Киянин ошукав ФК «Нові Кредити» на 2,5 млн грн, він оформив 352 кредити за фіктивними документами

Святошинський районний суд міста Києва виніс вирок Андрію Тараненку, який, працюючи оператором відеозапису в медіахолдингу, реалізував масштабну шахрайську схему з онлайн-кредитами. Чоловік підробляв платіжні документи, щоб отримувати нові позики, не повертаючи попередні.

Відповідне рішення суд ухвалив 3 лютого 2026 року (справа № 755/11140/25).

Схема «вічного» кредиту

Слідство встановило, що обвинувачений, який працює у ТОВ «Старлайт Продакшн», вперше взяв кредит у компанії «Нові Кредити» на суму 1500 гривень у лютому 2021 року і чесно його повернув, щоб створити позитивну кредитну історію.

Однак починаючи з травня 2021 року, він змінив тактику. Оформлюючи нові позики, чоловік не повертав кошти, а натомість надсилав на електронну пошту компанії підроблені квитанції про нібито здійснену оплату. Це вводило кредитора в оману, створювало ілюзію погашення боргу і дозволяло шахраєві відкривати нові кредитні ліміти.

Протягом двох років — з липня 2021 по липень 2023 року — Тараненко встиг оформити 352 споживчі кредити на суми від 3 до 10 тисяч гривень. Загальна сума збитків, завданих фінансовій компанії, склала 2 512 400 гривень.

Позиція суду та вирок

У суді обвинувачений повністю визнав свою провину та розкаявся. Він пояснив, що підробляв квитанції за допомогою комп’ютерних програм. До винесення вироку чоловік добровільно відшкодував 140 000 гривень.

Суд кваліфікував дії киянина за ч. 4 ст. 190 КК України (шахрайство в особливо великих розмірах).

Вирок суду:

1. 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна (крім житла).

2. Звільнення від відбування реального покарання з іспитовим строком на 3 роки.

Також суд задовольнив цивільний позов потерпілої сторони. Засуджений зобов’язаний виплатити ТОВ «ФК Нові Кредити»: 2 372 400 грн матеріальної шкоди (залишок боргу) та  166 580 грн втраченої вигоди (відсотків).

Києві засудили іноземця до умовного терміну за збут 35 000 фальшивих доларів

Печерський районний суд міста Києва виніс вирок громадянину Азербайджану, який у складі злочинної групи намагався збути велику партію підробленої іноземної валюти. Попри загрозу реального терміну, обвинувачений отримав іспитовий строк після угоди з прокурором.

Деталі справи

Як стало відомо з матеріалів справи № 757/3575/26-к, події розгорталися ще у серпні 2021 року. Обвинувачений разом із спільниками розробив схему збуту підроблених доларів США. Зловмисники пропонували покупцям фальшиві купюри за 60% від їхнього номінального значення.

Зокрема, фігуранти планували продати 35 000 підроблених доларів за 567 000 гривень. Операція проходила під контролем правоохоронців. Після отримання передоплати та призначення зустрічі на одній зі столичних АЗС, спільники були затримані. Безпосередньо у обвинуваченого під час обшуку на заправці «WOG» на Печерську вилучили 200 фальшивих купюр номіналом 50 доларів (загалом 10 000 доларів США).

Угода зі слідством та вирок

Під час судового розгляду, який завершився 13 лютого 2026 року, стало відомо, що обвинувачений пішов на співпрацю зі слідством. Між ним та прокурором Прокуратури АР Крим та м. Севастополя була укладена угода про визнання винуватості.

Суд врахував пом’якшувальні обставини:

• щире каяття та повне визнання вини;

• відсутність попередніх судимостей;

• добровільні внески на підтримку Збройних Сил України;

• відшкодування витрат на проведення експертиз.

Вирок суду:

Суд визнав чоловіка винним за ч. 2 ст. 199 КК України (виготовлення, зберігання та збут підробленої валюти, вчинене за попередньою змовою групою осіб у великому розмірі).

Йому призначено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, проте на підставі ст. 75 КК України суд звільнив його від відбування покарання, встановивши іспитовий строк тривалістю 2 роки.

Іноземця звільнили з-під варти безпосередньо у залі суду, замінивши запобіжний захід на особисте зобов'язання до набрання вироком законної сили. Речові докази — сотні підроблених купюр — залишені при матеріалах кримінального провадження.

