) – пізніше.

Суд визнав винними:

• Чоловіка – засуджено до 4 років і 6 місяців позбавлення волі.
• Неповнолітнього хлопця – засуджено до 4 років і 4 місяців позбавлення волі.
• Неповнолітню дівчину, яка заманила потерпілу, – засуджено до 4 років позбавлення волі, але звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки (з урахуванням щирого каяття, активного сприяння слідству та позитивних характеристик).

Дії всіх трьох кваліфіковано за ч. 2 ст. 146 (незаконне позбавлення волі за попередньою змовою групою осіб з корисливих мотивів) та ч. 2 ст. 189 (вимагання з погрозою насильства) Кримінального кодексу України.

Четвертий фігурант справи через психічне захворювання визнаний неосудним і направлений на примусове лікування.

У Львові засудили двох восьмикласниць за жорстоке побиття ровесниці та вимагання грошей

19 грудня 2025 року Личаківський районний суд міста Львова у справі №463/7585/25 виніс вирок двом неповнолітнім школяркам, які обвинувачувалися у вимаганні коштів, поєднаному з насильством. Інцидент, що стався навесні 2025 року, завершився для нападниць умовним терміном.

Деталі справи

Згідно з матеріалами справи, подія трапилася 3 березня 2025 року в одній із квартир Львова. Дві учениці 8-го класу (ліцею та гімназії) за попередньою змовою запросили до помешкання свою знайому під приводом розмови. Причиною конфлікту, за словами обвинувачених, стали плітки, які начебто розповсюджувала потерпіла.

Під час з’ясування стосунків школярки почали бити дівчину. Одна з нападниць завдавала ударів руками та ногами по голові й тулубу, а інша використовувала зарядний кабель від мобільного телефону, яким била потерпілу по тілу.

У процесі побиття дівчата висунули вимогу: вони припинять насильство та відпустять жертву лише за умови сплати 1000 гривень. Потерпіла, яку утримували у квартирі, зв’язалася з матір’ю через месенджер і попросила переказати гроші, пояснивши, що це потрібно, аби її «не били» і «відпустили». Тільки після того, як кошти надійшли на карту, дівчину випустили з квартири.

Сам процес знущань та вимагання був зафіксований на відео, яке згодом стало одним із ключових доказів у суді.

Позиція сторін та вирок суду

У судовому засіданні обидві обвинувачені повністю визнали свою провину, підтвердили обставини злочину та заявили про щире каяття. Завдана матеріальна та моральна шкода була відшкодована.

Суд кваліфікував дії підлітків за ч. 4 ст. 189 КК України (вимагання, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, поєднане з насильством). Санкція цієї статті передбачає серйозне покарання, проте суддя врахував вік обвинувачених, їхнє каяття, відсутність попередніх судимостей та позитивні характеристики.

Вирок суду

Обох дівчат визнано винними та призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі. Однак, на підставі ст. 75 та ст. 104 КК України, суд звільнив їх від відбування реального покарання, встановивши іспитовий строк тривалістю 2 роки.

Протягом цього часу засуджені зобов'язані періодично з’являтися для реєстрації до органів пробації та повідомляти про зміну місця проживання чи навчання. Якщо протягом іспитового терміну вони вчинять нове правопорушення, умовний термін може перетворитися на реальний.

У Вінниці засудили екс-співробітника "Вінницяобленерго" за крадіжку електроенергії на майже півмільйона гривень

3 грудня 2025 року Вінницький міський суд Вінницької області виніс вирок колишньому працівнику АТ "Вінницяобленерго" Максиму Лобі, визнавши його винним у викраденні електричної енергії у великих розмірах шляхом пошкодження приладів обліку. Обвинуваченого засуджено до штрафу в розмірі 170 тисяч гривень, а також зобов'язано відшкодувати збитки енергокомпанії на суму 358 486,43 гривні.

Згідно з вироком суду від 3 грудня 2025 року (справа № 127/32872/25), уродженець Вінниці, який раніше обіймав посади контролера з енергозбуту та інженера з технічного аудиту в "Вінницяобленерго", умисно втручався в системи обліку електроенергії на користь комерційних структур. Використовуючи свої професійні знання, він демонтував зареєстровані лічильники та встановлював неофіційні аналоги, що дозволяло споживачам уникати повного обліку спожитої енергії.

Зокрема, у травні 2025 року Лоба втрутився в облік ТОВ "Фірма 'Радіо'", замінивши лічильник "NIK 2301" №12410847 на неофіційний. Це призвело до безоблікового споживання 20 867 кВт·год на суму 219 203,41 гривні. Аналогічні дії були вчинені у липні 2025 року щодо ТОВ "Лучанський комбінат по виробництву продуктів харчування", де демонтаж лічильника "NIK 2303 ARP3.1000.MC.11" №12827726 спричинив збитки в 23 382 кВт·год на 263 391,95 гривні.

Порушення були виявлені під час перевірок інженерами "Вінницяобленерго" у серпні та вересні 2025 року. На компанії склали акти про порушення, а розрахунок збитків підтвердив значну шкоду – понад сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Дії Лоби кваліфіковано за ч. 2 ст. 188-1 Кримінального кодексу України (викрадення електричної енергії, вчинене повторно, із заподіянням значної шкоди).

Під час судового розгляду обвинувачений повністю визнав провину, щиро розкаявся та частково відшкодував збитки, перерахувавши 50 тисяч гривень на рахунок "Вінницяобленерго". Крім того, він добровільно переказав ще 50 тисяч гривень як благодійну допомогу Збройним Силам України (військова частина). Суд врахував ці обставини як пом'якшувальні та призначив м'якше покарання – штраф у 10 тисяч неоподатковуваних мінімумів (170 тисяч гривень) замість передбаченого санкцією ув'язнення.

Цивільний позов "Вінницяобленерго" задоволено повністю: з Лоби стягнуто 358 486,43 гривні (з урахуванням часткової компенсації).

