На початку війни Тетяна Бережна діяла в інтересах росіян, які намагалися стягнути з державного бюджету України 61 млн. грн., але суд не дозволив

29 листопада 2022 року Шостий апеляційний адміністративний суд у справі № 640/14856/19 залишив без задоволення апеляційну скаргу ПАТ "ГЛОРІЯ ДЖИНС" у справі про повернення понад 61 мільйона гривень з державного бюджету. Інтереси позивача в цій справі представляла адвокат Тетяна Бережна, яка нині обіймає посаду віце-прем'єр-міністра України з питань гуманітарної політики та міністра культури України.

Tetyana Berezhna/Facebook

Суть справи

ПАТ "ГЛОРІЯ ДЖИНС" намагалося повернути з бюджету 61 586 139,65 грн надміру сплаченого податку на прибуток підприємств. Компанія оскаржувала рішення Головного управління ДПС у Луганській області від 07 грудня 2018 року про списання цих коштів.

Суд встановив, що переплата у позивача виникла ще 06 жовтня 2015 року. Згідно з чинним законодавством, заява про повернення надміру сплачених коштів може бути подана протягом 1095 днів з дня виникнення переплати. Компанія звернулася із відповідною заявою лише 8 квітня 2019 року – після закінчення граничного строку.

Російський слід

Особливу увагу привертає той факт, що ПАТ "ГЛОРІЯ ДЖИНС" має власників з Російської Федерації. Згідно з офіційними даними, 85% акцій компанії належать ТОВ "Континент", зареєстрованому в Росії. Кінцевим бенефіціарним власником є громадянка РФ Світлана Прокоф'єва з Ростова-на-Дону.

Gloria Jeans – це російський бренд одягу, який звинувачується у фінансуванні терористів "ЛНР". У 2015 році власник компанії Володимир Мельников заявив про відновлення роботи підприємства в окупованому Луганську, церемонію відкриття відвідав ватажок терористів Ігор Плотницький.

Розслідування СБУ

У 2017 році Служба безпеки України розпочала перевірку щодо фактів виробництва продукції Gloria Jeans в окупованому Луганську. Було встановлено, що компанія сплачувала "податки" до бюджету так званої "ЛНР", кошти якого використовувалися для фінансування незаконних збройних формувань.

Продукція, виготовлена на фабриці в окупованому Луганську, вивозилася через непідконтрольну ділянку українсько-російського кордону, а потім за підробними документами повертається в Україну для реалізації.

Позиція суду

Суд відхилив вимоги компанії, зазначивши, що:

• Граничний строк для подання заяви про повернення коштів було пропущено
• Компанія не надала доказів відсутності можливості звернутися із заявою вчасно
• На момент звернення у позивача була заборгованість з інших податків на суму понад 60 мільйонів гривень.

Таким чином, фактично адвокат Тетяна Бережна намагалася допомогти компанії з російськими власниками, яка звинувачується у фінансуванні терористів, стягнути десятки мільйонів гривень з державного бюджету України в період, коли Росія вже вела війну проти України.

Див.:

1. В Реєстрі відсутні декларації високопосадовиці Тетяни Бережної. Навіщо їх засекретили?
2. Неточності в біографії нової міністерки культури Тетяни Бережної

Суд в Ізмаїлі засудив одеситку за схему незаконного виїзду чоловіків за кордон під виглядом моряків

Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області 25 грудня 2025 року виніс вирок у справі Ширкової Ганни Вікторівни, обвинуваченої в організації незаконного перетинання державного кордону України, підробці документів та зловживанні впливом. Жінка, яка є пенсіонеркою та уродженкою Угорщини з українським громадянством, визнала свою провину в рамках угоди з прокуратурою і отримала умовне покарання.

За даними справи № 946/4508/25, Ширкова, разом зі співучасниками (матеріали щодо яких виділені в окремі провадження), організувала схему для незаконного виїзду чоловіків призовного віку з України під час воєнного стану. Вони підробляли документи, що дозволяли фіктивно працевлаштовувати чоловіків на морські судна типу "річка-море", які прибували в порти Одеської області, зокрема Ізмаїл та Рені. Серед підроблених документів були свідоцтва про кваліфікацію матросів від навчальних центрів "Трейнмар" і "Миколаївський центр підготовки плавскладу", посвідчення особи моряка від капітана порту Ізмаїл, а також довідки про навчання.

