Екс-нардеп Зубик подав на розлучення з дизайнеркою Іриною Діль

Печерський районний суд міста Києва зареєстрував провадження у цивільній справі № 757/64135/25-ц про розірвання шлюбу між українським бізнесменом та колишнім народним депутатом Володимиром Зубиком та дизайнеркою одягу Іриною Діль. Згідно з інформацією з судового реєстру, позов подано 18 грудня 2025 року, а 19 грудня призначено склад суду під головуванням судді Юлії Головко.

forbes.ua

Володимир Зубик, 67-річний підприємець і політик, відомий як президент асоціації будівельних компаній "Інтергал-Буд". Він був народним депутатом України п'яти скликань (з 2006 по 2019 рік), спочатку від Блоку Юлії Тимошенко, а пізніше від Партії регіонів та як самовисуванець. Зубик входив до списків найбагатших українців за версіями Forbes та інших видань. Його компанія "Інтергал-Буд" є лідером серед приватних забудовників України.

Ірина Діль – відома українська дизайнерка одягу, яка є відповідачкою у справі. Подружжя виховує шістьох дітей.  

У Києві засудили батька та доньку за самовільне захоплення квартири та підробку договору оренди

15.12.2025 Голосіївський районний суд міста Києва у справі №752/25663/24 оголосив вирок родині внутрішньо переміщених осіб, які незаконно оселилися в чужій квартирі, власниця якої виїхала за кордон, та намагалися легалізувати своє перебування там за допомогою фальшивого договору оренди.  

Історія «окупації» житла

Згідно з матеріалами справи, події розгорталися в Голосіївському районі столиці. У лютому 2022 року батько та донька, які переїхали до Києва з Донеччини, дізналися, що власниця однієї з квартир у їхньому будинку виїхала за межі України  ще у липні 2021 року.

Скориставшись відсутністю господарки, обвинувачені підібрали ключі до замка квартири та незаконно проникли до квартири. Відтоді донька почала повноправно проживати в квартирі, користуватися майном та навіть робити ремонт за власний кошт.

Фальшива оренда для поліції

Коли правоохоронні органи та законна власниця квартири почали вживати заходів щодо виселення непроханих гостей, жінка вирішила «замести сліди». Вона власноруч виготовила підроблений договір оренди, акт прийому-передачі та розписку про нібито сплату 60 000 гривень за оренду.

У травні 2024 року ці фальшиві документи вона особисто надала дізнавачу поліції, намагаючись переконати слідство, що проживає в квартирі законно. Однак експертиза підтвердила: підписи та текст на документах були підроблені.

Позиція суду 

У судовому засіданні обоє обвинувачених визнали свою провину. Батько пояснював вчинок складними життєвими обставинами та статусом переселенців. Проте суд звернув увагу на важливу деталь: попри «визнання вини», жінка досі продовжує проживати у цій квартирі, навіть після того, як власниця продала її іншій особі.

Вирок

Суд визнав обох винними:

• Доньку — за незаконне проникнення до житла та підробку і використання документів (ч. 1 ст. 162, ч. 1 та ч. 4 ст. 358 КК України).
• Батька — за незаконне проникнення до житла (ч. 1 ст. 162 КК України).

Обом призначено по 1 року та 6 місяців обмеження волі, проте звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік. 

Квартира має бути повернута законному власнику.

Дарницький районний суд Києва виніс вирок у справі про напад на поліцейську

10 грудня 2025 року Дарницький районний суд м. Києва виніс вирок у кримінальній справі № 753/10542/25 щодо Гуріненко Олени Василівни, яка обвинувачувалася у заподіянні легких тілесних ушкоджень працівнику поліції.

Обставини справи

26 квітня 2025 року близько 22:10 працівники поліції, виконуючи службові обов’язки, прибули на виклик для освідування водія на стан сп’яніння. У салоні автомобіля перебувала пасажирка — Гуріненко О.В., яка після відмови водія проходити огляд на алкогольне сп’яніння почала нецензурно виражатися та порушувати громадський порядок. Після зауваження поліцейських вона продовжила протиправні дії, через що була затримана для складання адміністративних матеріалів.

Під час перебування в службовому автомобілі Гуріненко О.В. нанесла кілька ударів ногами в область грудей та обличчя старшому лейтенанту поліції Димчук Наталії Сергіївні, спричинивши їй легке тілесне ушкодження — закриту травму носа з переломом носових кісток та синці на обличчі. За висновками медиків, це призвело до короткочасного розладу здоров’я потерпілої на строк понад 6, але менше 21 доби.

