Київський суд засудив керуючого мережею закладів "Escobar" до умовного терміну за напад на поліцейського

Шевченківський районний суд Києва 21 жовтня 2025 року виніс вирок у справі керуючого мережі закладів "Escobar" Микити Драйца, визнавши його винним у заподіянні легких тілесних ушкоджень працівнику поліції під час виконання службових обов'язків (ч. 2 ст. 345 Кримінального кодексу України). 

Згідно з матеріалами справи, інцидент стався 23 квітня 2025 року близько 10:00 ранку біля будинку №13 на вулиці Салютній у Шевченківському районі Києва. Драйц, 1991 року народження, уродженець Києва, з середньою освітою, неодружений, під час перевірки документів старшим інспектором відділу моніторингу ГУНП у м. Києві, який патрулював територію для охорони громадського порядку, вдарив поліцейського кулаком у обличчя (в область перенісся). Це спричинило потерпілому легкі тілесні ушкодження: забійну рану на спинці носа, синець на верхній губі та крововилив на нижній губі. Обвинувачений намагався втекти, але був затриманий на місці.

Суд встановив, що Драйц усвідомлював, що перед ним працівник поліції в форменому одязі, який представився та показав посвідчення. Дії обвинуваченого кваліфіковано як умисне заподіяння шкоди авторитету органів державної влади, що суперечить нормам Закону України "Про Національну поліцію" та іншим нормативним актам, які зобов'язують громадян поважати правоохоронців під час виконання ними обов'язків з забезпечення публічної безпеки.

Під час розгляду справи 10 липня 2025 року між обвинуваченим і потерпілим була укладена угода про примирення. Потерпілий підтвердив, що шкода повністю відшкодована, претензій майнового чи немайнового характеру не має, і відкликав свій цивільний позов. Сторони визнали обставини події, примирилися, а обвинувачений погодився на запропоноване покарання. Суд перевірив добровільність угоди, її відповідність нормам Кримінального процесуального кодексу України та інтересам суспільства, і затвердив її.

Обвинуваченого засуджено до 2 років обмеження волі, але звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік за умови дотримання певних обов'язків. Згідно з вироком, на Драйца покладено обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти про зміну місця проживання. Якщо протягом іспитового строку він не вчинить нового правопорушення та виконає ці умови, покарання вважатиметься умовним.

Український суд заочно засудив колишню суддю з Севастополя Лідію Заплаву до 13 років ув'язнення за державну зраду

Шевченківський районний суд Києва 24 жовтня 2025 року виніс вирок у справі колишньої судді Севастопольського апеляційного господарського суду Заплави Лідії Миколаївни, визнавши її винною в державній зраді за ч. 1 ст. 111 Кримінального кодексу України (в редакції від 8 квітня 2014 року). Обвинувачену заочно засуджено до 13 років позбавлення волі за надання допомоги Російській Федерації в проведенні підривної діяльності проти України під час окупації Криму.

Згідно з текстом вироку, Заплава, громадянка України, народжена в м. Новов'ятськ Кіровської області РРФСР, після анексії Криму в 2014 році продовжила працювати в судовій системі на окупованій території. Будучи суддею українського суду, вона перейшла на службу до незаконно створених російських органів влади, зокрема, була призначена указом президента РФ №786 від 19 грудня 2014 року на посаду судді "Двадцять першого арбітражного апеляційного суду" в Севастополі. Суд встановив, що Заплава ухвалювала рішення за нормами російського законодавства в кількох справах протягом березня – грудня 2014 року, зокрема у справах №5002-26/3169-201 (28 серпня 2014), №901/3780/13 (28 квітня 2014), №5002-28/3259-2011 (29 липня 2014) та інших.

Вирок підкреслює, що дії Заплави сприяли переходу судової системи Криму під контроль РФ, посилюючи окупаційний режим і порушуючи конституційні принципи суверенітету та територіальної цілісності України. Суд посилався на Конституцію України, Женевську конвенцію 1949 року, резолюції Генеральної Асамблеї ООН (зокрема, 68/262 від 27 березня 2014 року, яка не визнала "референдум" у Криму) та українське законодавство про тимчасово окуповані території. Дії обвинуваченої кваліфіковано як умисне заподіяння шкоди національній безпеці України шляхом допомоги іноземній державі в підривній діяльності.

