19 листопада 2025 року Дарницький районний суд міста Києва у справі № 753/22881/25 відмовив у задоволенні клопотання Криворучко Лариси Сергіївни про її залучення як представника (захисника) у справі про адміністративне правопорушення.
Справа стосується притягнення особи до адміністративної відповідальності за частиною 5 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), яка передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування.
Криворучко Лариса Сергіївна, яка позиціонує себе як "фахівець у галузі права", подала клопотання з кількома вимогами: залучити її як "іншого фахівця у галузі права" для представництва обвинуваченого, перевести матеріали справи в електронну форму з наданням їй доступу, відкласти судові засідання та проводити їх у режимі відеоконференції. Своє клопотання вона обґрунтовувала статтями 268 та 271 КУпАП, а також рішенням Конституційного Суду України № 13-рп/2000 від 16 листопада 2000 року, яке дозволяло залучати не лише адвокатів, а й інших юристів як захисників у адміністративних справах.
Однак суд відхилив клопотання, посилаючись на зміни до Конституції України, внесені Законом № 1401-VIII від 2 червня 2016 року. Згідно зі статтею 131-2 Конституції, з 1 січня 2019 року представництво в судах першої інстанції здійснюється виключно адвокатами.
Статус Криворучко як адвоката призупинено з 23 жовтня 2025 року по 23 квітня 2026 року на підставі рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області від 23 жовтня 2025 року, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 31 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
"З урахуванням вищевикладеного, відповідно до положень статті 131-2 Конституції України, яка є нормою прямої дії, з 01 січня 2019 року виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді першої інстанції", – йдеться в постанові.
Суд також зазначив, що інші вимоги клопотання (щодо електронної форми справи, відеоконференцій тощо) не підлягають розгляду, оскільки Криворучко не є учасником провадження. Крім того, суд зауважив на відсутність у законодавстві можливості подавати клопотання з альтернативними вимогами, що робить їх нечіткими та необов'язковими для розгляду.
Це рішення підкреслює суворі вимоги до представництва в українських судах після конституційних змін 2016 року, які обмежили участь неадвокатів у судових процесах.
Немає коментарів:
Дописати коментар