Позиція суду

У судовому засіданні Гуріненко О.В. повністю визнала свою вину та щиро розкаялася. Суд врахував пом’якшуючі обставини: відсутність судимостей, наявність двох малолітніх дітей, добровільне відшкодування моральної шкоди потерпілій у розмірі 20 000 гривень, а також те, що прокурор і потерпіла не наполягали на суворому покаранні.

Вирок суду

Суд визнав Гуріненко О.В. винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 Кримінального кодексу України (заподіяння легких тілесних ушкоджень працівнику правоохоронного органу), і призначив покарання у вигляді 2 років обмеження волі. Однак, з урахуванням усіх обставин справи, суд ухвалив рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням строком на 2 роки. На обвинувачену покладено обов’язок періодично реєструватися в органі пробації та повідомляти про зміну місця проживання чи роботи.

Дарницький райсуд Києва повторно відмовив у залученні Криворучко з призупиненим статусом адвоката до адміністративної справи

16 грудня 2025 року Суддя Дарницького районного суду міста Києва Ігор Монін у справі № 753/22881/25 відмовив у задоволенні клопотання Лариси Криворучко про залучення її як представника (захисника) в адміністративній справі щодо особи, яка притягується до відповідальності за ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП). 

Справа стосується адміністративного правопорушення, матеріали якої перебувають у провадженні суду. Криворучко, чиє право на заняття адвокатською діяльністю призупинено з 23 жовтня 2025 року по 23 квітня 2026 року відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", подала повторне клопотання. У ньому вона вимагала залучити себе як "іншого фахівця у галузі права", перевести матеріали справи в електронну форму з наданням доступу, відкласти судове засідання та проводити всі слухання в режимі відеоконференції.

Своє клопотання Криворучко обґрунтовувала статтями 268 та 271 КУпАП, а також рішенням Конституційного Суду України № 13-рп/2000 від 16 листопада 2000 року. У цьому рішенні КСУ роз'яснив, що захисником у адміністративних справах може бути не лише адвокат, а й інший фахівець у галузі права.

Однак суддя Монін відхилив аргументи, посилаючись на зміни до Конституції України, внесені Законом № 1401-VIII від 2 червня 2016 року. Згідно зі статтею 131-2 Конституції, з 1 січня 2019 року представництво в судах першої інстанції здійснюється виключно адвокатами, за винятком певних категорій справ (трудові спори, соціальний захист, вибори тощо). Суд підкреслив, що конституційна норма має пряму дію, а рішення КСУ 2000 року відповідало попередній редакції Основного Закону.

Крім того, суд зазначив, що клопотання містить альтернативні вимоги, що не передбачено нормативними актами, а інші прохання (щодо електронної форми справи та відеоконференцій) не підлягають розгляду, оскільки Криворучко не є учасником провадження.

0,23 проміле — ще не сп’яніння: Київський апеляційний суд скасував штраф водію через похибку «Драгера»

08 грудня 2025 року Київський апеляційний суд закрив справу № 755/5339/25 стосовно водія, якого раніше визнали винним у керуванні авто в стані алкогольного сп’яніння. Ключовим аргументом захисту стала метрологічна похибка приладу Alcotest, яка «вклала» результат у межі допустимої норми.

Обставини справи

Подія сталася 9 березня 2025 року в Києві. Співробітники поліції зупинили автомобіль «Mitsubishi Outlander» під керуванням Владислава Гриценка на вулиці Євгена Сверстюка. Під час огляду за допомогою приладу «Drager Alcotest 6820» результат показав 0,23 ‰ (проміле) алкоголю в крові, що дещо перевищує встановлену законом межу у 0,2 ‰.

Дніпровський районний суд м. Києва визнав водія винним за ч. 1 ст. 130 КУпАП, призначивши йому 17 000 гривень штрафу та позбавивши права керування на один рік.

Аргументи захисту

Захисниця водія, адвокат Аліна Капля, подала апеляційну скаргу, наполягаючи на відсутності складу правопорушення. Основним доказом стала технічна документація приладу «Drager».

Згідно з інструкцією газоаналізатора, у діапазоні до 0,4 ‰ допустима абсолютна похибка становить ±0,04 ‰. Таким чином, при показнику 0,23 ‰ реальний вміст алкоголю міг становити 0,19 ‰, що не перевищує дозволену норму.

Крім того, захист вказав на численні процесуальні порушення:

• поліцейські не роз’яснили водієві право на повторний огляд у медичному закладі;
• у документах містилися суперечливі дані (зокрема, у протоколі вказали про «відмову» від огляду в лікарні, хоча водій пройшов тест на місці);
• у роздруківці приладу не було вказано серію та номер протоколу.

Рішення суду

Суддя Київського апеляційного суду Т.М. Тютюн, розглянувши матеріали справи, погодилася з доводами захисту. Суд наголосив, що відповідно до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо винуватості особи тлумачаться на її користь.