Схема включала пошук клієнтів, виготовлення фальшивих документів, вплив на прикордонників для безперешкодного проїзду через пости (наприклад, на дорозі Одеса-Рені біля Паланки) та включення до екіпажів суден. За послуги зловмисники вимагали від 18 000 гривень за підроблені свідоцтва до 4 500 євро за повний "пакет" з перетином кордону. У конкретному випадку, описаному в вироку, Ширкова та її спільники працювали з чоловіком, який діяв в інтересах іншої особи, але той звернувся до правоохоронців і став конфіденційним співробітником, задокументувавши злочин.

Ширкова отримувала гроші безпосередньо: 22 000 гривень за фіктивне навчання та підробку документів, 1 100 доларів США за посвідчення моряка та 1 000 гривень за "верифікацію" документів. Загалом схема була спрямована на незаконне збагачення, з елементами корупції та впливу на посадовців Державної прикордонної служби.

Суд кваліфікував дії Ширкової за ч. 3 ст. 332 Кримінального кодексу України (організація незаконного переправлення осіб через кордон групою осіб з корисливих мотивів), ч. 3 ст. 358 (підробка та збут офіційних документів групою осіб) та ч. 2 ст. 369-2 (обіцянка впливу на посадовців за неправомірну вигоду). Обвинувачена уклала угоду про визнання винуватості 16 червня 2025 року, в якій зобов'язалася співпрацювати з слідством, надати викривальні показання щодо інших учасників та внести 600 000 гривень на підтримку Збройних Сил України.

Враховуючи щире розкаяння, співпрацю, похилий вік, скрутне матеріальне становище та відсутність попередніх судимостей, суд застосував м'якше покарання: 5 років позбавлення волі з іспитовим строком 3 роки, штраф 68 000 гривень та позбавлення права займатися працевлаштуванням морського персоналу на 1 рік. Без конфіскації майна. Також скасовано арешт на її нерухомість та автомобілі.

У Харкові засудили організатора схеми з фальшивими інвалідностями для ухилянтів від мобілізації

Шевченківський районний суд Харкова 26 грудня 2025 року виніс вирок Володимиру Ігоровичу Полякову, якого обвинувачували в організації злочинної групи, що допомагала чоловікам призовного віку уникати мобілізації та незаконно перетинати кордон України шляхом підроблення медичних документів для отримання інвалідності. Поляков уклав угоду про визнання винуватості та отримав покарання у вигляді 1 року і 5 місяців позбавлення волі.

За матеріалами справи № 638/20020/25, Поляков, уродженець Харкова, безробітний, раніше не судимий, з березня 2024 року координував групу, до якої входили його знайомі, включаючи медичних працівників. Вони підробляли висновки МРТ, виписки з медичних карт та направлення на медико-соціальну експертизу (МСЕК), щоб чоловіки віком 18-60 років без реальних підстав отримували II або III групу інвалідності. Це дозволяло їм отримати відстрочку від призову відповідно до Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та виїхати за кордон під час воєнного стану, коли виїзд для призовників обмежено.

Суд встановив, що схема діяла з корисливих мотивів: за послуги брали гроші (наприклад, в одному випадку 5000 доларів США). Група підшукувала клієнтів, підробляла документи від імені реальних медичних закладів Харкова та області, таких як "МРТ-Центр", Обласний клінічний спеціалізований диспансер радіаційного захисту населення, Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України тощо. На підставі фальшивих документів МСЕК виносила рішення про інвалідність, після чого чоловіки виїжджали через пункти пропуску, як "Смільниця", "Ягодин", "Шегині" чи "Краківець".

У вироку описано щонайменше шість конкретних епізодів, де жертвами схеми стали військовозобов'язані чоловіки. В п'яти випадках вони успішно отримали інвалідність і виїхали з України (з грудня 2024 по квітень 2025 року), а в одному – схему викрили до завершення. Загалом, дії групи перешкоджали діяльності територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК), порушуючи мобілізацію під час російської агресії.

Поляков обвинувачений за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України (перешкоджання діяльності Збройних Сил України в особливий період групою осіб), ч. 3 ст. 332 КК України (сприяння незаконному переправленню через кордон повторно, групою, з корисливих мотивів) та ч. 3 ст. 358 КК України (підроблення офіційних документів групою осіб). За угодою з прокуратурою, він повністю визнав провину, зобов'язався співпрацювати у викритті співучасників та перерахувати 500 000 грн на підтримку ЗСУ.

Суд врахував пом'якшувальні обставини: щире каяття, співпрацю з слідством, позитивну характеристику, інвалідність III групи обвинуваченого. Покарання призначено з застосуванням ст. 69 КК України (нижче нижньої межі санкції). Поляков залишиться під вартою до набрання вироком сили.