Розгляд справи відбувався за відсутності обвинуваченої (in absentia), оскільки Заплава не з'явилася до суду, попри належне повідомлення через публікації в "Урядовому кур'єрі" та на офіційному сайті судової влади. Суд врахував практику Європейського суду з прав людини, підтвердивши, що права обвинуваченої на захист і справедливий процес були забезпечені, зокрема через призначеного державою захисника. Обвинувачена була оголошена в розшук ще в 2016 році, а підозру їй висунули в січні 2016 року з подальшою зміною в квітні 2023 року.

Строк відбування покарання рахуватиметься з моменту фактичного взяття Заплави під варту.

Китайського громадянина засуджено в Україні до 6 років ув'язнення за шпигунство

Шевченківський районний суд Києва виніс вирок китайському громадянину Тяньчану Ліню, якого визнали винним у шпигунстві на користь іноземної організації. Згідно з рішенням суду від 29 жовтня 2025 року, Ліня засуджено до 6 років позбавлення волі за збір і спробу передачі державних таємниць України, пов'язаних з авіабудуванням. 

Тяньчан Лінь, уродженець міста Веньчжоу (КНР), прибув до України з метою збору секретної інформації про технічні креслення та технології українського авіаційного підприємства (йдеться про державне підприємство "Антонов"). 

За матеріалами слідства, з листопада по грудень 2024 року Лінь встановив контакт з інженером-конструктором компанії в київському ресторані "Tbiliso" на вулиці Салютній. Він отримав від нього список конструкторської документації, електронні файли з технічними даними на літаки певної серії, а також носій інформації з секретними матеріалами, що мали гриф "таємно".

Під час судового розгляду Лінь повністю визнав провину, детально розповів про обставини злочину, співпрацював зі слідством, викрив інших осіб і висловив щире каяття. Він зазначив, що усвідомлює шкоду для державних інтересів України, має батьків похилого віку в Китаї, дружину-громадянку України та малолітню доньку, і планує пов'язати своє життя з Україною. Суд врахував ці пом'якшувальні обставини, а також відсутність фактичної шкоди (інформацію передано не було), і застосував статті 69 та 69-1 Кримінального кодексу України, зменшивши покарання нижче мінімальної межі санкції статті 114 ч. 1 КК (шпигунство, карається від 8 до 15 років).

Лінь був затриманий 18 грудня 2024 року одразу після отримання секретних матеріалів. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишено до набрання вироком чинності.

Екс-командира "Беркуту" Сергія Кусюка заочно засудили до 10 років ув'язнення за злочини під час Майдану

Голосіївський районний суд Києва заочно засудив колишнього командира полку міліції особливого призначення "Беркут" Сергія Кусюка до 10 років позбавлення волі. Вирок винесено 27 жовтня 2025 року за перевищення влади, організацію заволодіння вогнепальною зброєю, незаконне видалення маркування на ній та заволодіння офіційними документами. Кусюка також позбавили спеціального звання "полковник міліції" та заборонили обіймати посади в судових і правоохоронних органах на 3 роки.

Справа стосується подій Революції Гідності у 2013-2014 роках. За даними слідства, Кусюк, як командир "Беркуту", у лютому 2014 року організував озброєння підлеглих вогнепальною зброєю, включно з автоматами АКМС і рушницями "Форт-500", для силового розгону протестувальників на Майдані Незалежності. Це призвело до терористичного акту з масовими вбивствами: 48 осіб загинули, ще 90 зазнали замахів на вбивство. Після подій 20 лютого Кусюк та його спільники, перевищуючи повноваження, заволоділи зброєю, знищили її (розрізали та втопили частини в річці Віта на Жуковому острові) та стерли серійні номери, щоб приховати сліди злочинів. Крім того, обвинувачений заволодів і знищив понад 150 офіційних документів "Беркуту", включаючи журнали обліку зброї та планів заходів.

Суд встановив, що дії Кусюка спричинили державі збитки на 677 050 гривень. Цивільний позов ГУ МВС у Києві задоволено в повному обсязі – з обвинуваченого стягнуто цю суму. За один із злочинів (заволодіння документами) Кусюка звільнено від покарання через сплив строку давності.