«Б’юті-піраміда» на мільйони доларів: у Києві власницю салону краси засудили до 6 років в'язниці

Голосіївський районний суд міста Києва виніс вирок власниці манікюрного салону Анні Зарицькій, яка ошукала своїх знайомих та клієнтів на суму понад мільйон доларів США. Жінку визнали винною у шахрайстві в особливо великих розмірах та засудили до 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Відповідний вирок було ухвалено 10 лютого 2026 року (справа № 752/15632/22).

Схема «успішного бізнесу»

Згідно з матеріалами справи, події розгорталися у другій половині 2021 року. Анна Зарицька, використовуючи свій авторитет власниці салону краси «Beauty Space by Anna», пропонувала знайомим вкластися у вигідний «бізнес-проєкт». Легенда полягала у купівлі дорогого косметологічного обладнання та лазерів зі значною знижкою для подальшого перепродажу за ринковою ціною. Інвесторам обіцяли швидкий прибуток та високі відсотки. Насправді жодних угод з постачальниками обладнання вона не укладала — ТОВ «Космо-Трейд А» підтвердило, що жодних господарських відносин із Зарицькою не мало.

Діючи за принципом фінансової піраміди, шахрайка спочатку виплачувала деяким вкладникам невеликі суми під виглядом «відсотків» (від 10% до 25% за тиждень або місяць), щоб увійти в довіру та спонукати їх вкладати ще більше грошей.

Мільйонні збитки потерпілих

Суд встановив колосальні суми, які потерпілі передавали Зарицькій готівкою, часто віддаючи останні заощадження родини:

• Анастасія Бакун передала найбільшу суму — 621 800 доларів США. Частину коштів їй повернули як «відсотки» для створення ілюзії роботи бізнесу, але основний борг залишився непогашеним.

• Вадим Савицький передав шахрайці 500 000 доларів США.

• Ольга Артюх втратила 330 000 доларів США.

• Ірина Лісовець віддала шахрайці сумарно 235 000 доларів США.

• Оксана Силкіна передала суми у 75 000, 150 000, 180 000 доларів США та 115 000 євро.

• Також серед потерпілих, які втратили значні суми (від 17 до 28 тисяч доларів): Юлія Степанова, Ярослав Можейко, Гетчер Фатіх та Олександр Ваховський.

Загальна сума збитків перевищує 56 мільйонів гривень.

У листопаді 2021 року Зарицька зібрала кредиторів у салоні та заявила, що грошей немає, назвавши свою діяльність «пірамідою».

Спроба уникнути покарання через мобілізацію

Під час судового розгляду обвинувачена намагалася виправдатися, стверджуючи, що це були цивільно-правові відносини, а бізнес просто «прогорів».

Примітно, що під час слідства Анна Зарицька мобілізувалася до лав Національної гвардії України. Суд розцінив це як спробу уникнути реального покарання, зазначивши, що вона проходить службу в межах Київської області, не бере участі в бойових діях, а її поведінка під час процесу не свідчила про щире каяття.

Вирок суду

Суддя визнав Анну Зарицьку винною за ч. 3 та ч. 4 ст. 190 КК України (шахрайство).

Призначене покарання:

• 6 років позбавлення волі;

• Конфіскація майна;

• Взяття під варту безпосередньо в залі суду.

Суд частково задовольнив цивільні позови потерпілих — зокрема, стягнув з Зарицької на користь Бакун Анастасії понад 14,8 млн грн, на користь Савицького — 13,17 млн грн, Степанової — 5,13 млн грн, Силкіної — 429 тис. грн. Додатково присуджено відшкодування моральної шкоди кожному з позивачів.

Суд зобов’язав «Запоріжкокс» та його бенефіціара виплатити понад 4,4 млн грн міноритарним акціонерам через занижену ціну примусового викупу акцій

5 лютого 2026 року Господарський суд Запорізької області у справі № 22/174/25 задовольнив позов колишніх міноритарних акціонерів ПрАТ «Запоріжкокс» та стягнув солідарно з підприємства та його кінцевого бенефіціара Ріната Ахметова компенсацію за акції, примусово викуплені під час процедури сквіз-ауту (squeeze-out) у 2018 році.

Суть спору

У квітні 2018 року компанія Barlenco LTD (афілійована з групою «Метінвест») провела процедуру обов’язкового викупу акцій у міноритарних акціонерів «Запоріжкоксу». Ціну викупу було затверджено на рівні 4,94 грн за одну акцію.

Троє колишніх акціонерів (Володимир Бичник, Павло Рудник та Юрій Сімонов) не погодилися з такою оцінкою, вважаючи її несправедливою та суттєво заниженою. Вони звернулися до суду з вимогою стягнути різницю між виплаченою сумою та справедливою вартістю, а також інфляційні втрати.