У Харкові чоловіка засудили за жорстоке вбивство цуценяти: викинув з балкона 6-го поверху

22 грудня 2025 року Київський районний суд Харкова виніс вирок 51-річному місцевому жителю Максиму Кучєрову, якого визнали винним у жорстокому поводженні з твариною, що призвело до її загибелі. Згідно з вироком  чоловік отримав 5 років позбавлення волі, але був звільнений з іспитовим строком на 1 рік. 

Інцидент стався 1 червня 2025 року близько 16:27 у квартирі Кучєрова в Харкові. Перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, обвинувачений підняв цуценя за тіло та викинув його з балкона шостого поверху. Тварина отримала тяжкі травми – розрив печінки та селезінки, масивні крововиливи, – і померла наступного дня, 2 червня, о 10:00. Причиною смерті, за висновком судово-ветеринарної експертизи від 11 серпня 2025 року, стала поєднана травма голови та тулуба з гострою крововтратою та травматично-больовим шоком. Експерти підтвердили, що цуценя перед смертю відчувало фізичний біль, страждання та мучення.

Суд кваліфікував дії Кучєрова за ч. 3 ст. 299 Кримінального кодексу України – жорстоке поводження з хребетними тваринами, вчинене активним способом, що призвело до загибелі. Обвинувачений повністю визнав провину, висловив щире каяття та зазначив, що зробив висновки і перестав вживати алкоголь. Суд вирішив, що виправлення можливе без реального ув'язнення, зважаючи на єдиний епізод злочину та умови воєнного стану в Україні. На засудженого покладено обов'язки: періодично реєструватися в органах пробації та повідомляти про зміну місця проживання, роботи чи навчання.

У Кривому Розі засудили жінку за торгівлю людьми: вербувала до Чехії для сексуальної експлуатації

18 грудня 2025 року Саксаганський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області виніс вирок у справі  № 214/3565/25 про торгівлю людьми. Обвинувачену, Баскакову Валерію Михайлівну, визнали винною у вербуванні та переміщенні двох жінок з метою сексуальної експлуатації в Чехії. 

Згідно з вироком, Баскакова, яка не мала офіційної роботи та утримувала неповнолітнього сина, вирішила зайнятися незаконною діяльністю. Вона вербувала жінок, що перебували в скрутному матеріальному становищі, пропонуючи їм "роботу" в місті Аш (Чехія), яка насправді полягала в наданні сексуальних послуг у нічному клубі "Nightclub Laguna".

Перший епізод стався в січні 2024 року. Баскакова зустрілася з Оленою в ресторані "Пурі Чвені" у Кривому Розі. Потерпіла не мала постійної роботи, житла та коштів на життя. Обвинувачена скористалася її вразливістю, пообіцявши заробіток, і організувала переїзд: спочатку потягом до Львова, а потім через кордон у Шегинях до Чехії. У клубі Баскакова вимагала від Олени "відпрацювати" витрати на поїздку, змушуючи надавати сексуальні послуги з 21 січня по 20 лютого 2024 року.

Другий випадок відбувся в січні 2025 року. Баскакова аналогічно завербувала Вероніку, яка мала трьох неповнолітніх дітей, безробітну матір і борги перед податковою. Обвинувачена організувала переїзд до Львова потягом, а потім через кордон, але їх зупинили правоохоронці біля кордону, де затримали Баскакову.

Суд кваліфікував дії обвинуваченої за частиною 1 та частиною 2 статті 149 Кримінального кодексу України (торгівля людьми, вчинена повторно з використанням уразливого стану потерпілих). Баскакова повністю визнала провину в суді, пояснивши, що сама раніше займалася проституцією з 2018 року і "працювала" в тому ж клубі в Чехії. Вона висловила каяття, зазначила, що зараз працевлаштована, веде порядний спосіб життя і більше не вчинить подібного.

Баскакову засудили до 5 років позбавлення волі , але звільнили від відбування з випробувальним терміном на 2 роки. 

У Харкові ВІЛ-наркомана із Узбекистану засудили до довічного ув’язнення за зґвалтування малолітніх доньок

19 грудня 2025 року Новобаварський районний суд міста Харкова виніс вирок у справі № 626/2325/22 громадянину Узбекистану, військовослужбовцю Збройних Сил України, якого визнали винним у серії тяжких злочинів проти статевої свободи та недоторканності своїх малолітніх доньок. Чоловіка засуджено до довічного позбавлення волі. 

За даними слідства, обвинувачений з грудня 2017 по травень 2022 року систематично вчиняв сексуальне насильство над двома своїми доньками, які на момент початку злочинів були малолітніми (7 і 9 років). Злочини відбувалися в сімейному домі в селах Старовірівка та місті Красноград Харківської області. Одна із доньок повідомила: "Він казав, що статеві стосунки між батьком та доньками - це нормальне явище, застосовуючи поняття «інцест», пояснюючи це тим, що у нього за місцем народження в Узбекистані такі стосунки не виняток, а правило.  Розмовляючи з нею та з молодшими дітьми, батько казав, що це нормально, що всі цим займаються, але про таке не можна нікому розповідати". Суд встановив, що чоловік, знаючи про свій статус ВІЛ-інфікованого, свідомо ставив дітей у небезпеку зараження, а також надсилав їм матеріали порнографічного характеру через месенджери.

Колегія суддів визнала обвинуваченого винним за кількома статтями Кримінального кодексу України: ч. 1 ст. 130 (свідоме поставлення в небезпеку зараження ВІЛ), ч. 4 та ч. 6 ст. 152 (зґвалтування малолітньої особи, вчинене повторно та близьким родичем), ч. 3 ст. 153 (насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом щодо малолітньої), ч. 2 ст. 156 (розбещення малолітніх близьким родичем) та ч. 2 ст. 301 (розповсюдження порнографії неповнолітнім).