Вирок винесено заочно (in absentia), оскільки Кусюк переховується в Росії, де отримав громадянство і служить у правоохоронних органах. Раніше, 1 листопада 2024 року, Шевченківський райсуд Києва засудив його до 5 років ув'язнення за перевищення влади під час Майдану. Новий вирок поглинає попередній.

Прокуратура заявила, що докази включають висновки експертиз, свідчення, відео та дані мобільного зв'язку, які підтверджують роль Кусюка в подіях.

Ця справа – частина розслідування злочинів проти Майдану. За даними Генпрокуратури, загалом у справах Революції Гідності засуджено понад 20 осіб, але багато підозрюваних переховуються за кордоном.

Вищий антикорупційний суд оштрафував військовослужбовця на 17 тисяч гривень за хабар офіцеру СБУ

01 жовтня 2025 року, Вищий антикорупційний суд України виніс вирок у справі №991/9538/25 щодо військовослужбовця Івана Лукашика, якого визнали винним у наданні неправомірної вигоди (хабара) службовій особі. 

Іван Лукашик, уродженець села Тучин Рівненської області, є командиром 4-ї роти безпілотних авіаційних комплексів військової частини. За даними обвинувачення, у квітні 2025 року він запропонував і передав хабар старшому лейтенанту Департаменту військової контррозвідки Служби безпеки України (СБУ) за те, щоб той не документував можливу розтрату військового майна – безпілотних літальних апаратів (дронів). Події відбувалися на території Донецької та Дніпропетровської областей під час виконання службових обов'язків офіцера СБУ в зоні бойових дій.

Згідно з матеріалами справи, Лукашик спочатку запропонував 15 000 доларів США за уникнення відповідальності, а згодом передав повну суму в 52 500 доларів (еквівалентно понад 2 мільйонам гривень за курсом НБУ) під час зустрічі в місті Добропілля Донецької області. Офіцер СБУ, отримавши пропозицію, повідомив керівництво і діяв під контролем правоохоронців для викриття злочину. Факт передачі хабара зафіксовано аудіо- та відеоконтролем.

Обвинувачений повністю визнав свою провину, висловив щире каяття та пояснив, що частина коштів призначалася для "відшкодування можливої шкоди". Суд врахував пом'якшувальні обставини: участь Лукашика в обороні країни, позитивні характеристики, наявність чотирьох дітей на утриманні та відсутність попередніх судимостей. Обтяжуючих обставин не встановлено.

"Суд вважає, що призначене покарання у вигляді штрафу буде достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання новим правопорушенням", – йдеться у мотиваційній частині вироку. 

Згідно з вироком від обвинуваченого покарано штрафом у розмірі 17 000 гривень, а надані ним 52 500 доларів США конфісковано на користь держави. Арешт на мобільний телефон обвинуваченого (iPhone 15 Pro Max) скасовано.

Проти зіркового фотографа є три кримінальні справи: звинувачення в педофілії, шахрайстві та незаконному зберіганні патронів

Українські суди продовжують розгляд низки кримінальних справ проти 36-річного фотографа з Полтавщини Валентина Василенка, якого обвинувачують у тяжких злочинах, включаючи сексуальні злочини проти неповнолітніх, шахрайство в особливо великих розмірах та незаконне поводження зі боєприпасами. 

Валенти Василенко

Згідно з даними з Єдиного державного реєстру судових рішень, Василенко вперше привернув увагу правоохоронців у 2018 році. 4 травня того року на території стадіону Київського національного університету технологій та дизайну (вул. Немировича-Данченка, 2, м. Київ) поліцейські виявили у нього 11 предметів, візуально схожих на бойові патрони, які він добровільно здав із свого рюкзака. Це стало підставою для відкриття кримінального провадження № 12018100060001894 за ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України (незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами). Справа №757/25619/18-к розглядається в Печерському районному суді Києва з 24 травня 2018 року.

У 2019 році цю справу об'єднали з іншою – № 757/21299/19-к, де Василенка обвинувачували за ч. 1 ст. 309 КК України (незаконне зберігання наркотичних засобів без мети збуту). Рішення про об'єднання ухвалив суддя Олег Білоцерківець 13 листопада 2019 року, і справу продовжили розглядати під номером 757/25619/18-к. Наступне засідання призначено на 12 січня 2026 року о 10:15 під головуванням судді Володимира Карабаня.

