Суд у Житомирі зобов'язав постачальника оборонних товарів сплатити понад 2 млн грн штрафу за прострочення поставок

20 листопада 2025 року Господарський суд Житомирської області у справі № 906/1284/25 частково задовольнив позов Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" до ТОВ "Уютспецбуд", стягнувши з компанії 2 158 650 гривень штрафних санкцій за порушення строків поставки товарів для потреб оборони. 

Справа стосувалася державного контракту №24-478-VDK-25 від 2 травня 2025 року на поставку 150 комплектів товарів для Збройних Сил України загальною вартістю 35 100 000 гривень. Згідно з умовами, ТОВ "Уютспецбуд" мало доставити товар до 20 травня 2025 року, але виконало зобов'язання частково лише 8 липня (100 комплектів) та 23 липня (50 комплектів), тобто з простроченням понад 30 днів.

Агенція оборонних закупівель вимагала стягнути 4 317 300 гривень, з яких 1 860 300 гривень – пеня (0,1% від вартості за кожен день прострочення) та 2 457 000 гривень – штраф (7% від вартості за прострочення понад 30 днів). Компанія-постачальник визнала порушення, але просила зменшити санкції на 98%, аргументуючи це незначним терміном прострочення (64 дні), повним виконанням контракту та своїм статусом критично важливого підприємства для економіки та оборони України.

Суд, враховуючи обставини, зокрема високий ступінь виконання зобов'язань, нетривалий термін поставки в контракті, статус відповідача як критично важливого підприємства (підтверджено наказом Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури) та інтереси держави в умовах воєнного стану, зменшив розмір санкцій на 50%. Таким чином, стягнуто 930 150 гривень пені та 1 228 500 гривень штрафу. У решті позову відмовлено.

Вінницький апеляційний суд скасував рішення про «штучний позов» Марини Порошенко щодо поділу майна з Петром Порошенком

Вінницький апеляційний суд 26 листопада 2025 року задовольнив апеляційну скаргу Марини Порошенко та скасував ухвалу Крижопільського районного суду від 30 вересня 2025 року, якою позов про поділ спільного майна подружжя з Петром Порошенком було залишено без розгляду через нібито «зловживання процесуальними правами» та «очевидно штучний характер» позову.

Апеляційна інстанція дійшла висновку, що суддя Крижопільського суду О.В. Лабай передчасно та без достатніх доказів кваліфікував позов Марини Порошенко як спробу вивести майно з-під дії арешту та санкцій. Колегія 

зазначила:

«Наявність кримінального провадження, в рамках якого накладено арешт на майно відповідача, та застосування до нього санкцій за Указом Президента № 81/2025 не свідчить про штучний характер саме цього цивільного позову про поділ майна подружжя. Висновок про зловживання процесуальними правами позивачем ґрунтується на припущеннях і є передчасним на стадії підготовчого провадження».

Суд підкреслив, що сам Петро Порошенко ще у квітні 2025 року подав заяву про повне визнання позову дружини, підтвердивши, що все перелічене в позові майно дійсно є спільною сумісною власністю подружжя, і просив задовольнити позовні вимоги.

Раніше, у травні 2025 року, той самий Крижопільський суд уже закривав провадження у справі через «відсутність предмета спору» (внаслідок визнання позову відповідачем), але у червні апеляція скасувала це рішення і повернула справу на новий розгляд.

Після чергового блокування позову у вересні Марина Порошенко знову оскаржила ухвалу. Цього разу апеляційний суд остаточно відправив справу назад до Крижопільського райсуду для продовження розгляду по суті.

Таким чином, позов Марини Порошенко про поділ майна подружжя з Петром Порошенком (серед іншого — корпоративні права, нерухомість та інші активи, частина з яких перебуває під арештом і санкціями) має бути розглянутий по суті в суді першої інстанції.