"Докази, надані стороною обвинувачення, включаючи показання потерпілих, свідків, висновки психологічних та медичних експертиз, а також електронні докази (переписка в месенджерах), повністю спростовують версію обвинуваченого про непричетність. Його дії спричинили тяжкі фізичні та психічні травми дітям", – йдеться в мотивувальній частині вироку.

Обвинувачений не визнав вини, стверджуючи, що справа сфальсифікована, а потерпілі (його доньки) його обмовили через суворі методи виховання. Однак суд відхилив ці аргументи, посилаючись на послідовність показань потерпілих та відсутність мотивів для обмови.

Замість суперфуду — наркотики: на Закарпатті перевізник намагався ввезти 62 кг кратому під виглядом спіруліни

17 грудня 2025 року Ужгородський міськрайонний суд передав поліції матеріали справи № 308/13989/25 щодо Юрія Дівинця, який намагався завезти в Україну велику партію підконтрольної речовини, видаючи її за біодобавку.

Деталі інциденту

Подія трапилася наприкінці серпня 2025 року на митному посту «Ужгород-автомобільний». Юрій Дівинець, повертаючись із Чехії на автомобілі Volkswagen Crafter, обрав для проходження контролю «зелений коридор», чим заявив, що не має товарів, підлежачих обов’язковому декларуванню чи заборонених до ввезення.

Однак під час огляду багажника митники виявили 62 полімерні упаковки з написом «SPIRULINA» (країна виробництва — Китай). Загальна вага вантажу склала 62 кілограми.

Сам водій спочатку пояснював, що придбав цей товар у Чехії виключно для власного споживання. Пізніше його захист у суді стверджував, що ці пояснення були нібито «надиктовані» митниками, а чоловік не знав, що вартість товару перевищує ліміт у 500 євро.

Експертиза та несподіваний поворот

Оскільки вартість та склад «біодобавки» викликали сумніви, суд призначив хімічну експертизу. Результати дослідження, отримані у жовтні 2025 року, виявилися приголомшливими:

Замість водорості спіруліни в пакетах містилося подрібнене листя рослини Mitragyna speciosa (Кратом).

Згідно з українським законодавством (постанова КМУ №770), кратом віднесено до наркотичних засобів, обіг яких в Україні обмежено.

Кримінальна відповідальність

З огляду на те, що адміністративне правопорушення (порушення митних правил) переросло у кримінальний злочин, Закарпатська митниця передала повідомлення до поліції. Відомості вже внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 1 ст. 309 КК України (незаконне зберігання чи перевезення наркотичних засобів).

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Олександр Придачук постановив передати всі матеріали справи та вилучений товар (62 кг кратому) до Ужгородського районного управління поліції для подальшого досудового розслідування.

Тепер Юрію Дівинцю загрожує не просто штраф за контрабанду, а кримінальна відповідальність за незаконне поводження з наркотичними засобами.

Довідка: 

Кратом (Mitragyna speciosa) — рослина, що містить алкалоїди, які справляють психоактивну дію. В Україні внесена до списку наркотичних засобів, тому її ввезення та обіг жорстко контролюються.

Екс-нардеп Зубик подав на розлучення з дизайнеркою Іриною Діль

Печерський районний суд міста Києва зареєстрував провадження у цивільній справі № 757/64135/25-ц про розірвання шлюбу між українським бізнесменом та колишнім народним депутатом Володимиром Зубиком та дизайнеркою одягу Іриною Діль. Згідно з інформацією з судового реєстру, позов подано 18 грудня 2025 року, а 19 грудня призначено склад суду під головуванням судді Юлії Головко.

forbes.ua

Володимир Зубик, 67-річний підприємець і політик, відомий як президент асоціації будівельних компаній "Інтергал-Буд". Він був народним депутатом України п'яти скликань (з 2006 по 2019 рік), спочатку від Блоку Юлії Тимошенко, а пізніше від Партії регіонів та як самовисуванець. Зубик входив до списків найбагатших українців за версіями Forbes та інших видань. Його компанія "Інтергал-Буд" є лідером серед приватних забудовників України.

Ірина Діль – відома українська дизайнерка одягу, яка є відповідачкою у справі. Подружжя виховує шістьох дітей.  

У Києві засудили батька та доньку за самовільне захоплення квартири та підробку договору оренди

15.12.2025 Голосіївський районний суд міста Києва у справі №752/25663/24 оголосив вирок родині внутрішньо переміщених осіб, які незаконно оселилися в чужій квартирі, власниця якої виїхала за кордон, та намагалися легалізувати своє перебування там за допомогою фальшивого договору оренди.  

Історія «окупації» житла

Згідно з матеріалами справи, події розгорталися в Голосіївському районі столиці. У лютому 2022 року батько та донька, які переїхали до Києва з Донеччини, дізналися, що власниця однієї з квартир у їхньому будинку виїхала за межі України  ще у липні 2021 року.

Скориставшись відсутністю господарки, обвинувачені підібрали ключі до замка квартири та незаконно проникли до квартири. Відтоді донька почала повноправно проживати в квартирі, користуватися майном та навіть робити ремонт за власний кошт.

Фальшива оренда для поліції

Коли правоохоронні органи та законна власниця квартири почали вживати заходів щодо виселення непроханих гостей, жінка вирішила «замести сліди». Вона власноруч виготовила підроблений договір оренди, акт прийому-передачі та розписку про нібито сплату 60 000 гривень за оренду.

У травні 2024 року ці фальшиві документи вона особисто надала дізнавачу поліції, намагаючись переконати слідство, що проживає в квартирі законно. Однак експертиза підтвердила: підписи та текст на документах були підроблені.

Позиція суду 

У судовому засіданні обоє обвинувачених визнали свою провину. Батько пояснював вчинок складними життєвими обставинами та статусом переселенців. Проте суд звернув увагу на важливу деталь: попри «визнання вини», жінка досі продовжує проживати у цій квартирі, навіть після того, як власниця продала її іншій особі.