Враховуючи відповідь ДП «Укрметртестстандарт» про похибку приладу, суд дійшов висновку, що результат 0,23 ‰ не може бути беззаперечним доказом сп’яніння, оскільки з урахуванням похибки він міг становити 0,19 ‰.

Результат: Постанову районного суду скасовано, а провадження у справі закрито у зв’язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

У Києві суд засудив жінку за придбання археологічних артефактів на онлайн-аукціоні

16 грудня 2025 року Подільський районний суд міста Києва виніс вирок у справі № 758/19329/25 про незаконне придбання та передачу археологічних предметів, що мають культурну цінність. Громадянку України, колишню директорку ТОВ «Агроекспертсервіс» Мисюру Миколаївну, визнано винною за статтею 198 Кримінального кодексу України (заздалегідь не обіцяне придбання та збут майна, завідомо одержаного кримінальним шляхом). Покарання – один рік пробаційного нагляду.

Згідно з матеріалами справи, обвинувачена з 2017 по 2019 рік обіймала посаду директора компанії, кінцевим бенефіціаром якої є Горбатов Валерій Миронович, колишній Голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим (2001—2002 рр), народний депутат України (1994—2006 рр). Щодо нього ведеться окреме кримінальне провадження. Вона отримала пропозицію від Горбатова купувати археологічні артефакти на онлайн-аукціоні для поповнення приватної колекції та погодилася на це.

У 2019 році жінка зареєструвалася на спеціалізованому вебсайті для торгівлі старовинними предметами під певним нікнеймом. У січні 2022 року вона придбала два археологічні артефакти:

Кіммерійський кинджал IX–VII століть до н.е., вартістю 21 478 гривень. Предмет був описаний продавцем як нож/кинджал епохи міді та бронзи, без реставрації, з України.

Бронзовий меч гальштатського типу лужицької культури (I тисячоліття до н.е.), вартістю 60 000 гривень. Опис включав деталі про стан, матеріал (бронза) та історичний період.

Обидва предмети були куплені на аукціоні, оплачені через банківські перекази (зокрема, на карту ПриватБанку) та отримані через відділення "Нової пошти" в Києві. Після придбання артефакти були передані згаданій особі для її колекції. Суд встановив, що обвинувачена усвідомлювала археологічне походження предметів, які перебувають поза цивільним обігом і могли бути виявлені під час розкопок або випадково.

У грудні 2025 року між прокурором Офісу Генерального прокурора та обвинуваченою було укладено угоду про визнання винуватості. Жінка повністю визнала провину, висловила каяття та погодилася на запропоноване покарання.

Український суд зобов'язав Росію виплатити 15 млн грн матері загиблої від рук російських військових

Український суд зобов'язав Росію виплатити 15 млн грн матері загиблої від рук російських військових

Ічня, Чернігівська область, 18 грудня 2025 року – Ічнянський районний суд Чернігівської області ухвалив заочне рішення на користь українки Павленко Уляни Володимирівни, зобов'язавши Російську Федерацію виплатити їй 15 мільйонів гривень як компенсацію за моральну шкоду, завдану внаслідок смерті доньки під час збройної агресії РФ проти України. Рішення було винесено 12 грудня 2025 року і вже набрало чинності.

Позивачка, Уляна Павленко, втратила доньку в лютому 2022 року в селі Крупичполе Прилуцького району Чернігівської області. Згідно з матеріалами справи, 26 лютого 2022 року російські військовослужбовці обстріляли цивільний автомобіль ВАЗ-2109, в якому їхала загибла разом з іншими пасажирами. Донька Павленко отримала вогнепальні поранення грудної клітки, від яких померла на місці. Вироком того ж Ічнянського районного суду від 26 квітня 2023 року одного з російських солдатів, громадянина РФ, було засуджено до довічного ув'язнення за порушення законів і звичаїв війни (статті 438 Кримінального кодексу України).

У позовній заяві, поданій у жовтні 2025 року через адвоката Ірину Сакун, Павленко аргументувала, що смерть доньки спричинила їй тривалі душевні страждання, порушила звичний ритм життя та змусила пристосовуватися до нових умов. Вона оцінила моральну шкоду в 15 млн грн (еквівалентно приблизно 311 625,50 євро на момент подання позову), посилаючись на принципи розумності та справедливості. Суд повністю задовольнив вимоги, врахувавши глибину страждань позивачки, втрату близької людини та контекст збройної агресії РФ.

"Це рішення підкреслює, що Росія як держава-агресор несе відповідальність за злочини своїх військових. Суд ігнорував імунітет РФ, посилаючись на постанови Верховного Суду України, які дозволяють розглядати такі справи з 2014 року", – йдеться в рішенні суду, підписаному головуючим суддею В.М. Овчариком.