Позивачі наполягали, що справедлива ринкова ціна однієї акції, розрахована на основі власного капіталу підприємства (чистих активів) станом на кінець 2017 року, становила 22,51 грн.

Позиція суду

Суд погодився з розрахунками позивачів, визнавши ціну в 4,94 грн заниженою. При ухваленні рішення суд застосував доктрину «прокалювання корпоративної вуалі» (piercing the corporate veil). Це дозволило покласти відповідальність не лише на безпосереднього заявника вимоги про викуп (офшорну компанію Barlenco LTD), а й на кінцевого бенефіціарного власника — Ріната Ахметова, а також на саме товариство-емітента.

Суд визначив, що акціонери мають право на компенсацію у вигляді подвійної справедливої вартості акцій (як санкцію за порушення прав власності), за вирахуванням вже виплаченої суми.

Розрахунок компенсації за одну акцію склав:

(22,51 грн × 2) - 4,94 грн = 40,08 грн.

Суми стягнення

Згідно з рішенням суду, Рінат Ахметов та ПрАТ «Запоріжкокс» повинні солідарно виплатити позивачам суми компенсації з урахуванням інфляційних втрат:

• Юрію Сімонову: 3 240 323,71 грн;

• Павлу Руднику: 1 054 482,34 грн;

• Володимиру Бичнику: 145 976,58 грн.

Також з відповідачів стягнуто судові витрати та витрати на правничу допомогу.

Зустрічний позов відхилено

ПрАТ «Запоріжкокс» подало зустрічний позов, у якому просило визнати зобов’язання припиненими, аргументуючи це тим, що акціонери зняли гроші з рахунків ескроу, чим нібито надали «мовчазну згоду» з ціною викупу. Суд відхилив ці аргументи, зазначивши, що отримання часткової виплати не позбавляє екс-акціонерів права вимагати повної справедливої компенсації.

Адміністратор ЦНАПу "прописува" 14 іноземців у будинках своїх батьків: суд виніс вирок учасникам схеми

Шевченківський районний суд міста Чернівці виніс вирок трьом учасникам злочинної групи, які налагодили схему незаконної легалізації іноземців на території України. Організаторку, посередника та адміністратора ЦНАПу визнали винними у зловживанні впливом, підкупі та несанкціонованому втручанні в роботу автоматизованих систем.

Про це стало відомо з вироку суду від 12 лютого 2026 року (справа № 727/10917/25).

Деталі схеми

Суд встановив, що з лютого 2024 року по лютий 2025 року директорка ТОВ «Мета 2021» Людмила Чобан організувала механізм фіктивної реєстрації місця проживання іноземних громадян (переважно громадян Туреччини). Це дозволяло їм отримувати законні підстави для перебування в Україні.

Людмила Чобан шукала клієнтів і брала з них значні суми у валюті. Наприклад, задокументовано факти отримання нею 1400 та 1600 доларів США за «вирішення питання».

Далі вона зверталася до свого знайомого — військовослужбовця Віталія Бондарчука (колишнього працівника ДП «Документ»). Вона перераховувала йому на картку частину коштів (у середньому 4200–4500 гривень за одну особу).

Бондарчук, у свою чергу, передавав дані та частину грошей (близько 2200–2300 гривень) своєму товаришу — адміністратору відділу ЦНАП Волоківської сільської ради Івану Остафійчуку.

Реєстрація у батьківських хатах

Адміністратор ЦНАПу Іван Остафійчук, маючи доступ до реєстрів, вносив неправдиві відомості до системи. Цинізм ситуації полягав у тому, що чиновник реєстрував іноземців за адресами житлових будинків, які належать його власним матері та батькові у селі Волока.

Загалом слідство задокументувало 14 епізодів фіктивної реєстрації іноземців.

Вирок суду

Усі троє обвинувачених повністю визнали свою провину, щиро розкаялися та сприяли розкриттю злочину. Суд також врахував, що Віталій Бондарчук є чинним військовослужбовцем ЗСУ, а Іван Остафійчук добровільно перерахував 20 000 гривень благодійної допомоги на потреби однієї з військових частин.

Суддя ухвалив наступне рішення:

1. Людмилу Чобан (організаторку) визнано винною за ч. 2 ст. 369-2 КК України. Їй призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі 124 185 гривень.

2. Віталія Бондарчука (посередника) визнано винним за ст. 354 та ст. 369-2 КК України. Він сплатить штраф у сумі 62 900 гривень.