Найсерйозніші обвинувачення проти Василенка пов'язані із сексуальними злочинами. У Зарічному районному суді Сум (справа № 592/881/21, провадження № 12020170110001155 від 26 липня 2020 року) його судять за ч. 1 ст. 155 (дії сексуального характеру з особою, яка не досягла 16 років), ч. 2 ст. 156 (розбещення неповнолітніх), ч. 6 ст. 152 (зґвалтування), ч. 6 ст. 153 (сексуальне насильство) та ч. 1 ст. 263 КК України. За даними слідства, Василенко затримали в серпні 2020 року за підозрою у зґвалтуванні 9-річної дівчинки з Сум, з якою він познайомився в інтернеті; пізніше виявили інші епізоди з жертвами віком 10-14 років. Він перебував у Сумському СІЗО до 11 вересня 2024 року, коли Сумський апеляційний суд дозволив звільнення під заставу в 908 400 грн.

Окрім того, у Горішньоплавнівському міському суді Полтавської області (справа № 534/2675/25, провадження № 12023226020000020 від 2 лютого 2023 року) Василенка обвинувачують у організації шахрайської схеми. За версією слідства, перебуваючи в СІЗО, він керував групою з семи осіб, яка поширювала фішингові посилання в месенджерах та соцмережах під виглядом допомоги від ООН, ошукавши громадян на понад 1,1 млн грн. Обвинувачення включають ч. 3 ст. 27, ч. 4-5 ст. 190 (шахрайство, вчинене організованою групою у великих розмірах), ч. 1 ст. 209 (відмивання коштів) та ч. 1 ст. 301-1 КК України (доступ до дитячої порнографії, її зберігання та розповсюдження). Під час обшуків арештовано елітні авто та квартири, зареєстровані на родичів.

В Одесі засудили чоловіка за корупцію: допомагав ухилянтам уникнути мобілізації за хабарі

Приморський районний суд Одеси 30 жовтня 2025 року виніс вирок у справі № 522/22643/25 Нефьодова Сергія Євгеновича, якого обвинувачували в зловживанні впливом з метою отримання неправомірної вигоди. Чоловік визнав свою провину в рамках угоди з прокуратурою та отримав покарання у вигляді штрафу в розмірі 103 700 гривень.

За матеріалами слідства, Нефьодов, уродженець міста Шахтарськ Донецької області, гінвалід II групи, діяв у складі групи осіб, до якої входили інспектор з військового обліку та бронювання одного з районних ТЦК та СП Одеси, військовослужбовець Центру забезпечення службової діяльності МО та ГШ ЗСУ, а також інші громадяни. Група, за попередньою змовою, пропонувала та одержувала хабарі за вплив на посадовців для зняття осіб з розшуку як ухилянтів від мобілізації та надання відстрочки від призову.

Події розгорталися з лютого по квітень 2025 року в Одесі. Зокрема, 12 лютого Нефьодов разом із спільницею в кафе запропонував одній особі "вирішити" питання за 16 000 доларів США (еквівалентно понад 666 000 грн на той момент). Надалі група одержувала частини хабаря в доларах та гривнях через зустрічі в автомобілях та кафе, розподіляючи кошти між учасниками. Загалом задокументовано передачу кількох траншів, включаючи 6000 доларів, 5500 доларів, 1300 доларів, 20 000 гривень та інші суми.

Нефьодов особисто одержав частини вигоди, зокрема 1000 доларів та 1300 доларів, а також передав кошти іншим учасникам. Його дії кваліфіковано за ч. 2 ст. 28 та ч. 2 ст. 369-2 Кримінального кодексу України (зловживання впливом, вчинене групою осіб за попередньою змовою).

У рамках досудового розслідування, проведеного Одеською спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Південного регіону, Нефьодов уклав угоду про визнання винуватості 30 вересня 2025 року. Він повністю визнав провину, надав викривальні покази щодо інших учасників (щодо яких ведуться окремі провадження) та активно співпрацював зі слідством. Це стало пом'якшувальною обставиною, тоді як обтяжувальною – вчинення злочину групою.

Суд затвердив угоду, призначивши штраф у розмірі 6100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (103 700 грн). Запобіжний захід не застосовувався, арешт на вилучені мобільні телефони (Samsung Galaxy S24 Ultra та Xiaomi Redmi Note 13 Pro+ 5G) скасовано, речі повернуто обвинуваченому.