Військовослужбовця з Чернігова оштрафували на понад 81 тисячу гривень за продаж авто, ввезеного як гуманітарну допомогу

Новозаводський районний суд Чернігова визнав винним військовослужбовця Дмитра Нореця у порушенні митних правил і наклав на нього штраф у розмірі 81 558 гривень 50 копійок. Рішення було винесено 31 жовтня 2025 року за статтею 485 Митного кодексу України. Норець, який служить у військовій частині, використав і продав автомобіль KIA Sorento, ввезений в Україну як гуманітарна допомога для Збройних Сил, для особистих цілей, уникаючи сплати митних платежів.

За матеріалами справи, автомобіль KIA Sorento 2003 року випуску був ввезений на митну територію України 1 жовтня 2022 року через пункт пропуску "Устилуг – Зосин" Волинської митниці. Транспортний засіб декларувався як гуманітарна допомога для військової частини в Чернігові, звільнена від мита, акцизу та ПДВ відповідно до законодавства про гуманітарну допомогу під час воєнного стану. Декларацію підписав волонтер, який привіз авто з Польщі на прохання Нореця, і передав його йому в Чернігові наступного дня.

Як встановив суд, Норець не передав автомобіль військовій частині, а користувався ним особисто протягом близько восьми місяців, після чого продав невстановленій особі. Факт порушення виявився під час розслідування Службою безпеки України в рамках кримінальної справи за статтею 425 Кримінального кодексу (недбале ставлення до військової служби). Військова частина підтвердила, що очікувала авто, але так і не отримала його.

Чернігівська митниця провела перевірку, запросила пояснення від Нореця, але він не з'явився на митницю, хоча спілкувався телефоном. У своїх поясненнях СБУ від вересня 2024 року Норець визнав, що придбав авто за власні кошти через волонтерів, ввіз його з допомогою листа від частини, але згодом продав іншому військовому.

Суд розрахував, що в разі звичайного імпорту авто митні платежі склали б 163 117 гривень (ввізне мито – 13 513 грн, акциз – 99 896 грн, ПДВ – 49 708 грн). Штраф становить 50% від цієї суми. 

Захисник Нореця просив закрити справу через відсутність складу правопорушення та закінчення строків, але суд відхилив клопотання, посилаючись на матеріали митниці та СБУ. Сам порушник і його захисник не з'явилися на засідання.

Пенсіонер зі Львівщини перетворив паливний бак на схованку для цигарок: суд оштрафував порушника, але повернув авто

25 листопада 2025 року Галицький районний суд міста Львова розглянув справу № 461/9565/25 щодо спроби незаконного переміщення тютюнових виробів через кордон. Пенсіонер, який намагався вивезти до Польщі партію цигарок у бензобаку свого мікроавтобуса, отримав чималий штраф, проте зміг уникнути конфіскації транспортного засобу.

 

ДЕТАЛІ ЗАТРИМАННЯ

Інцидент стався вранці 14 жовтня 2025 року в пункті пропуску «Краківець — Корчова». Мешканець Львівської області за кермом автомобіля Volkswagen Transporter (1995 року випуску) обрав для проїзду смугу «зелений коридор», заявивши, що не має товарів для декларування.

Однак митники запідозрили порушення та ініціювали поглиблений огляд. За допомогою ендоскопа у паливному баку автомобіля було виявлено прихований товар — 806 пачок цигарок без акцизних марок (брендів «Paramount» та «Parker&Simpson»).

Як з’ясувалося, водій переобладнав систему подачі пального: він демонтував паливний насос та датчик рівня палива, а шланги просто перерізав. Доступ до порожнини баку здійснювався через технічний отвір у підлозі між сидіннями.

ПОЗИЦІЯ СУДУ ТА ЕКСПЕРТИЗА

У суді адвокат порушника визнав вину свого клієнта у переміщенні контрабанди, однак наполягав на поверненні автомобіля. Захист надав висновок експерта, згідно з яким втручання у конструкцію авто (демонтаж насоса та розрізання шлангів) не вважається виготовленням спеціального сховища (тайника), оскільки нові порожнини не створювалися, а використовувалися наявні заводські ємності.

Суд погодився з цим аргументом. Оскільки конструктивних змін для створення тайника не виявлено, підстав для конфіскації мікроавтобуса не знайшлося.