3. Івана Остафійчука (адміністратора ЦНАП) визнано винним за ст. 354 та ст. 362 КК України. Йому призначено штраф у розмірі 68 000 гривень. Крім того, його позбавлено права обіймати посади, пов'язані з обробкою інформації в автоматизованих системах, строком на 1 рік.

У Знам’янці засудили переселенця з Донеччини, який у «Однокласниках» прославляв «героїв СВО»

Знам’янський міськрайонний суд Кіровоградської області виніс вирок Олександру Ткаченку, який поширював матеріали з виправдовуванням збройної агресії РФ проти України. Чоловік використовував заборонену соцмережу для популяризації окупантів.

Про це стало відомо з вироку суду від 16 лютого 2026 року (справа № 389/3105/25).

Деталі справи

Засуджений — уродженець села Малинівка Волноваського району Донецької області, який нині мешкає у Знам’янці. Слідство встановило, що у травні 2025 року чоловік, використовуючи спеціальне програмне забезпечення для обходу блокування, заходив у російську соцмережу «Однокласники» зі свого смартфону.

На власній сторінці він поширював серед друзів (яких у нього було 216) та відвідувачів профілю антиукраїнський контент. Зокрема, суд зафіксував репости з груп:

• «Вечная память Героям СВО» — публікації, що глорифікують російських військових;

• «Славянская цивилизация» — дописи про бойовиків «ДНР»;

• «Братство. Мужество. Честь. Слава ДНР и ЛНР» — відеоролики, у яких стверджувалося, що війну нібито почала Україна.

Лінгвістична експертиза підтвердила, що ці матеріали містять виправдовування агресії РФ та глорифікацію її учасників.

Вирок суду

Олександр Ткаченко уклав угоду про визнання винуватості з прокурором. Він повністю визнав свою провину, щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю злочину.

Суд затвердив угоду та визнал чоловіка винним за ч. 2 ст. 436-2 КК України. Йому призначили покарання у вигляді 2 років позбавлення волі, однак звільнили від відбування реального терміну з випробуванням, встановивши іспитовий строк на 2 роки.

На Харківщині росіянку засудили до 5 років тюрми за заклики «знести» будівлю СБУ та виправдовування агресії РФ

Дергачівський районний суд Харківської області виніс вирок громадянці Російської Федерації Анні Лисенковій, яка, мешкаючи на Харківщині, вела активну антиукраїнську пропаганду в інтернеті. Жінку визнали винною у посяганні на територіальну цілісність України, розпалюванні ворожнечі, закликах до тероризму та виправдовуванні збройної агресії РФ.

Про це стало відомо з вироку суду від 12 лютого 2026 року (справа № 619/277/26).

Деталі справи

Згідно з матеріалами слідства, уродженка міста Партизанськ (РФ), яка проживала в Харківській області, використовувала месенджер Telegram під ніком «Анна Николаевна» для поширення російських наративів.

Слідчі зафіксували численні коментарі обвинуваченої, залишені в публічних чатах у період з 2023 по 2025 роки. Серед основних тез пропагандистки:

• Територіальні претензії: Жінка писала, що «Харків обов'язково треба в Росію», а території східніше Львова «мають бути передані до складу РФ».

• Заклики до терактів: У грудні 2024 року Лисенкова закликала завдати ударів по будівлях Служби безпеки України. «Потрібно гарненько у*бати по найбільших відділах СБУ, і в Києві в першу чергу... прям до мінус третього поверху все "в пил"», — йдеться в одному з її дописів. Також вона закликала до фізичного знищення очільника ГУР Кирила Буданова.

• Виправдовування агресії: Обвинувачена стверджувала, що Харківщину та власне село обстрілюють не росіяни, а самі українці («Свої по своїх стріляли!»), заперечувала факти російської агресії, називаючи окупацію «звільненням від бандерівців», та транслювала тези про «один народ».

• Мова ворожнечі: У своїх дописах росіянка принижувала українців, називаючи їх «недонацією», «хохлами» та використовуючи нецензурну лексику щодо української мови.

Судовий розгляд та вирок

Під час судового засідання Анна Лисенкова повністю визнала свою провину, заявила, що усвідомила суспільну небезпеку своїх дій та щиро розкаялася. Вона запевнила суд, що подібного більше не повториться.

Суд кваліфікував її дії за п'ятьма статтями Кримінального кодексу України: ч. 1 ст. 110, ч. 1 ст. 161, ч. 1 ст. 258-2, ч. 2 та ч. 3 ст. 436-2.

За сукупністю злочинів жінці призначили покарання у вигляді 5 років позбавлення волі.