Вирок

Суд визнав обох винними:

• Доньку — за незаконне проникнення до житла та підробку і використання документів (ч. 1 ст. 162, ч. 1 та ч. 4 ст. 358 КК України).
• Батька — за незаконне проникнення до житла (ч. 1 ст. 162 КК України).

Обом призначено по 1 року та 6 місяців обмеження волі, проте звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік. 

Квартира має бути повернута законному власнику.

Дарницький районний суд Києва виніс вирок у справі про напад на поліцейську

10 грудня 2025 року Дарницький районний суд м. Києва виніс вирок у кримінальній справі № 753/10542/25 щодо Гуріненко Олени Василівни, яка обвинувачувалася у заподіянні легких тілесних ушкоджень працівнику поліції.

Обставини справи

26 квітня 2025 року близько 22:10 працівники поліції, виконуючи службові обов’язки, прибули на виклик для освідування водія на стан сп’яніння. У салоні автомобіля перебувала пасажирка — Гуріненко О.В., яка після відмови водія проходити огляд на алкогольне сп’яніння почала нецензурно виражатися та порушувати громадський порядок. Після зауваження поліцейських вона продовжила протиправні дії, через що була затримана для складання адміністративних матеріалів.

Під час перебування в службовому автомобілі Гуріненко О.В. нанесла кілька ударів ногами в область грудей та обличчя старшому лейтенанту поліції Димчук Наталії Сергіївні, спричинивши їй легке тілесне ушкодження — закриту травму носа з переломом носових кісток та синці на обличчі. За висновками медиків, це призвело до короткочасного розладу здоров’я потерпілої на строк понад 6, але менше 21 доби.

Позиція суду

У судовому засіданні Гуріненко О.В. повністю визнала свою вину та щиро розкаялася. Суд врахував пом’якшуючі обставини: відсутність судимостей, наявність двох малолітніх дітей, добровільне відшкодування моральної шкоди потерпілій у розмірі 20 000 гривень, а також те, що прокурор і потерпіла не наполягали на суворому покаранні.

Вирок суду

Суд визнав Гуріненко О.В. винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 Кримінального кодексу України (заподіяння легких тілесних ушкоджень працівнику правоохоронного органу), і призначив покарання у вигляді 2 років обмеження волі. Однак, з урахуванням усіх обставин справи, суд ухвалив рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням строком на 2 роки. На обвинувачену покладено обов’язок періодично реєструватися в органі пробації та повідомляти про зміну місця проживання чи роботи.

Дарницький райсуд Києва повторно відмовив у залученні Криворучко з призупиненим статусом адвоката до адміністративної справи

16 грудня 2025 року Суддя Дарницького районного суду міста Києва Ігор Монін у справі № 753/22881/25 відмовив у задоволенні клопотання Лариси Криворучко про залучення її як представника (захисника) в адміністративній справі щодо особи, яка притягується до відповідальності за ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП). 

Справа стосується адміністративного правопорушення, матеріали якої перебувають у провадженні суду. Криворучко, чиє право на заняття адвокатською діяльністю призупинено з 23 жовтня 2025 року по 23 квітня 2026 року відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", подала повторне клопотання. У ньому вона вимагала залучити себе як "іншого фахівця у галузі права", перевести матеріали справи в електронну форму з наданням доступу, відкласти судове засідання та проводити всі слухання в режимі відеоконференції.

Своє клопотання Криворучко обґрунтовувала статтями 268 та 271 КУпАП, а також рішенням Конституційного Суду України № 13-рп/2000 від 16 листопада 2000 року. У цьому рішенні КСУ роз'яснив, що захисником у адміністративних справах може бути не лише адвокат, а й інший фахівець у галузі права.

Однак суддя Монін відхилив аргументи, посилаючись на зміни до Конституції України, внесені Законом № 1401-VIII від 2 червня 2016 року. Згідно зі статтею 131-2 Конституції, з 1 січня 2019 року представництво в судах першої інстанції здійснюється виключно адвокатами, за винятком певних категорій справ (трудові спори, соціальний захист, вибори тощо). Суд підкреслив, що конституційна норма має пряму дію, а рішення КСУ 2000 року відповідало попередній редакції Основного Закону.

Крім того, суд зазначив, що клопотання містить альтернативні вимоги, що не передбачено нормативними актами, а інші прохання (щодо електронної форми справи та відеоконференцій) не підлягають розгляду, оскільки Криворучко не є учасником провадження.

0,23 проміле — ще не сп’яніння: Київський апеляційний суд скасував штраф водію через похибку «Драгера»

08 грудня 2025 року Київський апеляційний суд закрив справу № 755/5339/25 стосовно водія, якого раніше визнали винним у керуванні авто в стані алкогольного сп’яніння. Ключовим аргументом захисту стала метрологічна похибка приладу Alcotest, яка «вклала» результат у межі допустимої норми.

Обставини справи

Подія сталася 9 березня 2025 року в Києві. Співробітники поліції зупинили автомобіль «Mitsubishi Outlander» під керуванням Владислава Гриценка на вулиці Євгена Сверстюка. Під час огляду за допомогою приладу «Drager Alcotest 6820» результат показав 0,23 ‰ (проміле) алкоголю в крові, що дещо перевищує встановлену законом межу у 0,2 ‰.

Дніпровський районний суд м. Києва визнав водія винним за ч. 1 ст. 130 КУпАП, призначивши йому 17 000 гривень штрафу та позбавивши права керування на один рік.

Аргументи захисту

Захисниця водія, адвокат Аліна Капля, подала апеляційну скаргу, наполягаючи на відсутності складу правопорушення. Основним доказом стала технічна документація приладу «Drager».