ПОКАРАННЯ

Суд визнав порушника винним за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України та постановив:

• Стягнути штраф у розмірі 50% вартості товару — 62 465 гривень.
• Конфіскувати виявлені цигарки в дохід держави (суд відмовив у передачі їх ЗСУ через сумнівну якість товару).
• Повернути автомобіль Volkswagen Transporter власнику.

Дарницький райсуд Києва відмовив у залученні не як адвоката Криворучко до адміністративної справи

19 листопада 2025 року Дарницький районний суд міста Києва у справі № 753/22881/25 відмовив у задоволенні клопотання Криворучко Лариси Сергіївни про її залучення як представника (захисника) у справі про адміністративне правопорушення.

Справа стосується притягнення особи до адміністративної відповідальності за частиною 5 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), яка передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування. 

Криворучко Лариса Сергіївна, яка позиціонує себе як "фахівець у галузі права", подала клопотання з кількома вимогами: залучити її як "іншого фахівця у галузі права" для представництва обвинуваченого, перевести матеріали справи в електронну форму з наданням їй доступу, відкласти судові засідання та проводити їх у режимі відеоконференції. Своє клопотання вона обґрунтовувала статтями 268 та 271 КУпАП, а також рішенням Конституційного Суду України № 13-рп/2000 від 16 листопада 2000 року, яке дозволяло залучати не лише адвокатів, а й інших юристів як захисників у адміністративних справах.

Однак суд відхилив клопотання, посилаючись на зміни до Конституції України, внесені Законом № 1401-VIII від 2 червня 2016 року. Згідно зі статтею 131-2 Конституції, з 1 січня 2019 року представництво в судах першої інстанції здійснюється виключно адвокатами. 

Статус Криворучко як адвоката призупинено з 23 жовтня 2025 року по 23 квітня 2026 року на підставі рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області від 23 жовтня 2025 року, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 31 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

"З урахуванням вищевикладеного, відповідно до положень статті 131-2 Конституції України, яка є нормою прямої дії, з 01 січня 2019 року виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді першої інстанції", – йдеться в постанові.

Суд також зазначив, що інші вимоги клопотання (щодо електронної форми справи, відеоконференцій тощо) не підлягають розгляду, оскільки Криворучко не є учасником провадження. Крім того, суд зауважив на відсутність у законодавстві можливості подавати клопотання з альтернативними вимогами, що робить їх нечіткими та необов'язковими для розгляду.

Це рішення підкреслює суворі вимоги до представництва в українських судах після конституційних змін 2016 року, які обмежили участь неадвокатів у судових процесах.

У Києві до 8 років ув'язнення засудили кухаря, який з ножем пограбував ресторан через невиплату зарплати

Шевченківський районний суд міста Києва виніс вирок колишньому працівнику столичного ресторану «Hype Bar», який вчинив розбійний напад на заклад. Чоловіка, який раніше вже мав проблеми із законом, засудили до 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Відповідне рішення суд ухвалив 13 листопада 2025 року (справа № 761/32030/24).

Деталі справи

Інцидент стався 25 серпня 2024 року в центрі Києва на вулиці Івана Франка. Обвинувачений близько двох тижнів неофіційно працював кухарем у ресторані «Hype Bar», однак був звільнений через появу на робочому місці в нетверезому стані.

Того вечора чоловік прийшов до закладу з вимогою негайно виплатити йому розрахунок за два дні роботи (близько 3000 гривень). Коли адміністраторка повідомила, що виплата відбудеться у визначений день (понеділок), експрацівник почав поводитися агресивно. Він дістав розкладний ніж, почав розмахувати ним перед обличчям жінки, погрожуючи розправою, після чого забрав з барної стійки два мобільні телефони (Xiaomi Redmi Note 8 та Redmi Note 12), що належали персоналу, і втік.

Співробітники та відвідувачі закладу намагалися наздогнати нападника та знімали його на відео. На кадрах, які дослідив суд, видно, як чоловік, тікаючи вулицею, погрожував переслідувачам ножем. Невдовзі його затримала поліція.