Львівський суд засудив жінку за сприяння незаконному виїзду родича за кордон під час воєнного стану

Залізничний районний суд міста Львова 30 грудня 2025 року виніс вирок у справі Рожак Оксани Ігорівни, обвинуваченої у сприянні незаконному перетинанню державного кордону України. Жінку визнали винною за ч. 1 ст. 332 Кримінального кодексу України та призначили покарання у вигляді 3 років позбавлення волі, але звільнили від відбування з випробувальним терміном на 2 роки.

Згідно з матеріалами справи № 462/4776/25, Оксана Рожак, уродженка Львова, яка має інвалідність 2 групи з дитинства, уклала фіктивний шлюб зі своїм близьким родичем 30 червня 2023 року в Добромильській міській раді Самбірського району Львівської області. Це дозволило чоловікові, який не мав законних підстав для виїзду за кордон під час воєнного стану, безперешкодно перетнути кордон. Того ж дня подружжя пройшло пішохідний пункт пропуску "Шегині" о 22:23, після чого обвинувачена повернулася в Україну 1 липня 2023 року о 03:00, а її родич – 24 серпня 2023 року о 18:50.

Продовжуючи свої дії, 17 квітня 2024 року Рожак разом з родичем знову перетнули кордон на автомобілі "Audi" через той самий пункт "Шегині" о 01:38. Обвинувачена повернулася 19 квітня 2024 року о 11:28, тоді як її родич досі не повернувся на територію України.

Під час судового засідання обвинувачена повністю визнала свою вину, зазначила, що шлюб уже розірвано, і попросила не карати суворо, запевнивши, що більше таких дій не вчинятиме. Суд врахував щире каяття, відсутність попередніх судимостей та інвалідність обвинуваченої як пом'якшувальні обставини. Обтяжуючих обставин не встановлено.

Суд постановив, що виправлення Рожак можливе без реального ув'язнення, але з обов'язковим контролем: періодичною реєстрацією в органі пробації та повідомленням про зміну місця проживання чи роботи. Іспитовий строк починається з моменту проголошення вироку.

У Волинській області засудили чоловіка за фішинг і продаж банківських даних: деталі вироку

Рожищенський районний суд Волинської області виніс вирок 26 грудня 2025 року Андрію Володимировичу Кузнецову, якого визнали винним у шахрайстві, несанкціонованому втручанні в інформаційні системи та збуті інформації з обмеженим доступом. Обвинувачений отримав 3 роки позбавлення волі з випробувальним терміном в 1 рік, уникнувши реального ув'язнення завдяки розкаянню та відшкодуванню збитків.

Справа № 167/1151/24 стосується серії кіберзлочинів, скоєних Кузнецовим у період з лютого по серпень 2023 року. За даними слідства,  тракторист фермерського господарства "Міхалєвичі", використовував свій мобільний телефон Xiaomi Redmi 7 для створення фішингового сайту під виглядом "Допомоги для громадян України". Через посилання https://next24/ur-littlepays.com/267507960 він обманом отримав банківські дані потерпілого Івана Михайловича Леонова, заволодівши 11 500 гривнями. Ці кошти були перераховані на картку Кузнецова, що кваліфікували як шахрайство за ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України (КК України).

Крім того, Кузнецов несанкціоновано втручався в мобільний банкінг "Приват24" Леонова, отримуючи доступ до інформації про рахунки (ч. 1 ст. 361 КК України). У подальшому, через Telegram, він неодноразово продавав доступи до мобільних банківських акаунтів інших потерпілих невстановленим особам. Це стосувалося клієнтів банків ПУМБ, Універсал Банк та інших. Загалом, суд встановив факти збуту персональних даних щонайменше 13 осіб, що кваліфікували як порушення ч. 1 та ч. 2 ст. 361-2 КК України (несанкціонований збут інформації з обмеженим доступом, вчинений повторно).

У судовому засіданні Кузнецов повністю визнав провину, щиро розкаявся та відшкодував збитки Леонову. Потерпілі, окрім одного, подали заяви про примирення та відсутність претензій, просячи не карати обвинуваченого суворо. Суд врахував це, а також позитивні характеристики Кузнецова за місцем роботи та проживання, відсутність попередніх судимостей і молодий вік.

За сукупністю злочинів суд призначив 3 роки позбавлення волі, але застосував ст. 75 КК України, звільнивши від відбування покарання з іспитовим строком в 1 рік.

Одеський суд засудив двох шахраїв за обман з "переправленням через кордон" під час воєнного стану

26 грудня 2025 року Київський районний суд Одеси виніс вирок у справі про шахрайство, де двоє чоловіків обдурили потерпілого, обіцяючи незаконне переправлення через державний кордон України до Польщі. Обвинувачених Горлова Миколу Геннадійовича та Ткаченка Максима Олексійовича визнали винними за ч. 3 ст. 190 Кримінального кодексу України та призначили кожному штраф у розмірі 68 тисяч гривень.