Згідно з інструкцією газоаналізатора, у діапазоні до 0,4 ‰ допустима абсолютна похибка становить ±0,04 ‰. Таким чином, при показнику 0,23 ‰ реальний вміст алкоголю міг становити 0,19 ‰, що не перевищує дозволену норму.

Крім того, захист вказав на численні процесуальні порушення:

• поліцейські не роз’яснили водієві право на повторний огляд у медичному закладі;
• у документах містилися суперечливі дані (зокрема, у протоколі вказали про «відмову» від огляду в лікарні, хоча водій пройшов тест на місці);
• у роздруківці приладу не було вказано серію та номер протоколу.

Рішення суду

Суддя Київського апеляційного суду Т.М. Тютюн, розглянувши матеріали справи, погодилася з доводами захисту. Суд наголосив, що відповідно до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо винуватості особи тлумачаться на її користь.

Враховуючи відповідь ДП «Укрметртестстандарт» про похибку приладу, суд дійшов висновку, що результат 0,23 ‰ не може бути беззаперечним доказом сп’яніння, оскільки з урахуванням похибки він міг становити 0,19 ‰.

Результат: Постанову районного суду скасовано, а провадження у справі закрито у зв’язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

У Києві суд засудив жінку за придбання археологічних артефактів на онлайн-аукціоні

16 грудня 2025 року Подільський районний суд міста Києва виніс вирок у справі № 758/19329/25 про незаконне придбання та передачу археологічних предметів, що мають культурну цінність. Громадянку України, колишню директорку ТОВ «Агроекспертсервіс» Мисюру Миколаївну, визнано винною за статтею 198 Кримінального кодексу України (заздалегідь не обіцяне придбання та збут майна, завідомо одержаного кримінальним шляхом). Покарання – один рік пробаційного нагляду.

Згідно з матеріалами справи, обвинувачена з 2017 по 2019 рік обіймала посаду директора компанії, кінцевим бенефіціаром якої є Горбатов Валерій Миронович, колишній Голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим (2001—2002 рр), народний депутат України (1994—2006 рр). Щодо нього ведеться окреме кримінальне провадження. Вона отримала пропозицію від Горбатова купувати археологічні артефакти на онлайн-аукціоні для поповнення приватної колекції та погодилася на це.

У 2019 році жінка зареєструвалася на спеціалізованому вебсайті для торгівлі старовинними предметами під певним нікнеймом. У січні 2022 року вона придбала два археологічні артефакти:

Кіммерійський кинджал IX–VII століть до н.е., вартістю 21 478 гривень. Предмет був описаний продавцем як нож/кинджал епохи міді та бронзи, без реставрації, з України.

Бронзовий меч гальштатського типу лужицької культури (I тисячоліття до н.е.), вартістю 60 000 гривень. Опис включав деталі про стан, матеріал (бронза) та історичний період.

Обидва предмети були куплені на аукціоні, оплачені через банківські перекази (зокрема, на карту ПриватБанку) та отримані через відділення "Нової пошти" в Києві. Після придбання артефакти були передані згаданій особі для її колекції. Суд встановив, що обвинувачена усвідомлювала археологічне походження предметів, які перебувають поза цивільним обігом і могли бути виявлені під час розкопок або випадково.

У грудні 2025 року між прокурором Офісу Генерального прокурора та обвинуваченою було укладено угоду про визнання винуватості. Жінка повністю визнала провину, висловила каяття та погодилася на запропоноване покарання.

Український суд зобов'язав Росію виплатити 15 млн грн матері загиблої від рук російських військових

Український суд зобов'язав Росію виплатити 15 млн грн матері загиблої від рук російських військових

Ічня, Чернігівська область, 18 грудня 2025 року – Ічнянський районний суд Чернігівської області ухвалив заочне рішення на користь українки Павленко Уляни Володимирівни, зобов'язавши Російську Федерацію виплатити їй 15 мільйонів гривень як компенсацію за моральну шкоду, завдану внаслідок смерті доньки під час збройної агресії РФ проти України. Рішення було винесено 12 грудня 2025 року і вже набрало чинності.

Позивачка, Уляна Павленко, втратила доньку в лютому 2022 року в селі Крупичполе Прилуцького району Чернігівської області. Згідно з матеріалами справи, 26 лютого 2022 року російські військовослужбовці обстріляли цивільний автомобіль ВАЗ-2109, в якому їхала загибла разом з іншими пасажирами. Донька Павленко отримала вогнепальні поранення грудної клітки, від яких померла на місці. Вироком того ж Ічнянського районного суду від 26 квітня 2023 року одного з російських солдатів, громадянина РФ, було засуджено до довічного ув'язнення за порушення законів і звичаїв війни (статті 438 Кримінального кодексу України).

У позовній заяві, поданій у жовтні 2025 року через адвоката Ірину Сакун, Павленко аргументувала, що смерть доньки спричинила їй тривалі душевні страждання, порушила звичний ритм життя та змусила пристосовуватися до нових умов. Вона оцінила моральну шкоду в 15 млн грн (еквівалентно приблизно 311 625,50 євро на момент подання позову), посилаючись на принципи розумності та справедливості. Суд повністю задовольнив вимоги, врахувавши глибину страждань позивачки, втрату близької людини та контекст збройної агресії РФ.

"Це рішення підкреслює, що Росія як держава-агресор несе відповідальність за злочини своїх військових. Суд ігнорував імунітет РФ, посилаючись на постанови Верховного Суду України, які дозволяють розглядати такі справи з 2014 року", – йдеться в рішенні суду, підписаному головуючим суддею В.М. Овчариком.

Чернігівський суд зобов'язав бухгалтера виплатити понад 13 тисяч гривень за плагіат податкового календаря в Instagram

Деснянський районний суд Чернігова виніс рішення у справі про порушення авторських прав, де позивачка Олена Синюк звинуватила бухгалтера Олену Панченко у плагіаті тексту про податкові зобов'язання для фізичних осіб-підприємців (ФОП). Суд частково задовольнив позов, зобов'язавши відповідачку виплатити компенсацію та моральну шкоду на загальну суму 13 056 гривень, а також покрити судові витрати.