Позиція обвинуваченого та суду

У суді чоловік своєї вини у розбої не визнал. Він стверджував, що взяв телефони як заставу, щоб гарантувати виплату зарплати, а ніж дістав на вулиці виключно для самозахисту від людей, що його переслідували. Проте суд відкинув ці доводи, спираючись на покази свідків та відеозаписи, які підтвердили факт нападу з ножем ще всередині приміщення.

Кримінальне минуле

Варто зазначити, що це не перший серйозний злочин засудженого. Як зазначено у матеріалах справи, лише півтора місяця тому, 30 вересня 2024 року, цей же суд визнав його винним у вчиненні умисного вбивства (ч. 1 ст. 115 КК України) і призначив 7 років тюрми. Оскільки попередній вирок ще оскаржується в апеляції та не набрав законної сили, суд не зміг об'єднати покарання, тому наразі виніс вирок лише за епізодом розбою.

Вирок

Суд визнал чоловіка винним за ч. 4 ст. 187 КК України (розбій, вчинений в умовах воєнного стану). Йому призначено покарання у вигляді 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

Суд у Києві засудив львів'янина до умовного терміну за фальшиві свідчення про поранення на Майдані

13 листопада 2025 року Подільський районний суд міста Києва виніс вирок у справі № 758/2856/25 щодо Шіллінга Степана Михайловича, жителя Львівської області, якого обвинувачували у наданні завідомо неправдивих свідчень та замаху на шахрайство в особливо великих розмірах. Згідно з вироком від 13 листопада 2025 року, обвинувачений визнав провину та уклав угоду з прокурором, внаслідок чого отримав 4 роки позбавлення волі умовно з випробувальним терміном 2 роки.

Шіллінг Степан Михайлович, не одружений, з вищою освітою, безробітний, раніше не судимий, був обвинувачений у тому, що діяв у змові з іншими особами для отримання державної компенсації за нібито отримані поранення під час Революції Гідності 2013-2014 років. Зокрема, він надав неправдиві свідчення про свою участь у подіях на Майдані Незалежності в Києві в ніч з 18 на 19 лютого 2014 року, стверджуючи, що зазнав тілесних ушкоджень від дій спецпідрозділу "Беркут".

За матеріалами слідства, Шіллінг та його спільники подали заяви до Генеральної прокуратури та Державного бюро розслідувань через роки після подій – у 2019-2021 роках. Вони стверджували, що були поранені, хоча насправді не перебували в Києві та не брали участі в протестах. Метою було отримання одноразової грошової допомоги від держави, передбаченої Законом України "Про встановлення державної допомоги постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей" від 21 лютого 2014 року. Для осіб з легкими ушкодженнями компенсація становить 200 тисяч гривень, а для середньої тяжкості – 500 тисяч гривень.

У справі йдеться, що одна з осіб таки отримала 200 тисяч гривень у 2021 році на підставі фальшивих свідчень, включаючи ті, що надав Шіллінг. Група намагалася повторно заволодіти 500 тисячами гривень, подаючи численні скарги та клопотання протягом 2021-2024 років, у тому числі в умовах воєнного стану. Злочин не було доведено до кінця через викриття схеми правоохоронцями.

Шіллінг був допитаний як свідок 03 листопада 2023 року в приміщенні ДБР у Києві, де підтвердив неправдиві обставини, створюючи штучні докази. Його дії кваліфіковано за ч. 2 ст. 384 КК України (завідомо неправдиве показання свідка, поєднане зі створенням штучних доказів, з корисливих мотивів) та ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України (замах на шахрайство за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, у великих розмірах).

Угода про визнання винуватості була укладена 24 квітня 2025 року між прокурором та обвинуваченим. Суд затвердив її, переконавшись у добровільності та відповідності нормам КПК України. Обвинуваченому призначено покарання: 3 роки за ст. 384 та 4 роки за ст. 190, з поглинанням меншого терміну більшим. Від відбування покарання звільнено з випробуванням на 2 роки, з обов'язком періодично з'являтися до органу пробації та повідомляти про зміни місця проживання чи роботи.