За матеріалами справи № 947/41362/25, події розгорнулися влітку 2025 року в Одесі. Обвинувачені, діючи за попередньою змовою, ввели в оману потерпілого Швалюка Дмитра Юрійовича, пообіцявши організувати його перетин кордону за винагороду в 7500 доларів США . Вони не мали реального наміру виконати обіцянку, а лише прагнули заволодіти грошима.

31 липня 2025 року Горлов викликав таксі через додаток "Уклон", щоб створити видимість поїздки до Києва для подальшого "переправлення". Того ж дня в Одесі на проспекті Адміральському потерпілий передав гроші Горлову, який за вказівкою Ткаченка передав їх співучаснику. Отриманими коштами обвинувачені розпорядилися на власний розсуд, завдавши потерпілому значної матеріальної шкоди – сума перевищила поріг у 151 400 грн, визначений законом як значна для кваліфікації злочину.

Під час судового розгляду, який відбувся 26 грудня 2025 року під головуванням судді (ім'я не розголошується), обвинувачені повністю визнали свою вину. Вони погодилися з обвинуваченням і не заперечували проти спрощеного розгляду справи без детального вивчення доказів, які ніким не оскаржувалися. Прокурор запропонував обмежитися допитом обвинувачених та вивченням матеріалів про їх особи.

Потерпілий Швалюк не з'явився на засідання, подавши заяву про розгляд справи за його відсутності. Він зазначив, що не має матеріальних чи моральних претензій до обвинувачених і залишає покарання на розсуд суду.

Суд врахував, що злочин скоєно в умовах воєнного стану, який триває в Україні з лютого 2022 року та був продовжений до початку 2026 року. Обставинами, що пом'якшують покарання, визнали щире каяття обвинувачених та їх активну співпрацю з судом. Обтяжуючих обставин не встановлено. Обидва чоловіки – раніше не судимі, непрацюючі, з середньою освітою.

Штраф у розмірі 4000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (68 000 грн для кожного) суд вважає достатнім для виправлення та запобігання новим злочинам. Крім того, вирок передбачає повернення речових доказів: мобільних телефонів обвинуваченим та знищення 75 імітаційних купюр номіналом 100 доларів США. Арешт на майно скасовано, а застава в 211 960 грн, внесена за Ткаченка, буде повернена заставодавцю після набрання вироком законної сили.

У Дрогобичі засудили шахрайку, яка видурила золото в пенсіонерки під приводом "зняття порчі"

29 грудня 2025 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області виніс вирок у справі № 442/9536/25 про шахрайство, де обвинувачена Ніна Огли видурила золоті прикраси у пенсіонерки Дарії Кушнір, обіцяючи "зняти заклинання". 

Інцидент стався 25 листопада 2025 року в Дрогобичі. За даними суду, Ніна Огли, уродженка Полтавської області, яка раніше була судима за подібний злочин, попросилася переночувати в будинку потерпілої – Дарії Кушнір. Наступного ранку обвинувачена переконала пенсіонерку передати їй золоті ювелірні вироби нібито для проведення "молитовного обряду" з метою зняття "порчі". Потерпіла віддала каблучки, ланцюжки з хрестиком та медальйоном загальною вартістю понад 50 288 гривень.

Після отримання прикрас Огли вийшла з дому, нібито для продовження ритуалу на вулиці, і зникла, завдавши потерпілій майнову шкоду. Поліція затримала шахрайку, і справа дійшла до суду під номером .

Під час судового засідання 29 грудня 2025 року Ніна Огли повністю визнала провину, щиро розкаялася та попросила вибачення в потерпілої. Вона зазначила, що є неписьменною, отримує соціальну допомогу по інвалідності, але має додатковий неофіційний дохід від роботи прибиральницею. Обвинувачена вже частково відшкодувала шкоду – повернула частину прикрас під час досудового розслідування та сплатила 10 000 гривень. Вона зобов'язалася виплатити решту суми.

Потерпіла Дарія Кушнір підтвердила обставини справи та часткове відшкодування, залишивши вибір покарання на розсуд суду.

Суд визнав обвинувачену винною за ч. 2 ст. 190 Кримінального кодексу України (шахрайство, вчинене повторно) та призначили покарання у вигляді штрафу в розмірі 51 000 гривень.

Окрім кримінального покарання, суд частково задовольнив цивільний позов потерпілої, зобов'язавши Огли сплатити ще 27 748,83 гривні на відшкодування майнової шкоди. Арешт на речові докази (золоті вироби) скасовано, їх повернуть власниці.