Справа № 750/602/25 стосувалася тексту під умовною назвою "Календар на січень", який Синюк опублікувала у своєму Telegram-каналі 1 січня 2025 року. Текст містив детальний розклад сплати податків та подання звітності для ФОП 1-ї, 2-ї та 3-ї груп на початку 2025 року, з унікальними авторськими формулюваннями, такими як "Щоб потім у квітні не плакали 'а я не знала, ДПС мені персонально не дзвонила і не попередила'". Позивачка стверджувала, що цей матеріал є літературним твором публіцистичного характеру з оригінальною стилістикою та емоційним забарвленням.

За даними суду, Панченко, яка є ФОП у сфері бухгалтерського обліку та оподаткування, розмістила подібний контент у своїх Instagram Stories на початку січня 2025 року. Сторіз були збережені в highlights під назвою "Січень", де текст практично повністю повторював оригінал Синюк, з мінімальними змінами. Панченко не вказала авторства Синюк і не отримувала дозволу на використання.

У позові Синюк вимагала визнати її авторство, визнати факт порушення, припинити використання тексту шляхом додавання посилання на оригінал, стягнути компенсацію 9084 грн, моральну шкоду 10 000 грн та штраф 10% від присудженої суми до держбюджету. Вона аргументувала, що порушення спричинило їй душевні страждання, втрату контролю над творчістю та шкоду репутації.

Панченко у відзиві заперечила умисел, стверджуючи, що контент підготував найнятий SMM-спеціаліст за договором від червня 2024 року. Вона наголосила, що текст не є унікальним, а лише відображає норми Податкового кодексу України та інших законів, доступні на багатьох сайтах. Відповідачка видалила сторіз 22 січня 2025 року, одразу після отримання повідомлення про судове провадження через додаток "Дія", і намагалася врегулювати спір мирно. Вона посилалася на Закон "Про авторське право і суміжні права", аргументуючи, що видалення контенту звільняє від відповідальності.

Суддя О.А. Маринченко, розглянувши докази, включаючи фіксацію контенту та договір Панченко з SMM, встановив факт порушення. Суд визнав текст Синюк об'єктом авторського права, оскільки він містить оригінальну інтерпретацію норм, систематизацію та авторський стиль, а не просто цитати з законів. Однак суд відмовив у визнанні авторства (через презумпцію авторства) та припиненні порушення, оскільки Панченко вже видалила контент. Компенсацію зменшено до мінімального розміру – 6056 грн (2 прожиткових мінімуми для працездатних осіб), враховуючи нетривалий термін розміщення та добровільне усунення. Моральну шкоду присуджено в сумі 7000 грн, а штраф відхилено.

Додатково суд стягнув з Панченко 828,58 грн судового збору та 18 000 грн витрат на правничу допомогу Синюк (з урахуванням договору з адвокатом Лесею Михаленко, хоча позивачка заявляла про 69 500 грн, суд зменшив суму за критеріями розумності).

Вищий антикорупційний суд затвердив угоду з Валерієм Самойленком: умовний термін за розтрату майна та легалізацію коштів

12 грудня 2025 року Вищий антикорупційний суд (ВАКС) виніс вирок у справі колишнього чиновника Валерія Олегович Самойленка, обвинуваченого в корупційних злочинах, пов'язаних із розпорядженням земельними ділянками. Суддя затвердив угоду про визнання вини, укладену між прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) та обвинуваченим, і призначив покарання у вигляді 8 років позбавлення волі з іспитовим строком в 1 рік. Самойленко також позбавлений права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування, пов'язані з розпорядженням землями, на 3 роки.

Справа № 991/10758/25 стосується обвинувачення за частинами 4 та 5 статті 27, частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України (співучасть у привласненні чи розтраті майна в особливо великому розмірі) та частиною 3 статті 209 КК (легалізація доходів, одержаних злочинним шляхом). За даними суду, дії Самойленка були пов'язані з зловживаннями в органах влади щодо земельних ресурсів. Обвинувачений повністю визнав вину, щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю злочинів, що стало підставою для пом'якшення покарання.

Згідно з угодою, укладеною 16 жовтня 2025 року, Самойленко зобов'язаний:

Відшкодувати потерпілим 1 мільйон гривень збитків.

Повернути в державну власність 12 земельних ділянок (конфіскація майна).

Внести 3 мільйони гривень на рахунок благодійного фонду "Повернись живим" для підтримки Збройних сил України.

Суд скасував арешти на майно обвинуваченого, накладені під час досудового розслідування, та повернув заставу в розмірі 2 мільйонів гривень, внесену в серпні 2023 року.

Суд засудив виробника підробленої побутової хімії відомих брендів

12 грудня 2025 року Луцький міськрайонний суд Волинської області виніс обвинувальний вирок у справі про незаконне виробництво контрафактної побутової хімії під торговими марками міжнародних компаній.

Обставини справи

Тимошенко Іван Іванович, не маючи статусу фізичної особи-підприємця, але володіючи знаннями про виготовлення засобів побутової хімії, організував підпільне виробництво товарів під відомими торговими марками Ariel, Coccolino та Persil.

За встановленими обставинами, обвинувачений виготовляв пральні порошки та гелеподібні пральні засоби, незаконно використовуючи етикетки та упаковки з логотипами міжнародних брендів, права на які належать компаніям:

The Procter & Gamble Company (торгова марка Ariel)

Unilever IP Holdings B.V. (торгова марка Coccolino)

Henkel AG & Co. KGaA (торгова марка Persil)

Викриття злочину

27 травня 2024 року детективи Територіального управління Бюро економічної безпеки у Волинській області провели обшук у гаражному приміщенні за адресою: село Підгайці Луцького району, вулиця Дубнівська, 69.

Під час обшуку виявлено та вилучено:

720 пластикових ємностей із гелем під маркою Ariel (об'єм 5775 мл)

989 пластикових ємностей із кондиціонером Coccolino (об'єм 5750 мл)

90 пластикових ємностей під маркою Persil (об'єм 5775 мл)

780 пластикових відер із пральним порошком Ariel (об'єм 10,5 кг)

Обладнання для виробництва (змішувачі, кормо-змішувач)

Рулони з етикетками торгових марок

Сировину для виготовлення продукції

Крім того, біля приміщення виявили вантажний автомобіль Volvo FH13, в напівпричепі якого знаходилася вже завантажена контрафактна продукція, готова до транспортування.

Експертні висновки

Судові експертизи Дніпровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України підтвердили, що вилучена продукція є фальсифікованою (контрафактною) і не виготовлялася офіційними виробниками.

Представники компаній-власників торгових марок засвідчили, що жодних дозволів або ліцензій на виробництво продукції під їхніми брендами обвинуваченому не видавалося.

Розмір завданої шкоди

Експертні висновки встановили розмір матеріальної шкоди:

The Procter & Gamble Company – 1 109 911,32 грн (особливо великий розмір)

Unilever IP Holdings B.V. – 1 051 025,14 грн (особливо великий розмір)

Henkel AG & Co. KGaA – 165 275,30 грн (значний розмір)

Загальна сума шкоди: 2 326 211,76 грн

Позиція обвинуваченого

В судовому засіданні Тимошенко вину не визнав. Він стверджував, що виготовляв продукцію на замовлення невідомої особи, яка мала власну торгову марку і привезла ємності з етикетками. Однак суд критично поставився до цих пояснень, оскільки під час досудового розслідування обвинувачений про таку особу не згадував.

Вирок суду

Суддя визнав Тимошенка Івана Івановича винним у вчиненні кримінальних правопорушень за частиною 1 та частиною 3 статті 229 Кримінального кодексу України (незаконне використання знаків для товарів і послуг).

Призначене покарання:

Штраф у розмірі 2 326 229 гривень на користь держави (136 837 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян)

Позбавлення права займатися підприємницькою діяльністю строком на 3 роки

Відшкодування шкоди:

Суд задовольнив цивільні позови потерпілих компаній та зобов'язав обвинуваченого відшкодувати повну суму завданої матеріальної шкоди – понад 2,3 мільйона гривень.

Житель Запоріжжя засуджений за підробку понад 300 банківських карток для зняття коштів з окупованих територій

08.12.2025 Комунарський районний суд Запоріжжя у справі № № 333/8200/25 виніс вирок Антону Місюку, якого визнали винним у підробці платіжних карток відповідно до частини 1 статті 200 Кримінального кодексу України. Обвинуваченого засуджено до штрафу в розмірі 51 000 гривень.

Згідно з вироком суду від 8 грудня 2025 року, Місюк у період з жовтня 2024 по червень 2025 року займався незаконною емісією електронних платіжних засобів. Він зв'язався через Telegram з невстановленою особою на тимчасово окупованій території Запорізької області, яка надала йому дані банківських рахунків щонайменше 310 громадян України, які проживають на окупованих територіях. Використовуючи придбаний пристрій для програмування карток HICO MSR605X, пластикові смарт-картки та ноутбук Lenovo, Місюк підробив картки українських банків, таких як ПриватБанк, Ощадбанк, Райффайзен Банк та інші.

Метою схеми було зняття коштів з рахунків через банкомати на підконтрольній території та передача їх родичам власників рахунків. Частина знятих грошей залишалася Місюку як оплата за послуги. Обвинувачений не мав ліцензії Національного банку України на таку діяльність, що є порушенням Закону України "Про платіжні послуги".

Під час обшуку автомобіля Місюка 18 червня 2025 року правоохоронці вилучили 310 підроблених карток, пристрій для програмування, ноутбук та інші предмети. Суд конфіскував ноутбук на користь держави, а пристрій і картки постановив знищити. Інші вилучені речі, включаючи мобільні телефони та готівку (130 100 грн і 700 доларів США), повернуто обвинуваченому.

Житомирський суд засудив чоловіка до 15 років ув’язнення за зґвалтування малолітньої падчерки

05 грудня 2025 року Корольовський районний суд міста Житомира виніс вирок у справі Куликівського Бориса Юрійовича, якого визнали винним у скоєнні сексуальних злочинів проти своєї малолітньої падчерки. Чоловіка засуджено до 15 років позбавлення волі за ч. 4 та ч. 6 ст. 152 Кримінального кодексу України.

Згідно з матеріалами справи № 295/4544/22 обвинувачений неодноразово вчиняв дії сексуального характеру щодо дівчинки, яка є дочкою його співмешканки (падчерка). Події відбувалися у період з червня 2014 року по січень 2021 року в домоволодінні за адресою в селі Буки.

Суд встановив, що Куликівський, перебуваючи в сімейних відносинах з потерпілою, скористався її малолітнім віком (дівчинці на момент першого злочину було менше 14 років) та безпорадним станом. Зокрема, у червні 2014 року він завів дитину до сіновалу та вчинив вагінальне проникнення без її згоди. Аналогічні дії повторювалися в липні 2015 року та січні 2021 року в будинку.  

Під час судового розгляду обвинувачений не визнав провину, посилаючись на ст. 63 Конституції України, та відмовився давати показання. Потерпіла, яка на момент суду навчалася в 8-му класі, детально описала події, підтвердивши їх у суді. Її свідчення узгоджуються з висновками судово-медичної експертизи, яка виявила порушення цілісності дівочої пліви, що могло статися в указані терміни. Судово-психіатрична експертиза підтвердила, що дівчинка не схильна до фантазування, а її психоемоційний стан свідчить про наслідки насильства (замкнутість, закритість).

Свідки, серед яких класний керівник, шкільний психолог, директор ліцею та родичі, підтвердили, що потерпіла розповідала про домагання, а родина була неблагополучною: батьки зловживали алкоголем, не доглядали за дітьми, які часто голодували та ночували в сусідів. Служба у справах дітей Тетерівської сільської ради з 2016 року тримала родину на обліку як таку, що перебуває в складних життєвих обставинах.

Суд врахував тяжкість злочинів (особливо тяжкі), негативну характеристику обвинуваченого (раніше не судимий, але з алкогольною залежністю, не займався вихованням дітей) та відсутність пом’якшувальних обставин. Покарання призначено за сукупністю: 11 років за ч. 4 ст. 152 та 15 років за ч. 6 ст. 152, з поглиненням меншого терміну більшим.  

Майор поліції отримав умовний термін за викрадення в Києві Chery QQ

01 грудня 2025 року Дніпровський районний суд міста Києва виніс вирок у справі про незаконне заволодіння транспортним засобом, де обвинуваченим виступав колишній майор поліції Олександр Лозко. Суд затвердив угоду про визнання винуватості та призначив йому покарання у вигляді трьох років позбавлення волі з випробувальним терміном на один рік. Потерпілим у справі є Олександр Жир, власник викраденого автомобіля Chery QQ.

За матеріалами справи № 755/11510/25, події розгорталися в березні 2025 року. Лозко, який на той час працював старшим спеціалістом-криміналістом у Головному управлінні Національної поліції в Київській області, помітив припаркований автомобіль Chery QQ сірого кольору з ключем у дверцятах біля Навчально-наукового інституту з підготовки слідчих і криміналістів МВС України на вулиці Ірини Бекешкіної в Києві. Автомобіль належав Олександру Жиру.

19 березня близько 21:00 Лозко, реалізуючи злочинний умисел, сів за кермо незачиненого автомобіля, завів двигун і відігнав його до свого гаражного боксу в кооперативі "Дачний 3-А" на вулиці Черемшини, 17. Таким чином, він незаконно заволодів транспортним засобом, спричинивши власнику матеріальну шкоду на суму 88 950 гривень – вартість автомобіля.

Кримінальне провадження було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під номером 12025100040000974 від 20 березня 2025 року. Лозко, уродженець Києва, громадянин України, батько трьох дітей (2010, 2014 та 2021 років народження), раніше не судимий, був звільнений з посади в поліції 28 березня 2025 року.

9 червня 2025 року між прокурором Київської міської прокуратури та обвинуваченим за участю захисника була укладена угода про визнання винуватості. Лозко повністю визнав свою провину за ч. 1 ст. 289 Кримінального кодексу України (незаконне заволодіння транспортним засобом), що класифікується як нетяжкий злочин. Сторони погодили покарання: три роки позбавлення волі з випробуванням.

Під час підготовчого судового засідання 1 грудня прокурор, обвинувачений та захисник просили затвердити угоду. Потерпілий Жир не з'явився до суду, але надав письмову згоду на її укладення. Суддя, враховуючи добровільність угоди, відсутність тяжких наслідків, статус Лозка як учасника бойових дій, позитивну характеристику, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, затвердив вирок.

Вирок у справі про підкуп виборців: Колишнього спостерігача на виборах у Києві засуджено до 5 років ув'язнення з випробуванням

Деснянський районний суд міста Києва виніс вирок у резонансній справі №754/1240/21 про підкуп виборців під час місцевих виборів 2020 року. Обвинуваченого Артура Валерійовича Рябушенка, визнано винним за частиною 4 статті 160 Кримінального кодексу України. Суд призначив йому покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з випробувальним терміном на 2 роки, а також заборонив на 2 роки займатися діяльністю, пов'язаною з виборчим процесом, включаючи роль спостерігача, уповноваженого представника чи довіреної особи.

Подія сталася 25 жовтня 2020 року біля виборчої дільниці № 800293, розташованої в приміщенні школи №300 на проспекті Маяковського, 93-Г у Деснянському районі Києва. Рябушенко, який на той момент був офіційним спостерігачем від кандидата на посаду Київського міського голови Олександра Омельченка (партія "Єдність Олександра Омельченка"), підходив до виборців і пропонував по 500 гривень кожному за голосування за кандидата в депутати Київської міської ради від цієї ж партії. Зокрема, він звертався до трьох осіб, вимагаючи в якості підтвердження фото бюлетеня з відповідною позначкою. Виборці відмовилися від пропозиції та повідомили про інцидент муніципальну варту, яка затримала чоловіка та передала його поліції.

Під час обшуку в Рябушенка вилучили список з прізвищами виборців, номерами телефонів і карток, а також агітаційні матеріали партії, гроші в сумі 6150 гривень, посвідчення спостерігача та інші речі. Суд дослідив протоколи огляду місця події, відеозаписи, свідчення потерпілих і очевидців, а також висновки експертиз. Свідки, включаючи виборців, які отримали пропозицію, одностайно впізнали обвинуваченого за фото та підтвердили факти підкупу.

У судовому засіданні Рябушенко свою провину не визнав, стверджуючи, що виконував лише обов'язки спостерігача, опитував виборців про порушення та став жертвою політичного тиску. Він заперечував будь-які пропозиції грошей і припустив, що свідки його обмовили. Однак суд відхилив ці аргументи, посилаючись на сукупність доказів, які "виключають будь-яке інше розумне пояснення події". Захист намагався оскаржити допустимість деяких доказів, як-от протоколи впізнання та огляд місця події, але суд визнав їх законними.

"Дії обвинуваченого кваліфікуються як підкуп виборців, вчинений офіційним спостерігачем, що є тяжким злочином проти виборчих прав громадян", – йдеться у вироку, підписаному суддею.